Особливості зорово-просторового сприйняття в онтогенетичному розвитку суб’єкта в нормі та патології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА

ОСОБЛИВОСТІ ЗОРОВО-ПРОСТОРОВОГО СПРИЙНЯТТЯ В ОНТОГЕНЕТИЧНОМУ РОЗВИТКУ СУБ'ЄКТА В НОРМІ

ТА ПАТОЛОГІЇ

19.00.01- загальна психологія, історія психології

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ДУШКА АЛЛА ЛУКІВНА

Одеса - 2009

АНОТАЦІЯ

Душка А.Л. Особливості зорово-просторового сприйняття в онтогенетичному розвитку суб'єкта в нормі та патології. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за фахом 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. - Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2009.

Дисертаційне дослідження розглядає питання особливостей зорово-просторового сприйняття суб'єктів у нормі та з патологією (на прикладі аутизму).

Автором проведена робота з питання поглиблення знань про зорово-просторове сприйняття у осіб з патологією, а також запропоновано систему корекційної роботи із суб'єктами з аутизмом в спеціальних установах і в умовах сімейного виховання. Розроблено методологічні основи системи корекції, обґрунтована її сутність та ефективність.

Автором розроблений власний погляд на використання загально прийнятих психологічних понять особистість, індивідуальність з точки зору до їх використання суб'єктами з аутизмом. Наведена трактовка цих понять, відповідно мети та завдання даного дослідження.

Наведені дані про особливості зорово-просторового сприйняття дітьми від 2 до 7 років, як у нормі, так і при патології (на прикладі суб'єктів з аутизмом).

За допомогою авторських опитувальників батьків, розроблені якісні критерії виникнення дитячого аутизму на ранніх етапах його онтогенетичного розвитку.

У дисертації теоретично обґрунтовані основи методологічного підходу, щодо проведення системи психолого-корекційної роботи, наведена її сутність та ефективність.

Ключові слова: особливості зорово-просторового сприйняття, психологічна корекція, діагностичний апарат, особистість, індивідуальність, диференційні показники аутизму.

цвіт аутизм психологічний зоровий

АННОТАЦИЯ

Душка А.Л. Особенности зрительно-пространственного восприятия в онтогенетическом развитии субъекта в норме и патологии. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, 2009.

Диссертационное исследование рассматривает вопросы особенностей зрительно-пространственного восприятия субъектов в норме и с патологией (на примере аутизма). Разработана методологическая основа построения системы психологической коррекции зрительно-пространственного восприятия у лиц с патологией (на примере аутизма). Разработано обоснование использования общепсихологических категорий личность, индивидуальность для субъектов с патологией в психическом развитии и уточнена их трактовка, применительно к субъектам с аутизмом. В развитии индивида с аутизмом одновременно могут отмечаться как элементы одаренности, так и задержки психического развития. Проявления такого нарушения носят сложный многовариантный характер, трансформирующийся во времени. Под личностью с аутизмом автор понимает новое социальное качество, приобретаемое индивидом в процессе коммуникации, характеризующееся, в отличие от нормы, специфическими сложностями в социализации и отсроченным формированием общественного самосознания. Индивидам с аутизмом присуща индивидуальность, которая характеризуется особым восприятием окружающего мира, и характеризуется сложностью в адаптации и интеграции в групповом взаимодействии.

Автором разработана методологическая основа системы психологической коррекции субъектов с патологией психического развития в условиях специальных учреждений и семейного воспитания, создана диагностическая батарея, позволяющая выявить особенности зрительно-пространственной ориентировки на ранних этапах онтогенетического развития. С целью выявления патологических процессов на ранних этапах онтогенеза, разработаны две авторские методики, позволяющие решить данную задачу.

В работе подтверждена критериальная важность ранней диагностики для принятия своевременных решений по проведению коррекционных мероприятий. Внедрено в практику определение дифференциальных критериев по годам жизни индивида с подозрением на аутизм, начиная с рождения. Разработан алгоритм проведения психодиагностического обследования, модель построения системы психологической коррекции и алгоритм ее проведения.

На основе проведения сравнительного анализа двух обследований в начале коррекционной работы и после трех лет ее проведения, оценена эффективность применения разработанной нами системы психокоррекционной работы. Выявленное улучшение проявлялось как в качественных, так и в количественных показателях. Эффективность проведения коррекционной работы установлена также и на основе позитивного изменения уровней либо улучшения количественных показателей в одном и том же уровне исследуемых свойств зрительно-пространственного восприятия. Так, например, результаты исследования уровня развития зрительно-моторного восприятия пространственных отношений формы и симметрии объектов показали, что очень низкий уровень выполнения задания до проведения коррекционных мероприятий составлял 7,02%, а по прошествии трех лет составил 15,09% , низкий уровень до проведения коррекционных мероприятий составлял 52,77%, а по прошествии трех лет - 78,33%. Средний уровень до проведения коррекционных мероприятий составлял 75,40%, а по прошествии трех лет - 89,94%. Высокий уровень, когда безошибочно дорисовываются все фигуры, до коррекции составлял 85,77%, а через три года - 94,07%. Полученные результаты свидетельствуют о позитивном влиянии на развитие зрительно-моторной координации, зрительно-моторного восприятия и установление пространственных отношений формы и симметрии объектов.

В психологическом отношении это выражалось в отсутствии отказов от выполнения заданий, в стремлении правильно решить данное задание и в наличии интереса к выполнению этого задания. Аналогичные улучшения отмечались и по другим изучавшимся свойствам зрительно-пространственного восприятия.

Доказано, что сложный полимодальный характер данной патологии определяет необходимость регулярной периодической корректировки целей и применяемых методов, а также требует совместной работы команды специалистов, согласованной с активным участием родителей и ближайшего окружения.

Ключевые слова: особенности зрительно-пространственного восприятия, психологическая коррекция, диагностический аппарат, личность, индивидуальность, дифференциальные показатели аутизма.

ANNOTATION

Dushka A.L. Features of visual-spatial perception in ontogenetic development of subject in a norm and pathology. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of candidate of psychological sciences in speciality 19.00.01 - general psychology, history of psychology. - I.I. Mechnikov Odessa national university, 2009.

The dissertation reveals the problem of visual-spatial perception features of subjects in a norm and pathology (on example of autism).

The author conducted work to deepen the knowledge of visual-spatial perception of persons with pathology. The author has also offered the system of correctional procedures for subjects with autism performed in various establishments and in the conditions of domestic education. Methodological bases of correctional system were developed and its essence and efficiency were grounded.

Author has created the unique vision on usage of such commonly accepted psychological terms as personality and individuality with reference to autistic persons. The meaning of these terms was specified according to the aim and task of the given research.

Also the data on features of visual-spatial perception of children at the age from 2 to 7 years both in a norm and pathology was given (on the example of autistic persons).

The qualitative criteria of developing children autism on early stages of its ontogenetic development was created owing to exclusive parent inquirers.

The bases of methodological approach were theoretically grounded. As to carrying out of the psychological correctional work, its essence and efficiency were also shown.

Keywords: features of visual-spatial perception, psychological correction, diagnostic apparatus, personality, individuality, differential indexes of autism.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема генезису психіки і детермінант процесу сприйняття як необхідного етапу пізнання неодноразово були предметом дослідження в психології (Б.Д. Карвасарський, 2004; С.Д. Максименко, 2004; Р.С. Немов, 2006; С.Л. Рубінштейн, 1999 та ін.). У сучасній загальній психології проблему сприйняття освітлено досить широко (Б.Г. Ананьєв, 2001; Т.В. Башаєва, 2008; Л.М. Веккер, 2000; Б.М. Велічковський, 2006; В.П. Зінченко, 1964; Г. Крайг, 2007; О.М. Леонтьєв, 1975; Б.Ф. Ломов, 1980; О.О. Мітькин, 2001; М.Г. Ярошевський, 2002 та ін.).

Проте, незважаючи на традиційні підходи до розуміння процесів сприйняття в дослідженнях А.В. Петровського, 2002; М.Г. Ярошевського, 2002; В.О. Барабанщикова, 2006; Т.В. Башаєвої, 2008; О.М. Гусева, 2007 та ін., однозначного та повного визначення сприйняття виявлено не було. Одні автори розглядають його як інтелектуальний процес або процес чуттєвого пізнання (Р.С. Немов, 2006), інші - як умову і результат побудови образу (Є.М. Соколов, Н.І. Незліна, 2009), треті трактують сприйняття як наслідок віддзеркалення дійсності (С.Я. Рубінштейн, 2004) або як сприйняття чи уявлення, що є функцією органу чуття, що описується в термінах форми, величини, твердості тощо сприйманого або уявленого об'єкту (Л.М. Веккер, 2000). У ряді досліджень ми зустрічаємо ідентифікацію процесів сприйняття з безпосереднім враженням і переробкою інформації (Н.З. Алієва, 2008; В.В. Любімов, 2007).

Основним теоретико-методологічним підходом до дослідження онтогенетичного дозрівання процесу сприйняття є принципи розвитку і історизму, закон соціогенезу вищих психічних функцій, що було якнайповніше викладено Л.С. Виготським (1960), а також генетичний принцип, засновником якого в сучасній вітчизняній психології є С.Д. Максименко (2004). Саме генетичний підхід дозволив в сучасних умовах досліджувати особливості процесу сприйняття, на прикладі осіб із крайньою формою психологічного відчуження - аутизмом (О.Р. Баєнська, 2001; Б. Беттельхейм, 2004; Л.О. Булахова, 2001; Хільда де Клерк, 2000; R. Chilvers, 2007; C. Lord, P. DiLavore, S.Risi, 2002; E. Miller , 2008).

У літературі виділено наступні особливості сприйняття при аутизмі: порушення невербальної поведінки, пов'язаної з соціальною взаємодією (наприклад, зоровий контакт і вираз обличчя); відсутність цілісності сприйняття предметів, поглинання дрібними, незначними деталями об'єкту; гіперчутливість або недостатня чутливість до дотиків, рухів, світла або звуків; фізична незграбність, або безпорадність, недостатнє усвідомлення положення тіла, труднощі при вивченні нових рухів; тенденція до легкого відволікання, трудність переходу від однієї ситуації до іншої; соціальні і емоційні проблеми, затримка в мовних або рухових навиках; недостатній розвиток процесу антиципації, розлад ігрової діяльності, що може бути концентрованим вираженням стану соціально-афективної| та пізнавальної недозрілості (О.О. Смирнова, 2000; А.С. Співаковська, 2001; Л.М. Шипіцина, 2001; E. Pisula, 2000; H.Remschmidt, 2007; B. Scheuermann, J. Webber, 2001; C. Lord, S. Risi, 2000). В той же час, потребує глибшого розкриття питання діагностики та динаміки розвитку зорово-просторового сприйняття у осіб| з аутизмом.

В науковій літературі, нажаль, не використовують такі загальноприйняті психологічні категорії, як «особистість», «індивідуальність» відносно осіб з аутизмом. Це зумовило необхідність їх трактування, стосовно осіб даної категорії. Вивчення названої|накликати| проблеми є необхідним для поглиблення знань про зорово-просторове сприйняття у осіб з патологією в онтогенезі, а також для розробки теоретичних основ проведення корекційної роботи і надання практичної допомоги досліджуваному контингенту, з метою включення його (у повному| або частковому обсязі) до соціального середовища, що зумовить зменшення економічних витрат на його утримання, і сприятиме вирішенню одного із загальнодержавних завдань.

Значущість і недостатня розробка вказаних аспектів даної проблеми зумовили актуальність вибору теми «Особливості зорово-просторового сприйняття в онтогенетичному розвитку суб'єкта в нормі та патології» нашого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематичного плану дослідження кафедри диференціальної і експериментальної психології Інституту математики, економіки і механіки Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за темою основних науково-дослідних робіт: «Психологія особи на даному етапі розвитку науки» (№ держ. реєстрації 0109U000279). Автор є безпосереднім виконавцем фрагмента запланованої науково-дослідної роботи. Тему затверджено Вченою Радою Інституту математики, економіки і механіки Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (№7 від 04.03.2009), а також з координації наукових досліджень у сфері педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 23.05.2000).

Мета і завдання дослідження. Дисертація має науково-прикладний характер. Її метою є виявлення особливостей зорово-просторового сприйняття в онтогенетичному розвитку суб'єктів в нормі та з патологією; виявлення особливостей прояву особистностних властивостей і особливостей індивідуальності в осіб з патологією (на прикладі аутизму); доробка принципів побудови системи психологічної корекції для осіб з патологією (на прикладі аутизму).

Поставлена мета визначила необхідність вирішення наступних завдань:

1. Виявити особливості зорово-просторового сприйняття у суб'єктів в процесі їх онтогенетичного розвитку в нормі за даними літератури і із патологією (на прикладі) за даними власного дослідження.

2. Виявити особливості прояву особистностних властивостей і особливості індивідуальності в осіб з патологією (на прикладі аутизму).

3. Розробити методичні підходи до діагностики зорово-просторового сприйняття у суб'єктів з патологією розвитку на ранніх етапах онтогенезу (на прикладі аутизму).

4. Доповнити принципи побудови системи психологічної корекції осіб з патологією (на прикладі аутизму) та розробити її модель.

5. Оцінити ефективність системи корекційної роботи щодо осіб із патологією (на прикладі аутизму).

Об'єкт дослідження - сприйняття як психічний процес особи в нормі та патології в онтогенетичному розвитку.

Предмет дослідження - особливості зорово-просторового сприйняття осіб в нормі і з патологією в процесі їх онтогенетичного розвитку, виявлення їх індивідуальності та вдосконалення принципів побудови системи психологічної корекції осіб з патологією (на прикладі аутизму).

Методи дослідження: системно-структурний підхід; метод теоретичного аналізу і узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження з метою визначення структури і послідовності викладу дисертаційного дослідження; метод наукового спостереження з метою здобуття підтвердження або спростування результатів психодіагностичного дослідження і даних літератури; метод психолого-діагностичного обстеження з метою виявлення особливостей зорово-просторового сприйняття в осіб з аутизмом; методи психологічної корекції з метою надання практичної допомоги індивідам з аутизмом; метод констатуючого і формуючого експерименту; метод консультаційної бесіди з батьками; метод порівняльного аналізу отриманих результатів з метою визначення ефективності запропонованої системи корекції; метод математичної статистики (метод варіаційного аналізу, достовірність отриманих результатів за t-критерієм Стьюдента).

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше:

- виявлено індивідуально-психологічні особливості зорово-просторового сприйняття у суб'єктів з патологією в процесі їх онтогенетичного розвитку (на прикладі аутизму);

- диференційовано особливості зорово-просторового сприйняття і прояви| індивідуальних особистностних властивостей в осіб із патологією (на прикладі аутизму);

- розроблено методологічні підходи до діагностики зорово-просторового сприйняття для осіб в нормі і з патологією, на ранніх етапах онтогенезу;

уточнено:

- трактування загальноприйнятих психологічних категорій особистість, індивідуальність, стосовно суб'єктів з патологією (на прикладі аутизму);

доповнено:

- діагностичний апарат визначення психологічних особливостей зорово-просторового| сприйняття суб'єктів з патологією;

- комплекс особливостей зорово-просторового сприйняття у суб'єктів без патології в психічному розвитку на ранніх стадіях онтогенезу;

- принципи побудови системи психологічної корекції осіб|лиць| з|із| патологією (на прикладі аутизму).

Практична значущість дослідження полягає в тому, що:

- спеціалістами розроблено сутність системи проведення психологічної корекції зорово-просторового сприйняття у суб'єктів з|із| патологією (на прикладі аутизму) та алгоритм її проведення.

Результати дослідження використовуються в лекційних і практичних курсах для фахівців і магістрів з предметів: «Загальна психологія»; «Спеціальна психологія»; «Пато- та нейропсихологія|» в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова (акт впровадження від 10.10.2008); у практичній роботі Комунального підприємства «Центр професійного навчання» (акт впровадження від 23.09.2008); Дитячого спеціалізованого клінічного санаторію «Хаджібей» (акт впровадження від 15.11.2008); Асоціації дитячих, сімейних і перинатальних психологів, медиків і педагогів «Психея» (акт впровадження від 5.12.2008).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, які характеризують новизну дослідження, практичне значення його результатів, було отримано дисертантом самостійно. У 2-х наукових статтях, опублікованих в спеціалізованих виданнях і інших наукових роботах, в співавторстві, особистий внесок здобувача складає 70 і більше відсотків обсягу опублікованого, а саме:

- у статті «Особливості розвитку гри аутичної дитини» внесок|внесок| здобувача склав 70% - вибір ігор, що розвивають зорово-просторове сприйняття;

- у статті «Особенности субъектно-объектных отношений в социальном взаимодействии при аномальном развитии» внесок здобувача склав 80% - розробка авторського погляду на вживання загальноприйнятих психологічних категорій індивід, особистість, індивідуальність для суб'єктів з патологією в онтогенетичному процесі.

Апробація результатів дисертації. Висновки і результати дисертаційного дослідження викладено автором у виступах на науково-практичних конференціях і семінарах: Міжнародна конференція: «Аутизм - взаємодія батьків і професіоналів», Польща, Варшава, 1999; Міжнародний конгрес: «Стреси в повсякденному житті дітей» Одеса, 2000; Міжнародні конференції: «Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології», Київ, 2001; «Реабілітація дітей з психофізичними відхиленнями», Республіка Словаччина, Братислава, 2008; Всеукраїнський науково-практичний Форум (2-й): «Перинатальна культура. Можливості взаємодії медиків і психологів на користь матері і дитяти» Одеса, 2008; у Будинку Учених: засідання секції психологів, Одеса, 2009; на наукових конференціях викладачів Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, 2007-2009; на засіданнях кафедри диференціальної і експериментальної психології Інституту математики, економіки і механіки Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, 2003-2009.

Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи викладено в 14 наукових статтях, з них 5 - в спеціалізованих виданнях, що входять в «Перелік» ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається з введення, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний об'єм дисертації складає 281 сторінку, основний об'єм - 175 сторінок, включаючи 42 таблиці, 11 рисунків, 7 формул; а також 6 додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі теоретично обгрунтована актуальність вибраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, сформульована наукова новизна і практична значущість роботи, наведено дані про впровадження результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Сприйняття як психічний процес» досліджено і теоретично обгрунтовано основні положення про необхідність і своєчасність вивчення особливостей зорово-просторового сприйняття в онтогенетичному розвитку суб'єкта в нормі і патології (на прикладі аутизму).

Сприйняття у науковій літературі трактується як образ предмету або явища, що включає відчуття різного роду, що характеризують його окремі прояви (Б.Г. Ананьєв, 2001; В.П. Зінченко, 1964; О.М. Леонтьєв, 1975; Б.Ф.Ломов, 1980; Т.В. Башаєва, 2008; Л.М. Веккер, 2000; М.Г. Ярошевський, 2002; Р. Крайг, 2007 та ін.). За С.Д. Максименко (2004), сприйняття є психічним процесом віддзеркалення людиною предметів і явищ в цілому, що формують суб'єктивну картину мира. Сприйняття розрізняється за сенсорними особливостями, відношенням до психічного життя і складності.

В результаті онтогенетичного розвитку особистості, у індивіда виробляється цілісна система оперативних одиниць сприйняття і сенсорних еталонів, що опосередковують сприйняття: звуковисотна шкала музичних звуків, фонеми мови, система геометричних форм (Р. Грегорі, 2003; Н. Сандберг, 2007; H. Lotze, 2006; R. Chilvers, 2007). Дані літератури вказують, що особливостями сприйняття при аутизмі в онтогенезі є: порушення невербальної поведінки, пов'язаної з соціальною взаємодією (наприклад, зоровий контакт і вирази обличчя); поглинання дрібними, незначними деталями об'єкту, гіперчутливість або недостатня чутливість до дотиків, рухів, світла або звуків; погане усвідомлення положення тіла, труднощі при вченні новим рухам, недостатній розвиток процесу антиципації, розлад ігрової діяльності. У дітей з аутизмом становлення всіх видів сприйняття (зорового, тактильного, рухового, слухового, смакового, нюхового), що формують в нормі уявлення про предмети і явища навколишнього світу, відбувається нерівномірно і неузгоджено.

Нажаль, в науковій літературі недостатньо освітлено питання діагностики і динаміки розвитку зорово-просторового сприйняття особистості із патологією. Вивчення даної проблеми є необхідним для розробки і проведення адекватних і своєчасних корекційних заходів в осіб з патологією розвитку в онтогенезі, заснованих на повному або частковому включенні їх в соціальне середовище, що надалі зменшить економічні витрати на їх утримання. Це призвело до необхідності розробки теоретичного обгрунтування вживання загальноприйнятих психологічних категорій особистість, індивідуальність для суб'єктів з патологією (на прикладі аутизму).

Другий розділ «Організація і методи дослідження» присвячено опису структури дисертаційного матеріалу і характеристиці досліджуваного контингенту.

Дослідницька робота проводилася на базі головного дитячого спеціалізованого клінічного санаторію «Хаджібей» (Одеська обл.), Асоціації дитячих, сімейних і перинатальних психологів, медиків і педагогів «Психея» і Комунального підприємства «Центр професійного навчання» і складалася з чотирьох етапів наукового пошуку. Нами було досліджено 127 дітей з діагнозом аутизм, у віці від 2 до 7 років, з них 105 хлопчиків і 22 дівчинки|, що, відповідно, складає 82,68% і 17,32%. Хлопчиків у віці 2-3 роки було - 14 або 11,02%, дівчаток було - 3 або 2,36%. Хлопчиків 4-5 років - 34 дитини, що склало 26,77%, дівчаток - 8 або 6,31%. У віці 6-7 років - 57 хлопчиків або 44,88% і 11 дівчаток або 8,66%. Була представлена їх диференціація за статевою ознакою, а також деякі дані умов їх родинного виховання. З метою можливості визначення аутизму з моменту народження дитини, нами було опитано 127 батьків дітей з цим діагнозом. Відповіді батьків згідно опитувальника, стали підґрунтям для розробки критеріїв визначення проявів аутизму.

Для контролю була сформована група дітей з нормою в психічному розвитку - 92 хлопчика та 28 дівчаток, що, відповідно, складає 76,67% і 23,33%.

З метою вирішення поставлених завдань в роботі були використані наступні методи, щодо забезпечення об'єктивності дослідження: системно-структурний; теоретичного аналізу і узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження; наукового спостереження; психолого-діагностичного обстеження; психологічної корекції; констатуючого і формуючого експерименту; консультаційної бесіди з батьками; порівняльного аналізу отриманих результатів; математичної статистики (метод варіаційного аналізу, достовірність отриманих результатів за t-критерієм Стьюдента).

У третьому розділі «Індивідуально-психологічна диференціація особливостей у суб'єктів з аутизмом» відображено результати психологічної діагностики зорово-просторового сприйняття; наведено опис авторських діагностичних методик і критерії психічного розвитку в онтогенезі в нормі і патології, описані особливості зорово-просторового сприйняття.

На підставі аналізу результатів опитування батьків, нами визначені діагностичні критерії, які дозволили встановити наступні індивідуальні особливості зорово-просторового сприйняття в онтогенетичному розвитку. У віці одного місяця помітно відсутність «комплексу пожвавлення», немає реакції на мову дорослого. Після 4-х місячного віку помітно відсутність реакції на емоційне мовне спілкування, реагування на дорослого і відсутність пози готовності при взятті на руки. У 6-ти місячномувіці немає властивих цьому віковому періоду звукосполучень з виразними компонентами артикуляцій, наявність недиференційованих голосових модуляцій, в семимісячному віці наголошується відсутність інтересу до іграшок і преференція до неігрових предметів. У дев'ятимісячному віці вимовляння складів без інтонаційного забарвлення і без співвідношення з близькими людьми. З десятимісячного віку віддається перевага монотонності рухів, наявність страху при зміні оточення, немає реакції на прохання дорослої людини. У віці одного року аутистичні межі поведінки стають помітнішими, початок прояву, рухові стереотипії, немає перенесення дії, розученої з одним предметом, відсутність контакту «очі в очі» і неадекватна реакція на появу нової людини. У півтора роки у індивідів з аутизмом немає узагальнення предметів (групує іграшки не по їх предметному призначенню, а за ознакою розміру або форми), одноманітні маніпуляції предметом і відсутність мімічного супроводу гри. До віку 1 рік і 9 місяців спостерігається посилення прояву аутистичних рис поведінки: прихильність до звичних деталей навколишнього оточення, прагнення до ритмічної організації простору, перевага віддається некомунікативним видам гри. До двох років спостерігається поява фразової мови, проте слова не використовуються для взаємодії із іншими, явно виражена ритуальність, відсутність мови про себе в першій особі, незвичайне використання іграшок і розташування об'єктів по лінії, регрес вже наявної мови. У три роки можливе ехолалічне повторення фраз, мова без усвідомлення значення, не володіє символічною грою. До чотирьох років можлива поява здатності створювати комбінації з декількох слів, але утруднення з розумінням правил гри. У п'ять років відмічена відсутність розуміння або вираження абстрактних концепцій, порушення тону і ритму мови, відсутність соціодраматичної гри. До 6 років просліджується невиражене усвідомлення себе як особи, а до 7 років просліджується відсутність здібності до абстрактних оцінок і в цьому ж віці не наголошується потреба в активній соціалізації.

Синтез отриманих результатів проведеного дослідження дозволив нам розробити діагностичний алгоритм, що включає диференціальні критерійні показники аутизму у обстежуваних суб'єктів у віці від народження до 7 років і послідовне використання інших діагностичних методик.

По кожній із застосованих методик нами розроблено критерії рівнів прояву властивостей сприйняття. Нами виділено чотири рівні: дуже низький, низький, середній, високий. Рівень «дуже низький» введено нами для точнішої диференціації отриманих результатів, оскільки в обстеженні брали участь діти, починаючи з дворічного віку.

З метою практичного використання діагностичного апарату нами розроблено алгоритм проведення психолого-діагностичного обстеження (рис. 1).

Дослідження асоціативного розрізнення кольорів різної якості - тону, дозволило представити рівні сприйняття кольорів і з'ясувати, що суб'єктами з аутизмом краще за все сприймаються жовтий і зелений кольори. Це співпадає з відомим явищем найбільшого сприйняття ока в червоно-жовтій ділянці спектру, зелений колір (колір трави, рослин), та жовтий (колір сонця). Це явище характерно як для дітей у нормі, так і при патології. Визначення рівня розвитку сприйняття форми показало, що з усіх форм, найбільший відсоток пізнавання виявила форма - квадрат. Дослідження рівня розвитку зорових образів показало, що краще за все сприймаються такі форми, як будиночок і ведмедик. На нашу думку, це можливо трактувати наступним чином: образ будиночку асоціюється з квадратом, як рівноважною формою; образ ведмедика асоціюється з хутряною структурою, як позитивним тактильним фактором, що впливає заспокійливо та має ефект покращення емоційного стану. Але це припущення потребує проведення додаткового дослідження, і є предметом нашої подальшої роботі.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Алгоритм проведення психолого-діагностичного обстеження зорово-просторового сприйняття для суб'єктів з патологією.

Визначення рівня розвитку зорово-моторної координації, зорово-моторного сприйняття просторових відношень форми і симетрії об'єктів продемонструвало, що завдання успішно виконують в основному особи 6-7 літнього віку. Для них не складає труднощів домальовування двох, трьох квадратів і одного, двох кругів, але при збільшенні кількості квадратів і кругів обсяг помилок збільшується. Це явище, на наш погляд, пов'язане з розвитком процесів пізнавальної сфери, яке обумовлено віковими особливостями розвитку дитини, як в нормі, так і при патології.

Перевірка рівня розвитку зорово-моторного: сприйняття різних форм об'єктів і їх частин показало, що складним виявилося завдання вкласти в матрицю багатокутник і хрест. Ми вважаємо, що ці труднощі пов'язані із складністю сприйняття ломаної лінії, на відміну від квадрату. Визначення інтенсивності сприйняття органами чуття: виявлення порушень функції зорового сприйняття звукового образу серед обстежуваних нами дітей, продемонструвало, що найбільш рівні і високі показники припадають на зорові образи брязкальця і потягу. Ми вважаємо, що цей виявлений нами факт, пов'язаний, у першому випадку, з виникненням образу матері, до якої дитина симбіотично прив'язана, а у другому - з можливістю передбачати наступну дію, чи наступний звук. В обох випадках, на вибір впливає також наявність деякого ритму. Слід зазначити, що, як і в попередніх випадках, всі встановлені факти необхідно додатково дослідити, що і буде зроблено нами в нашій подальшій роботі.

Лонгітюдне спостереження за досліджуваною групою дітей показало, що в процесі як діагностики, так і подальшої корекції, необхідно брати до уваги те, що суб'єкти з аутизмом розвиваються, отже, змінюються і їх симптоми. Наше дослідження встановило, що при входженні у навколишній світ, який не сприймається дітьми з аутизмом, у них з'являються способи компенсації, що можуть сприяти, або навпаки ускладнювати проведення корекції.

У четвертому розділі «Корекція зорово-просторового сприйняття у суб'єктів з аутизмом» освітлено методологічну основу побудови самої системи, викладена її суть, приведено модель побудови системи психологічної корекції і алгоритм її використання, а також показано її ефективність.

При трактуванні понять методологічної основи системи корекційної роботи з аутичними суб'єктами, ми спиралися на точку зору вчених, що розглядають методологію, як вчення про систему методів, у вузькому розумінні цього поняття, за допомогою яких в рамках тієї або іншої науки, в ході теоретичного або теоретико-емпіричного дослідження, перевіряється вірогідність, чи істинність теорії або теоретичної гіпотези і застосовуються отримані загальні знання та основні принципи.

В той же час ми не ставили завдання побудови методології корекційної роботи в повному обсязі, ми висловлюємо лише свою власну точку зору на дане поняття і розкриваємо перспективу використання даної системи корекційної роботи.

Методологічну основу побудови корекційної роботи відображено нами в моделі побудови системи психологічної корекції (рис. 2). Теоретичною гіпотезою методології системи побудови корекційної роботи є ствердження про системні зміни в психіці індивідів з аутизмом в процесі їх онтогенетичного розвитку. Дана гіпотеза перевірена емпірично в лонгітюдному дослідженні, протягом 8 років проведення корекційної роботи. У даному дисертаційному дослідженні нами наведено результати системної і цілеспрямованої корекційної роботи за останні три роки, оскільки саме в даному періоді вдалося в повному|цілковитому| обсязі оцінити і узагальнити раніше напрацьовані методики.

Проведене нами дослідження показало, що корекційна робота з особами з аутизмом приносить найбільш позитивні результати в разі раннього психологічного діагностування із подальшою корекційною дією в найбільш ранні етапи онтогенетичного розвитку.

Досвід проведення психокорекційної роботи свідчить про необхідність чіткого дотримання організації життя суб'єкта з аутизмом, як в умовах дошкільних установ, так і в умовах сімейного виховання.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Cистема психологічної корекції зорово-просторового сприйняття для суб'єктів з патологією.

При цьому корекційна робота при аутичних порушеннях, починаючи з перших моментів взаємодії з такими дітьми, повинна ґрунтуватися на індивідуально розроблених підходах і бути особово-орієнтованою і індивідуально-спрямованою програмою. Формальне ж перенесення зарубіжного досвіду при корекції аутизму не є припустимим, будь-які, як теоретичні, так і практичні методики необхідно використовувати з обережністю, з творчим підходом.

Програма включає гнучкі поведінкові модифікації, мовні завдання, рухові ігри, сенсорні заняття, що стимулюють вестибулярну систему, нормалізують тактильну десенсибілізацію, музичні заняття, контакти з дітьми в нормі.

Розроблена нами система психологічної корекції включає у програму як гру, так і малюнок, які спрямовані на розвиток зорово-просторового сприйняття, а також навчання дітей поняттям числа, рахунку, визначенню часових категорій, поглибленню орієнтування у формі предметів, тобто розвитку пізнавальної сфери і, в першу чергу, зорово-просторового сприйняття.

Узагальнений аналіз отриманих власних даних і результатів аналізу літератури дав змогу створити алгоритм проведення психологічної корекції, що представлено на рис. 3.

Протягом реалізації нашої корекційної системи ми спиралися на взаємодію між психологом, батьками дитини і самим суб'єктом корекції, тобто безпосередньо дитиною.

Суть розробленої в результаті проведеного дослідження авторської системи побудови корекційної роботи з врахуванням психологічних особливостей суб'єктів з аутизмом включає наступні положення.

Результати психодіагностичного обстеження дозволяють нам спрогнозувати зону актуального і найближчого розвитку кожної дитини, яка потребує проведення корекційної роботи. Потім відбувається визначення відповідних завдань корекції і визначення межі психофізіологічних можливостей суб'єкта психолого-корекційної дії. Наступний етап - розробка плану індивідуальної корекційної роботи з врахуванням з урахуванням принципів її проведення, близькі і далекі цілі діагностики в обраному обсязі. Подальша робота орієнтована на вибір методів і засобів корекційної роботи. Цей етап роботи передбачає проведення контрольної діагностики в неповному, тобто короткому обсязі і внесення, при необхідності, змін в програму корекційної роботи.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Алгоритм проведення системи психологічної корекції зорово-просторового сприйняття для суб'єктів з патологією.

Суть проведення психологічної корекції з врахуванням| психологічних особливостей суб'єктів з аутизмом полягає в тому, що на початкових етапах проведення корекційної дії переважають індивідуальні форми роботи, які надалі передбачають включення індивіда до складу невеликих груп, чисельністю по 2-3 людини.

При цьому передбачається участь батьків в заняттях, щоб вони в подальшому мали змогу самостійно продовжити цю роботу в умовах домашнього виховання.

На всіх етапах корекційної роботи, особливо на початковій стадії, необхідною умовою позитивного результату є встановлення довірчих стосунків з суб'єктом дії. Наші спостереження показали, що при досить розвиненому цілісному сприйнятті у суб'єкта, можна проводити заняття з розвитку інших психічних функцій - уваги, пам'яті, уяви, залежно від його інтелектуальних можливостей. Обстеження виявило необхідність системної корекційної роботи з розвитку зорово-моторної координації. Розроблено спеціальні сумісні заняття аутичного суб'єкта і батьків в умовах сім'ї.

Оскільки «аутизм» є медичним діагнозом, корекційна робота проводиться комплексно групою фахівців, до яких входять психолог, лікарі, педагог. Як показали дані нашого дослідження, а також досвід інших фахівців, головне завдання корекційних заходів полягає в тому, щоб|аби| допомогти особам з аутизмом частково або повністю адаптуватися |товаристві|у сучасному соціумі.

Нами було відібрано групу з 25 дітей з діагнозом аутизм для проведення корекційної роботи, з них 20 хлопчиків (80%) і п'ять дівчаток (20%). Ефективність запропонованої нами системи психолого-корекційної дії визначалася за підсумками порівняльного аналізу результатів первинного та повторного психологічного обстеження, на підставі якого було виявлено поліпшення всіх показників, що вивчалися, по всіх проведених методиках.

Так, результати дослідження рівня розвитку сприйняття просторових стосунків форми і симетрії об'єктів показали, що дуже низький рівень виконання завдання до проведення корекційних заходів склав 7,02%, а після трьох років - 15,09%, низький рівень виконання завдання до проведення корекційних заходів склав 52,77%, а після трьох років - 78,33%. Середній рівень виконання цього ж завдання до проведення корекції склав 75,40%, а після трьох років - 89,94%. Високий рівень виконання завдання, коли безпомилково домальовувалися всі фігури, до корекції склав 85,77%, а через три роки - 94,07%, що свідчить про добрий розвиток зорово-моторної координації, зорово-моторного сприйняття просторових стосунків форми і симетрії об'єктів.

Аналогічні позитивні зміни досягнуті і по інших методиках (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльні результати дослідження рівня розвитку сприйняття просторових стосунків форми і симетрії об'єктів, дітей у віці 6-7 років (методика «Домальовуй фігури»)

Порівнювальні показники	Кількість (M±m% и P±m%) вірних рішень до корекції (до) та через три роки після її проведення (після)
	M ± m%	p	P ± m%	p
	до	після		до	після
Дуже низький рівень	0,92±0,08	2,34±0,21	<0,001	7,02±2,27	15,09±3,17	<0,05
Низький рівень	6,86±0,67	13,80±1,03	<0,001	52,77±4,43	78,33±3,66	<0,001
Середній рівень	9,80±1,00	22,07±1,91	<0,001	75,40±3,82	89,94±2,67	<0,01
Високий рівень	11,15±1,10	25,12±2,41	<0,001	85,77±3,10	94,07±2,1	<0,05

В той же час слід зазначити, що чим молодше вік, тим нижчі кількісні показники. На нашу думку, це обумовлено особливостями розвитку той ділянки кори головного мозку, який відповідає за ці чи інші спектри розумової діяльності дитини. В цілому, було відмічено великий відсоток відсутності результатів на дуже низькому рівні, що свідчить про ефективність запропонованої нами системи корекційної роботи.

Порівняльні результати (до і після корекційних дій), демонструють, що в результаті корекційних заходів покращало сприйняття просторових стосунків форми і симетрії об'єктів, значно покращало асоціативне розрізнення кольорів різної якості - відтінку, підвищилися показники зорово-моторної| координації, зорово-моторного сприйняття, сприйняття симетрії об'єктів, рівні зорово-моторного сприйняття різних форм об'єктів і їх частин.

Проведене дослідження дозволило зробити наступні основні висновки:

1. В результаті аналізу літератури виявлено, що сприйняття в нормі є психічним процесом віддзеркалення людиною предмету і явищ, що формують суб'єктивну картину світу. Сприйняття розрізняється за сенсорними особливостями, відношенням до психічного життя і складності. На ранніх етапах онтогенезу було виявлено комплекс особливостей зорово-просторового сприйняття без патології в розвитку. Проведені дослідження також виявили покращене сприйняття жовтого і зеленого цвіту, що співпадає з відомим явищем найбільшого сприйняття ока в червоно-жовтій ділянці спектру, зелений колір (колір трави, рослин), та жовтий (колір сонця). Це явище характерно як для дітей у нормі, так і при патології. Серед форм предметів - переважне пізнавання квадрата. Були виявлені складнощі з цілісним сприйняттям предметів з ломаною лінією особистостей Для закріплення в свідомості дитини образу предмету необхідна опора на візуальний образ, підкріплений додатковими вербально представленими характеристиками предмету.

2. Особові властивості в осіб з аутизмом трактуються нами, як якісно нові соціальні новоутворення, які індивід набуває в процесі комунікації; вони характеризуються, на відміну від норми, специфічними складнощами в соціалізації і відстроченим формуванням суспільної самосвідомості. Особливості індивідуальності в осіб з аутизмом характеризуються специфічним сприйняттям навколишнього світу, і виявляються у труднощах в адаптації і інтеграції при груповій взаємодії.

3. З метою визначення порушення зорово-просторового сприйняття у дітей з патологією (на прикладі аутизму), нами розроблено два авторських діагностичних опитувальника для батьків, які мають дітей з патологією (аутизм) і які дозволяють встановити порушення у психічному розвитку на самих ранніх етапах онтогенезу.

4. Розроблено методологічну основу побудови системи психологічної корекції зорово-просторового сприйняття у суб'єктів із патологією, описано її суть і алгоритм проведення. До методологічної основи включені: теоретична гіпотеза, перевірена емпірично в лонгітюдному дослідженні, мета, завдання, спрямованість корекції, об'єкт, предмет і суб'єкт корекції, її принципи, методи і засоби. Методологічний підхід дозволив розробити модель психологічної корекції і алгоритм її проведення.

5. Визначено ефективність проведення корекційної роботи на основі порівняльного аналізу результатів первинного і повторного психологічного обстеження, виявлено позитивні зміни рівнів або поліпшення кількісних показників в одному і тому ж рівні досліджуваних властивостей зорово-просторового сприйняття. Так, наприклад, результати дослідження рівня розвитку сприйняття просторових стосунків форми і симетрії об'єктів показали, що дуже низький рівень виконання завдання до проведення корекційних заходів склав 7,02%, а через три роки - 15,09%, низький рівень виконання завдання до проведення корекційних заходів склав 52,77%, а після трьох років - 78,33%. Середній рівень до проведення корекційних заходів склав 75,40%, а через три роки - 89,94%. Високий рівень (безпомилкове домальовування всіх фігур) до корекції склав 85,77%, а через три роки - 94,07%, що свідчить про добрий розвиток зорово-моторної координації, зорово-моторного сприйняття і зорового узагальнення просторових стосунків форми і симетрії об'єктів.

У психологічному відношенні це виражалося у відсутності відмов від виконання завдань|задавань, в прагненні вірно вирішити дане завдання і в наявності інтересу до виконання цього завдання. Аналогічні поліпшення наголошувалися і по інших аспектах зорово-просторового сприйняття.

Отримані результати не охоплюють всіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспективи дослідження полягають в подальшому вивченні особливостей інших властивостей сприйняття, а також пам'яті, уваги, мислення і мовного розвитку, як на ранніх, так і на пізніших етапах онтогенетичного розвитку особи з аутизмом.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лавренюк А.Л. Диагностика детского аутизма как последствия перенесенного стресса / А.Л. Лавренюк // Стрессы в повседневной жизни детей: М-лы Международного конгресса, г. Одесса, 25-29 апреля 2000 г. - Наука і освіта. - Одеса, 2000. - №1-2. - С. 110-114.

2. Лавренюк А.Л. Личностно-ориентированный подход в условиях коррекции детского аутизма / А.Л. Лавренюк // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка Сергія Дмитровича Максименка, м. Київ, 17-18 грудня 2001 р. - Міленіум. - Київ, 2002. - том 2. - С. 159-160.

3. Вісковатова Т.П., Душка А.Л. Особливості розвитку гри аутичної дитини / Т.П. Вісковатова, А.Л. Душка // Вісник Одеського національного Університету. - Одеса, 2006. - Т. 11. - Вип. 11. - С. 18-29. (внесок здобувача склав 70%: вибір ігор, що розвивають зорово-просторове сприйняття).

4. Висковатова Т.П., Душка А.Л. Особенности субъектно-объектных отношений в социальном взаимодействии при аномальном развитии / Т.П. Висковатова, А.Л. Душка // Наука і освіта. - Одеса, 2009. - №1-2. - С. 37-41. (внесок здобувача склав 80%: розробка авторського погляду на вживання загальноприйнятих психологічних категорій індивід, особистість, індивідуальність для суб'єктів з патологією в онтогенетичному процесі).

5. Душка А.Л. Индивидуально-психологические особенности аутичной личности, как субъекта процесса социализации / А.Л. Душка // Наука і освіта. - Одеса, 2009. - №1-2. - С. 48-52.

6. Lawreniuk A.L. Rodzinne srodowisko a autyzm / A.L. Lawreniuk // Miedzynarodowa Konferencja “Autyzm wspolna troska rodzicow i profesjonalistow” w Warszawie, 3-4 grudnia 1999.

7. Лавренюк А.Л. Психологические аспекты в диагностике детского аутизма / А.Л. Лавренюк // Медико-психологічні проблеми дефектології. Збірник наукових праць. - Херсон: Олди-плюс, 2000. - С. 87-89.

8. Лавренюк А.Л. Активные методы психокоррекции при аутизме / А.Л. Лавренюк // Актуальні проблеми психологічної служби в системі освіти. Збірник наукових праць. - Херсон : Персей, 2001. - С. 86-90.

9. Лавренюк А.Л. Развитие моторики у ребенка с аутизмом / А.Л. Лавренюк // Дифференциация и интеграция психолого-педагогического знания в науке, социальной практике и научных исследованиях: М-лы Межд. науч.-практ. конференции аспирантов 17-19 октября 2001 г. - Смоленск: Смоленский государственный педагогический университет, 2001. - С. 190-194.

10. Лавренюк А.Л. Корекція легких ступенів вираження аутизму засобами фізичного виховання / А.Л. Лавренюк // Молода спортивна наука України. Збірник наукових статей. - Львів : ЛДІФК, 2001. - В. 5. - Т. 2. - С. 140-142.

11. Lawreniuk A.L. Osobliwosci edukacji dzieci autystycznych w warunkach szkoly specjalnej dla uposledzonych umyslowo / A.L. Lawreniuk // Nauczyciel szkoly specjalney - szanse I bariery dzialalnosci zawodowej. - Warszawa, 2002. - P. 153-156.

12. Лавренюк А.Л. Організація занять із загального розвитку грубої і дрібної моторики аутичних дітей / А.Л. Лавренюк // Молода спортивна наука України. Збірник наукових праць. - Львів : НВФ Українські технології, 2003. - В. 7. - Т. 1. - С. 367-369.

13. Душка А.Л. Диагностика аутизма от 0 до 5 лет / А.Л. Душка // 1 Medzinarodna specialnopedagogicka konferecia “Timova spolupraca v komplexnej starostlivosti o dieta s postihnutim raneho veku”. - Bratislava, 2008. - P. 126-135.

14. Душка А.Л. Особенности развития восприятия у детей дошкольного возраста в норме и патологии // Special psychology [Электрон. ресурс]. - 2008.

Размещено на Allbest.ru