Соціально-психологічний клімат курсантського підрозділу як фактор професійного становлення майбутніх практичних психологів органів внутрішніх справ

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

19.00.06 - юридична психологія

Соціально-психологічний клімат курсантського підрозділу як фактор професійного становлення майбутніх практичних психологів органів внутрішніх справ

Ярема Наталія Юріївна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник кандидат психологічних наук, доцент Іванова Олена В'ячеславівна, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри загальної та соціальної психології

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Казміренко В'ячеслав Петрович, Інститут соціальної та політичної психології АПН України, завідувач лабораторії фундаментальних та прикладних проблем спілкування

кандидат психологічних наук, доцент Цільмак Олена Миколаївна, Одеський державний університет внутрішніх справ, начальник кафедри юридичної психології та педагогіки

Захист відбудеться “____” __________ 2010 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 у Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий “___” __________ 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М. Г. Братасюк

1. Загальна характеристика роботи

психолог професійний курсантський особистість

Актуальність теми. Проблема професійного становлення психолога органів внутрішніх справ (ОВС) посідає особливо важливе місце серед інших досліджень у галузі юридичної психології на етапі реформи системи відомчої освіти, правоохоронних органів загалом.

Питання формування фахівців служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності ОВС (СПЗ ОСД ОВС), підвищення рівня їх професіоналізму потребують особливої уваги до вивчення умов, механізмів засвоєння норм і цінностей колективу підрозділу. Для розвитку всіх життєвих потенціалів особистості важливим, передусім, є безпосереднє соціальне оточення, а саме соціально-психологічний клімат колективу (СПК).

У психологічній науці проблеми міжособистісних стосунків у первинних групах вивчали психологи, які досліджували трудові колективи (Г. М. Андрєєва, Н. П. Анікєєва, О. І. Донцов, О. Л. Журавльов, О. І. Зотова, Я. Л. Коломинський, Б. Ф. Ломов, А. М. Лутошкін, М. С. Мансуров, В. С. Медведєв, М. М. Обозов, Л. Е. Орбан-Лембрик, Б. Д. Паригін, А. В. Петровський, К. К. Платонов, Л. І. Уманський та ін.), соціальні організації (В. П. Казміренко, Н. К. Петрук, А. І. Пригожин та ін.), а також малі групи (Дж. Кемпбел, К. Левін, Дж. Л. Морено, Р. Таджурі та ін.).

У спеціальній літературі СПК колективів працівників ОВС висвітлено О. В. Волошиною, О. Д. Глоточкіним, І. В. Іваніхіною, М. Ф. Феденком та іншими вченими.

Питання, пов'язані з розкриттям соціально-психологічних резервів професійного становлення особистості, розглянуто у працях К. А. Абульханової-Славської, С. П. Безносова, Л. І. Марисової, О. В. Михайлова, О. М. Морозова, М. М. Обозова, В. В. Радула, Дж. Келі, К. Роджерса, Л. Фестінгера, Ф. Хайдера та ін.

Вченими визначено загальний зміст і структуру СПК, фактори його формування та зовнішні прояви. Сприятливий психологічний клімат, на думку дослідників, є одним з визначальних чинників успішної життєдіяльності особистості в усіх сферах відносин, найважливішою умовою вдосконалення способу життя і формування особистості. Саме тому значна увага приділяється впливу особливостей СПК на сферу професійної діяльності, тобто на її успішне виконання як кожним працівником, так і колективом загалом.

Особливе значення має вивчення психологічного клімату в підрозділах ОВС. Адже специфіка діяльності колективів працівників ОВС не схожа на інші. Вона впливає на міжособистісні стосунки, що, у свою чергу, визначає специфічність СПК. Одним з перших колективів на шляху формування особистості працівника міліції є колектив курсантського підрозділу (КП) вищого навчального закладу МВС України (ВНЗ МВС). Саме на цьому етапі відбувається засвоєння знань, умінь, навичок, що необхідні для виконання функціональних обов'язків працівником міліції. Кінцевим результатом професійного становлення офіцера міліції є професіоналізм, що виявляється в “абсолютній” психологічній готовності до ефективного виконання службових обов'язків. Від особливостей колективу КП, системи його норм і цінностей, а також впливу цього колективу на особистість курсанта певною мірою залежить ступінь готовності до професійної діяльності і, у свою чергу, ступінь професіоналізму.

Вищезазначене зумовлює актуальність розробки теоретичних і прикладних засад соціально-психологічного клімату курсантського підрозділу як фактора професійного становлення майбутніх практичних психологів ОВС, що й визначило тему даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження спрямовано на виконання основних положень наказу МВС України “Про затвердження пріоритетних напрямків наукових і дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практику діяльності органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років” від 5 червня 2004 року № 755, наказу МВС України “Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України” від 28 липня 2004 року № 842, наказу МВС України “Про затвердження Програми психопрофілактичної роботи з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ України на 2008-2012 роки” від 7 квітня 2008 року № 161, планів науково-дослідної роботи Київського національного університету внутрішніх справ (КНУВС).

Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою КНУВС (протокол № 2 від 27 лютого 2007 року) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 25 вересня 2007 року).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягала в обґрунтуванні теоретичних основ і практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесу професійного становлення психологів ОВС на етапі навчання у ВНЗ МВС шляхом оптимізації СПК КП.

Відповідно до мети визначено головні завдання дослідження:

- проаналізувати й узагальнити психолого-педагогічну та спеціальну літературу з проблеми професійного становлення (ПС) та СПК колективу;

- виявити особливості впливу СПК КП на процес ПС психологів ОВС;

- дослідити особливості ПС психологів ОВС у ВНЗ МВС на різних етапах навчального процесу в контексті впливу СПК КП;

- визначити детермінанти формування сприятливого СПК КП в умовах ВНЗ МВС;

- обґрунтувати психолого-педагогічні умови оптимізації СПК КП як фактора ПС психологів ОВС в умовах ВНЗ МВС.

Об'єкт дослідження - професійне становлення майбутнього практичного психолога ОВС.

Предмет дослідження - соціально-психологічний клімат курсантського підрозділу як фактор професійного становлення майбутніх практичних психологів ОВС.

Методи дослідження. У теоретичній частині дослідження застосовано методи аналізу нормативних актів МВС України, філософської, юридичної, психологічної та педагогічної літератури для вивчення основних концепцій ПС особистості та СПК колективу, узагальнення провідних підходів до вирішення проблеми СПК колективу як фактора ПС особистості у цілісну концептуальну модель дослідження (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.3).

Прикладна частина дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: метод експертних оцінок застосовано для визначення психологічних характеристик особистості керівника КП (підрозділ 2.2); опитування - для вивчення професійно значущих якостей психолога ОВС (підрозділ 1.1), вивчення основних факторів вибору професії та ВНЗ (підрозділ 1.1), виявлення факторів ПС у період навчання у ВНЗ МВС (підрозділ 1.2); метод вивчення продуктів діяльності використано для оцінки успішності навчальної діяльності курсантів (підрозділ 2.2); метод психодіагностичного тестування - для вивчення СПК КП (комплексна оцінка стану СПК КП за допомогою модифікованого варіанту методики Б. Д. Паригіна “Клімат”; загальна оцінка психологічного клімату, а також виявлення факторів його формування за допомогою “Діагностичного опитувальника СПК групи”; встановлення переважаючих тенденцій поведінки курсантів у процесі міжособистісних стосунків за допомогою опитувальника Т. Лірі “Дослідження комунікативно-характерологічних тенденцій”; дослідження системи ціннісних орієнтацій курсантів за допомогою методики М. Рокіча; отримання даних про рівень організаторських здібностей та організаторської спрямованості особистості керівника за допомогою методики “Експертна оцінка психологічних характеристик особистості керівника”) та психологічних особливостей ПС психологів ОВС (вивчення мотиваційної спрямованості курсантів у процесі навчальної діяльності за допомогою методики Т. Ільїної “Мотивація навчання у ВНЗ”; дослідження індивідуальних властивостей особистості за допомогою “16-факторного особистісного опитувальника Р. Кеттелла” (форма С)) (підрозділ 2.2), апробації розробленої програми психолого-педагогічних заходів оптимізації СПК КП (підрозділ 2.3); метод соціально-психологічного тренінгу - для оптимізації СПК КП (підрозділ 2.3).

Первинні дані, здобуті на етапі констатуючого та формуючого експериментів, піддавалися статистичному кореляційному, порівняльному та факторному аналізам з подальшим якісним обґрунтуванням й узагальненням (підрозділи 2.2, 2.3).

Емпіричну базу дослідження становлять результати експертного опитування 58 осіб, серед яких 46 фахівців СПЗ ОСД ОВС та 12 фахівців науково-педагогічного персоналу кафедр психологічного спрямування КНУВС; опитування 3587 абітурієнтів ВНЗ МВС; психодіагностика 322 курсантів психологічних факультетів Львівського державного університету внутрішніх справ, Харківського національного університету внутрішніх справ, КНУВС; експертної оцінки дев'яти керівників КП.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в отриманні даних щодо особливостей впливу СПК курсантського підрозділу на процес професійного становлення психологів ОВС в умовах навчання у ВНЗ МВС, зокрема:

уперше:

- обґрунтовано психодіагностичні критерії визначення стану СПК курсантського підрозділу як фактора професійного становлення психолога ОВС;

- встановлено особливості професійного становлення психологів ОВС у ВНЗ МВС на різних етапах навчального процесу в контексті впливу на нього СПК курсантського підрозділу;

- визначено психолого-педагогічні умови оптимізації процесу професійного становлення психологів ОВС у ВНЗ МВС через управління СПК курсантського підрозділу;

удосконалено:

- теоретичні та науково-практичні засади дослідження СПК курсантського підрозділу;

- підходи щодо управління професійним становленням психологів ОВС з урахуванням їх специфіки;

- уявлення про професійно значущі якості психолога ОВС;

- шляхи управління СПК з метою оптимізації професіоналізації психологів ОВС;

дістало подальший розвиток:

- теоретичний та науково-практичний зміст системи підготовки психологів до умов професійної діяльності;

- теоретико-методичні засади дослідження СПК колективу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що через управління механізмами СПК КП відкривається можливість прогнозування, управління та коригування процесу ПС психологів ОВС в умовах ВНЗ МВС.

Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі КНУВС (акт впровадження від 11 червня 2009 року); у системі службової підготовки Дарницького районного управління головного управління МВС України у м. Києві (акт впровадження від 14 травня 2009 року).

Основні положення і висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри юридичної психології КНУВС і міжкафедральному семінарі кафедр юридичної психології, загальної та соціальної психології, практичної психології, психологічних дисциплін факультету права та підприємництва, наукової лабораторії психологічного супроводження оперативно-службової діяльності ОВС та наукової лабораторії з проблем громадської безпеки КНУВС.

Особистий внесок здобувача. У навчально-методичному посібнику “Професійна підготовка практичних психологів ОВС”, написаному у співавторстві, доробок здобувача становить 30 %; в науковій статті “Соціально-психологічні чинники професійного становлення працівників міліції” доробок здобувача становить 50 %.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки, сформульовані в дисертації, відображено в доповідях на п'яти міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології” (Київ, 2005 рік); “Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки” (Київ, 2006 рік); “Актуальні проблеми юридичної психології” (Київ, 2006 рік); “Психологические технологии в экстремальных видах деятельности” (Донецьк, 2008-2009 роки).

Публікації. Основні положення дисертації відображено в дванадцяти публікаціях (п'ять - у співавторстві), п'ять з них опубліковано у фахових наукових виданнях із психологічних наук, затверджених ВАК України (одна - у співавторстві), одному навчально-методичному посібнику (у співавторстві), рекомендованому Міністерством освіти і науки України, одному методичному посібнику для тренерів.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, що включають шість підрозділів, висновків, 11 додатків на 18 сторінках, списку використаних джерел (223 найменування). Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках, містить 17 таблиць і 1 рисунок на 11 сторінках. Повний обсяг роботи становить 210 сторінок.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення та особистий внесок здобувача; представлено дані про впровадження, апробацію та публікації результатів дослідження.

Розділ 1 “Теоретичний аналіз соціально-психологічного клімату групи як чинника професійного становлення особистості” складається із трьох підрозділів і присвячений аналізу наукових доробок, що розкриває стан проблеми в її методологічному, методичному та прикладному аспектах.

У підрозділі 1.1. “Поняття професіоналізму, етапи та психологічні складові професійного становлення практичного психолога органів внутрішніх справ” розкрито етапи та психологічні складові професіоналізації особистості, визначено психологічні аспекти ПС, а також особливості цього процесу психологів ОВС.

Вивчення проблеми ПС особистості (Є. О. Клімов, С. Д. Максименко, Л. Е. Орбан-Лембрик, В. І. Пліско, В. В. Рибалка) знаходить своє відображення в концептуальних положеннях щодо:

- підготовки майбутнього фахівця в умовах ВНЗ (Н. М. Гупан, М. І. Дьяченко, Л. О. Кандибович, О. В. Киричук, М. В. Костицький, А. О. Лігоцький, В. М. Синьов, М. О. Сова, М. О. Супрун та ін.);

- розвитку професійних здібностей, умінь та навичок майбутнього фахівця професій типу “людина-людина” (А. О. Деркач, Л. М. Карамушка, Є. О. Клімов, Н. Д. Левітов, С. Д. Максименко, Л. Е. Орбан-Лембрик, Н. І. Пов'якель, Н. В. Чепелєва, В. Д. Шадріков, Ю. М. Швалб, Т. С. Яценко та ін.);

- міжособистісних стосунків у професійному колективі (К. О. Альбуханова-Славська, О. О. Бодальов, Я. Л. Коломінський, А. В. Петровський, Л. І. Уманський).

Соціально-психологічні основи формування фахівця теоретично обґрунтовано в дослідженнях Г. М. Андреєвої, М. М. Обозова та ін. Ця проблема знайшла практичне застосування у працях Я. Л. Морено, К. Р. Роджерса, К. Рудестама, Л. А. Петровської, Т. С. Яценко та ін.

Проблеми ПС розглядають і юридичні психологи (Д. О. Александров, В. Г. Андросюк, В. І. Барко, Г. Є. Запорожцева, О. В. Іванова, Ю. Б. Ірхін, Л. І. Казміренко, О. А. Левенець, Л. І. Мороз, О. М. Цільмак, Г. О. Юхновець, С. І. Яковенко та ін.).

Необхідною передумовою успішності особистості у професійній діяльності, професійного й особистісного зростання є формування та розвиток професійно значущих якостей фахівця. Так, фахівцями СПЗ ОСД ОВС і науково-педагогічним персоналом кафедр психологічного спрямування визначено професійно значущі якості психолога ОВС, зокрема: розвинуті вольова активність та емоційна стійкість, уміння переконувати, викликати довіру та розряджати напруженість, проникливість, критичність мислення, професійна інтуїція, організованість, дипломатичність і дисциплінованість у поводженні, а також сила і врівноваженість нервової системи. А от така професійна якість, як конгруентність (відкритість) набуває меншої значущості для професійної діяльності психолога ОВС ніж для психолога цивільних структур, що можна пояснити специфікою статусно-рольових взаємодій у правоохоронних структурах.

У підрозділі 1.2. “Соціально-психологічний клімат курсантського підрозділу як умова ефективної професійної підготовки майбутнього практичного психолога органів внутрішніх справ” проаналізовано теорії функціонування СПК у групі в аспекті розкриття в цьому феномені властивостей, що впливають на ПС психологів ОВС в умовах ВНЗ МВС. Розглянуто структуру та особливості формування СПК як явища, що здійснює безпосередній вплив на діяльнісні аспекти навчально-професійної орієнтації. Проаналізовано вимоги щодо професійної підготовки психолога ОВС у ВНЗ МВС.

Процес ПС психолога ОВС в умовах ВНЗ МВС відбувається під дією різноманітних впливів, які можна умовно поділити на фактори макро- і мікросередовища. Під макросередовищем розуміється великий соціальний простір, в якому перебуває і здійснює свою життєдіяльність той або інший колектив. Макросередовище характеризується певним станом суспільної свідомості, що відображає суспільне буття в усій його суперечливості. Мікросередовище - це повсякденна діяльність людей з певними матеріальними і духовними умовами. Саме на цьому рівні ті або інші впливи макросередовища знаходять для кожної особистості свою визначеність, зв'язок з реаліями життєвої практики. Мікросередовищем ПС майбутнього психолога ОВС є курсантський колектив, який створює певний СПК, що сприяє або, навпаки, ускладнює процес ПС.

На етапі ПС у навчальному закладі відбувається засвоєння знань, навичок, умінь, що необхідні для виконання функціональних обов'язків психологом ОВС. При цьому від особливостей колективу КП, його системи норм і цінностей, а також впливу даного колективу на особистість курсанта певною мірою залежить ступінь готовності до професійної діяльності й ступінь професіоналізму.

Якісний аспект міжособистісних відносин, що виявляється у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють продуктивній спільній діяльності та всебічному розвитку особистості у групі відображає СПК колективу. Він багато в чому залежить від типу організації, способу життя, а також якості життя членів організації й умов (соціально-політичних, соціально-економічних, соціально-культурних). Так, специфічність СПК КП виявляється у змісті, організації й умовах навчально-службової діяльності; стилі та особливостях роботи керівництва, характері статусно-рольових взаємодій у ВНЗ, рівні збігу офіційної та неофіційної структури підрозділів, культурі міжособистісних стосунків, нормативних та ціннісно-орієнтаційних аспектах життєдіяльності групи, соціально-демографічних та психологічних особливостях членів групи.

У підрозділі 1.3. “Структура та динамічні аспекти соціально-психологічного клімату курсантського підрозділу” розглянуто складові, динаміку СПК, а також фактори його формування.

СПК формується на основі суб'єктивних думок та ставлень людини до професійного оточення: до людей; до умов праці; до стилю керівництва; до групових норм та цінностей тощо, тобто на основі особистісного сприйняття та оцінок, а також взаємообміну думок. СПК - це узгоджені думки, оцінки та ставлення членів колективу до оточення й обставин служби. У структурі СПК вчені виокремлюють три складові блоки: соціологічний; психологічний та моральний.

Важливим у вивченні СПК є аналіз його динаміки, що передбачає дослідження механізмів, які забезпечують співвідношення об'єктивних показників клімату й умов спільної діяльності, з одного боку, та думок щодо станів, компонентів, зовнішніх і внутрішніх детермінант СПК - з іншого. Таким чином, урахування й розуміння закономірностей трансформації об'єктивних факторів спільної діяльності в суб'єктивні уявлення про них є передумовою ефективного формування та вдосконалення СПК.

Вагомими факторами, що визначають рівень СПК КП, є особистість керівника та молодших командирів, особистість викладача, індивідуальні особливості членів підрозділу. Для підтримання і регулювання СПК підрозділу необхідна свідома активність самих членів колективу у створенні сприятливого СПК; цілеспрямована робота керівництва, служби психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, науково-педагогічного персоналу ВНЗ.

Розділ 2 “Емпіричне дослідження соціально-психологічного клімату курсантського підрозділу” складається з трьох підрозділів, у яких представлено результати дослідження СПК КП як чинника ПС психологів ОВС в умовах ВНЗ шляхом аналізу стану СПК, виявлення факторів його формування, переважаючих тенденцій поведінки курсантів у процесі міжособистісних стосунків, рівня організаторських здібностей та організаторської спрямованості особистості керівника, а також дослідження особистісних якостей курсантів-психологів, особливостей мотивації навчальної діяльності, ціннісно-орієнтаційної сфери, стилю міжособистісної взаємодії.

У підрозділі 2.1. “Організація, принципи та методи проведення емпіричного дослідження” висвітлено методи емпіричного дослідження, обґрунтовано доцільність їх використання, визначено етапи та контингент дослідження, представлено авторську концептуальну модель дослідження впливу СПК КП на процес ПС психолога ОВС.

При організації та проведенні емпіричного дослідження враховано специфічні особливості СПК, зокрема, його двоїста природа, а також зв'язок із ПС психологів ОВС, для якого характерним є діалектично-взаємообумовлений детермінізм.

Основними критеріями оцінки професійно-психологічного аспекту СПК КП ми виділили такі: характер міжособистісних стосунків; особливості управління КП; задоволеність умовами навчально-службової діяльності; структура мотиваційної спрямованості та ціннісно-орієнтаційна єдність підрозділу. Інтегральними показниками перебігу процесу ПС визначено успішність навчальної діяльності та вираженість індивідуально-психологічних особливостей курсантів.

Дослідження здійснювалось протягом декількох взаємопов'язаних етапів, що передбачали обґрунтування методичної бази емпіричного дослідження; власне емпіричне дослідження СПК КП в контексті ПС; порівняльний та кореляційний аналіз отриманих емпіричних даних; упровадження програми заходів оптимізації СПК, відповідно до результатів констатуючого експерименту.

У підрозділі 2.2. “Результати дослідження соціально-психологічного клімату як чинника професійного становлення майбутнього практичного психолога органів внутрішніх справ” представлено результати емпіричного дослідження: СПК у курсантських навчальних групах, особливостей ціннісно-орієнтаційної та мотиваційної сфер; досліджено особистісні якості майбутніх психологів; встановлено кореляційні зв'язки між СПК колективу та його психологічними чинниками, а також показниками ПС; надано результати порівняльного аналізу здобутих емпіричних даних груп респондентів.

Результати емпіричного дослідження визначають, що підрозділи, в яких курсанти виявляють зорієнтованість на життєву мудрість та щастя інших, дисциплінованість у поведінці, високий рівень мотивації навчальної діяльності на засвоєння знань та професійну самореалізацію, наполегливість у досягненні цілей, відповідальність та ділову спрямованість особистості, ефективну взаємодію у стосунках, а також дотримання норм і правил поведінки у навчальному закладі на рівні глибокого усвідомлення характеризуються середньою сприятливістю СПК. Характерним для них також є почуття залежності від групи, певна несамостійність, потреба в підтриманні групи, орієнтація на групову думку та схвалення однокурсників і керівництва.

Зорієнтованість курсантів на матеріальні цінності, розваги в житті, власні потреби та інтереси, вияв вимогливості та скептичності до соціальних явищ й оточуючих осіб у поєднанні з прагненням до демонстрації впевненості в собі, схильність до звинувачення оточуючих, дратівливості, суперництва у стосунках, високий рівень очікувань як у взаємодіях з однокурсниками, так і з безпосереднім керівником, а також у вимогливості до умов навчально-службової діяльності обумовлює незначну сприятливість СПК підрозділу.

За результатами кореляційного аналізу емпіричних даних усієї вибірки було виявлено, що показники позитивного СПК КП визначаються високими показниками успішності навчальної діяльності (0,183) як показником ефективності спрацьованості колективу, високим рівнем життєвої (побутової) мудрості (0,126), а також чіткою професійною зорієнтованістю (0,149) в контексті майбутньої фахової діяльності.

На формування сприятливого СПК колективу позитивно впливають особистісні якості курсанта, а саме: розвинені комунікативні якості (0,139), сміливість (0,176), нормативність поведінки (0,189), а також розвинуті психологічні якості керівника, зокрема: дієвість (0,331); вибірковість (0,319); відповідальність (0,316); критичність (0,300); тактовність (0,290); усвідомленість (0,235); цілеспрямованість (0,230); визначеність (0,229) та вимогливість (0,218).

Формування сприятливого СПК обумовлюється тісними емоційними стосунками між членами колективу (0,508), які не переходять на рівень поведінкових стосунків (-0,394). Відзначається необхідність позитивної установки на навчально-службову діяльність (0,191) загалом, і, зокрема, задоволеність рівномірністю навчально-службового процесу (0,371) та налагодженими стосунками з керівником (0,143) як визначальних чинників СПК.

Аналіз характерних детермінант СПК першокурсників показав слабкий кореляційний зв'язок з таким провідним показником, як успішність навчальної діяльності (0,084). Звідси логічне пояснення має прагнення до формування життєвої мудрості (0,193), зорієнтованість на благополуччя інших (0,196). Провідною детермінантою позитивного СПК першокурсники вважають домінування такої якості, як сміливість (0,217). Що ж до уявлення про значущі якості керівника, що визначають СПК, то першочергового значення набувають відповідальність (0,271) та вибірковість (0,247), дієвість (0,207) та критичність (0,203). Для першокурсників формування СПК обумовлюється задоволеністю стосунками як на рівні емоційному (0,410), так і на поведінковому (0,366).

Умови навчально-службової діяльності різко відрізняються від звичних побутових умов учорашніх школярів. Необхідність пристосування до них обумовлює гостру потребу в задоволеності станом оснащення (0,210), санітарно-гігієнічними умовами (0,176) та різноманітністю діяльності (0,229) при формуванні психологічного клімату.

Аналіз факторів СПК випускних курсів засвідчує чітку зорієнтованість курсантів на навчальну діяльність (0,397), отже, показник успішності стає провідним критерієм продуктивного СПК.

На старших курсах формується певна установка курсантів на відчуття не лише внутрішнього, а й суто фізичного комфорту саме в позитивному СПК. Це й визначає констатовану залежність значущості сприятливого СПК від здоров'я (0,241) як показника захищеності. При цьому впевненість передбачає можливість реалізації не лише як успішної особистості, а і як майбутнього фахівця, готового до практичної діяльності та підкріпленого суб'єктивним відчуттям професійної освіченості (0,256). Водночас специфіка навчання у відомчому навчальному закладі вимагає конформної поведінки, яка виражається в небажанні відстоювати власну позицію (-0,268), що обумовлює перекладення відповідальності на інших (у тому числі й керівника).

Що ж стосовно особистісних якостей, то тут спостерігається чіткий зв'язок з розвинутими комунікативними якостями (0,230), нормативністю поведінки (0,279), чутливістю (0,392) у формі толерантності, які є сприятливими умовами формування позитивних стосунків у колективі та власне професійно значущими якостями психолога.

Для позитивного впливу на формування СПК, на думку старшокурсників, провідну роль відіграють такі якості безпосереднього керівника, як критичність (0,280), вибірковість (0,268), дієвість (0,248), вимогливість (0,218), визначеність (0,211).

Обумовленість СПК у підрозділі відзначається характером міжособистісних взаємодій лише на емоційному рівні (0,281), рівномірністю навчально-службового процесу (0,227), організованістю діяльності (0,353), а також задоволеністю стосунками з керівником (0,238). Відсутність прямої залежності психологічного клімату від санітарно-гігієнічних умов навчально-службової діяльності, що не відповідають потребам курсантів (-0,235) обумовлюється адаптованістю випускників до цього чинника.

Отже, отримані кількісні показники досліджуваного явища в результаті проведеного констатуючого експерименту надали можливість визначити психолого-педагогічні умови ПС психологів ОВС у ВНЗ МВС.

У підрозділі 2.3. “Психолого-педагогічні умови оптимізації соціально-психологічного клімату курсантського підрозділу в контексті професійного становлення” розкрито умови формування сприятливого СПК, зокрема у курсантському середовищі, а також представлено результати впровадження комплексу психолого-педагогічних заходів оптимізації СПК КП.

Розроблено комплекс психолого-педагогічних заходів, що включав у себе психологічне супроводження (соціально-психологічний тренінг; проведення навчальних занять дисциплін психологічного циклу; позанавчальні заняття у межах роботи наукового гуртка), заходи виховного характеру (кураторська робота; консультування керівників КП з питань ефективного управління), а також двоетапну тренінгову програму “Оптимізація соціально-психологічного клімату курсантського підрозділу”.

Вибірка респондентів формуючого експерименту була представлена курсантами першого курсу психологічного факультету КНУВС. Контрольна та експериментальна групи по 25 осіб у кожній були сформовані шляхом випадкового вибору.

За результатами анкетування зафіксовано зміни в оцінці критеріїв взаємостосунків в експериментальній групі в напрямі покращення, підвищення показника рівня групової згуртованості, зменшення оцінки конфліктності у стосунках між членами групи.

Після участі у тренінгу члени групи відзначили відчуття групової єдності, покращення взаємин у групі. Особистими здобутками респонденти визначили оволодіння новими способами виходу з конфліктних ситуацій.

Наслідком здійснення заходів формуючого експерименту стали зміни показників психологічного мікроклімату групи від незначного сприятливого (7,1) до середнього ступеня сприятливості (21,5).

Зріс коефіцієнт ціннісно-орієнтаційної єдності від проміжного рівня розвитку експериментальної групи (0,33) до рівня колективізму (0,57). Серед важливих особистісних якостей, необхідних для успішного виконання спільної навчально-службової діяльності, найбільша позитивна динаміка спостерігається в оцінці чесності (52 %), комунікативності (49 %), поінформованості (17 %), працелюбності (14 %) та колективізму (13 %). Зазначені якості забезпечують формування позитивних стосунків на емоційному та поведінковому рівнях, які під час констатуючого експерименту визначено провідними факторами сприятливого СПК.

Курсанти експериментальної групи змінили погляд щодо превалюючого застосування таких стилів поведінки в конфліктних ситуаціях, як компроміс і співпраця.

Результати формуючого експерименту засвідчили про те, що комплекс психолого-педагогічних заходів сприяв виробленню у курсантів конструктивної лінії поведінки в конфліктних ситуаціях, зорієнтованості на взаємодію та навчальний процес, формуванню активної соціальної позиції у спільній навчально-службовій діяльності. У поєднанні з вищезазначеним, створена атмосфера довіри серед членів групи, що трансформувалася в особистісну тенденцію, а також зростання ціннісно-орієнтаційної єдності стали підґрунтям підвищення рівня згуртованості КП, оптимізації соціально-психологічного клімату, що сприяє професійному становленню майбутніх фахівців.

Висновки

У висновках наведено результати проведеного теоретичного та емпіричного дослідження проблеми оптимізації СПК КП як фактора ПС психологів ОВС, зокрема:

1. Професійне становлення - це складний і багатогранний процес, що починається з моменту прийняття рішення про вибір професії і закінчується повною самореалізацією особистості в професії. Психологічними складовими ПС психолога ОВС є: професійне самовизначення, вибір професії з урахуванням власних інтересів і схильностей; засвоєння необхідних знань, умінь, навичок, правил і норм професійної діяльності; усвідомлення себе як фахівця, розвиток професійно значущих якостей. Одним із провідних чинників ПС фахівця на етапі навчання у ВНЗ є СПК колективу, адже сприятлива атмосфера в групі не тільки продуктивно впливає на результати діяльності, але й розкриває нові потенціали особистості. СПК КП має специфічні особливості, що виявляються у змісті, організації й умовах навчально-службової діяльності; стилі роботи керівництва, характері статусно-рольових взаємодій, нормативних та ціннісно-орієнтаційних аспектах життєдіяльності групи, соціально-демографічних та психологічних особливостях членів групи.

2. В результаті порівняльного аналізу показників СПК та ПС курсантів у підрозділах із середньою та незначною сприятливістю СПК виявлено суттєві відмінності. Так, високий рівень мотивації курсантів на засвоєння знань і професійну самореалізацію, наполегливість у досягненні цілей, відповідальність та ділову спрямованість особистості, усвідомленість дотримання норм та правил поведінки в навчальному закладі, зорієнтованість на ефективну взаємодію у стосунках, на життєву мудрість, щастя інших, а також дисциплінованість поведінки обумовлюють середню сприятливість СПК КП.

Незначна сприятливість СПК підрозділу має місце за наявності зорієнтованості курсантів на матеріальні цінності, розваги в житті, власні потреби та інтереси, скептичності стосовно соціальних явищ та оточуючих осіб, поєднаних із прагненням до демонстрації впевненості в собі, схильністю до звинувачення оточуючих, дратівливістю, суперництвом у стосунках, високим рівнем очікувань як щодо взаємодії з однокурсниками, так і з безпосереднім керівником, а також вимогливістю до умов навчально-службової діяльності.

3. Одним із провідних критеріїв ПС фахівця є сформованість його професійно значущих якостей. За результатами емпіричного дослідження серед якостей психолога ОВС особливого значення набувають розвинута вольова активність та емоційна стійкість, уміння переконувати, викликати довіру та розряджати напруженість, проникливість, критичність мислення, професійна інтуїція, організованість, дипломатичність та дисциплінованість у поведінці, а також сила і врівноваженість нервової системи.

4. Вивчення СПК КП дало змогу визначити не лише його пріоритетні чинники, а й особливості їх динаміки. Для першокурсників такими є: налагодження стосунків як на емоційному, так і на поведінковому рівнях, прагнення до формування життєвої мудрості, зорієнтованість на благополуччя інших, вияви відкритості у стосунках, сміливості та відповідальності. Така спрямованість курсантів на побудову внутрішньогрупової взаємодії, надбання досвіду спільної навчально-службової діяльності й адаптування до її умов зумовлюють слабкий зв'язок СПК з успішністю навчальної діяльності. Окрім того, провідного значення набувають відповідальність, вибірковість, дієвість та критичність керівника.

У процесі подальшого навчання відбуваються відповідні зміни уявлень курсантів щодо провідних чинників СПК. Так, на випускному курсі визначається інша ієрархія: розвинені комунікативні якості, толерантність та чутливість, установка на відчуття як внутрішнього, так і фізичного комфорту. Зазначені показники не лише сприяють формуванню позитивних стосунків у колективі, а й визначають розвиток власне професійно значущих якостей практичного психолога ОВС. Таким чином, сформований досвід взаємодії у складі групи й адаптація до умов навчально-службової діяльності чітко зорієнтовують курсантів випускних курсів на фахове становлення, а показник навчальної успішності стає провідним чинником сприятливого СПК.

5. Загальною тенденцією в оцінках усіх опитаних респондентів, незалежно від курсу навчання, є визначення як чинників сприятливого СПК життєвої мудрості, зовнішньої конформності у внутрішньоколективних стосунках, почуття залежності індивідуальної успішності від колективу, прямолінійності та безпосередньості поведінки, а також розвинутих комунікативних якостей, сміливості, нормативності поведінки, чіткої професійної зорієнтованості в навчально-службовому процесі, що обумовлює успішність навчальної діяльності.

Особливо значущу роль відіграють якості керівника, зокрема: дієвість, вибірковість, відповідальність, критичність, тактовність, цілеспрямованість, визначеність та вимогливість.

6. Відповідно до виявлених провідних детермінант, для оптимізації СПК курсантського підрозділу автором запропоновано комплекс психолого-педагогічних заходів, що поєднує психологічне супроводження (соціально-психологічний тренінг; навчальні заняття з психологічних дисциплін; позанавчальна робота в межах наукового гуртка) та заходи виховного характеру (кураторство; консультування керівників курсантських підрозділів з питань ефективного управління).

Здійснення зазначених заходів сприяло виробленню у курсантів експериментальної групи конструктивної лінії поведінки в конфліктних ситуаціях, зростанню довіри серед членів групи (24 %), ціннісно-орієнтаційної єдності (24 %), соціальної активності курсантів у спільній навчально-службовій діяльності (4,6 %), а також формуванню зорієнтованості на взаємодію (25 %) та навчальний процес (6,3 %). Зазначені зміни в перебігу процесів внутрішньогрупової динаміки стали підґрунтям для підвищення рівня згуртованості курсантів (20 %) та оптимізації СПК КП (24 %).

7. Перспективними напрямами подальших наукових пошуків визначено: поглиблення теоретичних та практичних уявлень щодо факторів ПС психологів ОВС, дослідження особливостей формування СПК КП, зокрема ролі керівника та молодшої командної ланки. Окрім того, результати дослідження впливу сприятливого СПК КП на формування ПС психолога ОВС можуть бути екстрапольовані й на інші напрями підготовки курсантів за різними спеціалізаціями у ВНЗ МВС України.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Ярема Н. Ю. Соціально-психологічні чинники професійного становлення працівників міліції / О. В. Іванова, Н. Ю. Ярема // Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 22 трав. 2006 р.). - К. : Либідь, 2006. - С. 345-351.

2. Ярема Н. Ю. Ціннісно-смислова сфера особистості практичного психолога ОВС на етапі професійного становлення / Н. Ю. Ярема // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К. : Главник, 2008. - Т. Х, вип. 4. - С. 380-385.

3. Ярема Н. Ю. Професійне самовизначення як етап професійної соціалізації особистості / Н. Ю. Ярема // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2008. - Т. Х, ч. 2. - С. 519-524.

4. Ярема Н. Ю. Професійно важливі якості практичного психолога органів внутрішніх справ / Н. Ю. Ярема // Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К. : Главник, 2008. - Т. Х, ч. 5. - С. 591-598.

5. Ярема Н. Ю. Професійна діяльність практичних психологів ОВС в умовах миротворчих місій / Н. Ю. Ярема // Наукові праці МАУП / редкол. : В. Б. Захожай (голов. ред.) [та ін.]. - К. : ДП “Вид. дім “Персонал”, 2009. - Вип. 2 (21). - С. 165-169.

6. Ярема Н. Ю. Особливості проведення тренінгових занять в курсантських підрозділах ВНЗ МВС / О. В. Іванова, Н. Ю. Ярема // Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології : тези доп. матеріалів другої Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 20 жовт. 2005 р.). - К. : КЮІ МВС, 2005. - С. 116-119.

7. Ярема Н. Ю. Молодша командна ланка як фактор СПК курсантського підрозділу ВНЗ МВС / Н. Ю. Ярема // Актуальні проблеми юридичної психології : тези доп. наук.-практ. конф.; Київ, 29-30 верес. 2006 р. - К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2006. - С. 228-231.

8. Ярема Н. Ю. Соціально-психологічний клімат у курсантському підрозділі / О. В. Іванова, Н. Ю. Ярема // Юридична психологія та педагогіка : наук. журн. - К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. - № 1. - С. 221-228.

9. Ярема Н. Ю. Професійна підготовка практичних психологів ОВС : навч.-метод. посіб. / Іванова О. В., Ірхін Ю. Б., Ярема Н. Ю. - К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2008. - 98 с.

10. Ярема Н. Ю. Розвиток часової компетентності особистості як передумова професійного становлення / Н. Ю. Ярема // Психологические технологи в экстремальных видах деятельности : материалы IV Междунар. науч.-практ. конф. (Донецк, 22-23 мая 2008 г.). - Донецк : Донец. юрид. ин-т ЛГУВД им. Э. А. Дидоренко, 2008. - С. 370-371.

11. Ярема Н. Ю. Арт-терапевтчний метод у правоохоронній діяльності / О. В. Іванова, Н. Ю. Ярема // Психологические технологи в экстремальных видах деятельности : материалы V Междунар. науч.-практ. конф. (Донецк, 28-29 мая 2009 г.). - Донецк : Донец. юрид. ин-т ЛГУВД им. Э. А. Дидоренко, 2009. - С. 328-329.

12. Ярема Н. Ю. Формування СПК в колективах органів внутрішніх справ: метод. посіб. для тренерів / Ярема Н. Ю. - Вінниця : Книга-Вега , ВАТ “Вінницька обласна друкарня” 2009. - 104 с.

Анотація

Ярема Н. Ю. Соціально-психологічний клімат курсантського підрозділу як фактор професійного становлення майбутніх практичних психологів органів внутрішніх справ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06. - Юридична психологія. - Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено теоретично-експериментальному вивченню проблеми соціально-психологічного клімату курсантського підрозділу як фактора професійного становлення психологів ОВС. Досліджено психологічні аспекти професійного становлення особистості, зокрема, психолога ОВС, визначено його професійно значущі якості, проаналізовано вимоги щодо професійної підготовки психологів ОВС у ВНЗ МВС. Визначено детермінанти сприятливого СПК як фактора професійного становлення, а також їх динаміку. Обґрунтовано доцільність застосування комплексу психолого-педагогічних заходів оптимізації СПК курсантського підрозділу, що поєднує психологічне супроводження та заходи виховного характеру.

Ключові слова: професійне становлення, професійна підготовка, професійно значущі якості, соціально-психологічний клімат, оптимізація, курсантський підрозділ.

Аннотация

Ярема Н. Ю. Социально-психологический климат курсантского подразделения как фактор профессионального становления будущих практических психологов органов внутренних дел. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06. - Юридическая психология. - Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2010.

Диссертация посвящена теоретически-экспериментальному изучению проблемы СПК курсантского подразделения как фактора профессионального становления будущих практических психологов ОВД. Исследовано психологические аспекты профессионального становления личности, в частности, психолога ОВД, проанализированы требования к профессиональной подготовке психологов ОВД в условиях специализированного ВУЗа. Обосновано, что одним из ведущих критериев профессионального становления специалиста выступает сформированность его профессионально значимых качеств. Определены профессионально значимые качества психолога ОВД.

Обосновано, что эффективность общей и индивидуальной деятельности зависит от меры реализации личностных и групповых возможностей, ведь благоприятная атмосфера в группе не только продуктивно влияет на результаты деятельности, но и раскрывает новые возможности личности и проявляет ее потенциалы. В связи с этим возникает возможность комплексного решения проблемы профессионального становления, в том числе и путем оптимизации межличностного взаимодействия членов курсантского подразделения.

В результате изучения СПК курсантского подразделения определены его детерминанты. Так, высокий уровень мотивации учебной деятельности курсантов на усвоение знаний и профессиональную самореализацию, настойчивость в достижении целей, ответственность и деловая направленность, осознанность соблюдения норм и правил поведения в учебном заведении, ориентированность на эффективное взаимодействие в отношениях, на жизненную мудрость, счастье других, а также дисциплинированность поведения обуславливают среднюю благоприятность СПК курсантского подразделения. Незначительная благоприятность СПК диагностируется при наличии ориентированности курсантов на материальные ценности, развлечения в жизни, собственные потребности и интересы, проявления высокой требовательности и скептичности к социальным явлениям и окружающим в комплексе со стремлением к демонстрации уверенности в себе, склонности к обвинению окружающих, раздражительности, соперничеством в отношениях, высоким уровнем ожиданий как во взаимодействиях с однокурсниками, так и с непосредственным руководителем, а также требовательностью к условиям учебно-служебной деятельности.

В результате изучения динамики приоритетных детерминант положительного СПК определены обуславливающие его факторы для первокурсников: налаживание отношений как на эмоциональном, так и на поведенческом уровнях, стремление к формированию жизненной мудрости, ориентированность на благополучие других, проявление открытости в отношениях, смелости и ответственности. Ведущее значения приобретают ответственность, избирательность, действенность и критичность непосредственного руководителя. Отмечается слабая связь СПК с успеваемостью учебной деятельности. На выпускном курсе определяется иная иерархия детерминант СПК: развитые коммуникативные качества, толерантность и чувствительность, установка курсантов на ощущение как внутреннего, так и физического комфорта. Положительное влияние на формирование СПК, по мнению старшекурсников, имеют также развитые профессиональные качества руководителя. Показатель успеваемости становится ведущим критерием благоприятного СПК, хотя стремление к профессиональной самореализации не подкреплено еще внутренней уверенностью в возможности успешной реализации в жизни.

Разработанный комплекс психолого-педагогических мероприятий оптимизации СПК курсантского подразделения, предполагающий психологическое сопровождение, а также мероприятия воспитательного характера, внедрен в учебно-воспитательный процесс подготовки психологов ОВД, который осуществляется в Киевском национальном университете внутренних дел. Реализация разработанного комплекса оказывает благоприятное воздействие на формирование у курсантов конструктивной линии поведения в конфликтных ситуациях; создание атмосферы доверия среди членов группы, которое трансформируется в личностную тенденцию; возрастание коэффициента ценностного единства КП; ориентированность на взаимодействие и учебный процесс; создание активной социальной позиции курсантов в учебно-служебной деятельности, что способствует повышению уровня сплоченности курсантов, и, как следствие - оптимизации СПК курсантского подразделения.

Ключевые слова: профессиональное становления, профессиональная подготовка, профессионально значимые качества, социально-психологический климат, оптимизация, курсантское подразделение.

Summary

Iarema N. Socially psychological climate of cadets subsection as a factor of the professional becoming of future practical psychologists of internal affairs body. - Manuscript.

Thesis dissertation for a degree of candidate of psychological science Ph.D. in psychology, specialty 19.00.06. - juridical psychology. - Kyiv National university of Internal Affairs, Kyiv, 2010.

Dissertation is devoted the theory experimental study of problem of SPC of cadets subsection as a factor of the professional becoming of future practical psychologists of IAB. Investigational psychological aspects of the professional becoming of personality, in particular, psychologist of IAB, certainly him professionally meaningful qualities, requirements are analyzed in relation to professional preparation of psychologists IAB in the institute of higher of MIA. Certainly determinants of favorable SPC as a factor of the professional becoming, and also their dynamics. Grounded expedience of application of complex of psychological pedagogical measures of optimization of SPC of student subsection which combines the measures of psychological accompaniment and educator character.

Key words: professional becoming, professional preparation, professionally meaningful qualities, socially psychological climate, optimization, cadet subdivision.