Організаційно-професійні особливості самоефективності керівників освітніх організацій
Особливості самоефективності керівників освітніх організацій залежно від управлінського стажу, типу навчального закладу та орієнтації на організаційну культуру. Доцільність сприяння розвитку самоефективності управлінців в умовах післядипломної освіти.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.12.2017 |
| Размер файла | 178,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.ru/
Размещено на http://www.Allbest.ru/
Размещено на http://www.Allbest.ru/
Організаційно-професійні особливості самоефективності керівників освітніх організацій
О.І. Бондарчук
Анотація
О.І. Бондарчук. Організаційно-професійні особливості самоефективності керівників освітніх організацій
У статті наведено результати емпіричного дослідження організаційно-професійних особливостей самоефективності керівників освітніх організацій. Досліджено самоефективність керівників освітніх організацій. Виявлено недостатній рівень самоефективності для переважної більшості управлінців. Встановлено, що соціальна самоефективність жінок-управлінців вища, ніж у чоловіків.
Визначено особливості самоефективності керівників освітніх організацій залежно від стажу управлінської діяльності, типу навчального закладу та орієнтації на певний тип організаційної культури.
За результатами дисперсійного аналізу констатовано, що зі збільшенням стажу роботи управлінців їх самоефективність стає менша, особливо у керівників чоловічої статі.
Виявлено, що самоефективність керівників закладів нового типу вища ніж у керівників традиційних навчальних закладів.
Виявлено переважну орієнтацію керівників на консервативні типи організаційної культури, особливо керівників традиційних загальноосвітніх навчальних закладів. Показано, що кількість керівників, орієнтованих на консервативні типи організаційної культури в майбутньому, зростає.
Визначено особливості самоефективності керівників освітніх організацій залежно від їх орієнтації на певний тип організаційної культури. Констатовано вищий рівень самоефективності у керівників освітніх організацій, які орієнтовані на прогресивний тип організаційної культури, особливо в управлінців чоловічої статі.
Визнано доцільність сприяння розвитку самоефективності управлінців в умовах післядипломної освіти.
Ключові слова: керівник освітньої організації, організаційна культура, самоефективність; адхократична культура, кланова культура, ринкова культура, ієрархічна культура, тип навчального закладу.
Е.И. Бондарчук. Организационно-профессиональные особенности самоэффективности руководителей образовательных организаций
В статье приведены результаты эмпирического исследования организационно-профессиональных особенностей самоэффективности руководителей образовательных организаций. Исследована самоэффективность руководителей образовательных организаций. Выявлен недостаточный уровень самоэффективности для подавляющего большинства управленцев. Установлено, что социальная самоэффективность женщин-управленцев выше, чем у мужчин.
Определены особенности самоэффективности руководителей образовательных организаций в зависимости от стажа управленческой деятельности, типа учебного заведения и ориентации на определённый тип организационной культуры.
На основе результатов дисперсионного анализа констатировано, что с увеличением стажа работы управленцев их самоэффективность становится меньше, особенно у руководителей мужского пола.
Выявлено, что самоэффективность руководителей учреждений нового типа выше, чем у руководителей традиционных учебных заведений.
Определена преимущественная ориентация руководителей на консервативные типы организационной культуры, особенно руководителей традиционных общеобразовательных учебных заведений. Показано, что количество руководителей, ориентированных на консервативные типы организационной культуры в будущем, растёт.
Выявлены особенности самоэффективности руководителей образовательных организаций в зависимости от их ориентации на определённый тип организационной культуры. Констатирован высокий уровень самоэффективности руководителей образовательных организаций, ориентированных на прогрессивный тип организационной культуры, особенно у управленцев мужского пола.
Признана целесообразность содействия развитию самоэффективности управленцев в условиях последипломного образования.
Ключевые слова: руководитель образовательной организации, организационная культура, самоэффективность; адхократическая культура, клановая культура, рыночная культура, иерархическая культура, тип учебного заведения.
O.I. Bondarchuk. The organizational and professional features of self-efficacy of managers of educational organizations
The article deals with results of the empirical study of the organizational and professional features of self-efficacy of managers of educational organizations. The selfefficacy of heads of educational organizations is studied. The insufficient level of self-efficacy for most managers is found. The social self-efficacy of female managers is established to be higher than men.
The features of self-efficacy of heads of educational organizations depending on the length of service, type of school and orientation to a certain type of organizational culture are established. According to the results of dispersive analysis it is stated that with the increasing of length of managers' service their self-efficacy is less, especially in the male leaders.
The self-efficacy of managers of a new type of educational institutions is revealed to be higher than self-efficacy of heads of traditional educational institutions.
The preferred orientation of leaders is found to be on educational institutions of conservative types of organizational culture, especially heads of traditional educational institutions. It is shown that the number of managers, oriented on conservative types of organizational culture in the future, increases.
The features of self-efficacy of heads of educational organizations depending on orientation to a certain type of organizational culture are defined. The higher levels of self-efficacy are stated to be in the managers of educational organizations oriented on progressive type of organizational culture, especially in male leaders.
The expediency of promoting managers' self-efficacy development is considered in conditions of postgraduate education.
Key words: head of educational organization, organizational culture, self-efficacy; adhocratic culture, clan culture, market culture, hierarchical culture, type of educational institution.
Постановка проблеми
Підвищення ефективності діяльності освітніх організацій відповідно до викликів сьогодення зумовлює особливі вимоги до особистості керівників, зокрема, до їх переконання в тому, що вони мають необхідні потенційні можливості та рівень професійної компетентності для успішної діяльності, іншими словами, до самоефективності управлінців. Адже поведінка керівника, проголошені ним лозунги та норми стають важливими орієнтирами поведінки працівників [6, c. 350], а особистість з високим рівнем самоефективності відчуває впевненість у власних силах, менше залежить від тиску стресової ситуації, поважає себе та використовує конструктивні стратегії при зіткненні з важкими життєвими ситуаціями в діяльності та соціальній взаємодії [3; 18].
При цьому йдеться як про ділову (пов'язану з управлінням процесами навчання, виховання та розвитку особистості), так і соціальну (пов'язану з реалізацією рольових очікувань усіх суб'єктів навчально-виховного процесу в ситуації управлінського спілкування) самоефективність управлінців системи освіти [3].
Водночас, результати нашого дослідження [2] та аналіз практики управління в системі освіти свідчать про існування в ній суперечностей між високими вимогами до професії та реальним статусом освітян у суспільстві; між необхідністю займати жорстку позицію, спрямовану на забезпечення «виживання» освітньої організації в складних і суперечливих умовах ринкової економіки, та разом з тим, відповідно до основної мети діяльності освітньої організації, виявляти у поведінці зразки гуманності та високої духовності.
Це може негативно позначитися на самоефективності управлінців. Відповідно актуальним уявляється дослідження особливостей самоефективності керівників освітніх організацій загалом і залежно від їх організаційно-професійних характеристик, зокрема.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Слід зазначити, що проблема самоефективності досліджувалася у працях А. Бандури [1], А. Бояринцевої [3], А. Джафура [18], М. Шерера та ін., виходячи з яких, можна виокремити декілька підходів до розуміння сутності поняття «самоефективність»:
• необіхевіористичний підхід (А. Бандура [1], М. Шерер [19] та ін.): ідея про те, що людина може оволодіти необхідними поведінковими реакціями та демонструвати їх щоразу, коли це потрібно; почуття компетентності та ефективності тощо;
• акмеологічний підхід (А. Деркач [5], В. Зазикін [5] та ін.): властивість особистості, яка зумовлює переконання людини в тому, що вона самостійно може управляти своєю поведінкою та розвитком так, щоби бути продуктивним, досягати вершин у творчості («акме»);
• особистісно-діяльнісний підхід (А. Бояринцева [3] та ін.): самооцінка власних здібностей у виконанні тих чи інших задач чи стосунках з іншими людьми та ін.
З іншого боку, вивчалися організаційно-психологічні аспекти діяльності керівників організацій (Дж. Гибсон [6], А. Занковський [6], К. Камерон [7], І. Ладанов [10], Е. Шейн [16]), у тому числі, в системі освіти (Л. Карамушка [8; 9] та ін.).
Водночас, у даних роботах організаційно-професійні особливості самоефективності керівників освітніх організацій не виступали предметом спеціального дослідження.
Мета статті -- дослідити організаційно-професійні особливості самоефективності керівників освітніх організацій.
Виклад основного матеріалу
В емпіричному дослідженні використано такі методи дослідження:
• опитувальник самоефективності М. Шерера та Дж. Меддукса (в модифікації А. Бояринцевої) [3];
• методика К. Камерона, Р. Куінна «Інструмент оцінки організаційної культури» (OCAI) [7].
• статистично-математичні методи опрацювання даних (кореляційний, дисперсійний аналізи) з використанням комп'ютерної програми SPSS (версія 17.0).
Вибірку досліджуваних склали 130 керівників загальноосвітніх навчальних закладів, з них - 41,5% жінок, 58,5% чоловіків, які були розподілені на групи за стажем управлінської діяльності: 1) до 5 років (23,1%); 2) 5-9 років (13,8%); 3) 10-20 років (47,7%); 4) понад 20 років (15,4%) досліджуваних, а також за типом навчального закладу: традиційні заклади (61,5%) і заклади нового типу (38,5% досліджуваних).
На першому етапі емпіричного дослідження визначено особливості самоефективності керівників освітніх організацій (табл. 1).
Таблиця 1
Особливості самоефективності керівників освітніх організацій
|
Види самоефективності управлінців |
Бали, в середньому |
|||
|
жінки |
чоловіки |
у цілому |
||
|
діяльнісна |
7,9 |
7,8 |
7,8 |
|
|
соціальна |
7,7 |
7,3 |
7,5 |
|
|
загальна |
7,8 |
7,6 |
7,7 |
Як випливає з даних, наведених у табл. 1, рівень діяльнісної самоефективності керівників освітніх організацій дещо вищий, ніж соціальної (7,8 і 7,5 балів у середньому, відповідно). При цьому самоефективність жінок-управлінців вища, ніж у чоловіків, особливо соціальна (р < 0,01).
Слід також констатувати позитивну динаміку розвитку самоефективності керівників освітніх організацій, порівняно з нашими результатами дослідження самофективності шість років тому [2] та даними А. Бояринцевої [3], яка досліджувала показники самоефективності у підприємців. У середньому самооцінка самоефективності керівників освітніх організацій на даний час стала такою ж, як у підприємців (7,7 і 7,6 балів відповідно), у той час, як раніше в управлінців-освітян вона була нижчою і складала в середньому 7,15 балів.
На наступному етапі емпіричного дослідження виявлено особливості самоефективності керівників освітніх організацій залежно від їх організаційно-професійних характеристик (стаж управлінської діяльності, тип навчального закладу, орієнтація на певний тип організаційної культури тощо). Так, за результатами дисперсійного аналізу встановлено особливості самоефективності керівників освітніх організацій залежно від стажу управлінської діяльності (рис. 1).
Размещено на http://www.Allbest.ru/
Размещено на http://www.Allbest.ru/
Размещено на http://www.Allbest.ru/
Рис. 1. Особливості самоефективності керівників освітніх організацій залежно від стажу управлінської діяльності
З рис. 1 випливає, що зі збільшенням стажу управлінців їх самоефективність зменшується, особливо у керівників чоловічої статі(р < 0,01).
Крім того, виявлено (на рівні тенденції р = 0,1), що самоефективність керівників закладів нового типу (ліцеїв, гімназій та ін.) вища, ніж у керівників традиційних навчальних закладів.
На наступному етапі емпіричного дослідження за методикою К. Камерона, Р. Куінна «Інструмент оцінки організаційної культури» (OCAI) [8] виявлено особливості орієнтації управлінців на певний тип організаційної культури (ієрархічний, ринковий,клановий, адхократичний).
Відповідно до концептуального підходу дослідників організація з переважною ієрархічною культурою зосереджена на внутрішніх проблемах, потребі в стабільності й керованості (контролі). Цілісність організації підтримують формальні правила та політика. Заохочується ретельність і ефективність. самоефективність управлінський освітній післядипломний
В умовах ринкової культури (культури конкуренції) організація сконцентрована на зовнішніх факторах і результатах, потребі в стабільності й керованості (контролі). Цілісність організації підтримується за рахунок акценту на завоювання частки ринку, лідируючих позицій на ньому.
Кланова культура (культура єднання) сприяє зосередженню організації на внутрішніх проблемах. Культура клану характеризує доброзичливо орієнтоване місце для роботи. Надається значення розвитку людських ресурсів з необхідною згуртованістю й мораллю. Успіх визначається турботою про людей, заохочується командна робота і єдність.
За адхократичної культури (культури творчості) організація зосереджена на зовнішніх факторах із високим ступенем гнучкості й індивідуалізму. Культурі творчості характерні динамічні, творчі й такі умови роботи, що заохочують ініціативність, заповзятливість, свободу творчості, володіння унікальними продуктами або послугами [8, с. 208-209].
При цьому ієрархічну та ринкову культуру відносять до консервативних, орієнтованих на стабільність і контроль, а кланову та адхократичну - до прогресивних, що передбачають розвиток людських ресурсів і свободу творчості [7; 8; 13].
Оцінюючи за методикою К. Камерона, Р. Куінна орієнтацію досліджуваних на певний, «реально діючий» тип культури (на даний час) і «бажаний», виявлено, що керівники освітніх організацій у середньому більше орієнтовані на консервативні типи культури не лише в умовах сьогодення, але й у майбутньому (табл. 2).
Таблиця 2
Розподіл досліджуваних керівників освітніх організацій за орієнтацією на «прогресивний» чи «консервативний» типи організаційної культури
|
Типи культури |
Кількість досліджуваних у % |
||
|
«реально діючий» тип |
«бажаний» тип |
||
|
«прогресивний» |
26,2* |
9,2* |
|
|
«консервативний» |
73,8* |
90,8* |
* - відмінності статистично значущі за критерієм знаків на рівні p < 0,01
З даних, наведених у табл. 2, випливає, що лише 26,2% досліджуваних керівників освітніх організацій орієнтовані на прогресивні типи організаційної культури, а переважна більшість (73,8%) - на консервативні.
При цьому «бажаність» консервативних культур в майбутньому значно зростає (р < 0,01). Одним із ймовірних пояснень такого факту може стати вплив останніх суспільно-політичних подій в країні, коли в умовах невизначеності і постійних змін бажаним для багатьох стає досягнення стабільності й порядку.
Як свідчать результати кореляційного аналізу (на рівні тенденції, р = 0,07), чоловіки більше орієнтовані на прогресивні типи культури ніж жінки-управлінці (31,6% і 18,5% відповідно). Виключенням з цього є жінки - керівники освітніх організацій з управлінським стажем до 5 років, які орієнтовані на прогресивні типи культур більше, ніж чоловіки-управлінці (88,3% і 55,6% відповідно).
На заключному етапі емпіричного дослідження за результатами дисперсійного аналізу встановлені особливості самоефективності залежно від орієнтації управлінців на тип організаційної культури: управлінці з високою самоефективністю більше орієнтуються на прогресивні типи культури, натомість управлінці з низькою самоефективністю - на консервативні типи (на рівні тенденції, р = 0,85).
При цьому встановлено статистично значущі відмінності у вираженості соціальної самоефективності керівників освітніх організацій чоловічої та жіночої статі залежно від їх орієнтації на тип організаційної культури (рис. 2).
Рис. 2. Особливості соціальної самоефективності керівників освітніх організацій різної статі залежно від орієнтації на тип організаційної культури
Як випливає з рис. 2, чоловіки - управлінці з високими показниками самоефективності більше орієнтовані на прогресивні типи культур, натомість чоловіки з низькою самоефективністю - на консервативні типи культур (р < 0,01). У жінок подібні статистично значущі відмінності у показниках самоефективності виявлено лише для кланової культури.
Щодо діяльнісної самоефективності статистично значущих відмінностей у її показниках залежно від орієнтації, то досліджуваних на певний тип організаційної культури не виявлено.
Це дозволяє припустити, що самоефективність відіграє особливу роль для організаційних культур, орієнтованих на внутрішні фактори (ієрархічну та кланову).
Висновки
Виявлено недостатній рівень самоефективності для переважної більшості управлінців, при цьому соціальна самоефективність жінок-управлінців вища, ніж у чоловіків.
Визначено особливості самоефективності керівників освітніх організацій залежно від стажу управлінської діяльності, типу навчального закладу та орієнтації на певний тип організаційної культури.
За результатами дисперсійного аналізу констатовано, що зі збільшенням стажу роботи управлінців їх самоефективність стає менша, особливо у керівників чоловічої статі.
Виявлено, що самоефективність керівників закладів нового типу вища, ніж у керівників традиційних навчальних закладів.
Виявлено переважну орієнтацію керівників на консервативні типи організаційної культури, особливо керівників традиційних загальноосвітніх навчальних закладів. Показано, що кількість керівників, орієнтованих на консервативні типи організаційної культури в майбутньому, зростає.
Визначено особливості самоефективності керівників освітніх організацій залежно від їх орієнтації на певний тип організаційної культури. Констатовано вищий рівень самоефективності у керівників освітніх організацій, які орієнтовані на прогресивний тип організаційної культури, особливо в управлінців чоловічої статі. Відповідно, доцільним уявляється сприяння розвитку самоефективності управлінців, яке, зокрема, можна забезпечити в умовах післядипломної освіти.
Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні психологічних умов та обґрунтуванні програми розвитку самоефективності керівників як важливого чинника організаційної культури освітніх організацій.
Список використаних джерел
1. Бандура А. Теория социального научения / Альберт Бандура; пер. с англ. - СПб.: Евразия, 2000. - 320 с.
2. Бондарчук О.І. Соціально-психологічні основи особистісного розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів у професійній діяльності: монографія / О.І. Бондарчук. - К.: Наук. світ, 2008. - 318 с.
3. Бояринцева А.В. Мотивационно-когнитивные характеристики личности молодого предпринимателя: дис канд. психол. наук: 19.00.01 / A.B. Бояринцева. - М., 1995. - 249 с.
4. Гибсон Дж.Л. Организации: поведение, структура, процессы: учебник для вузов / Джеймс Л. Гибсон, Джон Иванцевич, Джеймс Х. Доннелл - мл.; пер. с англ. - М.:Инфра-М, 2000. - 662 с. - (Унив. учеб.).
5. Деркач А.А. Акмеология: учеб. пособие / А.А. Деркач, В.Г. Зазыкин. - СПб.: Питер, 2003. - 256 с.
6. Занковский А. Организационная психология: учеб. пособие для вузов / А. Занковский. - 2-е изд. - М. : Флинта: МПСИ, 2002. - 648 с.
7. Камерон К. Диагностика и изменение организационной культуры / К. Камерон, Р. Куинн; пер. с англ.; под ред. И.В. Андреевой. - СПб.: Питер, 2001. - 320 с.
8. Карамушка Л.М. «Прогресивні» та «консервативні» типи організаційної культури: порівняльний аналіз організаційної культури загальноосвітніх навчальних закладів традиційного та інноваційного типів / Л.М. Карамушка, А.М. Шевченко // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / за ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - К. - Алчевськ: ЛАДО, 2014. - С. 15-20.
9. Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту: навч. посібник / Л.М. Карамушка. - К.: Либідь, 2004. - 424 с.
10. Ладанов И.А. Социокультура организации / И.А. Ладанов // Организационное поведение: [хрестоматия] / [ред.- сост. Д.Я. Райгородский]. - Самара: Бахрах-М, 2006. -с. 120-168).
11. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс; пер. с англ. А. Гаврилова, С. Шпак, С. Меленовской [и др.]. - СПб.: Питер Ком, 1998. - С. 225-267.
12. Серкіс Ж.В. Про організаційну культуру закладу освіти / Ж.В. Серкіс // Практична психологія та соціальна робота. - №9-10. - 2002. - С. 4-9.
13. Шевченко А.М. Психологічні особливості розвитку організаційної культури загальноосвітніх навчальних закладів: автореф...канд. психол н.: спец.: 19.00.10 - організаційна психологія; економічна психологія/ А.М. Шевченко; Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. - К., 2014. - 20 с.
14. Ghafoor А. Mediating role of creative self-efficacy / Azka Ghafoor, Tahir Masood Qureshi, Hassan Rasool Azeemi and Syed Tahir Hijazi // African Journal of Business Management. - 2011. - Vol. 5(27). - P. 11093-11103.
15. Harris Р.Р. Managing Cultural Differences / Р.Р Harris, К.Т. Moran, S.V. Moran. - Oxford: Butterworth-Heinemann, 2004. - 600 p.
16. Schein E.H. The Role of the Founder in Creating Organizational Culture / E.H. Schein //Organizational Dynamics. -1983. - 12(1). - Р. 13-28.
17. Sherer M. The self-efficacy scale: construction and validation / M. Sherer, J.E. Maddux, B. Mercandante, S. Prentice-Dunn, B. Jacobs, R. Rogers // Psychological reports. - 1982. - Vol. 51. - P.663-671.
18. Urdan T. Self-efficacy beliefs of adolescents / T. Urdan, F. Pajares. - Information Age Publishing, Greenwich, 2006. - 380 p.
Spysok vykorystanyh dzherel
1. Bandura A. Teoryja socyal'nogo nauchenyja / Al'bert Bandura; per. s angl. - SPb.: Evrazyja, 2000. - 320 s.
2. Bondarchuk O.I. Social'no-psyhologichni osnovy osobystisnogo rozvytku kerivnykiv zagal'noosvitnih navchal'nyh zakladiv u profesijnij dijal'nosti: monografija / O.I. Bondarchuk. - K.: Nauk. svit, 2008. - 318 s.
3. Bojarinceva A.V. Motivacionno-kognitivnye harakteristiki lichnosti molodogo predprinimatelja: dis.... kand. psihol. nauk: 19.00.01 / A.B. Bojarinceva. - M., 1995. - 249 s.
4. Gibson Dzh.L. Organizacii: povedenie, struktura, processy: uchebnik dlja vuzov / Dzhejms L. Gibson, Dzhon Ivancevich, Dzhejms H. Donnell-ml.; per. s angl. - M.:Infra-M, 2000. - 662 s. - (Univ. ucheb.).
5. Derkach A.A. Akmeologija: ucheb. posobie / A.A. Derkach, V.G. Zazykin. - SPb.: Piter, 2003. - 256 s.
6. Zankovskij A. Organizacionnaja psihologija: ucheb. posobie dlja vuzov / A. Zankovskij. - 2-e izd. - M.: Flinta: MPSI, 2002. - 648 s.
7. Kameron K. Diagnostika i izmenenie organizacionnoj kul'tury / K. Kameron, R. Kuinn; per. s angl.; pod red. I.V. Andreevoj. - SPb.: Piter, 2001. - 320 s.
8. Karamushka L.M. «Progresyvni» ta «konservatyvni» typy organizacijnoi' kul'tury: porivnjal'nyj analiz organizacijnoi' kul'tury zagal'noosvitnih navchal'nyh zakladiv tradycijnogo ta innovacijnogo typiv / L.M. Karamushka, A.M. Shevchenko // Aktual'ni problemy psyhologii': zb. nauk. prac' Instytutu psyhologii' imeni. G.S. Kostjuka NAPN Ukrai'ny; za red. S.D. Maksymenka, L.M. Karamushky. - K. - Alchevs'k: LADO, 2014. - S. 15-20.
9. Karamushka L.M. Psyhologija osvitn'ogo menedzhmentu: navch. posibnyk / L.M. Karamushka. - K.: Lybid', 2004. - 424 s.
10. Ladanov Y.A. Socyokul'tura organyzacyy / Y.A. Ladanov // Organyzacyonnoe povedenye: [hrestomatyja] / [red.-sost. D.Ja. Rajgorodskyj]. - Samara: Bahrah-M, 2006. - S. 120-168).
11. Majers D. Socyal'naja psyhologyja / D. Majers; per. s angl. V. Gavrylova, S. Shpak, S. Melenovskoj [y dr.]. - SPb.: Pyter Kom, 1998. - S. 225-267.
12. Serkis Zh.V. Pro organizacijnu kul'turu zakladu osvity / Zh.V. Serkis // Praktychna psyhologija ta social'na robota. - №9-10. - 2002. - S. 4-9.
13. Shevchenko A.M. Psyhologichni osoblyvosti rozvytku organizacijnoi' kul'tury zagal'noosvitnih navchal'nyh zakladiv : avtorefkand. psyhol n.: spec.: 19.00.10 - organizacijna psyhologija; ekonomichna psyhologija/ A.M. Shevchenko; Instytut psyhologii' imeni G.S. Kostjuka NAPN Ukrai'ny. - K., 2014. - 20 s.
14. Ghafoor A. Mediating role of creative self-efficacy / Azka Ghafoor, Tahir Masood Qureshi, Hassan Rasool Azeemi and Syed Tahir Hijazi // African Journal of Business Management. - 2011. - Vol. 5(27). - P. 11093-11103.
15. Harris R.R. Managing Cultural Differences / R.R Harris, K.T. Moran, S.V. Moran. - Oxford: Butterworth-Heinemann, 2004. - 600 p.
16. Schein E.H. The Role of the Founder in Creating Organizational Culture / E. H. Schein //Organizational Dynamics. -1983. - 12(1). - R. 13-28.
17. Sherer M. The self-efficacy scale: construction and validation / M. Sherer, J.E. Maddux, B. Mercandante, S. Prentice-Dunn, B. Jacobs, R. Rogers // Psychological reports. - 1982. - Vol. 51. - P.663-671.
18. Urdan T. Self-efficacy beliefs of adolescents / T. Urdan, F. Pajares. - Information Age Publishing, Greenwich, 2006. - 380 p.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вікові психологічні особливості розвитку особистості молодших школярів. Роль особистості вчителя в становленні особистості учня. Дослідження рівня самоефективності в Я-концепції школярів. Співвідношення між рівнем самоефективності та емоційним станом.
дипломная работа [183,6 K], добавлен 27.05.2013Синдром "професійного вигорання": психологічні особливості у працівників освітніх організацій. Виникнення та поширення синдрому психічного "вигорання". Синдром "емоційного вигорання" вчителя та формування його готовності до педагогічної діяльності.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 06.08.2008Дефініція поняття "комунікативної компетентності керівника". Характеристика професійного спілкування керівника підрозділу вищого навчального закладу. Комунікативні особливості стилю керівництва фахівця вищого навчального закладу у сучасних умовах.
курсовая работа [119,5 K], добавлен 22.09.2015Поняття комунікативної компетентності особистості. Структура соціально-психологічного потенціалу. Порівняльний аналіз здатності до децентрації, стратегії поведінки в конфліктах, самоконтролю в спілкуванні у менеджерів-керівників та менеджерів-операторів.
магистерская работа [338,4 K], добавлен 25.02.2014Психологічні особливості дітей раннього віку. Чинники, що впливають на успішну адаптацію дитини до умов дошкільного навчального закладу. Основні завдання і напрямки роботи практичного психолога в адаптаційний період. Комплексна система роботи ДНЗ і сім’ї.
курсовая работа [70,1 K], добавлен 02.02.2015Професійна самосвідомість і проблема формування особистості професіонала. Умови розвитку професійної самосвідомості майбутніх психологів у системі післядипломної педагогічної освіти, особистісно-орієнтовані засади її еволюції та подальшого вдосконалення.
контрольная работа [31,2 K], добавлен 24.04.2017Значення та особливості емоцій, форми їх переживання та емоційні стани. Зовнішнє і внутрішнє вираження почуттів. Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу та вплив навчального тексту на ефективність його опрацювання студентами.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 11.11.2010Сутність, об’єкт і предмет педагогічної психології. Роль навчання у психічному і особистісному розвитку дитини. Психічне здоров’я школярів як результат освіти. Особливості психіки суб’єкта навчального процесу та їх урахування в навчально-виховній роботі.
презентация [176,6 K], добавлен 12.04.2019Дослідження загальних закономірностей розвитку дитини дошкільного віку. Поняття про ігрову діяльність як своєрідний спосіб пізнання дітьми навколишнього світу. Вивчення особливостей організації ігрової діяльності в умовах дитячого навчального закладу.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 14.01.2014Завдання та види діяльності психологічної служби в системі освіти. Соціально-педагогічна допомога незахищеним категоріям вихованців, учнів і студентів з метою подолання ними життєвих труднощів. Робота практичного психолога та педагога навчального закладу.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 08.04.2012
