Психологічна сепарація дівчат студентського віку від батьків та її залежність від функціонування сім'ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПСИХОЛОГІЧНА СЕПАРАЦІЯ ДІВЧАТ СТУДЕНТСЬКОГО ВІКУ ВІД БАТЬКІВ ТА ЇЇ ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ФУНКЦІОНУВАННЯ СІМ'Ї

О.О. ХАЛІК

На порозі дорослого життя одним з найважливіших завдань особистості є перебудова стосунків з дорослими. Сучасні дослідники (С. Захаров, О. Захарова, В. Єлізаров) відзначають неефективність сепараційних процесів, які відображаються в соціальних явищах, зокрема, в збільшенні числа розлучень, формуванні культури бездітності, переважанні індивідуальних інтересів над сімейними, збільшенні числа синглтонів (людей, які добровільно відмовилися від створення сім'ї) тощо.

Сепарація - процес перебудови батьківсько-дитячих стосунків в зв'язку з дорослішанням дітей. Особистості, які не завершили процес сепарації від батьків, можуть мати значні труднощі при побудові стосунків з протилежною статтю, створенні сімей, вихованні власних дітей.

Існує декілька підходів в тлумаченні явища сепарації. Зокрема, сепарацію розглядають як інтрапсихічний процес дорослішання представники теорії прив'язаності (Дж. Боул- би, М. Ейнсворд), психоаналітичного підходу (М. Кляйн, А. Фрейд, З. Фрейд), эго-психологп як напрямку психоаналізу (М. Малер, Е. Еріксон).

Важливими є ідеї П. Блоса, який вводить поняття другого періоду чи фази сепарації-індивідуації, який співвідноситься з підлітково-юнацьким віком. Результат вдалої сепарації - набуття дитиною автономії та незалежності в стосунках з батьками [7].

Сучасні психоаналітики наполягають на ідеї, що сепарація триває протягом усього життя. Зокрема Р. Кнайт зазначає, що в «кожному віковому періоді дитина має досягти нового рівня внутрішньої незалежності від батьків» [8, 179].

Крім того, можна виокремити міжособис- тісний підхід до сепарації, представники якого повністю не заперечують ідеї психоаналітиків, але акцентують увагу на важливості міжособистісних стосунків між батьками і дітьми і їх впливу на процес відокремлення дітей в ході дорослішання. Прикладами є факторні моделі сепарації від батьків Дж. Хофмана, Дж. Франка та ін.

Системний підхід у вивченні сепарації представлений роботами М. Боуена, А. Варги, Т. Ситько. В межах системної сімейної теорії успішна сепарація є здатністю особистості знайти баланс між психологічним злиттям з батьками та повною ізоляцією від них. Крім того, сепарація-індивідуація від батьків в юнацькому віці визнається нормативною кризою сім'ї [2; 3; 4].

Мета статті - теоретико-експериментальний аналіз особливостей психологічної сепарації дівчат в студентському віці та її залежність від особливостей функціонування батьківської сім'ї.

В основі нашого уявлення про психологічну сепарацію використано ідеї теорії сімейних систем М. Боуена, оскільки автор зосереджений на процесі сепарації саме в дорослому віці. М. Боуен використовує поняття «диференціація Я», ідею якого було запозичено з генетики. Метафорою для опису внутрішньо сімейних стосунків стало положення щодо клітинної диференціації. За М. Боуеном, «диференціація Я» означає здатність бути окремою особистістю при цьому пов'язаною з оточуючими, тобто вміння залишатися автономною особистістю, бути незалежною, але при цьому включеною в стосунки [4].

Крім того, використані концептуальні ідеї Дж. Хоффмана щодо чотирьох типів незалежності, які набуває особистість в процесі сепарації від батьківської родини.

Фукціональна незалежність передбачає вміння особистості забезпечувати своє існування і вирішувати повсякденні проблеми без батьківської допомоги.

Емоційна незалежність припускає зменшення залежності від батьківської підтримки, свобода від необхідності отримувати схвалення від матері або батька.

Конфліктна незалежність пов'язана з виробленням вміння жити своїм життям без почуття провини перед батьками, відсутністю у особистості внутрішнього протиріччя, пов'язаного з виходом з-під батьківської опіки, свобода від надмірної тривоги, гніву, відповідальності по відношенню до батьків.

Аттитюдна незалежність або незалежність у ставленнях передбачає вироблення власних установок, цінностей, вміння оцінювати себе і оточуючих не батьківськими оцінками, а власними [6, 173-175].

Для кращого розуміння особливостей сепарації дітей в родині і впливу сім'ї на цей процес ми скористалися циркулярною моделлю функціонування сім'ї Д. Олсона, який вивчав особливості сімейної взаємодії за показниками гнучкості, згуртованості та комунікації. Гнучкість дозволяє родині реагувати на внутрішні та зовнішні зміни, вказує на здатність сім'ї пристосовуватися або змінюватися при впливі на неї різних стресових факторів. Згуртованість - ступінь емоціонального зв'язку між членами сім'ї [9].

Під сепарацією розуміємо інтерпсихічний та інтрапсихічний процес, який відбувається як на індивідуальному внутрішньому рівні, так і на рівні міжособистісних стосунків, в результаті якого особистість набуває можливість автономного існування з успішною адаптацією до соціальних ситуацій та обставин і встановлює оптимальний баланс між психологічним злиттям з батьками та повною ізоляцією від них.

Зазначені положення були використані для розробки програми емпіричного дослідження, яке проводилося на базі Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» на факультеті української філології серед студентів 2-х та 3-х курсів. Загальний об'єм вибірки - 73 респонденти жіночої статі. Нами була використана «Методика діагностики психологічної сепарації від батьків в юнацькому віці» Дж Хоффмана в адаптації А. Широкої, яка передбачає вивчення чотирьох окремих аспектів психологічної сепарації від кожного з батьків, зокрема функціональної, емоційної, конфліктної та аттитюдної незалежностей [5, 47-49]. А також опитувальник «Шкала сімейної адаптації та згуртованості» (FACES-3) Д. Олсона, який дозволяє вивчити особливості гнучкості та згуртованості батьківської сімейної системи.

Розглянемо особливості сепарації студенток від матері. Першочергово нами було з'ясовано, чи існують відмінності між студентками 2-х та 3-х курсів за вказаними шкалами психологічної сепарації від матері та батька. За допомогою ї-критерію для незалежних вибірок встановлено, що статистично достовірні відмінності між двома групами досліджуваних відсутні (для кожної з шкал рівень значимості не перевищував 0,06). Таким чином, подальший аналіз доцільно проводити об'єднавши результати респондентів обох курсів, отримана вибірка є однорідною.

Розглянемо показники середнього значення та стандартного відхилення за визначеними шкалами психологічної сепарації у дівчат від батьків (див. табл. 1).

Таблиця 1

Кількісні показники сепарації від матері та батька у студентів жіночої статі (А = 73)

Як бачимо, середні показники за чотирма шкалами сепарації є значно вищими стосовно батька, а ніж матері, що вказує на більшу незалежність дівчат від батька. Стандартне відхилення за шкалами незалежностей від батька і матері суттєво відрізняється лише за показником емоційної незалежності.

Порівнюючи особливості сепарації дівчат від матері та батька, встановлено, що дівчата є більш прив'язаними до матерів. Показники сепарації у дівчат від матері статистично достовірно відрізняються від аналогічних показників сепарації від батька за ї-критерієм (функціональна (ї = 4,56) та емоційна (ї = 3,98) незалежність - на рівні значимості 0,001, конфліктна (ї = 2,15) та аттитюдна незалежність (ї = 2,21) - на рівні значимості 0,03). Це підтверджується і дослідженнями російських психологів, зокрема А. Варги, В. Дзукаєвої щодо домінуючої ролі матері в родині, яка є головним вихователем [1; 2].

Таким чином, фігура матері є більш психологічно значима в цьому віці, дівчата є більш прив'язаними до неї. Також це може бути пов'язано з особливостями виховання та побуту родини, оскільки в більшості українських сімей за цю сферу сімейного життя відповідає жінка.

Крім того, порівнюючи отримані нами середні показники сепарації дівчат від батьків з даними А. Широкої на українській вибірці студентів в 2008 р. [5], встановлено існування тенденції до підвищення показників усіх чотирьох різновидів незалежності як від матері, так і від батька. Це може вказувати на інтенсивність процесу сепарації від батьків у сучасної молоді.

А. Широка пропонує середні норми показників сепарації дівчат та юнаків від батьків [5, 52]. Використавши її діапазон середніх норм для дівчат, нами було визначено три рівні розвитку визначених компонентів сепарації від матері та батька (див. рис. 1).

Отримані дані свідчать, що домінують середні показники за всіма шкалами по відношенню до батька і матері, що вказує на нормативний процес сепарації, який ще триває. Схильність до повної незалежності від матері демонструють близько третини дівчат- респондентів. Вони отримали високі показники за шкалами «функціональна незалежність», «емоційна незалежність», «аттитюдна незалежність» (28,77%, 26,03%, 28,77%, відповідно). Це свідчить про здатність вказаних досліджуваних вирішувати проблеми самостійно, існування власної системи поглядів та переконань, незалежність від батьківського та материнського схвалення. Хоча занадто високі показники незалежності за шкалами можуть призводити до проблем у стосунках з батьками.

За шкалою «конфліктна незалежність» схильність до значної свободи від батька демонструють 27,4% респондентів, тоді як від матері - лише 13,7%.

Якщо звернутись до аналізу низьких показників незалежності від матері та батька, то виявлено, що дівчата демонструють їх за усіма шкалами в діапазоні відсотків від 6,85 до 13,7%, крім функціональної незалежності від матері, показник якої наближається до третини - 28,77%.

Проблеми з сепарацією хоча б за одним з компонентів незалежності (низький рівень) від матері мають 42,47% дівчат і 23,29% - від батька. Досліджувані в більшості випадків є схильними до залежності від матері чи батька лише за одним з показників, хоча можливі й поєднання двох-трьох компонентів.

Рис. 1 Рівні розвитку компонентів психологічної сепарації від батьків у дівчат-студенток: ФН м - функціональна незалежність від матері; ФН б - функціональна незалежність від батька; ЕмН м - емоційна незалежність від матері; ЕмН б - емоційна незалежність від батька; КфН м - конфліктна незалежність від матері; КфН б - конфліктна незалежність від батька; АтН м - аттитюдна незалежність від матері; АтН м - аттитюдна незалежність від батька

У дівчат щодо матері кількісно домінуючою є функціональна залежність, яка може поєднуватися з емоційною або ж аттитюд- ною, тоді як щодо батька переважає емоційна залежність. Досліджувані з низькими показниками функціональної незалежності від матері демонструють невміння самостійно вирішувати власні проблеми, постійно орієнтуються на материнську допомогу. В поєднанні з низькими показниками емоційної незалежності дівчата ще й мають надмірну потребу в тісному емоційному зв'язку з матір'ю, а в сумі з низькими результатами за шкалою «аттитюдна незалежність» студентки ще й демонструють відсутність власних, незалежних від матері переконань, уявлень та оцінок.

Для респондентів, які мають низькі показники емоційної незалежності від батька, є характерною потреба у встановленні близьких стосунків з татом, що, можливо, не була реалізована на попередніх вікових етапах.

Крім того, при наявності низького рівня незалежності від матері хоча б за однією з шкал у 38,7% випадків дівчата мають проблеми з сепарацією і від батька. З іншого боку у 70,59% дівчат з низькими показниками сепарації від батька (за будь-якою зі шкал), мають низькі результати за хоча б одним показником незалежності від матері.

Оскільки за сучасними теоріями сепарація є поєднанням внутрішніх та зовнішніх процесів, то доречним було б розглянути залежність процесу сепарації від особливостей функціонування сім'ї.

Розглянемо результати кореляційного аналізу між компонентами психологічної сепарації від матері та сімейними показниками згуртованості та гнучкості за критерієм Спір- мана (див. табл. 2).

Таблиця 2

Кореляційні зв'язки між показниками сепарації від матері та сімейними показниками згуртованості й гнучкості Шкали опитувальника Д. Олсона

Встановлено, що показник емоційної незалежності від матері обернено корелює з загальним показником сімейної згуртованості (-0,37, р < 0,002) та її окремими компонентами, зокрема емоційним зв'язком у сім'ї (-0,35, < 0,01), сімейними кордонами (-0,32) та спільним часом (-0,27). При зменшенні показників сімейної згуртованості збільшуються показники емоційної незалежності від матері. Таким чином, у заплутаних сім'ях (з надмірною згуртованістю) процес сепарації буде відбуватися складніше, дорослі діти будуть демонструвати меншу емоційну, функціональну та аттитюдну незалежності. Члени такої сім'ї можуть відчувати сильну тривогу при сепарації дитини і тому прагнутимуть перешкоджати її діяльності, спрямованої на дорослішання.

З сімейною гнучкістю обернено корелюють функціональна (-0,27), емоційна (-0,41), аттитюдна (-0,35) незалежності дівчат від батьків: чим вищі показники сімейної гнучкості в родині, тим менше розвинені прагнення в юнацтві до незалежності. Якщо врахувати рівень вираженості згуртованості за Д. Олсоном, то хаотичні сім'ї будуть мати проблеми з процесом сепарації дітей у бік збільшення їх залежності від батьків, тоді як ригідні сім'ї будуть створювати умови для надмірної незалежності і відстороненості у стосунках з батьками.

На емоційну та аттитюдну незалежності дівчат від матері в більшій мірі мають вплив такі показники гнучкості сімейної системи: сімейний контроль (-0,28 та -0,32, відповідно) та сімейні правила (-0,41 та -0,25, відповідно). При збільшенні контролю і жорстких правилах у сім'ї дівчата будуть демонструвати низькі показники емоційної незалежності від матері та незалежності в оцінках і ставленнях. Слабкість контролю в родини сприяє також функціональній незалежності (-0,24) дівчат в юнацькому віці, а жорсткість - схильності вирішення власних проблем лише за рахунок втручання матері.

Крім того, існує обернений значимий кореляційний зв'язок між емоційною незалежністю від матері таж сімейними ролями (-0,27р < 0,02).

Таким чином, сімейна гнучкість та згуртованість мають обернений вплив на функціональну, емоційну та аттитюдну незалежності дівчат-студенток від матері. Чим менш гнучкі і згуртовані сім'ї, тим більше буде виражена тенденція до сепарації у дівчат від матері.

Розглянемо результати кореляційного аналізу показників сепарації від тата та особливостями функціонування батьківської родини (див. табл. 3).

Встановлено, що сімейна згуртованість обернено корелює з емоційною (-0,29, р < 0,01) та аттитюдною (-0,32, р < 0,01) незалежнос- тями від батька, в тому числі її компонентами «емоційним зв'язком» та «сімейними кордонами». Це означає, що при збільшенні показників сімейної згуртованості будуть зменшуватися емоційна та аттитюдна незалежності дівчат від батька.

Враховуючи отримані результати кореляцій показників сепарації від обох батьків з функціональними показниками сімейної системи можна визначити вплив згуртованості та гнучкості сім'ї на процес відокремлення дівчат в старшому юнацькому віці від батьків.

Конфліктна незалежність від тата у досліджуваних дівчат корелює з двома показниками згуртованості - «емоційним зв'язком» (0,28) та «спільним часом» (0,24), на відміну від цього показника сепарації від матері, який не має зв'язків з жодною шкалою функціонування сім'ї. Чим тісніший емоційний зв'язок в сім'ї, зокрема і з татом, чим більше часу родина проводить разом, тим вищий показник конфліктної незалежності, що виражається в почутті провини, тривоги, зради перед батьком.

Шкали сепарації від батька у респондентів не корелюють з показником сімейної гнучкості, на відміну від показників для матері.

Отже, визначено підходи до явища сепарації, зосереджено увагу на сепарації в старшому юнацькому віці. Встановлено значимі достовірні відмінності між показниками сепарації дівчат-студентів від матері та батька.

Таблиця 3

Кореляційні зв'язки між показниками сепарації від матері та сімейними згуртованістю й гнучкістю

Більшу прив'язаність за 4 компонентами сепарації дівчата мають до матері.

Експериментально доведено: в переважній більшості, якщо дівчата мають проблеми з сепарацією від батька, то вони мають подібні ж труднощі по відношенню і до матері.

Визначено, що на процес сепарації впливають особливості функціонування сімейної системи, зокрема її гнучкість і згуртованість.

Подальшими перспективами досліджень є вивчення особливостей сепарації дівчат в старшому юнацькому віці та ранній дорослості в залежності від особливостей сімейного виховання, від типу функціонування родини, а також визначення особистісних характеристик, які можуть впливати на процес відокремлення від батьків.

Список використаних джерел

1. Дзукаева В. П. Паттерны психологической сепарации от матери у студентов колледжей в связи с функционированием родительской семьи / В. П. Дзукаева // Среднее профессиональное образование. 2015. № 5. С. 35--40.

2. Варга А. Сепарация. Что это и зачем она нужна [Електронний ресурс] / А. Варга. Режим доступу: http://www.psynavigator.ru/artides.php7Code =187.

3. Сытько Т. И. Структура и типы родительско- детских отношений в процессе семейной сепарации: автореф. дис.... канд. психол. наук: спец. 19.00.05 «Социальная психология» / Т. И. Сытько. М., 2014. 26 с.

4. Теория семейных систем Мюррея Боуэна. Основные понятия, методы и клиническая практика / под ред. К. Бейкер, А.Варга. М.: Когито-Центр, 2008. 488 с.

5. Широка А. О. Адаптація методики психологічної сепарації від батьків в юнацькому віці / А. О. Широка // Практична психологія та соціальна робота. 2008. № 10. С. 45--49.

6. Hoffman J. A. Psychological separation of late adolescents from their parents/ J. A. Hoffman // Journal of Counseling Psychology. 1984. Vol. 31. РР. 170--178.

7. Sciacca K. Adolescent Separation [Електронний ресурс] / K. Sciacca. 1990. Режим доступу: http://users.erols.com/ksciacca/artic.htm.

8. Knight R. The Process of Attachment and Autonomy in Latency and Adolescence. Longitudinal study of Ten Children / R. Knight // Psychoanalytic Study of the Child. 2005. 60. РР. 178--210.

9. Olson D. H. FACES IV & the Circumplex Model/ David H. Olson & Dean M. Gorall // Journal of Marital &Family Therapy. 2011. Vol. 3,1. РР. 64-80.

Анотація

У статті визначено основні підходи до проблеми психологічної сепарації, описано її специфіку в пізній юності та ранній дорослості, окреслено її складові, зокрема функціональну, емоційну, конфліктну та аттитюдну незалежності.