Психологічні особливості проявів тривожності і агресивності у юнаків призовного віку
Особливості прояву тривожності та агресивності у здорових юнаків та осіб призовного віку з нервово-психічними порушеннями. Комплекс психодіагностичних методик раннього виявлення надмірної тривожності. Корекція агресивності особистості призовника.
| Рубрика | Психология |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.11.2013 |
| Размер файла | 37,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ ТРИВОЖНОСТІ І АГРЕСИВНОСТІ У ЮНАКІВ ПРИЗОВНОГО ВІКУ
КРАЙНЮК Валентина Миколаївна
УДК 159.92
19.00.01. - Загальна психологія, історія психології
Київ - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Київському військовому гуманітарному інституті, на кафедрі соціальної та військової психології.
Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор
Корольчук Микола Степанович.
Київський військовий гуманітарний інститут,
кафедра соціальної та військової психології, професор
Офіційні опоненти - доктор психологічних наук, старший науковий співробітник
Титаренко Тетяна Михайлівна
Інститут соціальної та політичної психології АПН України,
лабораторія соціальної психології особистості, завідувач
кандидат психологічних наук, доцент
Боднар Алла Яківна.
Київський військовий гуманітарний інститут,
кафедра психології та конфліктології, завідувач
Провідна установа - Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, кафедра психології, Міністерство освіти України, Київ
Захист відбудеться “_23__” _____03_________ 1999 р. о __11__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.453.11. в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 252033, м. Київ, вул. Паньківська, 2
З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України
Автореферат розісланий “__20__” _____02___________ 1999 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
кандидат психологічних наук М.І. Алексєєва
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
тривожність агресивність призовник
Актуальність теми. Життєдіяльність людей за сучасних умов пов'язана з впливом на них несприятливих чинників різного походження, які в поєднанні згубно позначаються на фізичному та психічному здоров'ї особистості. Комплексна й тривала дія негативних соціальних, психологічних, екологічних та інших факторів зумовлює високу нервово-психічну напругу, яка залежно від індивідуальних особливостей людини, рівня її особистісної сформованості здатна викликати різної міри негативні прояви в її психіці, зокрема такі, як високий рівень тривожності та агресивності. Останні, в свою чергу, можуть зумовлювати аномалії в міжособистісних стосунках, підвищувати конфліктність, викликати інші небажані зміни в поведінці - включно до асоціальних вчинків.
Лише сформована з чітко визначеними гуманістичними орієнтаціями особистість спроможна протистояти тискові згаданих негативних чинників і залишатись психічно і фізично здоровою, врівноваженою, толерантною, здатною контролювати й регулювати власні психічні стани, що абсолютно необхідне для забезпечення нормальної, ефективної життєдіяльності.
Тому дослідження проблеми психічних станів, зокрема таких негативних проявів, як тривожність і агресивність, у наш час є гостро актуальним. Необхідне поглиблення теоретичних уявлень про природу даних психічних явищ. Це дасть змогу науково обгрунтувати заходи щодо вдосконалення психологічної корекції, профілактики й попередження нервово-психічних розладів та пов'язаних з ними відхилень у поведінці (Г.А. Гайдукевич, Г.В. Ложкін, С.В. Сьомін, 1997).
Надзвичайно актуальною є ця проблема стосовно осіб призовного віку, особистість яких ще перебуває на етапі активного, як правило, досить складного і суперечливого процесу визначення життєвих цінностей, вироблення переконань, самовдосконалення в духовній та фізичній сферах. Дослідження Г.Д. Темко (1996), Л.В. Грінченко (1998) свідчать про недостатню мотивацію до військової служби та орієнтацію призовників на ухилення від неї. Крім того, понад 40 % призовників характеризуються слабким психічним і фізичним здоров'ям, близько 30 % - мають різні граничні психічні відхилення (І.М. Чиж, Є.Г. Жиляєв, 1998). Тому вивчення даної проблематики є провідним для комплектування, удосконалення та підвищення ефективності функціонування військових підрозділів Збройних Сил України.
У той же час тематика тривожності та агресивності розроблена недостатньо. Цілісних досліджень щодо обгрунтування методів корекції тривожності і агресивності у юнаків призовного віку немає, окремі ж роботи стосуються інших вікових категорій або ж мають фрагментарний характер. Розвиток загальної теорії тривоги передбачає обгрунтування взаємозв'язку між трьома різними розуміннями тривоги: тривоги як стану; тривоги як складного процесу, що включає компоненти стресу і загрози; а також тривожності як якості особистості. Основні теорії агресії зводяться до трьох напрямків: 1) агресія як інстинктивна поведінка; 2) агресія як прояв спонукання, мотивація спричинення шкоди іншим; 3) когнітивні моделі агресивної поведінки (Ю.Л. Ханін, 1980; Ч.Д. Спілбергер, 1983; А.Р. Хорнблоу, 1990; К. Хорні, 1993, 1997; А.А. Реан, 1996; Р. Берон, Д. Річардсон, 1997).
Таким чином, є нагальна потреба в дослідженні тривожності й агресивності призовників з метою їхньої ранньої психодіагностики, прогнозу ймовірних варіантів порушень поведінки і розробки методичних рекомендацій щодо конкретизації заходів і засобів, спрямованих на їх профілактику і корекцію. Важливість і актуальність проблеми зумовили вибір теми: “Психологічні особливості проявів тривожності і агресивності у юнаків призовного віку”. Тема входить до плану наукових досліджень Наукового центру Київського військового гуманітарного інституту: “Методологія, теорія та практика професійного відбору у вищі військові навчальні заклади” (реєстраційний № 150/НМУ-1189).
Мета дослідження - виявити можливості вчасної діагностики проявів тривожності і агресивності у різних категорій призовників та визначити шляхи їх корекції.
Об'єкт дослідження: особливості прояву тривожності і агресивності у осіб призовного віку.
Предмет дослідження: індивідуальні особливості проявів тривожності і агресивності у здорових осіб і призовників з граничними нервово-психічними порушеннями та їх корекція.
Гіпотеза дослідження: корекція високої тривожності й агресивності у осіб призовного віку залежить від ранньої психодіагностики і застосування системи корекційних методів. Суттєве значення при цьому має актуалізація внутрішніх психічних особистісних ресурсів юнаків. Адекватна корекція їхньої високої тривожності й агресивності можлива за умов врахування особливостей проявів тривожності і агресивності та особистісних психологічних характеристик.
Завдання дослідження:
проаналізувати основні теоретичні підходи до визначення сутності тривожності і агресивності та напрямки їх дослідження;
з'ясувати особливості прояву тривожності та агресивності у здорових юнаків та осіб призовного віку з нервово-психічними порушеннями; визначити комплекс психодіагностичних методик раннього виявлення надмірної тривожності і агресивності;
перевірити ефективність методів психокорекції щодо зниження проявів високої тривожності й агресивності у призовників;
розробити рекомендації і визначити методи корекції високої тривожності і агресивності особистості призовника.
Теоретичною та методологічною основою дослідження послужили фундаментальні положення психологічної науки про структуру особистості та її розвиток в діяльності (С.Л. Рубінштейн, 1959, 1976; Б.Г. Ананьєв, 1967; К.К. Платонов, 1972; О.М. Леонтьєв, 1975; Б.Ф. Ломов, 1985, 1991).
Вихідні положення, пов'язані з визначенням сутності понять тривожності й агресивності у структурі особистості, базувались на роботах В.А. Бодрова (1967), Ч.С. Спілбергера (1970), К.К. Платонова (1972, 1984), Ю.Л. Ханіна (1980), О.О. Бодальова (1989), А.А. Реана (1996), Р. Берона, Д. Річардсона (1997) та ін.
Отриманий у процесі дослідження матеріал аналізувався за допомогою понятійного апарату, прийнятого у загальній психології (Г.С. Костюк, 1969, 1989; Н.Д. Левітов, 1969; О.М. Леонтьєв, 1975; А.В. Петровський, 1982; Б.Ф. Ломов, 1985, 1991).
Основним методологічним принципом дослідження тривожності й агресивності у структурі особистості стало положення про те, що вона динамічна й визначається зміною відношень і зв'язків між окремими психічними процесами, станами, властивостями та утвореннями. Виміри рівня тривожності і агресивності мають подвійні критерії: 1) вимір тривожності і агресивності як специфічних якостей особистості і 2) тривоги і агресії - як емоційного стану (Дж. Тейлор, 1953; Ч. Спілбергер, 1970; А.Є. Лічко, 1977; Ю.Л. Ханін, 1980; В.Л. Марищук і співавтори, 1990; Л.Ф. Бурлачук, Є.П. Савченко, 1995).
Організація роботи та методики дослідження.
Матеріалом для виконання роботи стали результати психологічного дослідження проявів тривожності і агресивності юнаків 17-21 років, яких відносять до категорії призовників.
З метою вирішення поставлених завдань робота виконувалась у три етапи.
На першому етапі проводились вивчення та аналіз основних теоретичних підходів у дослідженні тривожності і агресивності у сучасній психологічній літературі. Було виявлено і науково обгрунтовано комплекс діагностичних методик, застосування яких відповідало меті та завданням дослідження, визначено корекційні методи, спрямовані на зменшення високих проявів тривожності і агресивності.
На другому етапі дослідження емпірично виявили прояви тривожності і агресивності у здорових осіб (130 чоловік контрольної групи № 1) та вплив корекційних методів на підвищений їхній рівень (30 чоловік фонової групи № 5 і експериментальної групи № 3).
На третьому етапі досліджувались особливості проявів тривожності і агресивності у юнаків, які перебувають на обліку у психоневрологічному диспансері з діагнозами, що відносять до граничних нервово-психічних розладів (35 осіб контрольної групи № 2) та ефективність методів корекції (20 юнаків фонової групи № 6 та експериментальної № 4). Проводили порівняльну характеристику проявів тривожності і агресивності у здорових осіб і юнаків з граничними нервово-психічними порушеннями. На цьому ж етапі розробили рекомендації і визначили психодіагностичні методики раннього виявлення високої тривожності і агресивності особистості призовника та комплекс методів їх корекції.
Така організація дослідження дала змогу з'ясувати можливості запропонованих методів ранньої психодіагностики високої тривожності і агресивності та ефективність корекційних засобів у осіб призовного віку.
На всіх етапах обстеження прояви тривожності і агресивності у 215 юнаків призовного віку досліджували за допомогою комплексу методик, які включали вивчення суб'єктивної оцінки тривожності, працездатності, самопочуття, активності, настрою за методикою “ТПАНС” (Н.Є. Бачериков, М.П. Воронцов, Е.І. Добромиль, 1988); визначення особистісної і ситуативної тривожності, нервово-психічної нестійкості, нейротизму, екстра-інтроверсії із застосуванням опитувальників Спілбергера-Ханіна, В.А. Бодрова, Г. Айзенка (В.Л. Марищук та ін., 1990); акцентуації рис характеру за допомогою методики Леонгарда-Шмішека, проявів агресивності Басса-Даркі, “Тест руки”, тривожності і агресивності за допомогою проективних методик “Будинок - дерево - людина”, “Неіснуюча тварина” (Л.Ф. Бурлачук, Є.П. Савченко, 1995), методика Кристофера Маркета (М.С. Корольчук, 1997).
Надійність та вірогідність результатів забезпечувались використанням комплексу методик, які дали змогу отримати інформацію про стан досліджуваних явищ. У роботі застосовувались різні види статистичного аналізу експериментальних даних.
Статистична вірогідність між показниками визначалась і оцінювалась за критерієм Ст'юдента, результатами кореляційного і факторного аналізів.
Надійність та імовірність результатів досягалися: відповідним добором контрольних та експериментальних груп; створенням адекватних умов обстеження; достатньою кількістю та віковою репрезентованістю досліджуваних.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
з'ясовано особливості проявів тривожності й агресивності у різних категорій призовників;
визначено комплекс психодіагностичних методик раннього виявлення високої тривожності й агресивності;
виявлено ефективність застосування комплексу методів психокорекції на прояви тривожності й агресивності у призовників;
розроблено методичні рекомендації щодо зменшення рівня тривожності й агресивності особистості призовника.
Теоретичне значення полягає в розробці теоретико-методичних засад дослідження тривожності і агресивності у різних категорій призовників; з'ясуванні конкретних аспектів можливостей психодіагностики та психокорекції тривожності і агресивності у осіб призовного віку та організаційно-методичних основ психологічного забезпечення під час призову.
Практична цінність роботи полягає в тому, що запропонований комплекс психодіагностичних методик виявився інформативним щодо визначення проявів тривожності і агресивності у призовників при масових їх обстеженнях та забезпечує індивідуальний підхід до їх застосування. Впровадження ранньої та термінової психодіагностики дає змогу своєчасно коригувати високу тривожність і агресивність у різних категорій призовників з диференційованим, індивідуальним підходом щодо їх психокорекції та підготовки до винесення експертного рішення призову і визначити ефективні методи психокорекції у здорового контингенту та у разі нервово-психічних розладів. Виділені показання до застосування комплексу методик корекції високої тривожності і агресивності з метою практичного втілення заходів психологічного забезпечення для поліпшення якості призовного контингенту. Запропоновано методичні рекомендації, у яких зазначені організаційні заходи, методики психодіагностики та корекції високої тривожності й агресивності у юнаків призовного віку. Визначено теоретичні засади психологічної регуляції призовного контингенту, використання комплексу методик психодіагностики, методів психокорекції призовників у різні періоди призову як перспективного напрямку психологічних досліджень. Наслідки проведеної роботи поглиблюють розуміння сутності тривожності і агресивності у юнаків призовного віку, що передбачає оптимальну реалізацію суб'єктивних можливостей особистості. Останні є стрижневим моментом у психологічному забезпеченні призову до Збройних Сил України. Встановлені особливості та залежності доповнюють теорію і практику психологічної науки.
Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі наукові дані є самостійним вкладом автора в проблему, яка розробляється. Ідеї та думки співавторів стосуються близьких аспектів роботи, але не використовуються в даній роботі.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались на засіданнях вченої ради і кафедри соціальної та військової психології Київського військового гуманітарного інституту (1997, 1998); на підсумковій науково-практичній конференції Дніпропетровського державного аграрного університету (1997); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми безпеки української нації на порозі ХХІ ст.” (1998); на Міжнародній науково-практичній конференції Академії Державного управління при Президентові України “Реформування державної служби в Україні: стан, проблеми та перспективи” (1998); на XV з'їзді Українського фізіологічного товариства (м. Донецьк, 1998); на конференції “Проблеми вікової психофізіології та фізіології” (м. Луцьк, Волинський державний університет ім. Л. Українки, 1998); на підсумкових науково-методичних зборах працівників професійного добору Київського міського військового комісаріату “Професійний відбір призовників до Збройних Сил України” (м. Київ, 1996, 1997, 1998).
Впровадження результатів дослідження в практику:
під час призову юнаків до Збройних Сил України на Київському міському пункті збору;
під час обстеження у міському військовому комісаріаті юнаків, які вступають до вищих військових навчальних закладів;
у разі необхідності експертного рішення щодо призову юнаків з граничними нервово-психічними розладами у районних та міському військових комісаріатах;
під час підготовки військових психологів та психофізіологів для Збройних Сил України в Київському військовому гуманітарному інституті і Українській військово-медичній академії;
при підготовці звіту наукової роботи за темою “Методологія, теорія та практика професійного психологічного відбору у вищі військові навчальні заклади МО України (Київський військовий гуманітарний інститут, 1998);
при підготовці звіту наукової роботи № 011/97 Української Академії державного управління при Президентові України “Методика удосконалення професійного відбору, підготовки, використання праці фахівців державного управління” (1997);
для психологічного забезпечення професійного відбору та навчально-виховного процесу у Київському інституті внутрішніх справ при НАВСУ та у Черкаському інституті пожежної безпеки.
Впровадження підтверджуються відповідними актами.
Основні положення, які виносяться на захист.
Прояви тривожності і агресивності здорових осіб та юнаків з граничними нервово-психічними розладами призовного віку мають суттєві особливості, які зумовлюються певними індивідуально-психологічними властивостями.
Комплекс методів психологічної діагностики є інформативним щодо раннього виявлення підвищеної тривожності й агресивності.
Використання зазначеного комплексу методів психокорекції є ефективним щодо зниження проявів тривожності і агресивності у призовників.
Впровадження рекомендацій ранньої психодіагностики і корекції - ефективний шлях психологічного забезпечення психічного здоров'я призовників.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в 11 публікаціях.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, додатків. Робота виконана на 212 сторінках комп'ютерного тексту. Ілюстрована 7 рисунками та 18 таблицями. Бібліографія включає 203 роботи українських та зарубіжних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, ступінь розробленості проблеми, гіпотезу, розкрито наукову новизну, теоретичне значення й практичну цінність роботи. Сформульовано положення, які виносяться на захист і зазначено сфери апробації результатів дослідження.
У першому розділі - “Тривожність і агресивність у сучасній психологічній літературі” - здійснено теоретичний аналіз проблеми дисертаційного дослідження шляхом ретроспективного аналізу стану розробки у науковій літературі. Розглянуто і проаналізовано теоретичні моделі тривоги й агресії, основні підходи до визначення їхньої сутності. Визначено, що теоретичною основою з'ясування причин проявів тривожності і агресивності, на думку більшості вчених, є взаємний зв'язок і вплив між тривожністю і агресивністю та їх розуміннями: тривоги і агресії як стану, тривоги як складного процесу, що включає компоненти стресу й загрози, а також тривожності і агресивності як індивідуальної властивості особистості. Прояви високої тривожності й агресивності є емоційними порушеннями, які свідчать про розлад саморегуляції і можуть бути показниками граничних нервово-психічних порушень, притаманних юнакам призовного віку. Вони розвиваються під впливом соціально-економічних, психологічних, екологічних та духовних чинників на фоні високої нервово-психічної напруги та індивідуально-психологічних якостей особистості (К. Хорні, 1950, 1993, 1997; Gunderson, 1975; А.Є. Лічко, 1977; Б.Д. Карвасарський, 1980; Г.К Ушаков, 1987; К. Леонгард, 1989; В.Л. Марищук, 1990; В.М. Кузнєцов, В.М. Чернявський, 1993; Є.І. Рогов, 1996; Г.А. Гайдукевич, Г.В. Ложкін, С.В. Сьомін, 1997).
Так, витіснена ворожість (агресія) викликає розвиток тривожних почуттів, які не завжди можуть усвідомлюватись, а тривожність часто провокує захисну агресію. Виходячи з цього, у даній роботі зроблено спробу поєднати дослідження таких особистісних властивостей як тривожність і агресивність.
Надмірні прояви тривожності і агресивності лежать в основі психологічної діагностики акцентуацій характеру, граничних нервово-психічних розладів і навіть важких психічних порушень. З метою раннього їх виявлення і, таким чином, запобігання нервово-психічним зривам, девіантній та делінквентній поведінці майбутніх воїнів та вдосконалення й підвищення якості комплектування військових підрозділів Збройних Сил України проводився пошук ефективних методів дослідження особливостей проявів тривожності й агресивності у осіб призовного віку.
У другому розділі - “Організація роботи та обгрунтування методик дослідження і корекції” - подано наукове обгрунтування методик дослідження й корекції тривожності і агресивності та описано організацію відповідної роботи.
Основою дослідження тривожності й агресивності у осіб призовного віку послужили фундаментальні психологічні положення про структуру особистості і взаємозв'язки її з діяльністю (С.Л. Рубінштейн, 1959; Б.Г. Ананьєв, 1967; К.К. Платонов, 1972; О.М. Леонтьєв, 1975; Б.Ф. Ломов, 1985, 1991).
Основним методологічним принципом дослідження тривожності і агресивності у структурі особистості стало положення про те, що вона динамічна й визначається зміною відношень і зв'язків між окремими психічними процесами, станами, властивостями та утвореннями. Виміри рівня тривожності й агресивності мають подвійні критерії - як специфічних якостей особистості і як емоційного стану (Дж. Тейлор, 1953; Ч.Д. Спілбергер, 1970; А.Є. Лічко, 1977; Ю.Л. Ханін, 1980).
Виходячи з наукового підходу дослідження індивідуальних якостей тривожності і агресивності у юнаків призовного віку, доцільно застосовувати суб'єктивні, об'єктивні та проективні методики вивчення особистості (Л.Ф. Бурлачук, Є.П. Савченко, 1995).
В роботі застосовувався набір методик, що відповідає меті та завданням роботи і є доцільним, обгрунтованим щодо комплексного підходу вивчення тривожності і агресивності у осіб призовного віку.
Наукові підходи до обгрунтування методів корекції базувались на загальних принципах, меті, завданнях психотерапії, з одного боку, а з іншого - на особливостях проявів та розуміння сутності тривожності і агресивності призовників.
Провідними принципами, які використовувались в підборі корекційних методів, були: комплексність, диференційованість, патогенетичність з поєднанням впливу на психологічному рівні (В.М. Мясищев, 1960; Б.Д. Карвасарський, 1990; О.Ф. Бондаренко, 1997).
Визначення конкретних методів корекції тривожності і агресивності є надзвичайно актуальним, тому що для даної категорії юнаків вони не розроблені. В дисертації запропонований комплекс корекційних вправ, який включав як індивідуальний, так і груповий підхід. В індивідуальних заняттях застосовувались прийоми психодинамічного підходу. В основі групових занять лежали вправи поведінкового, когнітивного напрямків, тілесної терапії і психофізичного тренування.
Робота проводилась у три етапи, використовувався комплекс методик психодіагностики та корекції, які відповідають основним вимогам психологічних досліджень, що дало змогу перейти до аналізу результатів власних досліджень.
У третьому розділі - “Емпіричне визначення особливостей тривожності і агресивності у осіб призовного віку” - досліджувались прояви тривожності і агресивності у здорових осіб призовного віку, юнаків з граничними нервово-психічними розладами, вивчався вплив корекційних методів на дані емоційні прояви, була здійснена порівняльна характеристика проявів тривожності і агресивності та ефективності проведеної психокорекції.
Аналіз отриманих результатів другого етапу роботи показав, що для здорових осіб призовного віку характерні суттєві прояви особистісної і ситуативної тривожності, нейротизму, агресивності, негативізму та ворожості, нервово-психічної нестійкості, що свідчить про необхідність проведення з ними психокорекційної роботи.
Виявлено, що підвищення тривожності і агресивності та інших показників методик дослідження більш як на 10 % від контрольних є прямим показанням до корекції психоемоційного стану призовників.
Аналіз отриманих даних свідчить про сприятливу дію комплексних психокорекційних занять, спрямованих на зменшення негативних емоційних проявів. Це виявилось у зниженні показників агресивності, ворожості, подразливості, негативізму, директивності, тривожності. Поліпшилась емоційна стабільність, знизились вірогідність нервово-психічних зривів, прояви демонстративності та збудливості (р 0.05). Такі позитивні суттєві зміни відбулися після корекційної роботи з призовниками експериментальної групи № 3 порівняно як з фоновою групою № 5, так і з контрольною групою № 1. Описані сприятливі результати спостерігаються у 51 % юнаків, які підлягали корекції, дають підстави рекомендувати комплексні психокорекційні заходи як ефективні засоби корекції з метою підготовки призовників до служби в Збройних Силах України.
На третьому етапі під час дослідження рівня тривожності і агресивності та ефективності комплексу методів психокорекції у юнаків з граничними нервово-психічними розладами виявлено певні індивідуальні психологічні особливості та стани. Так, для цієї категорії осіб суттєвими особливостями порівняно з контрольною групою № 1 є емоційні розлади, високі прояви тривожності (особистісної й ситуативної), агресивності, ворожості, негативізму, подразливості, нейротизму та низької нервово-психічної стійкості. Описані результати дослідження в цій групі порівняно з контрольною групою № 1 показують, що тривожність і агресивність вищі більш як на 30 - 40 %, інші ж показники методик - гірші більш як на 15 - 20 % (р 0.05).
Запропонований комплекс психокорекційних методів виявився більш ефективним у групі юнаків з граничними розладами. Так, порівняно з фоновими даними суттєво знизились такі особистісні якості, як агресивність, ворожість, негативізм, підозрілість, поліпшились показники емоційної стабільності, знизилась вірогідність нервово-психічних зривів, акцентуацій - демонстративності, збудливості, застрявання та істотно знизилася тривожність. Цілеспрямована психокорекційна робота з такою категорією призовників призвела до досягнення у 32 % юнаків показників рівня контрольної групи № 1.
Кореляційний аналіз результатів дослідження показав, що для раннього виявлення високої тривожності доцільно застосовувати методики Спілбергера-Ханіна, Айзенка, “Прогноз” (0.58-0.51), “ТПАНС”; окрім цього, на високий рівень тривожності можуть вказувати показники методики “Неіснуюча тварина”, Леонгарда-Шмішека, “Будинок - дерево - людина”.
Найбільш інформативними щодо раннього виявлення високої агресивності у юнаків призовного віку визначено такі методики: Басса-Даркі, “Неіснуюча тварина”(0.59). Побічно на високий рівень агресивності вказують показники методик “Будинок - дерево - людина”, “Тест руки”, а також нервово-психічна нестійкість, нейротизм, особистісна й ситуативна тривожність та виражені акцентуації (тривожності, циклотимності, застрявання, збудливості, дистимічності).
За даними факторного аналізу, із 50 показників, що досліджувались за побудованими факторними моделями, виділено 14 факторів, які суттєво впливали на ранню психодіагностику осіб з високою агресивністю і тривожністю. Найбільш інформативними виявились такі методики дослідження тривожності - “Неіснуюча тварина”, “Будинок - дерево - людина”, а також Айзенка, “ТПАНС”, “Прогноз”, Леонгарда-Шмішека; для дослідження агресивності: “Тест руки”, Басса-Даркі, “Неіснуюча тварина”.
На підставі даних досліджень визначено типові схеми та показання до застосування методів корекції високої тривожності й агресивності у юнаків призовного віку. Запропоновані та впроваджені елементи психологічного забезпечення в період завершення їхньої підготовки до призову включають планування та проведення психодіагностики високої тривожності і агресивності. Використання елементів психологічного забезпечення сприяє ранньому виявленню високого рівня тривожності і агресивності та є ефективним щодо їх корекції під час підготовки до призову.
Результати роботи виявляють перспективи розвитку практичної психології щодо психологічного супроводження підлітків та юнаків під час їхньої підготовки, проходження ними військової служби та після неї, а також професійного відбору спеціалістів для діяльності в екстремальних умовах.
Наприкінці роботи підбито підсумки дисертаційного дослідження, узагальнення результатів яких дало змогу сформулювати загальні висновки:
На основі аналізу наукових підходів визначення сутності тривожності і агресивності та методів їх дослідження в сучасній психологічній науці було з'ясовано, що вони відрізняються різноманіттям, недостатньою цілісністю, чіткістю термінології і незначною практичною спрямованістю та спроможністю. Визначено лінію дослідження даної проблеми, виходячи із взаємного зв'язку і впливу тривожності і агресивності та їх розуміння як психічних станів та індивідуальних властивостей і обгрунтовано методики їх дослідження і корекції.
Підвищена тривожність і агресивність у юнаків призовного віку формується і проявляється під впливом соціально-економічних, психологічних, екологічних та духовних чинників і умов життєдіяльності на фоні низької мотивації та певних індивідуально-психологічних властивостей і зумовлюють їх співвідношення та прояви у призовників в період підготовки до військової служби.
З метою регуляції й саморегуляції високого рівня тривожності і агресивності у юнаків запропоновано та впроваджено елементи психологічного забезпечення в період завершення їхньої підготовки до призову, які включають: планування та проведення психодіагностики високої тривожності і агресивності, заходи психологічної допомоги та індивідуальні і групові психокорекційні вправи. Використання елементів психологічного забезпечення сприяє ранньому виявленню високого рівня тривожності і агресивності у призовників та є ефективним щодо їх корекції під час підготовки до призову.
Дослідження тривожності і агресивності у здорових юнаків призовного віку показало, що для них характерні суттєві прояви особистісної і ситуативної тривожності, агресивності, нейротизму, негативізму та ворожості, які більш як на 10 % перевищують контрольні показники і свідчать про необхідність проведення з ними психокорекційної роботи, під впливом якої значно знизились негативні емоційні прояви.
Особливості проявів тривожності і агресивності у осіб з граничними нервово-психічними розладами полягають у їх підвищених рівнях більш як на 30 - 40 % порівняно з контрольною групою здорових осіб та проявляються високою подразливістю, ворожістю, негативізмом, нейротизмом, низькою нервово-психічною стійкістю, які достовірно корелюють з агресивністю і тривожністю (0.40-0.60). Комплекс психокорекції виявився ефективним у 32 % юнаків цієї категорії.
Для раннього виявлення високого рівня тривожності і агресивності у юнаків призовного віку рекомендується досліджувати такі індивідуальні стани та особливості, як: суб'єктивний стан, нейротизм, екстра-інтроверсія, нервово-психічна нестійкість, акцентуації, які за кореляційним та факторним аналізом показали достовірні зв'язки з агресивністю й тривожністю. Безпосередньо рівень тривожності і агресивності визначається за методиками: Басса-Даркі, “Неіснуюча тварина”, “Тест руки”, “Будинок - дерево - людина” та опитувальниками Спілбергера-Ханіна, “Прогноз”.
Застосування основних елементів комплексного психологічного забезпечення - психодіагностики й психокорекції - суттєво впливає на зниження високого рівня тривожності й агресивності. Ефективна корекція високої тривожності і агресивності у юнаків призовного віку забезпечується запропонованим комплексом заходів психокорекції, який включає п'ять індивідуальних та шість групових занять психокорекції.
Теоретичне та емпіричне визначення тривожності і агресивності та корекція їх у юнаків призовного віку знайшли своє практичне застосування у діючій системі психологічного забезпечення підготовки військових психологів, офіцерів виховних структур у Київському військовому гуманітарному інституті, військових психофізіологів в Українській військово-медичній академії, психологів відділів профдобору військових комісаріатів України, психологів психоневрологічних диспансерів міста Києва та системи профдобору у вищі навчальні заклади МО та МВС України, що дало змогу знизити рівень тривожності й агресивності у 51 % здорових осіб і у 32 % юнаків з граничними нервово-психічними розладами.
Автор бачить перспективи подальшого дослідження в розробці системи психологічного забезпечення підготовки юнаків до військової служби.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З метою практичного втілення заходів соціально-психологічного забезпечення якості призовного контингенту пропонуються методичні рекомендації, у яких визначено організаційні заходи, планування психодіагностики та корекції високого рівня тривожності та агресивності у юнаків призовного віку. Показанням до застосування комплексу методик корекції високого рівня тривожності і агресивності є виражений їх прояв (більш як на 10 %) порівняно з контрольними результатами.
Для раннього виявлення призовників з високою тривожністю і агресивністю рекомендуються методики Басса-Даркі, Спілбергера-Ханіна, “Неіснуюча тварина”, “Будинок - дерево - людина” та “Тест руки”.
З метою поліпшення ефективності корекції щодо зниження підвищеної тривожності і агресивності у призовників рекомендується проведення інтенсивних, насичених та адекватних методик індивідуальних і групових занять у повному обсязі, які включають психотехніки психодинамічного, поведінкового напрямків, гуманістичної психотерапії та елементи психофізичного тренування.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
Крайнюк В.М. Становлення і розвиток феномену агресії // Зб. наук. пр. Випуск 2 (7). - К.: КВГІ, 1998. - С. 14-19.
Крайнюк В.М. Основні положення теорії тривоги // Зб. наук. пр. Випуск 1 (8). - К.: КВГІ, 1999. - С. 20-26.
Корольчук М.С., Криворучко П.П., Крайнюк В.М. Зміст соціально-психологічних заходів забезпечення професійної діяльності військових спеціалістів // Зб. наук. пр. Випуск 4. - К.: КВГІ, 1998. - С. 61-67 (автору належить обгрунтування психодіагностичних методик).
Крайнюк В.М. Проективний підхід у дослідженні агресивності та тривожності // Науковий вісник ВДУ. 1998. - № 4. - С. 166-168.
Крайнюк В.М., Корольчук М.С. Дослідження агресивності та тривожності на основі проективного підходу // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Проблеми вікової фізіології”. - Луцьк: Волинський держ. пед. ун-т, 1998. - С. 34-35 (автору належить висвітлення теоретичних досліджень агресивності).
Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Основи соціально-психологічного забезпечення професійного довголіття військових спеціалістів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конф. “Проблеми безпеки української нації на порозі ХХІ сторіччя”. - К.: КВГІ, 1998. - С. 281-288 (автору належить обгрунтування методів індивідуальної групової корекції).
Крайнюк В.М., Корольчук М.С. Методологічні аспекти дослідження агресивності і тривожності у осіб призовного віку // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конф. “Проблеми безпеки української нації на порозі ХХІ сторіччя”. - К.: КВГІ, 1998. - С. 461-467 (автору належить обгрунтування методик дослідження).
Крайнюк В.М. Комплектування діагностичних методик забезпечення профорієнтації // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. Випуск 2. - № 2. - К.: УАДУ, 1998. - С. 39-51.
Розроблення методики вдосконалення професійного відбору, підготовки, використання праці фахівців державного управління: Звіт підсумковий за договором № 011/97 Української Академії державного управління при Президентові України. - К., 1997. - 78 с. (автору належить висвітлення теоретичних аспектів та обгрунтування і підбір методик).
Методологія, теорія та практика професійного відбору у вищі військові навчальні заклади МО України: Звіт з НДР (підсумковий) / Київський військовий гуманітарний інститут. - МО України; № 150/НМУ-1189. - К., 1998. - 106 с. (автору належить теоретичне обгрунтування професійного відбору).
Корольчук Д.М., Мірошніченко О.І., Крайнюк В.М. Спеціальний аутотренінг та фізичні вправи у системі заходів реабілітації працездатності людини // Матеріали ХV з'їзду Українського фізіологічного товариства. - Донецьк, 1998. - С. 250-251 (автору належить обгрунтування аутотренінгу).
Крайнюк В.М. “Психологічні особливості проявів тривожності і агресивності у юнаків призовного віку”. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01. - Загальна психологія, історія психології. Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 1998.
Захищається дисертаційна робота, в якій досліджені теоретичні та практичні аспекти психологічних особливостей проявів тривожності і агресивності у різних категорій призовників (здорових осіб та юнаків з нервово-психічними розладами). Виміри рівня тривожності й агресивності мають подвійні критерії: вимір тривожності й агресивності як специфічних якостей особистості; тривоги й агресії як емоційного стану.
Автором запропонований набір психодіагностичних методик для виявлення проявів тривожності і агресивності та комплекс психокорекційних методів з метою зниження рівня високої тривожності і агресивності. Його впровадження виявилось ефективним щодо зменшення негативних емоційних проявів.
Ключові слова: тривожність, агресивність, призовники, методи корекції, методики психодіагностики.
Kraynyuk V.N. “Psychological features of displays of anxiety and aggressiveness of the young men of the military age”. - Manuscript.
The dissertation for a candidate degree in Psychological Science Speciality 19.00.01. - General Psychology, History of Psychology. G.S. Kostyuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Kiev, 1998.
The dissertation is devoted to the theoretical, practical aspects and the features of displays of anxiety and aggressiveness of different categories of conscripts (in good health and with slight nervous and psychical disorders). There exists double criteria to assess the level of anxiety and aggression - assessment of anxiety and aggression as specific personality qualities and assessment of anxiety and aggression as an emotional state.
The author offered a set of psychological methods of diagnostic for definition of displays of anxiety and aggressiveness and the complex of methods of psychological correction, which are able to reduce an extreme level of anxiety and aggressiveness. Its implementation proved to be effective for the reduction of the negative emotional characteristics.
Key words are: anxiety, aggressiveness, conscripts, psychological methods of correction, methods of psychological diagnostic.
Крайнюк В.М. “Психологические особенности проявлений тревожности и агрессивности у юношей призывного возраста”. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01. - Общая психология, история психологии. Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 1998.
Защищается диссертационная работа, в которой исследованы теоретические и практические аспекты особенностей проявлений тревожности и агрессивности у разных категорий призывников (здоровых и с пограничными нервно-психическими расстройствами).
Материалом для выполнения работы стали результаты психологического исследования проявлений тревожности и агрессивности юношей 17-21 лет, которых относят к категории призывников. С целью решения поставленных задач робота выполнялась в три этапа. На первом этапе проводились изучения и анализ основных теоретических подходов в исследовании тревожности и агрессивности в современной психологической литературе. Был выявлен и научно обоснован комплекс диагностических методик, применение которого соответствовало цели и задачам исследования, определены коррекционные методы, направленные на снижение высоких проявлений тревожности и агрессивности. На втором этапе исследования эмпирически выявили особенности проявлений тревожности и агрессивности у здоровых лиц (130 человек контрольной группы № 1) и влияние коррекционных методов на повышенный их уровень (30 человек фоновой группы № 5 и экспериментальной группы № 3). На третьем этапе исследовались особенности проявлений тревожности и агрессивности у юношей, которые состоят на учете в психоневрологическом диспансере с диагнозами, которые относят к пограничным нервно-психическим расстройствам (35 лиц контрольной группы № 2) и эффективность методов коррекции (20 юношей фоновой группы № 6 и экспериментальной № 4). Проводили сравнительную характеристику проявлений тревожности и агрессивности у здоровых лиц и юношей с пограничными нервно-психическими нарушениями. На этом же этапе разработали рекомендации и определили психодиагностические методики раннего выявления высокой тревожности и агрессивности личности призывника и комплекс методов их коррекции.
Такая организация исследования позволила выяснить возможности предложенных методов ранней психодиагностики высокой тревожности и агрессивности и эффективность коррекционных методов у лиц призывного возраст. На всех этапах обследования проявления тревожности и агрессивности у 215 юношей призывного возраста исследовали с помощью комплекса методик: “ТПАНС”; Спилбергера-Ханина, В.А. Бодрова, Г. Айзенка, Леонгарда-Шмишека, Басса-Дарки, “Тест руки”, “Дом - дерево - человек”, “Несуществующее животное”, К. Маркета.
Анализ полученных результатов показал, что для здоровых лиц призывного возраста характерны существенные проявления личностной и ситуативной тревожности, нейротизма, агрессивности, негативизма, враждебности, нервно-психической неустойчивости, что свидетельствует о необходимости проведения с ними психокоррекционной работы. Выявлено, что повышение тревожности и агрессивности и других показателей методик исследования больше, чем на 10 % от контрольных есть прямым показанием для коррекции психоэмоционального состояния призывников.
Полученные данные свидетельствуют о благоприятном действии комплексных психокоррекционных занятий, которые направлены на снижение отрицательных эмоциональных проявлений (снижение показателей агрессивности, враждебности, раздражительности, негативизма, директивности, тревожности). Улучшилась эмоциональная стабильность, снизились достоверность нервно-психических срывов, проявления демонстративности и возбудимости (р 0.05). Описанные благоприятные результаты наблюдаются в 51 % юношей, с которыми проводилась коррекция, что позволяет рекомендовать комплексные психокоррекционные мероприятия как эффективные способы психологической подготовки призывников к службе в Вооруженных Силах Украины.
На третьем этапе во время исследования уровня тревожности и агрессивности, а также эффективности комплекса методов психокоррекции у юношей с пограничными нервно-психическими расстройствами выявлены определенные индивидуальные психологические особенности и состояния. Следовательно, для этой категории лиц существенными особенностями по сравнению с контрольной группой № 1 есть эмоциональные расстройства, высокие проявления тревожности (личностной и ситуативной), агрессивности, враждебности, негативизма, раздражительности, нейротизма и низкой нервно-психической устойчивости. Описанные результаты исследования в этой группе по сравнению с контрольной группой № 1 показывают, что тревожность и агрессивность выше более, чем на 30-40 %, другие же показатели методик - на 15-20 % (р 0.05). Целенаправленная психокоррекционная работа с такой категорией призывников привела к достижению у 32 % юношей показателей уровня контрольной группы № 1.
Корреляционный анализ результатов исследования показал, что для раннего выявления высокой тревожности целесообразно применять методики Спилбергера-Ханина, Айзенка, “Прогноз”; высокой агрессивности - Басса-Дарки, “Несуществующее животное”. По данным факторного анализа наиболее информативными были выявлены такие методики исследования тревожности, как: “Несуществующее животное”, “Дом - дерево - человек”; для исследования агрессивности - “Тест руки”, Басса-Дарки, “Несуществующее животное”.
Ключевые слова: тревожность, агрессивность, призывники, методы коррекции, методики психодиагностики.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Основні підходи до дослідження тривожності в психології. Тривожність як сигнал про небезпеку. Психологічна характеристика юнацького віку. Особливості прояви тривожності у юнаків–студентів. Нормальна і невротична тривожність. Поведінка тривожних людей.
курсовая работа [49,8 K], добавлен 04.04.2016Дослідження особливостей прояву тривожності в дітей молодшого шкільного віку й установлення причини підвищеної тривожності. Вплив спеціально організованих корекційно-розвиваючих занять, спрямованих на зниження тривожності в дітей, їх ефективність.
дипломная работа [160,0 K], добавлен 14.07.2009Загальна характеристика психологічних особливостей підліткового віку, особливості афективної та мотиваційної сфери підлітка. Дослідження тривожності дітей підліткового віку, як психічного явища. Методи корекцій рівня тривожності, застосування тренінгу.
курсовая работа [96,6 K], добавлен 22.04.2010Теоретичні основи впливу масмедіа на розвиток підлітків. Психологічні особливості підліткового віку. Дослідження психологічного впливу телебачення на рівень тривожності, агресивності та життєвих цінностей дітей за допомогою методик Айзенка і анкетування.
дипломная работа [144,2 K], добавлен 12.03.2012Сутність агресії, агресивності. Девіантна поведінка дітей шкільного віку, підлітків. Психологічні та статевовікові особливості прояву агресивності в підлітковому віці. Проведення тестування "Кінетичний малюнок сім’ї", результати. Опитувальник Басса-Дарки.
курсовая работа [183,0 K], добавлен 08.06.2015Психологічні особливості дошкільного віку. Чинники, що сприяють появі обману і брехні у дітей дошкільного віку. Особливості дитячого обману. Аналіз наукових підходів до вивчення проблеми тривожності. Дослідження рівня тривожності та обману у дошкільників.
дипломная работа [3,3 M], добавлен 11.06.2013Особливості психокорекції тривожності дітей молодшого віку. Види фобій та страхів. Оцінювання рівня тривожного стану дитини, проблема його подолання та профілактика. Розробка комплексу занять по малюванню, ігрових завдань, підвищення самооцінки малюка.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 10.06.2014Тривожність як прояв емоційної сфери. Причини виникнення тривожності і особливості її прояву у дітей молодшого шкільного віку. Особливості розвитку самооцінки у молодших школярів. Анкета діагностики тривожності А. Прихожан, проективна методика Л. Карпова.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 31.01.2014Типологія агресивної поведінки сучасних підлітків. Причини і специфіку прояву агресивності дітей на різних стадіях підліткового віку. Половозрастниє особливості прояву агресивності у поведінці дітей підліткового віку. Корекція агресивної поведінки.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 21.01.2008Аналіз психологічної літератури по проблемі тривожності. Виявлення рівня тривожності працівників МНС. Проведення психокорекційних заходів з працівниками, які мають підвищенний рівень тривожності. Тренінгові вправи, спрямовні на корекцію тривожності.
магистерская работа [282,9 K], добавлен 11.02.2011
