Загальна психологія

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» (м. Ялта)

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ ТА ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ

Контрольна робота

на тему «Загальна психологія»

2014



Зміст

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Психологічна характеристика поняття «Я - концепція» особистості

1.2 Психологічна характеристика процесу мислення

2. Практична частина

2.1 Психологічне дослідження з розвитку самосвідомості (Я-концепції) студентів гуманітарного вузу методами арт- терапії

2.2 Дослідження розумових здібностей (процессу мислення)

Загальні висновки

Список використаних джерел

Додатки

Додаток А. Результати дослідження з розвитку самосвідомості студентів гуманітарного вузу методами арт- терапії

Додаток Б. Дослідження розумових здібностей за методикою «Короткий орієнтовний тест дослідження розумових здібностей» (КОТ)



Вступ

здібність психологічний мислення самосвідомість

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку психологічної науки однією з ключових проблем є проблема розвитку самосвідомості особистості. Вона широко обговорюється в рамках вітчизняних і зарубіжних психологічних досліджень. Інтерес до даної проблеми, як в теоретичному, так і в практичному плані, викликаний тим, що самосвідомість впливає на всі сфери життєдіяльності людини. Вивчення даної проблеми є необхідною при вирішенні таких важливих завдань як виховання, навчання, психологічна допомога та ін.

Тому об'ектом контрольної роботи являються психологічні властивості людини.

Предмет - феномен «Я-концепції» та процес мислення.

Мета роботи полягає у виявлені психологічної характеристики феномену «Я-концепція» та процесу мислення.

Реалізація поставленої мети дослідження передбачає вирішення наступних завдань:

1. Здійснити аналіз літератури в контексті проблеми «Я-концепція» та процесу мислення.

2. Розкрити психологічні особливості дослідження «Я-концепція» та процесу мислення.

3. Виявити моделі побудови психологічного дослідження Я-концепція» та процесу мислення.

Для вирішення поставлених завдань та досягнення мети використано загальнонаукові методи теоретичного дослідження (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення), узагальнення теоретичних та емпіричних даних; порівняльний аналіз наукових підходів до розуміння методів; узагальнення теоретичних та емпіричних досліджень із проблеми вивчення методів психологичного дослідження; анкетування; опитування.

1. Теоретична частина

1.1 Психологічна характеристика поняття «Я - концепція» особистості

Психологія «Я-концепції» як одна з соціально-психологічних схем особистості у теоретико-концептуальному плані в цілому спирається на положення психології, символічного інтеракціонізму і в незначній мірі - психоаналізу.

«Я-концепція» - це складний складовий образ або картина, яка містить у собі сукупність уявлень особистості про себе саму разом з емоційно-оцінювальнім компонентами цих уявлень. «Я-концепція» особистості формується у процесі життя людини на базі взаємодії зі своїм психологічним оточенням і реалізує мотиваційно-регуляторну функцію у поведінці особистості [5].

Поняття «Я-концепція» з'явилося у науковому вжитку на межі XIX-XX ст. у зв'язку з уявленням про духовну природу людини як суб'єкта, який пізнає, і суб'акта якого пізнають. Американський психолог У.Джемс у книзі «Принципи психології» (1890) перший запропонував ідею «Я-концепція» і зробив істотний внесок у її розвиток.

Згідно з Джемсом, глобальне «Я» (особистість) утримує в собі два аспекти: емпіричний об'єкт (Ме), що пізнається, і суб'єктивно оцінювальну свідомість (I).

«Я» як об'єкт утримує в собі чотири аспекти: духовне «Я»; матеріальне «Я»; соціальне «Я»; тілесне «Я».

Ці аспекти утворюють для кожної людини унікальний образ, або сукупність уявлень про себе як особистості. Крім цього У. Джемс запропонував формулу оцінювання особистістю самої себе. Формула самооцінки виражається у порівнянні досягнутих успіхів з рівнем домагань.

Феноменологічний підхід до поведінки (гуманістична психологія), у якій теорія «Я-концепція», зв'язуючий інтегративний принцип, інтерпретує поведінку мовою феноменального поля суб'єкта як індивіда, що суб'єктивно сприймає й усвідомлює реальності (К.Левін), а не мовою аналітичних категорій, що конструюються зовнішнім спостерігачем. У цілому теорія «Я-концепція», що розроблена в межах феноменологічного підходу, зводиться до наступних положень:

1. Поведінка є продуктом сприйняття індивіда, яка за своєю природою феноменологічна: психологічна реальність індивіда - це не об'єктивна реальність як така, а продукт його суб'єктивного сприйняття у момент поведінки.

2. Центральною, інтегруючою точкою феноменального поля індивіда є «Я-концепція», навколо якої організовуються всі образи сприйняття.

3. «Я-концепція» - це одночасно і продукт сприйняття, і сукупність уявлень, в якій містяться цінності, котрі занесені з соціокультурного середовища.

4. З формуванням «Я-концепції» поведінка в цілому починає регулюватися нею.

5. «Я-концепція» відносно узгоджена у часі й ситуативних контекстах, в цьому сенс її прогностичної цінності.

6. Потреба у позитивному ставленні інших людей виникає паралельно з формуванням «Я-концепції» [9]. Потреба у позитивному ставленні до себе (потреба в позитивній самооцінці) виникає через засвоєння досвіду позитивної оцінки себе іншими людьми.

7. Для зняття розходжень між даними поточного життєвого досвіду і «Я-концепцію» використовуються різні захисні стратегії.

8. Існує одне головне мотиваційне спонукання людини - потреба у самоактуалізації, у підтримці та підвищенні цінності своєї «Я-концепції»

Подальший розвиток теорії «Я-концепція» йшов у напрямку уніфікації концептуально-понятійного апарату для опису «Я-концепції». Розуміння «Я-концепції» як структури відображає її структурно-динамічний характер. Образ «Я» (структура уявлень про себе самого) складається з когнітивних складових установок (рольові, статусні, майнові, ціннісні характеристики людини). Всі вони входять в образ «Я» з різною вагою, тобто утворюють ієрархію з точки зору суб'єктивної значущості.

Другий компонент - динамічний, процесуальний - це емоційно-оцінний компонент.

Джерелами оцінних суджень індивіда про себе самого є:

соціально-культурні стандарти та норми соціального оточення;

соціальні реакції інших людей на індивіда (їх суб'єктивна інтерпретація);

індивідуальні критерії та стандарти, що засвоєні індивідом у житті.

Фактично індивід реалізує два процеси самооцінки:

порівняння реального «Я» з ідеальним «Я»;

порівняння реального «Я» з соціальним «Я».

Соціальна психологія визнає міжособистісно-детерміновану, отже, ту, що піддається впливам, природу «Я-концепції», але у той же час у більшості ігнорує стабілізаційні й об'єднуючі якості, що приписуються їй у гуманістичних формулюваннях. Такий погляд належить школі символічного інтеракціонізму. Зокрема, Ч.Кулі (1902) запропонував концепцію «дзеркального Я», у якій «Я-концепція» формується на базі суб'активно-інтерпретуючого зворотного зв'язку від інших як основного джерела про себе у процесі символічної взаємодії між індивідом і його різними первинними групами. Г. Мід (1934) у своїй теорії “узагальненого іншого “головною умовою розвитку «Я-концепції» вважав здатність індивіда брати роль іншого, для того, щоб установки іншого по відношенню до індивіда могли б бути ним оцінені й інтериоризовані. Об'єднання таких оцінних уявлень «узагальненого іншого» і є головним джерелом формування «Я-концепції» та внутрішньої регуляції поведінки індивіда [4].

Однак представлення «Я-концепція» переважно цілком інтерпсихічним, а не інтропсихічним феноменом може привести до екстремального ситуаціонізму. Хоч і є багато свідчень тому, що «Я-концепція» індивіда піддається змінам при цілеспрямованих впливах ззовні (наприклад, при психотерапії), не можна ігнорувати багатократний емпірично підтверджений факт трансситуціональної узгодженості «Я-концепції» здорової особистості.

1.2 Психологічна характеристика процесу мислення

Перш ніж можливість перейти до характеристиці мислення зупинимося на основних психологічних процесах попередніх мисленню. Пізнаючи світ, людина узагальнює результати почуттєвого досвіду, з так званого почуттєвого пізнання, який минає у трьох основних формах:

- відчуття - це відбиток окремих почуттєво які сприймаються властивостей предметів (кольору, форми, запаху, смаку);

- сприйняття - це цілісний образ предмета, що виникає у його безпосереднього на органи почуттів;

- уявлення - це що зберігся у свідомості почуттєвий образ предмета, який сприймався раніше.

Чувственное пізнання дає знання про окремих предметах, про їхнє зовнішніх властивості. Але він неспроможне дати знання причинної залежності між явищами. Проте, пізнаючи світ довкола себе, людина прагнути встановити причин явищ, проникнути в сутність речей, розкрити закони природи й суспільства. І це вимагає мислення, відбиває дійсність у певних логічних формах. Мислення відповідає такі запитання, які можна вирішити шляхом безпосереднього, почуттєвого відображення. Так оглядаючи місце події, слідчий знаходить деякі сліди минулого події. Встановлюючи суттєві, неминуче повторювані взаємозв'язку з-поміж них, слідчий через логічне мислення реконструює можливий перебіг подій. Ця реконструкція відбувається шляхом розуміння перетинів поміж зовнішніми проявів сутністю те, що відбувався за дійсності. Це опосередковане відбиток можливе лише з урахуванням узагальнення, з урахуванням знань [5].

Отже, мислення - опосередковане і узагальнену відбиток істотних, закономірних взаємозв'язків дійсності. Встановлення загальних взаємозв'язків, узагальнення властивостей однорідної групи явищ, розуміння сутності конкретного явища як різновиду певного класу явищ - така сутність людського мислення.

Основні особливості мислення:

- мислення відбиває дійсність в узагальнених зразках. На відміну від почуттєвого пізнання - мислення абстрагується від одиничного, виділяючи в предметах загальне, повторювана, істотне. Подібною створюються поняття юридичної особи, державного суверенітету тощо. Абстрактне мислення глибше проникає на реальність, відкриває притаманні їй закони;

- мислення - процес опосередкованого відображення дійсності. З допомогою органів почуттів можна пізнати лише те, що діє них. Не спостерігаючи самого факту злочину, можна виходячи з прямих і непрямих доказів встановити злочинця;

- мислення нерозривно пов'язане із мовою. З допомогою мови люди висловлюють і закріплюють результати мисленнєвої роботи;

- мислення - процес активного відображення дійсності. Активність характеризує весь процес знання з цілому, а насамперед - мислення. Застосовуючи узагальнення, абстрагування та інші розумові прийоми, людина перетворює знання про предметах дійсності.

Але як ні велике значення має мислення, воно полягає в даних, отриманих з допомогою органів почуттів. З допомогою мислення людина пізнає недоступні почуттєвого пізнання явища.

Операції мислення

Операції мислення є: порівняння, узагальнення, абстракція, конкретизація, класифікація і систематизація.

Розглянемо операції мислення докладніше.

Встановлення подібності та відмінності між предметами є порівняння. Саме через порівняння починається пізнання об'єктів навколишнього світу. На порівнянні заснована угруповання явищ, предметів і подій, тобто класифікація, систематизація та інші розумові операції. Воно є способом оцінки об'єктів у цьому чи іншому відношенні, засобом встановлення зміни у ньому. Без порівняння не можна вичленувати їх суттєві боку, об'єднати, синтезувати їх за певному ознакою. Тут хочеться справити й те, що саме порівняння вимагає аналізу та синтезу, абстракції і узагальнення.

Узагальнення. Узагальнення може здійснюватися двома рівнях. Елементарний рівень узагальнення - ця сполука подібних предметів зовнішніми ознаками (генералізація). Узагальнення другого, вищого рівня - це як у групі предметів і явищ виділяють суттєві загальні ознаки. Людина передбачає майбутнє завдяки узагальнень. Сповна узагальнення втілюється в понятті. При оволодінні поняттями ми відволікаємося від усіх випадкових ознак і властивостей об'єктів і виділяємо лише суттєві для цієї групи об'єктів властивості. Узагальнення - основна мислительна операція, яка розкриває сутність явищ. Завдяки узагальнень дійсність відбивається у чистому вигляді, визволеному від України всього випадкового. Правильне узагальнення призводить до розумінню явищ, воно звільняє наші знання обмежень чуттєвої конкретності і уможливлює використання в нову ситуацію. Обобщения засновані на порівнянні, на протиставленні істотного всьому випадковому, другорядному. Узагальнення можливе лише завдяки абстракції.

Абстракция - розчленовування об'єктів і виділення у ньому окремих істотних що не - або відношенні сторін. Операція переходу від почуттєвого відображення до виділення окремих зв'язків і стосунків є абстракція. Вонасвязанна з уявній перегрупуванням реальних елементів та його зв'язків. Усі абстракції - це поняття. У процесі абстракції людина відволікається від конкретного, щоб пізнати той чи інший бік її сутності. Метою пізнання, як відомо, є практика, жива конкретна дійсність, на вищому етапі пізнання відбувається сходження від абстрактного до конкретного [10].

Конкретизація - пізнання цілісного об'єкта переважають у всіх істотних взаємозв'язках. Це теоретичне відтворення цілісного об'єкта. Мислення з живого споглядання від конкретного, даного в чуттєвому досвіді, переходить до абстрактному, утворюються поняття і лише для того здійснюється сходження до конкретного, коли окремі боку об'єкта осмислюються з урахуванням знань.

Класифікація - об'єднання предметів і явищ до груп з урахуванням їхніх спільних ознак (види, пологи, класи). Вона на порівнянні й узагальненні.

Систематизация - угруповання предметів із дрібніших груп, видів тварин і розрядів, виділення частин у цілому, встановлення відносин між окремими частинами.

Форми і різноманітні види мислення

Розглянемо основні форми мислення - поняття, судження і умовивід. Окремі предмети чи його сукупність відбивається мисленням людини у поняттях, різних за своїм змістом, - як певна зв'язок їх істотних ознак (тобто у формі понять). Поняття - форма мислення, у якій відбиваються суттєві властивості однієї групи предметів і явищ. У кожному понятті різняться об'єм і зміст. Де обсяг - це сукупність на всі об'єкти, які входять у цього поняття, а зміст - те знання про ці предметах. Наші знання це система понять. Поняття як узагальнення формується на певної чутливої базі, а й сам є результатом абстрагування, немає наочної форми, до того ж час багато поняття піддаються образною конкретизації, вони зв'язані з уявленнями. Поняття будь-коли залишається незмінною, воно поглиблюється і розширюється.

У формі суджень відбиваються зв'язок між предметами та його властивостями. Судження - форма мислення, у якій відбиваються зв'язку предметів та його ознак чи добросусідські відносини з-поміж них. Судження є зв'язку понять, виражений у вигляді затвердження чи заперечення. У судженні різняться суб'єкт (предмет, про яку що - або стверджується чи заперечується) і предикат (те, що стверджується чи заперечується). Так було в судженні "закон немає зворотної дії" предикатом є "немає зворотної дії". У судженні виражаються як знання про об'єкт, а й суб'єктивне ставлення людини до цього знання, різна ступінь впевненості у істинності цього знання (наприклад, в проблематичних судженнях типу «можливо обвинувачуваний Сидоров не чинили злочини»). Якщо істинність судження під сумнівом, мислення набуває форми міркування.

Умозаключение - висновок нового судження з деяких інших суджень; це отримання нового знання з наявних знань. Розглядаючи умовивід, з якого вже з чи навіть кількох суджень виводиться нове судження, можна встановити, що у умовиводах жодного виду висновок виходить у тому самим чином. У такий спосіб, тобто завдяки зв'язку суджень, можна отримати роботу висновок, має будь-яке зміст. Спільним, що є у різних за змісту умовиводах, є спосіб зв'язку суджень.Обусловленное цими зв'язками зміст думок існує у певних логічних формах: поняттях, судженнях, умовиводах. Особливість правильного виведення у цьому, що з істинних посилок вона завжди веде до справжнього висновку. Такий висновок дозволяє з наявних істин отримувати нові істини з допомогою чистого міркування, без звернення до досвіду, інтуїції і надзвичайно подібному.

Отже, в мисленні моделюються об'єктивні суттєві властивості і взаємозв'язку між явищами, їх суттєві загальні особливості, що виявляються у вигляді суджень, умовиводів і понять.

Перейдемо до видів мислення. Однією з генетично ранніх видів мислення єнаглядно-действенное мислення, у якому переважне значення мають дії з предметами. Дитина, як і древні, діє з предметами, розчленовуючи і об'єднуючи їх, наочно співвідносячи частини. За підсумкаминаглядно-действенного мислення виникає наочно-образне мислення. Коли дивитися на вже вище наведений приклад, то поступово дитина після наочного співвідношення окремих частин, починає діяти з образами цих предметів про себе. І тому виду мислення характерно оперування наочними образами, а чи не реальними предметами. Вищої ступенем розвитку мислення є абстрактне мислення, мислення у вигляді понять і міркувань (наприклад, встановлення причин явища з допомогою умовиводи). Мислення окремих дорослих людей теж можна розділити на переважно образний (художній), абстрактний (теоретичний) і змішаний вид. Однак у різної діяльності, зазвичай, в однієї й того особи на одне чільне місце виступає той чи інший вид мислення.



2. Практична частина

2.1 Психологічне дослідження з розвитку самосвідомості (Я-концепції) студентів гуманітарного вузу методами арт- терапії

Дане дослідження проводилося на базі РВНЗ «Кримський гуманітарний університет», Інституту педагогіки, психології та інклюзивної освіти. У дослідженні взяли участі 33 студента спеціальності «Практична психологія». Вік випробуваних лежав у межах 18-23 років. Дослідження проводилося в звичних для досліджуваних умовах. Обробка і представлення результатів дослідження була проведена за допомогою пакета STATISTIKA 6.0 for Windows і табличного процесора MS Excel.

Аналіз отриманих результатів студентів гуманітарного ВНЗ за методикою «Опитувальник самоставлення» (В. В. Столін, С.Р. Пантілеев).

Як ми вже зазначали раніше, «Опитувальник самоставлення» В. В. Столина, С. Р. Пантилеева містить основні і додаткові шкали. При аналізі отриманих результатів ми орієнтувалися на основні шкали методики, а саме шкала S (глобальне самоставлення), шкала самоповаги (I), шкала аутосимпатії (II), шкала очікуваного відносини від інших (III), шкала Самоінтерес ( IV). Це пов'язано з тим, що основні шкали об'єднують в собі додаткові, тому ми не розглядали їх окремо.

Середні значення показників за методикою «Опитувальник самоставлення» В. В. Столина, С.Р. Пантилеева»

Назва показника Накопичені частоти Рівень вираженості ознаки

Глобальне самоотношение (S ) 44,67 занижений рівень

Самоповага (I) 34 занижений рівень

Аутосимпатія (II) 47 середній рівень

Очікуване відношення від інших (III) 53 середній рівень

Самоінтерес (IV) 71,33 високий рівень

Отримані дані свідчать про те, що в досліджуваній нами, вибірці занижений рівень самоставлення. З цього випливає, що необхідно проводити роботу з розвитку когнітивного компонента самосвідомості піддослідних. Також в даній вибірці занижений рівень самоповаги, яке стосується внутрішньої послідовності, саморозуміння, самовпевненості. Низький рівень показників за даною шкалою, може відображатися в емоційній і змістовній невпевненості в своїх силах, здібностях, самостійності, недооцінки своїх можливостей контролювати власне життя і бути самопоследовательним. Все це відбивається в заниженій самооцінці і низькому рівні саморегуляції. Виходячи з цього, ми приходимо до висновку, що афективний і поведінковий компоненти самосвідомості, також як і когнітивний компонент, необхідно розвивати [1].

Наступним етапом аналізу результатів за методикою «Опитувальник самоставлення» стало висветлення процентного співвідношення випробовуваних за рівнем розвитку (виразності ) показників за шкалами застосовуваної методики.

У 58% випробовуваних занижений рівень самоставлення, у 18%середній рівень, а у 24 %-завищений. Що свідчить про необхідність підвищення рівня самоставлення в досліджуваній нами вибірці.

Також визначено що, у 9% досліджуваних завищений рівень самоповаги, у 30% - середній, а занижений рівень самоповаги притаманний 61 % випробовуваних, що може відображатися в неповазі до себе, пов'язаному з невпевненістю в своїх можливостях, з сумнівом у своїх здібностях. Люди із заниженим рівнем самоповаги частіше не довіряє своїм рішенням, часто сумнівається в здатності долати труднощів і перешкоди, досягати намічені цілі. Можливо уникнення контактів з людьми, глибоке занурення у власні проблеми.

У досліджуванних переважає середній рівень вираженості аутосимпатії (46 %), що проявляється у вибірковості ставлення до себе. Люди такого типу схильні приймати не всі свої достоїнства і критикувати не всі свої недоліки. Менша частина піддослідних має завищений (27 %) і занижений (27 %) рівні вираженості аутосимпатії. У змістовному плані шкала на позитивному полюсі об'єднує схвалення себе в цілому і в істотних деталях, довіру до себе і позитивну самооцінку, на негативному полюсі - бачення в собі переважно недоліків, низьку самооцінку, готовність до самозвинувачення.

Найбільший відсоток піддослідних (64 %) має середній рівень вираженості показника за шкалою « очікуване ставлення інших», у 15 (%) студентів - високий рівень і у 21 (%) - низький. Ці результати дозволяють дійти висновку, що включення в програму вправ, спрямованих на розвиток даного показника не представляє необхідності.

Ми прийшли до висновку, що більша частина досліджуваних (58 %) має високий рівень Самоінтерес, у 12% - занижений рівень Самоінтерес, інші 30 % студентів мають середній рівень вираженості Самоінтерес.

Таким чином, кількісний і якісний аналіз результатів, отриманих шляхом застосування методики «Опитувальник самоставлення», дозволив нам прийти до висновку, що студенти, які взяли участь у дослідженні, мають занижений рівень самоставлення і самоповаги (проявляється в заниженій самооцінці і саморегуляції). Даний факт свідчить про те, що досліджуваної нами вибірки занижений рівень самосвідомості. Виходячи з цього, з'являється необхідність у розвитку самосвідомості студентів гуманітарного ВНЗ. Слід зазначити, що рівень показників за шкалами: «аутосимпатія», «очікуване ставлення інших» мають середній рівень вираженості, а результати, отримані за шкалою «самоінтерес» знаходяться на високому рівні. Виявлення даного факту послужить допомагає моментом при розробці та впровадженні програми з розвитку самосвідомості студентів гуманітарного ВНЗ, так як підвищений рівень Самоінтерес може сприяти прагненню до самопізнання, що, в кінцевому рахунку, призводить до підвищення рівня самосвідомості.



2.2 Дослідження розумових здібностей (процессу мислення)

Мета дослідження: визначення рівня загальних розумових здібностей.
Матеріали та обладнання: короткий орієнтовний тест (КОТ), папір, ручка або олівець, секундомір [10].

Назва методики: «Короткий орієнтовний тест дослідження розумових здібностей» (КОТ).

Загальна характеристика методики: використовується для визначення інтегрального показника загальних розумових здібностей (ІП). За допомогою цієї методики можна досить надійно спрогнозувати успіхи у навчанні та ділові якості людини на основі 8 параметрів: здатності узагальнення і аналізу матеріалу; гнучкість мислення; інертність мислення і перемикання; емоційні компоненти мислення, швидкість і точність сприйняття, розподіл і концентрацію ція уваги; використання мови, грамотність; орієнтування; просторова уява.

Процедура дослідження.

Тестування проводиться в парі, що складається з досліджуваного та експериментатора. За необхідності з одним експериментатором можуть проходити тестування 3 - 5 осіб, однак у цьому разі, зручно розташувавши досліджуваних, важливо забезпечити тишу і незалежне вирішення тестових завдань.

Експериментатор пропонує досліджуваному інструкцію і варіант тесту для визначення інтегрального показника загальних здібностей. Після ознайомлення досліджуваного з інструкцією та із зразками виконання завдань експериментатор подає сигнал до виконання тесту: «Починаємо!», засікає час і через 15 хвилин подає команду: «Стоп! Розв'язування припинити!».

Отримані результати. У результаті дослідження Марія Андріївна продемонструвала вище середнього (з 5 можливих) рівень загальних розумових здібностей, набравши, 26 балів з ??30 можливих за шкалою Іп, що свідчить про високу потенційну можливість самореалізації в обраній професійній діяльності.



Загальні висновки

Проблема «Я-концепції» набуває у останній час великого значення у сучасному суспільстві, тому поглиблення у дослідження цього феномену є надзвичайно важливою частиною психологічної практики.

Аналіз отриманих даних по всіх, проведеним нами методикам дозволяє зробити висновок про низький рівень розвитку самосвідомості у більшої частини піддослідних, враховуючи те, що це стосується всіх трьох компонентів самосвідомості (афективного, когнітивного та поведінкового).

Все, вище, перераховане вказує на необхідність розвитку самосвідомості студентів гуманітарного ВНЗ з урахуванням всіх трьох компонентів.

Результат за методикою «Короткий орієнтовний тест дослідження розумових здібностей « ( КОТ ) показав, що студенти мають достатньо високий рівень мисле діяльності.



Список використаних джерел

1. Рамендик Д.М. Тренинг личностного роста: Учебное пособие / Рамендик Д.М. М.: ФОРУМ: ИЕНФРА-М, 2007. 176 с.

2. Реан А.А. Практическая психодиагностика личности: Учеб. пособ / Реан А.А. СПб: Изд-во СПб, 2001. 224 с.

3. Реан А.А. Социальная психологическая психология / А.А. Реан, Я.Л. Коломинский. СПб.:Питер, 2000. 413 с.

4. Розин В.М. Личность и ее изучение / Розин В.М. М.: Едиториал УРСС, 2004, 232 с.

5. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / Рубинштейн С.Л. СПб.: Питер, 2003. 720 с.

6. Рубинштейн С.Л. Проблемы Общей психологии / Рубинштейн С.Л. М.: Владос, 2004. 416 с.

7. Семенова С.Л. Практикум по общей психологии: Учеб. Пособие / С.Л. Семенова, Е.В. Дьяченко / Под общ. ред. Н.С. Глуханюк. Екатеринбург: Изд-во Рос. гос. проф.-пед. ун-та, 2003. 180 с.

8. Серебрякова Е.А. Уверенность в себе и условия ее формирования у студенческой молодежи / Серебрякова Е.А. М.: Академия, 2000. 222 с.

9. Соколова Е.Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности / Соколова Е.Т. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. 215 с.

10. Столин В.В., Пантилеев С.Р. Опросник самоотношения / В.В. Столин, С.Р. Пантилеев // Практикум по психодиагностике: Психодиагностические материалы. М., 1988. С. 123-130.



Додатки

Додаток А

Результати дослідження з розвитку самосвідомості студентів гуманітарного вузу методами арт- терапії

Тест-опитувальник самоставлення (В.В. Столін, С.Р. Пантилеева).

Тест-опитувальник самоставлення (ВЗГ) побудований у відповідності з розробленою В.В. Столін моделлю структури самоставлення шкали:

шкала S - вимірює інтегральне почуття «за» чи «проти» власного «Я» випробуваного;

шкала I - самоповага;

шкала II - аутосимпатія;

шкала III - очікування позитивного ставлення від інших;

шкала IV - самоінтерес.

Опитувальник містить також сім шкал, спрямованих на вимірювання вираженості установки на ті чи інші внутрішні дії на адресу «Я» випробуваного:

шкала 1 - самовпевненість;

шкала 2 - відношення інших;

шкала 3 - самоприйняття;

шкала 4 - саморуководство, самопоследовательность;

шкала 5 - самозвинувачення;

шкала 6 - самоінтерес;

шкала 7 - саморозуміння.

Текст опитувальника:

1. Думаю, що більшість моїх знайомих ставиться до мене з симпатією.

2. Мої слова не так вже й часто розходяться з ділом.

З. Думаю, що багато хто бачить у мені щось схоже з собою.

4. Корда я намагаюся себе оцінити, насамперед я бачу свої недоліки.

5. Думаю, що як особистість я цілком можу бути прітягатльним для інших.

6. Коли я бачу себе очима люблячого мене людини, мене неприємно вражає, то наскільки мій образ далекий від дійсності.

7. Моє «Я» завжди мені цікаво.

8. Я вважаю, що іноді не гріх пожаліти самого себе.

9. У моєму житті є або принаймні були люди, з якими я був надзвичайно близький.

10. Власне, повагу мені ще треба заслужити.

11. Бувало, і не раз, що я сам себе гостро ненавидів.

12. Я цілком довіряю своїм раптово виникли бажанням.

13. Я сам хотів багато в чому себе переробити.

14. Моє власне «Я» не представляється мені чимось гідним глибокої уваги.

15. Я щиро хочу, щоб у мене було все добре в житті.

16. Якщо я і ставлюся до кого-небудь з докором, то перш за все до самого себе.

17. Випадковій знайомому я швидше за все здамся людиною приємним.

18. Частіше за все я схвалюю свої плани і вчинки.

19. Власні слабкості викликають у мене щось на зразок презирства.

20. Якби я роздвоївся, то мені було б досить цікаво спілкуватися зі своїм двійником.

21. Деякі свої якості я відчуваю як сторонні, чужі мені.

22. Навряд чи хто-небудь зможе відчути свою подібність зі мною.

23. У мене досить здібностей і енергії втілити в життя задумане.

24. Часто я не без глузування жартують над собою.

25. Найрозумніше, що може зробити людина в своєму житті - це підкоритися власній долі.

26. Стороння людина, на перший погляд, знайде в мені багато відразливого.

27. На жаль, якщо я і сказав що-то, це не означає, що саме так і буду поступати.

28. Своє ставлення до самого себе можна назвати дружнім.

29. Бути поблажливим до власних слабкостей цілком природно.

30. У мене не виходить бути для коханої людини цікавим тривалий час.

31. У глибині душі я б хотів, щоб зі мною сталося щось катастрофічне.

32. Навряд чи я викликавши симпатію у більшості моїх знайомих.

33. Мені буває дуже приємно побачити себе очима люблячого мене людини.

34. Коли у мене виникає якесь бажання, я перш за все питаю себе, чи розумно це.

35. Іноді мені здається, що якби якийсь мудрий чоловік зміг побачити мене наскрізь, він тут же зрозумів, яке я нікчема.

36. Часом я сам собою захоплююсь.

37. Можна сказати, що я ціную себе досить високо.

38. У глибині душі я ніяк не можу повірити, що я дійсно дорослий чоловік.

39. Без сторонньої допомоги я мало що можу зробити.

40. Іноді я сам себе погано розумію.

41. Мені дуже заважає нестача енергії, волі і цілеспрямованості.

42. Думаю, що інші в цілому оцінюють мене досить високо.

43. В моїй особистості є, напевно, щось таке, що здатне викликати в інших гостру неприязнь.

44. Більшість моїх знайомих не приймає мене вже так серйозно.

45. Сам у себе я досить часто викликаю почуття роздратування.

46. Я цілком можу сказати, що поважаю себе сам.

47. Навіть мої негативні риси не здаються мені чужими.

48. У цілому, мене влаштовує те, яким я є.

49. Навряд чи мене можна любити по-справжньому.

50. Моїм мріям і планам не вистачає реалістичності.

51. Якби моє друге «Я» існувало, то для мене це був би самий нудний партнер по спілкуванню.

52. Думаю, що міг би знайти спільну мову з будь-яким розумним і знаючим людиною.

53. Те, що в мені відбувається, як правило, мені зрозуміло.

54. Мої гідності цілком переважують мої недоліки.

55. Навряд чи знайдеться багато людей, які звинуватять мене в відсутності совісті.

56. Коли зі мною трапляються неприємності, як правило, я кажу: «Так тобі й треба».

57. Я можу сказати, що в цілому я контролюю свою долю.

Ключ:

Шкала S - інтегральна

(Вимірює інтегральне почуття «за» чи «проти» власного «Я» випробуваного)

«+»: 2, 5, 23, 33, 27, 42, 46, 48, 52, 53, 57.

«-»: 6, 9, 13, 14, 16, 18, 30, 35, 38, 39, 41, 43, 44, 45, 49, 50, 56.

Шкала самоповаги (I):

«+»: 2, 23, 53, 57.

«-»: 8, 13, 25, 27, 31, 35, 38, 39, 40, 41, 50.

Шкала аутосимпатії (II):,

«+»: 12, 18, 28, 29, 37, 46, 48, 54.

«-»: 4, 9, 11, 16, 19, 24, 45, 56.

Шкала очікування позитивного ставлення інших (III)

«+»: 1, 5, 10, 15, 42, 55.

«-»: 3, 26, 30, 32, 43, 44, 49.

Шкала самоінтереса (IV)

«+»: 7, 17, 20, 33, 34, 52.

«-»: 14, 51.

Шкали, спрямовані на вимірювання вираженості установки на ті чи інші внутрішні дії «Я» випробуваного:

Шкала самовпевненості (1):

«+»: 2, 23, 37, 42, 46.

«-»: 38, 39, 41.

Шкала очікування відносини інших (2):

«+»: 1, 5, -10, 52, 55

«-»: 32, 43, 44.

Шкала самоприйняття (3):

«+»: 12, 18, 28, 47, 48, 54

«-»: 21.

Шкала самопоследовательності (саморуководсва) (4);

«+»: 50, 57

«-»: 25, 27, 31, 35, 36.

Шкала самозвинувачення (5):

«+»: 3, 4, 9, 11, 16, 24, 45, 56.

Шкала самоінтереса (6)

«+»: 17, 20, 33

«-»: 26, 30, 49, 51

Шкала саморозуміння (7)

«+»: 53

«-»: 6, 8, 13, 15, 22, 40.

Інтерпретація

При значенні показника - менше 50 - ознака не виражений;

50-74 - ознака виражений;

більше 74 - ознака яскраво виражений.

При цьому - 40-45 балів занижений рівень самоставлення.

45-55 балів - середньостатистична норма. Людина адекватно себе сприймає і правильно оцінює свою поведінку.

55-70 балів - завищений рівень самоставлення.

Більше 80 і менше 40 балів інтерпретувати не рекомендується, так як такі дані отримані під впливом другорядних умов, наприклад під впливом соціальної бажаності.

Глобальне самоотношение - внутрішньо-недиференційоване почуття «за» і «проти » самого себе.

Самоповага - шкала з 15 пунктів, що об'єднали твердження, що стосуються «внутрішньої послідовності», «саморозуміння», «самовпевненості». Мова йде про те аспекті самоставлення, який емоційно і змістовно об'єднує віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність оцінку своїх можливостей контролювати власне життя і бути самопоследовательним, розуміння самого себе.

Аутосимпатія - шкала з 16 пунктів, що об'єднує пункти, в яких відображається дружність - ворожість до власного «Я». У шкалу увійшли пункти, що стосуються «самопринятия», «самозвинувачення». У змістовному плані шкала на позитивному полюсі об'єднує схвалення себе в цілому і в істотних деталях, довіру до себе і позитивну самооцінку, на негативному полюсі - бачення в собі переважно недоліків, низьку самооцінку, готовність до самозвинувачення. Пункти свідчать про такі емоційних реакціях на себе, як роздратування, презирство, глузування, винесення самопріговор («і так тобі й треба»).

Самоінтерес - шкала з 8 пунктів, відображає міру близькості до самого себе, зокрема інтерес до власних думок і почуттів, готовність спілкуватися з собою «на рівних», впевненість у своїй цікавинки для інших.

Очікуване відношення від інших - шкала з 13 пунктів, що відображають очікування позитивного або негативного ставлення до себе оточуючих.



Додаток Б

Дослідження розумових здібностей за методикою «Короткий орієнтовний тест дослідження розумових здібностей» (КОТ)

Мета дослідження: визначення рівня загальних розумових здібностей.

Матеріали та обладнання: короткий орієнтовний тест (КОТ), папір, ручка або олівець, секундомір.

Процедура дослідження

Тестування проводиться в парі, що складається з досліджуваного та експериментатора. За необхідності з одним експериментатором можуть проходити тестування 3-5 осіб, однак у цьому разі, зручно розташувавши досліджуваних, важливо забезпечити тишу і незалежне вирішення тестових завдань.

Експериментатор пропонує досліджуваному інструкцію і варіант тесту для визначення інтегрального показника загальних здібностей. Після ознайомлення досліджуваного з інструкцією та із зразками виконання завдань експериментатор подає сигнал до виконання тесту: «Починаємо!», засікає час і через 15 хвилин подає команду: «Стоп! Розв'язування припинити!».

Інструкція досліджуваному: «Вам дається декілька простих завдань. Уважно прочитайте цю сторінку, але не перегортайте її без команди.

Заповніть:

Прізвище, імя, по батькові, Освіта, Вік, Спеціальність.

Ознайомтеся зі зразками завдань і з правильними відповідями на них:

Швидкий є протилежне за змістом слову: 1 -- важкий, 2 -- пружний, 3 -- потайний, 4 -- легкий, 5 -- повільний

Вартість бензину 44 копійки за літр. Скільки коштує 2,5 літра?

Правильну відповідь напишіть над лінією. Правильна відповідь: 110 коп., або 1,1 грн.

Мінер -- мінор. Ці слова є: 1 -- подібними, 2 -- протилежними, 3 -- ні подібними, ні протилежними за значенням.

Правильна відповідь, яку потрібно записати над лінією, -- 3. Тест, який Вам буде зараз запропоновано, складається з 50 запитань. На виконання тесту відводиться 15 хвилин. Дайте відповідь на стільки запитань, на скільки зможете, але не витрачайте багато часу на одне запитання. Про те, що не зрозуміло, запитуйте зараз. Під час виконання тесту відповідати на Ваші запитання я не буду. Коли я подам команду, перегорніть сторінку і розпочинайте роботу. Через 15 хвилин, за командою, відразу ж припиніть виконання завдань, перегорніть сторінку і відкладіть ручку.

Зосередьтеся. Покладіть ручку праворуч. Чекайте команди. Починаємо!"

Короткий орієнтовний тест

1. Одинадцятий місяць року -- це: 1 -- жовтень? 2 -- травень? З -- листопад? 4 -- лютий? __________

2. Суворий є протилежне за значенням слову: 1 -- різкий? 2 -- лютий? З -- м'який? 4 -- жорстокий? 5 -- неподатливий? ________

3. Яке з даних слів відрізняється від інших: 1 -- визначений? 2 -- сумнівний? З -- впевнений? 4 -- довірливий? 5 -- правильний? _______

4. Дайте відповідь "Так" чи "Ні". Скорочення н. є. означає нашої ери (нової ери)?_ні______

5. Яке із слів відрізняється від інших: 1 -- співати? 2 -- дзвонити? З -- базікати? 4 -- слухати? 5 -- говорити? ______

6. Слово бездоганний протилежне за значенням слову: 1 --- незаплямований? 2 -- непристойний? З -- непідкупний? 4 -- невинний? 5 -- класичний? _______

7. Які з поданих слів пов'язані зі словом жувати так, як слова нюхати та ніс: 1 -- солодкий? 2 -- язик? З -- запах? 4 -- зуби? 5 -- чистий? ______

8. Скільки з поданих пар слів повністю ідентичні?

Sharp M.C. Sharp M.C.

Filder E. H. Filder E.N.

Connor M.G. Conner M.G.

Woesner O.W. Woerner O.W.

Soderquist Р.Е. Soderquist B.E. _1_

9. Слово ясний протилежне за змістом слову: 1 -- очевидний? 2 -- явний? З -- недвозначний? 4 -- виразний? 5 -- тьмяний? _______

10. Підприємець придбав кілька уживаних автомобілів за 3500 доларів, продав їх за 5500 доларів, заробивши при цьому 50 доларів за автомобіль. Скільки автомобілів він продав?__40_____

11. Слова стук та стік мають: 1 -- подібне значення? 2 -- протилежне? З -- ні подібне, ні протилежне значення? _______

12. Три лимони коштують 45 копійок. Скільки коштує їх 1,5 дюжини?_1.8______

13. Скільки з цих 6 пар чисел однакових?

5296 5296

66986 69686

834426 834426

7354256 7354256

61197172 61197172

83238324 83238234 ___4____

14. Близький є протилежним слову: 1 -- дружній? 2 -- приятельський? З -- чужий? 4 -- рідний? 5 -- інший?_____

15. Яке число найменше 6; 0,7; 9; 36; 0,31; 5?_______

16. Розставте подані слова таким чином, щоб утворилося правильне речення. Як відповідь запишіть дві останні літери останнього слова.

є сіль любов життя ___тя____

17. Який з поданих п'яти малюнків найбільше відрізняється від інших?

___4_______

18. Два рибалки спіймали 36 риб. Перший рибалка спіймав у 8 разів більше, ніж другий. Скільки спіймав другий? __4_____

19. Сходити та відходити мають: 1 -- подібне значення? 2 -- протилежне? З -- ні подібне, ні протилежне значення? _______

20. Розставте подані слова таким чином, щоб вийшло твердження. Якщо воно правильне, то відповідь буде -- П, якщо ні -- Н. __п_____

Мохом обертів камінь набирає порослий.

21. Дві з поданих далі фраз мають однаковий зміст, відшукайте їх:

1. Тримати ніс по вітру.

2. Порожній мішок не стоїть.

3. Троє лікарів не краще від одного.

4. Не все те золото, що блищить.

5. У семи няньок дитя без догляду. __3,5 ____

22. Яке число має стояти замість знака "?":

73 66 59 52 45 38 ? __31_____

23. Тривалість дня та ночі у вересні майже така, як: 1-у червні? 2 -- у березні? З -- у травні? 4 -- у листопаді? _______

24. Припустимо, що перші два твердження правильні. Тоді заключне буде: 1 -- правильне? 2 -- неправильне? З -- невизначене?

Усі передові люди є членами партій. Усі передові люди посідають значні посади. Деякі члени партій посідають значні посади._______

25. Поїзд проходить 75 см за 1/4 с. Якщо він буде їхати з тією ж швидкістю, то яку відстань він пройде за 5 с? __1500_____

26. Якщо припустити, що перші два твердження правильні, то останнє: 1 -- правильне? 2 -- неправильне? З -- невизначене?

Борисові стільки ж років, скільки і Марії. Марія молодша за Женю. Боря молодший за Женю.______

27. П'ять півкілограмових пачок м'ясного фаршу коштують 2 грн. Скільки кілограмів фаршу можна придбати за 80 коп.? ___1___

28. Розстилати і розтягнути. Ці слова: 1 -- подібні за змістом? 2 -- протилежні? З -- не подібні і не протилежні?_______

29. Поділіть дану геометричну фігуру прямою лінією на дві частини так, щоб, коли скласти їх разом, вийшов квадрат:

30. Припустимо, що перші два твердження правильні. Тоді заключне буде: 1 -- правильне? 2 -- неправильне? З -- невизначене?

Сашко привітався з Марією. Марія привіталася з Дашею. Сашко не привітався з Дашею._____

31. Автомобіль "Жигулі" вартістю 2400 грн. було уцінено під час розпродажу на 33 1/3 %. Скільки коштував автомобіль під час розпродажу? 1600.8

32. Три з п'яти фігур потрібно з'єднати таким чином, щоб вийшла рівнобедрена трапеція.

33. На сукню потрібно 2 1/3 м тканини. Скільки суконь можна пошити з 42 м? _18___

34. Зміст поданих речень: 1 -- подібний? 2 -- протилежний? З -- ні подібний, ні протилежний?

Троє лікарів не краще, ніж один. Чим більше лікарів, тим більше хвороб._______

35. Збільшувати і розширювати. Ці слова: 1 -- подібні? 2 -- протилежні? З -- ні подібні, ні протилежні? ______

36. Значення двох англійських прислів'їв: 1 -- подібні? 2 -- протилежні? З -- ні подібні, ні протилежні?

Швартуватися краще двома якорями. Не клади всі яйця в один кошик. _______

37. Власник крамниці придбав ящик з апельсинами за 3,6 долара. В ящику їх було 12 дюжин. Власник знає, що 2 дюжини зіпсуються ще до того, як він продасть усі апельсини. По якій ціні треба продавати апельсини, щоб отримати прибуток на 1/3 закупівельної ціни? ___4.8____

38. Претензія та претензійний. Ці слова за значенням: 1 -- подібні? 2 -- протилежні? З -- ні подібні, ні протилежні? _______

39. Якщо півкілограма картоплі коштувало б 0,0125 грн., то скільки кілограмів можна придбати за 50 копійок?____20___

40. Один із членів ряду не підходить до інших. Яким числом Ви б його замінили?:

ј 1/8 1/8 ј 1/8 1/8 ј 1/8 1/6

41. Досвідчений і освічений. Ці слова є: 1 -- подібні? 2 протилежні? З -- ні подібні, ні протилежні? ______

42. Скільки соток містить ділянка довжиною 70 м і шириною 20 м? ____14___

43. Наступні дві фрази за значенням: 1 -- подібні? 2 -- протилежні? З -- ні подібні, ні протилежні?

Гарні речі дешеві, погані -- дорогі. Висока якість забезпечується простотою, низька -- складністю. _____

44. Солдат, стріляючи в ціль, влучив у неї в 12,5% разів. Скільки разів солдат має вистрілити, щоб влучити 100 разів у ціль? _______

45. Один з членів ряду не підходить до інших. Яке число Ви б поставили на його місце?

ј 1/6 1/8 1/9 1/12 1/14

46. Три партнери акціонерного товариства "Інтенсивник" вирішили поділити прибуток порівну, Т. вніс у справу 4500 грн., К. -- 3500 грн., П. -- 2000 грн. Якщо прибуток буде 2400 грн., то на скільки менший прибуток отримає Т. порівняно з тим, якби прибуток було розподілено пропорційно до внесків? __280_____

47. Які два прислів'я мають подібне значення?

1. Коваль клепле, поки тепле.

2. Один у полі не воїн.

3. Яке зіллячко, таке й насіннячко.

4. Не все те золото, що блищить.

5. Не тим хороша, що чорноброва, а тим, що діло робить. __4, 5_______

48. Значення фраз: 1 -- подібні? 2 -- протилежні? З -- ні подібні, ні протилежні?

Ліс рубають, тріски летять. Велика справа не буває без втрат.______

49. Яка з фігур найбільше відрізняється від інших?

50. У статті, яка має друкуватися в журналі, 24000 слів. Редактор вирішив використати шрифт двох розмірів. Із застосуванням шрифту більшого розміру на сторінці вміщається 900 слів, меншого -- 1200. Стаття має займати 21 повну сторінку. Скільки сторінок потрібно надрукувати меншим шрифтом?___5_____

Обробка результатів
Мета обробки результатів -- визначення інтегрального показника загальних розумових здібностей (Іп). Його підраховують за кількістю правильно вирішених завдань. Правильні відповіді подано в таблиці.

№ завдання	Ключ	№ зав-дання	Ключ	№ завдання	Ключ	№ завдання	Ключ
1	3	14	3	27	1	40	1/8
2	3	15	0,31	28	1	41	3
3	2	16	тя	29	2--13	42	14
4	Так	17	4	30	3	43	1
5	4	18	4	31	1600	44	800
6	2	. 19	3	32	1,2,4	45	1/10
7	4	20	Н	33	18	46	280
8	1	21	3,5	34	3	47	4,5
9	5	22	31	35	1	48	1
10	40	23	2	36	1	49	3
11	3	24	1	37	4,8	50	17
12	2,7 (270)	25	1500 (15)	38	1
13	4	26	1	39	20

Аналіз результатів

Аналіз результатів доцільно розпочати з визначення рівня загальних розумових здібностей. Для цього кількість правильно розв'язаних завдань (In) зіставляють зі шкалою рівнів.

Величина показника (In)	Рівень загальних розумових здібностей
131 менше	Низький
14-18	Нижчий середнього
19-24	Середній
25-29	Вищий середнього
30 і більше	Високий

Рівень загальних розумових здібностей є багатопараметричним показником. Дана методика дозволяє виділити ці параметри і-проаналізувати їх.

Здібності узагальнення та аналізу матеріалу визначають на основі виконання завдань на прислів'я. Ці завдання вимагають абстрагування від конкретної фрази і переходу в галузь інтерпретації змісту, встановлення суті фраз та нового повернення до них.

Гнучкість мислення як компонент загальних здібностей також визначають за виконанням завдань на прислів'я. Якщо асоціації досліджуваного мають хаотичний характер, то можна говорити про ригідність мислення (наприклад, це може виявитися під час виконання завдання № 11).

Інертність мислення і переключення - це важливі характеристики загальних здібностей до навчання. Для визначення їх передбачено спеціальне розміщення завдань у тесті. Чергування різноманітних типів завдань може ускладнювати розв'язання їх у людей з інертними зв'язками минулого досвіду. Такі люди важко змінюють обраний спосіб роботи, не здатні змінювати хід своїх міркувань, переключатися з одного виду діяльності на інший, їхні інтелектуальні процеси малорухливі, темп роботи уповільнений.

Емоційні компоненти мислення і відхилення визначаються за завданнями, які можуть знижувати показник тесту в досліджуваних (24, 27, 31 та інші). Досліджувані, котрі емоційно реагують, починають усміхатися і звертатися до експериментатора замість того, щоб зосереджуватися на об'єкті, тобто на завданні.

Швидкість і точність сприйняття, розподіл і концентрація уваги, визначаються завданнями № 8 ІІЗ. Вони визначають здатність у стислі строки працювати з різноманітним матеріалом, виділяти основне в змісті, зіставляти цифри, знаки тощо.

Використання мови, грамотність. Аналіз може бути проведено за виконанням завдань на вміння користуватися мовою. Завдання № 8 передбачає елементарні знання іноземної мови в межах алфавіту).

Орієнтування визначається завдяки аналізу стратегії вибору досліджуваним завдань для вирішення. Деякі досліджувані виконують усі завдання підряд. Інші - тільки ті, які для них виявляються легкими і швидко розв'язуються. Визначення легкості розв'язання дуже індивідуальне. До того ж у цьому виявляються нахили досліджуваних. Деякі з них продивляються надруковані на аркуші тесту завдання і обирають спочатку завдання математичні і ті, що мають числовий зміст, а інші віддають перевагу вербальним завданням.

Просторова уява характеризується розв'язанням чотирьох завдань, які передбачають операції у двомірному просторі. Це завдання №№ 17, 29, 32 і 49.

Таким чином, методику КОТ можна використати для дослідження порівняно великої кількості компонентів загальних здібностей. За її допомогою достатньо надійно прогнозуються успіхи в навчанні та ділові якості людини-Тест дозволяє обміркувати рекомендації для розвитку тих аспектів інтелекту, через які повільно чи неправильно виконано відповідні завдання. Наприклад, якщо досліджуваний не виконав завдань №№ 8, 13, у такому разі йому треба рекомендувати вправи на розвиток концентрації і розподіл уваги.

Якщо досліджуваний погано розв'язує завдання типу №№ 2, 5, 6, йому допоможе читання тлумачних словників, словників крилатих висловів, прислів'їв та приказок, словників іншомовних слів, двомовних словників, а також виконання лінгвістичних завдань.

Якщо досліджуваний погано виконав числові завдання, то для розвитку відповідних властивостей корисні збірки головоломок.

Коли ж у досліджуваного виникали труднощі з розв'язанням завдань, які вимагають просторового уявлення, важливо тренувати увагу на різноманітних об'єктах з послідовним перетворенням їхніх образів в уявленні.

Размещено на Allbest.ru