Залежність негативних особливостей Я-концепції від гендерних стандартів в юнацькому віці

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Залежність негативних особливостей Я-концепції від гендерних стандартів в юнацькому віці

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

гендерний поведінка юнак дівчина

Актуальність дослідження. Проблема впливу соціокультурного середовища на процес становлення Я-концепції молоді актуалізується на сучасному етапі розвитку суспільства у зв'язку зі змінами наукової і суспільної парадигми, що супроводжуються, в тому числі й трансформацією системи гендерних відносин, виникненням сучасних гендерних зразків, які найчастіше розходяться з традиційними. На тлі цих змін у сфері гендерної культури суспільства виникають протиріччя в інтеріоризації гендерних стандартів, які здатні негативно вплинути на формування Я-концепції сучасної молоді, що вимагає проведення спеціальних досліджень у цій області.

Рішення проблеми стає можливим завдяки реалізації гендерного підходу у вивченні процесу соціалізації особистості, основні положення якого викладені С. Бем, Т. В. Бендас, М. В. Бураковою, Н. М. Городновою, Т. В. Говорун, Н. М. Дорошенко, В. Е. Каганом, О. Р. Каліною, О. Б. Кізь, О. М. Кікінеджі, І. С. Кльоциною, І. С. Коном, Д. В. Логвіновою, Л. У. Поповою, Н. К. Радіною, В. Р. Романовою, Г. В. Турецькою, К. Уестом, Н. В. Ходиревою, Р. Хоф, R. J. Hare-Mustin, E. Kimmel, J. Kromey, J. Marecek, S. Street, R. K. Unger та іншими вченими. Віддаючи належне зробленому в теоретичному осмисленні сутності, структури й закономірностей становлення Я-концепції особистості B. C. Агаповим, Ю. С. Альошиною, Л. І. Анциферовою, П. Бергером, С. А. Баклушинським, Е. П. Белінською, Р. Бернсом, О. Є. Гуменюк, Е. Еріксоном, В. В. Століним, В. Г. Тодоровою, С. М. Петровою, А. В. Фурманом, С. Д. Максименко, Н. Ю. Хусаїновою, X. Шредером, О. А. Яблоковою та іншими, автор не вважає її вичерпною.

Узагальнення цих та інших досліджень дозволяє стверджувати, що гендерні стандарти, які моделюють соціальні зразки поведінки чоловіків та жінок, впливають на формування особистості загалом і відображаються на цілісності та стійкості Я-концепції. Водночас, залишаються нерозкритими питання щодо гендерних типів Я-концепції, їх сутності та змісту. Для вікової та педагогічної психології важливого значення в цьому плані також набуває психологічна характеристика впливу гендерних стандартів на негативні особливості Я-концепції в юнацькому віці. Останній, на думку Р. Бернса, І. С. Кона, Г. Крайг, Р. Хевігхерста, Е. Еріксона та інших, є найважливішим періодом у становленні особистості.

Отже, з урахуванням вищенаведеної аргументації актуальності зазначеної проблеми, темою дисертаційного дослідження обрана така: «Залежність негативних особливостей Я-концепції від гендерних стандартів в юнацькому віці».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до тематичного плану наукових досліджень у рамках наукової теми кафедри теорії і методики практичної психології Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського "Теоретико-методологічні основи становлення особистості психолога в системі спеціалізованої підготовки" (номер держреєстрації 0109U000192) та пов'язана з реалізацією Плану заходів з впровадження принципів гендерної рівності в освіту, затвердженого наказом МОН України від 10.09.2009 р. № 839. Тема дисертації затверджена вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (протокол №7 від 22.02.2007 року) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №5 від 22.05.2007 року). Автором досліджувались змістовні характеристики і негативні особливості Я-концепції особистості в юнацькому віці.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й емпірично дослідити вплив гендерних стандартів на формування негативних особливостей Я-концепції в юнацькому віці.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу психологічної літератури уточнити поняття «гендерні стандарти» і з'ясувати їх роль у становленні Я-концепції особистості в юнацькому віці.

2. Обґрунтувати гендерну типологію Я-концепції.

3. Емпірично визначити негативні особливості Я-концепції у юнаків та дівчат.

4. Розкрити характер залежності негативних особливостей поведінкової, емоційно-оцінної та когнітивної складових Я-концепції юнаків та дівчат від гендерних стандартів.

Об'єкт дослідження - зміст Я-концепції в юнацькому віці.

Предмет дослідження - параметри Я-концепції осіб юнацького віку з різною гендерною полярністю.

Методологічну основу дослідження склали концептуальні підходи до аналізу проблеми гендерної соціалізації особистості (С. Бем, Т. В. Бендас, Т. В. Говорун, І. В. Головньова, І. А. Жеребкіна, О. Ф. Іванова, В. Є. Каган, І. С. Кльоцина, О. С. Кочарян та ін.) та вивчення психічного розвитку і формування самосвідомості особистості (Р. Бернс, О. О. Бодальов, С. Д. Максименко, С. Л. Рубінштейн, В. В. Столін, О. Г. Шмельов та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань дослідження використовувалися такі методи: теоретичні - аналіз, зіставлення, узагальнення наукових даних, за допомогою яких проведено теоретико-методологічний аналіз проблеми дослідження гендерних характеристик Я-концепції в юнацькому віці; емпіричні - спостереження, бесіда, тестування, що застосовувалися з метою вивчення параметрів Я-концепції юнаків та дівчат; статистичні - порівняння незалежних вибірок (за t-критерієм Стьюдента та U-критерієм Манна-Уітні) та кореляційний аналіз з використанням комп'ютерного пакету SPSS 9.0 for Windows, які використовувалися з метою обробки та узагальнення результатів емпіричного дослідження. Зокрема, в дослідженні застосовувалися методики «Ціннісний опитувальник» Ш. Шварца, «Діагностика міжособистісних відносин» Т. Лірі, «Q-сортування» В. Стефансона, «Вивчення мотивації до успіху» і «мотивації до уникнення невдач» Т. Елерса, на основі яких розроблено спосіб визначення «гендерної полярності» Я-концепції та запропонована група показників, що характеризують негативні особливості Я-концепції.

Емпіричне дослідження здійснювалося упродовж 2004-2008 років на базі Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського та Одеської національної академії зв'язку імені О. С. Попова. Дослідженням було охоплено 200 осіб у віці 17-18 років (з них 80 юнаків та 120 дівчат).

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше з'ясовано, що характер засвоєння гендерних стандартів в юнацькому віці впливає на формування внутрішньої розгалуженості Я-концепції, що представлено певними типовими протиріччями у її змісті, специфічними внутрішніми конфліктами у таких випадках: при твердій орієнтації на гендерні стандарти відповідні біологічній статі, властиві протилежній статі, при інтеріоризації різних гендерних стандартів; виявлено загальні, гендерно-незалежні, гендерно-специфічні й гендерно-типологічні особливості Я-концепції особистості в юнацькому віці; обґрунтовано гендерну типологію Я-концепції особистості з погляду її відповідності гендерним стандартам незалежно від біологічної статі (фемінна, маскулінна та конфліктна); описано змістовні характеристики Я-концепції представників виокремлених типів; встановлено комплекси внутрішніх суперечностей, що представляють негативні особливості Я-концепції на рівні характеристик когнітивної, емоційно-оцінної та поведінкової складової у представників різних гендерних типів.

Уточнено поняття «гендерний стандарт» як систему історично сформованих у суспільстві й закріплених культурою уявлень про зміст і специфіку зразка «справжнього чоловіка» або «справжньої жінки», що носять характер наказу та прийняті за орієнтири при виборі форм власної поведінки й трансляції підростаючому поколінню; конкретизовано ознаки негативних особливостей Я-концепції, що проявляються в юнацькому віці як суперечливі, і навіть несумісні знання, переконання, поведінкові установки, що здатні в певних обставинах привести до порушення її цілісності й стійкості.

Дістало подальшого розвитку уявлення про зміст Я-концепції особистості з урахуванням її гендерної полярності; вчення про чинники розвитку Я-концепції в юнацькому віці.

Практичне значення роботи полягає в створенні комплексу процедур з дослідження гендерного типу Я-концепції, який дозволяє визначити особливості кожної з її складових та здійснити профілактику розвитку негативних особливостей Я-концепції юнаків та дівчат.

Результати теоретико-емпіричного дослідження впроваджено в систему навчально-професійної підготовки менеджерів Міжрегіонального інституту управління Одеського навчально-консультаційного центру (довідка про впровадження від 15.09.2009 №04/09). Запропоновану психодіагностичну процедуру визначення гендерної полярності Я-концепції впроваджено в практику психологічної консультації при Одеській Лізі Молодих психологів ГО «ОЛІМП» (довідка про впровадження від 20.08.2009 №129). Розроблені на основі результатів дослідження психологічні рекомендації із профілактики прояву негативних особливостей Я-концепції юнаків і дівчат впроваджено в навчально-виховний процес НВК №13 Суворівського району (довідка про впровадження від 11.09.2009 №436).

Особистий внесок автора полягає в теоретико-емпіричному дослідженні впливу гендерних стандартів на становлення Я-концепції в юнацькому віці; у розробці гендерної типології Я-концепції особистості; у визначенні специфіки негативних особливостей Я-концепції в юнаків та дівчат.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження висвітлювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Наука і освіта - 2004» (Дніпропетровськ, 2004), «Глобальна біоетика: сучасні виміри, проблеми, рішення» (Київ, 2004), «Проблеми психолого-педагогічного супроводу підготовки фахівців у вищій школі» (Одеса 2006); на всеукраїнських науково-практичних конференціях «Гендер: сучасний стан та перспектива розвитку в українському суспільстві» (Херсон, 2004; 2005); на засіданнях кафедри теорії та методики практичної психології та науково-методологічному семінару Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (2004 - 2010).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено у 8 публікаціях, 4 з яких надруковано у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатку та списку використаної літератури. Повний обсяг дисертації складає 247 сторінок тексту, з них 186 сторінок - основного, що містить 25 таблиць, 16 рисунків. Обсяг одного додатку складає 28 сторінок. У списку використаної літератури 224 найменування (серед них 7 іноземними мовами).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертаційної роботи, визначено об'єкт, предмет та мету дослідження, сформульовано задачі, вказано використані методики, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження, наведено дані про апробацію результатів і публікації за темою дисертації.

У першому розділі «Теоретичний аналіз проблеми дослідження гендерних характеристик Я-концепції в юнацькому віці» узагальнено дослідження з гендерної проблематики, уточнено поняття «гендерні стандарти», вивчено дані про вплив гендерних стандартів на формування Я-концепції на різних етапах онтогенеза, з'ясовано особливості цього процесу в юнацькому віці.

Вивчення соціологічних, соціально-психологічних, психологічних досліджень таких соціокультурних явищ, як «гендер» (С. Г. Айвазова, Г. А. Брандт, О. О. Вороніна, І. С. Кльоцина, Г. А. Тьомкіна та ін.), «гендерні стереотипи» (А. В. Васіна, В. З. Дем'янков, Л. А. Пергаменщик, К. Уест та ін.), «стандарти» (О. Р. Кісь, І. С. Кон, Я. І. Кузьмінов, М. М. Юдкевич та ін.) дозволило уточнити поняття «гендерний стандарт» як систему історично сформованих у суспільстві та закріплених культурою уявлень про зміст і специфіку зразку «справжнього чоловіка» або «справжньої жінки», що носять характер припису та беруться за вихідні для зіставлення під час вибору форм власної поведінки й трансляції підростаючому поколінню. Крім узагальненого зразка для наслідування, в зміст гендерного стандарту входять комплекс норм дозволеної поведінки представника певної статі, а також суспільні санкції за їх порушення. Цей зміст розкривається через побут, традиції, звичний спосіб життя населення, суспільні цінності та ідеали, наукові, освітні концепції тощо, й засвоюється особистістю в процесі взаємодії з соціумом, в якому вона активно формує гендерну ідентичність, трансформує її з урахуванням індивідуального досвіду й пропонує іншим. Виходячи з цих відомостей, а також з результатів досліджень Д. Н. Ісаєва, В. Є. Кагана, І. С. Кона, Н. К. Радіної, А. К. Толмасової та інших фахівців, вплив гендерних стандартів на соціалізацію особистості найбільш яскраво представлений у змісті Я-концепції особистості.

Спираючись на результати досліджень B. C. Агапова, Л. І. Анциферової, С. А. Баклушинського, Е. П. Белінської, Р. Бернса, Т. В. Говорун, О. Є. Гуменюк, О. К. Дусавіцького, І. С. Кона, О. М. Кочубейник, Я. В. Мацегора, Т. Л. Миронової, О. Т. Соколової, В. В. Століна, С. М. Петрової, А. В. Фурмана, Н. Ю. Хусаїнової, О. А. Яблокової та інших авторів, Я-концепцію було представлено як поєднання уявлень людини про себе як суб'єкта дій і переживань (когнітивна складова), емоційно-ціннісного ставлення до себе (емоційно-оцінна складова) та основних тенденцій діяльності та стосунків з іншими людьми (поведінкова складова).

За результатами аналізу літератури, в якій представлений віковий аспект проблеми (Т. А. Араканцева, С. Т. Вихор, Н. М. Городнова, Г. В. Гритчук, В. Є. Каган, О. Г. Калина, О. В. Камінська, В. Г. Романова, Н. К. Радіна та ін.), з'ясовано, що вплив гендерних стандартів на формування Я-концепції починається в дитячому віці та виражається в спрямованості гендерної соціалізації дитини. Розвиток і подальше формування гендерної ідентичності продовжується в підлітковому віці у якості центрального компоненту самосвідомості підлітка, який активно впливає на когнітивну, емоційно-оцінну та поведінкову складові Я-концепції. Особливе значення в становленні Я-концепції має юнацький вік, коли завершується пошук ідентичності, формується гнучке використання інтелекту, складаються моральні переконання. Однією з особливостей Я-концепції в цьому віці є існування внутрішніх суперечностей, які загострюються внаслідок інтроеціювання сучасних гендерних стандартів і здатні порушити її стійкість та цілісність.

Виходячи з вищенаведеного, було припущено, що вплив гендерних стандартів позначається на формуванні певного гендерного типу Я-концепції юнаків та дівчат, невідповідність якого біологічній статі може спричинити розвиток негативних особливостей Я-концепції особистості.

У другому розділі «Обґрунтування емпіричного дослідження залежності негативних особливостей Я-концепції від гендерних стандартів у юнацькому віці» наведено гендерну типологію Я-концепції, визначено негативні особливості в структурі її складових, обґрунтовано процедуру емпіричного дослідження та спосіб визначення «гендерної полярності» Я-концепції.

Для вивчення характеру залежності негативних особливостей Я-концепції від гендерних стандартів в юнацькому віці було проаналізовано та узагальнено відомості, що є в науковій літературі (Л. П. Великанова, Н. М. Дорошенко, В. М. Карандашев, Т. В. Кубриченко, К. Купер, К. Міліакк, Т. Л. Миронова, Н. Л. Пушкарьова, О. В. Шешукова та ін.), які розкривають зміст найбільш розповсюджених гендерних стереотипів. Це дало змогу навести характеристики фемінного, маскулінного і конфліктного типів Я-концепції особистості на основі відповідності її змісту гендерним стандартам. До характеристик фемінного типу Я-концепції віднесено уявлення про себе як носія ідеалів конформності, традицій, доброти, універсалізму та безпеки, домінування в Я-образі переконань про власну залежність, підпорядкування, дружелюбність, альтруїзм, схвалення цих рис характеру та бажання їх розвинути з орієнтацією на запобігання невдач та прояв в поведінці товариськості, залежності й уникнення боротьби. До характеристик маскулінного типу Я-концепції віднесено уявлення про себе як носія ідеалів самостійності, стимуляції, гедонізму, досягнення та влади, домінування в Я-образі переконань про власну авторитарність, агресивність, домінантність і підозрілість, схвалення цих рис характеру та бажання їх посилити з орієнтацією на успіх та прояв у поведінці незалежності, нетовариськості та прийняття боротьби. Конфліктний тип Я-концепції передбачає наявність уявлення про себе як про людину, що має протилежні за змістом цінності, схвалює у своєму характері як фемінні, так і маскулінні риси, визнає за прийнятні у поведінці тенденції досягнення й уникнення успіху, одночасно демонструє реакції як фемінного, так і маскулінного типу.

Науково-теоретичний аналіз даних з проблеми дозволив установити гендерний тип Я-концепції особистості за допомогою способу визначення «гендерної полярності», в основу якого покладено співвідношення вираженості фемінних і маскулінних характеристик усередині Я-концепції. Для цього показники, що вивчалися, розподілено за полюсами «фемінність-маскулінність», що містять ознаки відповідних типів. Також запропоновано систему розрахунку індексів «гендерної полярності» (ІГП) та «конфліктності» (ІК), що дозволило виявити гендерний тип Я-концепції випробуваних, а також диференціювати їх за ступенем вираженості ознак кожного типу на осіб з гендерно-стандартизованою (яскрава вираженість показників маскулінності у чоловіків та фемінності - у жінок), «гармонійно» маскулінною (переважання вираженості показників маскулінності), конфліктною (майже однакова вираженість показників маскулінності та фемінності, наявність уявлень про себе, що мають протилежний за гендером зміст), «гармонійно» фемінною (переважання вираженості показників фемінності) та «одержимою Анімою» (яскрава вираженість показників фемінності у чоловіків) або «Анімусом» (яскрава вираженість показників маскулінності у жінок).

Застосування розробленого способу дозволило визначити, що лише у 6,25% юнаків, які брали участь у дослідженні, Я-концепція є гендерно-стандартизованою; у 35% юнаків вона є гармонійно маскулінною; у 41,25% юнаків - конфліктною; у 7,5% юнаків - гармонійно фемінною і в 10% - одержимою Анімою. З отриманих даних, серед дівчат 5% мали гендерно-стандартизовану Я-концепцію, 21,63% - гармонійно фемінну, 42,5% - конфліктну, 25% - гармонійно маскулінну та 5,83% - одержиму Анімусом. Зважаючи на невелику чисельність представників крайніх груп, у дослідженні вони були приєднані до випробуваних з гармонійно фемінною та гармонійно маскулінною Я-концепцією. У результаті було сформовано 6 груп (табл. 1).

Таблиця 1 Склад вибірки випробовуваних з урахуванням біологічної статі і гендерного типу Я-концепції

Дані, представлені в таблиці, демонструють, що в середовищі сучасної молоді найбільш популярним є гендерний стандарт маскулінності, він переважає у 41,25% юнаків і 30,83% дівчат. Подібна «мода» на маскулінність стала причиною значної поширеності конфліктного типу Я-конпцепції, що визначений у 41,25% хлопців та 42,5% дівчат. Водночас, гендерний стандарт фемінності не користується популярністю серед сучасної молоді.

Щодо негативних особливостей Я-концепції, тобто таких, що характеризують існування всередині неї суперечливих, і навіть несумісних установок, переконань, поведінкових паттернів, здатних у певних обставинах привести до порушення її цілісності й стійкості, то їх виділення здійснювалося окремо на рівні когнітивної, емоційно-оцінної та поведінкової складових. Так, на рівні когнітивної складової Я-концепції - це несформованість цінностей, конфлікти «відкритість змінам - консерватизм» та «самопіднесення - самотрансцедентність»; на рівні емоційно - оцінної складової - занижена самооцінка, хворобливе самолюбство, конфлікти «незалежність - підпорядкування» та «самоствердження - аффіліація»; на рівні поведінкової складової - нерозвинена мотивація, конфлікт різноспрямованих мотивів, конфлікти «залежність-незалежність», «товариськість - нетовариськість» і «уникнення боротьби - прийняття боротьби», а також протилежні тенденції між мотивами й поведінкою в реальній ситуації.

Для з'ясування впливу гендерних стандартів на формування негативних особливостей Я-концепції в юнацькому віці в емпіричному дослідженні послідовно вирішувалися задачі: стосовно виявлення відмінностей у змісті Я-концепції з урахуванням статі та гендеру випробуваних; визначення специфіки прояву негативних особливостей Я-концепції юнаків та дівчат з різним гендерним типом; розкриття характеру взаємозв'язків параметрів, що характеризують гендерно-типологічні ознаки та негативні особливості Я-концепції юнаків та дівчат.

У третьому розділі «Результати емпіричного дослідження залежності негативних особливостей Я-концепції від гендерних стандартів у юнацькому віці» представлені результати емпіричного дослідження особливостей когнітивної, емоційно-оцінної та поведінкової складової Я-концепції юнаків та дівчат з різною гендерною полярністю та подано дані про кореляційні зв'язки параметрів Я-концепції з показниками її негативних особливостей в кожній типологічній групі.

Аналіз відмінностей у змісті Я-концепції у сформованих 6 групах випробуваних дозволив виявити специфічні характеристики особистості з урахуванням її статі та гендерного типу Я-концепції. Так, на рівні когнітивної складової Я-концепції визначено, що хлопці загалом менш, ніж дівчата, нехтують традиційними цінностями, а дівчата більш прагнуть до самостійності, порозуміння та терпимості. Водночас, ряд особливостей когнітивної складової Я-концепції пов'язаний з впливом гендерних стандартів, а саме: незалежно від статі випробовувані з маскулінною Я-концепцією більш схильні ідеалізувати цінності самостійності (t=2,08; р<0,05), насолоди життям (t=2,92; p<0,01) і досягнення особистого успіху (t=2,33; p<0,05); випробовувані жіночої і чоловічої статі з фемінною Я-концепцією відрізнялися від інших груп переважанням ідеалів доброти (t=2,86; p<0,01) й універсалізму (t=2,03; p<0,05), неприйняттям цінностей влади (t=3,13; p<0,01), орієнтацією на безпеку (t=2,10; p<0,05) і конформністю (t=2,73; p<0,01).

Установлено вплив гендерних стандартів на розвиток негативних особливостей Я-концепції на рівні когнітивної складової, що виявляється у певних суперечностях в її змісті у юнаків з фемінної групи та дівчат з маскулінної групи (табл. 2).

Таблиця 2 Частка випробуваних (у %), в яких визначено негативні особливості Я-концепції на рівні когнітивної складової

Примітка. Умовні позначення: НІ - нормативні ідеали, ЦП - ціннісний профіль особистості; «ВЗ - К» - «відкритість змінам - консерватизм»; «С - С» - «самотрансцедентність - самопіднесення»; мю - група юнаків з маскулінною Я-концепцією; кю - група юнаків з конфліктною Я-концепцією; фю - група юнаків з фемінною Я-концепцією; мд - група дівчат з маскулінною Я-концепцією; кд - група дівчат з конфліктною Я-концепцією; фд - група дівчат з фемінною Я-концепцією.

Так, найбільш суперечлива ціннісна структура виявлена в групі юнаків з фемінною Я-концепцією, в яких найяскравіше виявляється конфлікт «відкритість змінам - консерватизм» (протиріччя між ідеалами безпеки і опорою на принципи автономності, незалежності та різноманітності), а також конфлікт «самотрансцедентність - самопіднесення» (суперечності між ідеалами доброти і одночасними діями, направленими на досягнення особистого успіху) В свою чергу, в дівчат з маскулінним типом Я-концепції когнітивна складова виявилася найбільш узгодженою.

На рівні емоційно-оцінної складової, показники якої визначалися шляхом знаходження різниці між самооцінками відповідних якостей в Я-ідеальному і Я-реальному, визначено, що хлопці з фемінною Я-концепцією, порівняно з юнаками з маскулінної та конфліктної груп, більш задоволені тим, що є невпевненими (t=2,59; p<0,05 та t=2,64; р<0,05) й залежними (t=4,22; p<0,01 та t=3,71; р<0,01), а досліджувані з маскулінною Я-концепцією відрізняються задоволенням відсутністю в себе альтруїзму (t=2,80; p<0,01 та t=3,04; р<0,01). Дівчата з фемінною Я-концепцією, на відміну від усіх інших груп, відчувають істотне незадоволення собою через надмірну упевненість (t=6,61; p<0,01 та t=3,72; р<0,01), автономію (t=4,49; p<0,01 та t=2,78; р<0,01) та наполегливість (t=4,08; p<0,01 та t=2,87; р<0,01). Дівчата з конфліктною Я-концепцією гостріше, ніж представниці інших типів, відчувають недолік залежності (t=3,36; p<0,01 та t=3,13; р<0,01), дружелюбності (t=4,40; p<0,01 та t=3,97; р<0,01) й альтруїзму (t=4,26; p<0,01 та t=3,67; р<0,01). Установлено, що всі випробувані, незалежно від гендеру та статі, продемонстрували незадоволення собою через надмірну підозрілість і покірливість.

Аналіз даних про негативні особливості Я-концепції на рівні емоційно-оцінної її складової підтверджує наявність суттєвих відмінностей між досліджуваними групами як за чисельністю їхнього виявлення, так і за змістом. Так, найменшою мірою вони представлені в групі юнаків з фемінною Я-концепцією, які загалом менш схильні до незадоволеності своїми рисами характеру, що сприяє позитивному самосприйняттю та стабільній самооцінці (табл. 3).

Таблиця 3 Частка випробуваних (у %), в яких визначено негативні особливості Я-концепції на рівні емоційно-оцінної складової

У групі юнаків з конфліктним типом Я-концепції визначається гостре негативне сприйняття себе як надто залежних, бажання відчувати власну перевагу й одночасна тенденція до покірливості і слухняності (незалежність - підпорядкування), що в деяких випадках спричинює занижену самооцінку. У дівчат з маскулінної та конфліктної груп визначено наявність усіх видів негативних особливостей, що вивчалися на рівні емоційно-оцінної складової Я-концепції, зокрема протилежні тенденції у самоствердженні та аффіліації, які не проявлялися в жодній з інших груп. Було зазначено, що наявність ознак хворобливого самолюбства властива лише представницям жіночої статі.

На рівні поведінкової складової Я-концепції виявлено, що у юнаків гендерні стандарти впливають на мотивацію до успіху, а саме: її рівень у юнаків з фемінною Я-концепцією істотно нижче, ніж у юнаків з маскулінною (t=2,16; р<0,05) і конфліктною Я-концепцією (t=2,05; р<0,05). Виявлено, що юнаки з маскулінною Я-концепцією істотно відрізняються від інших представників чоловічої статі більш вираженою незалежністю поведінки (t=4,92; p<0,01 та t=4,01; р<0,01), а також від фемінної групи - готовністю до прийняття боротьби (t=2,46; p<0,05). На відміну від хлопців, у дівчат гендерні стандарти впливають на мотивацію уникнення невдач, а саме: її рівень у дівчат з фемінною Я-концепцією істотно вище, ніж у дівчат з маскулінною (t=3,13; р<0,01) і конфліктною Я-концепцією (t=2,87; р<0,01). Установлено, що представниці жіночої статі з маскулінною Я-концепцією істотно відрізняються від інших груп дівчат більш вираженою незалежністю поведінки (t= 2,25; p<0,05 та t=4,28; р<0,01) і готовністю до прийняття боротьби (t=3,12; p<0,01 та t=5,06; р<0,01). У свою чергу, дівчата з фемінною Я-концепцією більш залежні (t=4,62; p<0,01 та t=2,73; р<0,01) і прагнуть до уникнення боротьби (t=5,06; p<0,01 та t=2,46; р<0,05). Дівчата з конфліктним типом Я-концепції займають проміжне положення між двома останніми групами по цих параметрах.

Дані про частоту виявлення негативних особливостей Я-концепції на рівні її поведінкової складової, показали що випробувані (і хлопці, й дівчата) з маскулінним типом частіше виявляють негативні особливості Я-концепції. Разом з тим, у кожній групі можна виділити специфічні особливості (табл. 4).

Таблиця 4Частка випробуваних (у %), в яких визначено негативні особливості Я-концепції на рівні поведінкової складової

Так, юнаки з маскулінною Я-концепцією істотно відрізняються більш вираженим конфліктом «уникнення боротьби - прийняття боротьби», тобто одночасним прагненням добитися підвищення свого статусу в системі міжособистісних стосунків і бажанням зберегти нейтралітет у групових суперечках. Дівчата з маскулінною Я-концепцією істотно відрізнялися від інших груп більш вираженим конфліктом між прагненням добитися підвищення свого статусу в системі міжособистісних стосунків (прийняття боротьби) і мотивацією уникнення невдач. Крім того, конфлікт «прийняття боротьби - уникнення боротьби» загалом у юнаків виражений сильніше, ніж у дівчат. Останнім частіше, ніж юнакам, властива нерозвиненість мотивації.

Для визначення характеру взаємозв'язку параметрів Я-концепції з показниками її негативних особливостей проведено кореляційний аналіз окремо у кожній з шести груп. Ця процедура дозволила встановити, що в групі маскулінних юнаків показники, що характеризують складність у виборі тактики прийняття або уникнення боротьби в реальній взаємодії, пов'язані з виключенням влади з переліку керівних життєвих принципів (r=-0,348), а протилежні тенденції між принципами автономності, незалежності, творчості, з одного боку, й опорою на консервативні ідеали, з іншого, корелюють з незадоволенням своєю егоїстичністю (r=0,553) та авторитарністю (r=0,421). У юнаків з конфліктною Я-концепцією протиріччя між незалежністю та підпорядкуванням пов'язані з висуненням у якості життєвих ідеалів суто фемінних цінностей при використанні в реальній поведінці маскулінних принципів, що викликає відношення до себе як недостатньо егоїстичного (r=0,440), надто конформного та залежного (r=-0,552). У фемінних юнаків ціннісні конфлікти, зумовлені одночасною перевагою цінностей доброти, універсалізму й досягнення, пов'язані із зневажливим ставленням до самолюбства (r=-0,566), прагненням до соціального схвалення (r=0,649), визнання любові з боку оточуючих (r=0,560), схильністю до компромісних рішень (r=0,547). У маскулінних дівчат занижена самооцінка та суперечливі тенденції в мотивації уникнення невдач і прийнятті боротьби пов'язані з тим, що провідні цінності суперечать суспільним очікуванням до представниць жіночої статі, що викликає бажання позбавитися від залежності (r=-0,507) та прагнення домінувати в колективі (r=-0,336). У фемінних дівчат показник, що відображає протиріччя всередині ціннісної сфери, пов'язаний з невизначеністю під час ухвалення рішень, яка проявляється у тенденції орієнтуватися не на власну думку, а на групові стандарти (r=0,471), а також з бажанням виглядати менш упевненою (r=-0,466) і наполегливою (r=-0,369).

За наслідками проведеного дослідження описано специфіку гендерних типів Я-концепції у юнаків та дівчат. Так, маскулінні юнаки відрізняються яскраво вираженими уявленнями про себе як про незалежних і запальних, високим рівнем мотивації до успіху і прагненням до визнання власної незалежності в спілкуванні з людьми; юнаки з конфліктною Я-концепцією - висуванням у якості ідеалів цінностей безпеки та конформності при одночасному зневажанні ними в реальній поведінці, незадоволеністю собою через залежність від оточуючих; фемінні юнаки - відданням переваги цінностям універсалізму, незадоволеністю наявним рівнем дружелюбності й альтруїзму, товариськості, активним прагненням до прийняття групових стандартів і цінностей; маскулінні дівчата - опорою на ідеали владності, які ототожнюються у них з отриманням задоволення від життя, в уявленнях про себе як про авторитарну, але дуже залежну і недостатньо упевнену; дівчата з ознаками гендерного конфлікту в Я-концепції - вибором у якості провідних цінностей самостійності, різноманітності, новизни і досягнення успіху, відношення до себе як недостатньо доброзичливої й альтруїстичної; фемінні дівчата - зневагою цінностями влади, стимуляції, вибором ідеалів безпеки та доброти, відношенням до себе як альтруїстичної та доброзичливої, але дуже авторитарної й агресивної, переважанням мотивації уникнення невдач, прагненням зберегти нейтралітет у групових суточках і конфліктах, схильністю до компромісних рішень.

Узагальнюючи результати емпіричного дослідження, зазначено, що гіпотеза про залежність негативних особливостей Я-концепції від гендерних стандартів у юнацькому віці підтвердилася частково на вибірці маскулінних дівчат та фемінних юнаків, що може бути пояснено відповідністю гендерного стандарту маскулінності запитам суспільства до особистості сучасної молоді. Це спричиняє домінування маскулінних характеристик Я-концепції незалежно від статі, а також позначається на розвитку її негативних особливостей.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні представлено теоретичне узагальнення і нове розв'язання проблеми впливу гендерних стандартів на становлення Я-концепції в юнацькому віці. У роботі уточнено поняття «гендерний стандарт», обґрунтовано гендерну типологію Я-концепції, виділено негативні особливості Я-концепції та емпірично встановлено їх залежність від гендерних стандартів у юнаків і дівчат.

Теоретичний аналіз проблеми і результати емпіричного дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. Уточнено, що гендерні стандарти є системою історично сформованих у суспільстві і закріплених культурою уявлень про зміст і специфіку зразка «справжнього чоловіка» або «справжньої жінки», які мають характер припису та приймаються за вихідні для зіставлення при виборі форм власної поведінки і трансляції підростаючому поколінню.

У якості методологічного підходу дослідження використовувався гендерний підхід, відповідно до якого вплив гендерних стандартів на формування Я-концепції передає спрямованість гендерної соціалізації людини, яка в ході взаємодії з соціумом активно привласнює гендерну ідентичність, трансформує її з урахуванням індивідуального досвіду і пропонує іншим.

2. Визначено, що терміном «Я-концепція» в психології позначається система уявлень людини про себе як суб'єкта дій і переживань, а також пов'язані з цими уявленнями емоційно-ціннісне ставлення до себе й основні тенденції діяльності та стосунків з іншими людьми. Цілісність і стійкість Я-концепції багато в чому залежить від міри її внутрішньої несуперечності, яка може порушуватися в результаті зіткнення у свідомості індивіда несумісних знань, переконань, поведінкових установок, внаслідок чого формується негативне самоставлення, неприйняття себе, відчуття неповноцінності та інші негативні особливості Я-концепції. Істотні зміни в економічному, політичному та соціальному житті в Україні, наукової та суспільної парадигми призвели до появи нових моделей гендерної соціалізації, які не завжди узгоджуються з традиційними поглядами на зразки «справжнього чоловіка» або «справжньої жінки», трансльованими сім'єю, що активізує суперечності в інтеріоризації гендерних стандартів, здатне негативно вплинути на формування Я-концепції сучасної молоді.

3. Обґрунтовано гендерну типологію Я-концепції особистості, відповідно до якої інтроеціювання певних гендерних стандартів обумовлює її зміст на рівні когнітивної, емоційно-оцінної і поведінкової складових незалежно від біологічної статі. Це дало можливість визначити фемінну Я-концепцію людини на основі її уявлень про себе як про покірну, залежну, альтруїстичну і доброзичливу, яка декларує цінності універсалізму, доброти, традиційності, конформності та безпеки, пов'язаного з цими уявленнями ставлення до себе як до такої, що проявляє певну незадоволеність власною жорсткістю, прагне позбавитися від необхідності ухвалювати самостійні рішення й управляти людьми, орієнтується на мотивацію уникнення успіху (невдачі), віддає перевагу уникненню та пристосуванню як найбільш придатним способам вирішення конфлікту; при взаємодії з оточуючими схильна до прояву залежності, товариськості та відмови від протиборства.

Маскулінна Я-концепція людини характеризується її уявленнями про себе як енергійну, домінантну, прямолінійну, що дотримується цінності успіху, влади, різноманітності, самоповаги, пов'язаним з цими уявленнями позитивним ставленням до своєї незалежності, впевненості, егоцентричності та жорсткості, визнанням у себе прагнення до успіху, незалежності, нетовариськості та прийняття боротьби.

Конфліктна Я-концепція виявляється в уявленнях людини про себе як такої, що має протилежні за змістом цінності та принципи поведінки, у схваленні як фемінних, так і маскулінних рис свого характеру, у схильності до мотиваційних тенденцій досягнення й уникнення успіху, в переважанні поведінкових реакцій як фемінного, так і маскулінного типу.

Запропонований спосіб визначення «гендерної полярності» Я-концепції та «індексу конфліктності» дозволяє не лише виявити гендерний тип Я-концепції випробовуваних (маскулінний, фемінний або конфліктний), але й охарактеризувати її як «гендерно-стандартизовану, «гармонійно» маскулінну, конфліктну, «гармонійно» фемінну або «одержиму Анімою\Анімусом».

4. Унаслідок емпіричного дослідження виявлено, що сучасним юнакам та дівчатам найбільш властиві негативні особливості Я-концепції, що виявляються в суперечливих уявленнях про себе як таких, що прагнуть до змін, й одночасно бажають стабільності; вважають себе незалежними й одночасно є схильними до підпорядкування; мають наміри досягти успіху й одночасно уникають боротьби за нього.

5. Засвоєння гендерних стандартів, властивих протилежній статі, відбивається у фемінних юнаків у становленні суперечливої ціннісної сфери, де особливо виражені конфлікти між цінностями відкритості змінам і консерватизму, а також між цінностями самотрансцедентності й самопіднесення, а в маскулінних дівчат - у прояві заниженої самооцінки й суперечливих тенденцій у мотивації уникнення невдач й одночасним прагненням відстоювати свої інтереси. Коли гендерний тип Я-концепції невизначений, а усередині її складових відзначається рівна представленість маскулінних і фемінних характеристик, найбільш вираженими є суперечності між незалежністю та підпорядкуванням в юнаків, і залежністю та незалежністю - в дівчат.

6. На основі даних кореляційного аналізу встановлено специфіку взаємозв'язків між параметрами Я-концепції та її негативними особливостями в групах, що розрізняються за статтю та гендерним типом. З'ясовано, що у маскулінних юнаків складності у виборі тактики прийняття або уникнення боротьби в реальній взаємодії обумовлені виключенням влади з переліку керівних життєвих принципів, а протилежні тенденції між принципами автономності, незалежності, творчості, з одного боку, і опорою на консервативні ідеали, з іншого, підсилюють незадоволення своєю авторитарністю, егоїстичністю й альтруїзмом. У юнаків з конфліктною Я-концепцією протиріччя між незалежністю та підпорядкуванням пов'язані з висуненням у якості життєвих ідеалів суто фемінних цінностей при використанні в реальній поведінці маскулінних принципів, що викликає відношення до себе як недостатньо егоїстичного, надто конформного та залежного. У фемінних хлопців ціннісні конфлікти, зумовлені одночасною перевагою цінностей доброти, універсалізму й досягнення, пов'язані із зневажливим ставленням до питань самолюбства, прагненням до соціального схвалення, визнання любові з боку оточуючих, схильністю до компромісних рішень. У маскулінних дівчат занижена самооцінка та суперечливі тенденції в мотивації уникнення невдач і прийнятті боротьби зумовлені тим, що провідні цінності суперечать суспільним очікуванням до представниць жіночої статі, що викликає бажання позбавитися від залежності та прагнення домінувати в колективі. У фемінних дівчат протиріччя усередині ціннісної сфери виявляються у формі невизначеності під час ухвалення рішень, тенденцій орієнтуватися не на власну думку, а на групові стандарти, в бажанні виглядати менш упевненою, наполегливою й агресивною.

Отже, проведене теоретико-емпіричне дослідження показало наявність суттєвих відмінностей у характеристиках Я-концепції представників різних гендерних типів, що виявляється як у її змісті, так й у характері внутрішньої організації, зокрема у наявності певних протиріч, внутрішніх конфліктів, несумісних комплексів якостей, що порушують її цілісність. Отримані дані підтверджують залежність негативних особливостей Я-концепції юнаків та дівчат від типу, що представляє інтроектовані гендерні стандарти.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, що вивчається. Перспективними, на наш погляд, є такі напрями подальшої роботи, як то: розширення меж дослідження гендерної Я-концепції, вивчення умов її становлення в дитячому віці й особливостей зміни в період дорослості; подальше вдосконалення методики визначення «гендерної полярності» Я-концепції; пошук ефективних шляхів і способів психологічної профілактики та корекції негативних особливостей Я-концепції особистості.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1.Поплавская Е. В. Проблема гендерно-ролевого конфликта в юношеском возрасте / Е. В. Поплавская // Наука i освiта. - 2004. - №3 - С.136-139.

2.Поплавська Є. В. Вплив гендерних стереотипiв на утворення цiннiсного конфлiкту в молодiжному середовищi / Є. В. Поплавська // Актуальні проблеми психології. - К.: Міленіум, 2005. - Т.7. - Вип.5, ч.2. - С.140-149.

3.Поплавская Е. В. Проблема личностного самоопределения в юношеском возрасте (гендерный аспект) / Е. В. Поплавская // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. - К.: Міленіум, 2007. - Вип.33. - С.159-167.

4.Поплавская Е. В. «Двойной стандарт»: внутриличностная проблема современной женщины / Е. В. Поплавская, А. М. Ананьев, А. В. Пастернацкий // Наука i освiта. - 2009. - №9. - С.52-55.

5.Поплавская Е. В. Роль образования в процессе гендерной социализации личности / Е. В. Поплавская // Наука i освiта. Психологiя. - Дніпропетровськ, 2004. - Т.29 - С.59-61.

6. Поплавская Е. В. Гендерные стереотипы и экзистенциальный кризис у женщин / Е.В. Поплавская : матеріали III Міжнародного симпозіуму з біоетики [«Глобальна біоетика: сучасні виміри, проблеми, рішення»], (Київ, 7-8 квітн. 2004 р.) / М-во освіти та науки України, Київська медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика. - Київ: Сфера, 2004. - С.143-144.

7. Поплавская Е. В. Влияние гендерных стереотипов на формирование «Я-образа» у девушек / Е.В. Поплавская : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих науковців [“Актуальні проблеми практичної психології”], (Херсон, 28 - 29 квіт. 2004 р.) / М-во освіти і науки України, Херсонський державний університет. - Херсон: Персей, 2005. - С.74-80.

8. Поплавская Е. В. Школьному психологу о влиянии гендерных стереотипов на формирование Я-концепции» / Е.В.Поплавская : матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару [“Проблеми психолого-педагогічного супроводу підготовки фахівців у вищій школі”], (Одеса, 22 грудня 2006 р.) / М-во освіти та науки України, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського. - Одеса: СМИЛ, 2006. - С.116-120.

Размещено на Allbest.ru