Дослідження саморефлексії тілесного потенціалу молодої жінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.9

Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського

Дослідження саморефлексії тілесного потенціалу молодої жінки

Анотація

саморефлексія тілесний жінка життєвий

Аннотация

Бондар К. B. Исследование саморефлексии телесного потенциала молодой женщины

Annotation

Bondar C. V. Study of personal capacity self-reflection of a young woman

Keywords: image of «I», the self-reflection of bodily capacity, the ratio of women to their physicality, bodily orientation, bodily experience, physicality, the body, the phenomenon of corporeality.

Постановка проблеми. Ставлення молодої жінки до власного тіла сьогодні зазнає істотних трансформацій, однак, незважаючи на велику кількість спеціальної літератури та видань науково-просвітницького і популярного характеру, у яких забагато йдеться про те, як піклуватися про своє тіло, як зменшити чи збільшити вагу, як правильно харчуватися, щоб залишатися здоровою, мало представлено проблематику особистісно-психоло- гічного характеру у відносинах зі своїм «тілесним Я», тому сучасна жінка все сильніше відчуває розірваність між своєю особистістю і власним тілом, що віддаляє її від себе і погіршує загальну картину фізичного, психічного, емоційного і соціального здоров'я.

«Тілесне Я» жінки є одним з найважливіших компонентів усього «Я-образу», так як тіло ми можемо спостерігати й оцінювати постійно. Сприйняття тіла складається з психічного, емоційного, фізичного та історичного аспектів. На думку дослідників у галузі тілесності, здорове тіло передбачає рухливість «тілесного Я» при незмінній тілесній схемі, внутрішній стрижень, реалістичність власного тілесного образу й об'ємність свого тіла, бачення його у трьох вимірах. У психології існують різні підходи до визначення місця і ролі «тілесного Я» у структурі особистості - від майже повного виключення його зі структури самосвідомості до розгляду «тілесного Я» як одного з провідних чинників організації психіки (хоча очевидна перевага у бік першого підходу). Ще більш розрізнені уявлення про розвиток «тілесного Я».

Тілесність жінки в змістовному аспекті являє собою усвідомлене психічне утворення, об'єктами якого виступають різноманітні тілесні процеси (процеси функціонування організму, розпізнані свідомістю жінки), що складають її тілесний досвід; в процесуальному аспекті тілесність крім нозогнозії як пізнання тілесного досвіду й означення включає осмислення тілесного досвіду (як життєвої ситуації) у контексті цілісного життєвого шляху особистості, формування ставлення особистості до нього, інтеграцію тілесного досвіду (як життєвої події) у суб'єктивну картину життєвого шляху жінки.

Тілесний досвід являє собою досвід життя цілісної особистості жінки; згідно біопсихосоціального підходу особистість як носій психосоматичного єдності переживає й осмислює тілесний досвід як життєву ситуацію та інтегрує його у суб'єктивну картину життєвого шляху. Взаємодія жінки і складної життєвої ситуації, пов'язаної з тілесним досвідом, включає у себе процеси переживання, розуміння, осмислення ситуації у контексті цілісного життєвого шляху, у результаті чого формується нове ставлення в єдності емоційного, когнітивного і поведінкового компонентів, що виражає внутрішню позицію особистості, або позицію по відношенню до життя.

Процес інтеграції тілесного досвіду у суб'єктивну картину життєвого шляху є специфічним для різного тілесного досвіду. Інтеграція тілесного досвіду у суб'єктивну картину життєвого шляху жінки може носити дезадаптивний характер і призводити до трансформації тимчасових і смислових аспектів структури суб'єктивної картини життєвого шляху (тимчасової орієнтації, часової перспективи, тимчасових установок, оцінки сьогодення, подієвої насиченості і свідомості життя). Чинниками дезадап- тивного реагування на тілесний досвід є: криза ідентичності особистості, пов'язана з рольовим змішанням, зниження або надмірна виразність рефлексивних процесів, зниження життєстійкості і самодетермінірованості.

Аналіз феномену тілесності як феномену самосвідомості та джерела самоактивності молодої жінки, її самопрезентації та умови життєпроектування дозволяє зафіксувати відсутність в образі «Я» конструктів, які б указували на роль і місце у структурі самосвідомості «Я» її тілесної складової. У тих нечисленних випадках, коли поняття тілесності вводиться у контекст пояснення природи і сутності «Я», тілесність виконує допоміжну роль в інтерпретації особливостей поведінки, як правило, у випадках знаходження жінки в незвичних ситуаціях або обмеження її можливостей у зв'язку з дефектами фізичної організації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологічною основою нашого дослідження стали: загальнопсихологічні концепції життєвого шляху особистості (К. 0. Абульханова-Славська, Б. Г. Ананьев, Л. І. Анциферова, М. Й. Боришевський, Ш. Бюлер, Є. І. Головаха, Г. С. Костюк, Н. А. Логінова, С. Л. Рубінштейн, Л. В. Со- хань, Т. М. Титаренко), а також її професійного шляху (Д. І. Іваще- нко, Є. 0. Клімов, А. М. Кухарчук, Н. В. Самоукіна, Б. 0. Федоришин, П. А. Шавір); концепція діяльнісного опосередкування осо- бистісного розвитку (0. М. Леонтьев, С. Д. Максименко, А. В. Пет- ровський); положення про співвідношення і взаємозв'язок природних і соціальних чинників розвитку особистості та її власної активності (Г. С. Костюк, Б. Ф. Ломов, В. С. Мерлій, В. М. Русалов, 0. В. Шорохова), дослідження психологічних механізмів саморегуляції поведінки, виконані у контексті теорії психології тілесності (А. Н. Дорожевець, А. Лоуен, В. Н. Нікітін, В. В. Ніколаєва, В. А. Подорога, Є. Т. Соколова, П. Д. Тищенко, А. Ш. Тхостов) та ін.

Серед джерел, що ініціювали виокремлення психології тілесності як окремої галузі, нами проаналізовані погляди (0. Бурова, Л. М. Газнюк, Л. В. Жаров, М. М. Кісільов, П. Д. Тищенко, Е. С. Яз- вінська), психосоматика, патопсихологія та тілесно-орієнтована психотерапія (Б. С. Братусь, Б. В. Зейгарнік, А. Н. Дорожевець, П. В. Каменченко, Є. С. Креславский, М. 0. Мдівані, В. Н. Нікітін, О. Л. Романова, Г. Є. Рупчев, 0. Т. Соколова), загальна та історична психологія (Я. І. Українцев, В. А. Шкуратов), соціальна психологія (М. С. Андріанов, В. А. Барабанщиков, О. О. Бодальов, І. С. Кон, В. Н. Панфьоров), дошкільна та спортивна психологія (В. В. Клименко, С. Мягкова, Я. Л. Пономарчук, Г. С. Туманян, Є. В. Субботсь- кий), а також поодинокі публікації з галузі вікової та педагогічної психології (В. Н. Куніцина, 3. Н. Лук'янова, О. Я. Чебикін).

Мета статті - представити результати дослідження само- рефлексії тілесного потенціалу молодої жінки.

Виклад основного матеріалу дослідження. З метою вивчення тілесності як елементу самосвідомості особистості та функціонального органу реалізації нею власних можливостей у просторі актуальних та майбутніх життєвих відносин проведено дослідження саморефлексії тілесного потенціалу за допомогою методики «Опитувальник саморефлексії тілесного потенціалу» А. Ю. Рождественського.

Вибірку склали 120 жінок віком від 20 до 35 років різного соціального статусу, сімейного стану, рівня освіти.

Методика представляє собою опитувальник, який складається з 23 питань (2 з яких контрольні (9А і 1 ЗА), таблиці переводу сирих балів у стени та ключа. На бланку питання опитувальника представлені протилежними висловлюваннями. Між ними розташовується шкала від 3 до 0, за якою необхідно оцінити те чи інше висловлювання. Респонденткам пропонується обрати одне з двох протилежних тверджень, яке, на їх думку, найбільше відповідає дійсності, і позначити однією з цифр - «1», «2», «З» - залежно від того, якою мірою вона впевнена у своєму виборі, або «0», якщо обидва твердження однаково вірні.

При підрахуванні сирих балів користуються шкалою переводу обраних респондентками цифр у бали, вказані у табл. 1.

Таблиця 1. Перевід обраних респондентом цифр у бали

У цій методиці автором виокремлено 6 факторів. У табл. 2 наведено фактори та відповідні їм питання опитувальника.

Таблиця 2. Фактори та відповідні їм питання

Але, як указує сам автор, вихідна структура факторної матриці мала обмеження, й у зв'язку з недостатніми показниками внутрішньої узгодженості IV, V, VI факторів, цілком виправданим є використання неповної версії опитувальника (21 запитання), зокрема за винятком питань, що потребують додаткового, деталізованішого і поглибленого аналізу, а використання його скороченого варіанту - тих показників, які розташувалися у просторі перших трьох факторів. Перетворення первинних («сирих») даних у стандартну шкалу (стени) здійснюється лише за кількісними показниками змінних, виокремлених з дослідницькою метою трьох перших факторів.

У табл. З наведено первинні дані та їх еквіваленти у стенах.

Таблиця 3. Первинні дані (а) та їх стандартизовані еквіваленти (б) за шкалами (факторами) опитувальника СТП вибірки

Жінки

У загальному вигляді, за смислом змінних, що увійшли до І фактору, останній можна позначити як такий, що відбиває конформний (орієнтація на іншого) рівень ставлення особистості до власних тілесних можливостей як чинника, з яким пов'язується головним чином місце у соціумі і можливість соціального зростання. Відповідно до цього, лівий полюс шкали вказує на особистість, яка не обтяжує себе роздумами щодо ролі тілесних можливостей у теперішньому і майбутньому соціальному статусі, і, навпаки, правий полюс свідчить про пряму протилежність зазначеному.

Фактор II відбиває особистіший рівень ставлення до власних тілесних можливостей (орієнтація на себе) і може бути проінтер- претований як конструктивно-ціннісний, або такий, що поєднує можливість досягнення перспективних життєвих цілей у безпосередньому зв'язку з можливостями «Я» цілісної психотілесної істоти. Низькі бали за цією шкалою свідчать про недостатній рівень інтегрованості і цілісності в «образуя» тілесної компоненти, відтак, і про роздвоєність «Я» як психофізіологічної цілісності.

Усвідомлення тіла як натурального об'єкта, що може заважати чи просто перешкоджати потоку життєдіяльності (орієнтація на тут і тепер результат), тобто тіла як заданої умови існування - складає зміст III фактору. Відповідні полюси цього фактора можуть бути протлумачені через нейтральність, що може бути збережена (лівий полюс) чи порушена (правий полюс), разом з тим й обмежена виключно рамками фізичної залежності.

У зв'язку з недостатніми показниками внутрішньої узгодженості решти факторів, інтерпретацію IV, V, VI факторів автор вважає тут завчасною.

Інтерпретація отриманих даних відбувається відповідно з

ключем:

- 1-3 стени - вітальний тип саморефлексії тілесного потенціалу;

- 3-6 стенів - конформний тип саморефлексії тілесного потенціалу;

- 6-9 стенів - особистіший тип саморефлексії тілесного потенціалу.

Результати проведеного дослідження саморефлексії тілесного потенціалу за методикою СТП представлено у табл.4.

Таблиця 4. Типи саморефлексії тілесного потенціалу молодої жінки (N = 120)

Наочно відсоткове співвідношення типів саморефлексії представлено на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

З представлених даних видно, що найбільша кількість рес- понденток (46,7%) належать до особистісного типу самореф- лексії тілесного потенціалу. Для цього типу характерна орієнтація «на себе». Тілесний потенціал безпосередньо інтегрується у «Я»-структуру, стає його іманентною характеристикою, яка ні за яких умов не може бути відділена від «Я». Конструктивно-ціннісний рівень ставлення до власних тілесних можливостей поєднує можливість досягнення перспективних життєвих цілей у безпосередньому зв'язку з можливостями «Я» як цілісної психотілесної істоти.

35,8% респонденток відносяться до конформного типу саморефлексії тілесного потенціалу. Для цього типу характерна орієнтація «на іншого», рівень ставлення до власних тілесних можливостей як чинника, з яким пов'язується головним чином місце у соціумі і можливість соціального зростання. Представниці цього типу сприймають своє тіло як інструмент, ціннісний статус якого обмежується існуючими у соціумі (культурі) уявленнями, з одного боку, та природними можливостями людини - з іншого. Запозичений у соціумі критерій стає ведучим каналом категорізації тілесності, яка не розповсюджується на уявлення досліджуваних про власне «Я».

Найменша кількість респонденток (17,5%) відносяться до вітального типу саморефлексії тілесного потенціалу. Для цього типу характерна орієнтація на «тут і тепер», усвідомлення тіла як натурального біологічного об'єкта, фактора, що може заважати чи просто перешкоджати потоку життєдіяльності, тобто тіла як заданої умови існування.

Висновки

За результатами дослідження серед респонденток переважає особистіший тип саморефлексії тілесного потенціалу (46,7%), але сумарно конформний та вітальний типи складають більший відсоток опитуваних (53,3%), тобто можна стверджувати, що за результатами дослідження для жінок віком від 20 до 35 років характерний недостатній рівень сформованості саморефлексії тілесного потенціалу. Недооцінка феномену тілесності, а саме усвідомлення можливості самовиявлення як тілесної істоти, часто призводить до закріплення викривлених уявлень про роль тілесності в успішності досягнення особистістю життєвих цілей, а отже, і можливості її саморозвитку та самовдосконалення. Відсутність чи недостатність досвіду саморефлексії власного тілесного потенціалу призводить до створення життєвих проектів, які не мають належної чіткості, стабільності та структурованості. Отримані дані підтверджують актуальність подальших досліджень феномену тілесності, що дозволить створити продуктивні психологічні засоби актуалізації механізму саморегуляції поведінки та діяльності людини.

Список використаних джерел

1. Анцыферова Л. И. Общественно-исторический характер телесного бытия человека / Л. И. Анцыферова // Биология человека и социальный прогресс. - Пермь, 1982. - С. 89-96.

2. Беседа с профессором А. Ф. Лосевым // Вопросы философии. - 1984. - №1.-С. 144-149.

3. Бурова О. Метафізика зору: про діалог речового й тілесного / О. Бурова // Філософська думка. - 1998. - №3. - С. 16-33.

4. Интенциональность и текстуальность. Философская мысль Франции XX века. - Томск: Водолей, 1998. - 30 с.

5. Лосев А. Ф. История античной эстетики (ранняя классика) / А. Ф. Лосев. - М.: Высшая школа, 1963. - 583 с.

6. Лосский Н. О. Учение о перевоплощении. Интуитивизм / Н. О. Лос- ский. - М.: Прогресс, 1992. - 208 с.

7. Рождественський А. Ю. Феноменологія тілесності у просторі життєвих перспектив особистості : монографія / А. Ю. Рождественський. - К.: Міленіум, 2005. - 294 с.

8. Соловьев В. С. Оправдание добра. Нравственная философия / В. С. Соловьев // Собр. соч. В. С Соловьева. - СПб.: Издание Товарищества «Общественная польза», 1993. - Т. 7. - 677 с.

9. Тищенко П. Д. «Дано мне тело...» / П. Д. Тищенко // Человек. - 1990. - №3,-С. 41-49.

10. Шкуратов В. А. Историческая психология / В. А. Шкуратов. - Ростов- на-Дону: «Город N», 1994. - 288 с.

Spysok vykorystanyh dzherel

1. Ancyferova L. I. Obshchestvenno-istoricheskij harakter telesnogo bytiya cheloveka / L. I. Ancyferova // Biologiya cheloveka і social'nyj progress. - Perm', 1982. - S. 89-96.

2. Beseda s professorom A. F. Losevym // Voprosy filosofli. - 1984. - №1. - S. 144-149.

3. Burova 0. Metafizika zoru: pro dialog rechovogo j tilesnogo / O. Burova // Filosofs'ka dumka. - 1998. - № 3. - S. 16-33.

4. Intencional'nost' і tekstual'nost'. Filosofskaya mysl' Francii HKH veka. - Tomsk: Vodolej, 1998. - 30 s.

5. Losev A. F. Istoriya antichnoj ehstetiki (rannyaya klassika) / A. F. Losev. - M.: Vysshaya shkola, 1963. - 583 s.

6. Losskij N. 0. Uchenie о perevoploshchenii. Intuitivizm / N. 0. Losskij. - M.: Progress, 1992. - 208 s.

7. Rozhdestvens'kij A. YU. Fenomenologiya tilesnosti u prostori zhittevih perspektiv osobistosti: Monografiya //A. YU. Rozhdestvens'kij. - K. : Milenium, 2005. - 294 s.

8. Solov'ev V. S. Opravdanie dobra. Nravstvennaya filosofiya / V. S. Solov'ev // Sobr. soch. V. S Solov'eva. - SPb. : Izdanie Tovarishchestva «Obshchestvennaya pol'za», 1993. - T.7. - 677 s.

9. Tishchenko P. D. «Dano mne telo...» / P. D. Tishchenko // CHelovek. - 1990.-№3.-S. 41-49.

10. SHkuratov V. A. Istoricheskaya psihologiya / V. A. SHkuratov. - Rostov-na- Donu: «Gorod N», 1994. - 288 s.

Стаття надійшла до редколегії 01.02.2015 року.

Размещено на Allbest.ru