Психологічні особливості професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 159.9.316.6

ВОЗНЯК ЛЮБОМИРА СИДОРІВНА

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ ДО УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

19.00.05 - соціальна психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника

Науковий керівник доктор психологічних наук, професор Орбан Лідія Ернестівна, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, кафедра соціальної та педагогічної психології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Фурман Анатолій Васильович, Інститут експериментальних систем освіти при Тернопільській академії народного господарства, директор, кандидат психологічних наук. доцент

Власова Олена Іванівна, Київський національний університет Імені Тараса Шевченка, кафедра соціальної та педагогічної психології, доцент

Провідна установа : Інститут психології імені Г.С.Костюка МО України

Захист відбудеться “29” березня 2000_ р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.16 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252017 м. Київ, - вул. Володимирська, 60 в залі 317.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (252017, м. Київ, вул. Володимирська, 60),

Автореферат розісланий “28” лютого 2000 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, М.Н.Корнєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми дослідження. В умовах докорінної перебудови всіх сторін життя суспільства, утвердження Української держави на міжнародному рівні надзвичайно гостро виступає проблема професіоналізму в усіх сферах буття: в політиці, економіці, освіті, виробництві і ін. Соціальна та політична нестабільність, економічна криза зумовлюють суттєві зміни традиційних структур як системи підготовки взагалі, так і професійної зокрема. Отже виникає гостра соціальна потреба в ефективній підготовці нового типу спеціалістів - професійних управлінців з розвинутим економічним і творчим мисленням. Нова система господарювання зацікавлена у формуванні особистості, здатної діяти демократичними методами, реагувати адекватно на критику, об`єктивно оцінювати себе та інших. Саме тому професійно зрілі особистості, які б характеризувалися високими організаторськими, комунікативними, проективними і креативними здібностями, вкрай необхідні в сфері управління. Цим пояснюється актуальність вивчення досліджуваної проблеми, шляхів, способів соціально-психологічного проектування і організаційно-педагогічного розширення освіти в Україні з відповідним науковим забезпеченням, як професійно-предметним (економіка, менеджмент, маркетинг і ін.), так і психологічним (консультування, моделювання, прогнозування, інноваційні технології навчання).

Аналіз наукової літератури показує, що проблема професійного становлення особистості, висвітлюючись в роботах К.О.Абульханової-Славської, А.Г.Асмолова, М.Й.Боришевського, Л.Ф.Бурлачука, О.І.Власової, А.О.Деркача, В.М.Дюкова, В.П.Казміренка, Л.В.Кондрашової, Л.А.Кияшко, І.А.Кузьміна, С.Д.Максименка, Н.Ю.Максимової, Л.Е.Орбан, Л.В.Сохань, В.О.Татенка, Т.М.Титаренко, А.В.Фурмана, Т.С.Яценко та ін., знаходить своє вирішення у психологічній науці шляхом розкриття концептуальних положень на предмет вузівської підготовки майбутнього спеціаліста (О.В.Киричук, Л.В.Кондрашова, М.Н.Корнєв, Г.В.Марковець, Л.М.Марковець, Г.Й.Юркевич, Л.П.Овсянецька, М.І.Пірен, В.Т.Циба та ін.), прогнозування професійної діяльності випускника вузу (І.В.Бестужев-Лада, І.В.Остапенко, Ю.Л.Трофімов), місця і ролі керівника в управлінському процесі (В.П.Казміренко, Г.В.Ложкін, С.Д.Максименко, І.Н.Семенов, А.Ю.Трофімов, В.В.Третьяченко, В.М.Шепель, А.Я.Шестюк). В психологічній науці рефлексивна специфіка мислення менеджерів характеризується В.М.Дюковим, В.Г.Зазикіним, М.А.Мельник, І.Н.Семеновим, А.В.Совєтовим, А.Л.Смульсоном, В.П. Чернишовим та ін.

В той же час поза увагою вчених залишається аспект антиципації становлення майбутнього спеціаліста під кутом зору соціально-психологічної підготовки майбутнього управлінця до виконання професійних функцій. Таке прогнозування детерміноване необхідністю вирішення та розв`язання реально існуючих суперечностей між: назрілою потребою у висококваліфікованих спеціалістах і низьким рівнем їх психологічної підготовки; інтеграцією завдань професійної підготовки спеціаліста з метою її вдосконалення і відсутністю науково обґрунтованого алгоритму вирішення відповідних завдань; вивченням психологічних механізмів самого процесу професійного становлення спеціаліста і недостатньою розробкою проблеми формування соціально-психологічної готовності випускника вузу до управлінської діяльності. Недостатня теоретична і практична розробка даної проблеми в психологічній науці, її актуальність на сучасному етапі розвитку суспільства обумовили вибір теми дослідження: “Психологічні особливості професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності”.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям дослідження має зв`язок з науковими програмами Прикарпатського університету імені В.Стефаника. Дисертаційне дослідження входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної і педагогічної психології та виконано в межах загальнокафедральної теми “Психологія становлення особистості професіоналом ” (Пр. №6 від 26.03.96р.).

Об`єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх спеціалістів (менеджерів)до управлінської діяльності.

Предмет дослідження - психологічні умови і фактори професійної підготовки майбутніх спеціалістів (менеджерів) до управлінської діяльності.

Мета дослідження - виявити психологічні особливості, що впливають на професійну підготовку майбутніх спеціалістів (менеджерів) до управлінської діяльності, а також шляхи оптимізації цього процесу.

Гіпотеза дослідження: успішність професійної підготовки майбутніх спеціалістів (менеджерів) до управлінської діяльності забезпечується за умов урахування: соціально-психологічного моделювання процесу професійної підготовки майбутнього спеціаліста; рівня соціально-психологічної готовності майбутнього спеціаліста до виконання професійних функцій, високої адаптивності до управлінських ситуацій і рефлексивно-психологічної підготовки майбутніх спеціалістів; оволодіння майбутнім спеціалістом алгоритмом продуктивного розв`язання завдань професійної підготовки.

Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначено наступні завдання дослідження:

Провести теоретичний аналіз сучасного стану розробки проблеми професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності.

Показати обумовленість професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності їх соціально-психологічними і індивідуальними особливостями.

Розробити соціально-психологічну модель професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності.

Виявити шляхи оптимізації професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності.

Методологічну основу дослідження складають, розроблені у працях вітчизняних і зарубіжних психологів, філософів, соціологів фундаментальні положення про процес професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності.

Для розв`язання поставлених завдань в роботі використовувалися наступні методи дослідження: а) теоретичні : аналіз і узагальнення висновків наукової, філософської, соціально-психологічної літератури з обраної тематики; б) емпіричні: спостереження, опитування, експертна оцінка, психологічне консультування майбутніх спеціалістів, експеримент, тестування; в) тлумачення та інтерпретації теоретичних та емпіричних даних дослідження. Різними видами дослідно-експериментальної роботи було охоплено 269 студентів Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, Івано-Франківського інституту менеджменту і бізнесу (філіал Тернопільської академії народного господарства), 128 керівників і спеціалістів середньої ланки управління Івано-Франківської області.

Наукова новизна роботи полягає у розробці соціально-психологічної моделі професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності; у розкритті залежності динаміки розвитку соціально-психологічної готовності випускників вузу до управлінської діяльності від співвідношення впливів соціально-психологічних та індивідуальних особливостей спеціалістів; у визначенні ролі психологічної адаптації в процесі професійної підготовки; розробці алгоритму продуктивного розв`язання завдань професійної підготовки майбутнього управлінця до виконання посадових функцій.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у розширенні та поглибленні змісту професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності, актуалізації значення психологічної адаптації та рефлексивно-психологічної підготовки, ролі соціально-психологічного моделювання досліджуваного процесу.

Практичне значення дослідження. Розроблені соціально-психологічна модель професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності, алгоритм продуктивного розв`язання завдань професійної підготовки використовуються автором та викладачами психолого-педагогічних дисциплін Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, Івано-Франківського інституту менеджменту і бізнесу в процесі викладання курсів: “Соціальна психологія”, “Психологія бізнесу”, “Психологія управління”. Сформульовані в роботі рекомендації можуть бути використані в професійній діяльності керівників, враховані при проектуванні професійної освіти кадрів управління.

Достовірність дослідження визначається його методологічною основою, проведенням констатуючого і формуючого експериментів, що дозволило зробити кореляційний та факторний аналіз одержаних даних, визначити емпіричні кореляти досліджуваних якостей та перевірити їх статистичну значущість.

На захист виносяться такі основні положення:

Професійна підготовка майбутнього спеціаліста до управлінської діяльності обумовлена соціально-психологічними умовами життєдіяльності та індивідуальними особливостями особистості, які здійснюють вплив на рівень розвитку соціально-психологічної готовності майбутнього спеціаліста до виконання професійних функцій, адаптивності і рефлексивно-психологічної його підготовки.

Високий рівень розвитку соціально-психологічної готовності та рефлексивно-психологічна підготовка виступають системоутворюючими чинниками успішності професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності.

Ефективність професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності забезпечується за умов соціально-психологічного моделювання даного процесу, розробки алгоритму продуктивного вирішення задач професійної підготовки та оволодіння ним майбутнім спеціалістом, виявлення продуктивних шляхів оптимізації названого процесу.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження викладені в публікаціях автора (1995-2000 рр.), в доповідях і повідомленнях на науково-практичних конференціях в м. Івано-Франківську, на факультеті перепідготовки та підвищення кваліфікації Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (при проведенні лекційних та семінарських занять, розробці методичних рекомендацій), в практичній діяльності кадрів управління Богородчанського, Калуського, Рожнятівського районів Івано-Франківської області, у розробці курсів для студентів Прикарпатського університету імені Василя Стефаника “Психологія бізнесу ”, “Психологія управління” (довідки про впровадження результатів дослідження №153; 248;103).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Викладена на 196 сторінках машинописного тексту, з них 4 сторінки займають 10 таблиць, 4 сторінки, 8 рисунків. На 16 сторінках викладений список використаних джерел (215 найменувань), 12 сторінок займають 8 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми дослідження, визначаються його об`єкт, предмет, мета та задачі, розкриваються наукова новизна, теоретична і практична значущість роботи, вказується сфера апробації результатів та впровадження їх в практику, формулюються положення, що виносяться на захист.

У першому розділі - “Теоретичні аспекти проблеми професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності” - розкриваються методологічні передумови дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності, показано обумовленість професійної підготовки соціально-психологічними умовами життєдіяльності та індивідуальними особливостями майбутніх спеціалістів; розроблена соціально-психологічна модель професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності.

Теоретичне вивчення проблеми професійної підготовки спеціаліста показало, що вона є предметом наукового аналізу багатьох дослідників. Вивчаючи ті чи інші сторони, кожен із напрямків: філософський, історичний, соціологічний, психолого-педагогічний та ін. відкриває “свою” специфіку об`єкта дослідження. Значний внесок у розробку психологічних аспектів цієї проблеми зробили і продовжують досліджувати вчені: К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, О.О.Бодальов, Л.Ф.Бурлачук, О.В.Данчева, В.П.Казміренко, Е.А.Клімов, Г.В.Ложкін, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, М.І.Пірен, Л.В.Сохань, В.А.Татенко, В.В.Третьяченко, Ю.Л.Трофімов, Д.М.Узнадзе, Ю.М.Швалб, Г.Й.Юркевич,

Професійна діяльність як явище суспільного характеру розглядається у розрізі соціально-психологічних аспектів і під кутом зору фундаментальних тверджень (концепцій): культурно-історичної Л.С.Виготського, концепції підходу до особистості з позиції єдності свідомості і діяльності С.Л.Рубінштейна, діяльного підходу О.М.Леонтьєва, психології відношень В.М.М`ясищева, теорії установки Д.М.Узнадзе, концепції основного життєвого напряму Б.Г.Ананьєва, розвитку особистості в процесі спілкування і життєдіяльності К.О.Абульханової-Славської, Б.Ф.Ломова, вчинкового підходу О.В.Киричука, В.А.Роменця. В дослідженні систематизовані головні концептуальні підходи щодо аналізу проблеми професіоналізму в управлінській діяльності та професійної підготовки майбутнього спеціаліста (В.П.Казміренко, Л.В.Кондрашова, Л.П.Овсянецька. В.В.Третьяченко, Ю.Л.Трофімов, А.В.Фурман та ін.) Актуальною є постановка питання про вивчення системних властивостей колективних суб`єктів управління, виявлення організаційних параметрів управління, розробку принципів та програм соціально-психологічної підготовки колективних суб`єктів управління, моделювання процесу підготовки випускника вузу до професійної діяльності.

В роботах Л.К.Аверченко, А.О.Деркача, В.М.Дюкова, В.С.Лозниці, О.Г.Молл, Л.Е.Орбан, Ю.А.Репецького, І.М.Семенова, В.М.Шепеля та ін. показана залежність ділового успіху та кар`єри від таких чинників, як власна поведінка, мотивація діяльності, організаторські здібності, усвідомлене ставлення до свого “Я”, своїх потенціальних можливостей та ін. Загалом доведено, що розвиток особистості спеціаліста розуміється як цілісна система, як багатосторонній, соціально і психологічно детермінований процес. В названих дослідженнях обґрунтовується також важлива роль рефлексії для ефективного впровадження рефлексивно-інноваційних технологій навчання. Результативність способів рефлексії була підтверджена в практиці використання рефлексивно-інноваційних тренінгів (В.М.Дюков, Я.А.Пономарьов, Г.Ф.Похмелкін, А.І.Пригожин, І.Н.Семенов, А.П.Ситников, С.Ю.Степанов) для розвитку креативних здібностей учнів, оптимізації аспектів підготовки управлінських кадрів.

У цілому проведений теоретичний аналіз досліджуваної проблеми дозволив стверджувати, що професійна підготовка майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності обумовлюється соціально-психологічними умовами життєдіяльності та індивідуальними особливостями: система ціннісних орієнтацій; стиль управління; формування авторитету майбутнього керівника; удосконалення здібностей, необхідних психологічних якостей; студентська група як зразок первинного організаційного колективу; прогресивний розвиток особистості майбутнього керівника; адаптивні процеси та ін.

Соціально-психологічне забезпечення виступає в даному контексті провідним чинником ефективної професійної підготовки. В роботі розглянуто компоненти соціально-психологічного модельного забезпечення професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності: психологічна адаптація до ринкових умов; соціальна установка на управлінську діяльність; загальні та спеціальні здібності; початковий, вищий, найвищий етапи; соціально-психологічна готовність майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності. Модель професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності - це прообраз моделі діяльності випускника вузу в ракурсі соціально-психологічної проблеми підготовки спеціаліста.

У другому розділі - “Аналіз психологічних особливостей професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності” - описано методичне забезпечення дослідження, зміст роботи та специфіку підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності в реальній практиці. Емпіричне вивчення психологічних особливостей професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності базується на розроблених в вітчизняній і зарубіжній психологічній науці (В.Г.Зазикін, В.П.Казміренко, Ю.М.Швалб, М.Й.Боришевський, А.В.Фурман, С.Д.Максименко, О.Г.Молл, В.В.Третьяченко, Ю.Л.Трофімов та ін.), положеннях, які розкривають основні закономірності професійного становлення особистості професіоналом, сутність управлінської діяльності, психологічні чинники її ефективності. У відповідності з теоретичними аспектами емпіричного вивчення психологічних особливостей професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності розроблена програма дослідження, яка представляє собою науково обґрунтовану систему теоретико-методологічних положень на предмет професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності. Вона включає методи і засоби проведення дослідження, науково-методичні рекомендації.

Статистична обробка емпіричних матеріалів була виконана на ЕОМ з використанням Х^2, t - критерію Ст`юдента і Спірмена, розрахунок коефіцієнту рангової кореляції проводився за Кенделом. В якості інструментарію використовувались індивідуальні та групові бесіди, анкетування. Тести на визначення прогнозу характеру управлінської діяльності і тест оцінки потенціалу управлінських якостей (за В.Г.Зазикіним і А.П.Чернишовим), тест оцінки схильності до агресивності (за А.Яссингером), експертні оцінки та самооцінки відповідних характеристик, моделювання управлінських ситуацій, цикл рефлексивно-інноваційних ігор (за І.Н.Семеновим).

В дослідженні застосовувались два блоки методик: перший - орієнтований на вимірювання компонентів модельного соціально-психологічного забезпечення професійної підготовки, індивідуальних властивостей та соціально-психологічних умов життєдіяльності майбутніх спеціалістів, які впливають на ефективність професійної підготовки. За допомогою діагностичних методів були отримані групи даних про міру сформованості професійної направленості на управлінську діяльність, ціннісні орієнтації майбутніх спеціалістів, їх потребово-мотиваційну сферу, встановлено залежність професійної підготовки від індивідуальних особливостей і соціально-психологічних умов життєдіяльності. Другий блок методик дисертаційного дослідження був спрямований на визначення рівня соціально-психологічної готовності майбутнього спеціаліста до виконання професійних функцій, вимірювання критерію адаптивності до управлінських ситуацій. Також сюди входили розробка алгоритму продуктивного вирішення задач професійної підготовки, апробація рефлексивно-інноваційних ігор. З метою вивчення компонентів модельного забезпечення (соціальної установки молодого спеціаліста на управлінську діяльність, направленості самосвідомості особистості на професійну підготовку, потребово-мотиваційної сфери, професійно значущих якостей для управлінської діяльності) досліджувався потенціал управлінських якостей майбутніх спеціалістів.

Аналіз даних потенціалу управлінських якостей в структурі професійної підготовки показав, що у 31,68% респондентів добрий потенціал управлінських якостей; у 56,87% - середній, у 1,91% - дуже високий і у 9,54% - низький.

Порівняння самооцінок майбутніми спеціалістами своєї готовності до управлінської діяльності з оцінками молодих керівників (стаж роботи до 5 років) виявило наявність суттєвих відмінностей. Майбутні спеціалісти при ранжуванні професійно значущих якостей виокремлюють наступні: “відповідальнісь ” (75,95%), “пошук додаткових ресурсів” (49,24%), “цілеспрямованість” (47,33%), “тактовність”(46,56%), “вимогливість до себе” (43,87%), а молоді керівники - “комунікабельність” (40,3%), “уміння розумно ризикувати” (47,9%), “інтуїція” (37,7%), “дисциплінованість” (51,1%), “уміння передбачати” (44,6%). Розрахунок рангової кореляції за Кенделом (-0,244 при значущості коефіцієнту рангової кореляції за Кенделом 0,984, де Zкр=1,96 для Р=0,05) і за Спірменом (-0.345. де Zкр=0,547 для Р=0,05) свідчить про відсутність кореляції між ранжованими рядами. Дані розрахункові показники доводять той факт, що вузівська підготовка має ряд недоліків і майбутні спеціалісти не отримують цілісного уявлення про образ професіонала в галузі управління.

Ми припустили, що одним із важливих соціально-психологічних чинників професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності є оптимальність внутрівузівської взаємодії та взаємин студентів у групі. Враховуючи інтегративний характер спілкування у професійній діяльності управлінця,було звернено увагу на вдосконалення форм організації особистістю власної поведінки. Дані нашого дослідження свідчать, що серед керівників, із стажем роботи до 5 років, 23% вважають рівень взаємин в колективі напруженим, 3,8% - конфліктним і 73,2% - конструктивним. Відповідне дослідження проводилося і серед студентів. Аналіз даних показує наступну тенденцію поведінки студентів під час конфліктних ситуацій: напад - 9,83%, компроміс - 58,77%, намагання втягнути інших - 8,22%; відхід від зіткнення, байдуже відношення - 23,18%, які відповідали певному типу конфліктної поведінки : агресивно-наступальна, принципово-об`єктивна, адаптивно-утилітарна, конформістська, відмежована. Конфліктна поведінка розглядалася не як результат стихійних факторів, причин, а як результат індивідуального розвитку особистості, що є наслідком виховного впливу соціальних інститутів, а також досвіду соціальної поведінки в конфліктних ситуаціях, в результаті чого відбувається стандартизація реакції і дій студентів, які залежать не від особливостей даного конфлікту, а від типу їх поведінки.

У дисертаційному дослідженні вивчався і був підданий аналізу характер труднощів студентів під час навчально-виробничої практики, зокрема:

а) низький рівень знань психології управління і специфіки управлінської діяльності;

б) недостатня підготовка майбутніх спеціалістів до роботи з підлеглими;

в) наявність психологічних бар`єрів спілкування при виконанні управлінських функцій.

Паралельно проводилася робота і з керівниками (стаж роботи до 5 років), аналіз результатів якої свідчить про те, що більшість керівників відчувають труднощі психологічного характеру. Тільки 27% молодих керівників вважають себе психологічно готовими до роботи. 73% відмітили, що виробничі ситуації часто приводять їх у безвихідь, породжують невпевненість, фрустрацію.

Проведене опитування студентів показало, що із 269 респондентів 35,31% дали позитивну відповідь на питання анкети “Чи задоволені Ви вибором своєї професії ?”; 31,25% відповіли, що більше задоволені, ніж не задоволені вибором; 11,25% дали негативну відповідь; 10,52% відповіли, що вони більше незадоволені, ніж задоволені; 11,67% не змогли відповісти на дане питання. Причому на питання анкети “ Якщо б знову довелось поступати до вузу, чи повторили б Ви свій вибір? ” - 54,17% респондентів відповіли ствердно; 15,31% дали негативну відповідь; 30,52% відповіли, що невпевнені. Найбільше позитивних відповідей дали студенти 1-го курсу - 66,67% у порівнянні з 2-м - 62,50%, 3-м - 50,83%, 4-м - 35%, 5-м - 38,33%. Аналіз наведених даних свідчить про відсутність у майбутніх спеціалістів чітких уявлень щодо специфіки обраної професії, професійних інтересів. Причини падіння інтересу до вибраної спеціальності студенти пов`язують з відривом теоретичних курсів від практики, перевантаженням лекційним матеріалом і недостатнім обсягом часу на самостійну роботу. Нечітка уява своїх професійних функцій, відсутність стійких професійних інтересів занижують активність студентів в навчально-виховному процесі вузу. Отримані дані показують також, що недооцінка викладачами профорієнтаційної роботи із студентами молодших курсів призводить до зниження професійного інтересу з переходом їх на старші курси. Так на 1-му курсі розчарувались у вибраній професії - 2,50%, на 2-му - 5,83%, на 3-му - 12,08%, на 4-му - 26,07%.

Наведені дані дають підставу стверджувати, що у майбутніх спеціалістів відсутні уявлення про специфіку майбутньої професії, існує тенденція до пасивності в навчально-виховному процесі. Це дало змогу виокремити типи відношень студентів до обраної професії:

перший - відношення студентів до оволодіння обраною професією носить активний характер;

другий - відношення більш активне, ніж пасивне, студенти усвідомлюють важливість професії, але не завжди проявляють ініціативу і займають неактивну позицію;

третій - відношення в основному пасивне, яке характеризує студентів як випадкових у вузі (без установки на професію управлінця).

Аналіз змісту роботи та специфіки підготовки спеціалістів до управлінської діяльності показує, що переважна більшість майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності приходять у вищий навчальний заклад з середнім потенціалом управлінських якостей (56,87%), та високим є відсоток (9,54%) і таких, що помилилися у виборі професії, тобто “випадкових людей ”. Поряд з тим, що майбутні спеціалісти диференціюють особистісні якості, які є причиною професійної некомпетентності, у них несформоване ще чітке уявлення про еталон, модель управлінця. Про це свідчить відсутність кореляції між ранжованими рядами молодих керівників і майбутніх спеціалістів.

Загалом аналіз реальної практики підготовки студентів до управлінської діяльності свідчить про наявність у них труднощів як професійного, так і особистісного характеру.

У третьому розділі - “Шляхи оптимізації професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності” - описується алгоритм продуктивного вирішення задач професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності; аналізуються результати експерименту, спрямованого на формування у майбутніх спеціалістів соціально-психологічної готовності до виконання управлінських функцій; розглядається психологічна адаптація як чинник ефективної професійної підготовки; розроблено цикл рефлексивно-інноваційних ігор.

Дослідно-експериментальна робота показала, що оптимізація процесу професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності досягається за рахунок розробки і впровадження алгоритму продуктивного вирішення задач професійної підготовки управлінця, що містить систему дій, послідовне виконання яких надає всьому процесу цілеспрямованого характеру.

Розроблений нами алгоритм включає в себе 7 кроків, розподілених по етапах: початковому (шкільна освіта), вищому (навчання в вищому навчальному закладі), найвищому (безперервна освіта).

Алгоритм продуктивного вирішення задач дозволяє констатувати стан справ в системі не тільки професійної підготовки спеціалістів до управлінської діяльності, але й вносити поточні корективи в цей процес, проектувати, прогнозувати, моделювати потрібний рівень готовності, в цілому оптимізувати процес професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності. Дослідження дозволило накреслити шляхи вдосконалення процесу формування соціально-психологічної готовності майбутніх спеціалістів, що склали три основні напрямки:

Перший - вдосконалення професійного відбору молоді для підготовки управлінських кадрів; організація психологічної служби на початковому етапі підготовки майбутнього спеціаліста.

Другий - вдосконалення теоретико-методичної підготовки студентів до професійної діяльності, що передбачає: підвищення науково-теоретичного рівня викладання психологічних дисциплін, їх професійної, соціально-психологічної направленості; підвищення ефективності науково-дослідної роботи викладачів і студентів; активну соціально-психологічну підготовку майбутнього спеціаліста; підвищення ефективності позааудиторної роботи.

Третій - вдосконалення практичної соціально-психологічної підготовки майбутніх спеціалістів, що передбачає включення їх в практичну діяльність шляхом організації і проведення навчальної практики.

У ході проведення дослідження було виявлено, що однією із важливих проблем підготовки висококваліфікованих спеціалістів є правильна своєчасна орієнтація випускників загальноосвітньої школи на професію управлінця. Дослідження потребово-мотиваційної сфери абітурієнтів з професійно-управлінською орієнтацією дозволило встановити основні мотиви їх вступу до вузу, які розподілились наступним чином: професійні - 24,38%; пізнавальні - 23,73%, матеріального забезпечення - 22,00%; соціальні - 19,05%; моральні - 10,84%.

Наведені дані дають підставу стверджувати, що більшість абітурієнтів, вступаючи до вузу, керувались професійними мотивами, спрямованими на управлінську діяльність. У абітурієнтів, які зробили свій вибір несвідомо, в процесі навчання складається ситуація розчарування у виборі професії. У зв`язку з цим виникає завдання поряд із ранньою орієнтацією школярів на професію управлінця, формування у них управлінської направленості, що, як показала дослідно-експериментальна робота, забезпечується наступними аспектами діяльності : вивчення і виявлення школярів з притаманними їм об`єктивними даними для успішної управлінської діяльності; створення умов для формування стійкого і глибокого інтересу до майбутньої професії; виховання в учнів необхідних для успішної професійної діяльності властивостей особистості, рис характеру, елементарних умінь і здібностей; підготовка до вступу у вищі навчальні заклади.

Досліджуючи проблему формування соціально-психологічної готовності майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності, у ході експерименту була звернена увага на дієвість видів навчальної діяльності викладача і студента, які сприяють розвитку професійної направленості майбутнього управлінця. Головне завдання при використанні методів в навчально-виховному процесі вузу полягало в тому, що вони спиралися на рефлексію як внутрішній механізм розвитку професійного мислення. Отже, виходячи з того, що рефлексія є психологічним механізмом усвідомлення основ, засобів, стереотипів діяльності, їх критичного і евристичного переосмислення і інноваційного розвитку, ми застосували методи рефлексивно-психологічної підготовки і впровадили в практику цикл рефлексивно-інноваційних ігор в експериментальній групі студентів. Ефективність запропонованої форми роботи очевидна - показник відношення студентів до навчання становить 15,00%, а після навчання - 62,00%.

Аналіз результатів опитування студентів показав, що вимагає докорінного перегляду рівень науковості лекційного матеріалу, актуалізується впровадження творчих форм і інноваційних технологій у проведення практичних та лабораторних занять з студентами. Професійна підготовка в вузі має включати в себе формування професійно-етичного потенціалу управлінця, його уміння в професійній діяльності враховувати морально-психологічну сторону справи, використовувати свій професіоналізм, авторитет, стиль роботи. З метою встановлення залежності соціально-психологічної адаптації від особистісно-вольових якостей особистості майбутнім спеціалістам до управлінської діяльності було запропоновано відповісти на запитання тесту А.Яссингера “Чи не надто ви агресивні?” Для великої групи респондентів (68,33%) характерною є помірна агресивність, що, на нашу думку, сприятиме успішному проходженню адаптації. І надто миролюбні і надто агресивні особистості важко адаптуються до нових умов.

Дані нашого спостереження за групою студентів економічного факультету Прикарпатського університету імені Василя Стефаника свідчать, що сангвініки і флегматики найбільш швидко адаптуються до умов перебування в студентській групі. Очевидно, що такі особистості швидко знайдуть своє місце в організації. Особистості з заниженою і завищеною самооцінкою, невідповідним рівнем домагань, з вповільненими реакціями та іншими негативними якостями мають шанс потрапити у “групу ризику”, для якої характерним є довготривалість адаптаційних процесів, або ж застрявання на цьому етапі.

Загалом дослідно-експериментальна робота підтвердила наше гіпотетичне припущення про те, що психологічна адаптація виступає одним із важливих чинників успішної професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності. Дослідження показало, що усвідомлення важливості цього факту ще під час навчання сприяє кращому оволодінню професійною майстерністю. Процес адаптації проходить ефективніше з урахуванням наступних умов: сформованість у майбутніх спеціалістів чіткої установки і направленості на управлінську діяльність ще під час навчання у вищому навчальному закладі; вироблення необхідних якостей для управлінської діяльності; створення іміджу ділової людини ще в студентські роки.

В цілому, в результаті обробки даних дослідження було виявлено наступне: по-перше, під час попереднього зрізу дві групи (експериментальна і контрольна) проявили відносно однаковий рівень показників соціально-психологічної готовності (з різницею в 0,1 бала), по-друге, під час підсумкового зрізу була виявлена істотна різниця (в двох групах) у рівнях розвитку показників соціально-психологічної готовності. В ході формуючого експерименту відбулось суттєве розходження в самооцінці студентів рівня розвитку показників соціально-психологічної готовності (контрольна і експериментальна група), різниця між якими становить 0,4 бала, що є підтвердженням ефективності запропонованої ціленаправленої роботи, яка проводилась в експериментальній групі (див. табл. 1):

Таблиця 1. Динаміка розвитку показників соціально-психологічної готовності студентів в навчально-виховному процесі вузу

В цілому аналіз отриманих результатів професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності говорить про достатній (вище середнього) рівень сформованості соціально-психологічної готовності студентів до названого виду діяльності.

Дослідження дало змогу виокремити наступні етапи готовності до управлінської діяльності:

І етап (перший рік навчання) - забезпечення професійної обізнаності, знайомство студентів з різними сторонами управлінської діяльності, свідоме засвоєння ними соціальної ролі управлінської праці, її основних функцій і моделей, розвиток стійкого позитивного відношення до управлінської професії, потреби в творчому оволодінні нею.

ІІ етап (другий рік навчання) - збагачення управлінського досвіду, включення студентів в різні види управлінської діяльності, в процесі якої формується усвідомлення своїх професійних можливостей і здібностей, моральних якостей і психологічних властивостей, котрі відповідають вимогам обраної професії, закріпленню потреби у постійному вдосконаленні професійних якостей особистості, що забезпечують результативність в роботі.

ІІІ етап (третій рік навчання) - формування стійких і глибоких переконань, принципів, які є складовими професійно-управлінського світогляду майбутнього управлінця, розширення і поглиблення світогляду студентів знаннями тих проблем, котрі повинен вирішувати сучасний управлінець в умовах ринкових відносин, закріплення творчого підходу до вирішення професійних завдань, оволодіння основами професійної етики, системністю в роботі.

ІV етап (четвертий, п`ятий роки навчання) - підготовка до самостійної діяльності управлінця, закріплення і поглиблення професійних якостей, необхідних для самостійної управлінської роботи, різнобічне входження в роль управлінця, перевірка своїх професійних можливостей і здібностей, виявлення міри професійної готовності, прогнозування і проектування подальшого професійного росту.

ВИСНОВКИ

У висновках підведено підсумки дисертаційного дослідження, накреслено перспективи подальшої роботи над проблемою. Проведене дослідження дозволило зробити наступні узагальнення:

1. Доведено, що проектування освітнього процесу професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності повинно виходити із рефлексивного аналізу соціокультурної ситуації; соціальних запитів і потреб; урахування конкретних регіональних умов при побудові і розгортанні інноваційних форм і методів навчання управлінню як особливого роду діяльності. Показана обумовленість професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності їх соціально-психологічними і індивідуальними особливостями.

2. Експериментально підтверджено гіпотезу про те, що успішність професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності забезпечується за умов урахування соціально-психологічного моделювання процесу професійної підготовки майбутнього спеціаліста; рівня соціально-психологічної готовності майбутнього спеціаліста до виконання професійних функцій; високої адаптивності до управлінських ситуацій і рефлексивно-психологічної підготовки майбутніх спеціалістів; оволодіння майбутнім спеціалістом алгоритмом продуктивного розв`язання завдань професійної підготовки.

3. Розроблена соціально-психологічна модель професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності виступає прообразом професійної діяльності спеціаліста і має важливе як теоретичне, так і практичне значення.

4. У ході дослідно-експериментальної роботи були піддані аналізу і детально вивчені такі психологічні ознаки, як соціальна установка майбутніх спеціалістів на управлінську діяльність, професійно значущі якості майбутнього управлінця; система мотивації; професійна адаптація; соціально-психологічна готовність до управлінської діяльності; направленість самосвідомості особистості на професійну підготовленість до управлінської діяльності. В особистісно-професійних якостях майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності виокремлені наступні важливі компоненти: професійна компетентність; організаторські здібності; прагнення до лідерства; вольові якості; готовність до ризику; прагнення до успіху, домінування і самодостатність особистості; культура спілкування; управлінська культура; майстерність; духовно-етична культура; демократичність. Доведено, що усвідомлення важливості ролі психологічної адаптації сприяє ефективності професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності. Виокремлено чинники, які сприяють більшій адаптивності.

5. З`ясовано, що одним із важливих соціально-психологічних чинників професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності є оптимальність внутрівузівської взаємодії та взаємин студентів у групі. І чим вищий рівень інтегративних процесів у групі, тим яскравіший вплив групи на формування професійної свідомості її членів.

6. Розроблений алгоритм продуктивного вирішення задач професійної підготовки майбутніх спеціалістів є одним із шляхів оптимізації процесу професійної підготовки і дозволяє вносити корективи в цей процес за рахунок зміни кількості його кроків.

7. Розроблений і апробований цикл рефлексивно-інноваційних ігор слугує підвищенню ефективності професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності, відповідає вимогам наукового соціально-психологічного забезпечення, може бути впроваджений в практику підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розкриття даної теми. Перспективи її подальшого вивчення вбачаємо у розробці науково обґрунтованих програм, методичного інструментарію професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності; вивченні шляхів становлення професіонала в практичній професійній діяльності; виявленні причин регресивного розвитку професіонала; удосконаленні комплексу соціально-психологічних впливів на старшокласників з метою розвитку в них професійної направленості на управлінську діяльність.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНИЙ В НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Возняк Л.С. Компетентність діяльності і спілкування кадрів управління // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського університету, 1996. - Вип.1.,Ч.1. - С.141-148.

2. Возняк Л.С. Технологічний інструментарій гуманітарології управління // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського університету, 1996. - Вип.1., Ч.2. - С.146-151.

3. Возняк Л.С. Управлінська адаптація як механізм розвитку особистості і посадового просування керівників // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського університету, 1998. - Вип.2. Ч 1. - С.31-43.

4. Возняк Л.С. Психологічна адаптація молоді до умов ринку // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського університету, 1998. - Вип.2.Ч.2. - С.33-39.

5. Возняк Л.С. Консультування як засіб підвищення психологічної культури кадрів управління // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського університету, 1999. - Вип.3. Ч. 1. - С.84-91.

АНОТАЦІЇ

психологічний професійний управлінський

Возняк Л.С. Психологічні особливості професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню психологічних особливостей професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності. В ньому теоретично обґрунтовано і експериментально виявлено психологічні чинники, які впливають на професійну підготовку майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності.

Розроблено соціально-психологічну модель професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності, алгоритм продуктивного вирішення задач професійної підготовки.

Апробовано цикл рефлексивно-інноваційних ігор.

Ключові слова: професійна підготовка, управлінська діяльність, професіоналізм, менеджер, майбутній спеціаліст, соціально-психологічна модель.

Voznyak Lyubomyra Sydorivna. “ Psychological Peculiarities of Future Specialists` Professional Training for Administrative Activities” - Manuscript.

Thesis for obtaining Master's Degree in Psychology in the field of Social Psychology - specialty 19.00.05. Kiev, 2000.

The thesis gives the scientific analysis of the professional training of future specialists for administrative activities. In this scientific study the following questions have scientific study the following questions have been worked out: the social and psychological model of the process of future specialists` professional training for administrative activities, the reflexive innovation seminar, the algorithm of the effective solution of the administrative personnel's professional training tasks.

Key words: professional training, administrative activities, professionalism, manager, future specialists, social and psychological model (socio-psychological model).

Возняк Л.С. Психологические особенности профессиональной подготовки будущих специалистов к управленческой деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 - социальная психология. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

Диссертационное исследование посвящено изучению психологических особенностей профессиональной подготовки будущих специалистов к управленческой деятельности. В нем теоретически обосновано и экспериментально выявлено психологические условия и факторы, влияющие на профессиональную подготовку будущих специалистов к управленческой деятельности.

Разработана социально-психологическая модель профессиональной подготовки будущих специалистов к управленческой деятельности, алгоритм продуктивного решения задач профессиональной подготовки.

Апробирован цикл рефлексивно-инновационных игр.

Работа состоит из введения, трех глав, общих выводов, списка использованной литературы, приложений.

Во введении обосновывается актуальность исследования, определяются его объект, предмет, цель и задачи, раскрываются научная новизна, теоретическая и практическая значимость работы, указывается сфера апробации результатов и внедрения их в практику, формируются положения, выносимые на защиту.

В первой главе - “Теоретические аспекты проблемы профессиональной подготовки будущих специалистов к управленческой деятельности” - рассматриваются теоретические и методологические предпосылки исследования проблемы профессиональной подготовки будущих специалистов к управленческой деятельности; показана обусловленность профессиональной подготовки социально-психологическими условиями жизнедеятельности и индивидуальными особенностями специалистов; выявлено факторы, влияющие на профессиональную подготовку; разработана социально-психологическая модель профессиональной подготовки будущих специалистов к управленческой деятельности. В исследовании систематизированы главные концептуальные подходы, касающиеся анализа проблемы профессионализма в управленческой деятельности и профессиональной подготовки будущего специалиста. Доказано, что развитие личности специалиста понимается как целостная система, как многосторонний, социально и психологически детерминированный процесс.

Во второй главе - “Анализ психологических особенностей профессиональной подготовки будущих специалистов к управленческой деятельности” - описывается методическое обеспечение исследования, основные закономерности профессионального становления личности профессионалом, сущность управленческой деятельности, психологические составляющие её эффективности, содержание работы и специфика подготовки специалистов. В соответствии с теоретическими аспектами эмпирического изучения психологических особенностей профессиональной подготовки будущих специалистов к управленческой деятельности, разработана программа исследования, описанная в данной главе.

В исследовании использовались два блока методик:

Первый - ориентированный на измерение компонентов модельного социально-психологического обеспечения профессиональной подготовки, индивидуальных особенностей будущих специалистов, которые влияют на эффективность профессиональной подготовки. С помощью диагностических методов были получены группы данных о степени сформированности профессиональной направленности на управленческую деятельность, ценностные ориентации будущих специалистов, их потребностно-мотивационную сферу. Установлена зависимость профессиональной подготовки от индивидуальных особенностей и социально-психологических условий жизнедеятельности.

Второй блок методик диссертационного исследования был направлен на определение уровня социально-психологической готовности будущего специалиста к выполнению профессиональных функций, измерения критерия адаптивности к управленческим ситуациям. Также сюда включались разработка алгоритма продуктивного решения задач профессиональной подготовки, апробация рефлексивно-инновационных игр.

В третьей главе - ”Пути оптимизации профессиональной подготовки будущих специалистов к управленческой деятельности” - описывается алгоритм продуктивного решения задач профессиональной подготовки; анализируются результаты формирующего эксперимента, направленного на развитие у будущих специалистов социально-психологической готовности к выполнению управленческих функций, рассматривается психологическая адаптация как составная эффективной профессиональной подготовки, разработан цикл рефлексивно-инновационных игр.

Исследование дало возможность определить следующие этапы готовности к управленческой деятельности:

І этап (первый год обучения)- обеспечение профессиональной осведомлённости, знакомство студентов с разными аспектами управленческой деятельности, сознательное усвоение ими социальной роли управленческого труда, его основных функций и моделей, развитие устойчивого положительного отношения к управленческой профессии, потребности в творческом овладении ею. II этап (второй год обучения) - обогащение управленческого опыта, включение студентов в разные виды управленческой деятельности. III этап (третий год обучения) - формирование устойчивых и глубоких убеждений, принципов, которые являются составными профессионально-управленческого мировоззрения будущего менеджера. IV этап (четвёртый, пятый годы обучения) - подготовка к самостоятельной деятельности, закрепление и углубление профессиональных качеств, необходимых для самостоятельной управленческой работы, выявление степени профессиональной готовности, прогнозирование и проектирование дальнейшего профессионального роста.

В выводах подводятся основные итоги теоретико-экспериментального исследования, которые подтверждают сформулированные гипотезы.