Психологічні особливості становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕДСЕСТЕР

19.00.07- педагогічна та вікова психологія

ПОПІЛЬ МАРІЯ ІВАНІВНА

Івано-Франківськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент

Галян Ігор Михайлович,

Дрогобицький державний педагогічний

університет імені Івана Франка,

доцент кафедри психології.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Вірна Жанна Петрівна,

Волинський національний університет імені Лесі Українки,

декан факультету психології;

кандидат психологічних наук, доцент

Тодорів Лариса Дмитрівна,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,

доцент кафедри загальної та експерементальної психології.

Захист відбудеться 22 вересня 2009 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.04 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м.Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57.

Автореферат розісланий 18 серпня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.Г. Паркулаб

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

професійний ідентичність медсестра фаховий

Актуальність дослідження. Характер докорінних змін, що відбуваються в Україні, суперечності та проблеми нинішнього складного періоду, які переживає суспільство, впливають на процес професійного становлення медичних працівників, оскільки своєрідне поєднання труднощів, спричинених, з одного боку, їхньою об'єктивною складністю й динамічністю, а з іншого, соціально-економічними негараздами створює у багатьох випадках особливо напружені соціально-психологічні ситуації професійної діяльності. Вибір теми дослідження зумовлений як завданнями реформування освіти в напрямі її гуманітаризації та гуманізації з метою всебічного гармонійного розвитку особистості, так і потребою удосконалення системи підготовки медичного персоналу та недостатнім вивченням проблеми становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер, зокрема необхідністю розроблення психолого-педагогічних засад управління процесом професійної ідентифікації майбутніх медсестер з метою підвищення ефективності їх фахової підготовки

Необхідність наукових досліджень означеної проблеми зумовлена й тим, що в результаті соціальної незахищеності населення, складної економічної ситуації, низького рівня медичного обслуговування громадян зростає ризик виникнення професійного стресу, який позначається на всьому житті людини, змінюючи її психічний та соматичний стан, призводячи до втрати здоров'я, появи психологічних проблем та деструктивних особистісних змін. Крім того, стрес є одним із чинників виникнення синдрому "професійного вигорання" як стану фізичного, емоційного і розумового виснаження, що виявляється у професіях соціальної сфери, в тому числі професії медсестри. Переживання психотравмувальних обставин, підвищене емоційне напруження ускладнюють особистісне зростання й створюють труднощі в міжперсональній взаємодії. Сприйняття виробничих факторів як стрес-чинників визначається не стільки об'єктивно існуючими умовами, скільки індивідуально-психологічними особливостями працівників, мотивацією до діяльності, перебігом ідентифікаційних процесів.

Вивченню різних аспектів проблеми професійного становлення медичних працівників присвячені праці багатьох зарубіжних і вітчизняних дослідників. Зусилля вчених були спрямовані на вдосконалення рівня підготовки майбутніх медсестер (М.В. Блохіна, Л.І. Вассерман, А.В. Дружинін, В.Є. Коган, Н.А. Сербіновська), розв'язання питання збереження здоров'я самих медичних працівників (І.М. Кайдалова, В.В. Косарєв), професійного становлення медичних працівників середньої ланки (Л.Б. Виноградов, В.В. Ярцев та ін.).

Дослідженнями становлення ідентичності займалися Н.В. Антонова, Т.М. Буякас, П.І. Гнатенко, Л.В. Клочек, В.С. Малахов, В.М. Павленко, Л.В. Попова, Н.О. Чуреєва, Л.Б. Шнейдер. У зарубіжній психології проблематику ідентичності розробляли в межах різних концепцій. Представники психоаналітичного напряму (Дж. Боулбі, М. Ейнсвордт, М. Кляйн, М. Малер, А. Фройд, З. Фройд, Р. Шафер) та біхевіоризму (А. Бандура, П. Муссен, Т. Парсон) розглядали ідентифікацію як механізм розвитку особистості; фундатор Его-психології Е. Еріксон аналізував ідентичність з погляду динамічного аспекту впродовж життєвого шляху людини через послідовне подолання криз; у руслі когнітивної психології вивчалися проблема балансу соціальної та особистісної ідентичностей, процеси деперсоналізації як наслідки гіперсоціальної ідентифікації (Х. Теджфел, Дж. Тернер); думку про вплив соціуму на ідентичність поділяли І. Гоффман, У. Джеймс, С. Мадді, Дж. Марсіа, Дж. Мід, С. Московічі, Х. Ремшмідт, К. Ясперс та ін.

Однак питання становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер залишається нерозв'язаною проблемою у сучасній психології, незважаючи на очевидну актуальність як із соціального, так і з наукового погляду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових розробок кафедри практичної психології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка "Соціально-перцептивні основи професійної діяльності практикуючих психологів і соціальних працівників" (номер держреєстрації 0198V000062). Тема дисертації затверджена вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол №16 від 28.12.2006 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №5 від 27.05.2008 р.).

Об`єкт дослідження - формування професійної ідентичності особистості у процесі фахової підготовки.

Предмет дослідження - суть, динаміка, детермінанти та психолого-педагогічні умови становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер.

Мета дослідження: на основі вивчення специфіки формування професійної ідентичності особистості виявити систему психологічних умов, що впливають на становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер у процесі фахової підготовки та розробити психолого-педагогічні шляхи її оптимізації під час навчання.

Гіпотеза дослідження. Становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер забезпечується сукупністю умов, що пов'язані зі специфікою їх професійної діяльності. У процесі деформувального впливу професійної діяльності на особистість медсестри може відбуватися блокування процесу самореалізації й ідентифікації себе як фахівця з подальшим зниженням або цілковитим зникненням мотивації до професійного зростання. Актуалізація розвитку професійної ідентичності та необхідних професійно-особистісних якостей забезпечує успішне подолання "професійного стресу" та профілактику професійних деструкцій, властивих даному фахові, а також впливає на успішне оволодіння професійними знаннями майбутніх медсестер.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження були поставлені такі завдання:

Здійснити концептуальний аналіз проблеми, визначивши сутність, рушійні сили, роль та місце ідентифікації у процесі професійного становлення.

З'ясувати психологічні особливості, основні регулятивні механізми, динаміку й специфіку професійної ідентичності майбутніх медсестер із визначенням можливостей її цілеспрямованого формування.

Виявити та описати основні тенденції, соціально-психологічні фактори та психологічні умови, що впливають на становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер у системі фахової підготовки.

Дослідити та експериментально перевірити шляхи оптимізації становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер.

Методи дослідження: а) теоретичні (аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення, систематизація); б) емпіричні (спостереження, бесіда, тестування, опитування, психолого-педагогічний експеримент); в) структурний та генетичний методи інтерпретації; г) методи математичної статистики для кількісної та якісної обробки отриманих даних.

Методологічну і теоретичну основу дослідження склали: принцип єдності свідомості, самосвідомості і діяльності (Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Максименко, С. Рубінштейн), гуманістичний підхід до вивчення особистості (Дж. Б'юдженталь, А. Маслоу, К. Роджерс, В. Москалець, М. Савчин); системно-структурний підхід щодо розвитку та формування особистості (К. Альбуханова-Славська, Б. Ананьєв, З. Карпенко, О. Киричук, Б. Ломов, А. Петровський, К. Платонов, О. Скрипченко ); концепції життєвого шляху особистості А. Амбрумової, Ш. Бюлер, Т. Титаренко та ін.; теоретичні засади психології ідентичності (С. Арчер, Г. Брейкуел, А. Ватерман, Е. Еріксон, Дж. Марсіа, Дж. Мід, С. Мадді,); уявлення про кризу ідентичності С. Баклушинського, Т. Буякас, Л. Виготського, Ю. Качанова, І. Кона, В. Павленко, Н. Пилат, О. Саннікової, І. Середницької, Н. Скотної, Л. Шнейдер; теорії соціальної ідентичності (Г. Теджфел, Д. Тернер, С. Рейчер) та ін.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше з урахуванням вимог сучасної парадигми освіти з'ясовано психологічні особливості, основні регулятивні механізми, динаміку й специфіку професійної ідентифікації майбутніх медсестер; визначено та обґрунтовано психологічні умови, що впливають на становлення їх професійної ідентичності; розроблено та практично апробовано програму оптимізації становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер; розширено зміст професійної підготовки майбутніх медсестер; поглиблено розуміння особливостей впливу особистісних якостей та системи професійних цінностей на формування професійної ідентичності.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано й апробовано програму оптимізації становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер. Сформульовані в роботі положення можуть бути використані у фаховій підготовці медсестер з метою більш ефективного формування професійної ідентичності, сприятимуть успішному подоланню професійних стресів та інших негативних впливів, пов'язаних з професійною діяльністю, тим самим попереджуючи професійні деструкції. Розроблено й апробовано у формувальному експерименті та впроваджено в практику фахової підготовки медсестер соціально-психологічний тренінг, спрямований на розвиток рефлексивних здібностей, вміння об'єктивно аналізувати свою поведінку та поведінку колег у професійних ситуаціях, уміння адекватно сприймати себе як майбутнього фахівця. Створену програму соціально-психологічного тренінгу та результати дослідження професійної ідентичності майбутніх медсестер можуть використовувати психологи, педагоги та викладачі в навчально-виховному процесі медичних навчальних закладів.

Особистий внесок автора полягає у виявленні психологічних особливостей становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер, вивченні впливу особистісних якостей та системи професійних цінностей на формування професійної ідентичності, виробленні методичного апарату дослідження, розробці та впровадженні тренінгової програми, спрямованої на оптимізацію процесу професійної ідентифікації у навчально-виховному процесі, керуванні розвитком професійної ідентичності майбутніх медсестер.

Організація і база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота виконувалася у три етапи протягом 2006 - 2009 років на базі Самбірського медичного коледжу. Дослідженням було охоплено 57 студентів першого року навчання (група "М1") та 64 особи третього року навчання (група "М2") медсестринського відділення (всього 121 особа). Для виділення основних тенденцій і чинників, що впливають на успішність інтеграції молодого фахівця у професію медсестри, дослідженням було охоплено 23 медичні сестри анестезіологічного відділення й 17 медсестер хірургічного відділення Самбірської центральної районної лікарні (група "М3"). Загальна кількість - 40 осіб. З метою порівняння результатів й аналізу специфіки праці медсестри та виключення можливості впливу інших факторів (непрофесійних) у дослідженні взяли участь дві контрольні групи, які складалися із випускників педагогічного коледжу (група "К1") - 60 осіб, та вихователів дошкільних закладів (група "К2") - 40 осіб. Загальна кількість досліджуваних - 261 особа.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, репрезентативністю вибірки; використанням валідних та надійних діагностичних методик, адекватних меті, предмету та завданням дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних; застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних. Надійність вимірів забезпечується стійкістю (стабільністю) результатів при повторному дослідженні.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні положення та результати емпіричного дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри практичної психології Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка (2006 - 2009 рр.); на IV Міжнародній конференції "Формування цінностей сучасної особистості" (м. Дрогобич, 17 - 18 травня 2007 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції "Молодіжна політика: проблеми і перспективи" (м. Дрогобич, 18 - 19 квітня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції" (м. Київ, 14 - 16 травня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми духовності в психології розвитку особистості" (м. Ніжин, 21 - 23 травня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Психологічна допомога особистості: сучасний стан та перспективи розвитку" (м. Рівне, 14 - 15 листопада 2008 р.) та на звітних наукових конференціях викладачів Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка (2006 - 2009 рр.).

Впровадження результатів дослідження здійснювалося у навчально-виховному процесі Самбірського медичного коледжу (акт № 63 від 06.03.2009 р.) та під час проходження навчально-виробничої практики у Самбірській ЦРЛ (акт № 288 від 19.03.2009 р.)

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження відображено у 9 публікаціях (з них 8 одноосібних), у тому числі 6 статей надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, із них 5 - у галузі психології та 3 - у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 245 найменувань, з них іноземними мовами - 11. Повний обсяг дисертації становить 199 сторінок тексту. Робота містить 9 таблиць, 5 ілюстрацій і додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито суть і стан наукової проблеми, її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтовано необхідність проведення дослідження, виділено його об'єкт і предмет, визначено мету, сформульовано гіпотезу та завдання, розкрито методологічну основу, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні підходи до вивчення професійної ідентичності" - розглянуто загальні теорії, які можуть бути застосовані для подальшого розвитку психології професійної ідентичності. Висвітлено проблеми дослідження ідентичності у вітчизняній і зарубіжній психології, зокрема розкрито сутність та роль ідентифікації у становленні особистості. Проаналізовано підходи до визначення професійної ідентифікації особистості як чинника фахового становлення, розкрито детермінанти формування професійної ідентичності. У розділі з'ясовуються психологічні та психолого-педагогічні аспекти професійного становлення медичних сестер та особливості трансформації їхньої ідентичності в процесі професіоналізації, проаналізовано професійно-особистісні якості медсестри, які є необхідним підґрунтям для формування професійної ідентичності.

Ідентичність у психології розглядається як результат процесів соціалізації, ідентифікації, інтеграції особистості, під час яких відбувається прийняття й усвідомлення себе носієм якого-небудь елемента (ознаки, особистісної риси) об'єкта з певним статусом. Ототожнення себе з певною соціальної групою сприяє цілісності особистості, її успішній самореалізації, самоактуалізації. Основоположник концепції ідентичності Е. Еріксон розглядає становлення ідентичності впродовж восьми життєвих стадій у трьох формах: інтроекції, ідентифікації й формування ідентичності. Механізм становлення полягає у проходженні періодів конфліктів між існуючою конфігурацією елементів ідентичності та відповідним способом її входження в навколишній світ, а також у подоланні криз, що з'являються при такому переході.

У зарубіжній психологічній науці (А. Адлер, Е. Еріксон, Дж. Марсіа, А. Маслоу, Ю. Хабермас, М. Гайдеггер, К. Горні, К.-Г. Юнг) ідентичність найчастіше розглядається як процес організації життєвого досвіду індивідуального Я протягом всього життя людини, як структура Его, динамічна організація здібностей, переконань та індивідуальної історії. Ідентичність є результатом успішного процесу самоактуалізації. Серед вітчизняних науковців та вчених із країн пострадянського простору ідентичність досліджували Н. Антонова, Т. Буякас, П. Гнатенко, Л. Клочек, Г. Ложкін, В. Малахов, В. Павленко, Л. Попова, Н. Чуреєва, Л. Шнейдер.

Слід відзначити, що не існує єдності в поглядах на структуру ідентичності та її компонентний склад. Аналіз основних підходів до дослідження структури ідентичності виявив різноманітні погляди на типи та види ідентичності. Виділяється позитивна і негативна ідентичність (Е. Еріксон); пропонуються різні моделі ідентичності, такі, як досягнута ідентичність, мораторій, дифузія, наслідувальна ідентичність (С. Арчер, А. Ватерман, Дж. Марсіа); вивчаються усвідомлена й неусвідомлена ідентичність (Дж. Мід, Ч. Кулі), актуальна і віртуальна ідентичність (І. Гофман), реальна, ідеальна, негативна ідентичність (Г. Фогельсон), особистісна і соціальна ідентичність (Г. Брейкуел, Ю. Хабермас, Х. Теджфел, Дж. Тернер), психофізіологічна, соціальна та особистісна ідентичність (І.С. Кон) та багато ін.

Структура ідентифікації як динамічного процесу складається з чотирьох компонентів: інформаційного, мотиваційного, операційного, емоційного (О. Скрипченко). Динаміка ідентичності відображається й спостерігається через такі її характеристики, як стійкість (чіткість, визначеність, конгруентність, розтягненість у часі) і нестійкість (розбалансованість, мінливість, коливання "Я"); дифузність та локалізованість.

Професійна ідентичність виступає результатом професійного самовизначення, персоналізації й самоорганізації, проявляється в усвідомленні власної єдності з професією й представниками певної професії. Професійна самоідентифікація виступає результатом фахової підготовки та професійного становлення. За умов усвідомлення необхідності саморозкриття, саморозвитку і самовдосконалення у професії формується ідентичність.

Серед психологічних детермінант професійної ідентичності важливе місце займає сформованість Я-образу; актуалізація залучення до структури ідентичності нових особистісних і рольових цінностей; наявність професійних уявлень, що дають можливість описати і зрозуміти соціально-психологічні феномени даного виду діяльності й допомогти в адаптації та самореалізації в ній у разі вибору її як професійної. Серед сукупності зовнішніх чинників й умов становлення доцільно розглядати соціальний устрій суспільства зі специфікою його культури й нормативних положень, розмаїттям сімейних традицій і ключових аспектів у вихованні.

На основі аналізу літератури можна зробити висновок, що діяльність зумовлює формування свідомості, психічних процесів, властивостей, особистісних якостей та рис людини; взаємодія особистісної й професійної сфери є двостороннім процесом; особистість формується в діяльності, набуваючи властивих представникам тієї або іншої соціально-професійної групи особливостей і якостей; особистісні зміни, що відбуваються у процесі професіоналізації, торкаються всіх процесів і рівнів та приводять до формування професіоналізму й вироблення індивідуального стилю діяльності або за несприятливих умов - до деформації особистості.

Для ефективного виконання професійних обов'язків медсестра, крім поглиблених медичних знань, повинна володіти спеціальними психологічними якостями. Серед професійно-особистісних якостей медсестри можна виділити емпатійність, потребу у спілкуванні, доброзичливість й безкорисливість, почуття такту й поваги до пацієнтів, низьку тривожність та впевненість у правильності своїх дій, стресостійкість, старанність, високу працездатність, активність, професійну компетентність, наявність спеціальних знань, здатність правильно поставити сестринський діагноз, забезпечити результативність лікувального курсу, вміння брати конструктивну участь у лікарських обходах, розборах і клінічних конференціях, вміле ведення історій хвороби тощо. Зазначені професійно важливі якості мають інтерактивну спрямованість і є інтегрованими у структуру професійної ідентичності.

Теоретичний аналіз проблеми становлення професійної ідентичності дав підставу виділити основні напрями, етапи та процедуру подальшого емпіричного дослідження.

У другому розділі - "Емпіричне дослідження чинників становлення професійної ідентичності медсестер" - обґрунтовано вибір напряму дослідження, описано його організацію та методичне забезпечення, викладено результати вивчення впливу особистісних якостей та системи професійних цінностей на становлення професійної ідентичності, розкрито сформованість Я-образу майбутніх медсестер як детермінанти професійної ідентичності.

Мета емпіричного етапу нашого дослідження: виявити та розкрити систему психологічних умов, що впливають на становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер у процесі фахової підготовки.

Для досягнення даної мети було визначено такі завдання:

1) вивчити специфіку розвитку професійної ідентичності майбутніх медсестер із визначенням можливостей її цілеспрямованого формування;

2) з'ясувати умови, що впливають на становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер.

На етапі констатувального експерименту для дослідження сформованості професійної ідентичності у студентів медичного коледжу нами була проведена первинна діагностика. Досліджувалися: сформованість Я-образу як психологічної детермінанти становлення професійної ідентичності; вплив особистісних якостей та фахових ціннісних орієнтацій на становлення професійної ідентичності; соціально-психологічні умови й механізми процесу професійної ідентифікації.

На цьому етапі констатувального експерименту також був проведений кореляційний аналіз для виявлення відмінностей між середніми показниками за 16-факторним особистісним опитувальником Р. Кеттелла та показниками професійних цінностей і потреб за допомогою t-критерію Стьюдента.

На етапі формувального експерименту був розроблений і апробований тренінг, спрямований на розвиток рефлексивних здібностей, вміння об'єктивно аналізувати свою поведінку та поведінку колег у професійних ситуаціях, уміння адекватно сприймати себе як майбутнього фахівця. Акцент робився на професійно значущих для особистості медсестри поняттях й найбільш характерних у даній професійній діяльності проблемних ситуаціях, зосереджувалась увага на ускладненні комунікації з іншими людьми (професійна сфера), що може призвести до зниження рівня професійної ідентичності та спричинити появу професійних деструкцій.

На етапі контрольного експерименту нами були протестовані експериментальна і контрольна групи з метою визначення ефективності тренінгу, проведеного на попередньому етапі експерименту. Статистична значущість динаміки показників професійної ідентичності після проведення тренінгу оцінювалась за допомогою непараметричного статистичного методу Т-критерію Вілкоксона, який використовується для аналізу значущості відмінностей двох сукупностей кількісних ознак в одній вибірці. Для цього абсолютні величини було проранговано та обчислено суми отриманих рангів.

В емпіричному дослідженні використано такі методики:

Тест "Хто я?" М. Куна і Т. Маккпартленда для дослідження рівня розвитку професійної ідентичності.

Тест "Его-ідентичності" Еріксона-Марсіа для визначення статусу професійної ідентичності (використано на етапі контрольного експерименту).

Опитувальник Е. Шострома й А. Маслоу "Самоактуалізація особистості" для діагностики рівня самоактуалізації.

Особистісний опитувальник Р. Кеттелла - 16 PF (модифікований варіант) для виявлення динаміки особистісних якостей.

Тест "Рейтинг професійних цінностей й потреб" для дослідження мотивації до професійного зростання.

Опитувальник "Рівень професійної деформації особистості" використовувався з метою визначення сформованості професійних стереотипів.

Модифікований Л. Уварцевою варіант методики С. Розенцвейга стосовно вивчення фрустраційних реакцій (конфліктні стосунки медсестра/хворий).

Вивчаючи динаміку особистісних якостей в медсестер у процесі професійної діяльності за допомогою опитувальника Кеттелла - 16 PF, виявлено зміни за факторами Q1, що свідчить про збільшення консерватизму, терпимості до труднощів й значне зниження показників за фактором Q2 (посилення самостійності, впевненості й незалежності). Зниження екстраверсії свідчить про меншу відкритість й довірливість у ставленні медсестер до пацієнтів порівняно зі студентами-випускниками медичного коледжу. Значна динаміка спостерігається також з емоційною сенситивністю: вона зменшується. Медсестри з досвідом проявляють "сильний тип" за класифікацією І. Харді й характеризуються практичністю, гнучкістю та терпимістю.

Професійна діяльність впливає на емпатійність медсестер, стимулюючи емоційну скупість і стриманість, водночас спостерігається поступове зменшення загального рівня тривожності. Зниження даних показників є результатом довготривалої й частої взаємодії з пацієнтами, коли може виникати перенасичення від контактів. Цей факт підтверджується результатами вивчення професійних цінностей і потреб: потреба в спілкуванні і встановленні сприятливих стосунків (соціальна потреба) не є актуальною і "напруженою" як в експериментальних, так і в контрольних групах.

Позитивним аспектом впливу професії на особистість середнього медичного персоналу є зниження загального рівня тривожності, що відбувається за рахунок підвищення здатності контролювати негативні емоції та власну поведінку. Це можна помітити за зниженням показників відчуття провини (O), тривожності (Q4) та підвищенням "сили Я" (C) й здатності стримувати тривожність (Q3).

У процесі професіоналізації під впливом особливостей та умов професійної діяльності в медсестер підвищується ризик професійної деформації особистості, яка проявляється у зниженні потреби професійного зростання, переконанні незначущості психологічних і спеціальних навичок, усвідомленні переваги власної професії над іншими, прагненні залишатися в позаробочому житті "фахівцем у своїй галузі", що додає відчуття потрібності й важливості. У досліджуваних першого і третього року навчання (групи "М1" та "М2"), на відміну від працюючих медсестер ("М3"), між показниками професійної деформації достовірних відмінностей не виявлено. Можна лише спостерігати тенденцію до підвищення

У досліджуваних групи "М3", в яких виявлено підвищений рівень професійної деформації, спостерігаються занижені показники за шкалами "потреба в пізнанні", "гнучкість", "автономність" та "орієнтація у часі" за результатами тесту "Самоактуалізація особистості". Отже, внаслідок деформувального впливу професійної діяльності на особистість медсестри може відбуватися блокування процесу самореалізації й ідентифікації себе як фахівця з подальшим зниженням або цілковитим зникненням мотивації до професійного зростання.

Середні показники потреби у самореалізації у досвідчених медсестер нижчі, ніж у випускників медичного коледжу майже вдвічі. Цей факт можна пояснити ієрархією потреб за А. Маслоу, згідно з якою реалізація особистісного потенціалу можлива лише після задоволення базових потреб людини, які в медсестер є нереалізованими. У випускників медичного коледжу (група "М2") головною цінністю є задовільне ставлення до професійної діяльності, в досвідчених працюючих медсестер (група "М3") - забезпечення матеріального добробуту. Спостерігається зниження тенденції до самореалізації та особистісного й професійного зростання в процесі професіоналізації

На підставі аналізу особистісних характеристик встановлено, що характеристики Я-образу досліджуваних збігаються з професійно важливими якостями медсестер та безпосередньо пов'язані зі структуруванням професійної ідентичності. На момент завершення навчання у досліджуваних експериментальної й контрольної груп сформовано уявлення про себе як фахівця й майбутнього спеціаліста обраної професії. Аналізуючи категорію об'єктивних висловлювань за тестом "Хто я?", ми виявили, що 87,6% досліджуваних назвали свій статус - студент, а 75,3% вказали на свою майбутню професійну роль - медична сестра. У досліджуваних виражені особистісні й екзистенційні якості разом з усвідомленням власних професійно-рольових характеристик. Властивості Я-образу з позиції опису функціонального, професійного Я досліджуваних третього року навчання є більш диференційованими, ніж властивості досліджуваних першого року навчання. Але про сформованість професійної ідентичності й закладання її як відносно стійкого особистісного утворення можна говорити лише при перебуванні суб'єкта на достатньо високому рівні оволодіння професією й особистісної зрілості.

У третьому розділі - "Оптимізація становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер" - описано варіант розв'язання проблеми формування ідентичності майбутніх медсестер у процесі професійної підготовки, викладено результати формувального етапу дослідження, простежено динаміку особистісних якостей після проведення тренінгової програми та узагальнено психологічні особливості становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер.

Про адекватність методики психокорекції окремих структурних компонентів ідентичності можна говорити на підставі того, наскільки динамічно відбуваються зміни у структурі ідентичності та наскільки стабільними є нові утворення. В основі процесу формування професійної ідентичності лежать прагнення до особистісного зростання та самоактуалізації, чітка система ціннісних орієнтацій, високий рівень особистісної зрілості, а також формування професійної свідомості й професійного мислення.

Найбільш ефективним шляхом формування професійно-особистісних якостей виступають активні методи навчання, які спрямовані на становлення професійно значущих новоутворень ідентичності майбутньої медсестри. Нами було розроблено й апробовано тренінгову програму, в основу якої покладено використання групової моделі поведінки для переосмислення власних цілей і концепцій та навчання, в результаті якого відбувається професійне зростання та перенесення отриманого досвіду в реальне професійне середовище. Беручи до уваги нашу мету (розвиток професійної ідентичності), робота з майбутніми медсестрами зосереджувалась на когнітивних критеріях та ціннісних орієнтаціях, які стосуються професійного розвитку; емоційних та афективних станах, перцептивних уміннях, що розвивають компетентність в особистих і групових контактах.

Після проведення тренінгу, на контрольному етапі експериментальної роботи, зроблено діагностику рівня самоактуалізації особистості та статусу професійної ідентичності.

Виявлено динаміку в структурі досягнутої професійної ідентичності. В експериментальній групі позитивна динаміка спостерігалась у 68,2 % досліджуваних, у контрольній (в якій тренінг не проводився) - у 41%

Зміни в Я-образі після тренінгової програми стосувалися підвищення показників, що відображали професійно важливі якості медсестри. Також відбулося підвищення таких характеристик, як гнучкість у спілкуванні й толерантність. За Т-критерієм Вілкоксона виявлено, що в експериментальній групі спостерігалася позитивна динаміка досягнутої ідентичності на рівні значущості p ? 0.03 (Т = - 2,935); виявлено позитивну динаміку сенситивності на рівні значущості p ? 0.01 (Т = -3,336); також контактність на рівні p ? 0.03 (Т = -2,927). У контрольній групі динаміка даних показників виражена слабше: p ? 0.013 (Т = -2,49); p ? 0.04 (Т = -2,887); p ? 0.16 (Т = -1,4) відповідно. Отримані дані підтверджують ефективність проведеного тренінгу для розвитку професійної ідентичності майбутніх медсестер.

Застосування тренінгу дало змогу найбільш продуктивно провести роботу, спрямовану на індивідуальний розвиток особистості та формування ефективних комунікативних умінь й освоєння навичок ефективної особистісної взаємодії, які є необхідним підґрунтям для ефективного становлення професійної ідентичності майбутньої медсестри як суб'єкта соціальних стосунків. Одержані дані підтверджують ефективність розробленого тренінгу для оптимізації професійної ідентичності майбутньої медсестри в процесі фахового становлення.

Результати дослідницько-експериментальної роботи доводять психолого-педагогічну доцільність впровадження програми оптимізації професійної ідентичності майбутніх медсестер у навчально-виховний процес медичних коледжів.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження є аналітичним обґрунтуванням та експериментальною верифікацією психологічних особливостей становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер. У ході дослідження було розглянуто психологічну суть, структуру й види ідентичності; виявлено психологічні умови становлення професійної ідентичності особистості; виділено психологічні детермінанти становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер; розроблено тренінг, спрямований на оптимізацію професійної ідентичності майбутніх медсестер і експериментально перевірена його ефективність. Узагальнення результатів проведеного дослідження дає підстави для таких висновків.

1.  Професійна ідентичність є результатом професійного самовизначення, персоналізації й самоорганізації, проявляється в усвідомленні власної єдності з професією й представниками певного фаху. Як інтегративний феномен, вона забезпечує людині цілісність, розвивається у ході професійного навчання та виступає показником ефективного становлення професіонала, наслідком чого є становлення у нього адекватної професійної "Я-концепції". Серед психологічних детермінант професійної ідентичності важливе місце займає сформованість Я-образу; актуалізація залучення до структури ідентичності нових особистісних та рольових цінностей; наявність професійних уявлень, що дають можливість описати та зрозуміти соціально-психологічні феномени даного виду діяльності та допомогти в адаптації та самореалізації в ній у разі вибору її як професійної.

2.  На основі узагальненого аналізу низки теоретичних та емпіричних досліджень ми визначили, що становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер відбувається у спосіб зміни особистісних конструктів, інтенсифікації процесів саморозвитку й саморозкриття, в процесі професійного навчання й самостійної фахової діяльності. Зміст професійної ідентичності пов'язаний зі структурою домінуючих мотивів особистості: у майбутніх медсестер вираженою є спрямованість на спілкування, прагнення за будь-яких умов допомагати іншим людям. У ході оволодіння професією й накопичення досвіду розвиваються професійно важливі якості медичного працівника, які значуще корелюють зі складовими Я-образу медсестри, а тому безпосередньо презентують її професійну ідентичність. Цілеспрямована актуалізація професійно важливих особистісних якостей виступає чинником ефективності подальшої професійної діяльності медсестри.

3.  Емпірично виявлено невідповідність реального рівня бажаному рівню задоволення потреб, що призводить до зростання у медичних сестер психічного напруження та негативно впливає на процес професійної ідентифікації. Упродовж процесу професіоналізації у системі цінностей медсестер відбувається значне переструктурування: домінуючими стають базові (фізичні і матеріальні) цінності, знижується рівень комунікативних цінностей і різко падає рейтинг цінностей самоактуалізації. Таким чином, деформувальний вплив професійної діяльності на особистість медсестри може призвести до блокування процесу самореалізації й ідентифікації себе як фахівця з подальшим зниженням або цілковитим зникненням мотивації до професійного зростання.

4.  Доведено, що застосування соціально-психологічного тренінгу стимулює особистісний розвиток майбутніх медсестер як у системі міжперсональних стосунків, так і у внутрішньоособистісному аспекті, спрямовуючи саморефлексію та особистісну самоорганізацію через пізнавальну активність на становлення професійної ідентичності. Під час тренінгу можна не тільки розвивати певні особистісні якості, але й розв'язувати поставлені діагностичні, корекційні та терапевтичні завдання. Важливим механізмом тренінгу є особистісне змінювання, яке має індивідуальну динаміку прояву, поєднуючи в собі переходи на вищі стадії розвитку через подолання криз, конструювання нових когнітивних концепцій тощо.

Отже, підтверджується ефективність розробленого тренінгу для оптимізації професійної ідентичності майбутньої медсестри в процесі її фахового становлення.

На підставі наведених даних ми можемо зробити висновок про правомірність висунутих нами гіпотез, слушність поставлених завдань та ефективність запропонованих формувальних заходів.

Отримані у ході дослідження результати свідчать про необхідність подальших розробок у напрямі розкриття інших механізмів становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер, переосмислення фундаментальних положень теорії ідентичності, її модернізації у зв'язку зі змінами, що відбулися в нашому суспільстві і супроводжувалися зміщенням пріоритетів у сфері ціннісних орієнтацій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.  Попіль М.І. Психологічні проблеми набуття професійної ідентичності медичними сестрами у контексті здорового способу життя / М.І. Попіль // Реалізація здорового способу життя - сучасні підходи: монографія / [ред. М. Лук'янченко, А. Матвєєв, А. Подольскі, Ю. Шкребтій]. - Дрогобич: КОЛО, 2007. - С. 526 - 530.

2.  Попіль М.І. Розвиток ідентичності як основа становлення духовності особистості / М.І. Попіль // Актуальні проблеми психології. Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія: [зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / ред. С.Д. Максименко, М.В. Папучі]. - Київ - Ніжин, 2008. - Т. 10. - Вип. 6. - Ч.2. - С. 180 - 183.

3.  Попіль М.І. Теоретико-методологічні підходи до вивчення професійної ідентичності / М.І. Попіль // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка: [зб. наук. праць / ред. кол. Н. Скотна, В. Татенко та ін]. - Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ ім. Івана Франка, 2008. - Вип.21. Психологія. - С. 40 - 49.

4.  Попіль М.І. Психологічні умови становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер / М.І. Попіль, І.М. Галян // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна: [зб. наук. праць / голов. ред. В.Л. Ортинський]. - Львів: ЛьвДУВС, 2008. - Вип. 1. - С. 130 - 141.

5.  Попіль М.І. Проблема формування ідентичності майбутніх медсестер у процесі професійної підготовки / М.І. Попіль // Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості: [зб. наук. праць / ред. В.О. Моляко]. - Т.12. - Вип. 6. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - С. 249 - 256.

6.  Попіль М.І. Дослідження впливу професійної діяльності на особистість медичної сестри / М.І. Попіль // Науковий вісник Чернівецького національного університету: [зб. наук. праць]. - Вип. 449 - 450.- Педагогіка і психологія. - Чернівці: ЧНУ, 2009. - С. 119 - 124.

7.  Попіль М.І. Актуалізація особистісних якостей як чинник ефективності професійної діяльності медсестер / М.І.Попіль // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету: [зб. наук. праць]. - Рівне, 2008. - Вип. 41. - С. 145 - 148.

8.  Попіль М.І. Профілактика і корекція синдрому "емоційного вигорання" у працівників сфери "людина-людина" / М.І.Попіль // Зб. матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф. ["Молодіжна політика: проблеми і перспективи"], (Дрогобич, 11 - 13 жовт. 2008р.) / ред. С.А. Щудло. - Дрогобич: ДДПУ ім. І. Франка, 2008. - С. 328 - 330.

9.  Попіль М.І. Професійна ідентифікація особистості в умовах європейської інтеграції / М.І.Попіль // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції: зб. матеріалів ХІ Всеукр. наук.-практ. конф., 27 - 28 берез. 2008р., Київ / ред. І.І. Тимошенко [та ін]. - К.: Вид-во Європейського університету, 2008. - Т.1. - С. 176 - 178.

АНОТАЦІЇ

Попіль М.І. Психологічні особливості становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, 2009.

У роботі розглянуто психологічну сутність, структуру й види ідентичності; виявлено психологічні детермінанти становлення професійної ідентичності у майбутніх медсестер; розроблено тренінг, спрямований на оптимізацію становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер і експериментально перевірена його ефективність.

Професійна ідентичність, як інтегративний феномен, розвивається в ході професійного навчання, виступає механізмом формування професійної самосвідомості та результатом професійного самовизначення, персоналізації й самоорганізації, проявляється в усвідомленні власної єдності з професією й представниками певної професії. Про сформованість професійної ідентичності у вигляді відносно стійкого особистісного утворення можна говорити лише при перебуванні на достатньо високому рівні оволодіння професією. Серед психологічних детермінант професійної ідентичності важливе місце займає сформованість Я-образу.

Ключові слова: професійна ідентичність, самосвідомість, майбутні медсестри, тренінг, психологічні детермінанти, Я-образ.

Попиль М.И. Психологические особенности становления профессиональной идентичности будущих медсестер. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника, г. Ивано-Франковск, 2009.

В работе рассмотрены психологическая сущность, структура и виды идентичности; выявлены психологические условия становления профессиональной идентичности у будущих медсестер; разработан тренинг, направленный на оптимизацию профессиональной идентичности будущих медсестер, и экспериментально проверена его эффективность.

Профессиональная идентичность развивается в процессе профессионального обучения, выступает механизмом формирования профессионального самосознания и результатом профессионального самоопределения, проявляется в осознании собственного единства с профессией.

Становление профессиональной идентичности происходит вследствие изменения личностных конструктов, интенсификации процесов саморазвития и самораскрытия в ходе профессионального обучения и самостоятельной профессиональной деятельности. Среди совокупности внешних условий её становления целесообразно рассматривать социальные факторы с учетом специфики культуры и нормативных предписаний, разнообразия семейных традиций и ключевых аспектов воспитания. Внутренними факторами являются задатки и способности, направленность и система отношений к внешнему миру, составные компоненты Я-концепции. Выявление смысла в исполнении определенной деятельности предшествует становлению профессиональной идентичности. Среди психологических детерминант профессиональной идентичности важное место занимает сформированность Я-образа.

Формирование важнейших психологических качеств личности в процессе обучения будущих медсестер зиждется на мотивационной сфере личности, которая включает ценностные ориентации будущего профессионала, содержание профессии, мотивы, цели. Именно на этой основе в последующем приобретаются профессиональные знания, развиваются способности, действия, мышление, совершенствуются профессиональные технологии, в том числе приёмы сотрудничества в совместной профессиональной деятельности.

Становление профессиональной идентичности будущих медсестер обеспечивается совокупностью условий, определённых спецификой данной профессиональной деятельности. Эмпирически выявлено несоответствие реального уровня желаемому уровню удовлетворения потребностей, что вызывает возрастание у медицинских сестёр психического напряжения и негативно воздействует на процесс профессиональной идентификации. Во время процесса профессионализации в системе ценностей медсестёр происходит значительная перестройка: доминирующими становятся базовые (физические и материальные) ценности, снижается уровень коммуникативных ценностей и резко падает уровень ценностей самоактуализации. Таким образом, деформирующее влиянияе профессиональной деятельности на личность медсестры может привести к блокировке процесса самореализации и идентификации себя как специалиста с последующим снижением или полным отсутствием мотивации к профессиональному росту. Актуализация развития профессиональной идентичности и необходимых профессионально важных личностных качеств обеспечивает успешное преодоление "профессионального стресса" и профилактику профессиональных деструкций, свойственных данной профессии, а также влияет на успешное овладение профессиональными знаниями.

Применение социально-психологического тренинга стимулирует личностное развитие будущих медсестер как в системе межличностных отношений, так и во внутриличностном плане, направляя рефлексию и личностную самоорганизацию посредством познавательной активности на становление профессиональной идентичности. Во время тренинга можно не только развивать определенные личностные качества, но и решать поставленные диагностические, коррекционные и терапевтические задачи. Важным механизмом тренинга является личностное изменение, которое может осуществляться, в зависимости от индивидуальной динамики, путём совмещения в себе переходов на высшие стадии развития, преодоления кризисов, конструирования новых когнитивных концепций. После проведения тренинга на этапе контрольного эксперимента была проведена диагностика уровня самоактуализации личности и статуса профессиональной идентичности. Обнаружена динамика в структуре достигнутой профессиональной идентичности. В экспериментальной группе позитивная динамика наблюдалась у 68,2 % исследуемых, в контрольной (где тренинг не осуществлялся) - 41%. Полученные данные подтверждают эффективность разработанного тренинга для оптимизации профессиональной идентичности будущих медсестер в процессе профессионального становления.

Ключевые слова: профессиональная идентичность, самосознание, будущие медсестры, тренинг, психологические условия, Я-образ.

Popil M.I. The Psychological features of formation of future trained nurses' professional identity. - Manuscript.

Thesis for candidate of psychology degree by a speciality 19.00.07 - pedagogical and age psychology. - Precarpathian national university named after V.Stefanyk, Ivano-Frankivsk, 2009.

Psychological essence, structure and types of identity are considered; the psychological determinants of becoming of professional identity for the future trained nurses are exposed; training directed on optimization of professional identity of the future trained nurses is developed and its efficiency is experimentally tested.

A professional identity as an integral phenomenon develops in the process of the professional training, it is considered as the mechanism of forming the professional self-consciousness and the result of professional self-determination, personalization and self organization, it is shown in the awareness of its own unity with a profession and representatives of certain profession. It is possible to talk about the formation of professional identity and its laying as a relatively firm personal formation only at enough high level of professional mastering. The important place among psychological determinants of professional identity belongs to the formation of self-image.

Keywords: professional identity, self-consciousness, future trained nurses, training, psychological determinants, self-image.