Теоретико-методологічні засади формування психологічної готовності майбутніх офіцерів національної гвардії України до службово-бойової діяльності

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Національна академія Національної гвардії України

Теоретико-методологічні засади формування психологічної готовності майбутніх офіцерів національної гвардії України до службово-бойової діяльності

А.В. Стаднік, І.В. Ващенко,

В.С. Васищев

м. Харків

Анотація

Розглянуто теоретико-методологічні засади формування психологічної готовності майбутніх офіцерів до службово-бойової діяльності. Запропоновано структурно-логічну схему проведення психологічної підготовки з майбутніми офіцерами НГУ.

Ключові слова: психологічна готовність, психологічна підготовка, службово-бойова діяльність, Національна гвардія України.

А.В. Стадник, И.В. Ващенко, В.С. Васищев. Теоретико-методологические основы формирования психологической готовности будущих офицеров Национальной гвардии Украины к служебно-боевой деятельности

Рассмотрены теоретико-методологические основы формирования психологической готовности будущих офицеров к служебно-боевой деятельности. Предложена структурно-логическая схема проведения психологической подготовки с будущими офицерами НГУ.

Ключевые слова: психологическая готовность, психологическая подготовка, служебно-боевая деятельность, Национальная гвардия Украины.

A.V. Stadnik, I.V. Vashchenko, V.S. Vasyshchev. Theoretical-methodological bases of formation of psychological readiness of future officers of the National guard of Ukraine of military service

Considers theoretical-methodological bases of formation of psychological readiness of future officers to the service and combat activities. A structural - logic of psychological training with the future officers of the NSU.

Keywords: psychological readiness, psychological training, service and combat activities, the National Guard of Ukraine.

Постановка проблеми

Проведення антитерористичної операції на Донбасі вимагає удосконалення системи підготовки майбутніх офіцерів до службово-бойової діяльності, де психологічна складова грає одну з ключових ролей. Наявність реальних загроз в умовах проведення АТО обумовлює необхідність формування у особового складу психологічної готовності до дій. Тому дослідження формування психологічної готовності майбутніх офіцерів до службово-бойової діяльності на сьогодні є актуальними [1; 10].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні науковці накопили значний теоретичний та практичний матеріал про проблему готовності людини до професійної діяльності. В той же час у сучасній психологічній літературі є досить багато розбіжностей щодо трактування поняття «психологічної готовності», маються різні погляди на її структуру, основні параметри, тривалість і стійкість проявів [2; 4; 5].

Мета дослідження. Розглянути сучасні наукові підходи щодо формування психологічної готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України (НГУ) до службово-бойової діяльності.

Виклад основного матеріалу. Розглядаючи поняття «психологічна готовність майбутніх офіцерів НГУ до професійної діяльності» потрібно дослідити основні теоретичні підходи, які мають місце у сучасних наукових дослідженнях.

Так, у «Тлумачному словнику психологічних термінів в українській мові» «готовність до праці» розглядається як синтез трьох понять, що мають різне значення:

1) готовність до будь-якої праці, як результат трудового виховання, що виражається в бажанні працювати, брати участь у спільній трудовій діяльності;

2) потреба в праці, що конкретизується в готовності до праці в певній професії, як результат професійного навчання, виховання і соціальної зрілості особистості;

3) безпосередня готовність до праці, як результат психологічної підготовки і психічної мобілізації [3].

Аналізуючи напрацювання вчених щодо проблеми формування психологічної готовності людини до професійної діяльності можна виділити два основні теоретичні підходи: функціональний та особистісний [12].

Функціональний підхід формування психологічної готовності військовослужбовців до професійної діяльності розглядає її як певний стан психічних функцій, який забезпечує високий рівень досягнень при виконанні службово-бойових завдань. Так, автори підручника «Психологія професійної діяльності офіцера» [11] стверджують: що «психологічна готовність - це націленість, активність, налаштованість, мобілізованість психіки воїна на подолання якихось труднощів бойових дій, а також саме їхнє подолання». Військовий психолог В. Ягупов визначає стан психологічної готовності як «спрямованість і змобілізованість психіки воїнів на подолання майбутніх бойових труднощів, яка забезпечує результативність і якість виконання бойових завдань, адекватно їх складності, значущості та важливості» [14].

Особистісний підхід формування психологічної готовності військовослужбовців до професійної діяльності розглядає її як тривалий психічний стан, стійкий комплекс особистісних якостей, необхідних для успішної діяльності при виконанні службово-бойових завдань. Так, Г. Гребенюк трактує психологічну готовність курсантів і слухачів вищого військового навчальному закладу (ВВНЗ) до професійної діяльності як систему професійно-важливих якостей, властивостей особистості, необхідних та достатніх для ефективної професійної діяльності [5].

Потрібно зазначити, що поняття психологічної готовності є не просто одним з складових, воно займає центральну позицію в усій структурі готовності до професійної діяльності в цілому [2]. На нашу думку, психологічна готовність є передумовою ефективного виконання службово-бойової діяльності. За своєю суттю психологічна готовність є єдність внутрішнього настрою на майбутню діяльність та інших якостей (особистісних, інтелектуальних та ін.) необхідних для її успішного здійснення.

Психологічна готовність є цілісним особистісним явищем. Тому для розуміння її формування у майбутніх офіцерів Національної гвардії України нам необхідно дослідити структурні компоненти, з яких вона складається.

У своїх дослідженнях М.І. Дьяченко та Л.А. Кандибович описують наступні структурні компоненти психологічної готовності: усвідомлення своїх потреб. вимог суспільства, колективу або поставленому завданню; усвідомлення цілей, вирішення яких задовольнить потреби виконання завдання; осмислення і оцінка умов діяльності; актуалізація досвіду, який пов'язаний з рішенням [6].

М. Багашов та М. Лук'янова [2] рахують, що компоненти психологічної готовності до професійної діяльності повинні включати:

- пізнавальну активність: мотиваційну та операційну;

- інтелектуальну активність;

- прагнення до реалізації та прояву себе, самоактуалізації незалежно від середовища, в якому знаходиться людина.

У дослідженні О. Василенко [4] професійно-психологічну готовність майбутніх працівників ОВС до екстремальних ситуацій визначено як інтегративну якість особистості, що забезпечує стабільну ефективність діяльності в складних стресогенних умовах, адаптивний тип поведінки у службових екстремальних ситуаціях, що дозволяє ефективно виконувати службові завдання. Компонентами професійно-психологічної готовності є: активаційний, мотиваційний, когнітивний, емоційний і вольовий.

А.М. Столяренко в структурі психологічної готовності виділяє мотиваційні (спонукають до дій), пізнавальні (дозволяють розуміти навколишнє), емоційні (пов'язані з переживаннями ставлення до цих подій), вольові (забезпечують подолання труднощів) і психомоторні (беруть участь у провадженні рухів) психічні явища [13].

На думку О. Колесніченка [8] психологічна готовність працівників МНС України до професійної діяльності в екстремальних умовах містить у собі такі основні компоненти: мотиваційний, типологічний, вольовий, когнітивний і регуляторний. Критеріями сформованості психологічної готовності фахівця, на думку автора, є якісні ознаки змістових структурних складових, які визначаються: мотивацією до успіху, до уникнення невдач, метою професійної діяльності (мотиваційний компонент); рівнем нервово-психічної стійкості (типологічний компонент); вольовою саморегуляцією, (вольовий компонент); особливостями оперативної пам'яті, уваги, розумовими здібностями (когнітивний компонент); плануванням, оцінкою результатів, програмуванням, моделюванням, гнучкістю та автономністю (регуляторний компонент).

Останні дослідження Н.Є. Пенькової констатують, що у загальному вигляді психологічна готовність є структурою, яка включає у себе: психологічне ставлення (ціннісно-мотиваційне) до того чи іншого виду діяльності та конкретного майбутнього завдання; адекватні вимогам майбутньої діяльності риси характеру, здібності, темперамент, типологічні особливості нервової системи; необхідні професійні, службові, бойові, фізичні якості; знання, навички й уміння; стійкі професійно важливі особливості сприйняття, уваги, мислення, емоційних, регуляторних і вольових процесів [10].

Крім того, як показують результати аналізу наукової літератури, поряд із терміном «готовність» досить широко використовуються поняття «підготовленість» особистості до діяльності. Розглядаючи його зміст потрібно відмітити, що підготовленість до певного виду діяльності тлумачиться дослідниками як «багатокомпонентне динамічне утворення, у структуру якого входять: мотиваційний, емоційно-вольовий, когнітивний, регулятивний та поведінковий компоненти» [1]. Однак, підготовленість до діяльності ще не означає готовності в певний момент виконати ці дії результативно. І багато що тут залежить від внутрішньої зібраності, вольової налаштованості, здатності в цей момент виконати необхідний вид діяльності й досягти бажаних результатів.

Підводячи підсумки теоретичного аналізу психологічної готовності ми рахуємо, що психологічна готовність майбутніх офіцерів НГУ до виконання поставлених завдань - це складне динамічне утворення, яке є основою їх активних дій під час службово-бойовій діяльності. Складовими психологічної готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України є службово-мотиваційний, розумово-пізнавальний та емоційно-вольовий компоненти. Детальна структура показників формування психологічної готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до службово-бойової діяльності розглянута у таблиці 1.

Таблиця 1