Соціально-психологічні особливості групової диференціації підлітків

Негативізм - почуття провини - опозиційна форма поведінки, спрямована зазвичай проти авторитету і керівництва, яка може наростати від пасивного опору до активних дій проти вимог, правил, законів + ставлення і дії по відношенню до себе і оточуючих, що випливають з можливого переконання самого обстежуваного в тому, що він є поганою людиною, поводиться недобре: шкідливо, злобно або безсовісно - ауто агресія.

Зв'язки виявлені в результаті обчислення коефіцієнтів рангової кореляції є доказом того, що обрані нами методики за допомогою яких були досліджені особливості особистісних показників екстраверсії, нейротизму та показники проявів та форм агресії є валідними, надійними та інформативними.

Висновки до розділу 2

1. Для вирішення поставлених завдань та перевірки гіпотези нами було використано такі методи: теоретичні (аналіз проблеми на базі психологічної та педагогічної літератури); емпіричні (опитування, тестування, експеримент, методи математичної статистики). На підготовчому етапі вивчався стан розробки проблеми шляхом аналізу відповідної психологічної літератури, визначені об'єкт, предмет, мета, завдання дослідження, сформульовано гіпотезу дослідження.

2. Підбір методичного інструментарію здійснювався, відповідно сформульованим завданням та обраній загальній стратегії емпіричного дослідження та з урахуванням діагностичної валідності та надійності методик, перевірених психологічною практикою.

3. На констатувальному етапі здійснено добір методик, проведено діагностування, здійснено кількісний та якісний аналіз отриманих результатів. У процесі констатувального дослідження були опрацьовані отримані експериментально-діагностичні дані, для обробки яких застосовувалися методи математичної статистики, рекомендовані для психологічних досліджень, зокрема знаходження середнього арифметичного, дисперсії, сігми, похибки, коефіцієнта варіації, асиметрії, ексцесу.

Опрацювавши за допомогою методів математичної статистики експериментально-діагностичні дані для групи підлітків (n = 24) ми можемо зробити такі висновки:

- середні арифметичні загальновибіркові показники за шкалами екстраверсія та брехня тесту Айзенка виражені на середньому рівні. Показник нейротизму має рівень вище за середній.

- середні арифметичні загальновибіркові показники за шкалами методики Баса-Дарки виражені таким чином: високі показники за шкалами вербальної агресії, негативізму та почуття провини, показники вище за середній за шкалами непрямої агресії, роздратованості, образи, показники за шкалами фізичної агресії та підозри знаходяться на середньому рівні.

4. Для визначення щільності зв'язків між ознаками, якщо їх значення упорядковані або проранжовані за ступенем спадання або зростання ознаки, нами було використано коефіцієнт рангової кореляції Спірмена.

Зв'язки виявлені в результаті обчислення коефіцієнтів рангової кореляції є доказом того, що обрані нами методики за допомогою яких були досліджені особливості особистісних показників екстраверсії, нейротизму та показники проявів та форм агресії є валідними, надійними та інформативними.

Розділ 3. Емпіричне дослідження соціально-психологічних особливостей групової диференціації підлітків

3.1 Аналіз та інтерпретація отриманих в ході емпіричного дослідження результатів

Для того щоб використати кількісні характеристики при вивченні соціальних взаємодій у групі ми застосували соціометричну процедуру.

Соціометрія - це система деяких прийомів, що дають можливість вияснити кількісне визначення переваг, байдужість чи несприйняття, яке отримують індивіди в процесі міжособистісного спілкування та взаємодії.

Метою нашої соціометричної процедури було виявлення соціометричних позицій, тобто співвідносно авторитету членів групи за ознакою симпатії - антипатії, де на крайніх полюсах опиняються "лідери" та "знедолені". За допомогою соціометрії ми дізналися про міжособистісні взаємини у класі, внутрішньо групові симпатії та антипатії, емоційні зв'язки. Учням було поставлено 2 питання:

1. До кого зі свого класу ти звернешся за порадою в тяжкій життєвій ситуації?

2. З ким із свого класу тобі не хотілося б ні про що радитись?

У результаті проведеного соціометричного дослідження в групі дітей молодшого підліткового віку з метою вивчення характеристики міжособистісних відносин ми визначили наступні діагностичні показники:

Статусні категорії дітей. У результаті: "лідери" - 2 особи: Данило Л, і Анастасія Л, згідно з додатком Г це 7 та 19-й члени групи; "Ведено-активні" - 12 осіб, згідно з додатком це 1, 4, 8, 9, 12, і 13, 14, 17, 18, 20, 22, 24 члени групи; "Ведено-пасивні" - 8 осіб, згідно з додатком це 2, 3, 6, 10, 15, 16, 21, 23 члени групи; "Знехтувані" - 2 особи, згідно з додатком це 5 і 11 члени групи. У Соціограмі на мал.1, показані взаємні вибори.



Малюнок 3.1

Таким чином, проаналізувавши результати експериментального дослідження та враховуючи, з одного боку, дані, що стосуються того, хто вибрав, а з іншого боку, кого вибрали, ми отримали досить повну картину соціометричних переваг у групі. Процентне співвідношення виборів представлене у вигляді гістограми нижче.

Малюнок 3.2

Наступним етапом у процесі констатувального дослідження було опрацювання отриманих експериментально - діагностичних даних для груп, які утворились внаслідок диференціації, а саме для: "лідерів", "ведено-активних", "ведено-пасивних", "знехтуваних".

Для обробки даних застосовувалися методи математичної статистики, рекомендовані для психологічних досліджень, зокрема знаходження середнього арифметичного, дисперсії, сігми, похибки, коефіцієнта варіації, асиметрії, ексцесу.

Таблиця3.1

Результати розрахунку основних показників описової статистики учнів зі статусом "лідери"

	Айзенк	Баса-Дарки
	Екстравер.	нейротизм	Брехня	Фіз.агр-я	Непряма агр	Роздратов.	Негативізм	Образа	Підозріл-ть	Вер.агр-я	Поч.пров.
n=2
xср	14	9,5	2	5,5	4,5	4,5	4	5,5	5	8	6.5
q2	4	6,25	4	2,25	0,25	0,25	1	2,75	1	0,25	0,25
q	2	2,5	2	2,81	0,5	0,5	1	1,65	1	0,5	0.5
m	2	2,5	2	1,5	0,5	0,5	1	1,65	1	0,5	0,5
V	14,28	26,31	100	27,27	11,11	11,1	25,00	30,00	20,00	6,25	7,69
A	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Ma	1,73	1.73	1,73	1,73	1,73	1,73	1,73	1,73	1,73	1,73	1,73
Af	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
E	2,5001	2,5001	2	1	0.96	096	1	0,008	1	0	1
Me	3,46	3,46	3,46	3,46	3,46	3,46	3,46	3,46	3,46	3,46	3,46
Ef	0,5780	0,7225	0,5780	0,289	0,277	0,277	0,289	0,002	0,289	0	0,289

За результатами проведеного статистичного аналізу у групі досліджуваних підлітків (n =2) були виявлені такі показники.

1."Методика діагностики екстраверсії та нейротизму Г.Ю. Айзенка":

За шкалою екстраверсії показник середнього арифметичного лежить між 14 +/ - 1q (2), що інтерпретується у тесті Г. Айзенка як помірна вираженість екстраверсії;

За шкалою нейротизму показник середнього арифметичного лежить між 9,5 +/ - 1q (2,5), що інтерпретується у Г. Айзенка як високий рівень емоційної стійкості;

За шкалою брехні показник середнього арифметичного лежить між 2 +/ - 1q (2), що відповідає нормі. Брехня: <: 4 (менше або дорівнює) - норма, > 4 - нещирість у відповідях, що свідчить також про деяку демонстративність поведінки і орієнтованість випробуваного на соціальне схвалення.

2. "Методика діагностики показників і форм агресії А. Баса і А. Дарки"

За шкалою фізичної агресії показник середнього арифметичного лежить між 5,5 +/ - 1q (2,81), при нормі 4-6, це вказує на середній рівень вираженості даної форми агресії;

За шкалою непрямої агресії показник середнього арифметичного лежить між 4,5 +/ - 1q (0,5), при нормі 4-5, це вказує на середній рівень вираженості даної форми агресії;

За шкалою роздратованості: показник середнього арифметичного лежить між 4,5 +/ - 1q (0,5), при нормі 4-6, це вказує на середній рівень вираженості даного показника;

За шкалою негативізму: показник середнього арифметичного лежить між 4 +/ - 1q (1), при нормі 2-3, це свідчить про надмірний розвиток даної форми агресії;

За шкалою образи: показник середнього арифметичного лежить між 5,5 +/ - 1q (1,65), при нормі 4-5, це вказує на тенденцію до підвищення;

За шкалою підозрілості: показник середнього арифметичного лежить між 5 +/ - 1q (1), при нормі 4-6, що вказує на середній рівень вираженості даного показника;

За шкалою вербальної агресії: показник середнього арифметичного лежить між 8 +/ - 1q (0,5), що при нормі 4-6 говорить про надмірний розвиток цієї форми агресивності, що ускладнює співпрацю, свідому кооперацію, а також провокує конфліктність.

За шкалою почуття провини: показник середнього арифметичного лежить між 6,5 +/ - 1q (0,5), при нормі 4-5 це свідчить про надмірний розвиток даного показника.

Таблиця 3.2

Результати розрахунку основних показників описової статистики учнів зі статусом "знехтувані"

	Айзенк	Баса-Дарки
	Екстравер.	нейротизм	Брехня	Фіз.агр-я	Непряма агр	Роздратов.	негативізм	Образа	Підозрілість	Верб агр-я	Поч. пров.
n=2
xср	14	16,5	4,5	7,5	5	6,5	1,5	5	5	8,5	5,5
q2	1	30,25	0,25	2,25	1	0,25	0,25	4	1	0,25	6,25
q	1	5,5	0,5	1,5	1	0,5	0,5	2	1	0,5	2,5
m	1	5,5	0,5	1,5	1	0,5	0,5	2	1	0,5	2,5
V	7,14	33,33	11,11	20,00	20,00	7,69	33,33	40,00	20,00	5,88	45,45
A	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Ma	1,73	1,73	1,73	1,73	1,73	1,73	1,73	1,73	1,73	1,73	1,73
Af	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
E	1	1	0,96	1	1	1	1	1	1	1	1
Me	3,46	3,46	3,46	3,46	3,46	3,46	3,46	3,46	3,46	3,46	3,46
Ef	0,2890	0,2890	0,2774	0,289	0,289	0,289	0,289	0,289	0,289	0,289	0,289

За результатами проведеного статистичного аналізу у групі досліджуваних підлітків (n =2) були виявлені такі показники.

1. "Методика діагностики екстраверсії та нейротизму Г.Ю. Айзенка":

За шкалою екстраверсії показник середнього арифметичного лежить між 14 +/ - 1q (1), що інтерпретується у тесті Г. Айзенка як помірна вираженість зазначеного показника;

За шкалою нейротизму показник середнього арифметичного лежить між 16,5 +/ - 1q (5,5), що інтерпретується у Г. Айзенка як середній рівень емоційної нестійкості;

За шкалою брехні показник середнього арифметичного лежить між 4,5 +/ - 1q (0,5), що є завищеним. В інтерпретації Айзенка брехня: > 4 - нещирість у відповідях, що свідчить також про деяку демонстративність поведінки і орієнтованість випробуваного на соціальне схвалення.

2. "Методика діагностики показників і форм агресії А. Баса і А. Дарки"

За шкалою фізичної агресії показник середнього арифметичного лежить між 7,5 +/ - 1q (1,5), при нормі 4-6, це свідчить про надмірний розвиток даної форми агресії;

За шкалою непрямої агресії: показник середнього арифметичного лежить між 5 +/ - 1q (1), при нормі 4-5, це вказує на тенденцію до підвищення даної форми агресії;

За шкалою роздратованості: показник середнього арифметичного лежить між 6,5 +/ - 1q (0,5), при нормі 4-6, це свідчить про надмірний розвиток даної форми агресії;

За шкалою негативізму: показник середнього арифметичного лежить між 1,5 +/ - 1q (0,5), при нормі 2-3, це свідчить про низький рівень даної форми агресії;

За шкалою образи: показник середнього арифметичного лежить між 5 +/ - 1q (2), при нормі 4-5, це вказує на тенденцію до підвищення даного показника;

За шкалою підозрілості: показник середнього арифметичного лежить між 5 +/ - 1q (1), при нормі 4-6, що вказує на те, що показник знаходиться на середньому рівні;

За шкалою вербальної агресії: показник середнього арифметичного лежить між 8,5 +/ - 1q (0,5), що при нормі 4-6 говорить про надмірний розвиток цієї форми агресивності, що ускладнює співпрацю, свідому кооперацію, а також провокує конфліктність.

За шкалою почуття провини: показник середнього арифметичного лежить між 5,5 +/ - 1q (2,5), при нормі 4-5 це вказує на тенденцію до підвищення даного показника.

Таблиця 3.3

Результати розрахунку основних показників описової статистики учнів зі статусом "ведено-активні"

	Айзенк	Баса-Дарки
	Екстравер	нейротизм	Брехня	Фіз.агресия	Непряма агр	Роздратов	негативізм	Образа	Підозрілість	Верб агр-я	Поч. пров
n=12
xср	14,58	15.41	3,5	5,83	4,75	6,25	3,5	4,75	4,83	7.25	6
q2	13,40	27,08	2.08	6.97	2,85	2,85	0,75	2,02	3,47	4,52	2,16
q	3,66	5,29	1.44	2,64	1,69	1,69	0,86	1,42	1,86	2,13	1,47
m	1.10	1,59	0,43	0,79	0,51	0,51	0,25	0,42	0,56	0,64	0,44
V	25,10	34,32	74.42	45,28	35,57	27,04	24,57	29,89	38,50	29,37	24,50
A	-0,409	0,3060	0,9209	-0,79	0,084	0,330	-0,39	-0,25	-0,45	-0,37	-0,47
Ma	0,70	0,70	0,70	0,70	0,70	0,70	0,70	0,70	0,70	0,70	0,70
Af	-0,585	1,4371	1.3155	-1,13	0,120	0,471	-0,57	-0,35	-0,64	-0,54	-0,67
E	2,5697	1,7476	3.8712	2,796	2.114	1,869	2,399	2,115	2,838	2,698	2,391
Me	1.4	1.4	1.4	1.4	1.4	1.4	1.4	1.4	1.4	1.4	1.4
Ef	1,8224	1,2394	2,7455	1.983	1,499	1,325	1,701	1,500	2,012	1,913	1,696

За результатами проведеного статистичного аналізу у групі досліджуваних підлітків (n =12) були виявлені такі показники.

1. "Методика діагностики екстраверсії та нейротизму Г.Ю. Айзенка":

За шкалою екстраверсії показник середнього арифметичного лежить між 14,58 +/ - 1q (3,66), що інтерпретується у тесті Г. Айзенка як помірна вираженість зазначеного показника;

За шкалою нейротизму показник середнього арифметичного лежить між 15,41 +/ - 1q (5,29), що інтерпретується у Г. Айзенка як середній рівень емоційної нестійкості;

За шкалою брехні показник середнього арифметичного лежить між 3,5 +/ - 1q (1,44), що відповідає нормі. Брехня: <: 4 (менше або дорівнює) - норма, > 4 - нещирість у відповідях, що свідчить також про деяку демонстративність поведінки і орієнтованість випробуваного на соціальне схвалення.

2. "Методика діагностики показників і форм агресії А. Баса і А. Дарки"

За шкалою фізичної агресії показник середнього арифметичного лежить між 5,83 +/ - 1q (2,64), при нормі 4-6, це вказує на середній рівень вираженості даної форми агресії;

За шкалою непрямої агресії: показник середнього арифметичного лежить між 4,75 +/ - 1q (1,69), при нормі 4-5, це вказує середній рівень прояву даної форми агресії;

За шкалою роздратованості: показник середнього арифметичного лежить між 6,25 +/ - 1q (1,69), при нормі 4-6, це вказує на тенденцію до підвищення.

За шкалою негативізму: показник середнього арифметичного лежить між 3,5 +/ - 1q (0,86), при нормі 2-3, це свідчить про тенденцію до підвищення форми агресії;

За шкалою образи: показник середнього арифметичного лежить між 4,75 +/ - 1q (1,42), при нормі 4-5, це вказує на середній рівень вираженості даного показника;

За шкалою підозрілості: показник середнього арифметичного лежить між 4,83 +/ - 1q (1,46), при нормі 4-6, що вказує на середній рівень вираженості даного показника;

За шкалою вербальної агресії: показник середнього арифметичного лежить між 7,25 +/ - 1q (2,13), що при нормі 4-6 говорить про надмірний розвиток цієї форми агресивності, що ускладнює співпрацю, свідому кооперацію, а також провокує конфліктність.

За шкалою почуття провини: показник середнього арифметичного лежить між 6 +/ - 1q (1,47), при нормі 4-5 це свідчить про надмірний розвиток даного показника.

Таблиця 3.4

Результати розрахунку основних показників описової статистики учнів зі статусом "ведено-пасивні"

	Айзенк	Баса-Дарки
	Екстравер	нейротизм	Брехня	Фіз.агресія	Непряма агресія	Розратов	Негативізм	Образа	Підозрілість	Верб агр-я	Поч. пров.
n=8
xср	13,5	15,62	3,5	4,12	4,75	5,62	2,62	4,62	5,5	7	5
q2	11,5	17,98	7,75	9,11	2,93	3,73	1,74	2,98	3,75	2.75	2,75
q	3,39	4,24	2,78	3,01	1,71	1,93	1,32	1,72	1,93	1,65	1,65
m	1,28	1,60	1,05	1,14	0,64	0,73	0,5	0,65	0,73	0,62	0,62
V	25,11	27,14	79,42	72,96	36,00	34,34	50,38	37,18	35,09	23,57	33.00
A	-0,356	0,2120	0,3490	0,539	0,843	-0,121	-0,270	1,830	0,625	0,667	0,500
Ma	0,86	0,86	0,86	0,86	0,86	0,86	0,86	0,86	0,86	0,86	0,86
Af	-0,414	0,2465	0,4059	0,627	0,981	-0,141	-0,314	1,207	0,727	0,776	0,582
E	2,5076	1,4532	1,671	2,386	2.293	2,819	1,304	2,515	2.148	0.185	2.192
Me	1,73	1,73	1,73	1,73	1, 73	1,73	1,73	1,73	1,73	1,73	1,73
Ef	1,4495	0,8400	0,9659	1,379	1,325	1,629	0,753	1,453	1,242	0,107	1,267

За результатами проведеного статистичного аналізу у групі досліджуваних підлітків (n =8) були виявлені такі показники.

1."Методика діагностики екстраверсії та нейротизму Г.Ю. Айзенка":

За шкалою екстраверсії показник середнього арифметичного лежить між 13,5 +/ - 1q (3,39), що інтерпретується у тесті Г. Айзенка як помірна вираженість зазначеного показника;

За шкалою нейротизму показник середнього арифметичного лежить між 15,62 +/ - 1q (4,24), що інтерпретується у Г. Айзенка як середній рівень емоційної нестійкості;

За шкалою брехні показник середнього арифметичного лежить між 3,5 +/ - 1q (2,78), що відповідає нормі. Брехня: <: 4 (менше або дорівнює) - норма, > 4 - нещирість у відповідях, що свідчить також про деяку демонстративність поведінки і орієнтованість випробуваного на соціальне схвалення.

2."Методика діагностики показників і форм агресії А. Баса і А. Дарки"

За шкалою фізичної агресії показник середнього арифметичного лежить між 4,12+/ - 1q (3,01), при нормі 4-6, це вказує на середній рівень вираженості даної форми агресії;

За шкалою непрямої агресії: показник середнього арифметичного лежить між 4,75 +/ - 1q (1,71), при нормі 4-5, це вказує на середній рівень вираженості даної форми агресії;

За шкалою роздратованості: показник середнього арифметичного лежить між 5,62 +/ - 1q (1,93), при нормі 4-6, це вказує на середній рівень вираженості даного показника;

За шкалою негативізму: показник середнього арифметичного лежить між 2,62 +/ - 1q (1,32), при нормі 2-3, це свідчить про середній рівень вираженості даної форми агресії;

За шкалою образи: показник середнього арифметичного лежить між 4,62 +/ - 1q (1,72), при нормі 4-5, це вказує на середній рівень вираженості даного показника;

За шкалою підозрілості: показник середнього арифметичного лежить між 5,5 +/ - 1q (1,93), при нормі 4-6, що вказує на середній рівень вираженості даного показника;

За шкалою вербальної агресії: показник середнього арифметичного лежить між 7 +/ - 1q (1,65), що при нормі 4-6 говорить про надмірний розвиток цієї форми агресивності, що ускладнює співпрацю, свідому кооперацію, а також провокує конфліктність.

За шкалою почуття провини: показник середнього арифметичного лежить між 5 +/ - 1q (1,65), при нормі 4-5 це свідчить про середній рівень вираженості даного показника;

Для того щоб прояснити чи є достовірні розбіжності між особистістними показниками екстра - інтроверсії, брехні та за проявами і формами агресії між групами, які отримали статус: "лідери", "ведено-активні", "ведено-пасивні", "знехтувані", нами було здійснено аналіз за t - критерієм Стьюдента. Результати отриманих даних у вигляді таблиць наводимо нижче.

Таблиця 3.5

Розбіжності між особистісними характеристиками у "лідерів" та "ведено-активних"

	Айзенк			Баса	Дарки
	Екстр	Нейр	Брех	Ф.а	Н.а	Роз	Нег	Обр	Під	В.а	Поч.пр
t	0,25	1,99	0,73	0,19	0,35	2,46	0,48	0,44	0,14	0,93	0,75

В результаті проведеного аналізу було виявлено такі розбіжності:

- на рівні p < 0,05 - виявлені відмінності по шкалі нейротизм (нейротизм вище у ВА);

- на рівні p < 0,05 - виявлені відмінності по шкалі роздратованість (роздратованість вища у ВА).

Таблиця 3.6

Розбіжності між особистісними характеристиками у "лідерів" та "ведено-пасивних"

	Айзенк			Баса	Дарки
	Екстр	Нейр	Брех	Ф.а	Н.а	Роз	Нег	Обр	Під	В.а	Поч.пр
t	0,21	2,06	0,66	0,73	0,12	0,93	1,10	0,21	0,40	1,26	1,89

- на рівні p < 0,05 - виявлені відмінності по шкалі нейротизм (нейротизм вище у ведено-пасивних).

Таблиця 3.7

Розбіжності між особистісними характеристиками у "лідерів" та "знехтуваних"

	Айзенк			Баса	Дарки
	Екстр	Нейр	Брех	Ф.а	Н.а	Роз	Нег	Обр	Під	В.а	Поч.пр
t	0,44	1,15	1,21	1,33	0,45	2,85	2,25	0,19	0	0,71	0,39

- на рівні p < 0,05 - виявлені відмінності по шкалі роздратованість (роздратованість вища у знехтуваних);

- на рівні p < 0,05 - виявлені відмінності по шкалі негативізм (негативізм вище у лідерів).

Таблиця3.8

Розбіжності між особистісними характеристиками у "ведено-активних" та "ведено - пасивних"

	Айзенк			Баса	Дарки
	Екстр	Нейр	Брех	Ф.а	Н.а	Роз	Нег	Обр	Під	В.а	Поч.пр
t	0,64	0,04	0	1,23	0	0,71	1,6	0,18	0,73	0,28	1,75

Розбіжностей між особистісними характеристиками серед учнів, які отримали статуси "ведено-активних" та "ведено-пасивних" виявлено не було.

Таблиця3.9

Розбіжності між особистісними характеристиками у "ведено-активних" та "знехтуваних"

	Айзенк			Баса	Дарки
	Екстр	Нейр	Брех	Ф.а	Н.а	Роз	Нег	Обр	Під	В.а	Поч.пр
t	0,39	0,19	1,53	0,98	0,22	0,17	3,63	0,12	0,14	1,56	0,19

- на рівні p < 0,01 - виявлені відмінності по шкалі негативізм (негативізм вище у ВА).

Таблиця 3.10

Розбіжності між особистісними характеристиками у "ведено-пасивних" та "знехтуваних"

	Айзенк			Баса	Дарки
	Екстр	Нейр	Брех	Ф.а	Н.а	Роз	Нег	Обр	Під	В.а	Поч.пр
t	0,30	0,15	0,86	1,79	0,21	1	1,6	0,18	0,40	1,89	1,89

Розбіжностей між особистісними характеристиками серед учнів, які отримали статуси "ведено-пасивних" та "знехтуваних" виявлено не було.

3.2 Узагальнений аналіз даних емпіричного дослідження

Для того, щоб з`ясувати як прояв особистісних показників екстра-інтроверсії, нейротизму, агресії впливає на статус, який підлітки отримали внаслідок диференціації, нами було проведено якісний аналіз.

Якісний аналіз результатів дослідження є підставою для психологічної характеристики людини та висновків про застосування до неї певних виховних або навчальних заходів.

Аналіз вираженості особистісних показників особистісних показників екстра - інтроверсії, нейротизму, брехні, а також проявів і форм агресії проводився в два етапи:

1. Етап - аналіз вираженості особистісних показників екстра-інтроверсії, нейротизму, а також проявів і форм агресії у групі підлітків загальною чисельністю 24 особи;

2. Етап - дослідження зв'язку між проявом особистісних показників екстра - інтроверсії, нейротизму, видами і формами агресії і статусом у підлітків, а саме у "лідерів", "ведено-активних", "ведено-пасивних" та "знедолених".

Результати якісного аналізу вираженості особистісних показників особистісних показників екстра-інтроверсії, нейротизму, а також проявів і форм агресії для групи підлітків (n=24):

1. За допомогою опитувальника "Діагностика особистісних показників екстра - інтроверсії та нейротизму" Г. Айзенка ЕРІ (підлітковий варіант) встановлено що за шкалою єкстраверсії із 24 протестованних підлітків 3 (12,5%) мають високий, 17 (70,83%) середній і 4 (16,67%), низький рівень вираженості даного показника; за показниками нейротизму 10 (41,66 %) мають високий, 11 (45,84%) - середній рівень вираженості і 3 (12,5%) низький рівень вираженості даного показника; за шкалою брехні 7 (29,17%) мають високий, і 4 (16,67%) середній рівень і 13 (54,16%) низький рівень вираженості даного показника.

Малюнок 3.1

2. За допомогою опитувальника агресивних реакцій Баса-Дарки було виявлено що 8 (33,34%) із 24 протестованих підлітків мають високий рівень фізичної агресії, 10 (41,66%) - середній і 6 (25%) підлітків низький. Із 24 протестованих підлітків 8 (33,34%) показали високий рівень непрямої агресії, 10 (41,66%) - середній і 6 (25%) підлітків мають низький рівень непрямої агресії. Кількість підлітків із високим рівнем вербальної агресії - 16 (66,66%), із середнім - 6 (25%), а з низьким - 2 (8,34%). Найбільше в групі зустрічається вербальна агресія - 17 ( 70,83%) підлітків схильні саме до неї, у 5 (20,83%) - зустрічається фізична агресія і у 2 (8,34%) зустрічається непряма агресія.



Малюнок 3.2

Малюнок 3.3

Показники рівня роздратованості серед підлітків розподілилися таким чином 8 (33,34%) - високий рівень роздратованості, 15 (62,5%) - середній і 1 (4,16%) - низький рівень роздратованості. 8 (33,34%) із 24 протестованих підлітків мають високий рівень такого агресивного прояву, як образа, 11 (45,83%) підлітка - середній і 5 (20,83%) - низький рівень даного показника. 11 (45,83%) із 24 протестованих підлітків мають високий рівень негативізму, 9 (37,5%) - середній і 4 (16,67%) - низький рівень даного показника. Із 24 протестованих 4 (16,67%) мають високий рівень підозрілості, 17 (70,83%) - середній і 3 (12,5%) - показали низький рівень підозрілості. Кількість підлітків із високим рівнем почуття провини - 13 (54,16%), із середнім - 7 (29,16%), а із низьким - 4 (16,67%) підлітків.



Малюнок 3.4

Показник індексу агресивності серед протестованих підлітків розподілився таким чином: 8 (33,33%) - високий рівень агресивності, 11 (45,83%) - середній рівень і 5 (20,84%) - низький рівень показника агресивності. Показник індексу ворожості: у 17 (70,83%) - високий рівень показника, у 6 (25%) - середній і у 1 (4,17%) - низький рівень показника ворожості.

Малюнок 3.5

Аналіз вираженості особистісних показників екстра - інтроверсії, нейротизму, а також проявів і форм агресії у групах підлітків, які отримали статус "лідери" (n=2).

1. За допомогою опитувальника "Діагностика особистісних показників екстра - інтроверсії та нейротизму" Г. Айзенка ЕРІ (підлітковий варіант) встановлено що за шкалою екстраверсії із 2 протестованих підлітків, які отримали найвищий статус "лідери" 2 (100%) мають середній рівень вираженості даного показника; за показником нейротизму 2 (100%) підлітка мають низький рівень вираженості даного показника; показник за шкалою брехні - 2 (100%) підлітків знаходиться на середньому рівні.

2. За допомогою опитувальника агресивних реакцій Баса-Дарки було виявлено що 2 (100%) підлітків мають середній рівень фізичної агресії, середній рівень непрямої агресії і високий рівень вербальної агресії. Показники рівня роздратованості і підозрілості у підлітків цієї статусної групи знаходяться на середньому рівні, показники таких агресивних проявів як образа та негативізм мають рівень вище за середній, а показник почуття провини у протестованих підлітків має високий рівень вираженості - 2 (100%). У результаті обрахунку індексів ворожості та агресивності - 2 (100%) показник індексу ворожості знаходиться на високому рівні, а показник індексу агресивності даної статусної групи знаходиться на низькому рівні.

Аналіз вираженості особистісних показників екстра - інтроверсії, нейротизму, а також проявів і форм агресії у групах підлітків, які отримали статус "ведено-активні" (n=12).

1. За допомогою опитувальника "Діагностика особистісних показників екстра - інтроверсії та нейротизму" Г. Айзенка ЕРІ (підлітковий варіант) встановлено що за шкалою екстраверсії із 12 протестованих підлітків 2 (16,67%) мають високий, 8 (66,66%) середній і 2 (16,67%), низький рівень вираженості даного показника; за показниками нейротизму 6 (50%) підлітків мають високий рівень вираженості емоційної нестійкості, 1 (8,34%) - середній рівень і 5 (41,66%) низький рівень вираженості даного показника; за шкалою брехні 3 (25%) мають високий, 8 (66,66%) середній рівень і 1 (8,34%) низький рівень вираженості даного показника.



Малюнок 3.6

Малюнок 3.7

Малюнок 3.8

2. За допомогою опитувальника агресивних реакцій Баса-Дарки було виявлено що 5 (41,66%) із 12 протестованих підлітків мають високий рівень фізичної агресії, 5 (41,66%) - середній і 2 (16,67%) підлітків низький рівень даного виду агресії. Із12 протестованих підлітків 5 (41,66%) мають високий рівень непрямої агресії, 3 (25%) середній і 4 (33,34%) підлітків мають низький рівень непрямої агресії. Кількість підлітків із високим рівнем вербальної агресії - 9 (75%), із середнім - 2 (16,66%), а з низьким - 1 (8,34%).

Найбільше в групі зустрічається вербальна агресія - 6 (50%) підлітків схильні саме до неї, у 3 (25%) - зустрічається фізична агресія і у 3 (25%) зустрічається непряма агресія.

Показники рівня роздратованості серед підлітків розподілилися таким чином 5 (41,67%) - мають високий рівень роздратованості, 7 (58,33%) - середній рівень даного показника. 5 (41,66%) із 12 протестованих підлітків мають високий рівень такого агресивного прояву, як образа, 5 (41,66%) підлітка - середній і 2 (16,67%) - низький рівень даного показника. 7 (58,33%) із 12 протестованих підлітків мають високий рівень негативізму, і 5 (41,67%) - середній рівень даного показника. Із 12 протестованих 2 (16,67%) мають високий рівень підозрілості, 8 (66,66%) - середній і 2 (16,67%) - показали низький рівень підозрілості. Кількість підлітків із високим рівнем почуття провини - 8 (66,66%), із середнім - 3 (25%), а із низьким - 1 (8,34%) підлітків.

Малюнок 3.9

Показник індексу агресивності серед протестованих підлітків розподілився таким чином: 2 (16,67%) - високий рівень агресивності, 6 (50%) - середній рівень і 4 (33,33%) - низький рівень показника індексу агресивності.

Показник індексу ворожості: у 5 (41,66%) - високий рівень показника, у 6 (25%) - середній і у 1 (4,17%) - низький рівень даного показника.

Малюнок 3.10

Аналіз вираженості особистісних показників екстра - інтроверсії, нейротизму, а також проявів і форм агресії у групах підлітків, які отримали статус "ведено-пасивні" (n=8).

1. За допомогою опитувальника "Діагностика особистісних показників екстра - інтроверсії та нейротизму" Г. Айзенка ЕРІ (підлітковий варіант) встановлено що за шкалою екстраверсії із 8 протестованних підлітків 6 (75%) мають середній і 2 (25%) - низький рівень вираженості даного показника; за показниками нейротизму 3 (37,5%) підлітків мають високий і 5 (62,5%) - середній рівень вираженості даного показника; за шкалою брехні 3 (37,5%) мають високий, 1(12,5%) середній рівень і 4 (50%) низький рівень вираженості даного показника.



Малюнок 3.11

психологічний підлітковий диференціація колектив

2. За допомогою опитувальника агресивних реакцій Баса-Дарки було виявлено що 1 (12,5%) із 8 протестованих підлітків мають високий рівень фізичної агресії, 3 (37,5%) - середній і 4 (50 %) підлітків низький рівень даного виду агресії. Із 8 протестованих підлітків 2 (25 %) мають високий рівень непрямої агресії, 4 (50 %) середній і 2 (25 %) підлітків мають низький рівень непрямої агресії. Кількість підлітків із високим рівнем вербальної агресії - 3 (37,5 %), і з середнім - 5 (62,5%). Найбільше в групі зустрічається вербальна агресія - 4 (50%) підлітків схильні саме до неї, у 2 (25%) - зустрічається фізична агресія і у 2 (25%) зустрічається непряма агресія.

Показники рівня роздратованості серед підлітків розподілилися таким чином 2 (25%) - мають високий рівень роздратованості, 5 (62,5%) - середній рівень даного показника і 1 (12,5%) - низький рівень даного показника. 2 (25 %) із 8 протестованих підлітків мають високий рівень такого агресивного прояву, як образа, 4 (50 %) підлітків - середній і 2 (25 %) - низький рівень даного показника. 3 (37,5%) із 8 протестованих підлітків мають високий рівень негативізму, 2 (25 %) - середній рівень даного показника і 3 (37,5%) - низький рівень даного показника. Із 8 протестованих 2 (25 %) мають високий рівень підозрілості, 5 (62,5%) - середній і 1 (12,5%) - низький рівень підозрілості. Кількість підлітків із високим рівнем почуття провини - 2 (25%), із середнім - 4 (50 %), і 2 (25%) - із низьким.



Малюнок 3.12

Найбільше в групі зустрічається вербальна агресія - 4 (50%) підлітків схильні саме до неї, у 2 (25%) - зустрічається фізична агресія і у 2 (25%) зустрічається непряма агресія.

Показник індексу агресивності серед протестованих підлітків розподілився таким чином: 1 (12,5%) - високий рівень агресивності, 4 (50%) - середній рівень і 3 (37,5%) - низький рівень показника індекса агресивності. Показник індексу ворожості: у 3 (37,5%) - високий рівень показника і у 5 (62,5%) - середній рівень даного показника.

Малюнок 3.13



Малюнок 3.14

Малюнок 3.15

Аналіз вираженості особистісних показників екстра - інтроверсії, нейротизму, а також проявів і форм агресії у групах підлітків, які отримали статус "знехтувані" (n=2).

1. За допомогою опитувальника "Діагностика особистісних показників екстра - інтроверсії та нейротизму" Г. Айзенка ЕРІ (підлітковий варіант) встановлено що за шкалою екстраверсії із протестованних підлітків 2 (100%) мають середній рівень вираженості даного показника; за показниками нейротизму 2 (100%) підлітків знаходяться на середньому рівні, показники за шкалою брехні - 2 (100%) мають рівень вираженості даного показника вище за середній.

2. За допомогою опитувальника агресивних реакцій Баса-Дарки було виявлено що 2 (100%) протестованих підлітка мають високий рівень вербальної та фізичної агресій і середній рівень непрямої агресії. Показник рівня роздратованості - 2 (100%) мають рівень вираженості даного показника вище за середній. 2 (100%) протестованих підлітків мають середній рівень такого агресивного прояву, як образа. 2 (100%) протестованих підлітків мають низький рівень негативізму, показники підозрілості та почуття провини в цій статусній групі знаходяться на середньому рівні вираженості. Показники індексів агресивності та ворожості у даній статусній групі вище за середні.

Висновки до розділу 3

1. У емпіричному дослідженні на обрану нами тему "Соціально-психологічні особливості групової диференціації підлітків" в першу чергу потрібно було дізнатися про міжособистісні взаємини у класі, внутрішньогрупові симпатії та антипатії, емоційні зв'язки. Для цього було застосовано методику Дж. Морено "Соціометрія".

Метою нашої соціометричної процедури було виявлення соціометричних позицій, тобто співвідносно авторитету членів групи за ознакою симпатії - антипатії, де на крайніх полюсах опиняються "лідери" та "знедолені". Проаналізувавши результати експериментального дослідження та враховуючи, з одного боку, дані, що стосуються того, хто вибрав, а з іншого боку, кого вибрали, ми отримали досить повну картину соціометричних переваг у групі.

2. Після опрацювання отриманих експериментально-діагностичних даних для груп, які утворились внаслідок диференціації, а саме для: "лідерів", "ведено-активних", "ведено-пасивних", "знехтуваних", для обробки яких застосовувалися методи математичної статистики. Опрацювавши за допомогою методів математичної статистики експериментально-діагностичні дані для 4 груп підлітків ми можемо зробити такі висновки:

А) в статусній групі "лідери" середні арифметичні загальновибіркові показники за шкалами екставерсії та брехні тесту Айзенка виражені на середньому рівні, показник за шкалою нейротизму - на низькому. Середні арифметичні загальновибіркові показники за шкалами методики Баса-Дарки виражені таким чином: високий рівень мають показники за шкалами вербальної агресії, негативізму та почуття провини, вище за середній рівень мають показники за шкалами непрямої агресії, роздратованості, образи, показники за шкалами фізичної агресії та підозри знаходяться на середньому рівні.

Б) в статусній групі "ведено-активні" середні арифметичні загальновибіркові показники за шкалами екставерсії та брехні тесту Айзенка виражені на середньому рівні, показник нейротизму має середній рівень вираженості емоційної нестійкості. Середні арифметичні загальновибіркові показники за шкалами методики Баса-Дарки виражені таким чином: високий рівень мають показники за шкалами вербальної агресії та почуття провини, показники за шкалами роздратованості та негативізму мають рівень вище за середній, показники фізичної та непрямої агресії, образи та підозрілості - на середньому рівні.

В) в статусній групі "ведено-пасивні" середні арифметичні загальновибіркові показники за шкалами єкставерсії та брехні тесту Айзенка виражені на середньому рівні, показник нейротизму має середній рівень вираженості емоційної нестійкості. Середні арифметичні загальновибіркові показники за усіма шкалами (крім однієї) методики Баса-Дарки виражені на середньому рівні. Показник шкали вербальна агресія виражений на високому.

Г) в статусній групі "знехтувані" середні арифметичні загальновибіркові показники за шкалами екставерсії виражені на середньому рівні, показник нейротизму має середній рівень вираженості емоційної нестійкості. Показник брехні у цій статусній групі високий. Середні арифметичні загальновибіркові показники за шкалами методики Баса-Дарки виражені таким чином: високий рівень мають показники за шкалами фізичної агресії, вербальної агресії та роздратованості, показники за шкалами непрямої агресії та почуття провини мають рівень вище за середній, показники за шкалами образи та підозрілості - на середньому рівні, показник негативізму - на низькому.

3. Після опрацювання середніх арифметичних загальновибіркових показників постало питання про те, чи є достовірні розбіжності між особистістними показниками екстра - інтроверсії, брехні та за проявами і формами агресії між групами, які утворилися. Для цього нами було здійснено аналіз за t - критерієм Стьюдента. За результатами проведеного аналізу було виявлено відмінності у прояві особистісних показників екстраверсії, нейротизму, брехні та показників і форм агресії: між "лідерами", "ведено-активними", "ведено-пасивними", та "знехтуваними".

4. Для з`ясування того, як прояв особистісних показників екстра-інтроверсії, нейротизму, агресії впливає на статус, отриманий підлітками внаслідок групової диференціації, нами було проведено якісний аналіз.

В результаті проведення аналізу вираженості особистісних показників екстра - інтроверсії, нейротизму, а також проявів і форм агресії у групах підлітків, які отримали статуси: "лідери" (n=2), "ведено-активні" (n=12), "ведено-пасивні" (n=8) та "знехтувані" (n=2) нами були отримані такі дані.

А) За результатами діагностики особистісних показників екстраверсії, нейротизму та брехні у підлітків - "лідерів" був виявлений такий тип особистості як "екстраверт". Низький показник нейротизму у цій статусній групі свідчить про те, що ці підлітки несхильні до неспокою, стійкі по відношенню до зовнішніх впливів, викликають довіру, схильні до лідерства. За допомогою опитувальника агресивних реакцій Баса-Дарки було виявлено, що у цій статусній групі високий рівень вираженості показників за шкалами вербальної агресії і почуття провини, показники за шкалами образи та негативізму мають рівень вище за середній, показники за шкалами: фізична та непряма агресія та показники за шкалами роздратованості та підозрілості знаходяться на середньому рівні, зафіксовано високе показник індексу ворожості цієї статусної групи і низький показник індексу агресивності.

Б) За результатами діагностики особистісних показників екстраверсії, нейротизму та брехні у підлітків, які отримали статус "ведено-активні" був виявлений такий тип особистості як "екстраверт", показник нейротизму вказує на те, що підлітки цієї статусної групи емоційно нестабільні (нейротичні) - чутливі, емоційні, тривожні, схильні болісно переживати невдачі і засмучуватися з дрібниць, показник брехні у цій статусній групі має тенденцію до підвищення. За допомогою опитувальника агресивних реакцій Баса-Дарки було виявлено, що у цій статусній групі високий рівень вираженості показників за шкалами вербальної агресії і непрямої агресії, негативізму та почуття провини, показники за шкалами образи та фізичної агресії мають рівень вище за середній, показники за шкалами: роздратованості та підозрілості знаходяться на середньому рівні, рівень вираженості показників індексу ворожості та індексу агресивності є середнім.

В) За результатами діагностики особистісних показників екстраверсії, нейротизму та брехні у підлітків, які отримали статус "ведено-пасивні" був виявлений такий тип особистості як "екстраверт", показник нейротизму вказує на те, що підлітки цієї статусної групи емоційно нестабільні (нейротичні), показник брехні у цій статусній групі має тенденцію до підвищення. За допомогою опитувальника агресивних реакцій Баса-Дарки було виявлено, що у цій статусній групі показник за шкалою: вербальної агресії має рівень вище за середній, показники за шкалами: непрямої агресії, роздратованості, образи, негативізму та підозрілості - знаходяться на середньому рівні вираженості, показник за шкалою фізичної агресії знаходиться на низькому рівні вираженості. Рівень вираженості показників індексу ворожості та індексу агресивності є середнім.

Г) За результатами діагностики особистісних показників екстраверсії, нейротизму та брехні у підлітків, які отримали статус "знехтувані" був виявлений такий тип особистості як "екстраверт", показник нейротизму вказує на те, що підлітки цієї статусної групи емоційно нестабільні (нейротичні), показник брехні у цій статусній групі високий. За допомогою опитувальника агресивних реакцій Баса-Дарки було виявлено, що у цій статусній групі показник за шкалою: фізичної та вербальної агресії знаходиться на високому рівні, показник за шкалою роздратованості - вище за середній, показники за шкалами непрямої показник негативізму - на низькому. Рівень вираженості показників індексу ворожості та індексу агресивності є вищим за середній.

За даними отриманими в ході якісного аналізу ми маємо підстави стверджувати, що існують якісні відмінності серед таких статусів як: "лідери", "ведено-активні", "ведено-пасивні" та "знехтувані".

Висновки

У дипломній роботі наведено теоретичне узагальнення і розв'язання наукової проблеми, що виявляється у вивченні соціально-психологічних особливостей групової диференціації підлітків. Результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу та дали підстави зробити наступні висновки:

1. Теоретичний аналіз психологічної та педагогічної літератури за обраною нами темою показав, що підлітковий вік - період становлення якісно нових взаємин із дорослими. Підлітки вже, як правило, не погоджуються на характерні для дитинства нерівноправні стосунки, оскільки вони не відповідають їх уявленням про власну дорослість та самостійність. Вони вимагають поваги до власної особистості та людської гідності, довіри та самостійності, тобто істотно обмежують права дорослого та розширюють свої власні.

Сфера міжособистісних відносин охоплює практично весь діапазон існування людини. Можна стверджувати, що людина, навіть будучи в повній самоті, продовжує спиратися в своїх діях і думках на свої уявлення про оцінки, значущі для інших. Не випадково були створені і до цих пір показують свою теоретичну і практичну цінність такі психологічні теорії, в яких найважливіше значення для всіх особистісних складових приписується міжособистісним відносинам.

У підлітковому віці провідним видом діяльності є міжособистісне спілкування, тому потреби, що лежать в основі цієї діяльності є найбільш актуальними. З упевненістю можна говорити про те, що однією з найбільш актуальних в підлітковому віці соціальних потреб є потреба в популярності. Ця потреба проявляється у прагненні підлітків займати високий соціальний статус у групі однолітків, мати на їхніх очах авторитет і привабливість.

У процесі життєдіяльності групи одні учасники висуваються на домінуючі, провідні позиції, інші займають позиції ведених, саме в підлітковій групі статус часто набуває вирішальне значення. Негативні наслідки низького статусу в учнівській групі: зниження референтності класу, що відкриває доступ асоціальним впливам, невротизація школяра, виникнення підозрілості, тривожності, агресивності і т.ін.

Отже, підлітковий вік характеризується тим, що провідну позицію у взаєминах з оточуючими займає ровесник. Колектив ровесників стає центром внутрішнього світу, інтересів підлітка.

2. Підбір методичного інструментарію здійснювався, відповідно сформульованим завданням та обраній загальній стратегії емпіричного дослідження та з урахуванням діагностичної валідності та надійності методик, перевірених психологічною практикою.

Для вивчення колективних явищ широко використовується метод вивчення групової диференціації (соціометричний метод), що дозволяє аналізувати внутрішньоколективні відносини. Метод дозволяє робити "зрізи", що характеризують різні стадії формування відносин, види авторитету, стан активу. Чи не головна його перевага - можливість представити отримані дані в наочній формі за допомогою так званих матриць і соціограм, а також кількісна обробка результатів. Основною метою соціометричного тесту є діагностика емоційних зв'язків, тобто взаємних симпатій між членами групи.

Дослідниками отримані емпіричні дані, що розкривають особливості становища особистості в співтоваристві залежно від її статусу, причини високого чи низького положення людини в групі. На думку авторів серед показників, які впливають на статусну позицію підлітка в колективі, можна виділити показники екстраверсії, нейротизму, інтелектуальні здібності, успішність чи неуспішність в навчанні, показники різних форм агресії і т.ін.

Таким чином, розглянуті в літературному огляді методики дослідження дають ключ до розуміння того, що між проявом у підлітків таких особистісних показників як: екстраверсія, нейротизм, брехня (соціальна бажаність), а також прояв у них різноманітних показників і форм агресії визначають їх статусне положення в класі.

Особливої актуальності набувають дослідження індивідуально-психологічних особливостей та їх вплив на статус в групі у зв'язку з тим, що спілкування є ведучим видом діяльності в підлітковому періоді, який впливає на психічне здоров`я і самооцінку особистості. Тому обрана нами тема дослідження соціально-психологічних особливостей групової диференціації підлітків представляється нам актуальною.

Таким чином, підбір відповідних методик передбачав їхню націленість на специфіку досліджуваних явищ.

3. Із усього різноманіття проблематики, пов'язаної з вивченням підліткової групи, нами вирішено було виділити в якості області дослідження психологічні характеристики розбіжностей між особистісними показниками у групах підлітків, які займають такі статусні позиції: лідери, ведено-активні, ведено-пасивні та знехтувані. Нами була висунута гіпотеза про існування зв'язку між статусом, який підлітки отримують у класі та проявом у них таких особистісних показників як: екстраверсія, нейротизм, а також проявом форм та видів агресії.

Після процедури проведення розрахунку основних показників описової статистики, нами було застосовано аналіз за t - критерієм Стьюдента для того, щоб прояснити чи є достовірні розбіжності між особистістними показниками екстра-інтроверсії, брехні та за проявами і формами агресії між групами, які отримали статус: "лідери", "ведено-активні", "ведено-пасивні", "знехтувані". В результаті проведеного аналізу було виявлено такі розбіжності:

А) Між особистісними показниками у "лідерів" та "ведено-активних":

- на рівні p < 0,05 - виявлені розбіжності за шкалою нейротизму (нейротизм вище у ведено-активних);

- на рівні p < 0,05 - виявлені розбіжності за шкалою роздратованості (роздратованість вища у ведено-активних).

Б) Між особистісними показниками у "лідерів" та "ведено-пасивних":

- на рівні p < 0,05 - виявлені розбіжності за шкалою нейротизму (нейротизм вище у ведено-пасивних).

В) Між особистісними показниками у "лідерів" та "знехтуваних":

- на рівні p < 0,05 - виявлені розбіжності за шкалою роздратованості (роздратованість вища у знехтуваних);

- на рівні p < 0,05 - виявлені розбіжності за шкалою негативізму (негативізм вище у лідерів).

Г) Розбіжностей між проявом особистісних показників у "ведено-активних" та "ведено-пасивних" виявлено не було.

Д) Між особистісним показниками у "ведено-активних" та "знехтуваних":

- на рівні p < 0,01 - виявлені розбіжності за шкалою негативізму (негативізм вище у ведено-активних).

Є) Розбіжностей між проявом особистісних показників у "ведено-пасивних" та "знехтуваних" виявлено не було.

Таким чином, на основі отриманих нами в ході аналізу за t - критерієм Стьюдента даних ми можемо зробити висновок про те, що розбіжності між проявом таких особистісних показників як: екстраверсія, нейротизм, а також проявом форм та видів агресії в групах підлітків, які займають такі статусні позиції як: "лідери", "ведено-активні", "ведено-пасивні" та "знехтувані" існують.

За отриманими в ході якісного аналізу результатами можна побачити, що у підлітків означених статусних груп був виявлений такий тип особистості як "екстраверт". Згідно інтерпретації у Г. Айзенка показник - "екстраверсія" характеризує індивідуально-психологічну орієнтацію людини переважно на світ зовнішніх об'єктів. Прийнято вважати, що екстраверту властиві товариськість, імпульсивність, гнучкість поведінки, велика ініціативність (але мала наполегливість) і висока соціальна адаптованість. Екстраверти зазвичай мають зовнішню чарівність, прямолінійні в судженнях, як правило, орієнтуються на зовнішню оцінку. Добре справляються з роботою, яка вимагає швидкого прийняття рішень. Екстраверти відкриті, ввічливі, привітні, товариські, меткі в розмові, мають багато друзів, схильні до вербального спілкування, не люблять відокремлене читання або навчання. Вони комунікабельні, говіркі, честолюбні, напористі і активні. Відносно вираженості у статусних групах інших показників, то позитивним фактором для високого статусу в групі "лідери" є низькі оцінки за шкалою нейротизму. Це свідчить про те, що ці підлітки несхильні до неспокою, стійкі по відношенню до зовнішніх впливів, викликають довіру, схильні до лідерства. Рівень показника нейротизму інших статусних груп вказує на те, що підлітки цих статусних груп емоційно нестабільні (нейротичні) - чутливі, емоційні, тривожні, схильні болісно переживати невдачі і засмучуватися з дрібниць, показник за шкалою брехні (соціальної бажаності) має високий рівень у статусній групі "знехтувані" та низький рівень у групі "ведено-пасивні". В інтерпретації Г. Айзенка діти, які набрали більше 5 балів, намагаються виглядати краще, ніж вони є насправді. Вони демонстративні, тобто прагнуть звернути на себе увагу будь-яку ціну, навіть якщо для цього треба нашкодити або збрехати. Для них характерна висока самооцінка, домагання на високу оцінку або лідерство в групі. Однак ця нещирість позначається і у відповідях на інші питання, на які діти можуть відповісти не стільки правдиво, скільки "правильно", з їхньої точки зору, для того щоб показати себе з кращого боку, у груп цей показник має середній рівень вираженості. Щодо опитувальника агресивних реакцій Баса-Дарки було виявлено, що для підлітків статусної групи "лідери" негативним фактором є високий рівень показників за шкалами: вербальної агресії та почуття провини, дещо підвищений рівень за шкалами образи і негативізму та високий індекс ворожості. Негативним фактором для "ведено-активних" є високий рівень показників за шкалами непрямої, вербальної агресії та почуття провини та рівень вище за середній за шкалами фізичної агресії та образи. Індекси агресивності та ворожості цієї статусної групи виражені на середньому рівні. Для статусної групи "ведено-пасивні" негативним фактором є показник за шкалою вербальної агресії - він має рівень вище за середній, позитивним фактором для цієї статусної групи є низький рівень вираженості фізичної агресії, середній рівень вираженості показників за іншими шкалами. Індекси агресивності та ворожості цієї статусної групи виражені на середньому рівні. Для статусної групи "знехтувані" негативним є високі показники за шкалами: фізичної агресії, вербальної агресії, також рівень вище за середній має показник за шкалою роздратованості та показники індексів ворожості та агресивності, позитивним фактором у цій статусній групі є низький показник негативізму.

Отримані результати дозволяють надійно оцінити індивідуально-психологічні особливості підлітків, показати, що статус в класі у великій мірі пов'язаний з проявом у них таких особистісних показників як: екстраверсія, нейротизм, соціальна бажаність, також статус підлітків пов'язаний із проявом різних видів і форм агресії. Отже, наше припущення про те, що між особистісними показниками екстра - інтроверсії, нейротизму, формами агресії і статусом, який займає підліток в учнівському колективі існує зв'язок підтверджується.

Дані, отримані нами в процесі дослідження на обрану тему можуть бути корисні для виділення груп ризику, і для розробки заходів профілактики та корекції. А також, результати даного дослідження можуть знайти застосування в практиці психологічного консультування вчителів та батьків.