Організаційно-управлінські аспекти соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Організаційно-управлінські аспекти

соціально-психологічної адаптації

молодих офіцерів

Спеціальність 19.00.09

“Психологія праці в особливих умовах”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Каськов Ігор Васильович

Хмельницький - 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній академії оборони України, Міністерство оборони України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник

Потапчук Євген Михайлович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра педагогіки та психології, докторант.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент Медведєв Володимир Степанович, Київський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ, кафедра юридичної психології, професор кафедри;

кандидат психологічних наук Гундерук Людмила Миколаївна, Управління Державного департаменту України з питання виконання покарань в Хмельницькій області, психолог.

Провідна установа:

Національна академія Служби безпеки України, кафедра психології, м. Київ.

Захист відбудеться “ 21 ” травня 2004 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький-3, вул. Шевченка 46, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано “ 19 ” квітня 2004 р

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

доцент Сердюк Ю. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За умов, коли Збройні Сили України (ЗСУ) переживають системну кризу, теоретичної і практичної значущості набуває дослідження проблем соціально-психологічної адаптації різних категорій військовослужбовців, і, в першу чергу, молодих офіцерів. Проблема молодих офіцерів полягає в тому, що зі зміною курсантських погон на лейтенантські, у них, воднораз змінюється соціальний статус та соціальна роль (з підлеглого - курсанта на начальника - лейтенанта), проте свідомість ще не змінюється. Саме через те на перших порах офіцерської служби більшість з них відчуває значні труднощі в службовій діяльності. Пристосовуючись до умов військової служби, до первинної офіцерської посади молодий офіцер стверджується як особистість, завойовує певний статус, інтегрується у військовий колектив і стає його повноцінним членом. Проте у кожного молодого офіцера процес пристосування проходить по-різному, що впливає на рівень його адаптації до службової діяльності в умовах військової частини, а отже і на ефективність та результативність службової діяльності на первинних офіцерських посадах.

Вивчення результатів наукових досліджень стосовно адаптації особистості до різних умов її діяльності дозволяє стверджувати, що зацікавленість цією проблемою досить велика. Проте, не зважаючи на значний інтерес дослідників до неї, дана проблема ще залишається малодослідженою. Особливо це стосується специфічних сфер діяльності людини, і, в першу чергу, військових формувань держави. Серед проблемних питань, у першу чергу, слід виділити недостатнє вивчення особливостей адаптації такої категорії військовослужбовців як молоді офіцери. Враховуючи, що військове середовище, через свою специфіку, блокує багато звичних потреб особистості молодого офіцера, у нього з'являється небезпека виникнення дезадаптації, дезорганізації психічної діяльності і, як наслідок, дезорганізації поведінки та діяльності. Внаслідок цього з'являється частина тих, хто стає на шлях правопорушень, починає зловживати спиртними напоями, вживати наркотики, не прибувати на службу, самоусуватись від виконання службових обов'язків, виховання і навчання підлеглих. Крім того, побутові проблеми спричиняють виникнення нестабільності у сімейно-шлюбних стосунках молодих офіцерів: міжособистісні конфлікти, розлучення тощо. Звідси може виникати питання про звільнення в запас деяких молодих офіцерів за антиморальну поведінку, яка грубо суперечить кодексу офіцерської честі, або ж труднощі військової служби змушують молодих офіцерів приймати таке рішення самостійно. Через проблеми пов'язані з соціально-психологічною адаптацією молодих офіцерів, Збройні сили України та інші військові формування щорічно втрачають значну кількість молодих фахівців.

Вирішення цієї проблеми потребує пошуку оптимальних шляхів організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів, які б інтегрували всі наявні основні види і способи організованого впливу на свідомість і психіку молодих офіцерів, сприяли їх пристосуванню до умов службової діяльності відповідно до її вимог. Проте для ефективної практичної роботи немає необхідної методологічної та теоретичної бази, не розроблено методики організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів та практичних рекомендацій посадовим особам військової частини щодо проведення цієї роботи.

Таким чином, актуальність цієї проблеми, відсутність систематизованих теоретичних і методичних її розробок, а також потреби військової практики обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось в рамках перспективного та поточного планів наукових досліджень Національної академії оборони України. Робота тісно пов'язана з Державною Концепцією реформування ЗС України. Матеріали дослідження використано при опрацюванні НДР №2010 “Обґрунтування змісту освіти та навчання офіцерського складу всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів підготовки для ЗС України зразка 2010”.

Тема дисертації узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології (протокол №1 від 27.01.2004 р.).

Об'єкт дослідження - соціально-психологічна адаптація молодих офіцерів.

Предмет дослідження - організаційно-управлінські аспекти соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині.

Мета роботи - на основі теоретичного вивчення проблеми адаптації особистості розробити та експериментально перевірити методику організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині, а також пропозиції командуванню частини щодо оптимізації цієї діяльності.

Гіпотеза дослідження - соціально-психологічна адаптація молодих офіцерів у військовій частині буде ефективною, якщо створити систему дій посадових осіб з її організації.

З головної гіпотези випливають похідні:

1. Організація соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів потребує узгоджених дій всіх управлінських ланок військової частини.

2. Основою підвищення рівня адаптивних механізмів молодих офіцерів є формування в них адекватної Я-концепції, структури потреб і мотивів.

Завдання дослідження:

1. Теоретично дослідити явище соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів, уточнити основні його поняття та показники.

2. Провести аналіз організаційно-управлінських аспектів соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині.

3. Розробити та апробувати методику організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині.

4. Розробити практичні рекомендації командуванню частини щодо організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс взаємопов'язаних методів дослідження: теоретичні - аналіз, співставлення, порівняння, узагальнення, систематизація (наукової літератури з проблем, пов'язаних з організацією соціально-психологічної адаптації особистості до різних умов її діяльності); емпіричні - спостереження та бесіда (з метою виявлення характеру соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині), тестування (для оцінки рефлексії молодого офіцера, діагностики ведучого стану “Я” в управлінському спілкуванні); анкетування (для виявлення ставлення молодих офіцерів до службової діяльності та пошуку оптимальних шляхів їх покращення), експеримент (для дослідження організаційно-управлінських аспектів соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині); методи математичної статистики: “G - критерія знаків” та “Q - критерія Розенбаума” (використовувалися для опрацювання експериментальних даних і встановлення кількісних залежностей між явищами, що досліджувалися).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено та експериментально перевірено методику організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині, в якій відображена система узгоджених за цілями, завданнями і часом дій посадових осіб військової частини, що спрямовані на попередження виникнення дезаптивних станів у молодих офіцерів та підвищення їх адаптивних можливостей; вперше проведене експериментальне дослідження організаційно-управлінських аспектів соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині і, на основі цього, апробовано методику організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині; уточнено поняття “соціально-психологічна адаптація молодих офіцерів”, під яким слід розуміти складний соціально-психологічний процес, що полягає у взаємодії особистості молодого офіцера (вчорашнього курсанта) і нового соціального середовища (умов військової частини), під час якого узгоджуються вимоги та сподівання його учасників; уточнено основні показники соціально-психологічної адаптованості молодого офіцера, до яких слід відносити: адаптивні здібності молодого офіцера; тривожність; задоволення службовою діяльністю; задоволення командуванням; задоволення підлеглими; задоволення побутовими умовами; готовність молодого офіцера надалі продовжувати службу у військовій частині; подальшого розвитку набула система організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці практичних рекомендацій командуванню частини щодо організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів. Результати дослідження впроваджено у процес організації виховної роботи у Сухопутних військах Збройних Сил України (№168/322 від 30.09. 2003 р.), військової частини А-0351 (акт від 24.10.2003 р.), Державної прикордонної служби України (акт №14 від 19.04.2004 р.). Матеріали дослідження можуть бути використані в організаційно-управлінській діяльності різних військових формувань та правоохоронних органів держави. Крім цього їх доцільно використовувати при викладанні навчального матеріалу з психології у Вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ).

Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі наукові матеріали та дані є самостійним внеском автора у вирішення проблемного питання щодо організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів до службової діяльності. У статті “Військовий керівник як організатор адаптації молодих офіцерів до діяльності на первинних офіцерських посадах” внесок автора полягає в уточненні ролі військового керівника в створенні системи соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів до службової діяльності.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на міжвузівських науково-практичних конференціях: “Морально-психологічне забезпечення навчально-виховної та службової діяльності” (м. Хмельницький, 2001 р.); “Самовиховання як фактор розвитку особистості” (м. Хмельницький, 2002 р.); на міжвузівській науково-теоретичній конференції “Проблеми становлення духовності і моралі молодої людини в сучасних умовах” (м. Львів, 2003 р.); на засіданнях кафедри педагогіки та психології Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (м. Хмельницький, 2001-2003 рр.). Вони отримали позитивну оцінку та рекомендації до захисту у спеціалізованій вченій раді Національної академії Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького.

Публікації за темою дисертації. За результатами дослідження автором опубліковано сім наукових статей, серед яких шість у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків. Рукопис містить 155 сторінок основного тексту. Ілюстративний матеріал подано на 15 таблицях, 1 рисункові. Список використаних джерел складається з 131 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об'єкт, предмет і мету, сформульовано гіпотезу дослідження та завдання, розкрито методологічну основу, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження результатів у практику.

У першому розділі “Адаптація молодих офіцерів як соціально-психологічна проблема” проаналізовано світовий і вітчизняний досвід вивчення проблеми, узагальнено основні теоретико-методологічні підходи до аналізу сутності та змісту адаптації особистості до різних умов діяльності. Виявлено та обґрунтовано показники соціально-психологічної адаптованості молодих офіцерів, проведено аналіз їх службової діяльності у військових частинах.

Загальний аналіз наукових джерел свідчить про те, що окремі аспекти цієї проблеми у різні роки розглядали О. Г. Молл, В. М. Шепель, В. Г. Зазикін, А. П. Чернишов, Ю. М. Швалб, О. В. Данчева, В. В. Третьяченко, В. П. Казміренко, М. Вудкок, Д. Френсіс, Б. Швальбе, Х. Швальбе, Р. Розен та інші.

Враховуючи специфіку дослідження, особлива увага була приділена працям таких дослідників як: Ю. О. Алєксандровський (стани психічної дезадаптації), Л. С. Возняк (психологічна адаптація як чинник ефективної професійної підготовки), Т. С. Кабаченко (адаптація персоналу та підтримка рівня ефективності його праці), Є. Р. Калітевська, В. І. Ілічева (адаптація чи розвиток: вибір психотерапевтичної стратегії), П. С. Кузнєцов (адаптація як функція розвитку особистості), Ф. З. Мєєрсон (адаптація, стрес і профілактика), Я. В. Подоляк (оцінка адаптації особистості військовослужбовця до колективу), І. О. Сапов, В. С. Новіков (неспецифічні механізми адаптації людини), В. І. Розов (аналіз адаптивності в екстремальних умовах), І. І. Ліпатов (психологічна адаптація військовослужбовців до бойової діяльності), Б. А. Рудов (адаптація курсантів молодших курсів до навчання), О. Д. Сафін (проблеми керування адаптацією офіцерів до умов військової служби), О. Г. Солодухова (становлення особистості молодого вчителя в процесі професійної адаптації), С. А. Чистяков (внутрішньоособистісні конфлікти курсантів як результат їх дезадаптації) та інших.

На основі аналізу науково-психологічної літератури ми прийшли до висновку, що під поняттям “соціально-психологічна адаптація молодого офіцера” слід розуміти складний соціально-психологічний процес, який полягає у взаємодії особистості молодого офіцера (вчорашнього курсанта) і нового соціального середовища (умов військової частини), під час якого узгоджуються потреби, мотиви та інтереси офіцера з вимогами військової частини. Цим процесом потрібно керувати, адже його результати (рівні соціально-психологічної адаптованості) можуть не тільки мати негативний вплив на службову діяльність молодого офіцера, а взагалі - нашкодити молодій людині на початковому етапі її професійного становлення на першій офіцерській посаді.

За рівнем адаптованості молоді офіцери можуть поділятися на осіб з низьким, середнім та високим рівнем адаптованості. При цьому, вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що результатом соціально-психологічної адаптації молодого офіцера до службової діяльності є рівень адаптованості до неї, а не рівень адаптації, як на це вказують деякі дослідники. На нашу думку, це зумовлено тим, що поняття “адаптованість”, на відмінну від поняття “адаптація”, вказує на завершеність процесу. Отже, поняття “адаптація” ми розуміємо як процес активного пристосування особистості до певних умов, а поняття “адаптованість” - як результат такого пристосування. Однак, для адекватної оцінки рівня адаптованості існує потреба в уточненні її показників. З цією метою нами, на основі вивчення поглядів О. Д. Сафіна, О. А. Урбановіча, І. М. Магури, Т. С. Кабаченко, Б. А. Рудова та інших дослідників соціально-психологічної адаптованості особистості були виявлені такі показники як: адаптивні здібності молодого офіцера; тривожність молодого офіцера; задоволення молодого офіцера службовою діяльністю; задоволення молодого офіцера командуванням; задоволення молодого офіцера підлеглими; задоволення молодого офіцера побутовими умовами; готовність молодого офіцера надалі продовжувати службу у військовій частині.

Слід зазначити, що військове середовище, через свою специфіку, блокує багато звичних потреб особистості молодого офіцера. Спектр цих потреб досить широкий: від чисто біологічних до соціальних. Людина змушена багато в чому себе обмежувати. Тут з'являється небезпека виникнення дезаптації. Під поняттям “дезаптація” науковці розуміють дезорганізацію психічної діяльності і, як наслідок, дезорганізацію поведінки: неповного засвоєння посадових обов'язків; ухилення від служби; виникнення внутрішньоособистісних та міжособистісних конфліктів, суїцидальних явищ та іншої відхиленої поведінки. Основною детермінантою, яка обумовлює досягнення молодими офіцерами відповідного рівня адаптованості, є наявність чи відсутність труднощів, які виникають у ході їх соціально-психологічної адаптації до службової діяльності у військовій частині. Під поняттям “труднощі молодих офіцерів” ми розуміємо виникнення ситуації, коли зусилля, що затрачуються молодим офіцером для досягнення соціально-психологічної адаптованості, значно перевищують отриманий результат. Результати спеціальних опитувань, проведених різноманітними дослідниками, дозволяють виокремити перелік основних причин, котрі пояснюють виникнення труднощів у роботі молодих керівників. Такими причинами є: обмануті очікування; некомпетентний перший начальник; соціально-психологічна глухота; пасивність; ігнорування реальних критеріїв оцінки; конфлікт поколінь тощо.

На протязі 2000-2002 років, за допомогою посадових осіб відділів по роботі з особовим складом, було проведене опитування молодих офіцерів з метою виявлення рівня їх соціально-психологічної адаптованості у військових частинах військ Північного ОК. До опитування залучались 360 молодих офіцерів зі стажем офіцерської служби до двох років. У результаті опитування нами були визначені рівні соціально-психологічної адаптованості молодих офіцерів у військовій частині. Виявилось, що ці рівні мають пропорційну залежність від терміну проходження військової служби на офіцерській посаді. Так, серед офіцерів зі стажем офіцерської служби до одного року більше половини (51,1%) мають низький рівень адаптації (при цьому коефіцієнти адаптованості опитуваних мали значення менше 0,2). Це є свідченням низького рівня адаптаційних здібностей молодих офіцерів і, в деякій мірі, їх схильності до дезаптаційної поведінки. Крім цього 48,1% молодих офіцерів мають середній рівень адаптації (коефіцієнти адаптації від 0,2 до 0,8) і жодного відсотку немає з високим рівнем адаптації (коефіцієнти адаптації більше 0,8). Відповідно, 28,9% молодих офіцерів зі стажем служби до двох років мають низький рівень адаптації, 55,5% - середній і тільки 15,6 - високий рівень. Дані таблиці свідчать про те, що всі молоді офіцери в різній мірі відчувають проблеми, пов'язані з соціально-психологічною адаптацією до діяльності у військовій частині. Проте найбільш гостро ці проблеми проявляються серед офіцерів, які проходять службу на посаді перший рік. Звідси, на нашу думку, можна зробити висновок про те, що адаптація молодих офіцерів є соціально-психологічною проблемою, яка потребує глибокого психологічного аналізу та всебічного вирішення.

Отже, на даному етапі нашого дослідження ми з'ясували сутність, формальну та логічну структуру предмету дослідження. Теоретичне вивчення предмета дала можливість не тільки визначити його сутність, а й побудувати змістовий простір дослідження в цілому.

У другому розділі “Аналіз організаційно-управлінських аспектів соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів” розглянуто військового керівника як організатора соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині, розкрито особливості психологічної роботи з молодими офіцерами то розроблено методику організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині.

В процесі дослідження виявлено, що оптимальними шляхами організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині є: управління процесом адаптації молодих офіцерів; діагностика адаптивних можливостей молодих офіцерів; психопрофілактика дезадаптивних станів молодих офіцерів; психокорекція дезаптивних станів у молодих офіцерів з низькими адаптивними можливостями. Щодо управління, то воно передбачає вирішення військовими керівниками ряду актуальних завдань зі своєчасного визначення комплексних організаційних, економічних, фінансових, соціальних, виховних заходів для ефективної адаптації молодих офіцерів та всебічній реалізації зазначеного вище комплексу заходів. З цією метою військовий керівник повинен організувати та узгодити роботу штабу, тилу та органів виховної роботи військової частини. На наш погляд, доцільно виділити основні функції управління соціально-психологічною адаптацією молодих офіцерів та об'єднати їх у певні смислові блоки. Це дає можливість здійснити структурно-смисловий аналіз управлінського процесу та більш продуктивно оволодіти військовими керівниками змістом та прийомами здійснення управління соціально-психологічною адаптацією молодих офіцерів. Застосування нами зазначеного підходу, доповнення його системно-структурним аналізом та внесення певних уточнень щодо структури управлінського процесу дозволяє розглянути управління соціально-психологічною адаптацією молодих офіцерів як процес, який має внутрішню логічну побудову. При цьому планування діяльності щодо соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів має передбачати визначення цілей діяльності командира, штабу, тилу та органів виховної роботи, основних і допоміжних завдань. Організація діяльності щодо соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів як складової частини управлінського процесу означає створення певної структури, яка дає можливість управлінню військової частини ефективно працювати для досягнення різноманітних цілей, поставлених перед ними, та забезпечує чітку узгоджену взаємодію між штабом, тилом та органами виховної роботи з надання молодим офіцерам різноманітної допомоги та підтримки. І заключною функцією, власне, управлінського блоку є функція контролю, що означає визначення того, наскільки реалізуються цілі, поставлені перед управлінням військової частини на етапі планування заходів щодо соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів, і що потрібно зробити для того, щоб вони були досягнуті в повному обсязі. Система введення молодих офіцерів на посаду повинна включати такі основні форми та методи: розвиток системи наставництва; систематичне проведення індивідуальних бесід з молодими офіцерами посадовими особами управління військової частини; створення ефективної системи зворотного зв'язку між підлеглим та начальником; поточний контроль за діяльністю кожного молодого офіцера.

Результативність соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів суттєво залежить від змісту психологічної роботи з кожним молодим офіцером. Мова йде про надання молодим офіцерам психологічної допомоги. Йдеться про систему психологічних заходів у військовій частині, які спрямовані на пом'якшення чи переборення психологічних труднощів молодими офіцерами. офіцер соціальна психологічна адаптація

Враховуючи думку фахівців та вимоги вiйськової практики, така робота у Збройних силах та інших військових формуваннях може здійснюватися психологами військових частин або ж фахівцями виховних структур, що пройшли вiдповідну психологічну підготовку. Аналіз науково-психологічної літератури свідчить про те, що основними напрямами роботи психологів у військовій частині мають бути: психодіагностика, психопрофілактика, психокорекція, консультативна та просвітницька робота. Щодо особливостей психологічної роботи з молодими офіцерами, то потрібно зазначити, що суттєве значення тут належить психодіагностиці, під якою слід розуміти діяльність психолога щодо виявлення психологічних характеристик молодого офіцера. На нашу думку, психодіагностика повинна проводитися як на етапі входження молодого офіцера у новий колектив (з прибуттям офіцера у військову частину), так і періодично у процесі служби. У першому випадку оцінці підлягають адаптаційні здібності (потенціал) молодого офіцера, а в подальшому - оцінка рівня адаптованості при змінах умов служби чи характеру діяльності (при переводі в іншу частину, призначенні на нову посаду, при несприятливих обставинах в особистому житті тощо). Однак найважливішим етапом діагностики є оцінка адаптаційних можливостей молодого офіцера в перші дні перебування у військовій частині.

Отже, виявлення особливостей психологічної роботи з молодими офіцерами у військовій частині, дозволяє нам перейти до розробки методики організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині. Під методикою організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині слід розуміти узгоджені за цілями, завданнями і часом дії командування військової частини, які спрямовані на попередження виникнення дезаптивних станів у молодих офіцерів та підвищення їх адаптивних можливостей. Загальна структура методики має включати три етапи. Підготовчий етап - етап підготовки до прибуття молодих офіцерів у військову частину (до трьох місяців: травень - липень). Основні зусилля зосереджуються на підготовці посадових осіб військової частини за сферою їх відповідальності до прибуття молодих офіцерів. Основний етап - допомога молодим офіцерам на початковому етапі служби у військовій частині (до трьох місяців: серпень - жовтень). Організується зустріч молодих офіцерів і презентація для них військової частини. Посадові особи військової частини, голови офіцерських зборів, атестаційної і житлової комісії, жіночої ради проводять з молодими офіцерами та членами їх сімей заплановані заходи. Важлива роль належить психологічному вивченню молодих офіцерів та їх адаптивних можливостей. За результатами діагностики виявляються особи, які: а) схильні до дезадаптивних станів; б) мають задовільні адаптаційні можливості; в) мають високі адаптаційні можливості. Залежно від рівня соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів, психолог свою роботу організує таким чином: а) з молодими офіцерами, які мають низький рівень соціально-психологічної адаптованості: виявляє причини, які породжують тривожність та невдоволення (службова діяльність, командування, підлеглі, побутові умови тощо); допомагає зорієнтуватися в особистих проблемах, знайти напрямок, в якому потрібно шукати вихід із складних ситуацій; актуалізує психічні сили і здібності, які сприяють знаходженню нових можливостей вирішення проблем; проводить психокорекцію дезаптивних станів; підказує шляхи позбавлення пасивності в службовій діяльності; сприяє у самовизначенні щодо подальшого проходження служби у військовій частині; б) з молодими офіцерами, які мають середній рівень соціально-психологічної адаптованості: виявляє причини, які породжують деяку тривожність та невдоволення (службова діяльність, командування, підлеглі, побутові умови тощо); проводить індивідуальні співбесіди профілактичного та просвітницького характеру; при необхідності надає психологічну допомогу; проводить психопрофілактику дезаптивних станів; сприяє у самовизначенні щодо подальшого проходження служби у військовій частині; в) з молодими офіцерами, які мають високий рівень соціально-психологічної адаптованості: проводить індивідуальні співбесіди профілактичного та просвітницького характеру; допомагає уникнути переадаптації. Заключний етап - етап становлення і входження на посаду, придбання досвіду офіцерської служби (до двох років). Заключний етап для кожного молодого офіцера може мати різну тривалість. Найдовше він триває для тих, хто має низький рівень соціально-психологічної адаптованості. Його тривалість закінчується після спільної наради командира підрозділу, офіцера-наставника та психолога військової частини, на якій приймається рішення по кожному молодому офіцерові щодо завершення його соціально-психологічної адаптації.

Третій розділ “Експериментальне дослідження організаційно-управлінських аспектів соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині” містить програму експериментального дослідження організаційно-управлінських аспектів соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині, а також аналіз та інтерпретацію результатів експериментального дослідження.

З метою отримання більш повних та об'єктивних даних, а також ґрунтовного вивчення предмету дослідження для участі в експерименті було відібрано 202 молодих офіцерів, а також 24 офіцери (різних посадових осіб військових частин, а саме: командири, начальники штабів, заступники командира по роботі з особовим складом, заступники командира з тилу, командири рот та психологи військових частин). Реалізація експерименту здійснювалась у три етапи: констатуючий експеримент першого порядку; формуючий експеримент; констатуючий експеримент другого порядку.

Проведення констатуючого експерименту першого порядку дозволило нам з'ясувати загальний стан предмету дослідження і виявити рівень соціально-психологічної адаптованості молодих офіцерів у військовій частині на початку дослідження. Результати констатуючого експерименту вказують на те, що до початку формуючого впливу на експериментальну вибірку як в експериментальних (nе = 57,5%), так і в контрольних (nк = 65,4%) групах переважав середній рівень соціально-психологічної адаптованості молодих офіцерів. Це вказує на те, що більшість молодих офіцерів в основному підготовлені до військової служби. В процесі 4-5- річного навчання у вищих військових навчальних закладах вони отримують відповідні знання, вміння, навички та певний досвід проходження військової служби. Проте, в залежності від своїх індивідуально-психологічних особливостей, рівня професійної підготовленості та особистої відповідальності самореалізовуються і проявляють себе по-різному.

Необхідно також звернути увагу на ту частину молодих офіцерів, для яких характерний низький рівень соціально-психологічної адаптованості у військовій частині. Серед молодих офіцерів експериментальних груп (nе) таких - 31,7% і серед молодих офіцерів контрольних груп (nк) - 27,7%, що більше ніж утричі перевищує відповідний відсоток з високим рівнем соціально-психологічної адаптованості: 10,8% і 6,9%. Такі офіцери мають низький рівень адаптивних можливостей і саме серед них з'являється частина тих, хто стає на шлях правопорушень, починає зловживати спиртними напоями, вживати наркотики, не прибувати на службу, самоусуватись від виконання службових обов'язків, виховання і навчання підлеглих. Крім того, саме серед офіцерів з низьким рівнем соціально-психологічної адаптованості у військовій частині існує найбільша кількість нестабільних сімей, які мають різноманітні проблеми (конфлікти, розлучення). І саме серед цієї категорії виділяється найбільше бажаючих звільнитися зі Збройних сил чи перевестися для проходження подальшої служби в інші військові частини.

На другому етапі нашого дослідження проводився формуючий експеримент, який був реалізований за допомогою спеціально побудованої системи організаційних, просвітницьких та психокорекційних заходів (незалежні перемінні) з експериментальною вибіркою. Організація соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів експериментальних груп у військовій частині проводилася згідно основного етапу, розробленої нами методики.

На третьому етапі дослідження проводився констатуючий експеримент другого порядку, в якому брали участь всі учасники експериментальних та контрольних груп. Цей етап дослідження був етапом перевірки ефективності розробленої нами методики. Результати порівняльного аналізу за етапами експериментальної роботи свідчать про те, що молоді офіцери, з якими проводились заходи згідно з методикою організації, має вищий рівень соціально-психологічної адаптованості. Отримані дані свідчать про те, що в експериментальних групах після проведення заходів організації можна спостерігати значне зростання кількості молодих офіцерів, у яких підвищився рівень соціально-психологічної адаптованості у військовій частині. Так, наприклад, низький рівень зменшується більше, ніж утричі (з 31,7% до 6,8%), середній збільшується на 10% (з 57,5% до 67,5%) і нарешті високий збільшується більше, ніж удвічі (з 10,8% до 25,7%).

Отже, організація соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині сприяє формуванню у них адекватної “Я-концепції”, структури потреб і мотивів, на основі якої підвищується рівень адаптивних механізмів. Створення адекватного, реалістичного уявлення про самого себе наділяє молодого офіцера новими здібностями, новими талантами. Всі дії, почуття, вчинки, починають узгоджуватися з “Я-концепцією”. Зміна “Я-концепції” молодих офіцерів спричиняє зміну їх життєдіяльності.

Для підтвердження цього висновку використаємо математичні методи, застосувавши Q - критерій Розенбаума. В результаті виявили, що рівень соціально-психологічної адаптованості в експериментальних вибірках переважає такий рівень в контрольних вибірках (p< 0,01). Для того, щоб довести, що такі результати є не випадковими, ми застосували “G - критерій знаків”, який призначений для встановлення загального напрямку змін ознаки, що досліджується. Виявилось, що позитивний напрям змін присутній лише в експериментальних групах. Отримані результати вказують на ефективність розробленої нами методики організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині.

Таким чином, результати нашого експериментального дослідження дозволили підтвердити гіпотезу нашого дослідження щодо того, що соціально-психологічна адаптація молодих офіцерів у військовій частині буде ефективною, якщо створити чітку систему дій посадових осіб з її організації. Крім цього за результатами дослідження були розроблені практичні рекомендації командуванню військової частини щодо організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів. Зокрема розроблено алгоритм роботи посадових осіб у ході підготовки та проведення місячника молодого офіцера.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз результатів наукових досліджень стосовно соціально-психологічної адаптації особистості дозволяє стверджувати, що зацікавленість цією проблемою досить велика. Проте існують лише одиничні дослідження, предметом яких є пошук оптимальних шляхів організації соціально-психологічної адаптації особистості до особливих умов праці.

На основі аналізу науково-психологічної літератури виявлено, що у загальному розумінні поняття “соціально-психологічна адаптація особистості”, відображає складну системну властивість особистості, яка обумовлюється умовами службової діяльності, а також змістом і взаємозв'язком її складових компонентів, які знаходяться в певній залежності і складають своєрідну структуру. Отже, з матеріалу, що наведений вище можна зробити такі висновки:

2. Соціально-психологічна адаптація молодого офіцера є складним соціально-психологічним процесом, що полягає у взаємодії особистості молодого офіцера (вчорашнього курсанта) і нового соціального середовища (умов військової частини), під час якого узгоджуються вимоги та сподівання його учасників. Основними показники соціально-психологічної адаптованості молодого офіцера є: адаптивні здібності молодого офіцера; тривожність; задоволення службовою діяльністю; задоволення командуванням; задоволення підлеглими; задоволення побутовими умовами; готовність молодого офіцера надалі продовжувати службу у військовій частині.

3. Під оптимальними шляхами організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів слід розуміти напрямки діяльності посадових осіб військової частини щодо надання допомоги молодим офіцерам у взаємодії з новим соціальним середовищем, під час якого узгоджуються їх вимоги та сподівання. До таких шляхів належать: управління процесом адаптації молодих офіцерів (планування, організація та контроль діяльності щодо соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів); діагностика адаптивних можливостей молодих офіцерів; психопрофілактика дезадаптивних станів молодих офіцерів; психокорекція дезаптивних станів у молодих офіцерів з низькими адаптивними можливостями.

4. Під поняттям “методика організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів” слід розуміти узгоджені за цілями, завданнями і часом дії посадових осіб військової частини, які спрямовані на попередження виникнення дезаптивних станів у молодих офіцерів та підвищення їх адаптивних можливостей. Загальна структура методики має включати три етапи: підготовчий етап - етап підготовки до прибуття молодих офіцерів у військову частину; основний етап - допомога молодим офіцерам на початковому етапі служби у військовій частині; заключний етап - етап становлення і входження на посаду, придбання досвіду офіцерської служби.

5. Система введення молодих офіцерів на посаду повинна включати такі основні форми та методи роботи військового керівника як безпосереднього організатора цієї роботи: розвиток системи наставництва; систематичне проведення індивідуальних бесід з молодими офіцерами посадовими особами управління військової частини; створення ефективної системи зворотного зв'язку між підлеглим та начальником; поточний контроль за діяльністю кожного молодого офіцера. Особливості психологічної роботи з молодими офіцерами у військовій частині визначаються рівнем їх соціально-психологічної адаптованості. Психолог проводить психологічну діагностику і виявляє рівень адаптивних здібностей молодих офіцерів. Крім цього визначає їх мотивацію та готовність надалі продовжувати військову службу. Далі, тісно взаємодіючи з посадовими особами військової частини, а також з командирами підрозділів та офіцерами-наставниками, психолог відслідковує процес входження молодого офіцера в офіцерський колектив, в колектив підрозділу, в який призначено на посаду, а також міжособистісні зв'язки з підлеглими та з командуванням. Об'єктом підвищеної уваги та безпосередньої підтримки військового керівництва та психологів є молоді офіцери, які схильні до дезаптаційних станів.

6. У процесі проведення експерименту виявлено, що молоді офіцери, адаптуючись до нових умов службової діяльності у військовій частині, в залежності від своїх індивідуально-психологічних особливостей та рівня професійної підготовленості, мають різні рівні соціально-психологічної адаптованості. До початку формуючого впливу на експериментальну вибірку, як в експериментальних (ne = 57,5%), так і в контрольних (nk = 65,4%) групах, переважав середній рівень соціально-психологічної адаптованості молодих офіцерів. Крім цього спостерігаються досить високі показники низького рівня (ne = 31,7%, nk = 27,7%). Це вказує на те, що серед молодих офіцерів існує високий відсоток тих, хто має низький рівень адаптивних можливостей і потребує відповідної допомоги посадових осіб військової частини.

При створенні чіткої системи узгоджених дій всіх управлінських ланок військової частини (здійснення розвиваючих та формуючих впливів на експериментальну вибірку) в експериментальних групах (nе) спостерігається чітка тенденція підвищення високого рівня до 25,7% та зниження низького до 6,8%. Поряд з цим позитивний напрям змін в контрольних групах (nк) відсутній: високий рівень адаптованості залишився на рівні 6,9%, низький - 24,8%.

7. Експериментальне дослідження організаційно-управлінських аспектів соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів та аналіз наукових джерел дозволило нам розробити практичні рекомендації командуванню військової частини щодо організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів. В них розкрито особливості такої роботи, а також розроблено алгоритм діяльності посадових осіб щодо проведення місячника молодого офіцера.

Таким чином ми, на основі теоретичного та експериментального дослідження організаційно-управлінських аспектів соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів, розробили та перевірили методику організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині, яка відображає чітку систему дій посадових осіб (від командира частини до командира підрозділу), а також пропозиції командуванню частини щодо оптимізації цієї діяльності. Тим самим ми підтвердили гіпотезу нашого дослідження та досягнули його мети.

Слід зазначити, що перспективним напрямком подальших розвідок даної проблеми є розробка комплексної методики організації соціально-психологічної адаптації всіх категорій військовослужбовців, а також вивчення психологічних умов і шляхів розвитку психологічної готовності військових керівників до управління процесом соціально-психологічної адаптації підлеглого особового складу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Каськов І. В. Теоретичні аспекти адаптації молодих офіцерів до професійної діяльності // Психологія. Збірник наукових праць. НПУ ім. М. П. Драгоманова №11, 2000. - С. 439-442.

2. Каськов І. В. Адаптація молодих офіцерів до діяльності на первинних офіцерських посадах як соціально-психологічна проблема // Психологія. Збірник наукових праць. НПУ ім. М. П. Драгоманова №16, 2002. - С. 233-235.

3. Потапчук Є. М., Каськов І. В. Військовий керівник як організатор адаптації молодих офіцерів до діяльності на первинних офіцерських посадах // Збірник наукових праць. - №20, Ч. ІІ. - Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2002. - С. 250-254.

4. Каськов І. В. Соціально-психологічна адаптація молодих офіцерів у Сухопутних військах до умов професійної діяльності // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С. Д. - К.: 2003, т.V, ч. ІІІ - С. 124-128.

5. Каськов І. В. Деякі результати експериментальної перевірки ефективності методики організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів // Збірник наукових праць. - №28, Ч. ІІ. - Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2004. - С. 181-189.

6. Каськов І. В. Методика соціально-психологічного забезпечення адаптації молодих офіцерів до діяльності у військовій частині // Збірник наукових праць. Матеріали доповідей на міжвузівській науково-методичній конференції “Самовиховання як фактор розвитку особистості. - №23, Ч. ІІ. - Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2002. - С. 53-60.

7. Каськов І. В. Система дій посадових осіб військової частини щодо забезпечення адаптації молодих офіцерів // Матеріали доповідей на міжвузівській науково-теоретичній конференції: “Проблеми становлення духовності і моралі молодої людини в сучасних умовах. - Львів: ЛІПБ МНС України, 2003. - С. 60-61.

АНОТАЦІЇ

Каськов І. В. Організаційно-управлінські аспекти соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 - “Психологія праці в особливих умовах”. Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню організаційно-управлінських аспектів соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині. Проведено вивчення явища соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині. Уточнено основні показники соціально-психологічної адаптованості молодого офіцера. Розроблено та апробовано методику організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині. Проведено експериментальне дослідження організаційно-управлінських аспектів соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині. За результатами дослідження розроблено практичні рекомендації командуванню військової частини щодо організації соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів.

Ключові слова: соціально-психологічна адаптація, молоді офіцери, організаційно-управлінські аспекти, адаптивні механізми.

Каськов И. В. Организационно-управленческие аспекты социально-психологической адаптации молодых офицеров. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 - “Психология труда в особенных условиях”. Национальная академия Государственной пограничной службы Украины им. Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2004.

Диссертация посвящена исследованию организационно-управленческих аспектов социально-психологической адаптации молодых офицеров в воинской части. Проведено изучение явление социально-психологической адаптации молодых офицеров в воинской части. Уточнено, что под понятием “социально-психологическая адаптация молодых офицеров” необходимо понимать сложный социально-психологический процесс взаимодействия молодого офицера (вчерашнего курсанта) и новой социальной среды (условий воинской части), во время которого согласуются требования и надежды его участников. Этим процессом необходимо управлять, поскольку его результаты (уровни социально-психологической адаптированности) могут не только иметь отрицательное влияние на служебную деятельность молодого офицера, а вообще навредить молодому человеку на начальном этапе его профессионального становления на первой офицерской должности. К основным показателям социально-психологической адаптированности молодого офицера следует относить: адаптивные способности молодого офицера; тревожность; удовлетворение служебной деятельностью; удовлетворение командованием; удовлетворение подчинёнными; удовлетворение бытовыми условиями; готовность молодого офицера к дальнейшему продолжению службы в воинской части.

Выявлено, что к оптимальным путям организации социально-психологической адаптации молодых офицеров принадлежат: управление процессом адаптации молодых офицеров (планирование, организация и контроль деятельности, связанной с социально-психологической адаптацией молодых офицеров); диагностика адаптивных возможностей молодых офицеров; психопрофилактика дезаптивных состояний молодых офицеров; психокорекция дезаптивных состояний у молодых офицеров с низкими адаптивными возможностями. Система введения молодых офицеров на должность должна включать такие основные формы и методы работы военного руководителя: развитие системы наставничества; систематическое проведение индивидуальных бесед с молодыми офицерами должностными лицами управления воинской части; создание эффективной системы обратной связи между подчинённым и начальником; поточный контроль за деятельностью каждого молодого офицера. Особенности психологической работы с молодыми офицерами в воинской части определяются уровнем их социально-психологической адаптированности. Психолог должен проводить психологическую диагностику и определять уровень адаптивных способностей молодых офицеров. Кроме этого определяет их мотивацию и готовность продолжать воинскую службу. Объектом повышенного внимания и непосредственной поддержки воинского руководства и психологов должны стать молодые офицеры, которые склонны к дезаптивным сосотояниям.

Разработано и адаптировано методику организации социально-психологической адаптации молодых офицеров в воинской части, в которой отражена система согласованных за целями, задачами и временем действий должностных лиц воинской части, которые направлены на предупреждение дезаптивных состояний в молодых офицеров и повышение их адаптивных возможностей. Общая структура методики состоит из трёх этапов: подготовительного - этап подготовки к прибытию молодых офицеров в воинскую часть; основного - этап оказания помощи молодым офицерам на начальном этапе службы в воинской части; заключительный - этап становления и вхождения на должность, приобретение опыта офицерской службы. Проведено экспериментальное исследование организационно-управленческих аспектов социально-психологической адаптации молодых офицеров в воинской части. В процессе проведения эксперимента выявлено, что молодые офицеры, адаптируясь к новым условиям служебной деятельности в воинской части, в зависимости от своих индивидуально-психологических особенностей и уровня профессиональной подготовленности, имеют разные уровни социально-психологической адаптированности (высокий, средний, низкий). При создании чёткой системы согласованных действий всех управленческих звеньев воинской части наблюдается чёткая тенденция повышения высокого и снижение низкого уровня адаптированности. За результатами исследования разработано практические рекомендации командованию воинской части по организации социально-психологической адаптации молодых офицеров. Уточняются особенности работы штаба воинской части, тыла и органов воспитательной работы. Кроме этого предложено алгоритм работы должностных лиц в ходе подготовки и проведения месячника молодого офицера.

Ключевые слова: социально-психологическая адаптация, молодые офицеры, организационно-управленческие аспекты, адаптивные механизмы.

Kas'kov I.V. Organizational-administrative aspects of the social and psychological adaptation of young officers. - Manuscript.

This thesis is for obtaining the scientific degree of the Candidate of Psychological Sciences on speciality 19.00.09 - “Psychology of the activity in special conditions”. The National Academy of the Border State Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnitsliy. - Khmelnitskiy, 2004.