Динаміка ціннісних орієнтацій студентської молоді протягом професійної підготовки

Дослідження особливостей динаміки ціннісних орієнтацій студентів. Вивчення теорії соціальної ідентичності і діяльнісного опосередкування розвитку особистості. Оцінка своєрідності і міжгрупових відмінностей динаміки ціннісних орієнтацій студентів.

Рубрика Психология
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 04.03.2014
Размер файла 39,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології імені Г.С. Костюка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Динаміка ціннісних орієнтацій студентської молоді протягом професійної підготовки

Іванцев Наталія Ігорівна

Київ 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника

Науковий керівник - дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор Максименко Сергій Дмитрович, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, директор

Офіційні опоненти - член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, завідувач лабораторії психології особистості ім. П.Р. Чамати

- кандидат психологічних наук, доцент Соловієнко Валентин Олександрович, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, доцент кафедри психології і педагогіки

Провідна установа - Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського (м. Одеса), кафедра психології

Захист відбудеться 27 лютого 2001 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України за адресою: 01033, Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України.

Автореферат розісланий 26 січня 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. Балл

1. Загальна характеристика роботи

ціннісний студент особистість ідентичність

Актуальність дослідження. Проблема співвідношення зовнішніх і внутрішніх детермінант розвитку ціннісно-орієнтаційної сфери психіки особистості належить до тих питань психології, які вимагають глибокого і всебічного вивчення.

Незважаючи на те, що ця проблема досліджувалася тривалий час філософією, соціологією і психологією, вона не втратила своєї актуальності, про що свідчать постійні дискусії на сторінках видань найрізноманітнішого спрямування - від суто академічних, спеціалізо-ваних і до тих, що орієнтуються на масового читача.

Гострота, якої ціннісна проблематика набула останнім часом, лише підкреслила необхідність розробки більш конструктивного підходу до її розв'язання і створення для неї надійнішої науково обґрунтованої фактологічної бази.

Стосовно порушеної проблеми, то спільною основою, яка дозволяє об'єднати зусилля багатьох спеціалістів, передовсім психолого-педагогічного профілю, може слугувати гуманістичний підхід, що у своєму конкретно-науковому вигляді реалізується у принципі особистісно орієнтованого навчання й виховання. Категорії цінності належить, як видається, провідне місце, адже саме за її допомогою відкривається реальна можливість пояснення низки стрижневих психолого-педагогічних проблем як теоретичного, так і практичного порядку.

На особливу увагу в цьому контексті заслуговують питання детермінації та закономірностей розвитку ціннісних станів свідомості упродовж одного з важливих онтогенетичних етапів життєвого шляху особистості, яким є етап вузівського навчання (студентський вік). Досвід психологічного дослідження особистості студента у новій для нього інституалізованій формі діяльності і в нових умовах оволодіння ним засобами діяльнісного існування свідчить про суттєві трансформації, що відбуваються в цей період у внутрішніх зв'язках особистісної організації, які у свою чергу призводять до появи якісних змін або новоутворень. Завдяки їм особистість піднімається на інший рівень самоорганізації та самовияву у складній і динамічній системі взаємозв'язків із навколишньою дійсністю, передовсім із референтною групою. Ідентифікація з цією групою постає, як відомо, суттєвою передумовою професійного і особистісного розвитку студента, побудови системи його ціннісних орієнтацій як особливої форми реалізації ставлення особистості до власного Я і соціального світу.

Здійснений нами аналіз літератури із відповідної тематики виявив, що переважна більшість досліджень психологічних особливостей студентства як окремої вікової спільноти обмежується фіксацією тих або інших психічних феноменів на окремому, обмеженому певним часом відрізку, а відтак не виходить за рамки статичної моделі особистості. Водночас проблема дослідження психологічних механізмів розгортання особистості, зокрема її ціннісних орієнтацій, від початку до завершення навчання у вищому навчальному закладі залишається недостатньо розробленою.

Об'єктивна необхідність у дослідженні динамічного аспекту закономірностей становлення ціннісної сфери особистості, факторів, що зумовлюють перебіг якісних і кількісних характеристик системи ціннісних орієнтацій студентів упродовж усього часу їх навчання у стінах навчального закладу, визначили вибір теми дослідження “Динаміка ціннісних орієнтацій студентської молоді протягом професійної підготовки”.

Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України “Психологічні чинники розвиваючого навчання в різних освітніх системах”. Номер держреєстрації 0196U006951.

Об'єкт дослідження - ціннісні орієнтації студентської молоді.

Предмет дослідження - психологічні особливості і детермінанти перебігу ціннісних орієнтацій студентської молоді протягом професійної підготовки.

Мета дослідження - з'ясування умов і психологічних механізмів становлення ціннісних орієнтацій особистості студента, а також особливостей і характеру співвідношення константних і варіативних складових їх змісту у процесі професійної підготовки.

Гіпотези дослідження:

- у сукупності детермінант становлення і динаміки в структурі самосвідомості особистості відносно сталої системи ціннісних орієнтацій найважливішими виявляються ті, що пов'язуються із характером і змістом її самоідентифікації;

- ступінь константності - варіативності ціннісних ставлень особистості у просторі актуальних сфер її життєздійснення залежить від типу і перебігу самоідентифікації упродовж періоду професійної підготовки особистості.

Перевірка гіпотез дослідження та досягнення його мети передбачали розв'язання таких завдань:

- здійснити аналіз існуючої в загальній, соціальній і педагогічній психології ціннісної проблематики і на цій підставі сформулювати концептуальну модель цього емпіричного дослідження;

- визначити систему прийомів емпіричного дослідження і критерії якісно-кількісного аналізу фактичного масиву даних;

- дослідити динаміку ціннісних орієнтацій студентів у залежності від особливостей перебігу процесу самоідентифікації;

- з'ясувати і виокремити провідні лінії зазначеної динаміки, її варіативні і константні складові;

- розробити узагальнену модель розвитку ціннісної сфери студентської молоді протягом професійної підготовки.

Методологічну основу дослідження склали загальнопсихологічні положення про сутність і розвиток особистості у процесі життєдіяльності (Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.П.Москалець, С.Л.Рубінштейн, Л.Е.Орбан, Т.М.Титаренко), положення про механізми її регуляції і саморегуляції (М.Й.Боришевський, О.В.Киричук, З.С.Карпенко), концепція діяльнісного опосередкування особистісного розвитку (О.М.Леонтьєв, А.В.Петровський), а також філософські, соціологічні, соціально-психологічні і психологічні проблеми цінностей та їх класифікації у зарубіжній і вітчизняній літературі (А.Г.Здравомислов, В.П.Іванов, М.С.Каган, І.С.Кон, Н.І.Лапін, О.О.Леонтьєв, А.Маслоу, К.Роджерс, В.О.Ядов).

Методи дослідження. Завдання дослідження були реалізовані шляхом використання методів анкетування, аналізу продуктів діяльності, спостереження, контент-аналізу, експертного оцінювання, а також низки прийомів статистичної обробки даних (кореляційний, кластерний, факторний аналіз).

Математична обробка даних та графічна презентація результатів здійснювалися за допомогою комп'ютерного пакету статистичних програм SPSS 10.0.

Емпіричне дослідження проводилося впродовж 1998 - 2000 років на базі п'яти факультетів Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника. Загалом у ньому взяли участь 303 студенти.

Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичної моделі динамічного аналізу феноменології цінності, у визначенні умов і особливостей динаміки ціннісних орієнтацій студентської молоді на етапі її вузівського навчання; виявленні і створенні типології ціннісних орієнтацій студентів на основі визначених у результаті кластерного і факторного аналізу типів самоідентифікації, а також чинників, що зумовлюють їх стабільність і варіативність; здійсненні змістової характеристики та порівняльного аналізу особливостей динаміки ціннісних орієнтацій студентів, які належать до різних типів самоідентифікації.

Теоретичне значення дослідження полягає в розширенні і поглибленні знань про психологічний механізм процесу ціннісного ставлення особистості до навколишньої дійсності, а також про детермінанти, якими зумовлюється феномен константності- варіабельності згаданого процесу на етапі професійної підготовки майбутнього спеціаліста; у розкритті специфіки зв'язків між характером самоідентифікації студента і особливостями динаміки та ієрархії системи його ціннісних орієнтацій.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані результати можуть бути використані для діагностики і прогнозування характеру перебігу ціннісних орієнтацій студентської молоді на етапі її професійної підготовки, а також у курсах лекцій із загальної, педагогічної та вікової психології. Розроблені прийоми належності студентів до відповідного типу самоідентифікації можуть застосовуватися під час надання психологічної допомоги викладачам вищих навчальних закладів для оптимізації їх навчально-виховних впливів.

Надійність і вірогідність отриманих даних забезпечувалися різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми; використанням методик і методичних прийомів, які відповідали меті та завданням дослідження; достатньою репрезентативністю і гомогенністю вибірки; поєднанням якісного і кількісного аналізу отриманих емпіричних фактів; застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.

Основні положення, що виносяться на захист:

- процес трансформації ціннісних орієнтацій у відносно сталу і цілісну систему доречно розглядати в контексті внутрішньоособистісних перетворень, породжуваних змістом і особливостями самоідентифікації;

- провідними чинниками динаміки ціннісних орієнтацій постають феномени групової та професійної належності;

- характер константності-варіативності ціннісних орієнтацій визначається головним чином мірою узгодження у структурі свідомості особистості її професійних і особистісних самокатегоризацій.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Головні тези і висновки дослідження знайшли відображення у виступах автора на Всеукраїнських наукових конференціях (Київ, 1999, 2000), обговорювалися на науково-практичних конференціях і семінарах, присвячених проблемам удосконалення процесу освіти у вищих навчальних закладах.

Теоретичні підходи дослідження, його експериментальні результати обговорювалися на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України та кафедри загальної психології Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника.

Зміст та результати роботи відображено у 6 публікаціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, що налічує 191 найменування, та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 179 сторінках, у тому числі вміщено 15 таблиць та 8 рисунків.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет і мету дослідження, розкрито методологічну основу роботи, вказано використані методики і методичні прийоми, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, викладено основні положення, що виносяться на захист, подано дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.

У першому розділі “Ціннісна сфера особистості як предмет психологічного дослідження” розглядаються теоретичні підходи до проблеми цінностей у сучасній психології, а також аналізуються тенденції розвитку уявлень про місце і роль ціннісних орієнтацій особистості у навчальній діяльності, зокрема в системі вузівської освіти, визначається та характеризується комплекс факторів, якими спричиняється динаміка і своєрідність системи ціннісних орієнтацій особистості.

Встановлено, що сучасна педагогічна і вікова психологія не відчуває нестачі як у теоретичних, так і в емпіричних дослідженнях ціннісної проблематики. Те саме можна сказати і про публікації критичного спрямування - як на адресу перших, так і других. Особливої гостроти критична рефлексія набула в психології за останні роки, саме в той час, коли соціальна ситуація надала їй чи не найкращі можливості для доведення продуктивності власних концептуальних засад і необмежені перспективи реалізації в експериментальній верифікації своїх інструментальних засобів. Головними причинами парадоксального становища, що склалося на сьогодні у згаданій галузі, є, за даними здійсненого нами аналізу літератури, недостатня розробленість феноменології цінності як об'єкта психологічного дослідження і категорії віку, зокрема студентського, а також проблеми константного-варіабельного (статичного-процесуального) у процесі розвитку особистості в цілому і її ціннісної свідомості зокрема.

Відповідно до поставленої у роботі проблеми стрижневими питаннями, з огляду на логіку конструювання загальної стратегії і засобів розгортання процедури емпіричного дослідження, що поставали предметом осмислення у першому, загальнотеоретичному, розділі роботи, були: а) аналіз та узагальнення сучасного стану теоретико-методологічної розробки у загальній, віковій і педагогічній психології категорії віку та проблеми вікової періодизації як вихідних для повноцінної реалізації динамічного підходу до вивчення психічного, зокрема до перебігу виборів особистістю життєвих цінностей упродовж певного і специфічного для неї етапу онтогенезу (студентський вік); б) виокремлення і обґрунтування детермінант, умов і особливостей зазначеного перебігу і визначення на цій підставі адекватних засобів емпіричного дослідження; в) з'ясування концептуальних засад та емпіричних референтів, якими пояснюються і доводяться у літературі спроби розв'язання проблеми співвідношення константного-варіативного у розвитку психічного, зокрема у розвитку ціннісних станів свідомості студентської молоді на етапі її професійної підготовки.

Очевидно, що успішне розв'язання порушеної у роботі проблеми співвідношення характеру і особливостей динаміки ціннісних орієнтацій студентської молоді потребує з'ясування таких стрижневих понять, як вік і цінність (ціннісні орієнтації). Як засвідчив здійснений нами аналіз літератури з відповідного напрямку, саме невизначеністю понятійного статусу останніх можна пояснити ту строкатість поглядів і прийомів у дослідженні згаданої проблеми, яка не дозволяє дослідникам дійти якщо не загальноприйнятого, то принаймні тимчасового консенсусу.

Встановлено, що започаткований свого часу Б.Г.Ананьєвим напрямок комплексного дослідження студентського віку як особливої стадії онтогенетичного розвитку людини незабаром вийшов за межі досить чітко окресленої засновником цього напрямку вікової періодизації і почав розглядатися не тільки як певний етап інституалізованої форми організації і керування розвитком особистості у певних умовах життєдіяльності (студентський вік), але й значно ширше, а саме - у контексті категорії дорослості як такої (Б.Г. Ананьєв, М.Ф. Головатий, О.К. Дусавицький, Т.В. Кудрявцев, Г.В. Ложкін, В.А. Роменець, М.Х. Тітма, К. Штарке).

Упровадження на початку 80-х років у систему закладів вищої освіти психологічної служби сприяло появі значної кількості публікацій з питання “психології студентського віку” як фундаментального у зв'язку з можливістю розв'язання проблеми психічного розвитку особистості. Разом з тим обраний дослідниками напрямок інтересу із самого початку зосередився головним чином на пошуках засобів і умов організації процесу засвоєння студентами предметного змісту навчального матеріалу. Тому не дивно, що реальним предметом дослідження постала проблема розробки шляхів удосконалення професійної підготовки майбутніх випускників, засобів оптимізації їх професійного становлення (О.Г. Асмолов, А.Я. Боднар, Є.І. Головаха, Є.О. Климов, А.В. Мудрик, М.М. Руткевич, О.П. Саннікова, П.А. Шавір, В.І. Шубін).

Доведено, що у всіх відомих підходах до вікової періодизації категорія студентства не виділяється як самостійна одиниця психологічного аналізу і розчиняється у досить аморфному понятті “молодь” (учнівська молодь). Одна з останніх спроб виокремити “студентський вік” як особливий етап психосоціального розвитку особистості (Л.М. Балабанова) обернулася фактично у завдання встановлення індивідуальної норми функціонального оптимуму систем організму на матеріалі показників нейродинамічного рівня.

Незмінною залишилася і тенденція на озброєння студента певним набором професійних знань, умінь і навичок. Зазначається, що вона увійшла у протиріччя із новою, відповідною сучасним тенденціям парадигмою, центром якої постають категорії суб'єкта і саморозвитку, яка викликала до життя адекватні їй напрямки дослідження студентської вибірки - життєві позиції (В.В.Пічурін), стиль спілкування (В.М.Галу-зяк), проникливість (О.А.Кисельова) і таке інше. Ціннісна проблематика склала у новоствореному руслі особливий і досить вагомий напрямок.

Відзначається, що за наявності значного корпусу досліджень із висвітлюваної проблеми як у загальнопсихологічному контексті (Б.С.Братусь, Г.Д.Ділігенський, Д.О.Леонтьєв, В.А.Пономаренко, В.І.Слободчиков, В.Д.Шадриков), так і в контексті конкретних проблем самосвідомості (Л.І.Божович, В.С.Мерлін, С.Л.Рубінштейн, І.І.Чеснокова), спрямованості особистості (А.Г. Ковальов, Н.В.Кузьміна), мотивів і настановлень (Г.М.Прозументова, Ш.А.Надірашвілі), громадянського і духовного становлення особистості (М.І.Алексєєва, М.Й.Боришевський, В.М.Галузинський, О.В.Киричук, С.Д.Максименко, М.В.Савчин, Т.М.Титаренко, Н.В.Чепелєва), феномен цінності розглядається або як атрибут психічних процесів чи властивостей особистості: спілкування (М.С.Каган), емоції (Б.І.Додонов), толерантності (С.В.Скуратовський), відповідальності (Г.П.Васянович), життя (Н.Н.Хомутинникова), або як специфічна складова у структурі творчо обдарованої особистості (А.В. Алексєєва, О.Л. Музика, Л.В. Попова), самотньої людини (Н.Є. Харламенкова), в тому числі і тієї, що пережила смертний вирок (В.Г. Морогін).

Констатується, що, на відміну від досліджень особливостей ціннісної свідомості учнів молодшого (Н.О. Малько, О.В. Павленко), підліткового (А.М.Виногородський, В.Д.Сайко) і старшого шкільного віку (Л.П. Дубовик, О.В. Завгородня, Н.О. Кордунова, Л.І. Мороз, Л.І. Пилипенко), увага до етапу студентського віку зосереджується здебільшого навколо деяких питань, які стосуються, зокрема, міжгрупових відмінностей ціннісних орієнтацій студентів як фактора вияву інгрупового фаворитизму (В.С.Агеєв), організації їх міжперсональної взаємодії (Н.А.Рождественська), стилю і умов спілкування (Г.М.Левко, В.І.Чирков), а також тих, що пов'язані з аналізом способу організації навчально-виховних впливів на формування окремої групи цінностей - естетичних, валеологічних, духовних та ін. (А.М.Алексюк, Т.В.Іванова, Г.М.Левко, В.І.Носков, М.А.Скок, Н.В.Фролова). Узагальнення існуючої практики апеляції психологів до ціннісної свідомості студентства дозволило нам констатувати, що воно постає для дослідників не стільки як особлива за своєю життєдіяльністю група із притаманною їй специфікою, а здебільшого як постачальник інформації, джерело впливу, врешті, - як позбавлений власної логіки розвитку об'єкт функціонування.

Спрямованість на суб'єктну парадигму робить необхідним і перегляд існуючих у літературі поглядів на принципи пояснення механізмів розвитку ціннісного ставлення людини. Очевидно, що пошук останніх повинен зосереджуватися навколо тих внутрішніх детермінант, вплив яких на становлення й перебіг ціннісних орієнтацій особистості видається найбільш імовірним. Стосовно проблеми, що розглядається у цій роботі, то такою детермінантою визнається процес ідентифікації та категоризації. Мабуть, не випадково, як засвідчує сучасна література, феномен ідентифікації і самоідентифікації (професійної, особистісної) все частіше береться до уваги при поясненні питань, пов'язаних з осмисленням механізмів самосвідомості, міжособистісного сприймання, розвитку особистості в онтогенезі, взаєморозумінні, соціалізації та персоніфікації тощо (В.С.Агеєв, А.В.Алексєєва, В.А.Антонова, М.Р.Гінзбург, П.І.Ігнатенко, О.В.Киричук, В.Н.Павленко, Л.В.Попова, Т.М.Титаренко, О.В.Швачко, М.А.Щербаков та ін.). Водночас підкреслюється, що подальший розвиток цього напрямку серйозно гальмується через відсутність адекватних досліджуваному явищу інструментальних засобів, передовсім тих, що базуються на динамічному підході (Л.І.Анциферова, Л.С.Драгунська).

Отже, підсумовуючи досвід використання у психолого-педагогічній літературі теоретико-експериментальних засобів дослідження феномена цінності як особистісного утворення і механізму саморегуляції поведінки, можна констатувати, що увага дослідників зосереджується головним чином на виявленні актуальної, утвореної на попередньому етапі розвитку суб'єкта системи його ціннісної свідомості, тоді як проблема дослідження особистісної активності, спрямованої на вибір і створення індивідуальної картини, відповідно, й індивідуального способу ціннісної взаємодії з навколишньою дійсністю, залишається майже нерозробленою.

У другому розділі “Емпіричне дослідження динаміки ціннісних орієнтацій студентської молоді” подається загальна процедура організації дослідження, обґрунтовується система методичних прийомів, закладених у його зміст, наводяться результати аналізу і основні висновки дослідження.

У дослідженні, що виконувалося упродовж 1998-2000 років, взяли участь 303 студенти 1-5 курсів Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника, які належали до таких 9 груп: студенти першого курсу економічного факультету (n=49), другого курсу філологічного факультету (n=30), третього курсу історичного (n=49) і філософського (n=41) факультетів, четвертого курсу художнього (n=18) і юридичного (n=24) факультетів, п'ятого курсу фізико-математичного (n=55) і факультету іноземних мов (n=10), а також студенти факультету післядипломної освіти (за спеціальністю - практична психологія, n=25). Віковий діапазон досліджуваної вибірки становив від 17 до 39 років. Якісний склад вибірки визначався метою і завданнями даної роботи.

Дослідження здійснювалося у три етапи.

Мета першого етапу полягала у встановленні особливостей і змісту самоідентифікації студентської вибірки. Досягнення зазначеної мети проводилось шляхом застосування модифікованого нами у відповідності із конкретним завданням цього етапу опитувальника соціальної (колективної) самооцінки Р.Люхтанена, Д.Крокера. Кількісний аналіз даних здійснювався як за окремими шкалами названого опитувальника (оцінка себе як члена групи, оцінка групи, до якої належить особистість, соціальна оцінка групи, а також шкала виміру значущості належності особистості до даної групи або шкала соціальної ідентичності), так і за загальною сумою балів. Кількісний аналіз за вказаною методикою доповнювався показниками контент-аналізу, що здійснювався на підставі письмових відповідей опитуваних та індивідуальних бесід. Статистична обробка даних, що були отримані на цьому етапі, здійснювалась за допомогою кластерного і факторного аналізу.

Мета другого етапу полягала у визначенні системи ціннісних орієнтацій студентів. Опитуваним пропонувалося у довільній формі письмово визначити коло явищ, які, на їхню думку, мають для них значущість (цінність) з огляду на їх реальний вплив на ставлення до навколишньої дійсності і власну поведінку. Вибраний прийом вільного самоопису видавався найбільш відповідним до висунутих у роботі завдань, оскільки, як не раз підкреслювалося в літературі, поширений у такому контексті прийом прямої вимоги інструкції в ситуації встановлення реальних уявлень досліджуваного щодо значущого (ціннісного) для нього об'єкта (явища) містить серйозну загрозу отримання соціально бажаної відповіді, відтак і отримання артефакту у формі декларованих уявлень. Для перевірки міри впливу ефекту соціальної бажаності, імовірність якого навіть і за наведеної умови не виключалася, опитуваним пропонувалось визначити перелік та ієрархію найважливіших якостей за методом нав'язаної шкали. Конкретний перелік таких якостей запозичувався нами із списків, які найчастіше застосовуються у літературі за тематикою, аналогічною до нашої. Після відповідної селекції отриманих відповідей за відомими психометричними вимогами в остаточному варіанті залишилося 105 суджень (висловлювань), які надалі оцінювалися опитуваними за 10-бальною шкалою. У підсумку кількісної обробки (кластер-аналізу) масиву даних ми отримували множину ознак, розподілених на певні групи.

Порівняльний аналіз та інтерпретація результатів співвідношення отриманих на згаданих етапах даних склали зміст третього, заключного, етапу нашого дослідження.

У результаті класифікації вибірки досліджуваних, що взяли участь у першому етапі експерименту, було виокремлено чотири кластери. До першого кластеру увійшли виключно студенти першого курсу (n=49), які за показниками відповідних шкал опитувальника самоідентифікації та самоописів отримали найнижчі величини за шкалою особистісної ідентичності, середні - за ступенем ідентифікації з референтною групою і найвищі - за рівнем ототожнювання із спільнотою, що обіймається поняттям “студентство”. Факторизація всієї сукупності отриманих для даної групи змінних дозволила встановити вісім найбільш суттєвих із них, які за своїм змістом були проінтерпретовані нами як такі, що репрезентують функціонально-рольовий або статусно-нормативний тип ідентифікації. Провідною інтенцією представників цієї групи виявляється настанова на досягнення максимальної відповідності з утвореною на попередньому етапі онтогенезу моделлю характеристик, що відносяться суспільною свідомістю до когнітивної, емоційної та поведінкової сфери особистості студентського віку.

До другого, найбільшого за кількістю, кластеру (n=154) увійшли представники п'яти факультетів, а саме: другого курсу філологічного факультету (n=30), третього - історичного (n=49) і філософського (n=41), четвертого - юридичного (n=24) і п'ятого - факультету іноземних мов (n=10). Узагальнення за зазначеною вище процедурою аналізу сукупності даних дало нам вагомі підстави віднести названу групу до такої, що за своєю спрямованістю відповідає соціоцентричному (гуманітарному) типу ідентифікації. Об'єктом останньої, за даними самокатегоризацій, постає система уявлень досліджуваних про соціальний статус фахівців гуманітарного профілю як носіїв просоціальної поведінки. За дещо вищими у порівнянні з представниками першої групи показниками особистісної ідентичності очевидною є перевага членів цієї групи в опозиції “Я - інший”.

До складу третього кластеру увійшли 94 студенти, які належали до художнього (n=18; четвертий курс), музичного (n=21; перший курс) і фізико-математичного факультету (п'ятий курс; n=55). За змістом виявлених представниками цієї групи показників самоідентифікації опитувані тяжіють до полюсу мотивацій із виразною предметною спрямованістю на вимоги певної професії, що дозволяє зробити висновок про належність представників цієї групи до професійно-центрованого типу спеціальної аргументації. Спільним, що поєднує студентів цього типу з попереднім, є доволі незначний рівень прагнення їх до особистісного самовизначення, яке, як засвідчив здійснений нами спеціальний аналіз цього феномена, видається їм вартісним у тому обсязі, що цілком узгоджується із образом професіонала.

Останній, четвертий, кластер складався виключно із групи студентів факультету післядипломної освіти (n=25), що опановували нову, обрану за власним бажанням спеціалізацію практичного психолога. Якісно-кількісний аналіз отриманих результатів самокатегоризації дав підстави віднести опитуваних до біполярного типу самоідентифікації, який був позначений нами як особистісно-професійний тип. Основою для такого висновку слугував приблизно рівний розподіл переваг, що надавалися мотивам особистісного і професійного самовизначення у відповідях респондентів.

Якісно-кількісний аналіз змісту і структури ціннісних орієнтацій досліджуваної вибірки становив мету другого етапу експерименту. Здійснений на підставі встановленої типології ідентифікацій аналіз дозволив констатувати, що за умови спільного для усієї вибірки складу ціннісних орієнтацій та їх категоріального поділу (громадянські, моральні, світоглядні, екологічні, естетичні, валеологічні, інтелектуальні, духовні) міра виразності та ієрархія останніх у кожній із виокремлених груп виявилися відмінними, що було доведено відповідними величинами імовірності різниць як у площині внутрішньогрупового, так і міжгрупового аналізу. Разом з тим перша група займає у складі загальної вибірки та її угруповань особливу позицію, що виявляється, зокрема, у відсутності навіть слабкої тенденції до надання представниками цієї групи переваги якійсь одній групі цінностей над іншою. Як засвідчили результати додаткового опитування, а також обсяг відтворених у складі визнаних ними як значущі характеристик рис “бажаної” моделі особистості (близько 85%), стан ціннісної свідомості представників цієї групи можна визначити як такий, що характеризується цілковитою залежністю від упливу зовнішніх за своїм походженням і плинних за змістом ситуативних факторів.

Спрямованість і структура ціннісних виборів представників другої групи в цілому узгоджуються зі змістом і метою очікувань, що випливають із відповідного для цієї групи об'єкта ідентифікації. Очевидний пріоритет належить (у послідовності наданих опитуваними переваг) світоглядним, духовним, моральним, громадянським і естетичним цінностям, тоді як інтелектуальні, екологічні та валеологічні розташовуються на останніх позиціях. Водночас, як засвідчив змістовий аналіз наведених представниками цієї групи обґрунтувань здійсненого ними вибору, опитувані спираються здебільшого на ідеалізовані уявлення про статус гуманітарія у сучасному суспільстві як носія і провідника духовних надбань людської цивілізації в цілому та української зокрема. Унаслідок зазначеної настанови вибір ціннісних об'єктів відбувається без достатнього усвідомлення реальних характеристик діяльності професіонала гуманітарного профілю, з одного боку, та його особистісних якостей - з іншого. Підтвердженням цього висновку слугує факт майже повного відтворення у самоідентифікаціях досліджуваних цієї групи якостей, притаманних “зразковій” особистості.

Інтер- та інтрагруповий аналіз ціннісних орієнтацій представників третьої групи (професійно центрований тип ідентифікації) не виявив значущих відмінностей між духовними, моральними, світоглядними і громадянськими цінностями. Одначе такі відмінності (всі на рівні р < 0.05) були встановлені між професійними підгрупами (“художники”, “музиканти” і “фізики та математики”) за показниками екологічних, естетичних і валеологічних цінностей, значення яких виявилися вищими у представників художньо-музичного профілю (усі зазначені відмінності не перевищували нижчу межу значущості: р < 0.05). Зі свого боку представники фізико-математичного профілю значно (р < 0.01) відрізняються від своїх опонентів за оцінками інтелектуальної групи цінностей, показники яких виявляються суттєво вищими. Спільною ознакою для обох підгруп є виразна акцентація на тих сторонах організації майбутнього життєвого шляху, які безпосередньо пов'язані із змістом їхньої професійної діяльності. Зазначена спрямованість супроводжується слабко вираженою рефлексією особистісної складової, в тому числі й обмеженою увагою до тих якостей особистості, що визнавалися ними на попередньому етапі дослідження у складі обов'язкових і ціннісних утворень “нормативної” особистості.

Особливість представників четвертої групи (особистісно-професійний тип ідентифікації) за змістом їх ціннісних виборів полягає у виразній фіксації ними тих особистісних і професійних якостей, які передбачаються змістом обраної ними спеціалізації - практичної психології (толерантності, саморегуляції, емпатії, спостережливості, товариськості і антипатії як цінності Я, відповідно - сукупності знань і засобів, спрямованих на розуміння внутрішньої природи поведінки іншого як цінності Я-професіонала). Відповідно до цього із переліку “загальнозначущих” ціннісних якостей особистості представниками цієї групи обираються у рівному співвідношенні лише ті, які вважаються ними достатніми і необхідними для задоволення власних потреб у самореалізації і очікувань, пов'язаних із успішним виконанням функції психолога.

Аналіз сукупності отриманих результатів дослідження дозволив нам вийти за межі важливого, водночас і функціонально обмеженого прийому емпіричної констатації наявності значущих міжгрупових відмінностей у вираженні ієрархічної структури та змістовій психологічній наповненості ціннісних орієнтацій студентів з різними типами самоідентифікації і дійти висновків узагальнюючого характеру.

Головне полягає у фіксації факту очевидного домінування у свідомості сучасної студентської спільноти орієнтацій, що охоплюються широким поняттям постматеріальних цінностей. Звідси випливає, що популяризована досі у літературі теза про пріоритетність у свідомості молоді матеріальних цінностей не може не сприйматися із серйозними застереженнями.

Встановлена тенденція не позбавлена, одначе, і своєї специфіки. Суть її полягає у наявності в свідомості сучасної молоді значної частки ціннісних орієнтацій релігійного змісту, які, гадаємо, можуть вважатися аксіологічними новоутвореннями. Усталеність цієї тенденції та її фактичний вплив на регуляцію і саморегуляцію поведінки особистості - питання, що залишилося поки що відкритим і потребує подальшого дослідження.

Отримані дані, що підтвердили наше припущення про залежність динаміки ціннісних орієнтацій студентської вибірки від конкретного змісту об'єкта ідентифікації, не дозволяють розглядати студентство як спільну за своєю ціннісною спрямованістю соціальну страту. Зазначене положення відкриває можливість для спеціальної організації у вищих навчальних закладах заходів, спрямованих на формування, оптимізацію і корекцію розвитку ціннісної свідомості у єдності з існуючими особливостями перебігу типів самоідентифікації, з одного боку, і цільовою програмою професійної підготовки студентів - з іншого.

Висновки

У висновках підведено підсумки здійсненого теоретичного й емпіричного дослідження, результати якого підтвердили висунуту гіпотезу, а також намічено перспективи подальшої розробки проблеми.

Узагальнення результатів дослідження дало підстави для таких висновків:

Підтверджено гіпотезу про те, що провідним чинником детермінації динаміки характеристик ціннісних орієнтацій студентської молоді протягом професійної підготовки постає зміст самоідентифікації.

Встановлено залежність між типом самоідентифікації, зокрема функціонально-рольовим (нормативно-статусним), гуманістич-ним (соціоцентричним, процесуальним), професійним, особис-тісно-професійним, і характером ціннісного ставлення особистості до соціальної дійсності та власної особистості.

Доведено, що виявлена залежність має відносно усталений характер, що дозволяє надати їй статус психологічної закономірності.

Засвідчено, що варіативність і трансформація ціннісних орієнтацій у часі можуть бути зрозумілими за умови визначення належності особистості до певного типу самоідентифікації, який виконує роль механізму селекції особистістю суттєвих для неї сфер зовнішньої і внутрішньої реальності.

Запропонований у роботі комплекс діагностичних прийомів збагачує методичний арсенал дослідження динаміки ціннісної саморегуляції поведінки особистості.

Подальше дослідження у цьому напрямку має, на наш погляд, сприяти не лише наступному поглибленню психологічної теорії, а й практичній організації та систематизації навчально-виховних впливів на етапі професійної підготовки особистості в системі закладів вищої освіти.

Основний зміст роботи відображено в таких публікаціях

Іванцев Н.І., Рождественський А.Ю. Уявлення про функції тілесності у структурі ціннісних орієнтацій учнівської молоді //Психологія на перетині тисячоліть: Зб. наукових праць. - Київ, 1998.-Т.1.- С.505-511.

Іванцев Н.І. Динаміка ціннісних уподобань студентської молоді на етапі її допрофесійної підготовки // Актуальні проблеми психології. Наукові записки Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - Київ, 1999.- Вип.19. - С. 64-71.

Іванцев Н.І. Якості особистості та ієрархія ціннісної орієнтації студентської молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - Т.1- Ч.1.- Київ, 1999. - С.70-72.

Іванцев Н.І. До проблеми варіантного-інваріантного у психологічному дослідженні ціннісних орієнтацій // Психологія самосвідомості: Історія, сучасний стан та перспективи дослідження. - Київ, 1999. - С. 45-46.

Іванцев Н.І. Співвідношення загального й особливого в системі ціннісних суджень студентської молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. - Т.2. - Ч.1. - Київ, 2000. - С.127-130.

Іванцев Н.І. До проблеми розробки інструментальних засобів дослідження ціннісних орієнтацій особистості // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред.С.Д.Максименка. - Т.2.- Ч.2. - Київ, 2000. - С. 33-38.

Анотація

Іванцев Н.І. Динаміка ціннісних орієнтацій студентської молоді протягом професійної підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук із спеціальності 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей динаміки ціннісних орієнтацій студентів. У роботі подається структура змістових характеристик ціннісної сфери особистості студента, їх динаміка; обґрунтовується модель детермінації зазначених характеристик, що базується на теорії соціальної ідентичності і діяльнісного опосередкування розвитку особистості.

Виокремлено і проаналізовано провідні фактори, що зумовлюють своєрідність і міжгрупові відмінності динаміки ціннісних орієнтацій, запропоновано схему діагностики і класифікації останніх. Встановлено взаємозв'язок між динамікою ціннісних уподобань студентів і динамікою становлення їхньої професійної та особистісної ідентичності. Запропоновано якісну і кількісну процедуру діагностики згаданої динаміки, яка може бути використана з метою урахування особливостей розвитку ціннісних орієнтацій студентів у процесі опанування ними програмою вузівської підготовки.

Ключові слова: ціннісні орієнтації, соціальна ідентичність, групова належність, ідентифікація, настановлення, атрибуція, суб'єкт діяльності.

Аннотация

Иванцев Н.И. Динамика ценностных ориентаций студенческой молодежи на протяжении профессиональной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена исследованию особенностей динамики ценностных ориентаций студентов. В работе раскрывается структура содержательных характеристик ценностной сферы личности студента, их динамика; обосновывается модель детерминации указанных характеристик, которая опирается на теорию социальной идентичности и деятельностного опосредствования развития личности.

Выделены и проанализированы ведущие факторы, определяющие своеобразие и межгрупповые различия динамики ценностных ориентаций, предложена схема диагностики и классификации последних. Установлена взаимосвязь между динамикой ценностных предпочтений студентов и динамикой становления их профессиональной и личностной идентичности. Предложена качественная и количественная процедура диагностики указанной динамики, которая может быть использована с целью учета особенностей развития ценностных ориентаций студентов в процессе овладения последними программой вузовской подготовки.

В первой главе раскрываются теоретико-экспериментальные предпосылки разработки проблемы развития ценностных ориентаций студенческой молодёжи в процессе её обучения в высшем учебном заведении, анализируются различные взгляды относительно детерминант динамики ценностных ориентаций (личностных, ситуативных). Определяются и анализируются факторы, влияющие на развитие ценностных ориентаций и определяющие их своеобразие. Установлено, что успех решения исследуемой проблемы зависит от чёткого определения содержания и объёма таких основных понятий, как “ценность”, “ценностные ориентации”, “идентификация”, “самоиденти-фикация”.

На основе обобщения существующих подходов к обсуждаемой проблеме формулируется теоретическая модель и основные принципы её верификации.

Во второй главе представлены материалы эмпирического исследования динамики ценностных ориентаций, перечень приёмов качественно-количественного анализа результатов в практике профессиональной подготовки студенческой молодёжи в соответствии с установленным в работе закономерным соотношением между динамикой типов самоидентификации (функционально-ролевого, социоцентри-ческого и личностно-профессионального) и содержанием направленности ценностных ориентаций.

В данной главе даётся конкретный анализ каждого из трёх этапов исследования, определяются особенности и содержание самоиденти-фикации, проводится качественно-количественный анализ содержания и структуры ценностных ориентаций.

В заключении подытоживаются и обобщаются основные результаты исследования, формируются перспективы дальнейшей линии научной разработки проблемы ценностных ориентаций.

Главные выводы исследования состоят в подтверждении предположения о том, что ведущим фактором детерминации характеристик ценностных ориентаций является содержание самоидентификаций. Доказано, что зависимость между типом самоидентификации и характером ценностного отношения личности к социальной действительности имеет относительно устойчивый характер. Это обстоятельство позволяет придать данной зависимости статус психологической закономерности.

Ключевые слова: ценностные ориентации, социальная идентичность, групповая принадлежность, идентификация, установка, атрибуция, субъект деятельности.

Summary

Ivantsev N.I. Dynamics of value orientation of university students during their professional training. - Manuscript.

The dissertation for a Candidate degree in psychological science. Speciality 19.00.07 - Pedagogical and Development Psychology. The institute of Psychology named by G.S. Kostyuk, Academy of Pedagogical Sciences, Kyiv, 2000.

The dissertation deals with the distinctive features of students' value orientation dynamics. The paper highlights the structure and dynamics of essential features of the student's personal value sphere, it grounds the determination of the features mentioned, the model being viewed as based on the theory of special identity and activity-mediated development of the personality.

The author singles out and analyses the basic factors which determine the peculiarities and intergroup differences of value orientation dynamics, and introduces the scheme of their diagnosis and classification. The connection between students' value orientation dynamics and the dynamics of their professional and personal identity development has been established. Diagnostics of quality and quantity procedure of these dynamic types has been introduced; the suggested method can be applied to the study of students' value orientation development in their academic work.

Key words: value orientation, social identity, group belonging, identification, purpose/directions, attribution, subject.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Теоретичний аналіз проблеми ціннісних орієнтацій в працях вітчизняних і зарубіжних психологів. Характеристика особливостей ціннісних орієнтацій засуджених, рівня їх значущості і реалізації. Вивчення ціннісних орієнтацій засуджених: методи і результати.

    дипломная работа [564,4 K], добавлен 29.03.2011

  • Структурно-динамічні і змістовно-типологічні характеристики системи ціннісних орієнтацій особистості. Соціологічні та психологічні дослідження цінностей студентів педвузу і формування у них професійних орієнтацій. Визначення духовного потенціалу молоді.

    курсовая работа [152,9 K], добавлен 17.06.2015

  • Визначення місця і загальних функцій ціннісних орієнтацій в цілісній структурі людини. Вивчення процесів, які детермінують поведінку. Екзистенціальні вибори в процесі становлення людини. Місце ціннісних орієнтацій в психологічній структурі особистості.

    реферат [35,2 K], добавлен 07.04.2011

  • Сучасні підходи до розуміння поняття "цінності" у психології. Аналіз процесу їх формування в юнацькому віці. Експериментальне дослідження психологічних особливостей динаміки ціннісних орієнтацій старшокласників і студентів та особливостей його перебігу.

    магистерская работа [157,9 K], добавлен 19.10.2011

  • Теоретичні особливості формування ціннісних орієнтацій молодших школярів. Основні елементи змісту освіти, її вплив на дітей. Психологія казки та її вплив на формування особистості молодшого школяра. Критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій.

    дипломная работа [79,7 K], добавлен 06.10.2011

  • Сутність ціннісних орієнтацій, їх функцій і місця в структурі розвитку особистості. Постановка проблеми цінностей. Цінності людини як основна максима в структурі її особистості, індивідуально інтегрована частина духовних загальнолюдських принципів.

    реферат [26,2 K], добавлен 07.04.2011

  • Характеристика цінностей як складової психосоціального розвитку індивіда. Особливості процесу трансформації життєвих орієнтацій у свідомості. Дослідження динаміки зміни цінностей для особистості в зв'язку з її життєвими проблемами по методиці Шварца.

    курсовая работа [86,2 K], добавлен 21.09.2010

  • Поняття та класифікація життєвих цінностей. Сутність ціннісних орієнтацій, їх місця та роль в структурі особистості. Психологічні механізми ціннісного ставлення особистості до навколишньої дійсності. Значення справедливості для життєдіяльності людини.

    статья [18,0 K], добавлен 24.11.2017

  • Розуміння понять "життєві цінності" і "ціннісні орієнтації" у літературі. Функції ціннісних орієнтацій. Вплив ціннісних орієнтацій на розвиток особистості. Гармонійний розвиток особистості. Методики "Самооцінка особистості" та "Ціннісні орієнтації".

    курсовая работа [54,1 K], добавлен 06.04.2014

  • Поняття і види ціннісних орієнтацій. Вплив засобів масової інформації, реклами, інтернет на ціннісну орієнтацію в підлітковому віці. Особливості формування моральної свідомості в підлітковому та юнацькому віці. Дослідження ціннісних орієнтацій за Рокича.

    курсовая работа [93,1 K], добавлен 08.11.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.