Психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Університет менеджменту освіти»

УДК 159.922.6:37.091.113(043.3)

Психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Фадєєва Марія Володимирівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти».

Науковий керівник - доктор психологічних наук, доцент Бондарчук Олена Іванівна, Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти», кафедра психології управління, завідувач.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Ложкін Георгій Володимирович, Національний технічний університет України «КПІ», кафедра психології і педагогіки, професор;

кандидат психологічних наук, доцент Кот Галина Миколаївна, Національний авіаційний університет, кафедра педагогіки та психології професійної освіти, доцент.

Захист відбудеться «23» квітня 2010 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 у Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти» за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти»: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

Автореферат розісланий «17» березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н. М. Скоробогатько

психологічний керівник імідж позитивний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах соціальних трансформацій зростає роль психологічної підготовки фахівців до виконання професійної діяльності. Особливого значення при цьому набуває психологічна підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів, покликаних створювати сприятливі умови для навчання, виховання, розвитку особистості майбутніх поколінь у школі, тобто зробити її привабливою для всіх суб'єктів освітнього процесу. Це, в свою чергу, актуалізує проблему формування позитивного іміджу освітньої організації.

Необхідність формування позитивного іміджу загальноосвітнього навчального закладу в сучасних соціально-економічних умовах зумовлена й тим, що з кожним роком зростає конкуренція між загальноосвітніми навчальними закладами. Такий стан закладів середньої освіти пояснюється складною демографічною ситуацією, яка склалася в Україні. Так, за прогнозами, представленими у проекті «Концепція структури та змісту загальної середньої освіти (у 12-річній школі)», у 2011 році буде навчатися на 3 млн. учнів менше, ніж зараз. Проблема набору торкнеться не лише початкової школи, але й старших профільних класів загальноосвітньої школи як державної, так і недержавної форми власності.

Саме тому керівники загальноосвітніх навчальних закладів змушені замислитися над тим, як довести перевагу їх навчального закладу над іншими. Не є виправданим прагнення шкіл конкурувати на основі високих показників ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання) або на кількості переможців в олімпіадах, оскільки не всі батьки зорієнтовані лише на результат навчання. Для більшості з них не менш важливими є сприятливе психологічне середовище в школі, комфортні умови навчання, наявність системи додаткового навчання, різноманітність дозвілля дітей, бажання дитини навчатися саме в цій школі, класі тощо.

Створення позитивного іміджу освітньої організації підвищує ефективність діяльності закладу освіти, дає можливість більш повно задовольнити потреби споживачів освітніх послуг, якими, перш за все, виступають батьки учнів і самі учні. Водночас, як свідчить практика діяльності керівників шкіл, здебільшого вони психологічно неготові до формування позитивного іміджу освітньої організації, ефективної презентації себе й закладу освіти користувачам освітніх послуг. Такий стан речей, на наш погляд, зумовлений прогалинами у відповідній психологічній підготовці управлінців.

Слід зазначити, що проблема формування позитивного іміджу вже була предметом уваги дослідників. Так, зокрема, вивченням психологічного змісту поняття «імідж», окремих аспектів формування іміджу особистості та організації займалися зарубіжні (М. Вудкок, Ф. Джефкінс, Б. Джі, Е. Сміт, Д. Френсіс та ін.), російські (О.О. Бодальов, Д.О. Горбаткін, О.В. Змановська, А.А. Калюжний, Ф.О. Кузін, О.Б. Перелигіна, Т.М. Піскунова, В.М. Шепель, Н.М. Шкурко та ін.) та українські (А.Ф. Головченко, В.В. Ісаченко, Л.М. Карамушка, А.О. Кононенко, Н.В. Лікарчук, В. Маценко, Г.Г. Почепцов, Т.В. Скрипаченко, Т.В. Смірнова та ін.) вчені.

З іншого боку, досліджено проблеми психологічної підготовки та готовності фахівців до професійної діяльності (Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, Н.Ю. Волянюк, Є.О. Клімов, Г.В. Ложкін, С.Д. Максименко, А.К. Маркова, Л.М. Мітіна, В.А. Семиченко, Е.Е. Симанюк, Т.С. Яценко та ін.), в тому числі, підготовки керівників освітніх організацій до ефективного управління (О.І. Бондарчук, Л.М. Карамушка, Н.Л. Коломінський, С.Д. Максименко, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.В. Третьяченко та ін.).

Водночас, проблема підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації, попри всю її актуальність, ще не виступала предметом спеціальних наукових досліджень.

Означені причини дозволяють вважати обрану тему - «Психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації» актуальною і недостатньо розробленою у педагогічній психології.

Зв'язок роботи з науковими програмами і планами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексних науково-дослідних тем кафедри психології управління Університету менеджменту освіти АПН України «Соціально-психологічні чинники мотивації професійного вдосконалення особистості керівних кадрів освіти» (державний реєстраційний номер 0199U004314) та «Психологічні засади стимулювання особистісного розвитку управлінських кадрів (в умовах післядипломної педагогічної освіти)» (державний реєстраційний номер 0106U002456). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Університету менеджменту освіти АПН України (протокол №10 від 20.12.2006) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №2 від 27.02.2007).

Об'єктом дослідження обрано процес формування позитивного іміджу освітньої організації.

Предмет дослідження - психологічний зміст та умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації.

Мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні та експериментальному апробуванні змісту та умов підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації.

Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання дослідження:

1) на основі теоретичного аналізу розкрити зміст і структуру позитивного іміджу освітньої організації та чинники його формування;

2) виявити зміст та структуру психологічної готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації як результату їх підготовки;

3) дослідити рівень психологічної готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації;

4) визначити психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації;

5) розробити та апробувати програму підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації.

Теоретико-методологічними основами дослідження стали загальні принципи психологічної науки (детермінізму, єдності свідомості і діяльності, розвитку, системного підходу та ін.); концептуальні підходи до розвитку особистості як суб'єкта власної життєдіяльності (К.О. Абульханова-Славська, О.В. Киричук, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко та ін.), і, передусім, у процесі професійної діяльності та підготовки до неї (Г.О. Балл, Г.В. Ложкін, С.Д. Максименко, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.А. Семиченко, В.В. Третьяченко, Ю.М. Швалб та ін.); концептуальні положення щодо проблеми іміджу (Ф. Джефкінс, А.А. Калюжний, А.О. Кононенко, Н.В. Лікарчук, Д. Огілві, О.Б. Перелигіна, А. Райс, Е. Семпсон, Т.В. Скрипаченко, Д. Траут, Л. Ческін та ін.); концептуальні підходи до вивчення проблеми формування позитивного іміджу (О.В. Змановська, В.В. Ісаченко Г.Г. Почепцов, В.М. Шепель та ін.), особливостей формування позитивного іміджу організації загалом (Д.О. Горбаткін, Б. Джі, А.В. Карпов, В.В. Менщікова, Е.А. Уткін та ін.) та освітньої організації, зокрема (А.Ф. Головченко, Л.М Карамушка, Т.М. Піскунова та ін.); підходи щодо змісту, основних напрямів та форм психологічної підготовки особистості, в тому числі, керівників освітніх організацій, до здійснення професійної діяльності (О.І. Бондарчук, Л.М. Карамушка, Н.Л. Коломінський, П.В. Лушин, С.Д. Максименко, В.А. Семиченко, Н.В. Чепелєва, Т.С. Яценко та ін.).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань було використано комплекс теоретичних і експериментальних методів:

· теоретичні методи: теоретичний аналіз, узагальнення, систематизація, моделювання, що застосовувалися для визначення теоретико-методологічних основ підготовки керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації, розробки концептуальних засад психологічної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації;

· емпіричні методи: спостереження за особливостями управлінської діяльності керівників, за функціонуванням різних типів загальноосвітніх навчальних закладів як зовнішніми проявами наявності чи відсутності їхнього позитивного іміджу; психодіагностичні методи (анкетування, інтерв'ювання, тестування, аналіз документації, контент-аналіз, метод експертної оцінки та ін.), які використовувалися для дослідження основних тенденцій і проблем підготовки керівників до формування позитивного іміджу освітньої організації, зокрема, для визначення рівнів розвитку мотиваційного, когнітивного, операційного та особистісного компонентів готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу як результату їх підготовки: модифікований варіант методики О.І. Бондарчук та Л.М. Карамушки для дослідження мотивації професійної діяльності фахівців, модифікований варіант методики О.І. Бондарчук для визначення суб'єктивної значущості для керівників формування позитивного іміджу закладу освіти, опитувальник самомоніторінгу М. Снайдера, опитувальник І.М. Юсупова «Оцінка емпатії», опитувальник Ю.М. Орлова «Потреба в спілкуванні», анкета особистісних характеристик (авторська розробка).

· констатувальний та формувальний експерименти;

· методи активного соціально-психологічного навчання (соціально-психологічний тренінг, навчально-рольові та ділові ігри тощо);

· методи математичної обробки даних (кореляційний, факторний, кластерний аналіз) з подальшою їх якісною інтерпретацією та змістовим узагальненням.

Обробка даних та їх графічна презентація здійснювалась за допомогою комп'ютерного пакету статистичних програм SPSS (версія 13.0) та MS Excel.

Організація дослідження. Дослідження проводилось в чотири етапи.

На першому етапі (2004 р.) було вивчено теоретичні та практичні аспекти проблеми готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації, визначено провідні ідеї дослідження та розроблено його програму.

На другому етапі (2005-2006 рр.) у процесі констатувального експерименту було здійснено збір і інтерпретацію емпіричних даних щодо рівнів та чинників готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації.

На третьому етапі (2007-2008 рр.) у процесі формувального експерименту було визначено психологічні умови підготовки керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу закладу освіти, розроблено та апробовано програму навчання керівників загальноосвітніх навчальних закладів, яка включала: проблемні психологічні практикуми, «мозкові штурми», тренінги, рольові ігри та ін.

На четвертому етапі (2008-2009 рр.) було проведено узагальнення результатів дослідження та їх представлення у тексті дисертаційного дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась протягом 2004-2008 рр. на базі Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Всього в дослідженні взяли участь 150 керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Надійність та вірогідність результатів забезпечувалися ґрунтовним теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень; сукупністю методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження; поєднанням якісного і кількісного аналізу експериментальних даних; застосуванням методів математичної статистики.

Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягають у тому, що: вперше визначено та обґрунтовано зміст та психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації, розроблено модель готовності керівників шкіл до формування позитивного іміджу освітньої організації як результату їх підготовки; показано можливість використання цієї моделі для побудови програми підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації; дістали подальшого розвитку положення про імідж організації загалом та освітньої організації, зокрема, поглиблено уявлення про умови формування позитивного іміджу освітньої організації, про зміст і чинники психологічної готовності керівників до управлінської діяльності, про психологічні умови підготовки керівників освіти до професійної діяльності.

Практичне значення дослідження визначається тим, що фактичні матеріали, теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані у системі післядипломної освіти з метою підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації. Розроблена авторська програма підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів впроваджена у процес післядипломної педагогічної освіти керівників освітніх організацій. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою моніторингу успішності підготовки управлінців до професійної діяльності. Отримані результати дослідження можуть бути використані у процесі професійної підготовки менеджерів освіти та практичних психологів в системі вищої освіти, а також у безпосередній діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів та шкільних психологів.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес підвищення кваліфікації керівників освітніх організацій у Луганському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 198 від 3 червня 2008 р.), у роботу відділу освіти Кремінської райдержадміністрації Луганської області (довідка про впровадження № 1226 від 23 серпня 2007 року), у навчально-виховний процес на факультеті психології Кам'янець-Подільського національного університету (довідка про впровадження № 407 від 19 червня 2008 р.).

Особистий внесок автора. Розроблені автором наукові положення та одержані емпіричні дані є самостійним внеском у розробку проблеми підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації. У колективному навчальному посібнику, написаному у співавторстві, описано зміст та структуру позитивного іміджу освітньої організації, розкрито чинники формування закладу освіти. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.

Апробація роботи. Основні положення і результати дослідження висвітлювалися в публікаціях автора, доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри психології управління ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» АПН України. Також результати роботи доповідалися автором та обговорювалися на всеукраїнських і міжнародних наукових форумах: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу в професійній освіті» (м. Ізмаїл, 11-12 вересня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості у системі неперервної професійної освіти» (м. Київ, 24 квітня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Викладач і студент: умови особистісно-професійного зростання» (м. Черкаси, 29-30 жовтня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Психологічні проблеми становлення фахівця в умовах соціальних трансформацій» (м. Київ, 24 листопада 2009 р).

Публікації. Матеріали дослідження знайшли відображення в колективному навчальному посібнику з грифом МОН України, у 7 статтях, надрукованих у фахових виданнях, і 1 тезах наукової конференції.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури (211 найменувань, з них 18 - іноземними мовами), додатків. Основний текст дисертації викладено на 160 сторінках. Робота містить 31 таблицю, 22 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність досліджуваної проблеми, визначені об'єкт, предмет, мета й завдання дослідження, розкриті його методологічні й методичні засади, викладена наукова новизна, представлена теоретична й практична значущість роботи. Також подані відомості про особистий внесок автора, апробацію роботи, впровадження її в практику та публікації за темою дисертації.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади психологічної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації» висвітлені зміст, структура, основні чинники позитивного іміджу освітньої організації, проаналізовані проблеми підготовки управлінців до його формування, подана модель психологічної готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації як результату їх підготовки.

У процесі теоретичного аналізу визначено, що позитивний імідж освітньої організації можна розглядати як емоційно-забарвлений образ освітньої організації, який створюється цілеспрямовано і визначає її престиж та репутацію у цільової аудиторії (учні, батьки учнів, вчителі), внаслідок чого цільова аудиторія надає перевагу даному закладу освіти. Виокремлено характеристики загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ), що визначають його позитивний імідж у суб'єктів навчально-виховного процесу. Показано, що ці характеристики є мінливими і варіюються в залежності від суб'єкта (цільової аудиторії), який сприймає освітню організацію, а також від того, які очікування він має відносно певної освітньої організації.

Визначено психологічні особливості структури позитивного іміджу освітньої організації, яка складається з афективного (оцінно-емоційне сприйняття освітньої організації та особливостей її діяльності), когнітивного (знання про характеристики освітнього закладу, особливості його функціонування) та конативного (формування готовності діяти певним чином по відношенню до цієї організації, надати їй перевагу чи відмовитися від партнерства з нею) компонентів.

Виокремлено дві групи чинників позитивного іміджу закладу освіти: зовнішні (освітня політика держави та вплив органів державного управління на формування позитивного іміджу загальноосвітнього навчального закладу, суспільні очікування щодо діяльності освітньої галузі, статус освітян у суспільстві, специфіка функціонування освітньої галузі в умовах соціально-економічних змін, психологічна підготовка керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації); внутрішні (об'єктивні та суб'єктивні організаційні чинники, недостатня готовність керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації). При цьому, до об'єктивних організаційних чинників віднесено назву, герб, гімн, власний сайт в Інтернеті; дизайн будівлі та кабінетів; уніфіковану форму одягу учнів зв'язок школи з ВНЗ та соціальними інститутами тощо. Суб'єктивні організаційні чинники - це історія школи, її традиції та ритуали; авторитет і репутація керівника загальноосвітнього навчального закладу, вчителів школи, учнів; сприятливий психологічний клімат у вчительському та учнівському колективах; чітке формулювання місії школи тощо.

Визначено проблеми підготовки керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації: а) відсутність належних дисциплін та спеціальних курсів у навчальних планах вищих педагогічних навчальних закладів; б) недостатня кількість таких курсів (а також годин, відведених на них) у системі післядипломної педагогічної освіти; в) переважання репродуктивних форм засвоєння знань і, як результат, недостатній рівень розвитку відповідних умінь і навичок; г) неготовність викладачів педагогічних вищих навчальних закладах та закладів післядипломної педагогічної освіти до відповідного навчання керівників.

Показано, що результатом підготовки керівників до формування позитивного іміджу має стати їх психологічна готовність до цього виду діяльності. Створено модель психологічної готовності, яка містить чотири взаємопов'язаних компоненти: мотиваційний - сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням формування позитивного іміджу загальноосвітнього навчального закладу, зокрема, прагнення керівника ЗНЗ знати умови формування позитивного іміджу загальноосвітнього навчального закладу; бажання оволодіти методиками формування позитивного іміджу загальноосвітнього навчального закладу; бажання підвищити престиж та якість освіти; бажання створити власний позитивний імідж та ін.; когнітивний - знання змісту понять «імідж», «імідж школи», «позитивний імідж школи»; наявність психологічних знань щодо особливостей та чинників формування позитивного іміджу загальноосвітнього навчального закладу; знання методів, методик, психологічних засобів формування позитивного іміджу загальноосвітнього навчального закладу; операційний - вміння використовувати прийоми та методи формування позитивного іміджу загальноосвітнього навчального закладу в практиці управлінської діяльності, вміння організовувати начально-виховне середовище, яке сприятиме підвищенню якості освіти і, як наслідок, підвищенню іміджу загальноосвітнього навчального закладу; формувати свій власний позитивний імідж та ін.; особистісний - сукупність особистісних характеристик керівника ЗНЗ, що забезпечують формування позитивного іміджу закладу освіти, зокрема, відкритість, демократичність, вимогливість, схильність до інновацій, оптимальний рівень емпатії, самомоніторінгу, комунікабельність, наявність власного позитивного іміджу тощо.

У другому розділі «Емпіричне дослідження психологічної готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації» викладена загальна стратегія емпіричного дослідження, обґрунтована система методичних прийомів та діагностичних методик, представлені основні емпіричні показники та їх інтерпретація. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась протягом 2004-2008 рр. на базі Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. У дослідженні взяли участь 150 керівників загальноосвітніх навчальних закладів з різних регіонів України.

Для дослідження стану психологічної готовності керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації було використано такі методи дослідження: для мотиваційного компонента - модифікований варіант методики О.І. Бондарчук, Л.М. Карамушки «Дослідження мотивів професійної діяльності керівників освітніх організацій»; метод експертної оцінки; для когнітивного компонента - анкета (авторська розробка), опитувальник (авторська розробка); для операційного компонента - анкета, аналіз управлінських ситуацій (авторська розробка); для особистісного компонента - шкала самомоніторінгу М. Снайдера; опитувальник І.М. Юсупова «Оцінка емпатії»; опитувальник Ю.М. Орлова «Потреба в спілкуванні»; методика визначення суб'єктивної значущості особистісних рис керівника ЗНЗ для формування позитивного іміджу освітньої організації (авторська розробка).

Відносно мотиваційного компонента готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації встановлено, що лише чверть керівників мають високий рівень її сформованості, середній рівень виявлено у 61,6% досліджуваних керівників, а низький - у 13,1%. Останні характеризуються тим, що вони не пов'язують свою управлінську діяльність з формуванням позитивного іміджу ЗНЗ.

Подібні результати отримано й щодо рівнів розвитку інших компонентів готовності. Так, високий рівень сформованості когнітивного та операційного компонентів готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації мають 19,7% і 18,8%, середній - 38,3% і 50,3%, а низький - 42% і 30,9% досліджуваних відповідно.

Особливо недостатньою є сформованість особистісного компонента готовності: лише 16,6% керівників мають високий рівень, а 83,4% досліджуваних - середній та низький рівні. Це пов'язане, зокрема, з недостатньою комунікабельністю, низькими показниками емпатії та самомоніторінгу та ін.

За результатами проведеного кластерного аналізу значущих для управлінців особистісних характеристик, що, на їх думку, суттєво впливають на формування позитивного іміджу, виокремлено 3 групи (кластери) керівників: красномовці (18,7%), які віддають перевагу комунікабельності, красномовству як головним характеристикам особистості, важливим для створення іміджу; впевнені (44%), для яких лідерські якості та впевненість у собі є такими характеристиками; творці (36,7%), які орієнтовані на творчі якості, любов до дітей, схильність до інновацій тощо.

Виявлені гендерно-вікові особливості розвитку особистісної готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації. Так, жінки більше здатні до прояву емпатії та мають більш виражену потребу в спілкуванні, ніж чоловіки (р < 0,05). Крім того, жінкам-управлінцям незалежно від віку більш властиві середній (оптимальний) та високий рівень самомоніторінгу, а для молодих за віком керівників чоловічої статі - низький рівень самомоніторінгу.

Визначено залежність операційного компонента готовності керівників до формування позитивного іміджу закладу освіти від стажу їх управлінської діяльності: чим більше стаж, тим більшим є рівень розвитку операційного компоненту (р < 0,05). Щодо когнітивного компонента готовності залежно від віку управлінців на рівні тенденції встановлено зворотну картину: з віком обізнаність керівників шкіл щодо особливостей формування іміджу спадає, особливо у чоловіків.

Досліджені тенденції розвитку психологічної готовності залежно від типу навчального закладу: керівники закладів нового типу більше готові до такого виду діяльності. Так, третина керівників інноваційних шкіл мають високий рівень готовності до формування позитивного іміджу, тоді як у керівників традиційних шкіл він виявився лише у незначної частини досліджуваних. Ця тенденція зберігається і щодо всіх компонентів готовності - кількість керівників інноваційних шкіл з високим рівнем розвитку мотиваційного, когнітивного та операційного компонентів є більшою, ніж у керівників традиційного типу ЗНЗ.

Загалом, у результаті дослідження виявлено недостатній рівень готовності значної кількості керівників до формування позитивного іміджу освітнього закладу: лише 20,1% мали високий рівень, 49,4% - середній, а близько чверті - низький рівень.

При цьому самі керівники недостатньо усвідомлюють цей факт: 46,3% досліджуваних оцінили себе як повністю готових до формування позитивного іміджу освітньої організації, середній рівень готовності відзначили 38,9%, а низький - лише 14,8% управлінців.

Недостатня готовність керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації, встановлена у констатувальній частині дослідження, засвідчила необхідність спеціальної психологічної підготовки управлінців до даного виду діяльності.

У третьому розділі «Оптимізація психологічної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації» викладена загальна стратегія формувального експерименту, визначені завдання та принципи його проведення, детально описана технологія підготовки керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації, наводяться та інтерпретуються результати впровадження програми навчання. Формувальний експеримент проводився впродовж 2004-2008 років на базі Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Для проведення експерименту були відібрані експериментальна й контрольна групи (відповідно 25 і 26 осіб), які не відрізнялись за рівнем готовності до формування позитивного іміджу освітньої організації і були приблизно однаковими за віковими та соціально-демографічними характеристиками.

На основі теоретичного аналізу літератури та результатів констатувальної частини дослідження розроблена програма підготовки управлінців до формування позитивного іміджу закладу освіти, у якій реалізовані такі психологічні умови: 1) актуалізація мотивації керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо формування та оптимізації як власного позитивного іміджу, так і іміджу закладу освіти; 2) збагачення керівників загальноосвітніх навчальних закладів знаннями щодо формування позитивного іміджу освітньої організації (зокрема, інформацією про імідж, види іміджу, структуру іміджу освітньої організації, чинники, що впливають на позитивний імідж освітньої організації); 3) інтерактивне навчання методам та засобам формування власного позитивного іміджу та позитивного іміджу освітньої організації; 4) організація проектної діяльності щодо формування позитивного іміджу закладу освіти. Були визначені такі завдання: а) вивчення громадської думки поза і всередині школи з метою з'ясування, чи задоволені школою вчителі, учні, батьки; б) поширення новин, які пов'язані з розвитком інноваційних процесів (процесів розробки, впровадження та використання педагогічних нововведень) як характеристика життєдіяльності школи і як перевага цієї школи серед інших; в) формування громадської думки шляхом розробки інформаційного матеріалу, який повинен бути доступним, зрозумілим, відображати позитивні зміни в шкільному житті, демонструвати досягнення школи, які були отримані в процесі змін.

Виходячи з того, що найбільш вдалою, адаптованою до умов післядипломної педагогічної освіти формою підготовки керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації вважається спецкурс-тренінг (О.І. Бондарчук, Л.М. Карамушка), було виокремлено три компоненти, такого спецкурсу: 1) мотиваційно-цільовий, включає вивчення потреб усіх суб'єктів педагогічної діяльності у формуванні іміджу школи, як усередині, так і поза її межами, вивчення вже набутого досвіду; визначення цілей та задач цього управлінського нововведення, результатів його впровадження; 2) інформаційно-смисловий, розкриває сутність поняття «імідж освітньої організації» для керівників ЗНЗ, його структурні елементи, їх характеристику, критерії відбору змісту інформаційних матеріалів та їх оформлення; 3) технологічний, включає в себе послідовність етапів реалізації цього нововведення, технологічну готовність суб'єктів діяльності, відпрацьованість рекомендацій щодо його використання.

Отримані в процесі формувального експерименту результати переконливо довели, що впровадження програми психолого-педагогічної підготовки, спрямованої на формування психологічної готовності керівників до створення позитивного іміджу освітньої організації, забезпечило позитивну динаміку кількісних і якісних характеристик цього утворення в експериментальній групі (рис. 1).

Так, на 47,3% зросла кількість керівників експериментальної групи із високим рівнем готовності до формування позитивного іміджу освітньої організації, водночас кількість керівників із середнім рівнем готовності зменшилася на 28,7%, з низьким - 18,3% (р < 0,01).

Щодо контрольної групи, тут спостерігаються незначні зміни: кількість керівників із низьким рівнем готовності зменшилась лише на 2,3%, із середнім збільшилась на 1,8%, а з високим знизилась на 0,5%.

Таким чином, результати формувального експерименту підтвердили можливість підготовки керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації і довели ефективність використання відповідної програми у системі післядипломної педагогічної освіти.

Рис. 1 Порівняльний аналіз готовності керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації у контрольній та експериментальній групах

Результати дослідження зазначеної проблеми дають підстави для таких висновків:

1. Позитивний імідж освітньої організації можна розглядати як емоційно-забарвлений образ освітньої організації, який створюється цілеспрямовано і визначає її престиж та репутацію у цільової аудиторії (учні, батьки учнів, учителі), унаслідок чого цільова аудиторія надає перевагу цьому закладу освіти. Структура позитивного іміджу освітньої організації складається з афективного (оцінно-емоційне сприйняття освітньої організації та особливостей її діяльності), когнітивного (знання про характеристики освітнього закладу, особливості його функціонування) та конативного (формування готовності діяти певним чином по відношенню до цієї організації, надати їй перевагу чи відмовитися від партнерства з нею) компонентів.

2. Виокремлено дві групи чинників позитивного іміджу закладу освіти: зовнішні (освітня політика держави та вплив органів державного управління на формування позитивного іміджу загальноосвітнього навчального закладу, суспільні очікування щодо діяльності освітньої галузі, статус освітян у суспільстві, специфіка функціонування освітньої галузі в умовах соціально-економічних змін, психологічна підготовка керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації); внутрішні (об'єктивні та суб'єктивні організаційні чинники, недостатня готовність керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації). При цьому, до об'єктивних організаційних чинників віднесено назву, герб, гімн, власний сайт в Інтернеті; дизайн будівлі та кабінетів; уніфіковану форма одягу учнів зв'язок школи з ВНЗ та соціальними інститутами; тощо. Суб'єктивні організаційні чинники - це історія школи, її традиції та ритуали; авторитет і репутація керівника загальноосвітнього навчального закладу, вчителів школи, учнів; сприятливий психологічний клімат у вчительському та учнівському колективах; чітке формулювання місії школи тощо.

3. Результатом підготовки керівників до формування позитивного іміджу має стати їх психологічна готовність до цього виду діяльності. Створено модель психологічної готовності, яка містить чотири взаємопов'язаних компоненти: мотиваційний - сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням формування позитивного іміджу ЗНЗ, зокрема, прагнення керівника ЗНЗ знати умови формування позитивного іміджу загальноосвітнього навчального закладу; бажання оволодіти методиками формування позитивного іміджу закладу освіти; бажання підвищити престиж та якість освіти; бажання створити власний позитивний імідж та ін.; когнітивний - знання змісту понять «імідж», «імідж школи», позитивний імідж школи»; наявність психологічних знань щодо особливостей та чинників формування позитивного іміджу загальноосвітнього навчального закладу; знання методів, методик, психологічних засобів формування позитивного іміджу загальноосвітнього навчального закладу; операційний - вміння використовувати прийоми та методи формування позитивного іміджу загальноосвітнього навчального закладу в практиці управлінської діяльності, вміння організовувати начально-виховне середовище, яке сприятиме підвищенню якості освіти, і, як наслідок, підвищенню іміджу загальноосвітнього навчального закладу; формувати свій власний позитивний імідж та ін.; особистісний - сукупність особистісних характеристик керівника ЗНЗ, що забезпечують формування позитивного іміджу закладу освіти, зокрема, відкритість, демократичність, вимогливість, схильність до інновацій, оптимальний рівень емпатії, самомоніторінгу, комунікабельність, наявність власного позитивного іміджу тощо.

4. Встановлено проблеми підготовки керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації: а) відсутність належних дисциплін та спеціальних курсів у навчальних планах педагогічних вищих навчальних закладах; б) недостатня кількість таких курсів (а також годин, відведених на них) у системі післядипломної педагогічної освіти; в) переважання репродуктивних форм засвоєння знань і, як результат, недостатній рівень розвитку відповідних умінь і навичок; г) неготовність значної кількості викладачів педагогічних вищих навчальних закладах та закладів післядипломної педагогічної освіти до відповідного навчання керівників.

За результатами емпіричного дослідження визначено недостатню готовність керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації і, водночас, завищену самооцінку керівниками готовності до такої діяльності.

5. За результатами факторного та кластерного аналізу особистісного компонента готовності виокремлено 3 групи (кластери) керівників: красномовці, впевнені та творці. Доведено вплив гендерно-вікових чинників: у керівників-жінок емпатія та потреба в спілкуванні розвинуті краще, ніж у чоловіків (р < 0,05), жінкам-управлінцям незалежно від віку більш властиві середній та високий рівень самомоніторінгу, а для молодих за віком керівників чоловічої статі характерним є низький рівень самомоніторінгу. Встановлено залежність когнітивного компонента готовності залежно від віку: з віком обізнаність керівників шкіл щодо особливостей формування іміджу спадає, особливо у чоловіків. Встановлено, що чим більший стаж управлінської роботи, тим вищий рівень розвитку операційного компонента у керівників ЗНЗ.

Виявлені особливості готовності керівників до формування позитивного іміджу освітньої організації залежно від типу навчального закладу: керівники інноваційних закладів освіти більш готові до формування позитивного іміджу освітньої організації, ніж керівники традиційних шкіл, особливо за когнітивною та операційними складовими.

6. Виділено комплекс умов, що сприятимуть успішній підготовці керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації, реалізованих через включення керівників ЗНЗ до активної пізнавальної та практичної діяльності, що сприяло: 1) для мотиваційного компонента: актуалізації мотивації керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо формування та оптимізації як власного позитивного іміджу, так і іміджу закладу освіти;; 2) для когнітивного компонента: збагаченню інформаційного простору керівників загальноосвітніх навчальних закладів знаннями щодо формування позитивного іміджу освітньої організації (зокрема, інформацією про імідж, види іміджу, структуру іміджу освітньої організації, чинники, що впливають на позитивний імідж освітньої організації); 3) для операційного компонента: організації проектної діяльності щодо формування позитивного іміджу закладу освіти; 4) для особистісного компонента: інтерактивне навчання пошуку методів та засобів формування та поліпшення власного позитивного іміджу і позитивного іміджу освітньої організації.

7. Показано можливість підготовки керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації на основі впровадження у систему післядипломної педагогічної освіти відповідної авторської програми, що була реалізована у вигляді семінару-тренінгу і містила: 1) мотиваційно-цільовий компонент, спрямований на вивчення потреб усіх суб'єктів педагогічної діяльності у формуванні іміджу школи, як усередині, так і поза її межами; 2) інформаційно-смисловий компонент, що передбачав розкриття сутності поняття «імідж освітньої організації» для керівників ЗНЗ, його структурних елементів, методів формування тощо; 3) технологічний компонент, який був направлений на розвиток вмінь та навичок керівників ЗНЗ, що забезпечував операційну готовність керівників до формування позитивного іміджу освітньої організації; 4) розвивальний компонент, який був направлений на розвиток особистісних якостей керівників ЗНЗ, що забезпечував їх особистісну готовність до формування позитивного іміджу освітньої організації.

Результати апробації цієї програми в системі післядипломної педагогічної освіти засвідчили її ефективність: в експериментальній групі значно підвищився рівень сформованості усіх компонентів готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації, що дає підстави для впровадження програми в процес їх психологічної підготовки.

Проведене дослідження не претендує на всебічне висвітлення проблеми підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації. Перспективними надалі можуть вважатись дослідження, які мають відношення до таких актуальних проблем педагогічної та вікової психології: визначення змісту й умов удосконалення психологічної підготовки викладачів вищих навчальних закладів у цілому та інститутів післядипломної педагогічної освіти у контексті формування позитивного іміджу освітньої організації; підготовка практичних психологів до надання психологічної допомоги керівникам ЗНЗ щодо формування позитивного іміджу закладу освіти тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ВІДБИТИЙ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Навчальний посібник з грифом МОН України:

1. Маркетинг освітніх послуг : навч. посібник / В. І. Фадєєв, М. В. Фадєєва, С. М. Ганжа, С. А. Ганжа. - Євпаторія : Кримський Афон, 2009. - 168 с. (Автору належить описання змісту та структури позитивного іміджу освітньої організації, розкриття чинників формування закладу освіти).

Статті у наукових фахових виданнях, включених до переліку ВАК України:

1. Фадєєва М. В. Позитивний імідж загальноосвітнього навчального закладу як чинник ефективності його діяльності / М. В. Фадєєва // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12, Психологічні науки. - К., 2007. - № 18 (42). - С. 71-75.

2. Фадєєва М. В. Особливості підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації / М. В. Фадєєва // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. пр. / Ун-т менеджменту освіти АПН України. - К., 2008. - Вип. 9. - С. 143-146.

3. Фадєєва М. В. Проблема психологічної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації / М. В. Фадєєва // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Т. 1. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія / Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України ; за ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. - К., 2008. - Ч. 20. - С. 124-126.

4. Фадєєва М. В. Особливості факторного та кластерного аналізу підготовки керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації / М. В. Фадєєва // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12, Психологічні науки. - К., 2009. - № 27 (51). - С. 268- 272.

5. Фадєєва М. В. Психологічні проблеми підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації в контексті сучасних соціокультурних умов / М. В. Фадєєва // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. пр. / Ун-т менеджменту освіти АПН України. - К., 2009. - Вип. 11, ч. 2. - С. 298-304.

6. Фадєєва М. В. Психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації / М. В. Фадєєва // Науковий вісник Південноукраїнського педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. пр. - Одеса, 2009. - С. 150-155.

7. Фадєєва М. В. Технологія формування позитивного іміджу загальноосвітнього навчального закладу / М. В. Фадєєва // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. / Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України ; за ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. - Ч. 24., т. 1. «Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія». - К., 2009. - С. 91-96.

Матеріали доповідей на науково-практичних конференціях:

1. Фадєєва М. В. Особливості формування позитивного іміджу освітньої організації / М. В. Фадєєва // Викладач і студент: умови особистісного і професійного зростання : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Черкаси, 29-30 жовтня 2009 р.) / Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси, 2009. - С. 49-51.

АНОТАЦІЇ

Фадєєва М.В. Психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - ДВНЗ «Університет менеджменту освіти». - Київ, 2010.

У дисертації досліджено проблему підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації. Визначено зміст, структуру та показники позитивного іміджу освітньої організації, виявлені чинники його формування. Створено модель психологічної готовності керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації як результату їх підготовки.

У ході констатувального експерименту виявлено особливості готовності керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу закладів освіти та чинників, які впливають на її формування. Результати формувального експерименту переконливо довели доцільність і ефективність авторської програми підготовки керівників ЗНЗ до формування позитивного іміджу освітньої організації.

Ключові слова: імідж, позитивний імідж, позитивний імідж освітньої організації, керівники загальноосвітніх навчальних закладів, підготовка до формування позитивного іміджу освітньої організації, психологічна готовність до формування позитивного іміджу освітньої організації, система післядипломної педагогічної освіти.

Фадеева М. В. Психологические условия подготовки руководителей общеобразовательных учебных заведений к формированию позитивного имиджа образовательной организации. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - ГВУЗ «Университет менеджмента образования». - Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию проблемы подготовки руководителей общеобразовательных учебных заведений к формированию позитивного имиджа образовательной организации.

В первом разделе «Теоретико-методологические основы психологической подготовки руководителей общеобразовательных учебных заведений к формированию позитивного имиджа образовательной организации» отражено содержание, структура, основные факторы формирования позитивного имиджа образовательной организации, проанализированы проблемы подготовки управленцев к его формированию, подана модель психологической готовности руководителей общеобразовательных учебных учреждений к формированию позитивного имиджа образовательной организации.

В результате теоретического анализа определено, что позитивный имидж образовательной организации можно рассматривать как эмоционально-окрашенный образ образовательной организации, который формируется целенаправленно и определяет ее престиж и репутацию у целевой аудитории (ученики, родители учеников, учителя), в результате чего целевая аудитория отдает предпочтение данному образовательному учреждению.

Определены психологические особенности структуры позитивного имиджа образовательной организации, которая состоит из аффективного, когнитивного и конативного компонентов.

Определены две группы факторов формирования позитивного имиджа образовательного учреждения: внешние (образовательная политика государства и влияние органов государственного управления на формирование позитивного имиджа общеобразовательного учебного учреждения и т.д.); внутренние (объективные и субъективные организационные факторы, недостаточная готовность руководителей ОУЗ к формированию позитивного имиджа образовательной организации).

Установлены проблемы подготовки руководителей ОУЗ к формированию позитивного имиджа образовательной организации. Представлена модель психологической готовности руководителей школ к формированию позитивного имиджа как результат их психологической подготовки.

Во втором разделе «Эмпирическое исследование психологической готовности руководителей общеобразовательных учебных заведений к формированию позитивного имиджа образовательной организации» описана общая стратегия эмпирического исследования, представлены основные эмпирические показатели и сделана их интерпретация. Экспериментальная работа проводилась в течение 2004-2008 гг. на базе Луганского института последипломного педагогического образования. Всего в исследовании приняли участие 150 руководителей общеобразовательных учебных заведений.

В процессе исследования выявлено недостаточную готовность руководителей к формированию позитивного имиджа образовательной организации по всем составляющим. Высокий уровень мотивации выявлен у 25,3% исследуемых, когнитивной составляющей - у 19,7%, операционной - у 18,8%, личностной - 16,7%. Согласно общему показателю готовности руководителей к формированию позитивного имиджа образовательной организации, определено, что 30,5% руководителей имеют низкий, 49,4% -средний и 20,1% - высокий уровень. Исследовались внутренние и внешние факторы подготовки руководителей общеобразовательных учебных заведений к формированию позитивного имиджа образовательной организации.

По результатам проведенного кластерного анализа значимых для управленцев личностных характеристик, которые, по их мнению, существенно влияют на формирование позитивного имиджа, выделено 3 группы (кластера) руководителей: «красноречивые» (18,7%), «уверенные» (44%), «творцы» (36,7%).

Выявлены гендерно-возрастные особенности развития личностной готовности руководителей, а также определена зависимость операционной составляющей готовности руководителей от стажа их управленческой деятельности. Относительно когнитивной составляющей готовности выявлено, что с возрастом осведомленность руководителей школ относительно особенностей формирования имидожа снижается, особенно у руководителей.