Формування мотивації до навчання у вищому навчальному закладі студентів першого курсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування мотивації до навчання у вищому навчальному закладі студентів першого курсу

к. психол. н., доцент

Людмила Бондар

Анотація

Завдання вищої освіти - не озброїти знаннями випускника (це неможливо, оскільки кількість знань зростає постійно), а виховати людину, яка володіє способами розв'язання різних проблем у межах професії.

На жаль, сучасна середня школа поки що формує об'єктивну позицію учня («того, кого вчать»), а система освіти у вищому навчальному закладі потребує студентів з суб'єктивною позицією («того, хто вчиться»). Суб'єктивна позиція студента пов'язана з високою позитивною мотивацією до навчання.

Нами було проведене вивчення змісту мотивів до навчання у студентів першого курсу напрямів підготовки «Соціологія» та «Соціальна робота» на початку навчального року (жовтень).

З цією метою ми використали методику вивчення мотивації Т.І.Ільїної та методику вивчення мотивів навчальної діяльності студентів А.О.Реан, В.А.Якуніна.

Аналіз отриманих даних за методикою Т.І.Ільїної показує, що 43% студентів мають високий та вище середнього мотив набуття знань, тоді як низький рівень мають 40% студентів, мотив оволодіння професією, формування важливих професійних знань присутній у 20% студентів (високий рівень та вище середнього).

54% студентів першого курсу не стурбовані намірами оволодіти професійними навичками. Це може бути пов'язане з тим, що студенти-першокурсники не чітко уявляють зміст майбутньої професійної діяльності.

Отримати диплом при формальному засвоєнні знань мають намір 81% студентів (високий та вище середнього).

Методика «Вивчення мотивів» навчальної діяльності студентів» (А.О.Реан., В.А.Якунін) пропонувала студентам вибрати з 16 мотивів навчальної діяльності 5 найбільш значущих для них. Найбільш обраними мотивами стали такі:

- стати висококваліфікованим спеціалістом - 71% студентів;

- отримати диплом - 51%;

- набути глибокі та міцні знання - 48%;

- отримати схвалення батьків та оточуючих - 41%;

- забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності - 43%;

- успішно навчатися, здавати екзамени на «добре» та «відмінно»- 35%

- досягти поваги викладачів - 30%;

- постійно отримувати стипендію - 29%;

- отримувати інтелектуальне задоволення - 28%;

- не запускати вивчення предметів навчального циклу - 26%.

Навчально-пізнавальний мотив формується у ході навчальної діяльності студентів, тому важливо, як проходить ця діяльність.

Основними чинниками, які впливають на формування позитивної мотивації до навчальної діяльності є: зміст навчального матеріалу, організація навчальної діяльності, колективні форми навчальної діяльності, оцінка навчальної діяльності та стиль педагогічної діяльності викладача [ ].

На перших заняттях з першокурсниками важливо, щоб зміст навчального матеріалу був зрозумілим, спирався на їх минулий досвід, викликав у студентів позитивні емоції.

Постановка проблеми. Формування випускника ВНЗ як професіонала, тобто людини, здатної успішно вирішувати різні задачі у своїй сфері, актуальна завжди.

Завдання вищої освіти - не озброїти знаннями випускника (це неможливо, оскільки кількість знань зростає постійно), а виховати людину, яка володіє способами розв'язання різних проблем у межах професії.

На жаль, сучасна середня школа поки що формує об'єктивну позицію учня («того, кого вчать»), а система освіти у вищому навчальному закладі потребує студентів з суб'єктивною позицією («того, хто вчиться»). Суб'єктивна позиція студента пов'язана з високою позитивною мотивацією до навчання.

Є.П. Ільїн трактує мотив як складне психологічне утворення, що спонукає до свідомих дій та вчинків.

Визначальним компонентом організації навчальної діяльності є мотивація. Будь-яка діяльність людини завжди спричинена потребою. Саме потреба штовхає особистість на пошук предмету чи предметів, які можуть задовольнити потребу.

Спонукання до оволодіння конкретним предметом потреби є мотивом діяльності, отже, мотив - предметна форма потреби.

У ролі мотивів можуть виступати різні потреби - фізичні, психічні, соціальні, а також інтереси, захоплення, схильності, емоції, установки, ідеали.

Існують різні групи мотивів:

- соціальні (прагнення особистості через навчання створити свій соціальний статус у суспільстві);

- спонукальні, які пов'язані з впливом на свідомість тих, хто навчається, певних чинників - вимог батьків, порад, прикладів викладачів, різних членів колективу);

- пізнавальні, що виявляються в пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються через отримання задоволення від самого процесу пізнання і його результатів;

- професійно-ціннісні, які відображають прагнення студентів отримати ґрунтовну професійну підготовку для ефективної діяльності в різних сферах життя.

Пізнавальна діяльність людини є провідною сферою її життєдіяльності. Звідси формується пізнавальний мотив - головний чинник успішності пізнавальної діяльності, через пізнавальну діяльність реалізується природна потреба людини. мотивація студент позитивний пізнавальний

А.К. Дусавицький зазначає, що навчальна діяльність студентів у ВНЗ можлива, якщо у її основі лежать мотиви, які відповідають прямим продуктам цієї діяльності - теоретичним знанням.

Такими мотивами є теоретичні за змістом, навчально-професійні інтереси. Вчений вважає, що саме теоретичні (тобто спрямовані на пізнання способу існування предмету чи явища, принципу його пояснення). Якщо такі інтереси відсутні, або вони недостатньо розвинені, навчальною діяльністю студента керують інші мотиви: прагнення отримати вищу освіту взагалі (тобто диплом). Тоді ми можемо говорити, що відсутня психологічна основа розгортання повноцінної навчально-професійної діяльності. Тому активність студента, яка спрямована на оволодіння способами теоретичного аналізу професійних знань є головною на даному етапі розвитку його особистості [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Намагання отримати нові знання з книги, лекції, тощо є мотивація пізнавальної діяльності. Пізнавальні інтереси - група мотивів, пов'язані зі змістом і процесом навчання, спрямовані на опанування способом певної діяльності, навчально-пізнавальні мотиви спрямовані на засвоєння способів оволодіння знаннями.

У формуванні студента як суб'єкта навчання позитивну роль відіграють саме навчально-пізнавальні мотиви, які спонукають його до навчальної діяльності.

У сучасних дослідженнях висвітлено різні сторони проблеми формування позитивної мотивації навчально-пізнавальної діяльності у ВНЗ (Г.А.Мухіна, А.Н.Мечніков, С.В.Бобровицька), виявлено динаміку змін мотивів на різних курсах (Н.В.Бордовська, А.О.Реан, П.М.Якобсон), виділені умови, які сприяють формуванню у студентів позитивної мотивації до навчально-пізнавальної діяльності (Н.П.Волков, С.С.Занюк).

Дослідження Л.В.Помиткіної мотивації до навчання та професійної діяльності особистості показали, що студенти 1-3 курсів не мають остаточної впевненості щодо професійного вибору, не володіють навичками професійного та особистісного зростання належним чином. Це означає, що основне стратегічно життєве рішення щодо професійного самовизначення остаточно не прийняте і, відповідно, стратегія досягнення ще не вибудована.

Мотивація до навчання та професійної діяльності відповідає рівню нижче середнього.

Для того, щоб студенти вчились наполегливо та ефективно, у них має бути зацікавленість до навчання або інтерес до нього.

С.Л. Рубінштейн виділяє безпосередній інтерес до навчання та до предмету навчання та опосередкований інтерес, який базується на суспільних мотивах, бажанням отримати знання для подальшої суспільно корисної діяльності. Опосередкований та безпосередній інтерес до навчання пов'язані між собою, протиставити їх неможливо [6].

Різні мотиви здійснюють різний вплив на результати діяльності, тобто на її ефективність.

В останні роки посилилось розуміння психологами та педагогами ролі позитивного ставлення до навчання у забезпеченні успішного оволодіння знаннями та уміннями. При цьому виявлено, що висока позитивна мотивованість може відігравати роль компенсуючого фактору у випадку недостатніх навчальних здібностей, але у зворотному напрямку цей фактор не спрацьовує. Високий рівень навчальних здібностей не може компенсувати відсутність навчального мотиву, не може привести до значних успіхів у навчанні [ ].

Діяльність ніколи не мотивується тільки одним мотивом. Має значення який мотив є головним, визначальним, а який другорядним. Головним мотивом у навчальній діяльності студентів першого курсу має виступати навчально-пізнавальний інтерес. Лише тоді навчальна діяльність буде ефективною. О.К. Дусавицький розглядає інтерес як рушійну силу людської поведінки, як своєрідний показник прагнень особистості та визначає три характеристики, риси, які відображають сутність інтересу: перша риса інтересу відображає діяльні сну природу індивіда, друга характерна риса інтересу відображає пізнавальну природу індивіда і полягає у ступені реалізації особистістю її життєвих відношень; третя характерна риса інтересу виявляється у способі самоствердження індивіда у системі відношень, вона відображає моральний аспект особистості

Мета статті - розглянути проблему мотивації студентів першого курсу до навчання та визначити чинники, які впливають на формування позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Виклад основного матеріалу. Нами було проведене вивчення змісту мотивів до навчання у студентів першого курсу напрямів підготовки «Соціологія» та «Соціальна робота» на початку навчального року (жовтень).

З цією метою ми використали методику вивчення мотивації Т.І.Ільїної та методику вивчення мотивів навчальної діяльності студентів А.О.Реан, В.А.Якуніна.

Методика вивчення мотивації навчання у ВНЗ Т.І.Ільїної включає три шкали:

1. «Набуття знань» (прагнення до набуття знань, допитливість);

2. «Оволодіння професією» (прагнення оволодіти професійними знаннями та сформувати професійно важливі якості);

3. «Отримання диплома» (прагнення отримати диплом при формальному засвоєнні знань, прагнення до пошуку обхідних шляхів при складанні іспитів та заліків).

В опитуванні взяли участь 72 студенти першого курсу.

Таблиця 1. Шкала «Набуття знань»

Таблиця 2. Шкала «Оволодіння професією»

Таблиця 3. Шкала «Отримання диплома»

Таблиця 4. Зведені дані трьох шкал

Проведена статистична обробка даних (комп'ютерна програма SPSS). Для обробки емпіричних даних використовувався критерій Н-Крускала-Уолліса. В результаті підтвердилася нульова гипотиза, про статистично незначущі відмінності у рівні ознаки.

Аналіз отриманих даних за методикою Т.І.Ільїної показує, що 43% студентів мають високий та вище середнього мотив набуття знань, тоді як низький рівень мають 40% студентів, мотив оволодіння професією, формування важливих професійних знань присутній у 20% студентів (високий рівень та вище середнього).

54% студентів першого курсу не стурбовані намірами оволодіти професійними навичками. Це може бути пов'язане з тим, що студенти-першокурсники не чітко уявляють зміст майбутньої професійної діяльності.

Отримати диплом при формальному засвоєнні знань мають намір 81% студентів (високий та вище середнього).

Методика «Вивчення мотивів» навчальної діяльності студентів» (А.О.Реан., В.А.Якунін) пропонувала студентам вибрати з 16 мотивів навчальної діяльності 5 найбільш значущих для них. Найбільш обраними мотивами стали такі:

- стати висококваліфікованим спеціалістом - 71% студентів;

- отримати диплом - 51%;

- набути глибокі та міцні знання - 48%;

- отримати схвалення батьків та оточуючих - 41%;

- забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності - 43%;

- успішно навчатися, здавати екзамени на «добре» та «відмінно»- 35%

- досягти поваги викладачів - 30%;

- постійно отримувати стипендію - 29%;

- отримувати інтелектуальне задоволення - 28%;

- не запускати вивчення предметів навчального циклу - 26%.

Мотиви, які отримали невелику кількість виборів:

- бути постійно готовими до наступних занять - 9%;

- не відставати від сокурсників - 13%;

- виконувати педагогічні вимоги - 6%;

- уникнути осуду та покарання за погане навчання - 7%.

Отже, найбільш обраними мотивами стали: «бути висококваліфікованим спеціалістом», «отримати диплом», «набути глибокі та міцні знання». Студенти першого курсу хочуть стати спеціалістами своєї справи, але не усвідомлюють, що це означає, які зусилля треба докласти, щоб стати фахівцем своєї справи. Мотив «набути глибокі та міцні знання» (пізнавальні інтереси) показали 48% студентів, тобто майже половина, ці дані співпадають з методикою Т.І.Ільїної. Значна частина студентів має соціальний та спонукальний мотив «отримати схвалення батьків та оточуючих», «досягти поваги викладачів». Серед студентів першого курсу значне місце займає соціальний мотив навчання у ВНЗ.

Така структура мотивів навчально-професійної діяльності відображає стан сучасної шкільної освіти, яка не спрямована на формування у школярів інтересу до отримання знань. Можна стверджувати, що у шкільному навчанні відсутні необхідні умови для формування потреби у теоретичному осмисленні явищ дійсності та адекватної їй здібності - теоретичного мислення.

Як показують дослідження на базі загального мотиву навчальної діяльності (пізнавальної, професійної) у студентів з'являється певне ставлення до різних навчальних предметів. Воно обумовлюється:

- важливістю предмету для професійної підготовки;

- інтересом до певної галузі знань та до даної дисципліни;

- якістю викладання (задоволеністю навчальними заняттями по даній дисципліні);

- мірою складності оволодіння цією дисципліною, виходячи з власних здібностей;

- взаємостосунками з викладачем даної дисципліни.

Всі ці мотиватори можуть мати різний вплив на ефективність навчання [3]. У зв'язку з тим, що у більшості студентів-першокурсників пізнавальні інтереси недостатньо змістовні та стійкі, виникає необхідність спеціального розв'язання задачі по формуванню мотиваційної основи навчально-професійної діяльності, адекватної суспільному смислу цієї діяльності - засвоєнню теоретичних знань.

Це завдання можливо розв'язати за допомогою організації навчально-професійної діяльності студентів по засвоєнню теоретичних понять на основі проблемного навчання.

Проблемність навчання - це основний стимул, який впливає на формування професійно-пізнавальної потреби на всіх етапах навчання, але особливого значення вона набуває на перших курсах. Саме на першому та другому курсах закладається фундамент професії, який складає теоретичний професійний інтерес та професійне теоретичне мислення [2].

Навчально-пізнавальний мотив формується у ході навчальної діяльності студентів, тому важливо, як проходить ця діяльність.

Основними чинниками, які впливають на формування позитивної мотивації до навчальної діяльності є: зміст навчального матеріалу, організація навчальної діяльності, колективні форми навчальної діяльності, оцінка навчальної діяльності та стиль педагогічної діяльності викладача [ ]

На перших заняттях з першокурсниками важливо, щоб зміст навчального матеріалу був зрозумілим, спирався на їх минулий досвід, викликав у студентів позитивні емоції. Дуже важливо розібрати зі студентами значення змісту дисципліни для майбутньої професії. Оскільки значна частина першокурсників, які приходять на навчання у ВНЗ, мало знають про професію, яку обрали, тому курс «Вступ до спеціальності» має перш за все показати сутність професійної діяльності. Потрібно побудувати цей курс так, щоб студенти на практиці побачили застосування знань.

Застосування викладачем групових форм організації навчального процесу впливає на формування мотивації до навчальної діяльності, оскільки примушує всіх студентів бути активними, не відставати від інших, вчить умінню спілкуватись.

Оцінка знань студентів серйозно впливає на мотивацію до навчання. Оцінка має бути заслуженою, за певний навчальний труд, виконання завдань. Корисно заохочувати студентів до самооцінки знань, до оцінки знань своїх товаришів.

Система оцінювання знань студентів має бути чіткою, зрозумілою, аргументованою та прозорою. Важливо, щоб студенти залучалися до оцінювання власних знань.

Значна частина студентів має недостатньо розвинені навчальні навички: вміння конспектувати, будувати доповідь на заняття, виділяти головне у тексті, організовувати правильно та розподіляти навчальний час та інші.

Тому, можливо, для студентів першого курсу запровадити спеціальні програми підготовки, які включали б такі блоки:

1. навчання конспектуванню;

2. розвиток пізнавальних процесів: пам'ять, мислення, концентрація уваги, уява;

3. вивчення термінології з певної дисципліни;

4. заняття, спрямовані на розвиток комунікативних навичок спілкування.

На формування позитивних мотивів навчання впливає стиль спілкування та ставлення викладача до студентів.

Література

1. Гилюн О.В. Освітні мотивації студентської молоді /О.В.Гилюн// Грані: наук.-теорет.і громад.-політ.альманах/Дніпроп.нац.ун-т ім.О.Гончара; Центр соц.-політ.дослідж. - Д., 2012.- №1(81). - 102-104 с.

2. Дусавицкий А.К. Мотивы учебной деятельности студентов: Учеб. пособие.- Харьков: ХГУ, 1987.- 55 с.

3. Дусавицкий А.К. Развитие личности в студенческом коллективе в зависимости от сформированности учебно-профессиональных интересов: учебно-методическое пособие. - Х.: ХНУ имени В.Н.Каразина, 2012. - 32 с.

4. Ильин Э.П. Психология для педагогов. Питер, 2012. - 638 с.

5. Лох К.В. К проблеме формирования высокой мотивации и эффективных навыков учения у студентов-психологов // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матер. Міжнар.наук.конф., присв. 35-річчю наукової та педаг.діяльн.акад. С.Д.Максименка (17-18 грудня 2001р., м.Київ). - Т.1.- К.: Міленіум, 2002.-412с.

6. Помиткіна Л.В. Психологія прийняття особистістю стратегічних життєвих рішень: монографія. - К.: Кафедра, 2013. - 381 с.

7. Реан А.А. Рефлексивно-перцептивный анализ деятельности педагога// Вопросы психологии, 1990. №2

8. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии.- СПб.: Питер, 2004-713 с.

Размещено на Allbest.ru