Мотивація до навчання та засоби її підвищення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти, науки, молоді та спорту

Кіровоградської обласної державної адміністрації

НТУ “Пошук” Дмитрівської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2 ім. Т.Г. Шевченка Знам'янської районної ради Кіровоградської області

Відділення : хімія та біологія

Секція : психологія

Мотивація до навчання та засоби її підвищення

Роботу виконала:

Салаванюк Інна Олегівна

учениця 10 класу

Тези

Науково-дослідницької роботи «Мотивація до навчання та засоби її підвищення»

Автор: Салаванюк Інна Олегівна, учениця 10 класу Дмитрівської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2 ім.Т.Г.Шевченка Знам'янської районної ради Кіровоградської області

Науковий керівник: Ларіонова Олена Миколаївна, практичний психолог Дмитрівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 ім.Т.Г. Шевченка Знам'янської районної ради Кіровоградської області, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, психолог - методист

НТУ «Пошук» Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 ім.Т.Г. Шевченка Знам'янської районної ради Кіровоградської області

Відділення : хімія та біологія

Секція: психологія

Мета: дослідити особливості формування мотивації учнів до навчання та знайти ресурси, форми та методи, які допоможуть та спонукатимуть старшокласників до навчальної діяльності, що забезпечить їх успішну самореалізацію у майбутньому.

Актуальність проблеми:

Універсальним завданням сучасної школи є сприяння мотивації та прагнення школярів до успіхів у навчанні.

Добре «вмотивована дитина» - це завжди радість. Частіше школярі активно проявляють себе у початковій школі. Під час уроків у таких дітей рука весь час спрямовується угору. Вони зацікавлені навчанням, із задоволенням відвідують навчальний заклад, де все нове, незвідане, а тому й цікаве. Але з часом інтерес до навчання зменшується, що пояснюється цілим рядом об'єктивних і суб'єктивних чинників.

Аналіз успішності учнів загальноосвітніх навчальних закладів дозволяє діагностувати - середній показник навчальних досягнень школярів з року в рік впевнено знижується (пік - 7-8 класи).

Навчання для багатьох учнів перетворюється на своєрідне насильство, адже навчальний процес - це діяльність, що передбачає систематичну та наполегливу працю учня, а це, у свою чергу, суперечить природнім потребам дитини, часто не збігається з її інтересами, а інколи й здібностями. Саме прагнення до самостійності свідомо й підсвідомо керує поведінкою старшокласників.

Проте після закінчення шкільної освіти , коли довгоочікуване доросле життя розкриває свої обійми й людина потрапляє у вирій різноманітних проблем, колишні випускники, шукаючи причини негараздів та труднощів, починають звертатись до свого учнівського минулого, усвідомлюючи неможливість повернення дорогоцінного часу, який повинні були використати на навчання.

Завдання роботи: вивчити психологічні характеристики понять мотивація, мотив, основа мотивів; опрацювати різні джерела інформації з даної теми; провести дослідження факторів, які впливають на зниження мотивації учнів до навчання; провести моніторинг сформованості мотивації до навчання учнів школи; підготувати рекомендації для старшокласників щодо формування пізнавальної мотивації до навчання.

Результати роботи: досліджено психологічні особливості формування мотивації старшокласників до навчання; проведено моніторинг результатів дослідження ; запропоновані рекомендації щодо формування пізнавальної мотивації до навчання.

Висновок: успіхи у навчанні та виховані залежать від мотивації учнів, тобто наявності значущих і діючих стимулів до засвоєння знань і придбання визначених особистісних якостей.

Зміст

Вступ

Розділ І. Теоретична частина

1.1 Мотивація, мотиви, класифікація мотивацій

1.2 Мотив як рушійна сила пізнавальної діяльності учня

1.3 Механізм розвитку мотиваційного процесу - зрушення мотиву на мету і його роль у мотивації до навчання

1.4 Проблеми формування в учнів пізнавальної мотивації до навчання

Розділ ІІ. Практична частина

2.1 Дослідження задоволеності учнів рівнем навчання

2.2 Дослідження чинників, які впливають на мотивацію до навчання

2.3 Спостереження. Вплив індивідуально-психологічниих особливостей на формування пізнавальної мотивації

2.3.1 Моніторинг дослідження за методикою «Мотивація успіху і страх невдач» (МУН, за опитувальником А. Реана)

2.3.2 Моніторинг дослідження за результатами методики «Самооцінка психічних станів» (СПС за Г. Айзенком)

Висновки

Рекомендації

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Мотивація - головні сили, що рухають дидактичний процес. Вони посідають перше місце серед факторів, що визначають його продуктивність.

І. Підласий

Основне завдання школи - навчати і виховувати дітей, забезпечити їх протягом навчального періоду якісними знаннями, які вони могли б успішно реалізувати в майбутньому. У нинішніх умовах перед сучасною школою, як українською, так і зарубіжною, постала проблема втрати інтересу учнів до навчання. Демотивація виражається в типовій скарзі вчителів: «Учні не хочуть учитися, батькам байдуже, як навчаються їхні діти». Ще якихось два-три десятиліття тому це питання не стояло так гостро. Школа мала найбільший важіль впливу на дитину -- контроль (читай: примус), який виражався в оцінці на уроці та суворій перевірці з боку батьків. Нині оцінкою злякаєш мало кого з учнів, так само, як і батьків. Як наслідок -- тривожні дані статистики: частка учнів, які успішно опановують загальноосвітню програму до закінчення основної школи, зменшується в Україні до 20%, у Росії -- до 10-15%. На сьогоднішній день вирішується проблема зацікавленості школярів до навчання, над якою працюють провідні педагоги та психологи сучасності. Відомо, що найкращий учитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися. Щоб навчити дитину, треба не просто передати їй знання і вміння, а й викликати в неї відповідну активність, пізнавальну чи практичну. Важливим структурним елементом цієї активності є мотивація, в якій виявляється ставлення школярів до навчання.

Мотивація до навчання - одна із головних умов реалізації навчально-виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Формування мотивації у учнів до навчально-пізнавальної діяльності є однією з головних проблем сучасної школи. ЇЇ актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування у школярів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції, здійснення в єдності ідейно - політичного, трудового, морального виховання учнів, введенням профільного навчання у старших класах. Соціальний заказ суспільства вимагає від закладів освіти підвищення якості навчання та виховання, розвиток та формування конкуренто спроможного випускника, запобігання формалізму в оцінці результатів труда учнів та вчителів.

Проблема формування мотивації знаходиться на стику навчання й виховання. Це означає, що увага педагогів та психологів повинна бути не тільки спрямована на здійснення учнем навчання але і на те, як і що відбувається у розвитку особистості учня в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Формування мотивації - це виховання у дітей та учнівської молоді ідеалів, створення системи цінностей, пріоритетів соціально прийнятних в українському суспільстві, у поєднані з активною поведінкою учня, що означає взаємозв'язок між усвідомленими та реально діючими мотивами. На жаль, сьогодні пересічний учитель і типовий навчальний заклад орієнтовані переважно на підтримування зовнішньої мотивації у вигляді контролю, наказів та вимог. Така практика згубно позначається на внутрішній мотивації, веде до поступового зниження інтересу учнів до навчання. У сучасній школі потрібно здійснити радикальні зміни з удосконаленням внутрішньої мотивації учнів. Учителі-предметники, які працюють з учнями основної та старшої школи, мають пам'ятати про можливості активізації пізнавальної діяльності учнів шляхом формування внутрішніх мотивацій.

Розділ І. Теоретична частина

1.1 Мотивація: мотиви, класифікація мотивацій

В даний час мотивація як психічне явище трактується по-різному. В одному випадку -- як сукупність чинників, що підтримують і направляють, тобто що визначають поведінку, в іншому випадку -- як сукупність мотивів , в третьому -- як спонукання, що викликає активність організму і визначає її спрямованість. Крім того, мотивація розглядається як процес психічної регуляції, конкретної діяльності, як процес дії мотива і як механізм, що визначає виникнення, напрям і способи здійснення конкретних форм діяльності, як сукупна система процесів, що відповідають за спонукання і діяльність. Погляди на сутність мотиву у психологів суттєво розходяться. Але, незважаючи на це, всі вони сходяться в одному : за мотив приймається якийсь один конкретний психологічний феномен. В основному психологи групуються навколо наступних точок зору на мотив:

· як на спонукання;

· на потребу;

· на ціль;

· на намір;

· на властивості особистості;

· на стани. [41. ст.58 ]

У книзі Маслоу «Мотивація і особистість» [2. ст.39-40] розглядається структура потреб, їх основні властивості, вплив на мотиваційну сферу людини. Піраміда Маслоу складається з блоків, кожен з яких відображає певну потребу - від базових до більш високим. Цю модель дуже легко пояснити на прикладі. Фундаментальними потребами людини є такі фізіологічні потреби, як голод і Фундаментальними потребами людини є такі фізіологічні потреби, як голод і спрага. Відчуваючи їх, навряд чи хто-небудь стане замислюватися, наприклад, про філософію постмодернізму. Тому в першу чергу повинні задовольнятися життєво важливі потреби організму.

Потім випливає необхідність в безпеці - як фізичної, так і емоційною. Важливо мати дах над головою, жити без загрози для існування.

Коли і ці потреби заповнені, людина починає шукати задоволення потреб більш високого класу - соціального визнання, співчуття. За потребою в дружбі випливає необхідність в самоповазі, тобто, людина тепер бажає автономії і лідерства.

Вершиною піраміди Маслоу є потреба в самоактуалізації. Коли всі інші потреби задоволені, людина може починати вільно реалізовувати закладений в ньому природою потенціал.

Отже, в кожний момент часу поведінкою керують незадоволені потреби. І найчастіше вони ніколи не бувають задоволені до кінця. Саме тому людей, які досягли у своєму житті рівня самоактуалізації, близько 2%. Практичність і реалізм - ось головні якості, якими володіє теорія особистості і мотивації.

Рис. 1

1.2 Мотив як рушійна сила пізнавальної діяльності учня

Мотиви навчання - це психологічна характеристика інтересу учня до засвоєння знань і власного розвитку.

Мотивація може бути ситуаційною (обумовленою зовнішніми факторами) й особистісною (обумовленою внутрішніми устремліннями). Виділяють також релевантну мотивацію, що має пряме відношення до набуття академічних досягнень (наприклад, допитливість дитини), і не релевантну мотивацію, що не має прямого відношення до навчання та розвитку (наприклад, дитина вчить урок, щоб уникнути покарання).

Коли ми говоримо про мотивації дитини, то не можемо обійтись без такого поняття, як дитячий інтерес. Л. Виготський визначає інтерес як форму прояву інстинкту, як націленість психічного апарату дитини на визначений предмет. Інтереси мають універсальне значення в житті дитини. Торндайк стверджує: «Усе, що ми робимо в житті, навіть найбільш неприємне, ми робимо з інтересу (нехай навіть негативного, наприклад, остраху неприємностей)». [3. ст.2-4]

Психологічний закон каже: «Перш ніж призвати дитину до якоїсь діяльності, зацікав її, подбай про те, щоб знайти, що вона готова до неї: напружені всі сили, і вона готова діяти сама».

Надзвичайно складна психологічна задача - знайти вірний інтерес і стежити за тим, щоб від нього не ухилятись і не підмінювати його іншим. Адже так легко підмінювати інтереси, наприклад, розповідати на уроці анекдоти, викликаючи інтерес не до уроку, а до анекдоту.

З вищевикладеного стає ясно, що нічого не вартий інтерес дитини до роботи, якщо її стимул - покарання чи очікування нагороди. Ось чому нагорода й покарання в чистому вигляді у школі марні та шкідливі. Психологічне покарання - це бездарний педагогічний засіб, тому що воно викликає острахи, і значить, у цьому випадку поведінкою керує страх. [4. ст.5-8]

Існує психологічне правило переходу природних інтересів (їх багато) до інтересів прищеплених, виховання яких і є головною метою (інтерес до життєвих справ, наук тощо).

Щоби предмет нас зацікавив, він повинен бути пов'язаний із чим-небудь приваблюючим нас, уже знайомим, але він повинен містити в собі й нові форми діяльності. Зовсім нове й зовсім старе не здатне зацікавити нас. Крім того, щоб співставити новий предмет й особисте ставлення до нього учня, треба зробити його вивчення особистою справою учня. Інакше кажучи, до нового дитячого інтересу треба йти через уже існуючий дитячий інтерес. Наприклад, Торндайк пропонував для вивчення хімії використовувати природний інтерес дітей до кухні, але так, щоби потім інтерес до хімії придушив інтерес до кухні. [5]

Існує кілька теорій мотивації діяльності людини, але для вчителя важливо одне: опанування способами створення на уроці такого навчального середовища, у якому б учні відчували внутрішню потребу вчитися. Це може бути за умови, коли учень самостійно ставить перед собою цілі й докладає зусилля для їхнього досягнення.

Таблиця 1 Види та рівні мотивів навчання

Мотивація (Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б., 1990) - ієрархія мотивів, які забезпечують цілеспрямованість діяльності людини, джерелом якої є:

Зовнішня мотивація - виникає під впливом і тиском зовнішніх імпульсів - вимог, наказів, примусів, викликає зовнішній дискомфорт (людина зобов'язана виконувати чиюсь волю). До зовнішньої мотивації відносяться завжди мотиви: соціальні, оціночні, на результат і т.п.	Внутрішня мотивація - виникає «зароджується» під впливом внутрішнього дискомфорту (людина діє, щоб отримати внутрішнє задоволення, отримати позитивний психічний стан). Діяльність організовується за власною ініціативою, не залежить від чужої волі. Мотиви: внутрішнє задоволення, інтерес.

Таблиця 2 Види мотивів навчання учнів

Перший підхід
Види мотивів	Основні особливості
Пізнавальні мотиви, пов'язані зі змістом навчальної діяльності та процесом її виконання	Включають підгрупи: 1) широкі пізнавальні мотиви, що полягають в орієнтуванні школярів на оволодіння новими знаннями; 2) навчально пізнавальні мотиви, що полягають в орієнтуванні школярів на засвоєння способів одержання знань; 3) мотиви самоосвіти, що полягають у спрямованості школярів на самостійне вдосконалювання способів одержання знань
Соціальні мотиви, пов'язані з різними соціальними взаємодіями школяра з іншими людьми	Поділяються на підгрупи: 1) широкі соціальні мотиви, що полягають у прагненні одержувати знання, у розумінні необхідності навчатися; 2) вузькі соціальні мотиви, що полягають у прагненні зайняти певну позицію, місце у взаєминах з оточуючими, одержати їх схвалення, заслужити в них авторитет
Другий підхід
Внутрішні мотиви	Зовнішні мотиви
Специфіка: мотиви, пов'язані із власне процесом навчальної діяльності	Мотиви, пов'язані з результатом навчальної діяльності
Види: бажання дізнаватися нове (пізнавальний інтерес). Радість від подолання труднощів	Мотиви самоосвіти. Мотиви престижу та інші соціальні мотиви. Мотиви уникання неприємностей. Ігровий мотив
Третій підхід
Безпосередньо спонукальні мотиви навчальної діяльності	Перспективно спонукальні мотиви навчальної діяльності	Інтелектуально спонукальні мотиви
Ґрунтуються на емоційних проявах особистості (яскравість, новизна, цікавість, привабливість, особистість педагога, бажання одержати нагороду, похвалу, страх одержати негативну оцінку, небажання бути об'єктом обговорення в класі)	Засновані на розумінні значущості знання взагалі й навчального предмета зокрема (прикладний характер знань, пов'язування навчального предмета з майбутнім самостійним життям, розвинене почуття обов'язку, відповідальності, очікування одержання нагороди в перспективі)	Засновані на одержанні задоволення від процесу пізнання (інтерес до знань, допитливість, прагнення підвищити свій культурний рівень, захопленість процесом розв'язання навчально пізнавальних задач)
Четвертий підхід
Мотивація негативного характеру, пов'язана з мотивами, закладеними поза навчальною діяльністю	Мотивація позитивного характеру, пов'язана з мотивами, закладеними поза навчальною діяльністю	Мотивація, що закладена в навчальній діяльності й безпосередньо пов'язана з метою навчання
Усвідомлення певних незручностей і неприємностей, якщо не вчитися (докори батьків і вчителів, страх покарання)	Схвалення оточуючих, почуття обов'язку, шлях до особистого благополуччя, кар'єри, бажання зайняти лідерську позицію в класі	Розширення кругозору, набуття знань, задоволення допитливості, реалізація своїх здібностей, прояв інтелектуальної активності

1.3 Механізм розвитку мотиваційного процесу - зрушення мотиву на мету його роль у мотивації до навчання

Найзначущішим, найдієвішим і найефективнішим внутрішнім стимулом є прагнення до пізнання нового, що ґрунтується винятково на інтересі до предмета пізнання. Якщо за можливості вибору певного навчального предмета дитина не обирає той предмет, який обрала більшість її друзів, а йде на урок, який їй самій цікавий, то таким чином вона демонструє яскравий приклад внутрішньо вмотивованої поведінки. [6. ст. 12]

Процес формування навчальної діяльності набуває ряду специфічних особливостей відповідно до певного вікового періоду.

В початковій школі дитина може досить успішно вчитися, орієнтуючись на оцінку вчителя або думку батьків. Якщо домінуючим мотивом у цьому віці у більшості дітей є прагнення зробити приємність дорослому, що є авторитетним для дитини, порадувати його своїми успіхами або небажання вислуховувати докори, то в старших класах вплив такого мотиву втрачає свою актуальність. На перший план виходить прагнення бути кращим або хоча б не гіршим за інших. Звичайно, і такі мотиви мають місце, але вони не повинні бути основними, визначальними в навчальній діяльності дитини. Такі мотиви мають відігравати вторинні, допоміжні ролі, надаючи шкільному життю учня яскравості, привабливості. Умовою успішного навчання все ж є мотивація, котра спонукає дитину до певної діяльності з метою розширення й поглиблення своїх знань, підвищення впевненості та незалежності від зовнішніх факторів.

Працюючи над формуванням мотивації дитини, потрібно враховувати психологічні особливості її віку (провідну діяльність, особистісно значущих для неї людей тощо), її індивідуальні особливості та специфіку предмета.

Для учнів молодшого підліткового віку. При переході дитини з початкової школи до 5-го класу різко збільшується рівень навчального навантаження, змінюється характер завдань та взаємостосунків з більшою кількістю вчителів. Посилюється важливість вміння дитини самій організовувати власну діяльність.

Для старших підлітків провідною діяльністю є спілкування, основними значущими особистостями - ровесники, друзі. Діти у цьому віці емоційно вразливі, чутливі до критики, невдач і помилок. Кращим засобом впливу на них є повага, визнання особистості. Тому варто звертати увагу на можливість школяра виразити свою індивідуальність, висловити власну думку, поспілкуватися без небезпеки отримати зауваження, проявити самостійність, підвищити самооцінку.

Для старшокласників життя у школі проходить під знаком необхідності вибору подальшого життєвого шляху, майбутньої професії тощо. Інтерес до знань залежить від атмосфери у школі, від престижності освіти серед друзів, від планів самої дитини на своє майбутнє, від усвідомленості необхідності навчальних знань. Провідним стає бажання продемонструвати свою неповторність. Формування мотивації навчання неможливо здійснити без урахування вікових особливостей учнів та їх індивідуальних психологічних характеристик. Це означає, що педагог повинен організувати навчально-виховний процес таким чином, щоб вирішувалися завдання розвитку мотиваційної сфери на певному віковому етапі та підготовки учнів до наступного етапу розвитку особистості. У зв'язку з розкриттям резервів вікового розвитку мотивації здійснюється особистісно - орієнтований підхід до навчання. [7]

Результати психологічних досліджень свідчать про те, що чинниками зниження мотивації навчання виступають:

· неправильний підбір вчителем навчального матеріалу, що призводить до недовантаження чи перевантаження школярів;

· невміння будувати стосунки з учнями;

· недостатньо диференційований підхід вчителя;

· низький рівень знань школяра;

· не сформованість прийомів самостійної роботи в учня;

· негативні приклади товаришів, що мають вплив на дитину;

· неадекватна самооцінка учня, сформована ще до початку навчальної діяльності чи в умовах шкільного навчання ;

· стійка спрямованість учня на які-небудь види позашкільної діяльності, що дістала назву "компенсаторної мотивації" (І.Ю.Кулагіна);

· переживання, що не пов'язані з навчальною діяльністю, тобто різноманітні психотравмуючі ситуації (Психотравмуюча ситуація - це ті умови життя і взаємини між значущими іншими (батьками, вчителями, ровесниками), які оточують дитину та призводять до появи переживань, негативних емоцій, наприклад: непорозуміння з вчителями, ровесниками або зі старшими школярами; конфліктні ситуації в сім'ї, розлучення батьків, втрата одного з батьків);

· певні індивідуально-типологічні особливості дитини, а саме: тип темпераменту, астенічні стани різного походження (підвищена втомлюваність і понижена працездатність) …

· особливості розвитку учнів: вікові (наприклад, у підлітків спостерігається «гормональний вибух» і нечітко сформоване відчуття майбутнього); статеві (у дівчаток 7--8 класу знижена вікова сприйнятливість до учбової діяльності у зв'язку з інтенсивним біологічним процесом статевого дозрівання, раннє статеве життя); індивідуальні (наприклад, можливий недостатній розумовий розвиток учня, тощо);

· негативне (байдуже) ставлення учня до вчителя;

· негативне (байдуже) ставлення вчителя до учня;

· брак особистісної значущості предмета;

· непродуктивність учбової діяльності;

· нерозуміння (неприйняття) мети навчання;

· страх перед школою.

В зв'язку з цим, психологи виділяють декілька шляхів формування позитивної мотивації навчання:

1. Спеціальна організація навчальної діяльності, що реалізується за допомогою створення навчально-проблемної ситуації.

2. Доступність змісту навчального матеріалу, що пропонується вчителем на уроці.

3. Використання на уроках елементів гри; цікавий виклад матеріалу.

4. Постійне створення та "підкріплення" ситуації успіху в учінні (наприклад, позитивна реакція на будь-який прояв відповідального ставлення дитини до виконання своїх навчальних обов'язків). [8]

Мотивація досягнення успіху - позитивна мотивація. Якщо людина мотивована саме так, то перед початком справи вона має на увазі досягнення чогось конкретного, позитивного. В основі її активності є надія на успіх і потреба в досягненні успіху. Такі люди зазвичай упевнені в собі, у власних силах, відповідальні й активні, їх вирізняє наполегливість у досягненні мети, цілеспрямованість.

Таблиця 3 Методи та прийоми, що сприяють підвищенню мотивації навчальної діяльності

№	Методи стимулювання та мотивації навчальної діяльності (впливають на активізацію внутрішньої мотивації)	Прийоми
1.	Метод емоційного стимулювання у поєднанні зі словесним методом	Прийоми зацікавлення, здивування: · наведення цікавих прикладів, парадоксальних фактів; · аналіз уривків із художньої літератури про життя й діяльність видатних науковців і громадських діячів; · цікаві аналогії; · порівняння наукових і народних тлумачень окремих мовних явищ; · створення ситуації новизни, інформування про сучасні наукові дослідження
2.	Навчальні дискусії	Прийом парадоксу
3.	Наочні	Демонстрація
4.	Проблемно-пошукові	· створення проблемної ситуації (порівняння навчальних об'єктів, виділення суттєвих ознак, групування, класифікація, узагальнення, визначення протиріч тощо); · «мозкова атака»; · дослідницькі, прикладні, творчі, інформаційні проекти
5.	Практичні	виконання навчальних завдань (важливо дати учневі алгоритм виконання завдання)
6.	Методи, які стимулюють пізнавальні запитання учнів	Незакінчені завдання, тексти, які спонукають учнів ставити запитання або шукати правильних шляхів виконання; запитання спрямовані на отримання додаткової інформації
7.	Методи, що стимулюють ініціативу учнів	· самостійне творче складання завдання; · самостійне складання завдань за аналогією на новому змісті; · пошук аналогів у повсякденному житті
8.	Методи, що стимулюють ініціативу, яка проявляється під час діяльності	· прийом навмисних помилок; · прийом спільного з учителем пошуку розв'язання проблеми; · прийом «лабіринту»; · прийом виконання практичних завдань
9.	Методи, що стимулюють колективну ініціативу й спільну діяльність	· створення ситуації змагання в різних видах діяльності; · створення ситуацій, що вимагають допомоги однокласнику; · створення ситуацій, які вимагають критики

Мотивація уникнення невдачі -- негативна мотивація. Якщо людина мотивована саме так, то її активність спрямована на уникнення зриву, покарання, негативного оцінювання з боку оточуючих, невдачі. Взагалі в основі цієї мотивації покладені ідея уникнення та ідея негативних очікувань. Розпочинаючи справу, людина з такою мотивацією вже заздалегідь боїться можливого негаразду, думає про можливі варіанти уникнення цієї гіпотетичної невдачі, а не про шляхи і засоби досягнення успіху. Люди з такою мотивацією зазвичай характеризуються підвищеною тривожністю, низькою впевненістю у власних силах. Вони намагаються уникнути відповідальних завдань. При необхідності вирішення дуже відповідальних завдань можуть впадати в стан, близький до панічного, при цьому ситуативна тривожність у таких випадках у них стає надзвичайно високою. Разом цим, це може поєднуватися з дуже відповідальним ставленням до справи.

1.4 Проблеми формування в учнів пізнавальної мотивації до навчання

Мотивація до навчання - одна із головних умов реалізації навчально-виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Формування в учнів мотивації до навчально-пізнавальної діяльності є однією з головних проблем сучасної школи. Її актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановкою завдань формування у школярів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції, здійснення в єдності ідейно - політичного, трудового, морального виховання учнів, введенням профільного навчання у старших класах. Соціальне замовлення суспільства вимагає від закладів освіти підвищення якості навчання та виховання, розвиток та формування конкурентно-спроможного випускника, запобігання формалізму під час оцінювання результатів праці учнів та вчителів. [9]

Проблема формування мотивації знаходиться на стику навчання й виховання. Це означає, що увага педагогів та психологів повинна бути не тільки спрямована на здійснення учнем навчання але і на те, як і що відбувається у розвитку особистості учня в процесі навчально-пізнавальній діяльності. Формування мотивації - це виховання у дітей та учнівської молоді ідеалів, створення системи цінностей, пріоритетів соціально прийнятних в українському суспільстві, у поєднані з активною поведінкою учня, що означає взаємозв'язок між усвідомленими та реально діючими мотивами, єдність слова, діла та активної життєвої позиції учня. [11]

Успіхи в навчанні та вихованні дітей прямо залежать від мотивації, тобто наявності значущих і діючих стимулів до засвоєння знань і придбання визначених особистісних якостей.

Численні складності у сфері навчальної мотивації обумовлюються низкою обставин:

· до кінця не відомі всі мотиви, у силу яких діти різного віку та з різними індивідуальними особливостями включаються в навчання, спілкування, стають зацікавленими у придбанні нових особистісних якостей, знань і вмінь;

· над мотивами навчання дітей замислюються дорослі, котрі вже не пам'ятають справжнього стану справ у дитинстві й можуть тільки здогадуватись про справжні мотиви дитячої поведінки;

· серед самих дітей існують величезні індивідуальні розходження - те, що є значущим для одного, не представляє інтересу для іншого;

· сама мотивація виявляється ситуаційно мінливою, а те, що підходить для стимулювання навчальних і виховних інтересів у одних ситуаціях, може бути неадекватним в інших.

Таким чином, одна з головних задач у навчанні та вихованні - навчитися практично впливати на мотивацію дитини та звести до мінімуму фактори, що знижують її.

Умотивованість у навчанні можна розуміти як особисту зацікавленість учня в одержанні знань і вмінь. [10.ст.72-75]

Умови формування навчальної мотивації учнів:

* створення умов для самопізнання;

* розвиток уміння вступати в діалог з навколишнім світом;

* удосконалювання способів здобування знань;

* створення активного пізнавального діяльного середовища;

* оволодіння контрольно-оцінними діями;

* застосування методів теоретичного й творчого мислення;

* формування культури розумової праці. [12]

Розділ ІІ. Практична частина

Розглянувши поняття мотивація, мотиви, класифікацію мотивацій з теоретичної точки зору, ми підійшли до практичної частини дослідницької роботи, метою якої було дослідити рівень задоволеності старшокласників навчальними досягненнями та визначити чинники, які найбільш впливають на пізнавальну мотивацію учнів 7-11 класів у тому числі індивідуально-психологічні особливості за методиками «Мотивація успіху і страх невдачі» (МУН Г. Казанцевої) та «Самооцінки психологічних станів» (СПС за Г. Айзенком).

2.1 Дослідження задоволеності учнів рівнем навчання

Результати анкетування

Діаграма 1 Задоволення рівнем навчання

2.2 Дослідження чинників, які впливають на мотивацію до навчання

Діаграма 2 Головний чинники

2.3 Спостереження. Вплив індивідуально-психологічниих особливостей на формування пізнавальної мотивації

2.3.1 Моніторинг дослідження за методикою «Мотивація успіху і страх невдач» (МУН, за опитувальником А. Реана)

Діаграма 3 (Загальна діаграма)



Діаграма 4

Діаграма 5

Діаграма 6

Діаграма 7



Діаграма 8

2.3.2 Моніторинг дослідження за результатами методики «Самооцінка психічних станів»(СПС за Г. Айзенком)

Діаграма 9 Тривожність

Діаграма 10 Фрустрація

Висновки

Мотивація до навчання - одна із головних умов реалізації навчально-виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Формування в учнів мотивації до навчально - пізнавальної діяльності є однією з головних проблем сучасної школи. Її актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановкою завдань формування у школярів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції, здійснення в єдності ідейно - політичного, трудового, морального виховання учнів, введенням профільного навчання у старших класах. Соціальне замовлення суспільства вимагає від закладів освіти підвищення якості навчання та виховання, розвиток та формування конкурентно-спроможного випускника, запобігання формалізму під час оцінювання результатів праці учнів та вчителів.

Проблема формування мотивації знаходиться на стику навчання й виховання. Це означає, що увага педагогів та психологів повинна бути не тільки спрямована на здійснення учнем навчання але і на те, як і що відбувається у розвитку особистості учня в процесі навчально - пізнавальній діяльності. Формування мотивації - це виховання у дітей та учнівської молоді ідеалів, створення системи цінностей, пріоритетів соціально прийнятних в українському суспільстві, у поєднані з активною поведінкою учня, що означає взаємозв'язок між усвідомленими та реально діючими мотивами, єдність слова, діла та активної життєвої позиції учня.

Для того, щоб побудувати науково обґрунтовану «педагогіку мотивації», необхідно враховувати наукові досягнення сучасної психології мотивації. Мотивація навчання складається із багатьох аспектів, які змінюються й вступають в нові співвідношення (суспільні ідеали, сенс навчання для учня, його мотиви, цілі, емоції, інтереси, рівень навчальних досягнень, когнітивні можливості). Тому становлення мотивації є не просте зростання позитивного або негативного ставлення до навчання, а утворення складних структур мотиваційної сфери. Ці окремі структури мотиваційної сфери (й складні, діалектичні відношення між ними) повинні стати об'єктом управління з боку вчителя. На сучасному рівні психологічної науки педагог не має права констатувати те, що учень не хоче вчитися, необхідно з'ясувати причину небажання учня вчитися, які аспекти мотиваційної сфери у нього не сформовані і які психолого-педагогічні засоби впливу педагог повинен використовувати, щоб сформувати в учня мотивацію до навчально-пізнавальній діяльності.

Зацікавленість учнів, формування у них пізнавального інтересу починається з виховання звички і прагнення до серйозної розумової праці. На цій основі у них розвивається потреба самостійної творчої діяльності. Потрібно пам'ятати про оптимальність рівня труднощі матеріалу. Цікавий, не легкий матеріал, а доступний; підвищена його складність призводить до появи невпевненості учнів у своїх силах і байдужості до предмета.

Важливим чинником формування пізнавального інтересу виступає особистість викладача, який організовує пізнавальну діяльність учнів, рівень його педагогічної майстерності. Зацікавленість педагога, емоційність викладення, ораторська обдарованість його, вміння організувати особистісно орієнтоване навчання та обрати адекватну рівню розвитку учнів його модель є важливими умовами розвитку пізнавального інтересу. Викладач має не тільки творювати умови для засвоєння учнями певної системи знань, але й навчати прийомів їх застосування і пошуку. Тільки тоді можливий перехід від одного етапу розвитку пізнавального інтересу до іншого.

Важливим в інтерактивних технологіях, є й те, що їх використання дозволяє максимально наближати теоретичні основина вчального предмета до практики, використовувати при аналізі проблемних ситуацій власний досвід учнів. Це значно підвищує рівень пізнавальної активност іучнів і є , як зазначалось вище, важливим чинником розвитку пізнавального інтересу.

Пізнавальний інтерес впливає і на вирішення виховних завдань навчального процесу. Допитливість, емоційна причетністть до подій, що виявляються під час навчання, - все це пов'язано з зацікавленістю учня, яка сприяє формуванню емоційно-ціннісних орієнтацій та спрямованості на цінності суспільства.

Усі вищі духовні потреби людини - у пізнанні, самоствердженні, самовираженні, самоактуалізації. Це прагнення до самовдосконалення, саморозвитку. Використати ці потреби для мотивації навчання - означає відкрити шлях до підвищення якості шкільної освіти. Основними серед стимулювання завдань навчання є стимулювання навчально-пізнавальної активності учнів та формування пізнавальних потреб. Адже, викладання - це мистецтво, а не ремесло. Винаходити, вимагати, удосконалюватися - єдиний можливий курс сучасного вчителя.

Отже, пізнавальний інтерес, зазнаючи індивідуальних змін і розвиваючись, сам впливає на розвиток навчальної діяльності учня. Таким чином, спостерігається певна залежність рівня сформованості пізнавальних інтересів учнів від усієї системи чинників, від яких залежить ефективність навчання.

Рекомендації

Поради вчителю для посилення мотивації навчання учнів на уроці

Порада 1. Створіть на уроці умови для виконання завдання різними шляхами. Дайте можливість використати малюнок, оповідь, тести, розрахункові задачі, практичну роботу, ігрові моменти тощо.

Порада 2. Створіть психологічний клімат, за якого діти не бояться висловити помилку думку, знаючи, що то - пошук істини. Переконуючи учня, доводячи істину, не ображайте його, не зачіпайте його гідність, самолюбство. Будьте щедрі на похвалу.

Порада 3. Система контролю знань також має враховувати індивідуальні властивості учнів.

Порада 4. Добираючи методи навчання, не забувайте про їхню різноманітність. Запроваджуючи нові методи, пам'ятайте і про класичну дидактику.

Порада 5. Інтелігентність - це вміння зважати на інших. Успіх, хай і не одразу, прийде до вас, якщо ви поважатимете гідність учнів, якщо не вдаватиметься до крику, гримання, якщо не „стоятимете над ними”, а йтимете поруч на шляху до знань і моральної досконалості.

Порада 6. Помітивши в учневі щось властиве лише йому, учитель дістає точку опори для контакту. Завжди і в усьому ставтеся до учня як до особистості. Найнебезпечніше - це вчителева зарозумілість, ілюзія власного всевладдя.

Порада 7. Пояснюючи матеріал і контролюючи знання, використовуєте і поєднуєте різні форми навчання. Нехай учні самі обирають шлях розв'язування домашнього завдання.

Порада 8. Намагайтеся за будь - якої можливості використати завдання для формування особистості учня. Спрямуйте його інтерес до самого себе, на поліпшення результатів навчання.

Порада 9. Орієнтуйте школярів, особливо старшокласників, на високий рівень самостійної роботи. Недарма Чарльз Дарвін казав, що всім, хоч трохи цінним, чого він навчився, він завдячує самоосвіті.

Порада 10. Пам'ятаючи, що безталанних людей немає, а є зайняті не своєю справою, дайте можливість не лише сильним, а й слабшим учням реалізувати свої здібності.

Порада 11. Хай учень побачить ваше поважне ставлення до його найпершого у житті відкриття. Переконайте його, що помилки під час творчого пошуку неминучі, отже, не слід їх боятися.

Порада 12. Давайте учням невеличкі цікаві завдання на літо - такі, що згодом сприятимуть успішному навчанню.

Порада 13. Відвідуйте уроки колег для вивчення психологічного клімату, взаємодії вчителя і учнів - особливо у класі, де у вас іще не все гаразд.

Порада 14. Спершу поставте дитині реальні вимоги, а вже потім поступово „підносьте планку”. Розвиток можливостей лише якщо вимоги відповідають рівневі розвитку учня.

Порада 15. Навчіть учнів звертатися до довідкових матеріалів і працювати з ними, пояснивши, що це допомагатиме їм у навчанні.

Порада 16. Уміння працювати Езоп називав справжнім скарбом. Привчіть учнів до системи у роботі - це допоможе не лише їм, а й вам.

Порада 17. Під час тематичного контролю уникайте запитань, що надміру деталізують навчальний матеріал. Перевіряйте не лише теоретичні знання, а й уміння та загально навчальні навички.

Порада 18. Оцінюючи знання за всією темою, враховуйте не тільки перевірочні роботи, а усі види навчальної діяльності (твори, домашні завдання, повідомлення, лабораторні роботи тощо), щоб не зневажати їхнє виховне та освітнє значення.

Порада 19. Плануючи навчальний матеріал, не забувайте про системний підхід. Будь-який курс ґрунтується на системі, в якій поступово розкриваються поняття і закономірності.

Навички активного слухання

Учневі доводиться багато слухати на уроках. Незалежно від твого типу сприйняття інформації, потрібно розвивати в собі навички активного слухання. Процес слухання складається з трьох етапів, і його можна описати формулою трьох «З»: Зосередитися. Зрозуміти. Запам'ятати.

Зосередитися - означає сконцентрувати свою увагу, відволіктися від усього стороннього. Якщо за типом сприйняття ти візуал, доцільно в цей час робити короткі записи або малювати схеми.

Зрозуміти - означає правильно розшифрувати інформацію. Для цього треба не лише слухати, а й стежити за мімікою, жестами вчителя, старанно уявляти те, про що він розповідає, перейматися його почуттями. Ніколи не соромся запитати або перепитати те, що не зрозумів.

Запам'ятати - означає зберегти інформацію у пам'яті. Якщо ти почув дату, прізвище або номер вправи, повтори їх про себе два, три, чотири рази або запиши. Інакше вони вивітряться з голови вже за 20 секунд.

Таким чином, успішне навчання допомагає здобути знання, без яких у сучасному світі неможливо досягти успіху. Щоб учитися було легше, слід розвивати інтелектуальні здібності, пам'ять, увагу, творче мислення.

Правила відмінного навчання

1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.

2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.

3. Навчися користуватися словниками й довідниками.

4. За допомогою компютера навчись знаходити потрібну інформацію.

5. Між уроками роби перерви.

6. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.

7. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів.

8. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день. Готуйся до них заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження.

9. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми.

10. Перевіряй себе.

навчання старшокласник пізнавальний мотивація

Список використаних джерел

1. Ільїн В.П. Мотивація і мотиви. 1999.

2. Маслоу А. Мотвація і особистість. 1987.

3. Скуратівський Л. Мотив як рушійна сила пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення мови // Дивослово. -- 2005. -- №2

4. Тулупова Т. Шкільна мотивація як компонент психологічної комфортності // Психолог. -- 2006. -- № 15

5. Трондайк Е. Процес навчання людини

6. Зайченко М.В. Пробудимо бажання вчитися. Пирятин, 2011

7. Баженюк 3.С. Діагностика особливостей мотивації навчальної діяльності школярів підліткового віку // Методичні рекомендації. -- Луцьк, 1999

8. Гулеватий В.Л. Шляхи підвищення мотивації навчання. Вінниця, 2006.

9. Маркова А.К. Проблеми формування мотиваційної навчальної діяльності. 1989.

10. Гринько О. Проблеми стимулювання самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа. 1998. № 5

11. Киричук О.В. Формування в учнів активної життєвої позиції». 1983.

12. Гриньова М.В. Теоретико-методичні основи формування саморегуляції навчальної діяльності школярів. 1998.

Додаток А

Анкета вивчення мотивації навчання старшокласників

1. Чи задоволені ви рінем навчальних досягнень?

а) так

б) ні

2. Які фактори впливають на вашу пізнавальну мотивацію?

а) Батьки

б) Потреба для майбутньої професії

в) Інтерес

г) Бажання і настрій

д) Власна ініціатива

е) Знання

є) Вчителі

ж) Друзі

3. Я активніше працюю на уроці якщо:

а) Чекаю схвалення оточення.

б) Мені цікава виконувана робота.

в) Мені потрібна оцінка.

г) Хочу більше дізнатися.

д) Хочу, щоб мене помітили.

е) Матеріал, що вивчается, мені потрібний.

4. Мій успіх у виконанні завдань на уроці залежить від…

а) Настрою і самопочуття.

б) Розумінняі матеріалу.

в) Везіння.

г) Підготовки зусиль, що докладаються.

д) Зацікавленості в хороших оцінках.

е) Уваги до пояснень учителя.

5. Мені не подобається виконувати завдання, якщо вони…

а) Вимагають великого розумового напруження.

б) Занадто легкі, не вимагають зусиль.

в) Вимагають зубріння зубріння і виконання за «шаблоном».

г) Не вимагають кмітливості.

д) Складні і великі.

е) Нецікаві, не вимагають логічного мислення.

Додаток Б

Самооцінка психічних станів (за Г. Айзенком)

1. Не відчуваю в собі впевненості.

2. Часто з-за дрібниць червонію.

3. Мій сон неспокійний.

4. Легко впадаю у відчай.

5. Турбуюся про уявні неприємності.

6. Мене лякають труднощі.

7. Люблю дуати про свої недоліки.

8. Мене легко переконати.

9. Я недовірливий.

10. Я насилу переношу час очікування.

11. Нерідко мені здаються безвихідними положення, з яких все-таки можна знайти вихід.

12. Неприємності мене дуже засмучують, я падаю духом.

13. При великих неприємностях я схильний без достатніх підстав звинувачувати себе.

14. Нещастя і невдачі нічому мене не вчать.

15. Я часто відмовляюся від боротьби, вважаючи її безплідною.

16. Я часто почуваю себе беззахисним.

17. Іноді у мене буває стан відчаю.

18. Я відчуваю розгубленість перед труднощами.

19. У важкі хвилини життя іноді поводжуся по-дитячому, хочу, щоб пожаліли.

20. Вважаю недоліки свого характеру невиправними.

21. Залишаю за собою останнє слово.

22. Нерідко в розмові перебиваю співрозмовника.

23. Мене легко розсердити.

24. Люблю робити зауваження іншим.

25. Хочу бути авторитетом для інших.

26. Не задовольняюся малим, хочу найбільшого.

27. Коли розгніваюся, погано себе стримую.

28. Волію краще керувати, ніж підкорятися.

29. У мене різка, грубувата жестикуляція.

30. Я мстивий.

31. Мені важко змінювати звички.

32. Нелегко переключати увагу.

33. Дуже насторожено ставлюся до всього нового.

34. Мене важко переконати.

35. Нерідко у мене не виходить з голови думка, від якої слід було б звільнитися.

36. Нелегко сближаюсь з людьми.

37. Мене засмучують навіть незначні порушення плану.

38. Нерідко я проявляю впертість.

39. Неохоче йду на ризик.

40. Різко переживаю відхилення від прийнятого мною режиму дня.

ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕСТУ

Обробка результатів тесту

Підрахуйте суму балів за кожну групу питань:

* I. Питання №1-10 - тривожність;

* II. Питання №11-20 - фрустрація;

* III. Питання №21-30 - агресивність;

* IV. Питання №31-40 - ригідність.

Интерпретация результатів тесту

I. Тривожність:

* 0-7 балів - тривожність відсутня;

* 8-14 балів - тривожність середня, допустимого рівня;

* 15-20 балів - висока тривожність.

II. Фрустрація:

* 0-7 балів - маєте високу самооцінку, стійкі до невдач, не боїтеся труднощів;

* 8-14 балів - середній

- у вас низька самооцінка, ви уникаєте труднощів, боїтеся невдач, фрустровані.

III. Агресивність:

* 0-7 балів - ви спокійні, витримані;

* 8-14 балів - середній рівень агресивності;

* 15-20 балів - ви агресивні, не витримані, є труднощі при рівень, фрустрація має місце;

* 15-20 балів спілкуванні та роботі з людьми.

IV. Ригідність:

* 8-14 балів - середній рівень;

* 15-20 балів - сильно виражена ригідність, незмінність поведінки, переконань, поглядів, навіть якщо вони розходяться, не відповідають

* 0-7 балів - ригідності немає, легке переключення;

реальній обстановці, життя.

Додаток В

Мотивація успіху та боязнь невдач

Модифікація опитувальника А.А. Реана (для учнів 8--9-х класів)

Інструкція: Шановний старшокласнику! Прочитай наведені нижче думки і виріши, які з них стосуються тебе і, якщо ти з ними згоден, -- поряд напиши «так». Якщо думка тебе не стосується, то напиши поряд «ні». Будь відвертий.

1.Включаючись у роботу, я, як правило, оптимістично сподіваюся на успіх.

2. В діяльності я звичайно активний.

3. Я схильний до вияву ініціативності.

4. При виконанні відповідальних завдань я прагну по можливості знайти причини, щоб відмовитися від них.

5. Я часто вибираю крайнощі: або надто легкі завдання, або нереалістично високі за складністю. 6. При зустрічі з перешкодами я, як правило, не відступаю, а шукаю способи їх подолання.

7. При чергуванні успіхів і невдач я схильний до переоцінки своїх успіхів.

8. Продуктивність діяльності в основному залежить від моєї власної цілеспрямованості, а не від зовнішнього контролю.

9. При виконанні достатньо важких завдань, в умовах обмеження часу, моя результативність діяльності погіршується.

10. Я схильний виявляти наполегливість у досягненні мети.

11. Я схильний планувати своє майбутнє на досить віддалену перспективу.

12. Якщо я ризикую, то швидше з розумом, а не відчайдушне.

13. Я не дуже настирний у досягненні мети, особливо якщо відсутній зовнішній контроль.

14. Я вважаю за краще ставити перед собою середні за складністю або трохи завищені, але досяжні цілі, ніж нереалістично високі.

15. Уразі невдачі при виконанні якого-небудь завдання його привабливість для мене, як правило, знижується.

16. При чергуванні успіхів і невдач я схильний до переоцінки своїх невдач.

17. Я вважаю за краще планувати своє майбутнє лише на найближчий час.

18. При роботі в умовах обмеження часу результативність моєї діяльності поліпшується, навіть якщо завдання досить важке.

19. У разі невдачі при виконанні чого-небудь від поставленої цілі я, як правило, не відмовляюся.

20. Якщо я завдання вибрав собі сам, то у разі невдачі його привабливість для мене ще більше зростає.

Дякуємо за відповіді на питання анкети!

Ключ до опитувапьника А.А. Реана:

Відповідь «Так» -- питання № 1, 2, З, 6, 8,10, 11,12, 14,16, 18,19,20.

Відповідь «Ні» -- питання № 4, 5, 7, 9, 13, 15, 17.

За кожний збіг відповіді з ключем випробовуваному ставиться один бал, Підраховується загальна кількість набраних балів.

Якщо учень отримав:

від 1 до 7 балів, то діагностується мотивація на невдачу (боязнь невдачі);

від 8 до 13 балів, то слід вважати, що мотиваційний полюс яскраво не виражений. Але при цьому слід розрізняти всередині цієї групи учнів тих, хто має певну тенденцію до розвитку мотивації на успіх: такими є ті підлітки, які набрали 12--13 балів. Якщо учень набрав 8--9 балів, то у нього більшою мірою схильність (тенденція) до уникнення невдачі;

від 14 до 20 балів, то діагностується мотивація на успіх (прагнення до досягнень).

В описі опитувальника А.А. Реана «Мотивація успіху і страх невдачі» немає прямих указівок на вікові обмеження його застосування. Проте експертний аналіз кожної думки опитувальника показав їх складність для сприйняття молодшими підлітками. Нами була зроблена модифікація опитувальника стосовно віку учнів 5--7-х класів. Кількість питань була збережена -- 20, але формулювання думок були спрощені, перефразовані більш доступно для школярів 5--7-х класів.

Размещено на Allbest.ru