Усвідомлення старшокласниками стану власного здоров'я як умова адекватного професійного самовизначення

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Державний заклад

«ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. УШИНСЬКОГО»

19.00.07 - Педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Усвідомлення старшокласниками стану власного здоров'я як умова адекватного професійного самовизначення

Вінтюк Юрій Володимирович

Одеса - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Державному закладі «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат психологічних наук, доцент

Ананьєв Антон Михайлович,

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,

проректор з міжнародних зв'язків та науково-педагогічної роботи комплексу, доцент кафедри теорії та методики практичної психології.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, доцент

Массанов Анатолій Вікторович,

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,

професор кафедри педагогічної та вікової психології;

кандидат психологічних наук, доцент

Санніков Олександр Ілліч,

Одеський національний університет

імені І. І. Мечникова,

доцент кафедри загальної і соціальної психології.

Захист відбудеться “24” червня 2011 року о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.053.03 у Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 36.

Автореферат розісланий “23” травня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. В. Кузнєцова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Вирішення проблеми підготовки учнів шкіл до майбутньої професійної діяльності, що здійснюється в процесі виховання та навчання, нерозривно пов'язане з їхнім професійним самовизначенням. У сучасній психології самовизначення в загальному розумінні трактується як процес активного пошуку й усвідомлення особистістю свого місця у системі суспільних відносин, з'ясування сенсу свого життя на основі певної особистої системи ціннісних орієнтацій. Саме таке розуміння процесу життєвого і професійного самовизначення знаходимо у працях К. О. Абульханової-Славської, Л. С. Виготського, Є. О. Клімова, Г. С. Костюка, А. В. Массанова, С. Д. Максименка, Н. С. Пряжнікова, В. В. Рибалка, С. Л. Рубінштейна, А. В. Фурмана та інших дослідників.

У працях із цієї тематики наявна проблема розглядається з позицій індивідуально-психологічного (Г. Ю. Айзенк, Є. О. Климов, В. С. Мерлин, Б. М. Теплов та ін.), соціально-психологічного (А. Бандура, О. Ф. Лазурський, В. В. Столін, К. Хорні та ін.), вікового (Е. Еріксон, Б. Ф. Ломов, Б. Ф. Скіннер та ін.), діяльнісного (Б. Г. Ананьєв, Л. І. Божович, А. В. Петровський та ін.), системно-психологічного (Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов та ін.) та особистісного (К. О. Абульханова-Славська, В. В. Рибалка, В. А. Семиченко, В. О. Татенко, Б. О. Федоришин та ін.) підходів. У результаті в сучасній психології сформовано систему знань про індивідуальні, вікові і гендерні, соціально-психологічні, медико-біологічні аспекти зазначеної проблеми. Водночас потребує подальшого вивчення питання про умови оптимізації професійного самовизначення, зокрема про роль у цьому процесі усвідомлення особистістю стану власного здоров'я.

Окремі автори вказують на наявність залежності між станом здоров'я людини і розвитком її особистості (В. М. Бехтерєв, А. Е. Голомшток, Г. С. Костюк, В. А. Магльований, К. В. Павлов та ін.), професійним становленням зокрема. З огляду на це, здоров'я людини розглядається не лише як об'єктивний чинник формування особистості, але й важливий фактор впливу на процес її професійного самовизначення. Наявний стан здоров'я визначає здатність людини до опанування діяльністю, а його усвідомлення допомагає пристосовуватися до умов її виконання, відповідати вимогам соціального і професійного середовища, сформувати індивідуальний стиль діяльності. При цьому наявність невідповідності між станом здоров'я і вимогами професії може призвести не лише до труднощів у оволодінні нею, зниження продуктивності діяльності за обраним фахом, але й до погіршення наявного стану адаптації.

Проте, як засвідчує набутий досвід профорієнтаційної роботи, учні шкіл не мають необхідних знань про здоров'я загалом, про стан власного здоров'я, про вимоги до здоров'я з боку професії, яку вони бажають обрати, а також про ступінь відповідності вимог професії власним можливостям. Наслідком такої ситуації є те, що професійний вибір, зроблений старшокласниками, часто виявляється неоптимальним, а іноді - патогенним. Саме це зумовлює актуальність спеціального дослідження, присвяченого вивченню закономірностей впливу усвідомлення стану здоров'я на процес вибору учнями шкіл майбутньої професії.

Враховуючи вищенаведене, тему дисертаційного дослідження було сформульовано таким чином: “Усвідомлення старшокласниками стану власного здоров'я як умова адекватного професійного самовизначення”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входила до тематичного плану наукових досліджень відділу психології трудової та професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти НАПН України “Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти” (номер держреєстрації 0102U000399). Від 2005 року робота виконувалась у межах плану Південного наукового центру НАПН України (м. Одеса) “Розвиток особистості в різних умовах навчальної діяльності” (0105U001469). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Інституту педагогіки і психології професійної освіти НАПН України (протокол № 2 від 28 лютого 2002 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 26 листопада 2002 р.). Автором досліджувались умови оптимізації професійного самовизначення старшокласників, що пов'язані з їхнім здоров'ям.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й емпірично дослідити особливості професійного самовизначення старшокласників, що пов'язані з усвідомленням ними стану власного здоров'я.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми усвідомлення старшокласниками стану власного здоров'я як чинника професійного самовизначення.

2. Розробити програму емпіричного дослідження особливостей впливу стану здоров'я старшокласників на їхнє професійне самовизначення.

3. Емпірично дослідити взаємозв'язки між показниками здоров'я старшокласників та професійно значущими якостями їх особистості.

4. Розробити програму формувального психолого-педагогічного експерименту, спрямованого на підвищення ефективності професійного самовизначення старшокласників через усвідомлення ними стану власного здоров'я. старшокласник здоров'я професійний самовизначення

5. Дослідити залежність адекватності вибору професії старшокласниками від рівня усвідомлення ними стану свого здоров'я.

Об'єкт дослідження - професійне самовизначення особистості старшокласників.

Предмет дослідження - процес усвідомлення старшокласниками стану власного здоров'я та його вплив на адекватність професійного самовизначення.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали концептуальні підходи до аналізу проблеми професійного самовизначення (М. Р. Гінзбург, О. Е. Голомшток, Є. О. Клімов, Д. Ф. Крюкова, Б. О. Федоришин, С. Н. Чистякова та ін.); учасної концепції здоров'я та його складових (Г. С. Агаджанян, М. М. Амосов, Ю. Г. Антомонов, Г. Л. Апанасенко, Р. М. Баєвський, І. І. Брехман, М. С. Гончаренко, А. Маслоу, М. Ошіма та ін.); а також процесу усвідомлення (К. О. Абульханова-Славська, Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, А. В. Петровський, С. Л. Рубінштейн, В. В. Столін, Н. І. Чуприкова та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань дослідження були застосовані: теоретичні методи - аналіз, синтез, порівняння, класифікація, систематизація існуючих теоретичних підходів та емпіричних результатів, які були використані в процесі теоретичного аналізу проблеми; емпіричні методи - опитування, бесіда, тестування, експертні оцінки, аналіз продуктів діяльності (записи у зошитах, в яких учні виконували поставлені завдання), експеримент (констатувальний і формувальний). Були використані також математико-статистичні методи - кількісний та якісний аналіз, оцінка достовірності отриманих даних за допомогою статистичних критеріїв. Порівняння результатів експериментальної та контрольної груп проводились за критеріями Стьюдента та Фішера. Обробка результатів експериментів проводилась за допомогою пакету Statistica 6.0.

У дослідженні було використано такі методики для діагностики професійно значущих якостей особистості: тест на виявлення мотивів вибору професії Е. М. Павлютенкова, опитувальник пізнавальних інтересів А. Е. Голомштока, тест професійних схильностей Дж. Голанда, особистісний опитувальник Г. Айзенка, тест на виявлення схильності до творчих видів діяльності (О. М. Сапіжак та співавт.), особистісний опитувальник Леонгарда-Шмішека і методика дослідження розумових здібностей Р. Амтхауера. Комплексна діагностика показників здоров'я здійснювалась за допомогою методик: критерій Брока, проба Ромберга-2, ортостатична проба, тест Руфьє-Діксона, тест на гнучкість, теппінг-тест, тест самопочуття, тест на фізичну тренованість, а також спеціально розробленого автором опитувальника мотивації ставлення до свого здоров'я (фізичне здоров'я); Фрайбурзький особистісний опитувальник (Й Фаренберг, Р. Гампел, Х. Зегл), шкала депресії (психічне здоров'я); тест на самооцінку, тест на рівень суб'єктивного контролю (Е. Ф. Бажина і О. М. Еткінда), тест на рівень самоконтролю Н. Н. Васильєва та С. В. Фірсової, тест на суїцидний ризик (соціальне здоров'я). Для дослідження показників професійного самовизначення з урахуванням стану здоров'я призначена анкета “Ваш професійний вибір”.

Емпіричне дослідження здійснювалося на базі загальноосвітніх навчальних закладів м. Львова: ЗОШ № 3, ЗОШ № 9, ЗОШ № 17, ЗОШ № 63, СЗОШ № 76, а також Львівської академічної гімназії. Дослідженням було охоплено 387 осіб у віці 16-17 років (з них 192 юнаки та 195 дівчат).

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження визначається тим, що:

- уперше теоретично обґрунтовано і експериментально підтверджено вплив стану здоров'я учнів шкіл на процес вибору сфери їх майбутньої професійної діяльності, при цьому показники здоров'я розглядаються як професійно значущі параметри індивіда; доведено наявність залежності між рівнем усвідомлення старшокласниками стану свого здоров'я та адекватністю їхнього професійного самовизначення; виявлено залежність між показниками здоров'я старшокласників та сформованістю професійно значущих якостей їх особистості; визначено критерії оцінки стану здоров'я людини з позицій валеологічного підходу, що дає змогу діагностувати в профорієнтаційних цілях наявні в неї адаптаційні ресурси; встановлено етапи процесу усвідомлення стану свого здоров'я та його відповідності вимогам бажаної професії (рівень фрагментарного усвідомлення, початковий рівень усвідомлення, рівень критичного усвідомлення, рівень цілеспрямованого усвідомлення і рівень повного усвідомлення);

- уточнено та доповнено теоретичну модель процесу усвідомлення старшокласниками наявних внутрішніх можливостей як умови адекватного професійного самовизначення з урахуванням ними стану свого здоров'я та його відповідності вимогам професійної діяльності;

- дістало подальшого розвитку уявлення про закономірності професійного самовизначення старшокласників, формування компонентів професійної самосвідомості на основі розвитку здатності до усвідомлення стану власного здоров'я.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні отриманих даних у розв'язанні завдань профорієнтації та оптимізації професійного самовизначення старших школярів, а також психологічного супроводу розвитку особистості та допомоги сім'ї.

Запропоновано комплекс комп'ютеризованих профорієнтаційних діагностичних методик, призначених для діагностики професійно важливих якостей особистості школярів і показників їхнього здоров'я. Розроблено програму психолого-педагогічної оптимізації процесу професійного самовизначення старшокласників.

Основні результати дисертаційного дослідження були впроваджені у практику профорієнтаційної роботи навчальних закладів м. Львова: ЗОШ № 3 (акт № 67 від 7.02.2011 р.), ЗОШ № 55 (акт № 91 від 22.02.2011 р.) та у навчально-виховний процес у роботі курсів довузівської підготовки Національного університету “Львівська політехніка” (акт № 85 від 8.02.2011 р.).

Апробація результатів дослідження здійснена на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми інтеграції та диференціації у професійній освіті: теорія і практика” (Львів, 1999); на Міжнародній науково-практичній конференції “Гендерні стереотипи індивідуального здоров'я” (Луцьк, 2007); на Міжнародній науковій конференції “Сучасні аспекти співвідношення філософії і науки” (Львів, 2008); на VI Міжнародній науково-практичній конференції “Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку” (Харків, 2008); на ХІ Міжнародній науково-практичній конференції “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (Житомир, 2009), на засіданнях кафедри теорії та методики практичної психології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (2006-2011).

Публікації. Зміст і результати дослідження відображено в 12 наукових статтях, із яких 4 опубліковано у наукових фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи 255 сторінок тексту, з них 193 сторінки - основного. Робота містить 7 рисунків, 34 таблиці; 5 додатків на 42 сторінках. Список використаних джерел містить 210 найменувань, представлений на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертаційної роботи; визначено мету дослідження, сформульовано завдання, виокремлено об'єкт та предмет, розкрито методологічні засади та методи, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження, наведено дані про апробацію результатів і публікації за темою дисертації.

У першому розділі ”Теоретичний аналіз проблеми усвідомлення старшокласниками стану власного здоров'я як чинника професійного самовизначення” здійснено огляд питань, які стосуються професійного самовизначення старшокласників, для конкретизації проблеми, що розглядається, і теоретичного обґрунтування шляхів її вирішення.

У роботі було використано досвід у галузі теорії самовизначення, який висвітлено в працях таких вітчизняних дослідників як: Є. О. Клімов, М. Р. Гинзбург, О. Е. Голомшток, Д. Ф. Крюкова, Б. О. Федоришин, С. Н. Чистякова та ін. Згідно з висунутими та обґрунтованими ними положеннями, самовизначення особистості нерозривно пов'язане з самореалізацією людини в різних сферах життєдіяльності. При цьому під самовизначенням особистості прийнято розуміти свідомий акт виявлення і утвердження власної позиції в проблемних ситуаціях.

Враховуючи наведене, можна констатувати, що професійне самовизначення - це процес (і його результат), який передбачає свідоме формування та відстоювання старшокласниками власної позиції у виборі майбутньої професійної діяльності, а також взяття на себе відповідальності за зроблений вибір. Саме таке розуміння професійного самовизначення знаходимо у працях таких дослідників, як: К. О. Абульханова-Славська, А. М. Ананьєв, Л. І. Божович, О. М. Борисов, Л. С. Виготський, Н. Н. Захаров, Є. О. Клімов, Г. С. Костюк, А. В. Массанов, Н. С. Пряжніков, В. В. Рибалка, С. Л. Рубінштейн, О. I. Санніков, А. В. Фурман та ін.

З'ясовано, що проблема самовизначення є однією з центральних у дослідженні психології старшокласника, що визначається тією ситуацією множини соціальних виборів, у якій він знаходиться. У цьому контексті вітчизняними дослідниками (Г. С. Абрамова, Л. І. Божович, І. С. Кон, В. С. Мухіна, Д. І. Фельдштейн та ін.) розглядається процес статеворольового, професійного, ціннісно-смислового самовизначення старшокласника, становлення його ідентичності, що є одним з провідних завдань розвитку особистості даного віку.

У результаті здійсненого аналізу літератури з проблеми професійного самовизначення старшокласника з'ясовано його чинники, які можна згрупувати таким чином: індивідуально-психологічні (мотиви вибору професії, професійно значущі інтереси, схильності, здібності, наявні знання, уміння, навички тощо); соціальні (вплив батьків, родичів, учителів, друзів, ЗМІ та ін., державна політика із залучення молоді до опанування певних професій; економічні (соціально-економічна ситуація в державі, матеріальне становище особи тощо); медико-біологічні (стан здоров'я індивіда). Саме остання група чинників професійного самовизначення старшокласника є наразі найменш дослідженою.

Щодо проблеми здоров'я, то у роботі були використані положення, що розроблені та обґрунтовані в працях вітчизняних та зарубіжних авторів: Г. С. Агаджаняна, М. М. Амосова, Ю. Г. Антомонова, Г. Л. Апанасенко, Р. М. Баєвського, І. І. Брехмана, М. С. Гончаренко, А. Маслоу, М. Ошіма та ін. Відповідно до сучасних уявлень, здоров'я - це стан людини, якій властиві не лише відсутність хвороб чи фізичних дефектів, але й повне фізичне, душевне та соціальне благополуччя. Воно становить комплексний феномен, у якому виділяють такі компоненти: фізичне, психічне і соціальне здоров'я. Фізичне здоров'я людини - це стан організму, при якому інтегральні показники фізіологічних систем перебувають у межах фізіологічної•норми й адекватно змінюються при взаємодії людини з середовищем. Психічне здоров'я людини - це стан мозку, при якому його вищі відділи забезпечують адекватну інтелектуальну, емоційну і свідомо-вольову взаємодію із середовищем. Соціальне здоров'я людини - це стан вищих відділів мозку, структура інформаційних моделей яких забезпечує адекватні морально-соціальні прояви особистості. Окремі автори (Ю. Г. Антомонов та ін.) виокремлюють професійне здоров'я як сукупність психофізіологічних і психосоціальних особливостей людини, що розглядаються у співвідношенні з вимогами, що висуває конкретна професія.

Низка авторів відзначають необхідність врахування стану здоров'я при виборі професії (А. Е. Голомшток, Н. Н. Захаров, Н. С. Пряжніков та ін.). Це закономірно з огляду на те, що здатність до виконання певної продуктивної діяльності залежить не лише від необхідних для цього психологічних якостей, але й від фізичної та розумової працездатності людини, яка, у свою чергу, визначається станом і рівнем функціонування всіх систем організму. Звідси постає необхідність розглядати валеологічний аспект проблеми, який вимагає, щоб у процесі професійного самовизначення старшокласників, спрямованого на досягнення ними необхідного рівня готовності до вибору професії, вони свідомо враховували стан свого здоров'я.

Оскільки врахування учнями стану здоров'я відбувається в результаті усвідомлення, розглянуто особливості цього процесу стосовно проблеми професійного самовизначення. При цьому було використано положення, розроблені та обґрунтовані в працях вітчизняних науковців: К. О. Абульханової-Славської, Л. С. Виготського, О. М. Леонтьєва, А. В. Петровського, С. Л. Рубінштейна, В. В. Століна, Н. І. Чуприкової та ін.

Усвідомлення старшокласником себе як майбутнього працівника передбачає трансформацію його позиції як об'єкта навчання і виховання в позицію суб'єкта професійної діяльності. Це відбувається в результаті сприйняття й осмислення власної навчально-пізнавальної діяльності та саморефлексії в ній. Пізнання учнем себе як майбутнього працівника, відношення до себе як до фахівця, регуляція власної професійно спрямованої поведінки зумовлюються характером вимог, які висуваються в ході допрофесійної підготовки, а також оцінок його як фахівця з боку інших. Особливості професійного самопізнання, самовідношення і саморегуляції старшокласника як результати процесу усвідомлення себе як майбутнього працівника виражаються в позиції по відношенню до професійної діяльності, що формується у нього.

Професійне самовизначення можна розглядати як процес діяльності. Згідно з сучасними уявленнями, діяльність становить базовий вимір багатоярусної структури особистості, що містить такі головні компоненти: потребово-мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, цілеутворюючий, операційно-результативний і емоційно-чуттєвий (В. В. Рибалка). Потребово-мотиваційний компонент професійного самовизначення включає потребу самореалізації у професійній діяльності, інші потреби, які людина має намір задовільнити в результаті виконання професійної діяльності, інтереси, а також відповідну мотивацію вибору професії. Інформаційно-пізнавальний компонент включає пошук знань, які необхідні для вибору певної професії та успішного оволодіння нею. Цілеутворюючий компонент включає життєві цілі, яких людина має намір досягнути за допомогою оволодіння певною професією. Операційно-результативний компонент передбачає орієнтацію на певні результати, що дають змогу задовільнити наявні потреби внаслідок занять певною професійною діяльністю. Емоційно-чуттєвий компонент передбачає наявність певного емоційного відношення людини до роботи, якою вона займається, праксичних почуттів, що виникають у процесі виконання певної діяльності.

Саме через ці компоненти розгортається процес усвідомлення стану власного здоров'я в основних його аспектах (фізичному, психічному, соціальному), наповнюючи їх специфічним змістом, що відображено на рис.1.

Рис. 1. Процес усвідомлення старшокласниками наявних внутрішніх можливостей як умова адекватного професійного самовизначення

Здійснений теоретичний аналіз проблеми засвідчує, що процес усвідомлення старшокласниками внутрішніх можливостей відбувається через співвіднесення їх з власними потребами, бажаннями, задумами, з одного боку, та вимогами до діяльності - з іншого, що в сукупності позначається на характеристиках вибору професії. При цьому внутрішні можливості щодо виконання діяльності являють собою широкий спектр різнорідних (фізичних та психологічних) ознак, в межах якого здоров'я як певний функціональний стан систем організму включається в систему професійно значущих якостей, що забезпечують продуктивність діяльності. Відповідно, повинна існувати залежність між психологічними та психофізіологічними показниками, що характеризують стан здоров'я людини, і сформованістю її професійно значущих якостей особистості. Саме таку залежність передбачалося виявити в ході констатувального експерименту.

У другому розділі “Програма і результати емпіричного дослідження взаємозв'язків між станом здоров'я старшокласників та сформованістю професійно значущих якостей особистості” наведено програму дослідження, надано відомості про його етапи та організаційно-методичні основи. Здійснено кількісний та якісний аналіз даних, отриманих у ході констатувального експерименту. Наведено дані кількісного розподілу професійно важливих параметрів індивіда й особистості старшокласників; досліджено взаємозв'язки між групами параметрів.

Програма дослідження базується на ідеях, які були висловлені в рамках гуманістичного напрямку в філософії, психології та педагогіці, на здобутках сучасної науки в дослідженні залежностей між біологічними і соціальними компонентами структури особистості. Зокрема, було використано концепцію багатовимірної структури особистості, розроблену В. В. Рибалка, яка найбільше відповідає вимогам поставлених у дослідженні завдань. Дана структура особистості була використана як основа для побудови комплексної методики дослідження проблеми, яка перебуває в центрі розгляду, оскільки включає саме соціально-психолого-індивідуальний вимір особистості. Згідно з запропонованою моделлю, елементи структури особистості значною мірою зумовлені біологічними чинниками. Природне (анатомічні, фізіологічні та інші якості) та соціальне утворюють єдність і не можуть бути механічно протиставлені одне одному як самостійні підструктури особистості.

Ці теоретичні положення дозволили спланувати та провести комплексне дослідження психологічних та психофізіологічних чинників професійного самовизначення старшокласників через пошук значущих взаємозв'язків між групами параметрів, що характеризують стан здоров'я (фізичне, психічне, соціальне) та професійне самовизначення.

Відповідно до цього емпіричне дослідження на етапі констатувального експерименту було спрямоване на пошук взаємозв'язків між показниками здоров'я та сформованістю професійно значущих якостей особистості, а також результативністю навчальної діяльності (за оцінками з шкільних предметів) як важливим показником професійного самовизначення.

Комплекс методик для діагностики професійно важливих якостей особистості старшокласників сформовано в результаті робіт, що проводилися упродовж багатьох років кафедрою інженерно-педагогічної підготовки НУ “Львівська політехніка” під керівництвом професора Л. Д. Кизименка. Методики для діагностики стану фізичного здоров'я сформовано в результаті попередніх робіт, проведених у співробітництві з Львівським державним медичним університетом імені Д. Галицького під керівництвом професора А. В. Магльованого. Методики апробовані, опубліковані і використовуються в профорієнтаційній роботі.

У результаті встановлено значущі додатні кореляції загального показника фізичного здоров'я з показниками інтересу до геології і географії (r = 0,34, р ? 0,01), а також спорту (r = 0,32, р ? 0,01), наявні від'ємні кореляції з показником схильності до діяльності інтелектуального типу (r = - 0,28, р ? 0,01); з показником застрягаючого типу (r = - 0,3, р ? 0,01), дистимічністю (r = - 0,3, р ? 0,01) і емотивністю (r = - 0,4, р ? 0,01). Складові темпераменту так само корелюють із показником фізичного здоров'я: додатні зв'язки має екстраверсія (r = 0,3, р ? 0,01) і від'ємні - нейротизм (r = - 0,5, р ? 0,01). Додатню кореляцію даний показник має також із загальним балом креативності (r = 0,42, р ? 0,01) і успішністю з допризовної підготовки (r = 0,32, р ? 0,01).

Виявлено значущі додатні кореляції загального показника психічного здоров'я: зі схильністю до діяльності творчого типу (r = 0,29, р ? 0,01), відвертістю (r = 0,46, р ? 0,01), загальною обізнаністю (r = 0,41, р ? 0,01), а також з успішністю навчання: як з загальним середнім показником успішності (r = 0,32, р ? 0,01), так і з балами успішності з точних (r = 0,29, р ? 0,05, р ? 0,01) та гуманітарних предметів (r = 0,4, р ? 0,01). Зазначений показник також дає ряд від'ємних кореляцій: з прагненням до генерування ідей (r = - 0,29, р ? 0,01), збудливістю (r = 0,44, р ? 0,01), циклотимністю (r = - 0,36, р ? 0,01) і тривожністю (r = - 0,29, р ? 0,01).

Зафіксовано значущі кореляції загального показника соціального здоров'я: зі схильністю до критичної оцінки ідей (r = 0,32, р ? 0,01), показником загальної обізнаності (r = 0,34, р ? 0,01), здатністю до класифікації (r = 0,33, р ? 0,01), успішністю з іноземної мови (r = 0,38, р ? 0,01) і з фізики (r = 0,31, р ? 0,01). Від'ємні кореляції даний показник дає з екстраверсією (r = - 0,39, р ? 0,01) і тривожністю (r = - 0,3, р ? 0,01). Окремі показники соціального здоров'я також дають багато значущих кореляцій: інтернальність - з успішністю з іноземної мови (r = 0,4, р ? 0,01) і психології (r = 0,31, р ? 0,01), а також із загальним балом успішності (r = 0,36, р ? 0,01). Середній бал успішності також додатньо корелює з показником самоконтролю у соціальній сфері (r = 0,29, р ? 0,01).

Отже, можна констатувати, що під час дослідження виявлено взаємозалежність між показниками здоров'я старшокласників та сформованістю їхніх професійно значущих якостей особистості. Звідси можна зробити висновок, що здоров'я накладає відбиток на процес професійного становлення особистості. Стан здоров'я необхідно враховувати під час організації роботи з професійної орієнтації старшокласників.

З огляду на зазначене, організація процесу професійного самовизначення старшокласників повинна забезпечити надання допомоги в усвідомленні відповідності власних внутрішніх можливостей вимогам майбутньої професії за допомогою реалізації спеціально сформованого комплексу заходів, які сприятимуть оптимізації їхнього професійного самовизначення.

У третьому розділі “Розробка та апробація програми оптимізації професійного самовизначення старшокласників через розвиток їхньої здатності до усвідомлення стану власного здоров'я” наведено дані про вихідні положення, програму і результати формувального психолого-педагогічного експерименту.

Програма формувального експерименту мала на меті надати допомогу старшокласникам в усвідомленні наявного у них стану здоров'я та його відповідності вимогам професії, яку вони мають намір обрати, і передбачала проведення з учнями як групових профорієнтаційних заходів (у межах спецкурсу “Основи вибору професії”): тематичних уроків, лекцій-диспутів, вечорів-зустрічей тощо, так і індивідуальної профорієнтаційної роботи. Групові заходи передбачали надання учням необхідних знань про процес професійного становлення особистості, зокрема про врахування стану здоров'я, всіх його складових, при виборі майбутньої професії. При цьому для отримання необхідних даних про стан здоров'я старшокласників та сформованість професійно важливих якостей їхньої особистості використовувалися підібрані діагностичні методики. На кожному занятті учням давали завдання, які повинні були задіяти різні компоненти професійного самовизначення як процесу діяльності; при цьому був налагоджений контроль за процесом усвідомлення старшокласниками їхнього професійного становлення.

Оцінку ефективності формуючого експерименту було здійснено шляхом дослідження змін у показниках професійного самовизначення старшокласників, які визначались за результатами анкетування. Перший зріз даних проводився серед учнів 10-х класів на початку навчального року. Після цього всі учасники були поділені на дві групи: експериментальну (190 чол.) та контрольну (197 чол.). Серед старшокласників, які увійшли до експериментальної групи, протягом двох років профорієнтаційна робота проводилася з урахуванням впливу стану здоров'я на професійне самовизначення. У контрольній групі профорієнтаційна робота проводилася традиційними методами. Повторний зріз даних про показники професійного самовизначення серед учнів експериментальної і контрольної групи було проведено через два роки, а саме на час завершення навчання в загальноосвітній школі.

Отримані дані засвідчують наявність позитивної динаміки показників в обох групах, проте серед старшокласників експериментальної групи зростання показників виявилося значно вищим. Це дає підстави стверджувати, що запропоновані методи профорієнтаційної роботи є ефективними.

Після проведення намічених профорієнтаційних заходів серед старшокласників експериментальної групи проведено “залік” з профорієнтаційної роботи, що мав на меті з'ясувати рівень усвідомлення ними стану свого здоров'я та відповідності його до вимог професії, яку вони бажають обрати. Опитування проведено за стандартизованою методикою, результати оцінювалися за 12-ти бальною шкалою. Згідно з виявленими знаннями старшокласники були поділені на чотири групи: з високим, добрим, задовільним та низьким рівнем усвідомлення.

Після цього проведено оцінювання адекватності професійного самовизначення старшокласників за 100-бальною шкалою, з огляду на відповідність наявного стану здоров'я вимогам обраної професії, яка встановлювалася на підставі експертних оцінок, зроблених фахівцями з профорієнтації. Оскільки для кожної з виділених груп старшокласників отримано розподіл оцінок, близький до нормального, як кінцеві дані було використано їхні середні значення.

У групі з високим рівнем усвідомлення (16,3 % від всіх задіяних у дослідженні) оцінка адекватності вибору з урахуванням наявного стану здоров'я становила 92,6 (середній бал). У групі з добрим рівнем усвідомлення (43,2 % від всіх задіяних у дослідженні) оцінка адекватності вибору з урахуванням наявного стану здоров'я становила 78,9 (середній бал). У групі з задовільним рівнем усвідомлення (37,1 % від всіх задіяних у дослідженні) оцінка адекватності вибору з урахуванням наявного стану здоров'я становила 67,2 (середній бал). У групі з низьким рівнем усвідомлення (3,4 % від всіх задіяних у дослідженні) оцінка адекватності вибору з урахуванням наявного стану здоров'я становила 58,7 (середній бал).

Наведені дані засвідчують, що учні, які виявили вищий рівень усвідомлення стану свого здоров'я та його відповідності вимогам професії, здійснили адекватніший вибір професійної діяльності.

Проведений формуючий експеримент дав змогу також виявити деякі особливості процесу усвідомлення у старшокласників, найпоширеніші стратегії вибору ними професії, етапи усвідомлення стану власного здоров'я, а також особливості процесу професійного самовизначення в сучасних умовах.

Зокрема, було з'ясовано, що процес усвідомлення стану свого здоров'я та його відповідність вимогам бажаної професії у старшокласників проходить ряд послідовних етапів, на кожному з яких досягається певний рівень усвідомлення наявних реалій: рівень фрагментарного усвідомлення, початковий рівень усвідомлення, рівень критичного усвідомлення, рівень цілеспрямованого усвідомлення і рівень повного усвідомлення; в роботі наведено їхні характеристики. Відповідно, той етап усвідомлення, якого досяг на момент здійснення професійного вибору старшокласник, визначає ступінь відповідності його професійних домагань наявним реаліям, тобто адекватність професійного вибору.

Відстежені загальні тенденції вибору професії старшокласниками, який не грунтується на оцінці відповідності їхніх індивідуально-психологічних особливостей та внутрішніх можливостей вимогам майбутньої професійної діяльності. Основними з них є наступні:

- при виборі майбутньої професії старшокласники доволі часто не враховують своїх індивідуальних особливостей, на які слід орієнтуватися при виборі майбутньої професійної діяльності, причому в даний час ця тенденція набула масового характеру; очевидно, вона погано піддається корекції засобами психолого-педагогічного впливу;

- основний мотив вибору професії - матеріальний;

- молодь намагається уникати вибору професій, які пов'язані зі значними затратами зусиль, вважає їх непрестижними.

Очевидно, ці особливості зумовлені наявними соціально-економічними умовами в нашій державі у даний час.

Таким чином, можна констатувати, що в результаті проведення формувального експерименту підтверджено, що запропонований в даній роботі підхід до оптимізації показників професійного самовизначення, який передбачає надання допомоги старшокласникам в усвідомленні відповідності власних можливостей вимогам професійної діяльності є вірним і перспективним.

ВИСНОВКИ

У роботі запропоновано нове вирішення проблеми впливу усвідомлення стану свого здоров'я на професійне самовизначення старшокласників, що передбачало розробку теоретичної моделі процесу усвідомлення стану власного здоров'я та його ролі для професійного самовизначення, встановлення характеру взаємозалежності між показниками здоров'я та професійно значущими якостями особистості, а також впровадження психолого-педагогічної програми з оптимізації професійного самовизначення.

1. Згідно із сучасними науковими уявленнями сутність професійного самовизначення зводиться до самостійного і свідомого пошуку його суб'єктом сенсів роботи, що виконується; мета ж полягає у поступовому формуванні в старшокласників внутрішньої готовності до свідомої і самостійної побудови, коректування та реалізації перспектив свого особистісного і професійного розвитку. Відповідно, професійне самовизначення - це багатоплановий процес, який включає різноманітні аспекти професіоналізації особистості і відбувається в ході залучення до певної продуктивної діяльності.

2. Стан здоров'я людини впливає як на формування її особистості взагалі, так і на процес професійного становлення зокрема, тобто належить до тих внутрішніх ресурсів, які необхідно враховувати при обранні професії.

Встановлено, що процес усвідомлення виступає універсальним механізмом подолання невідповідності між внутрішніми можливостями старшокласників і вимогами професійної діяльності, яку вони мають намір обрати - в результаті забезпечується адекватність вибору і подальша успішність професійної діяльності. При цьому процес усвідомлення внутрішніх можливостей передбачає: усвідомлення потреб і мотивів професійного самовизначення; пошук і аналіз необхідної інформації щодо вимог професії, стану здоров'я та їх зіставлення; формування мети - визначення професії, адекватної стану здоров'я чи його покращення до необхідного рівня; вибір і апробація можливих шляхів здобуття бажаної професії, вибір навчального закладу; емоційне закріплення обраного варіанту професійного самовизначення, формування позитивного ставлення до обраної діяльності.

3. Психологічні та психофізіологічні параметри індивідуальності, які характеризують стан здоров'я людини, зумовлюють успішність виконання продуктивної діяльності, що визначає необхідність розглядати їх як професійно важливі показники поряд з професійно важливими якостями особистості. Встановлено, що для оцінки показників здоров'я учнів шкіл, які є професійно важливими та забезпечують ефективне усвідомлення старшокласниками власних можливостей щодо оволодіння певною професією, доцільно враховувати всі його складові: соціальну, психічну і фізичну.

4. Розроблений діагностичний комплекс, призначений для вирішення широкого кола завдань, пов'язаних із професійним самовизначенням учнів шкіл, дає змогу отримати оптимальну інформацію як про наявність професійно важливих якостей особистості старшокласників, так і про показники їхнього здоров'я. Застосування комплексу показників дає підстави скласти обґрунтований прогноз успішності освоєння обраної діяльності і результативності подальшої діяльності за обраним фахом.

5. Виявлено взаємозв'язки в системі показників, які характеризують професійно важливі якості особистості старшокласників, стан їхнього здоров'я і успішність навчальної діяльності. Встановлено, що в умовах стихійного, неусвідомленого вибору професії, який характерний для більшості старшокласників, психологічні та психофізіологічні показники, що характеризують стан здоров'я школярів, мають значний вплив на розвиток властивостей особистості, що є професійно важливими та відповідно пов'язані з професійним самовизначенням.

6. Розроблено та апробовано програму оптимізації професійного самовизначення старшокласників через розвиток їхньої здатності до усвідомлення стану власного здоров'я. Доведено, що використання комплексу запропонованих методик для діагностики психологічних і психофізіологічних показників здоров'я, а також професійно важливих якостей особистості школярів, разом з системою заходів, спрямованих на формування професійної самосвідомості школярів, у практиці профорієнтаційної роботи дає змогу налагодити управління процесом професійного самовизначення старшокласників. Відтак, розроблена система може бути рекомендована для широкого впровадження, передусім у закладах системи освіти.

7. В результаті проведення формувального експерименту встановлено, що рівень усвідомлення старшокласниками стану власного здоров'я та його відповідності вимогам професії, яку вони бажають обрати, зумовлює адекватність професійного вибору. Усвідомлення старшокласниками стану власного здоров'я і наявних закономірностей впливу внутрішніх можливостей на успішність їхньої самореалізації в професійній сфері дає змогу підвищити рівень допрофесійної підготовки, тобто покращити ефективність професійної орієнтації випускників шкіл.

8. З'ясовано, що адекватність професійного вибору залежить від етапу усвідомлення стану свого здоров'я та його відповідності вимогам бажаної професії, якого досяг на момент здійснення професійного вибору старшокласник. На кожному з таких етапів досягається певний рівень усвідомлення наявних реалій: рівень фрагментарного усвідомлення, початковий рівень усвідомлення, рівень критичного усвідомлення, рівень цілеспрямованого усвідомлення і рівень повного усвідомлення. За рахунок певним чином організованої роботи з старшокласниками можна досягнути значно швидше проходження ними проміжних етапів і оптимізувати процес їхнього професійного самовизначення.

9. З'ясовано наявні тенденції вибору професії старшокласниками, зумовлені впливом ряду соціально-економічних і психолого-фізіологічних чинників, характерних для сучасного етапу розвитку суспільства. Зокрема, виявлено тенденції вибору професії старшокласниками, що не відповідає їхнім індивідуально-психологічним особливостям, основними серед яких є такі: ігнорування старшокласниками своїх індивідуальних особливостей, на які слід орієнтуватися при виборі сфери професійної діяльності; домінування матеріальних мотивів вибору професії, що зумовлено складним економічним становищем у суспільстві; намагання молоді уникати вибору професій, які пов'язані зі значними затратами зусиль, оскільки вони вважаються непрестижними.

Результати дослідження не вичерпують усіх аспектів проблеми врахування показників здоров'я для оптимізації процесу професійного самовизначення. У подальшому передбачається проведення робіт, спрямованих на детальніше дослідження особливостей процесу усвідомлення; виявлення вікових тенденцій прояву наявних закономірностей професійного самовизначення, встановлення прологованого ефекту впливу усвідомлення стану власного здоров'я старшокласниками на етапі первинного професійного вибору, що має бути співставленим з результатами наступної професіоналізації особистості. Перспективною також буде розробка уніфікованої форми подачі діагностичної інформації, придатної для використання в практичній діяльності для управління процесом професійного самовизначення учнів шкіл.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Вінтюк Ю. В. Оптимізація професійного самовизначення старшокласників у сучасних умовах / Ю. В. Вінтюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - № 1. - С. 228-235.

2. Вінтюк Ю. В. Показники здоров'я як чинники професійного самовизначення в юнацькому віці / Ю. В. Вінтюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - № 3. - С. 268-276.

3. Вінтюк Ю. В. Усвідомлення старшокласниками стану власного здоров'я як умова адекватного професійного самовизначення / Ю. В. Вінтюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2002. - № 2. - С. 197-204.

4. Вінтюк Ю. В. Формування професійної самосвідомості у старшокласників / Ю. В. Вінтюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2002. - № 4. - С. 301-309.

5. Вінтюк Ю. В. Особливості професійного самовизначення старшокласників у ринкових умовах / Ю. В. Вінтюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1998. - № 3. - С. 190-196.

6. Вінтюк Ю. В. Усвідомлення старшокласниками відповідності стану власного здоров'я вимогам майбутньої професії як важлива складова здорового способу життя / Ю. В. Вінтюк // Філософські пошуки. - 2003. - Вип. ХIV-ХV. - С. 357-364.

7. Вінтюк Ю. В. Вплив стану здоров'я старшокласників на професійне становлення їх особистості : валеолого-педагогічний аспект проблеми / Ю. В. Вінтюк // Здоровий спосіб життя : Збірник наукових статей. - 2008. - № 27. - С. 15-20.

8. Вінтюк Ю. В. Автоматизована профорієнтаційна система для учнів загальноосвітніх закладів з врахуванням стану здоров'я / Ю. В. Вінтюк // Здоровий спосіб життя : Збірник наукових статей. - 2008. - № 30. - С. 19-24.

9. Вінтюк Ю. В. Професійна орієнтація із застосуванням Автоматизованої профорієнтаційної системи / Ю. В. Вінтюк // Здоровий спосіб життя : Збірник наукових статей. - 2008. - № 33. - С. 13-18.

10. Вінтюк Ю. В. Особливості фізичного, психічного і соціального здоров'я старшокласників (з врахуванням статі респондентів) / Ю. В. Вінтюк : Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [“Гендерні стереотипи індивідуального здоров'я”], (Луцьк, 3 жовт. 2007 р.) / М-во у справах сім'ї, молоді та спорту України, Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк : ТзОВ “Апельсин”, 2007. - С. 23-27.

11. Вінтюк Ю. В. Залежність сформованості професійно важливих якостей особистості старшокласників від стану їхнього здоров'я / Ю. В. Вінтюк : Матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф. [“Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку”], (Харків, 3-5 квіт. 2008 р.) / М-во освіти і науки України, Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Т. 1. - Харків : Видавничий центр ХНУ ім. Н. В. Каразіна, 2008. - С. 49-54.

12. Вінтюк Ю. В. Врахування стану здоров'я при виборі професії: філософський, валеологічний і психолого-педагогічний аспекти проблеми / Ю. В. Вінтюк // Філософські пошуки. - 2008. - Вип. XXVII. - С. 458-462.

АНОТАЦІЇ

Вінтюк Ю. В. Усвідомлення старшокласниками стану власного здоров'я як умова адекватного професійного самовизначення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». - Одеса, 2011.

Розглянуто теоретичні положення, що стосуються проблеми самовизначення, його сутності та особливостей, професійного самовизначення зокрема. Наведено та обґрунтовано положення про те, що стан здоров'я людини виступає важливим чинником, який детермінує процес вибору нею майбутньої сфери професійної діяльності.

Розроблено теоретичну модель процесу усвідомлення старшокласниками наявних внутрішніх можливостей як умови адекватного професійного самовизначення.

Наведено результати дослідження психологічних і психофізіологічних показників стану здоров'я як професійно важливих параметрів, а також професійно важливих якостей особистості старшокласників у період професійного самовизначення. Виявлено закономірності впливу показників здоров'я на ступінь сформованості професійно важливих якостей особистості та на успішність навчальної діяльності. Простежено особливості залежності вибору професійної діяльності старшокласниками від стану досліджуваних показників.

Наведено дані динаміки показників професійного самовизначення старшокласників на етапі запропонованого формувального психолого-педагогічного експерименту, спрямованого на формування їхньої професійної самосвідомості. Встановлено залежність адекватності професійного вибору старшокласників від рівня усвідомлення ними стану свого здоров'я.

Ключові слова: професійне самовизначення, старшокласники, усвідомлення, професійно важливі якості особистості, фізичне, психічне, соціальне здоров'я.

Винтюк Ю. В. Осознание старшеклассниками состояния своего здоровья как условие адекватного профессионального самоопределения. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Государственное учреждение «Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского», Одесса, 2011.

Рассмотрены теоретические положения, касающиеся проблемы самоопределения, его сущности и особенностей, профессионального самоопределения в частности. Приведено и обосновано положение о том, что состояние здоровья человека выступает важным фактором, который детерминирует процесс выбора им сферы профессиональной деятельности.

Установлено, что под профессиональным самоопределением личности следует понимать акт самостоятельного и осознанного выбора ею будущей профессии. При этом осознанию подлежит соответствие требований выбранной профессии к работнику его внутренним возможностям, важным показателем которых выступает состояние его здоровья.

Разработана теоретическая модель процесса осознания старшеклассниками имеющихся внутренних возможностей как условия адекватного профессионального самоопределения.

Разработаны концептуальные основы, организация и методическое обеспечение экспериментального исследования влияния состояния здоровья старшеклассников на их профессиональное самоопределение. Создана структурная модель индивидуальности, в которую вошли, наряду с качествами личности, психофизиологиические параметры индивида.

Описаны результаты исследования психологических и психофизиологических показателей здоровья в качестве профессионально значимых параметров, а также профессионально важных качеств личности старшеклассников. Приведены данные профильного распределения диагностируемых параметров, выявлены существующие тенденции. Установлены закономернoсти влияния показателей здоровья на сформированность профессионально важных качеств личности и на успешность учебной деятельности.

Разработана и апробирована программа формирующего психолого-педагогического эксперимента, направленного на оказание помощи старшеклассникам в осознании соответствия их профессиональных притязаний их внутренним возможностям с учетом состояния здоровья. Проанализированы данные динамики показателей профессионального самоопределения старшеклассников в процессе проведенного эксперимента.

Установлена зависимость адекватности выбора профессии старшеклассниками от уровня осознания ими состояния своего здоровья. В результате анализа полученных данных были также исследованы некоторые особенности процесса осознания профессионального выбора у старшеклассников, а также особенности процесса самоопределения в современных условиях.

Ключевые слова: профессиональное самоопределение, старшеклассники, осознание, профессионально важные качества личности, физическое, психическое, социальное здоровье.

Vintyuk Y. V. The awareness by the senior grades pupils of their health state as the condition of adequate professional self-determination. - Manuscript.

Dissertation for receiving a scientific degree of a candidate of psychology. Speciality 19.00.07 - Pedagogical and Age Psychology. - The state institution «South-Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky», Odesa, 2011.

The paper describes a wide range of issues dealing with the professional self-determination from the standpoint of the problem being the central point in the studies, i. e., studying the peculiarities of the impact of the upper grades pupils' health on the formation of professionally significant qualities of their personality.