Психологічні особливості управління професійною адаптацією вчителів
Зміст та принципи процесу управління професійною адаптацією вчителів. Психологічні особливості його здійснення, та фактори, що впливають на динаміку. Головні умови підготовки керівників шкіл до управління професійною адаптацією, напрямки даної роботи.
| Рубрика | Психология |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.07.2014 |
| Размер файла | 49,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Психологічні особливості управління професійною адаптацією вчителів
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Загальна характеристика роботи
Актуальність дослідження. Проблема ефективного управління освітніми закладами передбачає необхідність, одночасно з досягненням основних цілей, що стоять перед організаціями, і створення сприятливих умов для професійного становлення та розвитку особистості вчителя. Одним із найважливіших кроків у професійному становленні особистості є етап професійної адаптації. В умовах значних соціально-економічних та інформаційно-технологічних змін, що відбуваються у нашій країні сьогодні, проблема адаптації особистості виступає на перший план. Це є суттєвим і для діяльності освітніх організацій, які теж повинні швидко реагувати на соціальні зміни, що відбуваються у суспільстві, вносити необхідні зміни в зміст навчання, знаходити нові форми взаємодії, оскільки працюють з молодим поколінням, яке є більш відкритим до всього нового та швидше адаптується до соціальних змін, порівняно з дорослими.
Аналіз психолого-управлінської літератури свідчить, що проблема адаптації особистості знайшла досить широке відображення в роботах, присвячених адаптації працівників у промисловості (А.А. Алдашева, В.Н. Безносіков, М.П. Будякіна, Т.Н. Вершиніна, І.А. Георгієва, Г.Д. Долинський, О.М. Зотова, І.О.Мілославова, Н.П. Лукашевич, Л.М. Растова, О.О. Русалінова, Н.А. Свиридов, Н.А. Сирнікова, Є.В. Таранов та ін.), науці (П.Г. Белкін, С.О. Кугель, Т.Л. Кончанін, О.М.Нікандров, А.А. Ясюкова та ін.) та інших сферах діяльності.
Психологічні проблеми адаптації вчителів до роботи у школі в різних її аспектах вивчали В.Г. Зубченко, С.Д. Максименко, О.Г. Мороз, С.В. Овдей, М.І. Педаяс, В.А. Семиченко, В.О. Сластьонін, О.Г. Солодухова, А.П. Супрун, Н.О. Чайкіна, Л.С. Шубіна, Т.С. Яценко та ін. Що ж до психологічних особливостей управління професійною адаптацією вчителів у нових соціально-економічних умовах, то вона не виступала раніше предметом спеціального дослідження.
Разом з тим, необхідність введення змін у професійну діяльність вчителів та управлінську (менеджерську) діяльність керівників шкіл згідно нових соціальних вимог свідчить про те, що управління професійною адаптацією вчителів слід розглядати як актуальний напрямок психологічного дослідження. Окрім того, нові суспільні умови вимагають розробки нових підходів до психологічної підготовки керівників освітніх організацій, зумовлюють необхідність підвищення їх психологічної компетентності, зокрема, в області психологічних основ управління професійною адаптацією вчителів, врахування зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на цей процес.
Отже, соціальна значущість проблеми управління професійною адаптацією вчителів та її недостатня наукова розробка й зумовили вибір теми нашого дослідження «Психологічні особливості управління професійною адаптацією вчителів».
Зв'язок роботи з науковими програмами і планами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної науково-дослідної теми Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України «Теоретико-методологічні основи підготовки практичних психологів до надання психологічної допомоги управлінському персоналу організації» (1999-2004 рр.) (державний реєстраційний номер 0100U000100). Тему дисертаційного дослідження затверджено на вченій раді Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол №10 від 19.11.2001 року) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №9 від 27.11.2001).
Об'єкт дослідження - професійна адаптація вчителів.
Предмет дослідження - психологічні чинники та умови управління професійною адаптацією вчителів.
Мета дослідження - розкрити специфіку управління професійною адаптацією вчителів та особливості його здійснення, визначити психологічні умови підготовки керівників освітніх закладів до успішної реалізації даного напрямку управління в сучасній школі.
В основу дослідження покладено припущення про те, що існує зв'язок між успішністю професійної адаптації вчителів та особливостями управлінської діяльності керівників шкіл (рівнем їх компетентності з проблем професійної адаптації вчителів, особливостями управлінської спрямованості керівників, стилем керівництва та ін.). Забезпечення позитивного впливу цих факторів можна досягнути в результаті спеціальної підготовки керівників шкіл до процесу управління професійною адаптацією вчителів в системі післядипломної освіти.
Відповідно до мети і гіпотези поставлені такі завдання дослідження:
1. Розкрити зміст управління професійною адаптацією вчителів.
2. Виявити психологічні особливості здійснення управління професійною адаптацією вчителів та психологічні чинники, які впливають на даний процес.
3. Визначити психологічні умови підготовки керівників шкіл до управління професійною адаптацією.
Теоретико-методологічна основа дослідження. Методологічною основою цієї роботи слугують загальні принципи психологічної науки (детермінізму, активності, розвитку, системно-структурного підходу та ін.).
В основу дослідження покладено концепцію психологічного забезпечення управління закладами середньої освіти (Л.М. Карамушка). Істотне значення для обґрунтування змісту процесу управління професійною адаптацією в закладах середньої освіти відіграли роботи, що відображають психологічні основи управління сучасними освітніми закладами (О.І. Бондарчук, М.Й. Боришевський, Н.Л. Коломінський, С.Д. Максименко, Л.І. Орбан-Лембрик та інші).
Особливе місце відіграли роботи, що відображують сутність адаптації особистості (О.Г. Балл, Ю.А. Урманцев, А.В. Фурман), особливості професійної адаптації (А.А. Алдашева, Н.П. Лукашевич, О.О. Русалінова, А.А. Ясюкова) та соціалізації особистості (В.В. Москаленко, В.Т. Циба), а також специфіку професійної адаптації вчителів (С.В. Овдей, В.А. Семиченко, О.Г. Солодухова, Н.О. Чайкіна).
Важливе значення для розробки програми психологічної підготовки керівників шкіл до управління професійною адаптацією вчителів відіграли праці в галузі активного соціально-психологічного навчання та розвиваючого навчання (А.К. Дусавицький, Ю.М.Ємельянова, С.Д. Максименко, Н.Ю. Максимова, Л.О. Петровська, М.І.Пірен, В.В. Третьяченко, Н.Ю. Хрящова, Ю.М. Швалб, Н.В. Чепелєва, Т.С. Яценко).
Методи дослідження. Теоретичні (аналіз проблеми на базі психологічної та управлінської літератури); емпіричні (опитування, тести, констатуючий і формуючий експерименти); методи математичної статистики.
Організація дослідження. Дослідницько-експериментальна робота проводилась у три етапи протягом 2001-2003 рр.
На першому етапі (2001 р.) було здійснено теоретичний аналіз проблеми, розроблено програму дослідження.
На другому етапі (2002 р.) було вивчено основні психологічні проблеми, що виникають у професійній адаптації вчителів, визначено психологічні чинники, які впливають на процес управління професійною адаптацією вчителів. Для вирішення цих завдань було використано такі методи дослідження: анкетування та інтерв'ювання директорів і вчителів загальноосвітніх шкіл; їх тестування (використовувалися «Опитувальник для оцінки соціально-психологічної адаптації учителя середньої школи» Р.Х.Ісмаїлова, «Опитувальник для оцінки виявів дезадаптації» О.М. Родіної, «Опитувальник для дослідження виявів агресивності Басса - Даркі», адаптований Л.Г. Почебут, «Багаторівневий особистісний опитувальник» «Адаптивність» А.Г. Маклакова, С.В. Чермяніна, «Орієнтовна анкета для визначення особистісної спрямованості» В. Смєйкала, М. Кучера, «Методика самооцінки та визначення стилю управління персоналом» (адаптований варіант методики В.П. Захарова), «Методика оцінки психологічної атмосфери у колективі» Ф.Фідлера); методи математичної статистики.
На третьому етапі (2003 р.) здійснено експериментальну перевірку програми психологічного навчання керівників шкіл з метою їх підготовки до ефективного управління професійною адаптацією вчителів. Було використано систему проблемно-пошукових методів і активних форм навчання (проблемні лекції, психологічні практикуми, «мозкові штурми», групові дискусії, аналіз управлінських ситуацій, рольові ігри, індивідуальні творчі завдання та ін.), статистичні методи.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в освітніх закладах України: загальноосвітніх школах м. Херсона, Південноукраїнському регіональному інституті підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Дослідженням було охоплено 405 вчителів та керівників освітніх закладів.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічною обґрунтованістю вихідних положень; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті, об'єкту, предмету та завданням дослідження; кількісним і якісним аналізом значного обсягу теоретичного й емпіричного матеріалу; репрезентативністю вибірки; використанням багатомірного підходу у ході аналізу та інтерпретації результатів. Обробка даних та графічна презентація результатів здійснювалася з використанням ЕОМ, за допомогою електронних таблиць MS Excel та комп'ютерного пакету статистичних програм Statistical Package for Social Science (SPSS).
Наукова новизна дослідження полягає у: а) визначенні змісту управління професійною адаптацією вчителів; б) розкритті основних психологічних проблем, що виникають у процесі управління професійною адаптацією вчителів і психологічних чинників, що впливають на цей процес; в) розробці програми психологічної підготовки керівників шкіл до управління професійною адаптацією вчителів.
Теоретичне значення дослідження полягає у: а) побудові моделі управління професійною адаптацією вчителів закладів середньої освіти; б) систематизації психологічних чинників, що впливають на управління професійною адаптацією вчителів; д) визначенні системи психологічних умов підготовки керівників до управління професійною адаптацією вчителів.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть використані для: а) оптимізації управління професійною адаптацією вчителів у закладах середньої освіти; б) психологічної підготовки керівників шкіл до управління професійною адаптацією вчителів в інститутах післядипломної педагогічної освіти; в) підготовки шкільних психологів до надання психологічної допомоги керівникам з проблем професійної адаптації вчителів.
Результати дослідження впроваджено впродовж 2002-2003 рр. у практику вищої освіти (зокрема, післядипломної). Відповідну програму навчального курсу «Психологічні основи управління професійною адаптацією вчителів» введено на курсах перепідготовки керівників закладів середньої освіти в Південноукраїнському регіональному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів (м. Херсон), у практику підготовки психологів-бакалаврів та психологів-магістрів у Херсонському державному університеті. Окрім того, систему психологічного забезпечення управління професійною адаптацією вчителів впроваджено у роботу адміністрації загальноосвітньої школи I-III ступенів №4 м. Херсона.
Особистий внесок автора. Розроблені автором наукові положення та одержані емпіричні дані є самостійним внеском у розробку проблеми психологічних особливостей управління професійною адаптацією вчителів закладів середньої освіти. У одній науковій статті, написаній у співавторстві, доробок здобувача становить 50%. Розробка та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.
Апробація роботи. Головні положення дисертації відображено в публікаціях, доповідалися й обговорювалися на засіданнях лабораторії організаційної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Основні наукові та практичні результати дослідження представлялися у виступах на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціально-психологічні проблеми удосконалення управлінської діяльності» (Київ, 2001); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Менеджмент та маркетинг: досягнення і перспективи» (Київ, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції «Суспільство в ХХI столітті. Психологічні проблеми гармонізації, гуманізації, демократизації» (Київ, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції «Організаційна психологія: інноваційні підходи та технології» (Київ, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток творчості учнів у навчально-виховному процесі» (Херсон, 2002); VI Костюківських читаннях «Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку» (Київ, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Національна програма виховання дітей та молоді в Україні: стан та перспективи» (Херсон, 2003); Міжнародній науковій конференції «Міжкультурні комунікації: діалог та співробітництво» (Алушта, 2003); науково-практичній конференції «Управління конфліктами в сучасних організаціях» (Київ, 2003).
Публікації. Основні теоретичні положення дисертації, результати дослідження, висновки відображено у 5 статтях у фахових збірниках, включених до списку ВАК України, 3 статтях у інших виданнях, 5 тезах виступів на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (195 найменувань). Основний зміст дисертації викладено на 185 сторінках. Робота містить 24 таблиці та 19 рисунків, 10 додатків.
Основний зміст роботи
школа адаптація вчитель психологічний
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт і предмет дослідження, основну мету, сформульовано гіпотезу і завдання, розкрито методологічну основу та методичні підходи дослідження, викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи. Наведено відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику.
У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження» висвітлено стан вивчення досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи та поняття, пов'язані з аналізом сутності адаптації особистості, професійної адаптації вчителів та управління професійною адаптацією як одного із важливих напрямків забезпечення ефективної діяльності та професійного розвитку вчителів. Розкрито поняття «професійна адаптація вчителя», проаналізовано її функції та структуру, обґрунтовано модель управління професійною адаптацією вчителів.
При аналізі сутності адаптації, насамперед, проаналізовано різні наукові позиції та наукові підходи з проблем адаптації, показано, що дослідження процесів адаптації здійснено в двох основних напрямках: біолого-фізіологічному та психологічному (Г.О. Алдашева, Б.Г. Ананьев, А. Альберт, Г.О. Балл, І.О. Васильєв, І.О. Георгієва, І.А. Жданов, В.П. Казначєєв, М.М. Кашмілов, М.Г. Кджанян,
Є. О. Климов, О.Ф. Лазурський, В.С. Мерлін, Ж.Піаже, Л.Г. Почебут, В.А. Чикер, Г. Сельє, С.Л. Рубінштейн, О.Г. Солодухова та ін.).
Підкреслено, що дане дослідження здійснено у рамках психологічного підходу, у відповідністю з яким адаптація розуміється як процес врегулювання і гармонізації взаємодій особистості із зовнішнім середовищем шляхом поступового зменшення ступеню неузгодженості між людиною та зовнішнім оточенням. Адаптація значною мірою обумовлена рівнем особистісної саморегуляції і відбувається у формі взаємообумовлених змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі під впливом факторів адаптації (зовнішні вимоги, умови діяльності, соціально-психологічні фактори тощо).
Професійна адаптація, як один із видів адаптації, включає в себе оволодіння особистістю професійними знаннями та уміннями, формування професійно значущих якостей особистості та узгодження динаміки професійної соціалізації з динамікою професійних вимог.
Аналіз підходів різних авторів дозволив виділити основні функції професійної адаптації: внутрішні та зовнішні. Щодо внутрішніх функцій (А.А. Алдашева, Ф.Б. Березін, Р.М. Грановская, М.Г.Д`яченко, А.Г. Ковальов, О.Г. Мороз, В.І. Натаров, С.В. Овдєй, В.Ю. Селин, В.А. Семиченко, М.І. Скубій та ін.), то професійна адаптація трактується як розвиток особистості і виступає: у гносеологічному аспекті - як функція усвідомлення невідповідностей поточного стану професійного розвитку вимогам практики; в аксіологічному - як функція прилучення до професійних цінностей і настанов; у праксеологічному - як формування системи професійних вмінь; в афективному - як досягнення емоційної сталості і внутрішньої збалансованості. У контексті зовнішніх функцій (Ю.Е. Волков, Н.О.Єршова, Г.І. Заславская, О.І. Зотова, Г.А. Китвель, Е.С. Кузьмін, Н.П. Лукашевич, М.Ю. Наумова, Б.Д. Паригін, А.А. Русалінова, Н.Дж. Смелзер, Е.В. Таранов, Т. Шибутані, А.В.Філіпов, В.А. Ядов та ін.) професійна адаптація розглядається як включення особистості у загальну організаційну систему, досягнення рівня компетентності, необхідного для виконання певних функцій у цій системі та високого рівня професійної активності, які разом забезпечують підвищення загальної ефективності організації.
Виходячи із загального визначення професійної адаптації особистості, професійну адаптацію вчителя можна розглядати як складний, багатоплановий процес оволодіння вчителем професією. та пристосування до її вимог, формування гнучкої соціально-професійної позиції в системі формальних і неформальних стосунків в освітній організації, досягнення вчителем достатнього рівня професійного розвитку, що в якісному розумінні розглядається як належний ступінь психологічної готовності до виконування професійних завдань і соціальних дій.
Результат професійної адаптації вчителя - оволодіння вчителем сталими формами професійної діяльності; досягнення належного рівня професійної успішності, активності, творчості; розкриття професійного потенціалу особистості; пристосованість до умов діяльності організації; засвоєння стратегій та способів адекватних професійних взаємодій; забезпечення емоційної стабільності; досягнення узгодженості організаційних, групових і особистих цілей, інтересів; розвиток здатності вирішувати проблеми, пов'язані із засвоєнням рольових нормативно-професійних вимог та цінностей та ін.
За своєю структурою професійна адаптація вчителів включає власне професійну адаптацію (пов'язану із предметом професійної діяльності та умовами її виконання) та соціально-психологічну адаптацію (пов'язану із ставленням до організації, колективу, керівника, задоволеністю положенням у колективі), які тісно взаємодіють між собою.
Висунуто припущення, що підвищення ефективності управління професійною адаптацією вчителів можливо забезпечити через впровадження запропонованої автором комплексної ситуативно-динамічної моделі управління процесом професійної адаптації вчителів. Дана модель побудована на основі поєднання загально-теоретичного управлінського підходу (з позиції теорії управління та освітнього менеджменту) і практично-орієнтованого розвиваючого підходу (з позиції психології та педагогіки). За своєю сутністю управління професійною адаптацією вчителів - це цілеспрямоване створення керівником психологічно-управлінських умов в освітній організації для покрокового «просування» вчителя у просторі професійно-значущих вимог до рівня майстерності. При цьому кожний «крок» здійснюється шляхом ситуативного аналізу керівником конфігурації факторів (соціально-психологічних та індивідуально-психологічних) у відповідності із загальною структурою управлінського процесу - постановка цілі (адаптації), планування, прийняття рішень, організація і реалізація, контроль. Використання моделі полягає в цілеспрямованому управлінському впливі на латентні (приховані) фактори адаптації вчителів з метою оптимізації процесу і підвищення рівня адаптованості.
На основі аналізу діяльності освітніх організацій визначено основні психологічні чинники, що впливають на ефективне управління професійною адаптацією вчителів: а) соціально-психологічні чинники, пов'язані з управлінської діяльністю керівників (психологічна компетентність керівників з проблем управління професійною адаптацією вчителів, особливості їх особистісної спрямованості та стилю керівництва, особливості психологічної атмосфери в педагогічному колективі та ін.); б) індивідуально-психологічні (рівень адаптаційного потенціалу) та демографічно-професійні особливості вчителів (стать, вік, педагогічний стаж, стаж роботи в освітній організації та ін.). Підкреслено, що основну увагу у роботі приділено вивченню соціально-психологічних факторів управління професійною адаптацією вчителів.
У другому розділі роботи «Емпіричне дослідження психологічних особливостей управління професійною адаптацією вчителів» визначено загальну стратегію, методичні засади експериментального дослідження, обґрунтовано та описано систему методичних прийомів та діагностичних методик, що були застосовані на етапі констатуючого експерименту, наведено та інтерпретовано отримані результати. Розкрито основні проблеми професійної адаптації вчителів, наведено результати емпіричного вивчення соціально-психологічних чинників управління професійною адаптацією. Викладено результати статистичної обробки емпіричних даних та їх інтерпретації, визначено перспективні шляхи управління професійною адаптацією вчителів.
Дослідження проводилось у декілька етапів упродовж 2001-2002 рр. Разом дослідженням було охоплено 337 вчителів та керівників освітніх закладів.
Перший етап констатуючого експерименту був спрямований на виявлення основних проблем, які існують у професійної адаптації вчителів. Дослідження включало аналіз загального рівня професійної адаптації та її окремих складових, вивчення професійної дезадаптації та рівня особистісної агресивності (як одного із виявів дезадаптації), дослідження рівня розвитку адаптаційного потенціалу вчителів.
Вивчення особливостей професійної адаптації вчителів (використовувався «Опитувальник для оцінки соціально-психологічної адаптації учителя середньої школи» Р.Х.Ісмаїлова) показало, що у цьому процесі існує цілий ряд проблем. Так, дослідження загального рівня професійної адаптації вчителів виявило, що приблизно для однієї третини опитаних (28,4%) характерний низький рівень адаптації, для 69,6% - середній і лише 2,0% вчителів досягають високого рівня адаптації.
Що стосується виявів окремих складових професійної адаптації, то дослідження виявило, що проблеми спостерігаються, насамперед, у власне професійній адаптації вчителів. Так, встановлено, що за такими структурним елементом адаптації як «задоволеність умовами праці» у 30,4% опитаних спостерігається виражена дезадаптація та у 44,4% - низький рівень адаптації. Це узгоджується з даними, що отримані під час аналізу реальної практики діяльності багатьох шкіл, де умови праці вчителів, насамперед, соціально-економічні та професійно-побутові, є незадовільними. Щодо структурного компоненту адаптації «ставлення до роботи», то показники дещо кращі - лише у 2,0% спостерігається виражена дезадаптація та у 22, 8% низький рівень адаптації, у решти опитаних зафіксовано виражений (52,0%) та високий рівень адаптації (23,2%). Отримані дані відображають певні тенденції, які мають місце у професійній діяльності вчителів і пов'язані, насамперед, із соціально-економічними труднощами, які мають місце в діяльності шкіл.
Разом з тим, дослідження зафіксувало і проблеми, які мають місце в соціально-психологічній адаптації. Найбільше ці проблеми зафіксовані за такими складовими соціально-психологічної адаптації як: «ставлення до навчального закладу» (рівень дезаптації - 6,4% опитаних, низький рівень адаптації - 40,4%); «ставлення до колективу» (рівень дезадаптації - 3,2% опитаних, низький рівень адаптації - 31,6%); «ставлення до керівника» (рівень дезадаптації - 4,4%, низький рівень - 30,4%) та ін. Це свідчить про те, що поряд із соціально-економічними та побутовими проблемами, які потребують свого розв'язання, існують ще проблеми соціально-психологічного плану. Вони пов'язані з міжособистісними стосунками у колективі, взаємодією членів колективу, ставленням до навчального закладу в цілому. І саме цим проблемам ще недостатньо приділяється уваги у процесі управління сучасною школою.
Поряд із загальним аналізом професійної адаптації, спеціально досліджувалися психологічні та психофізіологічні аспекти дезадаптованості вчителів (за допомогою «Опитувальника для оцінки виявів дезадаптації» О.М. Родіної). Аналіз даних в цілому показав, що лише невелика частина вчителів мають виражені ознаки загальної професійної дезаптованості: високий рівень, при якому необхідно прийняття термінових заходів психологічного і медичного характеру, зафіксовано у 2,8% вчителів, виражений - у 7,2% опитаних. Разом з тим, більше половини опитаних вчителів мають середній рівень дезадаптованості (52,0%) і трохи більше, ніж третина - низький рівень (38,0%). Що стосується прояву окремих складових дезадаптованості у вчителів, то найбільш поширеними серед них є: «порушення циклу сну-бадьорості» (відповідний показник досягає високого або вираженого рівня у 31,6% опитаних); «відчуття втоми» (відповідно у 28,8% опитаних); «зниження мотивації до діяльності» (у 26,8% опитаних). Отримані дані, разом із результатами аналізу практики управління школами, свідчать про недостатнє використання у процесі управління школою спеціальних заходів, спрямованих на профілактику процесу дезадаптації вчителів (спеціальні релаксаційні програми індивідуального та загально-шкільного рівнів, впровадження заходів стимулювання праці педагогічних працівників тощо) та про необхідність посилення цього напрямку у процесі управління професійною адаптацією вчителів.
Виходячи з того, що одним із «крайніх» виявів дезадаптованості особистості є її агресивність, у дослідженні спеціальну увагу було приділено вивченню агресивності вчителів (за допомогою опитувальника Басса - Даркі, адаптація Л.Г. Почебут). Дослідження показало, що високого рівня особистісної агресивності досягає невелика частина опитаних вчителів (лише 4,8% опитаних). Разом з тим, майже половина опитаних вчителів (47,2%) досягають середнього рівня агресивності, що явно вступає в дисонанс з тим, що педагогічна діяльність за своєю сутністю та спрямованістю є гуманістичною, «підтримуючою» для особистості. І для 48,0% вчителів характерний низький рівень агресивності. Аналіз окремих видів агресивності (вербальна, фізична, предметна, емоційна агресивність та самоагресія) показав більш «рельєфну» картину. Так, у 30,0% опитаних вчителів зафіксовано високий рівень вербальної агресії. Звертає на себе увагу той факт, що значній частині опитаних (32,8%) притаманний також високий рівень самоагресії. Високий рівень фізичної, предметної та емоційної агресії, як менш «доступної» у школі, виявлено лише у 6,8%, 9,6% та 6,8% опитаних відповідно. Це ще раз свідчить про необхідність спеціального втручання керівників шкіл у процес управління професійною адаптацією вчителів (осмислення складності та багатоаспектності процесу професійної адаптації вчителів, впровадження на рівні шкіл спеціальних тренінгових програм, спрямованих на соціально-психологічне навчання вчителів альтернативним засобам впливу на учнів, розширення їх загального репертуару психологічних засобів взаємодій, формування позитивних життєвих та професійних настановлень та ін.).
Враховуючи те, що успішність професійної адаптації вчителів значною мірою залежить від їх індивідуально-психологічних характеристик (конкретніше - розвитку в них адаптаційного потенціалу), у дослідженні було проведено вивчення особливостей розвитку цієї інтегральної характеристики психічного розвитку особистості. Для її оцінки використовувався багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (розроблений А.Г. Маклаковим, С.В. Чермяніним)). Дослідження показало, що для більшості опитаних вчителів характерний низький рівень адаптаційного потенціалу (78,4%), 20,8% опитаних мають середній рівень та 0,8% - високий. Щодо окремих складових адаптаційного потенціалу, то на першому місці за рівнем розвитку знаходиться морально-етична нормативність, що швидше за все, пов'язано з особливостями педагогічної діяльності, яка прямо стосується виховання та розвитку особистості. Друге місце займає комунікативний потенціал. І на третьому місці знаходиться поведінкова регуляція. Слід підкреслити, що кількість вчителів, які мають низький рівень поведінкової регуляції, майже втричі перевищує число тих, які мають низький рівень морально-етичної нормативності та комунікативного потенціалу (51,6% проти 14,0% та 18,8% відповідно). Це свідчить, на думку автора, про недостатність реалізації у процесі управління професійною адаптацією вчителів напрямку, пов'язаного з формуванням адаптаційного потенціалу вчителів. Важливу допомогу керівникам у вирішенні цієї проблеми можуть відіграти психологічні служби освітніх організацій (у процесі впровадження спеціальних тренінгових програм та індивідуально-психологічних консультацій).
Таким чином, у ході першого етапу констатуючого експерименту виявлено ряд серйозних проблем, які мають місце у процесі професійної адаптації вчителів та здійсненні управління ним.
Другий етап констатуючого експерименту, який включав два підетапи, був спрямований на виявлення соціально-психологічних чинників, які впливають на процес управління професійною адаптацією вчителів.
Перший підетап передбачав виявлення рівня психологічної компетентності керівників освітніх закладів з проблеми управління професійної адаптації вчителів. З цією метою було проведено спеціальне дослідження серед керівників обраних для емпіричного дослідження шкіл (директорів та їх заступників), у процесі якого використовувалися методи опитування (анкетування, інтерв'ювання, групові дискусії). У ході дослідження було виявлено ряд проблем, які мають місце у рівні психологічної підготовки більшості керівників шкіл (понад 70,0%) до управління професійною адаптацією вчителів:
а) професійна адаптація здебільшого розуміється керівниками як односторонній процес засвоєння вчителем існуючих вимог до професійної діяльності (з пристосуванням до специфічних вимог конкретної школи) і не розглядається як процес активного внесення у діяльність школи нових ідей, підходів до здійснення педагогічної діяльності. Отже, не створюються достатні умови для високого рівня активності вчителів, самовираження себе у професійній діяльності;
б) керівники шкіл часто не розглядають управління професійною адаптацією як спеціальний цілеспрямований цілісний процес, а скоріше сприймають його як стихійний, такий, що складається з окремих епізодів;
в) у процесі управління професійною адаптацією основна увага з боку керівників приділяється забезпеченню організаційно-методичних умов для успішного проходження вчителями власне професійної адаптації і значно менше уваги приділяється створенню умов для забезпечення психологічної та соціально-психологічної адаптації вчителів (формування у вчителів позитивних професійних настановлень, знання вчителями свого адаптаційного потенціалу, врахування своїх індивідуально-психологічних особливостей та соціально-психологічних особливостей колективу та ін.);
г) аналізуючи в цілому правильно зміст первинної адаптації, керівники шкіл недостатньо чітко розуміють і усвідомлюють зміст вторинної адаптації вчителів, про що свідчить, зокрема, той факт, що понад 40% опитаних керівників не змогли відповісти на відповідне питання.
Отримані дані свідчать про необхідність спеціальної психологічної підготовки керівників шкіл до цілеспрямованого, системного управління процесом професійної адаптації вчителів.
Другий підетап був спрямований на виявлення особливостей управлінської діяльності керівників шкіл як чинника управління професійною адаптацією вчителів. Так, зокрема, було проведено порівняння оцінки основних складових професійної адаптації вчителями та керівниками шкіл (використовувався «Опитувальник для оцінки соціально-психологічної адаптації учителя середньої школи» Р.Х.Ісмаїлова). Результати дослідження показали, що існують статистично значущі відмінності (за t-критерієм Ст'юдента) між оцінками окремих складових адаптації, з боку вчителів та керівників шкіл. Керівники шкіл дещо занижують, порівняно з самим вчителями, оцінку основних складових власне професійної адаптації вчителів (ставлення вчителів до роботи та задоволеність умовами праці). Так, наприклад, лише 2,0% вчителів оцінюють «ставлення до роботи» як таке, що в типових випадках досягає рівня вираженої дезадаптації, в той час як 16,6% керівників вказують на цей показник. Те ж саме спостерігається щодо низького рівня вираженості цієї складової адаптації (22,8% вчителів проти 33,3% директорів). Такі ж тенденції мають місце і в оцінюванні такої складової професійної адаптації як «задоволеність умовами праці». У той же час, щодо оцінки соціально-психологічної адаптації спостерігається протилежна картина - керівники явно завищують оцінку складових соціально-психологічної адаптації. Так, наприклад, оцінюючи таку складову соціально-психологічної адаптації як «стосунки між вчителями», 14,5% опитаних вчителів вказують на низький рівень вираженості цієї складової, тоді як жоден із опитаних керівників не вказав на це. Така ж тенденція спостерігається і в оцінюванні такої складової соціально-психологічної адаптації як «ставлення до колективу» - на низький рівень вираженості цієї складової вказали 31,6% опитаних вчителів і ніхто з опитаних керівників. Отримані дані свідчать про певний розрив в оцінюванні основних складових професійної адаптації керівниками та вчителями, що може бути причиною несвоєчасного виявлення та розв'язання з боку керівників проблем, які існують у професійній адаптації вчителів.
Окрім того, було проведено дослідження особливостей управлінської діяльності керівників шкіл: а) спрямованості управлінської діяльності керівників шкіл - використовувалася «Орієнтовна анкета особистісної спрямованості» (В. Смейкал, М. Кучер); б) стилю їх управлінської діяльності - використовувалася «Методика самооцінки та визначення стилю управління персоналом» (адаптований варіант методики В.П. Захарова); в) психологічної атмосфери в колективі (використовувалася методика Ф.Фідлера). Дослідження показало, що в опитаних керівників шкіл переважає спрямованість на справу (43,8%), дещо менше представлена спрямованість на себе (30,2%) і найменше виражена спрямованість на взаємодію (26,0%). Дослідження стилю управлінської діяльності показало, що у керівників також досить вираженими є прояви авторитарного стилю керівництва, що є однією із причин не зовсім сприятливого клімату в педагогічних колективах. Таким чином, дослідження підтвердило, що психологічні особливості управлінської діяльності керівників виступають одним із факторів, що впливають на протікання професійної адаптації вчителів.
У третьому розділі «Психологічні умови підготовки керівників шкіл до управління професійною адаптацією вчителів» викладено загальну стратегію формуючого експерименту, визначено завдання та принципи його проведення, міститься детальна характеристика програми психологічної підготовки керівників шкіл до управління професійною адаптацією, аналізуються отримані дані про результати впровадження програми.
Формуючий експеримент було проведено протягом 2002-2003 навчального року у Південноукраїнському регіональному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів. Для проведення експерименту було підібрано урівнені за соціально-психологічними характеристиками експериментальну та контрольну групи керівників закладів середньої освіти. Відмінністю експериментальної групи була система психологічної підготовки керівників до управління професійною адаптацією вчителів. В експерименті взяли участь 68 керівників освітніх закладів.
Загальними принципами описуваної програми підготовки керівників виступили наступні: системність, ситуативність, проблемність, комплексність використання методичних засобів та організаційних прийомів; організація умов для активізації та гуманізації професійного спілкування і взаємодії учасників.
Програма психологічної підготовки керівників шкіл до управління професійною адаптацією розроблена на основі методології і методів дослідження лабораторії організаційної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Програма включала реалізацію таких психологічних умов: а) визначення змісту психологічної підготовки керівників шкіл до управління професійною адаптацією; б) організацію активної взаємодії керівників-слухачів у процесі розв'язання модельованих управлінських ситуацій.
Першу умову було реалізовано у результаті розробки автором спецкурсу «Психологічні основи управління професійною адаптацією вчителів», який включав такі навчально-смислові блоки: 1) зміст та структура професійної адаптації вчителів; 2) основні види професійної адаптації вчителів; 3) індивідуально-психологічні та соціально-психологічні чинники, що впливають на процес професійної адаптації вчителів; 4) модель управління професійною адаптацією вчителів; 5) психологічне забезпечення процесу управління професійною адаптацією вчителів. Даний спецкурс (обсягом 24 години) був включений до програми післядипломної освіти керівників (як спецкурс за вибором).
Щодо другої умови, то її реалізація досягалася шляхом впровадження в процесі навчання керівників системи проблемно-пошукових методів і активних форм навчання (проблемні лекції, психологічні практикуми, «мозкові штурми», групові дискусії, аналіз управлінських ситуацій, рольові ігри, індивідуальні творчі завдання та ін.).
Робота з керівниками спрямовувалась на: актуалізацію й усвідомлення учасниками занять проблеми управління адаптацією вчителів як важливого напрямку управління сучасною школою; виникнення інтересу до цілеспрямованого управління професійною адаптацією вчителів; аналіз та переосмислення керівниками власного управлінського досвіду з цього напрямку управління, виявлення власних можливостей та обмежень в управлінні; орієнтацію учасників на засвоєння досягнень науки й практики в галузі психології управління освітніми організаціями; розвиток гуманістичних управлінських цінностей та ін.
Для оцінки ефективності системи психологічної підготовки керівників з проблеми управління професійної адаптацією вчителів було визначено об'єктивні та суб'єктивні, кількісні та якісними критерії. Було також підібрано адекватні методи дослідження: анкетування, інтерв'ювання, оцінка рівня знань, аналіз управлінських ситуацій, виконання індивідуальних управлінських завдань.
Результати порівняльних аналізів 1-го та 2-го діагностичних зрізів показали, що в експериментальній групі мала місце позитивна динаміка (зафіксовано статистично значущі відмінності між даними двох зрізів) за першою групою критеріїв (рівень знань з психології управління професійною адаптацією вчителів; адекватність психолого-управлінських вмінь та навичок з цього напрямку управління) та другою групою критеріїв (загальна оцінка підготовки; оцінка ступеня реалізації очікувань слухачів стосовно підготовки; оцінка використання керівниками психолого-управлінських знань у повсякденній управлінській ситуації - у теперішній ситуації та в майбутньому). У контрольній групі керівників такої динаміки не зафіксовано.
Висновки
Професійна адаптація вчителя - складний, багатоплановий процес оволодіння вчителем професією та пристосування до її вимог, формування гнучкої соціально-професійної позиції у системі формальних і неформальних стосунків в освітній організації, досягнення вчителем належного рівня професійного розвитку.
2. За своєю структурою професійна адаптація вчителів включає власне професійну адаптацію (пов'язану із предметом професійної діяльності та умовами її виконання) та соціально-психологічну адаптацію (пов'язану із ставленням до організації, колективу, керівника, задоволеністю положенням у колективі), які тісно взаємодіють між собою.
3. У реальній практиці управління професійною адаптацією вчителів існує ряд психолого-управлінських проблем, які знаходять вияв у: а) недостатньому рівні забезпечення власне професійної та соціально-психологічної адаптації, б) виражених виявах дезадаптації вчителів (зокрема, агресивності); в) недостатній психологічній компетентності керівників шкіл з проблеми управління професійною адаптацією вчителів (неадекватній оцінці керівниками окремих складових адаптації, нерозумінні значущості певних видів адаптації).
4. Підвищення ефективності управління професійною адаптацією вчителів можна забезпечити у результаті впровадження комплексної ситуативно-динамічної моделі такого управління. Дана модель побудована на основі поєднання загально-теоретичного управлінського підходу (з позиції теорії управління та освітнього менеджменту) і практично-орієнтованого розвивального підходу (з позиції психології та педагогіки). За своєю сутністю управління професійною адаптацією вчителів - це цілеспрямоване створення керівником психолого-управлінських умов в освітній організації для покрокового «просування» вчителя у просторі професійно-значущих вимог. При цьому кожний крок здійснюється шляхом ситуативного аналізу керівником конфігурації факторів (соціально-психологічних та індивідуально-психологічних) у відповідності із загальною структурою управлінського процесу - постановка цілі (адаптації), планування, прийняття рішень, організація і реалізація, контроль. Використання моделі полягає в цілеспрямованому управлінському впливі на латентні (приховані) фактори адаптації вчителів з метою оптимізації процесу й підвищення рівня адаптованості.
5. До основних психологічних чинників, що впливають на ефективне управління професійною адаптацією вчителів, віднесено: а) соціально-психологічні чинники, пов'язані з управлінською діяльністю керівників (психологічна компетентність керівників з проблем управління професійною адаптацією вчителів, особливості їх особистісної спрямованості та стилю керівництва, особливості психологічної атмосфери в педагогічному колективі та ін.); б) індивідуально-психологічні особливості вчителів (поведінкова регуляція, комунікативний потенціал та морально-етична нормативність, що утворюють адаптаційний потенціал особистості) та їх демографічно-професійні характеристики (стать, вік, педагогічний стаж, стаж роботи в освітній організації).
6. Психологічну підготовку керівників шкіл до управління професійною адаптацією варто здійснювати шляхом впровадження спеціальної програми, яка включає реалізацію таких психологічних умов: а) визначення змісту психологічної підготовки керівників шкіл до управління професійною адаптацією в системі післядипломної освіти; б) урахування специфіки управлінських ситуацій, типових для управління професійною адаптацією вчителів та їх моделювання в процесі психологічної підготовки; в) організацію активної управлінської взаємодії слухачів у процесі навчання.
Реалізація зазначених психологічних умов передбачає використання таких засобів: а) розробку спеціального навчального курсу для психологічної підготовки керівників з проблем управління професійною адаптацію; б) вивчення та систематизацію типових ситуацій, які виникають у процесі управління професійною адаптацією вчителів, а також їх моделювання в процесі навчання керівників; в) використання системи проблемно-пошукових методів і активних форм навчання (проблемні лекції, психологічні практикуми, «мозкові штурми», групові дискусії, аналіз управлінських ситуацій, рольові ігри, індивідуальні творчі завдання та ін.).
Проведене дослідження відкриває перспективи подальшої розробки та дослідження проблеми управління професійною адаптацією вчителів. До перспективних напрямків дослідження ми вважаємо за доцільне віднести, зокрема, наступні: розробку моделі психолого-управлінського консультування керівників з проблем управління професійною адаптацією вчителів; створення програми підготовки шкільних психологів до надання психологічної допомоги керівникам шкіл та педагогічним працівникам з проблем управління професійною адаптацією вчителів.
Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:
Кулик С.М. Психологічні проблеми професійної адаптації вчителів // Актуальні проблеми психології. Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. - К.: Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2002. - Ч. 2. - С. 201-204.
Кулик С.М. Особливості особистісного адаптаційного потенціалу вчителів // Актуальні проблеми психології. Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. - К.: Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2002. - Ч. 6. - С. 75-78.
Кулик С.М. Теоретико-методологічні проблеми дослідження процесу адаптації особистості. Проблеми загальної та педагогічної психології. - К.: Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2003. - Том 5. - Ч. 7. - С. 152-158.
Кулик С.М. Дослідження особливостей професійної адаптації вчителів освітніх закладів // Актуальні проблеми психології. Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. - К.: Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2003. - Ч. 9. - С. 108-110.
Кулик С.М. Модель управління процесом професійної адаптації вчителів // Актуальні проблеми психології. Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. - К.: Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2003. - Ч. 10. - С. 124-128.
Кулик С.М. Сучасні аспекти керівництва освітнім закладом // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 25. - Херсон: Айлант, 2001. - С. 127-131.
Кулик С.М. Сучасні психологічні аспекти керівництва освітнім закладом // Збірник матеріалів. Аспірантський колоквіум. - Херсон: Олди-плюс, 2001. - С. 60-67.
Карамушка Л.М., Кулик С.М. Психологічні особливості професійної адаптації вчителів // Наукові праці МАУП. - К.: МАУП, 2002. - С. 172-174.
Кулик С.М. Професійний потенціал вчителя // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (25-27 травня 2002 р.). - Херсон: «Айлант», 2002. - С. 70-71.
Кулик С.М. Соціально-психологічні чинники управлінської діяльності сучасного керівника школи // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (13-14 лютого 2002 р.) - Херсон: «Персей», 2002. - С. 123-124.
Кулик С.М. Професійна адаптація як етап професійного становлення особистості вчителя // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (30-31 жовтня 2001 р.): В 2-х томах. - Мелітополь, 2002. - Т.2. - С. 48-50.
Кулик С.М. Психолого-педагогічні проблеми управління організаціями // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (15-17 травня 2003 р.). - Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. - С. 90-94.
Кулик С.М. Психологічне консультування керівників освітніх закладів з проблеми професійної адаптації вчителів // Матеріали VI Костюківських читань (28-29 січня 2003 р.). - Т.2. - К.: Міленіум, 2003. - С. 295-299.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття про системи управління. Процес праці як багатовимірна система управління. Основні фактори, які впливають на процес праці. Характеристика складових елементів культури виробництва. Психологічні особливості та наукова організація управлінської праці.
контрольная работа [23,4 K], добавлен 16.10.2010Психологічні особливості старшого шкільного віку, етапи та особливості їх особистісного розвитку та росту. Поняття та зміст професійного самовизначення, його головні чинники. Дієвість різноманітних форм та методів профорієнтаційної роботи у школі.
контрольная работа [38,3 K], добавлен 04.06.2015Фізіологічні й психологічні особливості школярів середнього віку, їх врахування під час викладання природознавства. Аналіз позитивного досвіду роботи вчителів, які досягли результатів у навчально-виховному процесі, методи та форми його організації.
курсовая работа [81,5 K], добавлен 04.08.2016Психологічні умови навчання дітей юнацького віку (студентів). Фактори, на які необхідно звернути увагу в процесі навчання. Психологічні особливості молодих дорослих (21-34 роки), людей середнього та похилого віку, показники ефективності їх навчаємості.
презентация [10,0 M], добавлен 26.01.2013Оцінка внеску окремих шкіл психології в царину психології управління. Поняття, сутність, структура, функції та умови гармонічного існування трудового колективу. Ділове спілкування, його структура та особливості формування в умовах конкретної діяльності.
контрольная работа [35,1 K], добавлен 03.08.2010Сутність поняття "сімейне консультування", його основні принципи. Фактори, що впливають на уявлення про сімейне життя. Психологічні особливості клієнта, які ускладнюють пошук шлюбного партнера. Організація та проведення психологічного консультування.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 04.05.2015Психологічні особливості індивіда. Професійно важливі якості як важлива складова психологічних основ підготовки фахівця. Мета культурної політики. Індивідуально-психологічні особливості, які є умовою для успішного здійснення продуктивної діяльності.
контрольная работа [21,9 K], добавлен 22.07.2014Імідж є соціально-психологічною категорією. Вивчення механізмів його утворення та розвитку. Фактори, що впливають на створення позитивного образу керівника: соціальний статус, соціальні зв’язки, його психологічні особливості та професійні якості.
реферат [32,3 K], добавлен 10.04.2009Теорії управління людськими ресурсами. Управлінські функції та вимоги до їх виконання. Необхідні якості поведінки успішного керівника. Шляхи удосконалення його впливу на підлеглих та напрями підвищення ефективності організації його особистої діяльності.
курсовая работа [78,7 K], добавлен 18.06.2013Теоретичні аспекти проблеми підготовки до навчання в школі, психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку, критерії підготовки до навчання. Специфіка та методи визначення психологічної підготовки, експериментальне навчання та обстеження дітей.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 05.06.2010
