Формування професійної готовності майбутніх психологів до роботи з проблемними клієнтами

Практичне значення результатів дослідження. Розроблені пропозиції щодо підвищення професійної компетентності майбутніх психологів та психологічний інструментарій для формування у студентів професійної готовності до роботи з проблемними клієнтами можуть бути використані при викладанні навчальних дисциплін з практичної психології студентам вищих навчальних закладів України та в роботі практичних психологів.

Результати дослідження впровадженні в начальний процес Хмельницького національного університету (акт реалізації від 18.09.2009 р.), Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (довідка про впровадження №16 від 14.09.2009 р.) та в практику роботи практичних психологів в системі професійно-технічної освіти Хмельницької області (довідка про впровадження Управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації №1978 від 14.09.2009 р.).

У першому розділі - «Теоретичний аналіз професійної готовності психолога до роботи з різними типами клієнтів» - розкрито сутність та зміст поняття «проблемний клієнт психолога», а також структуру професійної готовності психолога до роботи з проблемними клієнтами.

Підготовка психологів до роботи з різними типами клієнтів потребує всебічного вивчення майбутніми фахівцями психології проблемних клієнтів, їх типів, роль особистісного компонента в структурі різноманітних форм психічної діяльності, а також характерних ознак. Наявність таких знань дозволить психологу чітко й своєчасно діагностувати в клієнтів наявну проблему, обирати правильну стратегію консультативної та психотерапевтичної взаємодії з ними.

Практика свідчить, що психологічні проблеми особистості можуть мати суб'єктивну та об'єктивну форму прояву, через які вони й сигналізують людині про своє існування. Ці форми часто не збігаються із психологічною суттю проблем, причинами їх виникнення. Більшість дослідників (Ф. Василюк, Т. Нємчин, С. Томчук, О. Чебикін, Т. Яценко та ін.) вказують на те, що найчастіше індикаторами психологічної проблеми особистості постають негативні емоції (страх, тривога, стрес та ін.), різні психічні стани (депресивні, кризові стани, напруження, втома, тривожне очікування, хвилювання, дратівливість та ін.), особливості поведінки (невдачі, помилки, конфлікти та ін.).

У будь-якому випадку, відчуваючи душевний дискомфорт, людина прагне його позбутися. Пошук шляхів вирішення цієї проблеми приводить її на психологічне консультування. Прагнучи позбавитись душевного дискомфорту, людина стає клієнтом психолога, який має допомогти їй усвідомити свою проблему та знайти шляхи її розв'язання. На думку Г. Абрамової, психолог повинен чітко уявляти з ким і чим він має справу у своїй роботі. Дослідниця вважає, що клієнтом психолога є людина (доросла чи дитина), яка повідомляє психологічну інформацію, передає практичному психологу знання про себе чи про інших людей. Беручи до уваги думку Г. Абрамової, ми можемо виявити деякі ознаки проблемного клієнта: нездатність передбачати свою роль у передачі психологу знання про себе чи про інших людей; небажання опосередковано чи прямо відповідати за зміст ієї психологічної інформації.

Як зазначає Ю. Альошина на консультації у психолога можна зустріти людей різного статусу, типу зайнятості, матеріального стану, інтелектуального потенціалу. Щодо психотерапії, то коло людей, чиї проблеми можуть вирішуватися в межах глибинної психокорекційної роботи, є доволі обмеженим. У цьому випадку під поняттям «ідеальний клієнт» дослідниця пропонує розуміти людину, з високим рівнем розвитку рефлексії, здатну здійснювати оплату тривалого курсу лікування та наділену мотивацією на отримання психологічної допомоги психотерапевта. Зважаючи на це визначення, ми можемо припустити, що основними ознаками проблемного клієнта є низький рівень розвитку рефлексії та відсутність мотивації до роботи з психотерапевтом.

Розглядаючи процес консультування як аналіз психологічних проблем людини, П. Горностай та С. Васьковська вказують, що клієнтом психологічної консультації є людина, яка отримує психологічну допомогу від психолога-консультанта. При цьому дослідники вважають, що теоретично такими клієнтами можуть бути всі учасники психологічної ситуації, що обговорюється з консультантом, а фактично - лише ті, з якими активно працює консультант. На нашу думку, така інтерпретація дає загальне уявлення про поняття «клієнт», проте, нажаль, не сприяє виявленню ознак проблемного клієнта. Водночас, корисну інформацію з цього приводу може надати аналіз скарги клієнта. П. Горностай та С. Васьковська звертають увагу на те, що важливе значення для консультанта має не тільки вербалізована клієнтом інформація, а й та, що може бути прихованою ним, часто неусвідомленою, у підтексті скарги. Отримати таку інформацію допомагає аналіз невербальних засобів, іншими словами - проведення первинної діагностики. Беручи до уваги отриману від клієнта вербальну та невербальну інформацію, можна зробити висновок про стан його психічного здоров'я. Зазначимо, що поняття «психічне здоров'я» розглядається науковцями (О. Слободянник) як стан суб'єкта з нормально розвинутим та нормально функціонуючим мозком, з адекватним в основному відображенням в свідомості об'єктивної дійсності, що дозволяє здійснювати трудову та суспільну діяльність.

За результатом аналізу наукових джерел (В. Бондаренко, Ю. Дем'янова, Р. Кочюнас, Т. Пушкіна, В. Мясищев, О. Свядощ, Г. Старшенбаум та ін.) нами з'ясовано, що до проблемних клієнтів психолога слід відносити: ривожні особистості; особистості, які переживають страх і обії; вороже налаштовані та агресивні особистості; немотивовані клієнти; клієнти із завищеними вимогами; особистості, які переживають почуття вини (втрату); клієнти, які плачуть; істеричні особистості; обсесивні особистості; паранояльні особистості; асоціальні особистості; особистості, які зловживають алкоголем; особистості в стані депресії та із суїцидальними намірами.

Отже, розгляд об'єктів психологічної дисгармонії як проблемних клієнтів психолога дозволяє нам дійти висновку про те, що під поняттям «проблемний клієнт психолога» слід розуміти людину, яка веде себе неадекватно на консультації у психолога. Іншими словами, мова йде про особу, дії та поведінка якої під час психологічного консультування не сприяють чи заважають вирішувати її психологічні проблеми.

Вивчення структури професійної готовності психологів до роботи з різними типами клієнтів потребує проведення детального аналізу сутності та змісту їхньої професійної діяльності, а також виявлення її особливостей.

За результатом аналізу наукових праць нами з'ясовано, що поняття «професійна готовність майбутнього психолога до роботи з проблемними клієнтами» відображає стійке системне психологічне утворення у структурі особистості майбутнього фахівця, що відображає активно-дійовий стан, установку на ефективну роботу з людиною, дії та поведінка якої під час психологічного консультування не сприяють чи заважають вирішувати її психологічні проблеми. За своєю структурою вона є складним, багатоаспектним психологічним утворенням, що включає чотири взаємопов'язані компоненти: мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий.

Беручи до уваги специфіку діяльності психолога, потрібно уточнити, що його професійна готовність до роботи з проблемними клієнтами має свої особливості. Насамперед, це стосується когнітивного компонента, який, крім загальних знань про обов'язки та функції психолога, має включати ще й знання про психологічні особливості проблемних клієнтів та специфіку консультативної роботи з ними. Щодо операційно-діяльнісного компонента, то до його змісту обов'язково має входити володіння необхідними техніками роботи з проблемними клієнтами. В емоційно-вольовому компоненті посилюються такі важливі ознаки як здатність контролювати свої емоції та поведінку під час консультування проблемних клієнтів та стійкість до стресів у спілкуванні.

У другому розділі - «Теоретичні аспекти формування в майбутніх психологів професійної готовності до роботи з проблемними клієнтами» -розкрито проблеми професійної підготовки майбутніх психологів, розглянуто осіб, яким належить активна роль у цьому процесі, а також обґрунтовано зміст психологічної програми формування професійної готовності майбутніх психологів до роботи з проблемними клієнтами.

Сучасна ситуація соціального розвитку характеризується значними змінами в суспільно-політичному, економічному та духовному житті суспільства. Наслідком таких змін є тенденції як позитивного, так і негативного розвитку особистості. У зв'язку з цим, значно підвищується кількість негативно налаштованих осіб із неадекватною реакцією, які звертаються або вимушено потребують психологічної допомоги, а також людей, котрі відмовляються від неї навіть у випадках крайньої необхідності. Вирішувати особистісні проблеми таких психологічно-складних осіб здатний лише кваліфікований психолог.

На сьогоднішній день існує така проблема, що психологічні послуги нерідко надаються людьми, які не мають відповідної підготовки і знань. Професійно неграмотні дії таких працівників не лише не допоможуть, а й навіть можуть завдати шкоди людині. Тому, до психологів як фахівців, особливо тих, які надають психологічну допомогу, мають бути поставлені більш жорсткі вимоги. Такі вимоги, перш за все, повинні включати досконалу професійну підготовку практичних психологів, від якої залежить ефективність роботи з різними категоріями клієнтів. Звідси виникає потреба з'ясування вимог, що висуваються життям до психолога.

Вітчизняний досвід підготовки практичних психологів показує, що існуюча традиційна система навчання не забезпечує повною мірою формування професіонала-психолога, здатного на високому рівні виконувати свої професійні обов'язки. Рівень опанування майбутніми психологами обраною спеціальністю низький. Не кожний спеціаліст, який має фахову освіту, здатний виконувати функції психолога, а тим більше надавати психологічну допомогу проблемним клієнтам.

Результати аналізу наукових праць вказують на те, що професійна підготовка практичного психолога повинна включати чотири взаємопов'язаних аспекти: розробка теоретичної моделі спеціаліста, яка передбачає розробку стандартів (норм і нормативів), вимог до особистості й діяльності практичного психолога; первинний відбір професійно придатних кандидатів; розробка змісту навчання і розвитку психологів-практиків; розв'язання проблеми професійної ідентифікації. Практика свідчить, що на сьогоднішній день ще не існує ідеальної науково обґрунтованої моделі сучасного спеціаліста-психолога, яка б стала універсальним зразком для побудови навчальних програм щодо формування у майбутніх психологів професійної готовності до роботи з проблемними клієнтами.

Важливою умовою підготовки спеціаліста-психолога є первинний відбір професійно придатних кандидатів. Проте його проведення в умовах ВНЗ є досить ускладненим. Ця процедура вимагає здійснення декількох різнопланових вимірювань та спостережень протягом тривалого часу. При цьому, повинна враховуватись обрана спеціалізація, оскільки кожна із спеціалізацій вимагає певної підготовки: набору знань, умінь, навичок, особистісних рис та якостей.

Проблема формування професійної ідентифікації тісно пов'язана з механізмом особистісного зростання студентів-психологів, який включає самопізнання (самодіагностику), самоаналіз, самокорекцію, самореабілітацію. Професійна ідентичність остаточно складається на достатньо високих рівнях оволодіння професією психолога та є сукупністю основних елементів професійного процесу. Проте, в умовах ВНЗ суб'єкт навчання не завжди має можливість вивчити провідні професійні ролі, цінності та норми, що здатні спонукати його до ефективної практичної діяльності та до постійного особистісного й професійного самовдосконалення. Несформована професійна ідентифікація не дає змогу фахівцеві впевнено виконувати свої професійні функції, зокрема надавати психологічну допомогу проблемним клієнтам.

Психологічна готовність до фахової діяльності в галузі практичної психології, у свою чергу, обумовлює сформованість у психолога поряд із цілою низкою професійно-важливих особистісних властивостей та якостей ще й когнітивних умінь (слухати іншого, встановлювати контакт, переконувати й впливати, продуктивно рефлексувати тощо), властивостей психічних процесів (здатність до тривалої концентрації, широти й обсягу уваги, оперативність і гнучкість процесів сприймання й мислення, високий інтелектуальний потенціал та розвиненість розумових операцій і дій тощо); і, нарешті, здатності майбутнього фахівця в галузі психології до діалогу й партнерства у встановленні професійних стосунків і регуляції професійного мислення.

На основі узагальнення результатів проведеного дослідження нами розроблена програма формування професійної готовності майбутніх психологів до роботи з проблемними клієнтами. Її метою є сформованість професійної готовності студентів-психологів до роботи з особами, які ведуть себе неадекватно на консультації у психолога. Ця програма є психологічним тренінгом з елементами низки відібраних психотерапевтичних і психологічних технік.

У процесі розробки програми були використані напрацювання вітчизняних та зарубіжних авторів: Г. Абрамової, А. Адлера, Ю. Забродіна, С. Занюка, З. Кісарчука та О. Єрмусевич, Р. Мея, Н. Пов'якель, О. Прутченкова, К. Рудестама, В. Бодальова та В. Століна, Г. Старшенбаума, Н. Чепелєвої, Т. Яценко та ін.

Мета психологічної програми: формування знань про категорію проблемних осіб та вмінь з ними працювати; оволодіння необхідними техніками роботи з проблемними клієнтами; активізація процесів особистісного саморозвитку; формування навичок емоційної й поведінкової саморегуляції.

У процесі дослідження нами визначено, що програма має складатися з десяти занять, тривалістю до 3 годин. Кожне заняття складається з теоретичного та практичного етапів, що дозволяє теорію пов'язувати з практикою та застосовувати системний підхід, спрямований на посилення окремих складових компонентів професійної готовності фахівця до роботи з проблемними клієнтами, зокрема когнітивного, операційно-діяльнісного та емоційно-вольового. На теоретичному етапі заплановано проведення міні-лекцій, кожна з яких спрямована на розвиток у студентів-психологів знань про конкретний тип клієнта, який вважається проблемним, його психологічні особливості та специфіку роботи психолога з такою особою. Тривалість міні-лекцій з обговоренням - 30 хвилин. На практичному етапі заплановано аналіз та вирішення проблемних психологічних ситуацій, мета яких - закріплення в майбутніх психологів знань та розвиток умінь працювати з проблемним клієнтом, інформація про якого була подана в міні-лекції цього ж заняття. На цьому ж етапі заплановано також використання тренінгових вправ, що спрямовані на корекцію негативних психічних станів та розвиток емпатії, формування стійкості до стресів у спілкуванні, навчання способів внутрішнього самоконтролю в студентів.

У третьому розділі - «Емпіричне дослідження компонентів професійної готовності студентів-психологів до роботи з проблемними клієнтами та особливостей їх формування» - розкрито методику дослідження та результати діагностики рівнів сформованості компонентів професійної готовності студентів-психологів до роботи з проблемними клієнтами та проаналізовано результати формування професійної готовності майбутніх психологів до роботи з такими клієнтами.

Для того, щоб емпіричне дослідження було завершеним процесом, воно проводилося в три етапи. Тривалість етапів дослідження обумовлювалася змістом та складністю заходів, які заплановано провести на кожному з них. Для отримання більш повних та об'єктивних даних, а також ґрунтовного вивчення предмету дослідження до експерименту було залучено студентів Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» та практикуючих психологів у сфері професійно-технічної освіти Хмельницької області:

- 295 студентів 1-5-х курсів - майбутніх психологів, а також 42 практичних психолога з різним стажем роботи (до трьох років - 20 осіб; більше трьох років - 22 особи) (для діагностики рівнів сформованості компонентів професійної готовності до роботи з проблемними клієнтами);

- 202 студента (для перевірки ефективності розробленої нами психологічної програми формування професійної готовності майбутніх психологів до роботи з проблемними клієнтами). Із числа цих студентів було сформовано чотири контрольні групи (КГnзаг), загальною кількістю 98 студентів та чотири експериментальні групи (ЕГnзаг) у загальній кількості - 104 студента.

За допомогою анкетування була отримана первинна інформація, яка дозволила з'ясувати певну соціально-психологічну характеристику емпіричної вибірки. консультування психологічний професійний готовність

Важливими для нашого дослідження виявилися результати вивчення ставлень студентів до особистості, яка потребує психологічної допомоги. Так 42,3% студентів вважають, щоб допомогти клієнту психолог повинен володіти необхідними знаннями, уміннями спілкуватись; уміти вислухати клієнта (30,6%); поважати особистість клієнта, бути емпатійним та здатним пережити проблему, схожу до проблеми клієнта (14,6%); мати ідентичні установки, почуття, цінності (9,6%); чітко розпізнати проблему й визначити шляхи її вирішення (2,6%). Нажаль, з поля зору більшості майбутніх психологів випала необхідність усвідомлювати можливі обмеження в роботі практичного психолога з проблемними клієнтами. Мова йде про здатність адекватно оцінити свої можливості та розуміння прийняття обмежень своїх можливостей при консультуванні проблемного клієнта (за Г. Абрамовою). Це вказує на те, що в процесі професійної підготовки майбутніх психологів існує потреба формувати в них уявлення про можливі відгуки чи реакції на поведінку проблемного клієнта (стриманість та терплячість), а також уміння усвідомлювати можливі обмеження в діяльності психолога за таких ситуаціях.

У процесі дослідження нами було з'ясовано, що для майбутніх психологів досить складним виявилося питання, пов'язане з класифікацією проблемних клієнтів. З цією метою ми використали анкету на виявлення знань про категорію проблемних клієнтів. З'ясувалося, що кожен п'ятий студент (20,6%) не зміг правильно розкрити типологію проблемних клієнтів психолога. Це означає, що під час практичних занять з майбутніми психологами слід звертати їхню увагу на категорії проблемних клієнтів та особливості надання їм психологічної допомоги.

За результатами дослідження можна зробити висновки, що загалом у більшості студентів переважає низький рівень знань щодо психологічних особливостей категорії проблемних клієнтів. У залежності від курсу навчання
у ВНЗ знання студентів дещо зростають, проте високого рівня вони не досягають навіть на випускних курсах.

На основі аналізу результатів першого етапу експериментального дослідження в нас з'явилася можливість виявити в учасників контрольних та експериментальних груп характеристики й ознаки професійної готовності до роботи з проблемними клієнтами, а також, здійснити їх порівняння.

Аналіз результатів сформованості компонентів професійної готовності студентів-психологів до роботи з проблемними клієнтами свідчить про те, що мотиваційний компонент у них сформований добре. Студенти як контрольних, так і експериментальних груп позитивно ставляться до професії психолога (100%), впевнені у правильності свого вибору та прагнуть вирішувати психологічні проблеми людини. Підтвердженням цього слугує й думка експертів, яка майже збігається з думкою студентів. Водночас, з'ясувалося, що існують проблеми з розвитком когнітивного компонента. Так, незважаючи на те, що студенти добре засвоїли обов'язки та функції психолога, їм не вистачає знань про психологічні особливості проблемних клієнтів та специфіку консультативної роботи з ними. Про це свідчать результати їхньої самооцінки: 27,6% представників КГ та 30,7% ЕГ не змогли назвати ці особливості, і відповідно 40,8% та 37,5% - не знають специфіки консультативної роботи психолога з проблемними клієнтами. Як бачимо, значна кількість студентів самі вказують на наявність прогалин в своїх знаннях стосовно проблемних клієнтів. Ще більш критичнішою, з цього приводу, є думка експертів, які вважають, що близько 35% учасників КГ та 38% представників ЕГ потребують підвищення рівня знань про психологічні особливості проблемних клієнтів. Крім цього, вони вказують, що майже 50% учасників експерименту не мають необхідних знань про специфіку консультативної роботи з проблемними клієнтами. Ці результати свідчать про необхідність посилити формування когнітивного компонента професійної готовності студентів-психологів до роботи з проблемними клієнтами. Студенти-психологи повинні знати й розуміти природу завищених вимог клієнтів і характер своїх реакцій на них, а також уміти вступати в конфронтацію.

Щодо результатів, які характеризують операційно-діяльнісний компонент, то виявилось, що тут теж існують певні проблеми. Зокрема, вельми проблемним питанням є володіння студентами необхідними техніками роботи з проблемними клієнтами. З'ясувалося, що близько 48% студентів КГ та 59% ЕГ вважають, що вони не володіють такими техніками або володіють поверхово. На думку експертів, відсоток таких студентів є ще більшим: близько 64% в КГ та 66% в ЕГ. Навіть, зважаючи на надмірну критичність у поглядах експертів, нас не може не турбувати такий стан справ, адже самі студенти визнають наявність такої проблеми. Отже, усе це вказує на необхідність посилення практичної підготовки студентів, зокрема озброєння їх сучасними техніками роботи з проблемними клієнтами.

Звертає на себе увагу й наявність деяких проблемних аспектів в емоційно-вольовому компоненті професійної готовності. Не зважаючи на те, що 65,3% студентів КГ і 66,4% ЕГ вважають, що вони уміють контролювати свої емоції та поведінку під час консультування проблемних клієнтів, експерти притримуються дещо іншої думки. Вони вважають, що лише 46,9% представників КГ та 40,4% ЕГ уміють під час консультування проблемних клієнтів контролювати свої емоції та поведінку. Зіставлення цих двох вибірок та оцінки достовірності різниць між їхніми процентними частками (за допомогою критерія Фішера (ц*)) підтвердило відсутність статистично значущих відмінностей між досліджуваними групами респондентів до початку експериментального впливу.

Результати цього етапу дають змогу переконатися, що значна частина студентів мають слабкі знання про психологічні особливості проблемних клієнтів та специфіку консультативної роботи з ними. Крім цього, вони не володіють необхідними техніками роботи з проблемними клієнтами й не завжди можуть контролювати свої емоції та поведінку під час їх консультування. Отже, виникає потреба в посиленні деяких компонентів професійної готовності студентів-психологів до роботи з проблемними клієнтами. Насамперед, це стосується когнітивного, операційно-діяльнісного та емоційно-вольового компонентів.

На другому етапі нашого дослідження проводився формувальний експеримент, який був реалізований за допомогою спеціально побудованої системи розвиваючих та формуючих впливів на експериментальну вибірку з метою розвитку професійної готовності майбутніх психологів до роботи з проблемними клієнтами. Для цього з кожною ЕГ було проведено відповідну роботу, зміст якої відображено в авторській програмі формування професійної готовності майбутніх психологів до роботи з проблемними клієнтами та здійснено її експериментальну перевірку.

На третьому етапі дослідження проводився констатувальний експеримент другого порядку, в якому брали участь усі учасники експериментальних та контрольних груп. Для перевірки ефективності побудованої нами системи розвиваючих та формуючих впливів на експериментальну вибірку було знову вивчено основні ознаки компонентів професійної готовності студентів-психологів до роботи з проблемними клієнтами. Для підтвердження отриманих результатів проаналізуємо думку експертів. З цією метою порівняємо яким чином вона змінювалася в процесі нашого дослідження (табл. 1).

З'ясуємо, наскільки статистично значущою є розбіжність між показниками експертів на початковому та завершальному етапах дослідження. Застосуємо для цього багатофункціональний критерій Фішера (ц*), порівнюючи найбільші абсолютні показники різниці між групами. Для КГ емпіричний показник критерію Фішера виявився меншим, ніж його критичний поріг значущості. Це є свідченням того, що в учасників КГ рівень професійної готовності до роботи з проблемними клієнтами залишився без змін. Водночас для ЕГ емпіричний показник критерію Фішера є більшим, ніж його критичний поріг значущості, що вказує на суттєві зміни в рівні професійної готовності представників ЕГ. Це свідчить про ефективність розробленої автором програми формування професійної готовності майбутніх психологів до роботи з проблемними клієнтами та служить підтвердженням гіпотези дослідження про те, що рівень цієї готовності можна підвищити, якщо з суб'єктами навчання застосувати системний підхід, спрямований на посилення окремих складових її компонентів, зокрема мотиваційного, когнітивного, операційно-діяльнісного та емоційно-вольового.

Таблиця 1 Результати експериментального дослідження сформованості компонентів професійної готовності студентів-психологів до роботи з проблемними клієнтами

За результатами дослідження нами розроблено низку пропозицій для майбутніх психологів щодо особливостей їхньої роботи з найбільш проблемними клієнтами. Звертається увага на те, що найпершим завданням психолога-консультанта має бути допомога клієнтові в усвідомленні його справжнього запиту. Водночас, фахівцю слід усвідомити те, що він має справу з проблемних клієнтом, а отже, з людиною, дії та поведінка якої під час психологічного консультування можуть заважати вирішувати її психологічні проблеми. Зважаючи на це, потрібно виявляти максимальну терплячість та спокій, обрати оптимальний стиль взаємодії та ефективну позицію (директивну «не на рівних» чи недирективну «на рівних»).

ВИСНОВКИ

1. На основі теоретичного аналізу проблеми готовності психологів до роботи з різними типами клієнтів з'ясовано, що поняття «проблемний клієнт психолога» відображає людину, яка веде себе неадекватно на консультації у психолога. Іншими словами, мова йде про особистість, дії та поведінка якої під час психологічного консультування не сприяють чи заважають вирішувати її психологічні проблеми. Такими можуть бути особистості: з непатологічними розладами психіки, з акцентуацією характеру, агресивні, немотивовані, із завищеними вимогами, які переживають почуття вини, істеричні, обсесивні, паранояльні, асоціальні, депресивні, схильні до зловживання алкогольними чи наркотичними речовинами, а також - маніпулятори.

2. Узагальнення наукових думок дозволило уточнити сутність професійної готовності психолога до роботи з проблемними клієнтами та удосконалити її структуру. Поняття «професійна готовність майбутнього психолога до роботи з проблемними клієнтами» відображає стійке системне психологічне утворення в структурі особистості майбутнього фахівця, що відображає активно-дійовий стан, установку на ефективну роботу з психологічно складними особами.

Професійна готовність психолога до роботи з проблемними клієнтами, як складна, інтегрована система властивостей, знань та досвіду особистості, включає такі компоненти як: мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний та емоційно-вольовий. При цьому мотиваційний компонент відображає позитивне ставлення до професії, впевненість у правильності вибору спеціальності, інтерес до діяльності психолога. Зміст когнітивного компонента складають знання про: обов'язки, функції психолога; психологічні особливості проблемних клієнтів; специфіку консультативної роботи психолога з проблемними клієнтами. Операційно-діяльнісний компонент характеризують способи й прийоми психологічної допомоги; необхідні техніки роботи з проблемними клієнтами; уміння проводити аналіз, синтез, порівняння психологічної інформації. Емоційно-вольовий компонент - це вміння контролювати свої емоції та поведінку під час консультування проблемних клієнтів; здатність до самомобілізації; стійкість до стресів у спілкуванні.

3. Узагальнення результатів наукових досліджень дозволило зробити висновок, що основними проблемами професійної підготовки студентів-психологів є: відсутність оперативної діагностики процесу особистісного становлення студента, як майбутнього практикуючого психолога; недостатній розвиток професійної ідентифікації; формування низької професійної компетенції; не сформованість індивідуального стилю роботи в ролі консультанта; відсутність у навчанні майбутніх психологів системного підходу, спрямованого на посилення окремих складових їхньої професійної готовності до роботи з різними типами проблемних клієнтів.

4. З метою підвищення професійної готовності майбутніх психологів до роботи з проблемними клієнтами автором розроблено програму, призначену підвищити рівень сформованості професійної готовності студентів-психологів до роботи з людьми, які ведуть себе неадекватно на консультації у психолога. Авторську програму відображають десять занять, кожне з яких складається
з теоретичного та практичного етапів. На теоретичному етапі заплановано проведення міні-лекцій, спрямованих на розвиток у студентів-психологів знань про психологію проблемних клієнтів та особливості роботи психолога з ними. Тривалість міні-лекцій з обговоренням - 30 хвилин. На практичному етапі заплановано аналіз та вирішення проблемних психологічних ситуацій, мета яких - закріплення у майбутніх психологів знань та розвиток умінь працювати з конкретною особою, інформація про яку була подана в міні-лекції цього ж заняття. На цьому ж етапі заплановано також використання тренінгових вправ, які спрямовані на корекцію негативних психічних станів та розвиток емпатії, емоційної саморегуляції у студентів.

5. Емпіричне дослідження дало змогу дослідити компоненти професійної готовності студентів-психологів до роботи з проблемними клієнтами та особливості їх формування. У процесі дослідження з'ясовано, що значна кількість майбутніх психологів (77,4%) не усвідомлює відповідальності психолога за емоційний стан клієнта, близько 68% - не знають основних функцій психолога, кожен п'ятий студент (20,6%) не може правильно розкрити типологію проблемних клієнтів психолога. Крім цього, виявлено, що студенти не завжди усвідомлюють можливі обмеження в роботі практичного психолога з проблемними клієнтами. Мова йде про здатність адекватно оцінити свої можливості та розуміння прийняття обмежень своїх можливостей при консультуванні проблемного клієнта.

Ці результати вказують на те, що існує потреба посилити роботу з формування професійної готовності майбутніх психологів до роботи з проблемними клієнтами.

6. Після застосування авторської програми підготовки майбутніх психологів до роботи з проблемними клієнтами серед учасників експериментальних груп: на 35,6% збільшилась кількість студентів, які мають знання про специфіку консультативної роботи психолога з проблемними клієнтами та володіють необхідними техніками роботи з ними; на 33,65% збільшилась кількість тих, хто вміє контролювати свої емоції та поведінку під час консультування проблемних клієнтів; на 25,9% збільшилась кількість студентів, які можуть виявляти стійкість до стресів у спілкуванні; на 24% тих, хто покращив свої знання про психологічні особливості проблемних клієнтів. У контрольній вибірці ці показники збільшилися лише на 3-4%. Отже, результати експериментальної перевірки авторської програми вказують на її ефективність і підтверджують наше припущення про те, що якщо з суб'єктами навчання застосувати системний підхід, спрямований на посилення окремих складових її компонентів, зокрема мотиваційного, когнітивного, операційно-діяльнісного та емоційно-вольового, то це сприятиме значному підвищенню рівня їх професійної готовності до роботи з проблемними клієнтами.

7. За результатами теоретичного та емпіричного вивчення проблеми автором розроблено низку пропозицій для майбутніх психологів щодо особливостей їхньої роботи з проблемними клієнтами. Пропозиції розкривають особливості вирішення завдань щодо надання психологічної допомоги проблемним клієнтам. Крім цього, уточняються вимоги, яким повинен відповідати консультант під час роботи з різними типами клієнтів.

Перспективними напрямками подальших наукових розвідок цієї проблеми можуть стати розробка ефективного психологічного інструментарію для оперативної діагностики процесу особистісного становлення студента як майбутнього практикуючого психолога, а також пошук оптимальних шляхів підвищення його професійної ідентифікації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Берегова Н. П. Структура психологічної готовності фахівців-психологів до професійної діяльності / Н. П. Берегова // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія №12. Психологічні науки : збірник наукових праць / відпов. ред. Л. В. Долинська. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - №16 (40). - С. 199-205.

2. Берегова Н. П. Особистісні детермінанти успішної діяльності психолога стосовно осіб із неадекватною реакцією / Н. П. Берегова // Збірник наукових праць № 40. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький : Вид-во Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. - С. 204-206.

3. Берегова Н. П. Мотивація студентів до роботи із психологічно- складними особистостями / Н. П. Берегова // Проблеми екстремальної та кризової психології : збірник наукових праць / гол. ред. Л. А. Перелигіна. - Харків : УЦЗУ, 2008. - Вип. 4. - С. 19-24.

4. Берегова Н. П. Психологічна програма формування у майбутніх фахівців-психологів готовності до роботи із психологічно складними особами / Н. П. Берегова // Збірник наукових праць №42. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький : Вид-во Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, 2008. - С. 169-171.

5. Берегова Н. П. Особливості когнітивної готовності майбутніх психологів до роботи із складними особами / Н. П. Берегова // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія №12. Психологічні науки : збірник наукових праць / відпов. ред. Л. В. Долинська. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - №21 (45). - С. 131-136.

6. Берегова Н. П. Сформованість у студентів операційно-процесуальної та емоційно-вольової готовностей до роботи з психологічно складними особами / Н. П. Берегова // Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К. : Логос, 2008. - Т.7, вип. 15. - С. 18-23.

7. Типи проблемних клієнтів психолога та особливості консультативної роботи з ними / Є. М. Потапчук, Н. П. Берегова // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія №12. Психологічні науки : збірник наукових праць / відпов. ред. Л. В. Долинська. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. - №27 (51). - С. 192-199.

8. Берегова Н. П. Актуальні аспекти професійно-особистісної підготовки майбутніх психологів-практиків / Н. П. Берегова // Освітянські обрії: реалії та перспективи : збірник наукових праць / гол. ред. Н.Т. Тверезовська. - К. : ІПТО, 2007. - №1 (1). - С. 25-29.

9. Берегова Н. П. Формування готовності у студентів-психологів до майбутньої професійної діяльності / Н. П. Берегова // Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України : зб. матеріалів Всеукр.наук.-теор. конф., Хмельницький, 18-19 жовтня 2007 р. - Хмельницький : НАДПСУ, 2007. - С. 133-134.

10. Берегова Н. П. Методики вивчення психологічної готовності студентів до роботи зі складними клієнтами / Н. П. Берегова // Шляхи розвитку духовності та професіоналізму за умов глобалізації ринку освітніх послуг : зб. матеріалів Міжнар. наук.-метод. конф., Київ, 7-9 листопада 2007 р. - К. : Київ-Вінниця, 2007. - С. 118-120.

11. Берегова Н. П. Критерії розробки психологічної програми формування у студентів-психологів готовності до майбутньої роботи зі складними клієнтами / Н. П. Берегова // Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог болонського процесу : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., Одеса, 22-23 травня 2008 р. - Одеса : Видавн.центр ОНУ імені І. І. Мечнікова, 2008. - С. 134-135.

12. Берегова Н. П. Роль психологічного тренінгу у процесі соціалізації майбутнього практичного психолога / Н. П. Берегова // Психолого-педагогічні аспекти соціалізації особистості в умовах сучасного суспільства : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., Вінниця, 21-22 травня 2009 р. - Вінниця : ВОІПОПП, 2009. - С. 23-26.