Уява і творчість

Аналіз поняття уяви як психічного процесу створення людиною нових образів на підставі попереднього досвіду. Основні види та прийоми уяви. Особливості творчої уяви, характеристика її ключових якостей. Результати дослідження творчого рівня студентів.

Рубрика Психология
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 07.09.2014
Размер файла 239,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка

Методична комісія психолого-педагогічних дисциплін

Контрольна робота

з дисципліни: "Психологія"

на тему: "Уява і творчість"

Студентки 1 курсу 16 ПІТ групи

Спеціальності: "Професійна освіта. Інформаційні технології"

Тарасенко Оксани Сергіївни

Керівник: викладач

Вороніна Ольга Григорівна

м. КИЇВ

2014 рік

Зміст

  • Вступ
  • Поняття про уяву
  • Види і прийоми уяви
  • Поняття про творчість
  • Дослідження творчої уяви
  • Аналіз та узагальнення матеріалів дослідження
  • Висновок
  • Список використаних джерел

Вступ

Актуальність дослідження:

Уява важливіша за знання, тому що знання обмежені. Уява ж охоплює все на світі, стимулює прогрес, і є джерелом еволюції. (А. Ейнштейн).

Відображаючи об'єктивну дійсність, людина не лише сприймає те, що на неї діє в певний момент, або згадує те, що на неї діяло раніше. Життя потребує від людини створення образів і таких об'єктів, яких вона ще ніколи не сприймала, уявлення подій, свідком яких вона не була, передбачення наслідків своїх вчинків, програмування своєї діяльності тощо.

Уява належить до вищих пізнавальних процесів і є необхідною стороною будь-якої діяльності. Уява породжується потребами, що виникають у житті людини, і насамперед, потребою змінити ті чи інші предмети навколишнього світу. Людина не може розпочинати роботу, не уявивши собі готовий результат своєї праці.

Уява виникла і розвинулася в процесі праці людини. З розвитком і ускладненням трудової діяльності удосконалювалась і уява. Так, первісна людина була слабкою в боротьбі з природою: вона не могла пояснити того, що відбувалося навколо. В результаті народилося уявлення про існування сил природи, що стоять перед людиною. Так, поступово з'явилася релігія. Сучасна людина багато що може пояснити, але все ж таки уява продовжує відігравати в її житті величезну роль, оскільки немає меж пізнанню і роботі думки.

Уява - це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду.

Мета дослідження:

Дослідити поняття про уяву, види та прийоми уяви, розглянути поняття про творчість та прийоми творчої уяви. Провести з учнями дослідження творчої уяви та проаналізувати його.

Завдання курсової роботи:

1. Опрацювати основну психологічну літературу з теми " Уява і творчість"

2. Розкрити сутність уяви і творчості

3. Дослідити особливості творчої уяви

Поняття про уяву

Уява - психічний (інтелектуальний) процес створення образів предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв'язків між відомими образами та знаннями. Уява надає людині можливість виходити за межі реального світу, переміщувати речі та події в майбутнє, минуле, в інші світи та простори. Принциповим є те, що уява пов'язана з образами, уявленнями, хоча продукт уяви оформлюється знаково - у вигляді, наприклад, опису, тексту, тобто вербально (скажімо, як фантастичний твір). Учені вважають, що уява виникла в людини як відповідь на потребу передбачати результат своєї праці і, крім того, пояснити незрозумілі події та явища природи.

Уяву інколи досить важко відрізнити від мислення, особливо мислення образного. Саме тому вона не завжди розглядається самостійно. Разом з тим уява нерідко визначається як випереджальне відображення дійсності в образах, уявленнях на відміну від мислення, яке відбиває дійсність у формі понять. Такого підходу дотримується А.В. Петровський. Проте цей підхід, навпаки, зводить до уяви образне мислення. Який же вихід із цієї суперечності? Він полягає у визначенні уяви як створення нових образів (уявлень) на базі перетворення образів та уявлень, одержаних у попередньому досвіді. Уява створює образи результату діяльності, а також забезпечує розробку стратегії діяльності, зокрема розумової, у ситуаціях невизначених та ймовірних. Тому творча уява є психологічною основою багатьох видів творчої діяльності, що теж характеризується новизною як процесу, так і одержаного продукту. Однак ступінь принципової новизни уявного може бути різний. Від цього залежить поділ уяви на види й типи.

Види і прийоми уяви

Розрізняють уяву пасивну й активну. Пасивна уява - це щось на зразок сурогату реальності, її заміни в уяві. Ця уява пов'язана з аутичним мисленням, вона створює образи та програми, які не здійснюються або с взагалі нездійсненними. Пасивна уява може виникати довільно (тут ідеться про образи, створені спеціально, однак ніяк не з метою втілення їх у життя) або мимовільно (в умовах бездіяльності свідомості, під час сну, в стані афекту, галюцинацій тощо).

В активній уяві теж можна виділити два типи - відтворюючу і творчу уяву.

Відтворююча уява створює образи на основі опису (в широкому смислі), який може проводитися в різних знакових системах, скажімо в словесній, числовій, формульній, графічній, нотній та ін. Коли такий образ відтворюється, людина, по-перше, має розуміти принципи функціонування відповідної знакової системи (мову, ноти, формули та ін.), по-друге, доповнювати цей процес відтворення своїми знаннями та відомими образами. Від цих двох факторів і залежить в основному якість відтворення. Інакше кажучи, відтворююча уява забезпечує перекодування інформації з однієї репрезентативної системи сприймання в іншу, наприклад із зорової в слухову, і навпаки.

Відтворююча уява наслідує творчу уяву автора художнього або музичного твору, графіки або креслення, і в цьому смислі вона другорядна, не оригінальна. Однак відомо, що багато сучасних письменників, інших представників художньої творчості безсумнівно розраховують на співтворчість читачів, їхню активну допомогу. Наприклад, у відомому романі X. Кортасара "62. Модель для складання" читачеві пропонується самому визначити послідовність подій, які описані в окремих розділах твору. Тому відтворююча уява, як правило, тісно пов'язана з творчою, і відділити їх не завжди вдасться.

Дуже багато простору для вільного польоту уяви лають твори, скажімо, абстрактного живопису, сучасної музики та ін. Для їх розуміння потрібне не тільки й не стільки мислення, скільки саме творча уява, емпатичне розуміння, прогнозування. Плин часу, зміст і розвиток людської діяльності, історичні, соціальні події - усе це змінює розуміння "закодованих" абстрактних творів, або поглиблюючи його, або, навпаки, знімаючи "поволоку" удаваної таємничості чи незрозумілості.

Наприклад, що саме означає таємничий "Чорний квадрат" Казимира Малевича? На початку 90-х років уява допомагає одному з мистецтвознавців запропонувати таке розуміння: чотири сторони чорного (тобто траурного) квадрата Малевича, геніально передбачені творцем на початку 20-х, означали чотири "чуми" XX ст.: війну, концтабори, вигнання з батьківщини та рак (сьогодні, мабуть, назвали б іншу невиліковну хворобу - СНІД). У цьому зв'язку можна згадати вислів відомого кінорежисера Луїса Бунюеля, автора фільмів "Денна красуня", "Скромний шарм буржуазії" тощо: "Уява вільна, людина - ні".

Незаперечно важливою є роль відтворюючої уяви в навчанні. Останнім часом ця проблема тісно пов'язана з комп'ютерним навчанням. Річ у тім, що сучасні комп'ютерні навчаючі системи пропонують нові можливості для створення навчальних середовищ - комбінацію тексту, малюнків, анімації, звуку, так звані гіпертексти, в яких можна вільно переходити з одного семантичного рівня знань на інший, встановлювати власні уявні зв'язки між подіями, явищами тощо, моделювати явища та події з відмінними від реальних якостями та результатами (скажімо, світи з іншою атмосферою або пішими фізичними законами, війни, в яких перемогли не ті учасники, які досягай цього в реальній історії). Все це вимагає розвиненої уяви - не тільки відтворюючої, а й творчої.

Поняття про творчість

Життя доводить, що в складних умовах, в умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей і задумів, нових підходів, нових рішень). Творчість не виростає на порожньому місій, творчість - властивість, як правило, професіоналів своєї справи, які ефективно працюють у відповідній галузі Творчість базується на розвинених мисленні та уяві, інтелекті і є його особистісним дериватом (про це вже йшлося вище).

Водночас готовність до творчості, творчого вирішення проблеми, креативність є загалом одним з механізмів психологічного захисту людини в складних умовах - як у трудовій діяльності, так і в кризових життєвих ситуаціях, таких як безробіття, соціальні та екологічні кризи, сімейні проблеми тощо.

Творча самореалізація в широкому смислі становить основну якість, невід'ємну характеристику психічно здорової людини. Так, за А. Маслоу, психічно здорова людина - це щаслива людина, яка живе в гармонії з собою, не відчуває внутрішнього розладу, захищається, однак першою не нападає, любить навколишній світ, людей і творчо працює, реалізуючи свої здібності й обдарованість.

Винахідництво, раціоналізаторство, взагалі різноманітні процеси в сучасному виробництві, в яких виявляється творчий професійний потенціал, забезпечують найбільш суттєві прогресивні зміни у виробництві й соціумі. Важливим дня суспільства є не тільки генерація нових ідей і технічних рішень, а й уміння сприймати й розуміти нове, поважати свіжі, навіть незрозумілі ідеї, впроваджувати їх, не протидіяти новому.

Під творчістю розуміється передусім процес створення новою, корисного продукту. За обсягом принципової новизни результату розрізняють чотири рівні творчості. Перший, найвищий рівень характеризує процес творчості, який приводить до принципово нового результату, нового для всього людства, а може, нового й у космічному масштабі. Це твори геніальних письменників, художників, композиторів, винаходи та відкриття, які перетворюють життя людини й людства в найрізноманітніших напрямах (від атомної бомби до пеніциліну). Зрозуміло, що творчість такого рівня (абсолютна, об'єктивна новизна продукту творчості) властива досить вузькому колу творців-геніїв, є прерогативою еліти людства.

Другий рівень творчості стосується продукту, який є новим для досить великого кола людей, скажімо для певної країни світу. Деякі винаходи з'являються одночасно або з певним інтервалом у різних країнах, однак відповідний рівень творчості, безумовно, досить високий.

Третій рівень характеризує новизну творчого продукту для значно меншого, обмеженого кола людей. Найочевиднішим прикладом творчості цього рівня є раціоналізаторська пропозиція, що реалізується, як правило, в межах якогось підрозділу підприємства, в найкращому випадку - галузі.

І, нарешті, четвертий рівень торкається творчості, новизна продукту якої є суб'єктивною, відносною, значущою тільки для самої людини, що творить. Однак такий обмежений обсяг цього рівня творчості не заважає йому бути чи не найважливішим, початковим етапом в оволодінні вищими рівнями творчості, формуванні вмінь і навичок загальної креативності.

Прийомами творчої уяви є:

Творча уява вимальовує нові, оригінальні образи та ідеї. Саме вона, доповнюючи творче мислення і взаємодіючи з ним, становить основу людської творчості.

Продуктом творчої уяви є художній образ (рис.2). Синтез в уяві здійснюється у різних формах, які називаються прийомами уяви. Такими прийомами (операціями) уяви є:

Гіперболізація, що характеризується збільшенням або зменшенням предмета, а також аналогічною зміною окремих частин; крім того, може змінюватися і кількість окремих частин (Змій Горинич з трьома та більше головами тощо) (рис. 1);

Рис. 1. Уявні казкові образи

Схематизація - окремі уявлення зливаються, відмінності стираються, а риси схожості виступають чітко;

Типізація - виділення суттєвого, яке повторюється в однорідних образах (так створюється, як правило, художній образ);

загострення - підкреслювання окремих ознак. Саме на базі загострення створюються шаржі та карикатури.

Дуже поширеним прийомом уяви є аглютинація, тобто "поєднання" різних, звичайно не об'єднуваних якостей, деталей, частин (це джерело багатьох казкових образів - русалка, кентавр та ін.). У вигляді так званого поєднання функцій аглютинація виступає як один із прийомів технічної творчості, винахідництва. Так, нині добре знайомі побутові прилади, в яких реалізована більш ніж одна функція (скажімо, ручка-годинник, музичний центр, сумка-коляска та ін.). Відомий винахідник Г. Альтшуллер зазначає з цього приводу, що ідеальним є випадок, коли таке поєднання доведено до логічного завершення - деталі або приладу не існує взагалі, а функція його здійснюється.

Аналогія - дуте поширений прийом у технічній творчості - буває близькою, безпосередньою і віддаленою. Володіння цим прийомом - один із провідних компонентів здатності до конструювання, інженерної справи та винахідництва.

Дослідження творчої уяви

Мета дослідження: дати оцінку особливостям творчої уяви.

Матеріал і устаткування: бланки з надрукованими на них трьома будь-якими словами, наприклад: капелюх, дорога, дощ; стандартні листи паперу, ручка, секундомір. Процедура дослідження Дане дослідження можна проводити з одним випробовуваним і з групою до 6 чоловік, але всі випробовувані мають бути зручно розсаджені, а умови - що забезпечують строгу самостійність їх роботи.

Перед початком дослідження кожен учасник отримує бланк з надрукованими на нім трьома словами. Бланки можуть бути роздані в конвертах або покладені на стіл перед випробовуваним зворотною стороною, щоб до інструкції вони не читали надруковані на них слова. При тестуванні групи даються однакові бланки кожному для можливого подальшого аналізу і порівняння. В процесі дослідження випробовуваному пропонують протягом 10 хвилин скласти з трьох слів як можна більша кількість пропозицій.

Інструкція випробовуваному: "Прочитайте слова, написані на бланку і складіть з них якомога більшу кількість речень так, щоб в кожне входили всі три слова. Складені речення записуйте на аркуші паперу. На роботу Вам відводиться 10 хвилин. Якщо все зрозуміло, тоді починаємо!" В процесі дослідження експериментатор фіксує час і після 10 хвилин дає команду: "Стоп! Роботу припинити!"

Обробка і аналіз результатів Показниками творчості в даному дослідженні є:

величина балів за найдотепнішу і оригінальнішу пропозицію;

сума балів за всіх придуманих випробовуваним протягом 10 хвилин пропозиції. Ці показники встановлюються за допомогою шкали оцінки творчості.

Шкала оцінки творчості

Пункт

Характеристика складеного речення

Оцінка речення в балах

а

У реченні використано всі три слова в дотепній оригінальній комбінації

6 балів

б

У реченні використано всі три слова без особливої дотепності, але в оригінальній комбінації

5 балів

в

У реченні вибрано всі три слова в звичайній комбінації

4 бали

г

Задані три слова використано в менш необхідній, але логічно допустимій комбінації.

3 бали

ґ

Правильно використано лише два слова, а третє використане з натяжкою в силу чистий словесному зв'язку.

2 бали

д

Правильно використано лише два слова, а третє штучно введене в пропозицію.

1 бал

е

Дослідження правильно зрозуміло випробовуваним, але він дає формальне об'єднання всіх трьох слів або використовує їх із спотвореннями.

0,5 бала

ж

Речення являє собою беззмістовне поєднання всіх трьох слів

0 балів

Якщо випробовуваний придумав дуже схожі один на одного пропозиції з повторенням теми, то друге і все післідуючі пропозиції цього типа оцінюються половиною початкового балу. При підрахунку бали зручніше заносити в таблицю результатів. Якісна характеристика творчості, визначувана по величині балів, отриманих за найдотепнішу і оригінальнішу пропозицію, відповідає максимальній оцінці якого-небудь із складених випробовуваним пропозицій. Ця оцінка не перевищує 6 і свідчить про розвинену творчість або оригінальність. Якщо оцінка даного показника складає 5 або 4, то прояв творчості слід вважати середнім. Нарешті, якщо ця оцінка склала всього лише 2 або 1, то це низький показник творчості або намір випробовуваного діяти аналогічно і тим спантеличити дослідника.

Другий показник - це сума балів. Він має сенс для аналізу і інтерпретації результатів, лише якщо порівнюється робота декількох чоловік, що можливо при довірчих стосунках в групі. У кого більше сума балів, в того, отже, більше продуктивність творчої діяльності.

Творчу уяву передбачає створення образу, речі, ознаки, що не мають аналогів. В даному випадку - це створення пропозицій без заданого зразка. Студенти філології і студенти природних факультетів розрізняються досвідом роботи з лінгвістичним матеріалом, що поважно враховувати. Крім того, отримуваний показник творчості свідчить про суб'єктивну новизну результатів, якщо вони нові або оригінальні для самого випробовуваного.

Аналіз та узагальнення матеріалів дослідження

Дослідження творчої уяви проводилось з студентами групи 16 ПІТ.

Участь приймали такі студенти:

Таблиця результатів за підрахунками балів

ПІБ

студета

Оригінальність і дотепність

Викор. всіх слів в одному реченні

Логічні зв'язки

Сума балів

Кількість речень

1. Антоненко О.

1

4

3

8

2

2. Клименко Н.

4

3

4

11

5

3. Кардаш О.

5

5

4

14

2

4. Садіков О.

0.5

3

4

7.5

7

5. Трикіша В.

6

5

4

15

2

За результатами дослідження можна сказати, що три студента мають високий рівень творчості, а два інші середній рівень. Всі учні використовували запропоновані три слова в одному реченні, в звичайній комбінації, але в логічно зв'язаній комбінації. Також кожне речення має певний зміст, та поєднання всіх трьох слів. Як ми бачимо за теблицею результатів, можна виділити таких студентів які на мою думку мають розвинену творчість або оригінальність це:

1. Трикіша Вікторія

2. Кардаш Олена

Ці студентки склали лише по два речення, в яких не тільки правильно використано всі три слова, але й присутня дотепність і оригінальність. Їхні речення не схожі на інші та мають свій особистий зміст.

Наприклад, Садіков Олександр і Клименко Надія склали по 5-7 речень, але вони всі схожі між собою. В деяких реченнях слова були спотворені, та беззмістовно поєднані. Або правильно використано лише два слова, а третє використане з натяжкою.

Оцінка особливостям творчої уяви отримана.

Мета дослідження досягнута.

уява творчість студент психічний

Висновок

З вище наведеного можна зробити наступні висновки: Що з опрацьованої психологічної літератури з теми "Уява і творчість", ми дізналися, що найчастіше уявою називають процес створення людиною на основі її попереднього досвіду образів об'єктів, яких вона безпосередньо не сприймала і не сприймає. Також ми розкрили сутність уяви і творчості та дослідили особливості уяви.

Уява належить до вищих пізнавальних процесів і є необхідною стороною будь-якої діяльності. Уява породжується потребами, що виникають у житті людини, і насамперед, потребою змінити ті чи інші предмети навколишнього світу. Людина не може розпочинати роботу, не уявивши собі готовий результат своєї праці.

Уява виникла і розвинулася в процесі праці людей. В ній чітко виявляється специфічно людський характер діяльності: не уявивши результату праці, не можна розпочинати роботу

Специфіка уяви полягає в переробці минулого досвіду, що зберігається у вигляді уявлень і понять. Тому вона нерозривно пов'язана з процесами пам'яті, тобто, перетворює те, що міститься в пам'яті. Як і мислення, уява виникає в проблемній ситуації. Якщо проблемна ситуація повністю визначена і в процесі усвідомлення перетворюється в означену задачу, то хід її розв'язання підпорядкований переважно законам мислення.

Не менш важливою є роль уяви в художній творчості. Питання про місце і характер уяви в творчості письменника належить до найбільш складних і суперечливих. Активну уяву людини поділяють на творчу і репродуктивну. Особливою формою уяви є мрія. Образи уяви не завжди відразу ж реалізуються в практичних діях людини. Інколи вона створює образи того, чого прагне досягти, але не може протягом певного часу. Під творчістю розуміється передусім процес створення нового, корисного продукту.

Творчість - це не лінійний процес, у ньому бувають підйоми, спади, плато. Найвищий кульмінаційний творчий стан - натхнення. Це стан найвищого піднесення, коли пізнавальна й емоційна сфери поєднані і спрямовані на розв'язування творчої задачі. Людину в стані творчого натхнення нібито несе "потік", вона не все усвідомлює у своїх діях, не завжди може сказати, скільки минуло часу (година, день, доба).

Також ми навчилися проводити дослідження з групою людей та проводити аналіз та узагальнювати матеріали дослідження.

Список використаних джерел

1. Волошина В.В., Долинська Л.В., Ставицька С.О., Темрук О.В. Загальна психологія: Практикум: Навч. посіб.

2. Загальна психологія / Під ред. Максименка С.Д. - К., 2000. - 258с.

3. Миллер Д., Галантер Ю., Прибрам К. Планы и структура поведения. - М., 1995. - 130 с.

4. Никифорова О.І. Дослідження з психології художньої творчості. - М.: МГУ, 1999. - 142 с.

5. Общая психология/Под ред. А.В. Петровского. - М., 1986. - Гл.13. - 214с.

6. Петровський, А.В. Психологія / О.В. Петровський, М.Г. Ярошевський. - М.: Академія, 2000. - 512 с.

7. Практикум із загальної психології / Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. - Т-во 'Знання', КОО. Київ, 2006. - 203 с.

8. Рубінштейн С.Л. Основи загальної психології / С.Л. Рубінштейн. - СПб: Питер, 2000. - 720 с.

Інтернет ресурси:

9. http://bukvar. su/psihologija/87071-Voobrazhenie-i-tvorchestvo.html

10. htt p: // www.ukrreferat.com/index. php? referat=56222

11. http://www.socd. univ. kiev.ua/ru/library/praktikum-iz-zagalnoyi-psihologiyi-za-red-tipashukovoyi-2-ge-vid-ster

12. http://psylib. ukrweb.net/books/pasht01/index. htm

13. http://medcoledg. ucoz.ru/Likspr/psiholog/zagalna_psikhologija6praktikum-v. v. voloshina. pdf

14. http://pidruchniki. ws/00000000/psihologiya/uyava

15. http://uk. wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%8F%D0%B2%D0%B0

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Уява як психічний процес, що полягає у створенні людиною нових образів, уявлень, думок на базі її попереднього досвіду, її загальна характеристика та значення. Функції уяви старшокласників. Методика дослідження уяви у старшокласників, аналіз результатів.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 04.06.2011

  • Теоретичні основи уяви. Особливості творчої уяви, її роль у формуванні творчої особистості. Дослідження рівня складності уяви особистості. Диференціювання ступеню стереотипності за рівнями. Визначення гнучкості уяви,і ступеня фіксованості образів уявлень.

    курсовая работа [40,0 K], добавлен 25.11.2012

  • Основні підходи до вивчення феномену уяви в психології. Розкриття сутнісних характеристик уяви як психічного (інтелектуального процесу), визначення головних чинників та методичних особливостей дослідження уяви та засад їх використання у психотерапії.

    курсовая работа [128,0 K], добавлен 05.01.2014

  • Різновиди і функція уяви – специфічно людського психічного процесу, що виник і сформувався в процесі операцій мислення. Умови створення нереальних образів. Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю, її залежність від морально-психологічних якостей особистості.

    презентация [2,4 M], добавлен 27.01.2016

  • Сутність уяви як психологічного пізнавального процесу, її різновиди та відмінні риси, основні функції в становленні особистості. Дослідження механізму розвитку уяви, його особливості та специфічні ознаки в період дошкільного та молодшого шкільного віку.

    курсовая работа [29,6 K], добавлен 24.04.2010

  • Уява та творчість як психологічна проблема. Поняття творчості у дітей дошкільного віку в психологічної літературі. Психофізіологічні стани особистості, які впливають на розвиток творчого потенціалу дитини та методи стимулювання уяви у дошкільників.

    курсовая работа [56,5 K], добавлен 27.04.2011

  • Поняття про уяву як інтелектуальний процес, специфічні риси її онтогенезу. Методичні аспекти дослідження та особливості використання уяви в психотерапії. Експериментальне дослідження з визначення показників рівня розвитку уяви у дітей шкільного віку.

    курсовая работа [58,5 K], добавлен 31.01.2011

  • Поняття "уяви" у літературних джерелах. Загальна характеристика, проблема побудови цього поняття. Проведення дослідження, лінгво-логістичний аналіз психологічного концепту. Порівняльний аналіз родових і видових ознак понять уяви, його коректна побудова.

    курсовая работа [40,8 K], добавлен 19.03.2011

  • Розвиток уяви в онтогенезі, характеристика вікових та індивідуальних особливостей. Психолого-педагогічні умови розвитку уяви засобами художньої творчості. Основні параметри креативності. Образотворча діяльність як один з найцікавіших занять дошкільників.

    курсовая работа [101,5 K], добавлен 26.02.2016

  • Психологічна сутність уяви та аспекти її вивчення у психології. Методичні основи дослідження особливості розвитку уяви в дошкільному віці. Принципи організації емпіричного дослідження у психології. Методика Е. Торренса "Неповні фігури" та "Три кольори".

    курсовая работа [113,8 K], добавлен 03.07.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.