Особливості трансформування мотивів у процесі професійної переорієнтації вчителів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості трансформування мотивів у процесі професійної переорієнтації вчителів

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність. В умовах структурних змін у всіх галузях господарства, освіти, науки нового змісту набуває проблема, пов`язана з професійною переорієнтацією безробітних. У цілому, вона розглядається як процес здобуття індивідом нового фаху з урахуванням раніше сформованих професійних якостей на основі існуючої системи ціннісних орієнтацій, поглядів, ідеалів. Тобто, професійна переорієнтація передбачає зміну життєвих планів, сформованих професійних якостей, внутрішніх смислових структур безробітного відповідно до нової професійної діяльності. Складнощі даного процесу полягають у тому, що переорієнтовуються люди, які вже є спеціалістами в попередній професії, а також у тому, що вибір детермінується зовнішніми чинниками. Заданість таких умов засвідчує, передусім, початкову відсутність зв'язку нової діяльності суб'єкта з його досвідом та реальними професійними потребами, а також вимагає довільного формування мотивації вибору нової професії на основі розуміння наслідків неприйняття рішення. Це призводить до виникнення конфліктів смислової, операційно-технічної та пізнавальної сторін діяльності у процесі перекваліфікації, тобто при оволодінні новим фахом. Нерозв`язання індивідом таких конфліктів призводить до припинення перенавчання і наступного безробіття. Мотиваційні конфлікти переживаються кожним другим слухачем, а за статистичними даними близько 10% перекваліфіковуваних осіб знову стають безробітними. Це, окрім повторного травмування психіки індивіда, вимагає ще й додаткового фінансування служб зайнятості з державного бюджету. Тому, з метою забезпечення успішного вибору нової професії та її теоретичного освоєння актуальним є вивчення особливостей трансформації мотивів у процесі професійної переорієнтації, що забезпечить розробку відповідних напрямків профорієнтаційної роботи з безробітними.

При дослідженні проблем мотивації вчені зазначали на: зв'язку формування мотивів з минулим досвідом суб'єкта (С.Л. Рубінштейн), ієрархізації та підпорядкуванні мотивів (О.М. Леонтьєв та ін.), ролі пізнавальних та емоційних компонентів у мотиваційних процесах (І.Д. Бех, М.Й. Боришевський, В.А. Іванніков, В.І. Ковальов, К. Левін, К. Обуховський та ін.), ситуативному розвитку мотивації (В.К. Вілюнас), детермінації вибору фіксованою установкою (Д.М. Узнадзе), порушенні процесів смислотворення (Б.С. Братусь, Б.В. Зейгарник, Л.С. Цвєткова), опосередкованості мотивації (В.П. Казмиренко, Н.В. Чепелєва, Х. Хекхаузен), впливу суб`єктивної цінності мети та ймовірності успіху на виникнення спонук (A. Atkіnson, G. Rotter).

У мотиваційному процесі важливу роль відіграє особистісний смисл майбутньої дії (О.Г. Асмолов, Л.С. Виготський, Д.О. Леонтьєв. В. Франкл, Т.М. Титаренко та ін.). Творення смислу полягає у здатності породжувати, творити його, а не володіти ним на даний час.

Досить вивченими і обгрунтованими на даний час є певні проблеми професійного самовизначення, проведення профорієнтаційної роботи, але зі старшокласниками (Е.Гінзберг, Є.А. Климов, В.В. Синявський, Д.С'юпер, В.Ф. Сахаров, Й. Холанд, Б.О. Федоришин та ін.). Щодо мотивації вибору професії у даному віці та її впливу на навчальний процес опубліковані роботи М.І. Алєксєєвої, О.Ю. Голомшток, Д.М. Завалишиної, Є.М. Павлютенкова та ін. Проблеми динаміки мотивації на різних рівнях профпідготовки піднімали Р.С. Вайсман, В.М. Дружинін, Н.О. Сирнікова, В.Д. Шадриков та ін. Взаємозв'язок задоволеності роботою як результат реалізації значущих мотивів досліджували В.Є. Мільман, А.В. Филіппов, вплив мотивів вибору на процес адаптації В.Г. Асєєв, Б.Ф. Баєв, Г.А. Балл, Г.В. Ложкін, В.А. Семиченко та ін.

Психологічні проблеми безробіття, зокрема питання динаміки стресового стану безробітних та закономірностей процесу переорієнтації досліджували Л. Пельцман, В.П. Петров. Але, на жаль, дослідження проблем мотивації вибору нової професії внаслідок безробіття та, зокрема, вивчення особливостей формування та трансформації мотивів у ході переорієнтації безробітних вчителів на практичних психологів не були предметом спеціального психологічного дослідження. Це потребує вивчення даного аспекту буття людини з метою забезпечення ефективної цільової підготовки майбутнього спеціаліста.

Дисертаційне дослідження входить до тематики науково-дослідних робіт Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України і виконана в межах теми «Соціально-психологічні закономірності соціалізації особистості». Номер держреєстрації №0196И006946.

Об'єктом дослідження є процес професійної переорієнтації безробітних вчителів.

Предметом вивчення виступають особливості трансформації мотивів у процесі професійної переорієнтації безробітних вчителів.

Мета роботи - теоретично та експериментально обгрунтувати особливості формування та трансформації мотивів вибору нової професії у процесі переорієнтації безробітних учителів.

Гіпотезою дослідження є те, що неадекватна сформованість мотивів вибору нової професії є причиною виникнення конфліктів установочно-смислового рівня у процесі професійної перекваліфікації безробітних вчителів.

Для досягнення поставленої мети дослідження та перевірки гіпотези необхідно було розв'язати такі завдання:

Здійснити теоретичний аналіз проблем формування та трансформації мотивів у процесі професійної переорієнтації безробітних;

Обґрунтувати методичний підхід до вивчення мотиваційних процесів у ході професійної переорієнтації;

Виявити особливості формування мотивів вибору нової професії безробітними учителями;

Розкрити характер структурних змін мотивації у процесі професійної перекваліфікації;

З'ясувати причини формування неадекватної мотивації вибору професії;

Визначити необхідні заходи профорієнтаційної роботи з безробітними, спрямовані на усунення факторів негативного впливу.

Методологічну і теоретичну основу дослідження складають:

Положення про особистість як активний суб'єкт діяльності та про структуру мотиваційно-смислових утворень (М.І. Алєксєєва, Б.С. Братусь, Б.В. Зейгарник, Д.О. Леонтьєв, М.В. Савчин, Т.М. Титаренко та ін.);

Положення про єдність афекту та інтелекту (Л.С. Виготський) та вплив емоційно-пізнавальних компонентів на мотивацію (В.Г. Асєєв, Г.О. Балл, В.К. Вілюнас, Г.В. Ложкін, В.О. Моляко та ін.);

Положення про взаємозв'язок мотивації та вищих структур особистості (М.Й. Боришевський, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн та ін.).

Методи дослідження. У ході дослідження використовувалися методи: тест «Незакінчені речення», восьмикольоровий тест Люшера, кольоровий тест ставлень, методика на виявлення рівня значущості та доступності цінностей (О.Б. Фанталова), методика вивчення рівня суб`єктивного контролю (РСК), 16-факторний опитальник Кеттелла.

Організація дослідження. Експериментальною базою дослідження були Національний університет ім. Т.Г. Шевченка, Національний педагогічний університет ім.М.П. Драгоманова та Чернівецький державний університет ім.Ю. Федьковича. Експеримент був лонгітюдним і проводився протягом 1993-1997 р.р. Щорічно здійснювалися тестування у дві серії: при відборі безробітних вчителів у групу перекваліфікації на практичних психологів (первинне тестування) та на цьому ж контингенті досліджуваних під час навчання на факультеті перекваліфікації (повторне тестування). Охоплено 190 безробітних вчителів, які здобувають другу вищу освіту за спеціальністю «Практична психологія».

Надійність і обгрунтованість результатів забезпечувалася теоретичним аналізом проблеми, відповідністю методів меті та задачам дослідження. При перевірці статистичних гіпотез про значимість коефіцієнтів рангової кореляції за Спірменом, а також про різницю середніх значень первинного і повторного експериментів використовувався t-критерій Стьюдента; висновки стосовно статистичної значимості Р (долі в сукупності) здійснювалося за допомогою Z-критерію.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше обгрунтовано особливості формування і трансформації мотивів вибору нової професії в процесі професійної переорієнтації вчителів; показано способи поповнення спонукальної сили мотивів; розкрито динаміку емоційних переживань у процесі професійної переорієнтації; виявлено причини формування неадекватної мотивації вибору нової професії у безробітних вчителів; систематизовано заходи профорієнтаційної роботи з безробітними.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у розширенні уявлень про особливості формування та трансформації мотивів, в обгрунтуванні причин формування неадекватної мотивації вибору нової професії безробітними та виявленні особливостей її зміни. У роботі описано способи поповнення дефіциту мотиваційного ресурсу дії, розкрито роль свідомості, мислення та уяви у цьому процесі, визначено шляхи переведення зовнішньої мотивації на внутрішній рівень.

Практичне значення одержаних результатів визначається обгрунтуванням оптимальної процедури формування мотивації вибору нової професії у процесі переорієнтації і полягає у виділенні умов її успішності та визначенні заходів профорієнтаційної роботи з безробітними. Результати досліджень послугують основою для розробки методичних рекомендацій по забезпеченню адаптації до нової професійної діяльності й оптимізації процесу перенавчання.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження здійснювалося у контексті концепції щодо конструктивних наслідків трансформаційних процесів під час переживання внутрішньоособистісного конфлікту (Г.В. Ложкін). Наведені в роботі наукові дані є самостійним вкладом автора в проблему, яка розробляється. Ідеї та думки співавторів стосуються близьких аспектів роботи, але не використовуються в даній роботі.

На захист виносяться такі положення:

Адекватність мотивів вибору нової професії у процесі професійної переорієнтації безробітних вчителів та особливості їх формування визначаються характером зв`язку між потребами і мотивами, мотивами і метою;

У ході професійної переорієнтації безробітних вчителів виникає необхідність у трансформуванні мотивів вибору нової професії. Причиною цього є їх неадекватність професійній діяльності, що породжує кризу установчо-смислового рівня;

Причиною формування неадекватної мотивації вибору нової професії у безробітних учителів є активізація механізмів психологічного захисту особистості, що призводить до викривлень у відображенні образу професії.

Апробація роботи. Результати дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 70-річчю з дня народження Б.Ф. Ломова (Москва, 1997), Другому з'їзді Товариства психологів України «Проблеми та перспективи розвитку психології в Україні» (Київ, 1996), Міжнародних наукових Костюківських читаннях «Сучасна психологія в ціннісному вимірі» (Київ, 1994), Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції «Молодь і проблеми конфлікту в період переходу до демократичного суспільства» (Чернівці, 1994), науковій конференції викладачів, співробітників та студентів, присвяченій 120-річчю заснування Чернівецького університету ім.Ю. Федьковича (Чернівці, 1995), Міжнародній науково-практичній конференції «Конфлікти в суспільстві, діагностика і профілактика» (Київ - Чернівці, 1995), Міжнародній науково-практичній конференції «Демографічна ситуація в Карпатському регіоні: реальність, проблеми, пронози на ХХ1 століття» (Чернівці-Київ, 1996), Міжнародній науково-практичній конференції «Неперервна освіта: проблеми розвитку, перспективи (Чернівці, 1996), Міжнародній науково-практичній конференції «Етнонаціональний розвиток в Україні та стан української етнічності в діаспорі: сутність, реалії конфліктності, проблеми та пронози на ХХ1 століття (Київ-Чернівці, 1997) та ін.

Публікації. Зміст дисертаційного дослідження висвітлений в 12 публікаціях.

Впровадження наукових розробок. Одержані результати дисертаційного дослідження застосовувалися у процесі професійного добору практичних психологів з числа безробітних вчителів та під час їх підготовки на курсах перекваліфікації. Теоретичні та практичні висновки були використані при читанні спецкурсу «Основи профорієнтаційної роботи» та курсу «Загальна психологія».

Структура роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 165 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 6 таблицями і 21 рисунками. Бібліографія включає 180 робіт українських та зарубіжних авторів.

Основний зміст дисертації

мотив безробітний вчитель переорієнтація

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, виділено об`єкт і предмет дослідження, сформульовано його мету, гіпотезу та головні завдання, визначено методологічні й теоретичні основи, методи дослідження та перевірки статистичних гіпотез, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, форми їх апробації, сформульовано основні положення, які винесено на захист.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні проблеми мотивації в процесі професійної переорієнтації» - запропоновано аналіз наукового матеріалу в порівняльному спектрі різних підходів. Зокрема, теоретично визначено сутність і проблеми процесу професійної переорієнтації, структуровано заходи профорієнтаційної роботи з безробітними, проаналізовано способи формування мотивації, виділено мотиваційні характеристики, які забезпечують успішний вибір нової професії.

У ході теоретичного аналізу встановлено, що проблема професійної переорієнтації є новою для вітчизняної науки, а накопичений теоретичний і практичний матеріал стосується, в основному, профорієнтаційної роботи зі старшокласниками. Науковим здобутком з проблем безробіття є достатнє вивчення їх соціологічних, економічних та правових аспектів. Психологічний доробок зводиться до вивчення поведінки та динаміки психічного стану безробітних на етапах незайнятості (О.А. Гордієнко, Л. Пельцман, Г.С. Пошевнєв, В.П. Петров та ін.). Недосконалими, на даний час, залишаються уявлення щодо особливостей генезису зміни людиною професійної діяльності й, відповідно, впливу цих особливостей на динаміку і механізми освоєння нового фаху; не визначені внутрішні протиріччя, динамічні особливості, оптимальні завдання і можливості розвитку професійно важливих особистісних структур. Неадекватною до потреб професійної переорієнтації залишається і система профорієнтаційної роботи з безробітними.

Основною проблемою професійної переорієнтації безробітних є виникнення криз перенавчання, що знижує ефективність даного процесу, а також може призводити до відмови індивіда від освоєння нового фаху і наступного безробіття (В.П. Петров). На основі аналізу даного питання з`ясовано, що причинами їх виникнення є: вікові, професійні, мотиваційні (Б.Г. Анан`єв, Є.М. Катульський, Ю.М. Кулюткін, О.І. Степанова та ін.). Психологічними детермінантами виникнення мотиваційних криз виступають: відстороненість професійної діяльності від внутрішніх смислових структур особистості (А.І. Зеличенко, А.Г. Шмельов, В.А. Ядов), нечіткість постановки мети (В.Д. Шадриков), невідповідність мотивів професійній діяльності, їх низькими силою і стійкістю (М.І. Алєксєєва, В.І. Ковальов, В.М. Дружинін). Показано, що така мотивація є неадекватною до професійної діяльності і пов`язана з порушенням її природного формування (В.А.Іванніков).

У вивченні питань формування мотивації професійної переорієнтації вихідним було те, що нею є певна сукупність мотивів різних за своїм змістом і походженням.

З`ясовано, що мотивація при виборі нової професії формується безробітними за участю волі. Її функція полягяє у гальмуванні дії попередніх і граничному підсиленні дії нових мотивів (В.А.Іванніков, А.В. Карпов, В.В. Кочетков, Ю.П. Поваренков). Довільне формування мотивації в рамках необхідної діяльності може здійснюватися через:

зв`язок дії з мотивами повинності, честі, відповідальності (Л.В. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн та ін.);

додаткове створення смислу соціально заданої дії, що є перетворенням прагматичної дії на вчинок з моральними, альтруїстичними, гностичними мотивами (Б. Братусь, Т.М. Титаренко та ін.);

заміщення, тобто перенесення незадоволених у попередній професійній діяльності потреб, цінностей на нову спеціальність (К. Левін, Б.В. Зейгарник та ін.);

мотиваційне опосередкування, тобто опосередкування наступних дій уявним образом бажаної і очікуваної дійсності (В.К.Вілюнас).

Формування мотивації пов`язане з роботою когнітивних компонентів та емоційних явищ (В.Г. Асєєв, В.К.Вілюнас, Д.О. Леонтьєв, та ін.). Вони можуть збалансовувати її оптимальність, забезпечуючи спонукальну силу шляхом посилення, послаблення, вирізнення чи приписування суб`єктивно значимої інформації новій професійній діяльності. Це може призводити до втрати міри реальності у відображенні дійсності і ставати причиною задання невідрефлексованих у контексті професійної діяльності особистісних смислів.

Здійснивши аналіз проблем професійної переорієнтації з`ясовано, що успішність освоєння нового фаху можна забезпечувати через переведення зовнішньої мотивації на внутрішній рівень (Б.О. Федоришин, В.А. Ядов та ін.). Одним із таких варіантів є формування компетентності індивіда у професійному виборі, забезпечення узгоджуваності інформації з його цінностями, розкриття можливості становлення нових цінностей, що формуючи психологічну готовність до вибору конкретної професії допомагало б безробітному сформувати адекватну мотивацію вибору нової професії та зробити найбільш оптимальний вибір.

На перевірку даних теоретичних висновків було спрямоване експериментальне дослідження.

У другому розділі - «Організація і методи дослідження» - визначено завдання експериментального дослідження, обгрунтовано методичний підхід до вивчення особливостей формування і трансформації мотивів вибору нової професії у безробітних вчителів, виділено показники, за якими оцінювалися мотиваційні процеси.

Організація експериментального дослідження передбачала вивчення особливостей мотивації безробітних учителів через аналіз смислових структур. Це слугувало основою застосування крім опитувальників ще й проективних методів оскільки, згідно з науковими дослідженнями, смисли можуть не виявлятися за допомогою об`єктивних тестів (А.А. Бодальов, Л.Ф. Бурлачук, О.Т. Соколова).

Підбір методик здійснювався згідно до вимог про їх взаємодоповнюваність, що допомагало перехресно оцінювати релевантні концепти. При експериментальному дослідженні використовувалися стандартизовані варіанти методик, які відповідають психодіагностичним вимогам.

В експерименті прийняли участь 190 респондентів. Ними були слухачі курсів перекваліфікації безробітного населення, які здобувають другу вищу освіту за спеціальністю «Практична психологія». До зарахування на курси дані представники мали статус безробітних і знаходилися на обліку в центрах зайнятості в середньому 2-3 місяці. До звільнення з робочого місця, причинами якого були скорочення штатного персоналу чи відсутність соціального запиту, респонденти володіли спеціальністю «Вчитель російської мови та літератури».

Із загальної кількості 81% опитаних мали досвід практичної роботи в школі, 19% - були випускниками філологічного факультету. Останні одразу після закінчення вузу були зареєстровані у центрах зайнятості як безробітні.

Відбір контингенту досліджуваних задовільняв умовам переорієнтації безробітних на суміжну професію (філолог - психолог, гуманітарна сфера). Виконання даної умови дозволило обгрунтувати значення мотиваційних факторів для успішного процесу перекваліфікації безробітних.

Оцінка особливостей формування і трансформації мотивів у процесі професійної переорієнтації вчителів здійснювалося за групами показників:

Психодинамічного рівня. Вони включали: показники психічного стану безробітних (психологічний стрес, тривога, емоційна стабільність, психічна напруженість, психічна втома, тип домінування, вираженість внутрішньо особистісного конфлікту); мотиваційні показники (сила мотивації, її стійкість, мотиваційна дисгармонія); когнітивні показники (оцінка уявлень людини про причини даної ситуації, оцінка ймовірності досягнення); афективні показники (ставлення до минулого і майбутнього, а також до минулої і майбутньої спеціальності); показники викривлення образу перцепції та показники наявності захисних механізмів.

Вторинних властивостей особистості. Оцінювалися рівень психічного розвитку респондентів та їх профвідповідність психограмі психолога.

Експериментальне дослідження було лонгітюдним. Отримані емпіричні результати піддавалися якісному аналізу та обробці за допомогою методів математичної статистики. Використовувалися Z-критерій та t-критерій Стьюдента.

Третій розділ - «Особливості формування мотивації безробітних вчителів у процесі професійної переорієнтації» - присвячений експериментальному дослідженню даної проблеми. Розглянуто вплив об`єктивних умов на формування мотивації вибору нової професії, роль стійких ціннісних утворень у даному процесі, особливості психічних переживань, виявлено причини неадекватного формування мотивів.

Результати експериментального дослідження показали, що вибір нової професії у розумінні 80% респондентів виступає як розумний спосіб уникнення тривалого безробіття. Він пов'язується із:

1.Відсутністю можливості працевлаштуватися за попередньою спеціальністю філолога;

2. Почуттям обов'язку та відповідальності перед сім'єю;

3. Факторами соціальної престижу;

4. Найпривабливішим фахом зі всієї кількості пропонованих до вибору;

Тимчасовою зайнятістю, яка дасть змогу знайти місце працевлаштування за попередньою спеціальністю.

Внутрішньо привабливими факторами, які довільно активізувалися є:

гностичні (збагачення знаннями, пізнання себе та інших, розширення кругозору тощо);

альтруїстичні (бути корисним, надавати психологічну допомогу людям, своїм дітям тощо);

комунікативні (можливість спілкуватися, реалізовувати потребу у знайомствах тощо).

Нова професія набуває для респондентів зовнішньої привабливості, але залишається відчуженою від внутрішніх смислових структур. Конфлікт між значущими і доступними цінностями є загостреним і складає Rі = 120 балів, де Зн.< Д.

Прослідковано, що формування внутрішньої мотивації здійснюється безробітними вчителями через:

апеляцію до сформованих цінностей, які ними довільно актуалізуються і відображають загальний зміст нової професійної діяльності практичного психолога;

спрямованість смислової установки на вичленування в новій професії суб'єктивно-значущих і нереалізованих у попередній професійній діяльності характеристик та неусвідомлюваному їх приписуванні, яке витікає з очікувань та уявлень, що призводить до неадекватного відображення образу нової професії.

Досліджено, що неадекватне відображення образу нової професії, яким опосередковується формування мотивації, є наслідком стресогенних впливів.

Характеристика загального психічного стану безробітних показала, що респонденти переживають стрес, загальна вираженість якого складає 7 балів. Він супроводжується нервозністю, імпульсивністю, нестійкістю емоційної напруги. Відсоток вибору допоміжних кольорів на перші позиції і основних на останні за тестом Люшера наступний: на 1 і 2 позиції - 35,4%, на 3 і 4 - 55,2%, на 5 і 6 - 71,8%, на 7і8 - 40,6%, на 1 і 8 - 35,4% від всієї кількості виборів на даних позиціях. Зокрема, сильний стрес переживає майже кожен четвертий респондент (23% від всієї вибірки).

На час вибору нової професії вираженими є психічна втома, тривога, психічна напруженість (див. табл. 1.). Респонденти переживають безнадію, відчувають загрозу, невпевненість. Вибір на перші позиції коричневого кольору складає 18,75%, чорного - 26% сірого - 17,7%. Усі показники відносно долі в сукупності статистично значущі на рівні р<0,01.

Таблиця 1. Психічний стан безробітних на час вибору нової професії

Методика Люшера	7,0 б	7,2 б	4,2 б	6,8 б	7,3 б	0,7 тропотропний
Опитувальник Кеттела			5 ст.	7 ст.

Результати за методикою РСК показали, що у респондентів є високою інтернальність у області досягнень і низькою в професійній області. При наявності стресових переживань, які виявлені за методикою Люшера це вказує на активізацію механізмів психологічного захисту особистості (Ю.М. Блудов, Б.В. Кулагін, В.Л. Марищук, Л.М. Собчик).

Отже, досліджено, що:

необхідність перекваліфікації на нову спеціальність викликає негативні емоційні переживання;

дефіцит мотиваційного ресурсу поповнюється через спрямованість смислової установки на вичленування та приписування новій професії суб'єктивно-значущих характеристик. Це призводить до викривлення образу нової професії, який існіє тільки в уявленнях;

втрата міри реальності у відображенні є наслідком інформаційної обмеженості і стресогенних впливів, які активізували механізми психологічного захисту особистості;

неадекватне відображення образу нової професії є причиною задання невідрефлексованих смислів і характеризує мотивацію як неадекватну до професійної діяльності.

У четвертому розділі - «Мотиваційні трансформування в процесі професійної перекваліфікації» - досліджено мотиваційні зміни, які відбуваються у слухачів курсів перекваліфікації під час теоретичного освоєння спеціальності практичного психолога.

Результати показали, що внаслідок спонукання вибору неадекватними мотивами виникає конфлікт установчо-смислової регуляції. При цьому:

зменшується активність;

з'являється критичність у сприйманні майбутньої спеціальності у тому розумінні, що захоплення-бажання змінюються на реальну оцінку;

ідеалізується минула професія;

зростають страхи та побоювання щодо майбутнього;

загострюється власне почуття провини по відношенню до вибору;

зростає гедоністична мотивація.

У цілому, в 60% із загальної кількості респондентів, мотивація є нейтрально забарвленою. Вони прагнуть самовизначитися у ситуації. Виявлено, що провідними стають ціннісні і пізнавальні мотиви. Мотиви-стимули виявляються нездатними до регуляції процесу перекваліфікації.

Оцінка вираженості психічного стану показала, що сила стресу та психічна втома, у порівнянні з первинним тестуванням, зберігаються при зменшенні тривоги та психічної напруженості (див. табл. 2.).При даному об`ємі вибірки стандартні відхилення різниць показників між первинним і повторним результатами тестування знаходилися в межах 3,6< <5. Це показує, що різниці середніх показників статистично не значні.

Таблиця 2. Оцінка вираженості психічних переживань

	Тривога	Психічна втома	Психічна напруженість	Психологічний стрес
Первинне тестування	7,2	7,3	6,8	7,0
Повторне тестування	6,44	7,05	5,7	7,0

На даний час, респонденти переживають стан «внутрішнього вакууму» і відсутності спонук (Rі = 95 б., Зн. > Д.). Значущості набуває те, що не є доступним на даний час (можливість творчої діяльності, стабільність тощо).

Порівняльний аналіз результатів первинного і повторного тестувань показує, що у респондентів активізується прагнення до подолання труднощів (поєднання червоного і зеленого на другій позиції у 35% виборів). Об`єктивізується внутрішня оцінка ситуації, рефлексуються смисли, удосконалюється мета, до якої вони прагнуть. Їхні дії спрямовуються на майбутнє, на зміну установок (+1 -0, =4 -7, +5 -7).

З`ясовано, що забезпечення внутрішньої мотивації відбувається через переміщення на перші позиції цінностей (усвідомлюваних смислових утворень) відповідно до вимог реальної професійної діяльності. Це показує, що у процесі освоєння нової професії відбувається ідентифікація з психо-професійним типом психолога, рефлексуються сформовані смисли і створюються нові відповідно до реальної діяльності.

Встановлено, що:

недостатньо усвідомлені мотиви вибору нової професії стають недієздатними для повноцінної підтримки процесу перекваліфікації. Це призводить до виникнення кризи під час освоєння нового фаху;

у ході перекваліфікації стійкими мотивами є ціннісні та пізнавальні;

творення смислу, адекватного змісту професійної діяльності, здійснюється через рефлексію особистісних смислів, їх переосмислення у контексті діяльності, що засвідчується ієрархічними переміщенням цінностей;

спонукальна сила мотивації забезпечується через «зсування мотиву на мету».

Проведений експеримент підтвердив гіпотезу та положення, які висувалися на захист.

Висновки

Узагальнення результатів теоретичної та експериментальної роботи з проблем трансформації мотивів у процесі професійної переорієнтації безробітних учителів дозволило зробити такі висновки:

Проблема професійної переорієнтації безробітних є новою і вимагає уваги науковців до обгрунтування її теоретико-методологічних орієнтирів, удосконалення форм психологічного забезпечення профорієнтаційної роботи. Важливе значення для успішної перекваліфікації безробітних вчителів мають мотиваційні фактори;

Формування мотивів вибору нової професії здійснюється безробітними вчителями за участю механізмів вольової регуляції. Внутрішні мотиви формуються через апеляцію до сформованих цінностей, які довільно актуалізуються індивідом та через неусвідомлюване створення ілюзорного образу нової професії;

Неадекватна сформованість мотивів вибору нової професії призводить до виникнення конфліктів установочно-смислового рівня. Підтримка навчальної діяльності безробітних вчителів вимагає трансформації мотивів вибору професії відповідно до вимог нової професійної діяльності;

Трансформація мотивів вибору нової професії здійснюється через зміну їх змісту і структури. Особливості трансформування мотивів полягають у коректуванні образу професії психолога, його рефлексії та творенні смислів з професійної діяльності, а не із свідомості, як при виборі професії;

Причинами формування неадекватної мотивації вибору нової професії є активізація механізмів психологічного захисту особистості, що призводить до перебільшеного в уявленнях відображення образу професії, а також інформаційна обмеженість щодо особливостей професійної діяльності психолога і сфери його компетенції;

Профорієнтаційна робота з безробітними повинна спрямовуватися на формування активності суб`єкта у виборі нової професії.

Виходячи із вище сказаного, важливими заходами профорієнтаційної роботи з безробітними вчителями є:

забезпечення інформаційної підтримки і формування їх професійної компетентності через надання інформації про стан ринку праці, пропозиції на робочі місця, шляхи розв`язання проблеми (часткова чи тимчасова зайнятість, професійна перекваліфікація), умови підготовки спеціаліста, нормативні характеристики нової професії тощо;

психодіагностичне вивчення, яке дає змогу визначити профпридатність особистості та можливість оволодіння нею конкретним фахом з урахуванням віку та наявного професійного досвіду;

надання психологічної допомоги шляхом корекції психічних станів, розвитку професійно важливих якостей, підвищення власної значущості суб`єкта, надання допомоги в оцінці правильності зробленого вибору, створення основи для подальшого удосконалення і професійного розвитку тощо.

Перспективи подальшого дослідження проблеми мотивів у процесі професійної переорієнтації безробітних полягають у вивченні динаміки мотивації безробітних після включення у трудову діяльність.

Основний зміст дисертації відображений в таких роботах

Психологія професійного життя особистості. Брошура рекомендована Вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Рецензенти: д.психол. н., проф. Н.В. Чепелєва, д.психол. н., проф. Г.В. Ложкін. - К.:ТОВ ``Міжнар. фін. Агенція`», 1998.-26 с.

Формирование мотивации выбора новой профессии у безработных // Персонал. - 1998. - №2.-С. 66-68.

Трансформация профессионально ориентированных мотивов в процессе переквалификации. - Труды Института психологии РАН. Том 2. - М., 1997.-С. 232-236.

Професійна переорієнтація як один з факторів соціальної стабільності // Проблеми безпеки української нації на порозі ХХ1 сторіччя.-К., 1998.-С. 270-275.

Словник-довідник термінів з конфліктології/За ред М.І.Пірен, Г.В. Ложкіна. - Київ-Чернівці, 1995. - С. 11-12, С. 225-230.

Психологічні переживання в ситуації вибору майбутньої професії // «Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика».Матеріали Третьої Міжнародної науково-практичної конференції 17-20 травня 1995 р. - Київ-Чернівці. - 1995.-С. 368-373.

Особливості розвитку мотиваційного процесу під час професійної перекваліфікації // «Демографічна ситуація в Карпатському регіоні: реальність, проблеми, прогнози на ХХ1 століття». Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 16-18 травня. - Чернівці-Київ. - 1996.-С. 330-335.

Психологічні умови ефективної підготовки спеціаліста у вузі // «Проблеми та перспективи розвитку психології в Україні».-Другий з`їзд Товариства психологів України 23-27 вересня 1996 р. - Київ. - 1996.-С. 48-49.

Соціально-психологічні фактори професійної підготовки майбутніх психологів у вузі. Матеріали наукової конференції викладачів, співробітників та студентів, присвяченої 120-річчю заснування Чернівецького університету 4-6 травня 1995 р. Том 1. Кн.2. - Чернівці.-С. 179-180.

Динаміка психічного стану майбутніх психологів у процесі перекваліфікації // «Сучасна психологія в ціннісному вимірі».-Матеріали Третіх Костюківських читань 20-22 грудня 1994 р. - Том 2. - Київ, 1994.-С. 33-37.

Dіffіcultіes of personal adaptatіon for sport //The Modern Olympіc Sport Іnternatіonal Scіentіfіc Congress (May 16-19, 1997).-Kyіv: Іnternatіonal Fіnansіal Agensy Ltd, 1997.-P. 73-74.

Активність особистості в процесі адаптації до навчальної діяльності у вузі // «Етнонаціональний розвиток і Україні та стан української етнічності в діаспорі: сутність, реалії конфліктності, проблеми та прогнози на порозі ХХ1 століття». Тези п`ятої Міжнародної науково-практичної конференції 22-25 травня 1997 р. - Київ-Чернівці, 1997.-С. 90-91.

Размещено на Allbest.ru