Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості уваги у хлопців і дівчат старшого дошкільного віку

О.В.Фараон. Вісник психології і педагогіки. Збірник наукових праць. - Випуск 15. - 2015

На сучасному етапі розбудови Української держави основним пріоритетом вдосконалення системи дошкільної освіти є подальша гуманізація й індивідуалізація навчання. Без його розв'язання неможливо здійснити головну мету дошкільної освіти, окреслену Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, - формування основ особистісної культури дитини через відкриття її світу в його цілісності та різноманітності. У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр., Законі України “Про дошкільну освіту” №5460-VI(5460-17) від 16.10.2012 р., Проекті Концепції розвитку освіти України на 2015-2025 рр. чітко визначено як одне із стратегічних завдань необхідність забезпечення оптимальних психолого-педагогічних умов для психічного розвитку дітей. Важливим аспектом цієї проблеми є активізація уваги, оскільки саме особливості уваги є провідною детермінантною пізнавальної готовності дитини до школи, а також значною мірою визначає успішність дитини у навчально-пізнавальній діяльності, особистісному зростанні, міжособистісній взаємодії та ін. У психологічній науці висвітлюються різні аспекти проблеми: теорії уваги як психічного пізнавального процесу (Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, Д.Н.Узнадзе, Т.Рібо), її роль в організації орієнтовної основи діяльності людини (Л.С.Виготський, О.Р.Лурія, С.Л.Рубінштейн). Вивченню психологічних особливостей уваги у сенситивному періоді - дошкільному віці приділяється значна увага у роботах І.Л.Баскакова, Г.В.Петухової та ін. Висока значущість цілеспрямованого розвивального навчання для активізації психічного розвитку, в тому числі - уваги, дітей дошкільного віку підкреслюється у дослідженнях Л.В.Артемової, Д.Б.Ельконіна, Р.І.Жуковської, Д.В.Менджерицької, Н.Я.Михайленка, А.П.Усової та ін. Однак здійснений аналіз літературних джерел виявив ряд “білих плям” у вивченні проблеми уваги в дошкільному віці. Зокрема, у роботах психологів підкреслюється наявність вже в дошкільному віці гендерних відмінностей у становленні різних пізнавальних процесів (пам'яті, мислення, уяви). Оскільки становлення пізнавальних процесів є взаємопов'язаним та взаємообумовленим, то це детермінує і специфіку розвику уваги у хлопців і дівчат сьомого року життя. Водночас здійснений аналіз літературних джерел не виявив досліджень зазначеної проблеми.

Тому метою цієї статті є виявлення психологічних особливостей уваги у хлопчиків і дівчат старшого дошкільного віку. Серед психічних явищ увага посідає особливе місце: у ряді робіт українських і зарубіжних дослідників підкреслюється думка про те, що увага не є самостійним психічним процесом і не належить до властивостей особистості (А.М.Вейн, П.Я.Гальперін, І.В.Дубровіна, О.В.Скрипченко та ін.). У роботах сучасних авторів представлені різні підходи до визначення уваги. Згідно з І.В.Страховим, предметом уваги можуть бути різні реальні та ідеальні об'єкти - предмети, події, образи, міркування та ін. Увага як психічний процес відображає зосередженість діяльності суб'єкта у певний момент часу [11]. П.Я.Гальперін розглядав увагу як функцію психічного контролю за успішним виконанням діяльності. Згідно з дослідником, “… увага ніде не виступає як самостійний процес, вона відкривається як спрямованість, налаштованість і зосередженість будь-якої психічної діяльності на своєму об'єкті, як сторона або властивість цієї діяльності” [3, С.33]. С.Л. Рубінштейн зазначив, що “… увага позбавлена свого змісту і є динамічною характеристикою перебігу пізнавальної діяльності” [10, С. 244]. За А.Г.Маклаковим, увага є інтегральним феноменом психічної активності індивідуума, який відображає спрямованість і зосередженість психіки на певному об'єкті [8]. Ю.Б.Дормашев підкреслив вибірковість уваги. Згідно з дослідником, увага забезпечує можливість суб'єкта до зосередження переважно на одному об'єкті й одночасне його відволікання від усіх інших явищ дійсності [5]. Найбільш повне визначення уваги представлене у дослідженнях О.В.Скрипченка, Л.В.Долинської та З.В.Огороднійчук, згідно з якими увага є вибірковою спрямованістю й зосередженістю свідомості особистості на об'єктах, що відповідають її потребам, інтересам та цілям діяльності або поведінки [6]. У дослідженнях психологів з проблеми розвитку уваги у дитячому віці висвітлюються різні аспекти становлення цього психічного утворення: значна увага приділяється вивченню особливостей соціальної ситуації розвитку та її впливу на розвиток уваги у дітей, віковим нормам, показникам і особливостям становлення дитячої уваги, проблемам розвитку уваги у сучасних дошкільників і засобам їх подолання та ін. Так, згідно з А.А.Люблінською, у другій половині середнього й старшому дошкільному віці триває розвиток довільної уваги дитини засобами вправляння у зосередженні на різних об'єктах, необхідних для успішного виконання навчально-пізнавальних завдань [7]. Зазначене новоутворення є необхідною передумовою успішності навчання дитини у школі, оскільки саме довільна увага забезпечує посидючість дитини на уроці, її дисципліну, сумлінне виконання пізнавальних завдань і є основою навичок самоорганізації й самоконтролю для виконання домашніх завдань. Активізація довільної уваги у старшому дошкільному віці обумовлює і зростання її стійкості. Водночас А.А.Люблінська зазначила, що навіть у старшому дошкільному віці розвиток стійкості уваги дітей є недосконалим: показники цієї властивості значною мірою залежать від індивідуальних особливостей дітей, а також від змісту діяльності, що виконується. Так, найвищою стійкість уваги старших дошкільників є у провідній діяльності - грі, а найнижчою - у складній для дітей словесній діяльності [7]. В.С. Мухіна зазначила що формування довільної уваги у старшому дошкільному віці відбувається завдяки тому, що дорослі включають дитину в нові види діяльності і за допомогою певних засобів спрямовують і організують її увагу і тим самим дають їй ті засоби, за допомогою яких вона згодом починає і сама керувати своєю увагою [9]. У роботах сучасних українських вчених підкреслюється висока значущість створення оптимальних психолого-педагогічних умов для активізації дитячої уваги й пізнавального розвитку в цілому, зокрема активізації пізнавального розвитку дитини в умовах ігрової та продуктивної діяльності [2]; [4]. З метою виявлення особливостей становлення основних процесів уваги у хлопців і дівчат старшого дошкільного віку було проведено експериментальне дослідження на базі ДНЗ загального типу №441 Дніпровського району м. Києва. Для здійснення констатувального експерименту було використано такі психодіагностичні тести: “Коректурна проба Будона”, “Червоно-чорні таблиці Шульте”, методика Р.С. Нємова для дослідження розподілу уваги, метод П'єрона-Рузера, методику А. Керелін на виявлення концентрації, переключення, розподілу стійкості та обсягу уваги. Результати проведеного дослідження дають можливість констатувати, що у більшості учасників експерименту рівень концентрації уваги відповідає середньому (70,00% дівчат і 60,00% хлопців). Такі результати пояснюються тим, що хоча рівень концентрації уваги в старшому дошкільному віці є вже цілком сформованим і широко використовується в навчальній, ігровій, та інших видах діяльності, однак під час виконання експерименту учасники повинні були зробити вольове зусилля. Оскільки у дітей 5-6 років процес формування самоконтролю не завершений, то у більшості ще досліджуваних розвиток концентрації уваги не досягає високого рівня. При цьому показники розвитку досліджуваного феномена у хлопців є вищими, ніж у дівчат. У більшості учасників експерименту показники переключення уваги, як і концентрації, досягають лише середнього рівня. Виявлені результати обумовлені тим, що становлення довільної уваги у старших дошкільників нерозривно пов'язане з розвитком волі, зокрема - здатності до вольового зусилля. Незавершеність розвитку вольової сфери психіки у дітей старшого дошкільного віку обумовлює недосконалість різних властивостей їх уваги. При цьому у дівчат показники переключення уваги є вищими, ніж у хлопців. Показники розподілу уваги у дітей старшого дошкільного віку є дещо вищими, ніж концентрації й розподілу уваги. Розподіл належить до так званих “первинних” властивостей уваги, тобто є складовою як довільної, так і мимовільної уваги дітей. Із моменту народження дитина сприймає безліч стимулів навколишнього середовища і розподіляє увагу між ними. Здійснення розподілу уваги часто не потребує від дитини вольового зусилля. Тому становлення здатності до розподілу уваги у дошкільників відбувається швидше, ніж розвиток інших властивостей. Становлення розподілу уваги у дітей також має гендерну специфіку: показники досліджуваної властивості уваги у дівчат є вищими, ніж у хлопців. Показники стійкості уваги у більшості учасників експерименту досягають лише середнього рівня. Результати проведеного діагностування є нижчими за результати обстеження розподілу уваги у дітей. При цьому показники обстеження стійкості уваги у хлопців є вищими за аналогічні показники у дівчат. У більшості учасників констатувального експерименту розвиток обсягу уваги досягає лише середнього рівня. При цьому показники обсягу уваги у дівчат є вищими, ніж у хлопців. Виявлені відмінності пояснюються тим, що зростання обсягу уваги у дітей дуже тісно пов'язано зі становленням інших властивостей досліджуваного феномена - розподілу і переключення уваги. Оскільки показники розподілу і переключення уваги є вищими у дівчат, то це обумовлює активізацію обсягу уваги у них. психологічний увага дошкільний

Таким чином, розвиток різних властивостей уваги у хлопців і дівчат старшого дошкільного віку відбувається нерівномірно: у хлопців було виявлено вищі показники стійкості й концентрації уваги, а у дівчат - переключення, розподілу і обсягу уваги. Крізь роботи радянських та сучасних психологів червоною ниткою проходить думка про те, що розвиток психіки дитини відбувається у діяльності і обумовлюється особливостями тієї діяльності, до виконання якої включена дитина. З усіх пізнавальних процесів увага найбільш тісно пов'язана з діяльністю й результативністю її виконання. Провідною діяльністю дітей старшого дошкільного віку є сюжетно-рольова гра. У “Базовому компоненті дошкільної освіти” підкреслюється думка про необхідність спрямування хлопців і дівчат у ігровій формі на виконання типово чоловічих і жіночих видів діяльності [1]. Як показує практика, зміст ігрової діяльності хлопців старшого дошкільного віку, пов'язаний з технікою, конструюванням, будівництвом, складним плануванням, як правило, спрямований на вирішення одного складного багатоетапного завдання і, таким чином. сприяє перш за все активізації стійкості й концентрації уваги. Натомість зміст ігр дівчат, пов'язаний у першу чергу з побутом, спілкуванням, міжособистісною взаємодією у мікрогрупах, виконанням різних соціальних ролей у ігровій формі. Така міжособистісна взаємодія часто передбачає небхідність виконання одразу ряду різних функцій, програвання різних аспектів своєї соціальної ролі в умовах взаємодії з різними гравцями. Зміст ігр дівчат, як правило, відбувається у ситуації “тут і тепер”, у порівнянні з іграми хлопців ігри дівчат меншою мірою пов'язані зі складним плануванням, розрахунками своїх майбутніх дій на декілька кроків у майбутнє. Тому зміст і специфіка типово дівочих ігр сприяють активізації перш за все розподілу, переключення і, як наслідок, - зростанню обсягу уваги у дівчат. За результатами констатувального експерименту було виявлено, що у стихійних умовах розвиток уваги у старших дошкільників відбувається недостатньо: показники формування основних властивостей уваги і цього феномену у цілому у більшості учасників експерименту досягають не досягають високого рівня. При цьому розвиток різних процесів уваги у хлопців і дівчат має свою специфіку. Одержані результати обумовлюють необхідність подальшого дослідження гендерних особливостей уваги у дітей дошкільного віку, розробки спеціальних психорозвивальних програм для активізації уваги у хлопців і дівчат, а також врахування виявлених відмінностей у роботі вихователів і психолоігв ДНЗ з дітьми старшого дошкільного віку.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти України: Науковий керівник: А.М. Богуш. - К.: Видавництво, 2012. - 26 с.

2. Барташнікова І.А. Розвиток уваги та навичок навчальної діяльності у дітей 5-6 років / І.А.Барташнікова, О.О.Барташніков. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007. - 40 с.

3. Гальперин П.Я. К проблеме внимания /П.Я.Гальперин // Доклады АПН РСФСР. - 1958. - № 3. - С. 33-38.

4. Гриньова О.М. Ідеї Ф. Фребеля в практиці роботигруп короткочасного перебування з активізації інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку / О. М. Коротинська О. П. Гриньова // Молодий вчений . - 2014. - № 3(06). - С. 87-90.

5. Дормашев Ю.Б. Психология внимания / Ю.Б. Дормашев, В.Я. Романов. - М.:Флинта, 2002. - 316 с.

6. Загальна психологія: Хрестоматія. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. та ін. Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2012. - 640 с.

7. Люблинская А.А. Детская психология / Люблинская А.А. - М.: Просвещение, 1971. - 267с.

8. Маклаков А.Г. Общая психология / Маклаков А.Г. - СПб: Питер, 2001. - 592 с.

9. Мухина В.С. Возрастная психология / Мухина В.С. - М., Апрель-Пресс, ЭКСМО-Пресс. 1999.- 352с.

10. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / Сост. А.В. Брушлинский, К.А. Абульханова-Славская/ СПб: «Питер», 2000. - 712 с.

11. Страхов В.И. Психологическая мозаика: проблемы внимания / Страхов В.И. - Саратов: ИЦ «Наука», 2009. - 300 с.

Размещено на Allbest.ru