Психосемантичний аналіз ефективності засобів комунікативного впливу

П'ята серія. Мета серії - простежити особливості ефективності впливу публіцистичної статті залежно від стилю статті та способів її аргументації, переконуючих впливів реципієнтів. Дослiдження , в якому брали участь двi групи дослiджуваних віком 17-20 рокiв, проводилось у 1998 роцi. Особливістю цієї серії було те, що другій групі досліджуваних пропонувалася спеціально складена стаття з умовною назвою "Фронтовичка", в якій акцент робився не на інтелігентності, а на звичайні загальнолюдські цінності та їх оцінки очима жінки-фронтовички, про перевагу духовних цінностей над матеріальними, про людяність і доброту. Авторство цієї статті також приписувалося О.Лосото. Послідовність оцінюваних образів і персонажів була аналогічною попереднім серіям з обов'язковою оцінкою образів інтелігентів минулого, дійсного і майбутнього часу, дестабілізацією (негативною руйнацією) образу журналістки О.Лосото.

У результаті факторизації спільногрупової матриці першої групи досліджуваних (їй пропонувався оригінал статті О.Лосото) виділено шість ортогональних факторів. Перший з них (32,4 внесок у загальну дисперсію) одержав умовне позначення "демонстративний кар'єризм - скромний альтруїзм". Другий (15,5 внесок у загальну дисперсію) - "упевнена діловитість - заздрісна безініціативність". Третій (6,1 внесок у загальну дисперсію) -"інтелігентність - грубість". Четверій (2,9 внесок у загальну дисперсію) -"демонстративність - скритність у спілкуванні". П'ятий ( 2,7 внесок у загальну дисперсію) - "наївність - підозрілість". Шостий фактор (2,4 внесок у загальну дисперсію) - "горда особистісна позиція".

Факторизація результатів досліджуваних другої групи, котрим було запропоновано варіант статті "Фронтовичка", дозволив виділити сім ортогональних факторів. Перший фактор (34,6 внесок у загальну дисперсію) - "демонстративний кар'єризм - скромний альтруїзм". Другий (11,9 внесок у загальну дисперсію) - "відкрита - закрита життєва позиція". Третій (5,3 внесок у загальну дисперсію) - "життєва мудрість - легковажність". Четвертий (4,7 внесок у загальну дисперсію) - "громадська активність - громадська пасивність". П'ятий (3,7 - внесків загальну дисперсію) - "соціальна впевненість - соціальна непевність". Шостий (3,5 внесок у загальну дисперсію) - "естетична - неестетична спрямованість". Сьомий (1,9 внесок у загальну дисперсію) - "показна діловитість". Порівняльний аналіз результатів двох груп досліджуваних показав наступне. Характер статей (їх змістовний план, специфіка переконуючого впливу) обумовив не стільки своєрідне навантаження на виділені фактори, але і вплинув на формування когнітивної складності свідомості реципієнтів (у першій групі - шість ортогональних факторів, у другій групі - сім). У просторі схожих за змістом факторів "кар'єризм - альтруїзм" (в обох групах) та "діловитість - безініціативність" (другий фактор першої групи), "показна діловитість" (сьомий фактор другої групи) ефективність впливу варіантів статей була вкрай суперечливою. Ефективність варіанта "Фронтовичка" у площині чинника "кар'єризм-альтруїзм" була не просто нульовою, але в деяких моментах украй негативною (трансформація образу інтелігента нашого часу). У варіанті справжньої статті О.Лосото в площині фактора, "кар'єризм - альтруїзм" констатується більш висока ефективність її впливу, аніж у попередньому випадку. У площині фактора "діловитість - безініціативність" ефективність впливу оригіналу статті О.Лосото була так само достатньо високою (про що свідчать трансформації оцінок основних образів і персонажів: Аліси, сіренького мишеняти, інтелігентів минулого, дійсного і майбутнього часу).

У площині сьомого фактора другої групи випробуваних "показна діловитість" (схожого з другим чинником "діловитість - безініціативність" першої групи) ефективність впливу статті (варіант "Фронтовичка") мала дуже високий показник, опріч образу Аліси, трансформація котрого була протилежна очікуваній. За деякими факторами ("громадянська активність-громадянська пасивність") вплив статті у варіанті "Фронтовичка" був настільки потужним, що навіть негативні образи були піддані позитивній трансформації (на противагу негативно очікуваній та запланованій). Це цілком логічно пояснюється, якщо пригадати громадянський, патріотичний пафос другого варіанта статті "Фронтовичка".

Шоста серія. Мета даної серії - порівняти (в пілотажному дослідженні) особливості трансформації моральної свідомості сучасної молоді з результатами такого ж дослідження молоді 1985 -1987 років. Досліджуваним віком 18-20 років (у 1999 році) пропонувалося за 78 уніполярними шкалами оцінити, опріч тих же образів та персонажів, у тій самій послідовності, ще й образи "флюгера" та "Я-2".

Оброблені за допомогою факторного аналізу результати дозволили виділити два ортогональних фактори. Перший з них (22,7 внесок у загальну дисперсію) - отримав умовне позначення "ідеальний друг - ідеальний ворог" (свій - чужий). Другий (7,4 внесок у загальну дисперсію) - за характером шкал, що його утворюють одержав позначення "скромність - самовпевнена демонстративність". У площині першого фактора двоє основних персонажів - Аліса й сіреньке мишенятко випали із загальної тенденції розподілу на "своїх і чужих". Вони мали досить близькі проекції в площині цього фактора.

Еталонами такої поляризації виступили: учитель поганий і флюгер (на полюсі "чужий") і вчитель добрий, Я, ідеал, кращий друг, інтелігенти: минулого, дійсного, майбутнього часу тощо (на полюсі “свій”). Відтак, засвідчено зсув акцентів поляризації в іншу, більш глибоку сферу значущого соціального оточення в сучасної молоді порівняно з їхніми ровесниками часів соціалізму. Мінімальні розходження варіантів трансформацій усіх образів інтелігентів дозволяє припустити, що інтелігентність як сутність, що включає в себе високоморальні принципи життєдіяльності, не стала надбанням глибинних структур свідомості досліджуваних, не отримала якісного системного оформлення в їхній структурі цінностей. Але високі проекції всіх образів інтелігентів на полюс "свій" ("ідеальний друг") обнадійливі щодо того, що передумови до такого надбання вже сформувалися.

Підбиваючи підсумки, можна констатувати наступне: досліджуваним, як представникам сучасної молоді, властива нижча міра диференціації оцінної свідомості (себто відзначається досить низька когнітивна складність моральної свідомості), обраний акцент публіцистичної статті для досліджуваних мав украй мінімальний вплив (чого не можна сказати було про результати попередніх наших досліджень); образ комунікатора (руйнація у свідомості реципієнтів структури його морального обличчя) виявився несуттєвою перемінною в процесі трансформації моральних цінностей суб'єкта, у досліджуваних відзначається істотний зсув життєвих цінностей із площини духовності, моральності в матеріально-предметну площину.

У "Заключенні" підбиваються підсумки теоретико-експериментального дослідження та даються психолого-педагогічні рекомендації по організації навчально-виховної діяльності.

Узагальнюючи вищесказане, можна зробити наступні висновки:

1. У дисертації наведено теоретичні узагальнення та експериментальні результати, що дозволили обґрунтувати перенесення пошуку критеріїв ефективності впливу засобів масової комунікації на глибинні структури індивідуальної свідомості особистості.

2. Характер змін семантичних трансформацій у площинах виділених факторів не вписується в рамки жорстких лінійних залежностей, а носить вірогіднісний характер, динаміка якого визначається особливостями психологічного, лінгвістич-ного, етичного, світоглядного й інших планів.

З. Зміни у свідомості реципієнтів від комунікативного впливу відбуваються не глобально, не взагалі, а в суб'єктивних семантичних просторах свідомості.

4. Ефект "відкочування" (повернення до початкового уявлення, до висхідних оцінок), викликаний навмисною руйнацією у свідомості реципієнтів образу комунікатора має складну, важко прогнозовану структуру й динаміку.

5. Ефективність комунікативного впливу обумовлюється характером аргументації, до якої вдається комунікатор і тими соціальними чинниками, що зв'язують реципієнта з об'єктом критичного аналізу.

6. Руйнація образу комунікатора у площині декларованих нею моральних цінностей спричинила зміну оцінної системи реципієнтів, тобто перехід оцінних суджень від рівня повсякденної свідомості на більш високий рівень.

7. Навмисна демонстрація реципієнтам оманливої, аморальної сутності комунікатора спричинила появу в їх категоріальній структурі свідомості відповідних оцінних парадигм ("принциповість - безпринципність", "людська гідність - нікчемність", "скритність - відкритість").

8. Самоусвідомлення особистості, так само як і усвідомлення нею інших суб'єктів соціальної реальності, здійснюється через значущі для особистості оцінні парадигми.

9. Порівняння попередніх результатів з результатами пілотажного дослідження ефективності публіцистичного впливу на моральну свідомість сучасної молоді дозволило констатувати в останніх: більш низьку міру диференціації оцінних парадигм (когнітивної складності свідомості); тенденцію у зсуві життєвих цінностей з духовної, моральної сфери в площину матеріально-предметного середовища; мінімального реагування на такі перемінні комунікативного впливу як образ комунікатора і моральні акценти змістовного плану комунікативного впливу.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

1. Психосемантический анализ публицистического воздействия на читателя // Материалы VIII Всесоюзного симпозиума по психолингвистике и теории коммуникации - М.: Институт языкознания АН СССР. - 1985. - С.72-73. - (Совместно с В.Ф.Петренко)

2. Эмоциональная оценка учителя в общей системе перцептивных способностей старших школьников // Материалы Всесоюзной конференции "Эмоциональная регуляция учебной деятельности" - М.: 1987. - С.162-164.

3. Эмоциональный фактор в системе коммуникативного воздействия // Материалы Всесоюзного симпозиума "Диагностика и регуляция эмоциональных состояний" - ч.1. - М.: 1990. - С.131-136.

4. Психосемантический анализ воздействия газетной публицистики // Оптимизация речевого воздействия. - М.: Наука - 1990. - С.34-46. (Совместно с В.Ф. Петренко ).

5. Формування образу вчителя у свiдомостi старшого школяра // Психологія педагогічного спілкування. Зб. наук. праць. - Кiровоград, - 1992. - Т. 3. - С. 102-109.

6. Диагностика эффективности воздействия средств массовой коммуникации на нравственное сознание школьника. // Рубинштейновские чтения. Творческое наследие С.Л.Рубинштейна в психологии. - Одесса, - 1992. - С.134.

7. Психосемантический анализ эффективности воздействия газетной публикации. // "Наука і освіта". - 1998, - №3. - С.62-66.

8. Психосемантичний аналіз комунікативного впливу в неповнолітніх правопорушників. // Вісник Одеського Інституту внутрішніх справ. - 1998. - №1. - С.185-191.

9. Особенности нравственного развития студентов-психологов. // "Наука і освіта". - 1999.- № 1-2. - С. 63-65.

Размещено на Allbest.ru