Формування організаторських здібностей у майбутніх керівників прикордонних підрозділів
Визначення структури і змісту організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу та виявлення психологічних особливостей формування таких здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі їх навчання у військовому навчальному закладі.
| Рубрика | Психология |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.07.2012 |
| Размер файла | 44,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ
ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
імені БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАТОРСЬКИХ ЗДІБНОСТЕЙ
У МАЙБУТНІХ КЕРІВНИКІВ ПРИКОРДОННИХ ПІДРОЗДІЛІВ
(ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)
Спеціальність 19.00.09
“Психологія діяльності в особливих умовах”
МОТОЗЮК Людмила Миколаївна
УДК 159.9:613+159.98:338.24
Хмельницький - 2006
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.
Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Потапчук Євген Михайлович.
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра кримінального права, начальник кафедри.
Офіційні опоненти:
доктор психологічних наук, професор Томчук Михайло Іванович, Вінницький соціально-економічний інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”, ректор інституту;
кандидат психологічних наук Каськов Ігор Васильович, Науково-дослідний центр гуманітарних проблем Збройних сил України, науковий співробітник.
Провідна установа - Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України, лабораторія психології особистості, м. Київ.
Захист відбудеться “ 27 ” червня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький-3, вул. Шевченка 46, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).
Автореферат розіслано “ 19 ” травня 2006 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат психологічних наук В.В.Журавльов
Загальна характеристика
Актуальність теми. Активне реформування військової та правоохоронної сфери держави висуває нові вимоги до управлінського персоналу відповідних державних органів, у тому числі Державної прикордонної служби України. Це потребує пошуку й упровадження надійних форм і методів підбору та підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, яким належить стати епіцентром практичного вирішення широкого кола питань в особливих умовах діяльності.
У зв'язку з цим особливої ваги набуває розвиток проблем теорії та практики психології управління в особливих умовах діяльності. Адже наукове вирішення широкого кола проблем дозволяє відкрити шлях для підвищення професіоналізму офіцерського складу. А подальша професіоналізація, у свою чергу, дозволяє офіцеру свідомо обирати і застосовувати інноваційні інструменти проектування і прийняття управлінських рішень, уникати непродуктивних витрат часу, матеріальних та духовних ресурсів. Тому в ході професійного добору та навчання у військових ВНЗ особлива увага звертається на забезпечення збалансованості між професійними вимогами до особистості майбутнього офіцера та її інтересами і спрямованістю, а також рівнем загальних і спеціальних здібностей. Серед останніх важливе місце належить організаторським здібностям, оскільки, перебуваючи на більшості посад, офіцери здійснюють управлінську (організаторську) діяльність.
Аналіз наукової літератури свідчить, що проблема здібностей, зокрема організаторських, є однією з традиційних і найважливіших проблем психологічної науки. Її дослідженню були присвячені фундаментальні праці Б.Г. Ананьєва, М.Й. Боришевського, В.М. Дружиніна, Н.С. Лейтеса, С.Д. Максименка, Б.М. Теплова та ін.
Серед найновіших вітчизняних досліджень особливо виокремлюються роботи Н.Л. Коломінського (визначено групи здібностей, які необхідні професіоналам-керівникам для успішного виконання управлінських функцій), А.Ю. Видая (обґрунтовано зміст лідерської спрямованості особистості майбутнього офіцера), О.К. Маковського (розроблено педагогічну технологію формування якостей лідера майбутніх офіцерів), Т.В. Скрипаченка (розглянуто процес утворення іміджу керівника на основі системи елементів, серед яких елементом постають організаторські здібності), В.С. Афанасенка (запропоновано варіант програми формування і розвитку управлінських якостей військового керівника оперативно-тактичного рівня), Є.М. Потапчука (виявлено психологічні умови, які забезпечують ефективне управління особовим складом та збереження його психічного здоров'я). Дослідженню шляхів удосконалення кадрової та управліньської роботи присвячені праці В.І. Барка, Л.М. Карамушки, М.В. Корнієнка, О.Д. Сафіна, А.В. Філіппова. Організаторські здібності розглянуто як істотна складова загальної структури здібностей людини у дослідженнях відомих вітчизняних і закордонних психологів (Н.Д. Левітов, Л.І. Уманський, С. Джибб та ін.). У рамках загальної особистісно-діяльнісної парадигми взаємної детермінованості ефективності діяльності керівника та його особистісних управлінських характеристик організаторські здібності вивчалися Н.Л. Коломінським, О.Ю. Кощинець та Л.Е. Орбан-Лембрик.
Проте варто зауважити що, дослідження організаторських здібностей, необхідних керівнику військового, у тому числі прикордонного, підрозділу, мали переважно ситуативний характер. Слід констатувати, що у науковій літературі не знайдено повного відображення структури організаторських здібностей керівника підрозділу, не з'ясовано психологічної характеристики рівнів формування цих здібностей та особливості їх психодіагностики, чітко не визначено напрямків формування організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників.
Тому актуальним є дослідження порушених проблем, а також аналіз та систематизація основних напрямків формування організаторських здібностей військового керівника.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось у рамках перспективного та поточного планів наукових досліджень Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Матеріали дослідження використано при опрацюванні НДР № 204-1333І “Психолого-педагогічні основи навчання та виховання прикордонників у сучасних умовах”. Здобувач брала участь у виконанні науково-дослідної роботи у ролі співвиконавця.
Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України (Протокол № 4 від 12.11.2002 р.).
Мета дослідження полягає у визначенні структури і змісту організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу та виявленні психологічних особливостей формування таких здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі їх навчання у вищому військовому навчальному закладі.
Завдання дослідження
1. На основі теоретичного аналізу наукових підходів до вивчення проблеми організаторських здібностей особистості уточнити психологічну сутність, структуру та показники організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу.
2. За результатами емпіричного дослідження з'ясувати психологічну характеристику рівнів сформованості організаторських здібностей керівників прикордонних підрозділів та особливості їх психодіагностики.
3. Визначити основні напрямки та психологічні особливості формування організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників
Об'єктом дослідження є організаторські здібності офіцерів-прикордонників.
Предметом дослідження є організаторські здібності керівника прикордонного підрозділу та психологічні особливості їх формування у курсантів вищого військового навчального закладу.
Гіпотеза дослідження. Успішність управлінської діяльності офіцера-прикордонника значною мірою зумовлена ступенем сформованості його організаторських здібностей. Якщо чітко визначити психологічний зміст, структуру та показники організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу, а також основні напрямки їх формування в курсантів, то це сприятиме ефективній підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі їх навчання у вищому військовому навчальному закладі.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс взаємопов'язаних методів дослідження:
теоретичні: загальнонаукові (системний аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних) - застосовувалися з метою зіставлення різних точок зору, уточнення окремих понять, психологічної сутності та особливостей організаторських здібностей військового керівника;
емпіричні: спостереження, бесіда, анкетування, тестування, метод експертних оцінок - з метою вивчення предмета дослідження;
методи математичної статистики - використовувалися для опрацювання експериментальних даних і встановлення кількісних залежностей між явищами, що досліджувалися.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження.
Уперше: встановлено психологічний стандарт рівнів сформованості організаторських здібностей, необхідний для ефективної діяльності керівника прикордонного підрозділу; розроблено пропозиції викладацькому складу та керівникам курсантських підрозділів щодо формування організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників, а також курсантам як суб'єктам формування власних організаторських здібностей.
Уточнено: психологічну сутність, зміст, структуру та показники організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу; психологічні особливості формування організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників.
Подальшого розвитку набули основні напрямки формування організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників, зокрема: інтенсифікація діяльності викладацького складу, активізація діяльності керівників курсантських підрозділів, а також підвищення ролі курсанта у формуванні власних організаторських здібностей.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані при: підготовці молодих викладачів та керівників курсантських підрозділів до формування організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників; підготовці практичних рекомендацій курсантам як майбутнім керівникам прикордонних підрозділів; розробці методичних матеріалів з навчальних дисциплін.
Основні результати дослідження впроваджено: у навчально-виховному процесі Національної академії ДПСУ імені Богдана Хмельницького (акт реалізації від 02.02.2006 року); Хмельницького університету управління та права (акт реалізації № 14 від 12.01.2006 року); у наукових дослідженнях Науково-дослідного інституту ДПС України (акт реалізації № 142 від 06.02.2006 року).
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні результати дисертаційної роботи обговорювались на міжвузівських науково-практичних конференціях “Самовиховання як фактор розвитку особистості” (м. Хмельницький, 2002 р.), “Проблеми становлення духовності і моралі молодої людини в сучасних умовах”(м. Львів, 2003 р.), “Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства” (м. Мелітополь, 2004 р.), на третіх Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читаннях “Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (м. Ірпінь, 2005 р.), на засіданнях кафедри педагогіки і психології Національної академії Державної прикордонної служби України (м. Хмельницький, 2002-2005 рр.). Вони отримали позитивну оцінку та рекомендації до захисту у спеціалізованій вченій раді Національної академії Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького.
Публікації за темою дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 6 наукових статтях, з них 5 - у збірниках, що входять до переліку фахових наукових видань.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та 5 додатків. Основний зміст роботи викладено на 156 сторінках. Ілюстративний матеріал подано у 16 таблицях. Список використаних джерел нараховує 205 найменувань.
Основний зміст дисертаціїЇ
У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність; визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження; сформульовано гіпотезу дослідження; вказано теоретико-методологічні основи; визначено наукову новизну, теоретичну, практичну значущість; наведено відомості про апробацію та впровадження його результатів.
У першому розділі “Теоретичний аналіз основних напрямків досліджень проблеми організаторських здібностей особистості у вітчизняній та зарубіжній психології” розкрито результати теоретичного аналізу досліджень організаторських здібностей особистості, уточнено психологічну сутність, структуру, критерії та показники організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу.
Аналіз наукової літератури свідчить, що поняття “здібності” досить широко використовується в науці та освіті, насамперед інноваційній освіті. Однак при цьому спостерігається деяка неузгодженість щодо трактування цього поняття. З одного боку, іноді до здібностей у літературі зараховують усю сферу можливостей людини, прояви її індивідуальності, творчого потенціалу та ін. З іншого боку, поняття здібностей, втрачаючи свій власний психологічний зміст, стало перекриватися іншими психологічними поняттями, такими, як рівень інтелектуального розвитку, рівень розвитку творчого мислення, індивідуальні особливості розумового розвитку. Більшість дослідників визначають здібності як психічну властивість особистості, що дає змогу оволодіти і займатися певною діяльністю та являє необхідну умову успіху. Щодо організаторських здібностей особистості, то вони є системним сполученням загальних і спеціальних індивідуально-психологічних особливостей суб'єкта, що обумовлюють його готовність до організаторської діяльності та є необхідною умовою успішності керівника-організатора.
Необхідно зазначити, що у зарубіжні психологи організаторські здібності розглядають здебільшого як один з аспектів лідерства. При цьому організатора називають лідером, а організаторські здібності - рисами, особливостями, психологічними характеристиками лідера. Дослідники підкреслюють, що лідер може бути, а може і не бути офіційним керівником групи і що оптимальним є синтез лідера і керівника в одній особі.
До найбільш ранніх спроб побудувати теорію лідерства належить біологізаторський напрям (включаючи теорії елітарності), який оснований на твердженні, що одні особи народжуються, щоб бути лідерами, інші - щоб підкорятися. Прихильники цих теорій визначають лідерське призначення індивіда вродженими фізичними та психологічними характеристиками чи спадковою належністю до елітних соціальних груп (С. Джибб та ін.). Згодом виник принципово новий підхід до проблеми організаторських здібностей - соціально-психологічний. Представники цього напрямку в дослідженні проблеми лідерства обмежуються наведенням переліків рис особистості лідерів (Р. Кеттелл та ін.).
У межах системного підходу в зарубіжній психології існує концепція лідерства, що розуміється як “система впливів”. Прихильники цієї теорії відзначають, що, з одного боку, організатор впливає на підлеглих, але, з іншого боку, настільки ж важливим є факт впливу підлеглих на організатора. Для західних учених цей підхід має яскраву утилітарно-емпіричну специфіку та застосовується для вирішення практичних питань організаторської діяльності, підготовки і добору лідерів в армії, інших сферах (У. Ньюмен та ін.).
Аналіз науково-психологічних джерел свідчить, що вітчизняними дослідниками зроблено значний внесок у вивчення організаторських здібностей. А.Г. Ковальов, Я.Л. Коломінський, Є.С.Кузьмін, Л.І. Уманський започаткували суб'єктивно-психологічний напрямок дослідження проблем комунікативних і організаторських здібностей особистості. Л.М. Карамушка, Л.Е. Орбан-Лембрик, Я.І. Шкурко зосереджують свою увагу на вивченні впливу організаторських здібностей керівника на якість міжособистісної ділової взаємодії (соціально-психологічний напрям дослідження). Представники акмеологічного підходу Б.Г. Ананьєв, А.О. Деркач, Л.Е. Орбан-Лембрик, О.Д. Сафін вважають розвиток організаторських здібностей керівника одним із шляхів формування професіоналізму. Р.Л. Кричевський, А.У. Хараш у руслі традиційно психологічного підходу визначають комплекс найважливіших організаторських якостей.
Особливу зацікавленість, і це зумовлено специфікою нашої роботи, викликають дослідження організаторських якостей осіб, які навчаються у спеціалізованих навчальних закладах, зокрема, у вищих військових навчальних закладах. Вивченням окремих аспектів цієї проблематики займалися А.Ю. Видай, В.В. Дударєв, В.Г. Кельбя, О.К. Маковський, І.Г. Радванський, А.С. Троц та ін. Проте психологічні особливості формування організаторських здібностей у майбутніх керівників прикордонних підрозділів не було предметом їх дослідження.
На основі аналізу наукових праць, визначено, що під організаторськими здібностями керівника прикордонного підрозділу слід розуміти психологічні особливості індивіда, що дають йому можливість успішно спрямовувати дії та поведінку особового складу підлеглого підрозділу відповідно до своїх намірів. У процесі теоретизації предмета дослідження уточнено основні показники організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу, до яких слід зараховувати: професійну компетентність, уміння працювати з людьми, вимогливість, оперативність, цілеспрямованість та відповідальність. З'ясовано, що організаторська діяльність і організаційні відносини є інтегральним компонентом різних аспектів військової діяльності, оскільки в кожній її підструктурі (пізнавальній, конструктивній, особливо комунікативній) міститься організаційний компонент.
Структура організаторської діяльності офіцера-прикордонника відображає сукупність таких елементів, як організація своєї діяльності (самоорганізація); організація служби підлеглих (розподіл доручень, визначення завдань і повноважень виконавців, організація виконавчої дисципліни та відповідальності за доручену справу); організація взаємодії з іншими прикордонними підрозділами, а також з підрозділами внутрішніх справ та митних органів.
Практика свідчить, що діяльність офіцерів органів охорони державного кордону як керівників прикордонних підрозділів значно відрізняється від діяльності їх колег з інших структур. Перш за все це зумовлене специфікою прикордонної служби та її складністю. Адже начальник прикордонної застави, крім реалізації управлінських функцій, загальних для будь-якого керівника, повинен організовувати: охорону визначеної ділянки державного кордону, припинення на кордоні протиправної діяльності, пропуск осіб і транспортних засобів через кордон та ін. При цьому йому потрібно діяти самостійно (прикордонна застава є автономним підрозділом), оперативно (від своєчасного прийняття рішення залежать результати боротьби з нелегальною міграцією, контрабандою, злочинністю та наркобізнесом), у межах правового поля (порушення вимог законодавства та норм міжнародного права може спровокувати міждержавний скандал). До того ж, начальнику прикордонної застави належить організовувати взаємодію із сусідніми прикордонними заставами чи відділеннями прикордонного контролю, підрозділами внутрішніх справ та митних органів. За своїми посадовими обов'язками йому потрібно співпрацювати з місцевим населенням та активістами громадських формувань з охорони державного кордону. Все мовлене вище вказує на важливу роль організаторських здібностей у діяльності керівника прикордонного підрозділу і підкреслює особливе значення процесу формування таких здібностей у курсантів вищого військового навчального закладу.
Загалом огляд науково-психологічної літератури та аналіз основних напрямків досліджень проблеми організаторських здібностей особистості засвідчив відсутність науково-обґрунтованих праць, присвячених відображенню психологічного змісту та структури організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу. Звідси виникає необхідність у визначенні емпіричним шляхом структури організаторських здібностей офіцера-прикордонника та з'ясуванні психологічної характеристики рівнів розвитку цих здібностей.
У другому розділі “Емпіричне дослідження організаторських здібностей у майбутніх керівників прикордонних підрозділів” розкрито основні етапи дослідження організаторських здібностей майбутніх офіцерів-прикордонників, уточнено зміст і структуру організаторських здібностей, а також проведено психодіагностику рівнів сформованості організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників.
Програмою дослідження було передбачено провести: уточнення структури організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу; з'ясування психологічної характеристики рівнів розвитку організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників та психодіагностики рівнів розвитку цих здібностей.
З метою уточнення структури організаторських здібностей ми провели спеціальне опитування серед керівників прикордонних підрозділів (начальників та заступників начальників прикордонних застав, відділень КПП Держприкордонслужби, офіцерів курсантських підрозділів Національної академії ДПСУ, командирів взводів та рот). В опитаній вибірці 44,7 % офіцерів із професійним стажем більше 3 років (група № 2) і 55,7 % офіцерів із професійним стажем менше 3 років (група № 1). При проведенні опитування ми виходили з загального положення, що в структурі організаторських здібностей можна виділити три блоки властивостей: загальні, базові, специфічні.
Аналіз результатів опитування за першим блоком якостей дав змогу з'ясувати, що основна частина офіцерів із професійним стажем менше трьох років (70,7%) і офіцерів з професійним стажем більше трьох років (69,3%) оцінює як „необхідні” у своїй професійній діяльності ті якості особистості, прояв яких найтісніше пов'язаний з виконанням службового обов'язку: високий рівень соціальної відповідальності, громадянська мужність, непримиренність у боротьбі з порушниками правопорядку, справедливість. Якості, що визначають ступінь особистої і професійної надійності працівника (совісність і обов'язковість, почуття відповідальності за свої вчинки), розглядаються більш досвідченими офіцерами переважно як необхідні (66%), молодими офіцерами - як бажані (59,1 %).
Вольові якості особистості, що характеризують здатність керівника організувати власну діяльність (організованість, планомірність у роботі), одержують максимально високу оцінку в більшості офіцерів з професійним стажем більше 3-х років (86%). Цю думку поділяє не численна, але основна частина представників групи молодих офіцерів (56,3%).
Зазначимо, що представники обох груп високо оцінили важливість властивостей, що характеризують нервову систему людини, її інтелектуальний розвиток, а також специфічні властивості.
Загалом отримані в результаті опитування дані дали можливість скласти схему структури організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу:
І рівень: базові організаторські властивості:
1. Вольова організація особистості - сукупність особистісних властивостей, що відображають рівень розвитку таких якостей особистості, як ціннісно-смислова організація особистості, рівень організації діяльності, рішучість, наполегливість, самовладання, самостійність.
2. Типологічні властивості нервової системи - група якостей, що поєднує нервово-психічну стійкість і оптимальний рівень розвитку нервових процесів.
3. Оптимальний рівень інтелектуального розвитку особистості - ступінь розвитку основних когнітивних характеристик: ерудиції, гнучкого і творчого мислення, пам'яті, уяви та ін.
ІІ рівень: специфічні організаторські властивості:
1. Психологічна впливовість - властивості особистості керівника, що відображають його здатність впливати на людей і спонукати їх до діяльності.
2. Комунікативна компетентність - властивості, наявність яких свідчить про здатність керівника встановлювати і підтримувати емоційні контакти з будь-якими учасниками спілкування.
3. Психологічна проникливість - особистісні властивості, що детермінують здатність керівника визначати психічні особливості, мотиви і психічні стани людей.
4. Схильність до організаторської діяльності - властивості особистості керівника, що характеризують його готовність і бажання в потрібний момент узяти на себе роль лідера та відповідальність за доручену справу.
Для підтвердження відповідності запропонованої структури організаторських здібностей реальним вимогам прикордонної практики ми провели додаткове опитування офіцерів, не залучених у першому опитуванні (табл. 1).
керівник прикордонний офіцер
Таблиця 1
Вплив елементів структури організаторських здібностей на успішність управлінської діяльності керівника прикордонного підрозділу
|
№ з/п |
Елементи структури організаторських здібностей |
Кількість відповідей (%) Ця властивість для керівника прикордонного підрозділу |
||||||
|
не має значення |
є бажаною |
є необхідною |
||||||
|
Офіцери з професійним стажем |
||||||||
|
< 3р. |
? 3р. |
< 3р. |
? 3р. |
< 3р. |
? 3р. |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
Базові організаторські властивості |
||||||||
|
1 |
Високий рівень вольової організації особистості |
- |
- |
7,1 |
12 |
92,9 |
88 |
|
|
2 |
Оптимальний рівень розвитку типологічних властивостей нервової системи |
3,6 |
3,5 |
8,7 |
4,8 |
87,7 |
91,7 |
|
|
3 |
Оптимальний рівень розвитку когнітивних властивостей |
8,7 |
4,8 |
10 |
9,8 |
81,3 |
85,4 |
|
|
Специфічні організаторські властивості |
||||||||
|
1 |
Психологічна впливовість |
3,6 |
3,5 |
6,1 |
13,5 |
90,3 |
83 |
|
|
2 |
Комунікативна компетентність |
- |
2,3 |
13,5 |
9,7 |
86,5 |
88 |
|
|
3 |
Психологічна проникливість |
2,3 |
3,5 |
7,4 |
8,5 |
90,3 |
88 |
|
|
4 |
Схильність до організаторської діяльності |
4,8 |
9,7 |
3,6 |
23,5 |
91,6 |
66,8 |
До опитування було залучено 109 (48,9%) керівників прикордонних підрозділів з професійним стажем менше 3 років і 114 (51,1%) офіцерів з професійним стажем більше 3 років.
Результати опитування свідчать, що всі згадані властивості респонденти вважають важливими професійно значущими характеристиками успішного керівника прикордонного підрозділу. Особливо високі оцінки від обох груп респондентів одержали специфічні властивості особистості офіцера-керівника. Таким чином, структура організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу включає базові властивості та специфічні властивості.
Згідно з нашим припущенням, специфічні властивості формуються на основі базових. Це припущення знайшло своє підтвердження у процесі подальшого дослідження.
У ході наступного етапу було досліджено: елементи структури організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу; оптимальний для успішного організатора рівень розвитку властивостей, що становлять структуру організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу.
Об'єктом дослідження були організаторські здібності офіцерського складу - керівників прикордонних підрозділів, рівень розвитку організаторських здібностей яких, відповідно до відгуків колег і командування, а також наявності різного роду заохочень (за результатами аналізу особових справ, проведеного кадровими органами), може безперечно характеризуватися як високий та дуже високий.
Результати проведеного обстеження дали змогу визначити оптимальні рівні сформованості організаторських властивостей керівника прикордонного підрозділу. З'ясовано, що детермінантами успішного виконання організаторських повноважень є наявність: високого рівня вольової організації особистості; високого рівня сили нервових процесів збудження і гальмування; дуже високого рівня рухливості нервових процесів і нервово-психічної стійкості; інтелекту, що відповідає високому та середньому рівню; високого рівня розвитку специфічних якостей особистості (психологічної впливовості, комунікативної компетентності, психологічної проникливості, схильності до лідерства).
Розроблений стандарт розвитку організаторських здібностей можна розглядати як основний орієнтир для психодіагностики і розвитку організаторських здібностей у майбутніх керівників прикордонних підрозділів.
Для виявлення ступеня сформованості базових і специфічних організаторських властивостей у майбутніх керівників прикордонних підрозділів було обстежено курсантів Національної академії ДПСУ. Вивчення вольової організації їх особистості дало змогу з'ясувати, що в більшості курсантів рівень розвитку усіх вольових якостей є середнім. На цьому рівні розвитку перебувають рішучість і самовладання (75 %), ціннісно-смислова організація особистості (70,4 %), самостійність (69,1 %), організація діяльності (65,8 %), наполегливість (62,5 %). Кількість курсантів з високим рівнем розвитку перерахованих якостей є невеликою і коливається від 13,8 % до 25 %. Низький рівень розвитку вольових якостей коливається за окремими їхніми видами в діапазоні від 7,2 % до 10,5 %. Інтегративний показник “Воля” має високе значення лише в 20,4 % обстежених, абсолютна ж більшість курсантів (70,4 %) характеризується середнім рівнем розвитку цієї якості. Аналіз вольової організації особистості демонструє, що тільки 5,3 % курсантів відповідає стандарту розвитку цієї категорії якостей ефективного керівника прикордонного підрозділу. Крім цього, в курсантів виявлено невисокий рівень сформованості специфічних властивостей особистості керівника, особливо це стосується психологічної проникливості (87,4 %) та схильності до організаторської діяльності (54,5%).
Зіставлення ступеня сформованості специфічних властивостей особистості в курсантів із необхідним стандартом рівня сформованості цих властивостей в успішного керівника прикордонного підрозділу демонструє, що лише 27,3 % курсантів за виразністю цих якостей відповідає стандарту. У зв'язку з цим виникає необхідність цілеспрямованого формування і розвитку організаторських здібностей курсантів у процесі навчання і виховання. Специфічні властивості особистості мають надбудовну природу і формуються винятково в процесі навчально-виховної діяльності і спілкування. Це означає, що їхнє формування може успішно відбуватися в період навчання і професійної підготовки курсантів за умови чіткого визначення основних напрямків формування організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників і відповідної підготовки суб'єктів цієї діяльності.
У третьому розділі “Основні напрямки формування організа-торських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників” розкрито основні напрямки та психологічні особливості формування організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників. Цей матеріал узагальнено в пропозиціях: з інтенсифікації діяльності викладацького складу щодо формування організаторських здібностей у курсантів; з активізації діяльності керівників курсантських підрозділів щодо формування організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників, щодо підвищення ролі курсанта як суб'єкта формування власних організаторських здібностей.
Практика свідчить, що формування викладацьким складом вищого військового навчального закладу організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників відбувається в процесі проведення навчальних занять. Однак цей процес, залежно від основних видів занять, має свою специфіку. Слід сказати, що у вищому військовому навчальному закладі, крім загальноприйнятих видів занять, проводяться тактико-стройові заняття, тактичні (тактико-спеціальні), командно-штабні навчання, військові ігри та інші. Саме на цих заняттях викладачі повинні створювати максимально сприятливі умови для формування організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників.
Зазначено, що військовий педагог як суб'єкт навчання повинен навчати курсантів, формувати в них мотивацію навчально-пізнавальної діяльності та самовдосконалення. При цьому слід пам'ятати, що йдеться про фахівця, якому належить здійснювати управлінські функції в особливих умовах діяльності. Тому викладацький склад повинен залучати курсантів до активних практичних дій в ситуації, наближеній до реальної. З цією метою на польових заняттях потрібно відтворювати зовнішню картину ймовірних дій (наприклад, прикордонної сутички з озброєними порушниками кордону) та надавати можливість кожному курсанту здійснювати керівництво підлеглим особовим складом. При цьому до опрацювання навчально-бойових завдань обов'язково включаються елементи ризику та небезпеки. Необхідно, щоб на заняттях створювалися проблемні ситуації, завдання відпрацьовувалися у складних кліматичних умовах, у скороченому режимі часу з великими фізичними навантаженнями. Все це повинно сприяти, крім засвоєння знань, формуванню у майбутніх офіцерів самостійності, ініціативності, рішучості та цілеспрямованості.
На заняттях викладачам слід звертати увагу не лише на процес засвоєння курсантами навчального матеріалу, а й на дотримання ними форми одягу, правил поведінки, володіння емоційно-вольовою сферою. Обов'язково потрібно розвивати компоненти вербальної культури мовлення курсантів.
Загалом викладацький склад повинен сприяти самостійному формуванню в курсантів навичок вільного і правильного викладання своїх думок, самоконтролю і адекватної самооцінки свого мовлення, позбавленню слів-паразитів та розширенню словникового запасу.
Інтенсифікація діяльності викладацького складу щодо формування організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників передбачає посилення ролі військового викладача як суб'єкта навчання, виховання, розвитку та самовдосконалення курсантів. При цьому головна увага повинна приділятися формуванню в курсантів індивідуально-психологічних особливостей, які відображають їх готовність до успішного виконання ролі керівника прикордонного підрозділу.
Для формування повноцінного майбутнього керівника командирам курсантських підрозділів слід чітко планувати та контролювати розподіл нарядів, де курсант має виконувати роль старшого, і сприяти йому у засвоєнні такої ролі. Керівники навчальних підрозділів повинні допомагати курсантам у виконанні обов'язків посадових осіб добового наряду, старших команд, чергових навчальних груп, підтримувати в складних ситуаціях, за необхідності, поправляти і спрямовувати в потрібному напрямку.
Практика свідчить, що у вищому військовому навчальному закладі суб'єктами формування організаторських здібностей постають, як правило, викладачі та командири (начальники) курсантів. При цьому роль самих курсантів у цьому процесі є не значною. Це пояснюється тим, що курсанти, не маючи життєвого досвіду, ще не знають, як формувати в собі якості керівника. Такий стан справ потребує термінових змін. Існує нагальна потреба у розробці системи саморозвитку курсанта як майбутнього керівника. Майбутній офіцер повинен самостійно формувати в себе основні якості керівника, а саме: інтелект, цілеспрямованість, ініціативу та ділову активність, впевненість у собі, уміння працювати з людьми, вимогливість та готовність приймати рішення і брати відповідальність за це на себе (табл. 2).
Таблиця 2
Курсант як суб'єкт формування власних організаторських здібностей
|
Основні якості керівника |
Шляхи та умови саморозвитку курсантом якостей керівника |
|
|
Інтелект |
Вивчення науково-популярної літератури. Тренування у вирішенні складних завдань. Участь в інтелектуальних іграх. |
|
|
Цілеспрямованість |
Розвиток навичок чіткого визначення мети та неухильного прагнення її досягнення. Тренування здатності досягати цілі, незважаючи на труднощі. |
|
|
Ініціатива та ділова активність |
Тренування навичок швидкого усвідомлення мотиву дій. Розвиток кмітливості. |
|
|
Упевненість у собі |
Формування компетентності. Тренування емоційно-вольової стійкості. Оволодіння прийомами саморегуляції та самоконтролю. |
|
|
Уміння працювати з людьми |
Розвиток мовлення та комунікативності. Відпрацювання ораторських навичок. |
|
|
Готовність приймати рішення |
Розвиток системного та аналітичного мислення. Участь у процесі прийняття рішення старшими начальниками. |
|
|
Вимогливість |
Формування в собі вміння домагатися ретельного виконання колегами спільних службових завдань. Розвиток навичок самоконтролю та контролю. |
|
|
Відповідальність |
Формування в собі почуття обов'язку. Розвиток уміння взяти на себе відповідальність за певну ділянку роботи, чиїсь дії та вчинки. |
Аналіз наукових джерел та результатів досліджень свідчить, що курсанту як майбутньому офіцерові-прикордоннику для формування власних організаторських здібностей потрібно активно засвоювати інформацію, що стосується прикордонної діяльності загалом та управлінської зокрема. Практичне застосування таких знань забезпечує їх перехід в організаторські навички та вміння. Враховуючи думку дослідників, що знання перетворюються на навички лише завдяки постійним вправам, курсантам потрібно самостійно працювати над собою. Організаторська навичка є результатом багаторазових і цілеспрямованих вправ. При цьому вправи мають спиратися на усвідомлення курсантом мети конкретної вправи, інакше вони не будуть ним виконуватися.
Майбутній офіцер повинен поповнювати свій багаж знань, розширювати світогляд, підвищувати пізнавальну активність, щоб оволодіти системою розумових операцій, виробити власний стиль і стратегію вирішення проблем. Він має отримати достатній запас планів і комбінацій, а також володіти спроможністю швидко їх застосовувати або вибирати між ними. Адже при непередбачених змінах ситуації набирає чинності така властивість розуму командира, як швидкість орієнтування, міркування і прийняття рішення.
Курсанту необхідно привчати себе знаходити неординарні шляхи вирішення проблем, які виникають перед курсантським колективом протягом навчання. За роки навчання важливо, щоб він не перетворився на безініціативного підлеглого, виконуючи певний набір ролей, характерних для виконавця (підлеглого). Адже саме через те на початку офіцерської служби більшість молодих офіцерів відчуває значні труднощі в службовій діяльності. Багато з них буває просто не готовими правильно і раціонально використовувати надану їм владу, а також взяти на себе відповідальність за інших людей (своїх підлеглих) та їх поведінку. Зважаючи на цю думку, вважаємо, що курсант повинен намагатися самостійно засвоювати певний набір ролей, що сприяють формуванню організаторських здібностей. Йдеться про виконання обов'язків чергового навчальної групи, про несення служби в ролі старшого добового наряду, про керівництво робочою групою під час парко-господарського дня та ін.
Загалом ефективна підготовка курсантів як майбутніх керівників прикордонних підрозділів залежить від доцільної діяльності суб'єктів формування їхніх організаторських здібностей. Впровадження у цей процес комплексного підходу, а також залучення усіх можливостей вищого військового навчального закладу буде сприяти формуванню повноцінного майбутнього керівника.
Висновки
1. Теоретично з'ясовано, що організаторські здібності особистості є системним сполученням загальних і спеціальних індивідуально-психологічних особливостей суб'єкта, що обумовлюють його готовність до організаторської діяльності та є необхідною умовою успішності керівника-організатора. При цьому під організаторськими здібностями керівника прикордонного підрозділу слід розуміти психологічні особливості індивіда, що дають йому можливість успішно спрямовувати дії та поведінку особового складу підлеглого підрозділу відповідно до своїх намірів.
2. Зміст організаторської діяльності офіцера-прикордонника є сукупністю таких елементів, як: організація своєї діяльності як спеціаліста (самоорганізація); організація служби підлеглих (розподіл доручень, визначення завдань і повноважень виконавців, організація виконавської дисципліни та відповідальності за доручену справу); організація взаємодії з іншими прикордонними підрозділами, а також із підрозділами внутрішніх справ, митних органів тощо.
З'ясовано соціально-психологічні особливості діяльності керівника прикордонного підрозділу, якими є: одночасна спрямованість управлінського процесу на людину і на соціальну групу; більша, ніж в інших (невійськових) сферах, залежність результату від психологічних якостей керівника; суттєвий вплив на результат організаторської діяльності змістовного наповнення міжособистісної взаємодії у вигляді взаємин з підлеглими та службової взаємодії з іншими спеціалістами; значна залежність ефективності організаторської діяльності від соціально-психологічних детермінант, породжених професійною взаємодією, а також дією таких соціально-психологічних механізмів впливу, як переконання, навіювання, наслідування, зараження прикладом, примус.
3. У процесі емпіричного дослідження з'ясовано, що структура організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу має два рівня особистісних властивостей: базові властивості та специфічні властивості. До базових властивостей належать: високий рівень вольової організації особистості, оптимальний рівень розвитку типологічних властивостей нервової системи (нервово-психічна стійкість, рухливість нервових процесів та їх сила з боку збудження і гальмування), інтелект. До специфічних властивостей належать: психологічна впливовість, комунікативна компетентність, психологічна проникливість, схильність до організаторської діяльності.
4. Визначено оптимальний рівень сформованості властивостей особистості офіцера-прикордонника, що є необхідним для здійснення організаційних повноважень, на його основі розроблено стандарт розвитку організаторських здібностей. Цей стандарт потенційно може бути використаний як основний орієнтир для психодіагностики і формування організаторських здібностей у майбутніх керівників прикордонних підрозділів. Показниками сформованості організаторських здібностей майбутнього керівника прикордонного підрозділу є: високий рівень вольової організації особистості; високий рівень сили нервових процесів збудження і гальмування, дуже високий рівень рухливості нервових процесів і нервово-психічної стійкості; інтелект, що відповідає високому чи середньому рівню; високий рівень розвитку специфічних якостей особистості.
5. Зіставлення ступеня сформованості специфічних властивостей особистості в курсантів із необхідним стандартом рівня сформованості цих властивостей в успішного керівника прикордонного підрозділу демонструє, що лише 27,3 % майбутніх офіцерів за виразністю цих якостей відповідають стандарту. У зв'язку з цим виникає необхідність цілеспрямованого формування і розвитку організаторських здібностей курсантів у процесі навчання і виховання.
6. За результатами теоретичного та емпіричного вивчення проблеми організаторських здібностей особистості автором виявлено основні напрямки та психологічні особливості формування організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників, а також розроблено пропозиції щодо удосконалення цієї діяльності, особлива роль у якій належить викладацькому складу вищого військового навчального закладу, керівникам курсантських підрозділів, а також самому курсанту.
Загалом результати дослідження вказують на те, що успішність управлінської діяльності офіцера-прикордонника зумовлена ступенем сформованості його організаторських здібностей. Чітке визначення психологічного змісту, структури та показників організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу, а також основних напрямків їх формування в курсантів, сприяє ефективній підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі їх навчання у вищому військовому навчальному закладі.
Слід зазначити, що межі нашої роботи не дають змоги вирішити цілої низки питань, які можуть поглибити вивчення проблеми організаторських здібностей керівників прикордонних підрозділів. Серед перспективних напрямків подальших розвідок цієї проблеми є розробка психологічних методик самовдосконалення курсантів як майбутніх керівників прикордонних підрозділів, а також обґрунтування психологічного інструментарію для добору офіцерів на посади командирів навчальних груп у вищі військові навчальні заклади.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
Мотозюк Л.М. Аналіз основних напрямів дослідження проблеми організаторських здібностей у вітчизняній та зарубіжній психології // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. С.Д. Максименка. - К.: 2003, т. V, ч.1. - С. 159-164.
Мотозюк Л.М. Вплив менеджерських характеристик на ефективність діяльності військового керівника тактичного рівня // Збірник наукових праць № 33.- Ч.ІІ. - Хмельницький НАДПСУ, 2005. - С. 195-198.
Мотозюк Л.М. Структура організаторських здібностей військового керівника // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка, - К., 2005. - Ч. 7, Вип. 6. - С. 230 -236.
Мотозюк Л.М. Теоретичний аналіз та особливості прояву організаторських здібностей у прикордонників у системі морально-психологічного забезпечення // Збірник наукових праць № 34.-Ч.ІІ.- Хмельницький НАДПСУ, 2005. - С. 112-116.
Мотозюк Л.М. Психологічний аналіз труднощів у роботі молодого керівника // Збірник наукових праць № 23. - Ч.ІІ. - Хмельницький НАДПСУ, 2002. - С. 114-120.
Мотозюк Л.М. До питання про структуру організаторських здібностей особистості // Збірник наукових праць міжвузівської науково-практичної конференції “Проблеми становлення духовності і моралі молодої людини в сучасних умовах”. - Львів ЛІПБ, 2003. - С. 62-63.
АнотаціїЇ
Мотозюк Л.М. Формування організаторських здібностей у майбутніх керівників прикордонних підрозділів (психологічний аспект). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 - “Психологія діяльності в особливих умовах”. Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2006.
Дисертацію присвячено дослідженню психологічних особливостей формування організаторських здібностей у майбутніх керівників прикордонних підрозділів. За результатами теоретичного аналізу проблеми уточнено психологічну сутність, структуру та показники організаторських здібностей керівника прикордонного підрозділу. З'ясовано психологічну характеристику рівнів формування організаторських здібностей керівників прикордонних підрозділів та особливості їх психодіагностики. Визначено оптимальний рівень сформованості властивостей особистості офіцера та на його основі розроблено стандарт розвитку організаторських здібностей у курсантів. Визначено основні напрямки та психологічні особливості формування організаторських здібностей у майбутніх офіцерів-прикордонників та розроблено пропозиції щодо удосконалення цієї роботи у вищому військовому навчальному закладі.
Ключові слова: організаторські здібності, курсанти, напрямки формування, керівник прикордонного підрозділу.
Мотозюк Л.Н. Формирование организаторских способностей у будущих руководителей пограничных подразделений (психологический аспект). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 - “Психология деятельности в особых условиях”. Национальная академия Государственной пограничной службы Украины им. Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2006.
Диссертация посвящена исследованию психологических особенностей формирования организаторских способностей у будущих руководителей пограничных подразделений. По результатам теоретического анализа проблемы уточнено психологическую сущность, структуру и показатели организаторских способностей руководителя пограничного подразделения. Организаторские способности личности являются системным соединением общих и специальных индивидуально-психологических особенностей субъекта, обусловливающих его готовность к организаторской деятельности и являющихся необходимыми условиями успешности руководителя. При этом под организаторскими способностями руководителя пограничного подразделения следует понимать психологические особенности индивида, позволяющие ему успешно направлять действия и поведение личного состава подчиненного подразделения соответственно своим намерениям.
Содержание организаторской деятельности офицера-пограничника является совокупностью таких элементов, как: организация своей деятельности в качестве специалиста (самоорганизация); организация службы подчиненных (распределение поручений, определение заданий и полномочий исполнителей, организация исполнительской дисциплины и ответственности за порученное дело); организация взаимодействия с другими пограничными подразделениями, а также с подразделениями внутренних дел, таможенных органов и др.
Обнаружено, что структура организаторских способностей руководителя пограничного подразделения включает два уровня личностных свойств: базовые свойства и специфические свойства. К базовым свойствам относятся: высокий уровень волевой организации личности, оптимальный уровень развития типологических свойств нервной системы (нервно-психическая стойкость, подвижность нервных процессов и их сила со стороны возбуждения и торможения), интеллект. К специфическим свойствам относятся: психологическая влиятельность, коммуникативная компетентность, психологическая проницательность, склонность к организаторской деятельности.
Определена психологическая характеристика уровней сформированности организаторских способностей руководителей пограничного подразделения и особенности их психодиагностики. Определён оптимальный уровень сформированности свойств личности офицера, на его основе разработан стандарт развития организаторских способностей. Данный стандарт потенциально может быть использован в качестве основного ориентира для психодиагностики и развития организаторских способностей у будущих руководителей пограничных подразделений. Определены основные направления и психологические особенности формирования организаторских способностей у будущих офицеров-пограничников. По результатам исследования разработаны предложения научно-педагогическому составу по развитию организаторских способностей курсантов и студентов во время аудиторных и внеаудиторных занятий, ежедневной служебной деятельности и экспериментально проверена их эффективность.
Интенсификация деятельности преподавательского состава относительно формирования организаторских способностей у будущих офицеров- пограничников предусматривает усиление роли военного преподавателя как субъекта учебы, воспитания, развития и самосовершенствования курсантов. При этом следует отметить, что речь идет о формировании специалиста, которому надлежит осуществлять управленческие функции в особенных условиях деятельности. Учитывая это, преподавательский состав должен привлекать курсантов к активным практическим действиям в обстановке, приближенной к реальной.
Потребность в активизации деятельности руководителей курсантских подразделений относительно формирования организаторских способностей у будущих офицеров-пограничников обусловливается тем, что именно руководитель курсантского подразделения является первым офицером, у которого курсанты непосредственно на практике учатся, каким образом следует реализовывать управленческие функции. В целом руководитель учебной группы должен быть образцом руководителя офицера для подчиненного личного состава; планировать и контролировать деление нарядов, где курсант должен исполнять роль старшего, и способствовать ему в усвоении такой роли; планировать и контролировать распределение дежурств по учебной группе.
Подобные документы
Природа та сутність здібностей як психологічного явища. Психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Індивідуалізація розвитку художніх здібностей дітей, їх психологічний вплив на формування особистості, рекомендації щодо подальшого розвитку.
курсовая работа [358,1 K], добавлен 21.08.2015Творчі здібності школярів як психологічна проблема. Теоретичні основи розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку. Система творчих завдань як основа для їх розвитку. Методики визначення та оцінка рівня творчих здібностей молодших школярів.
курсовая работа [655,8 K], добавлен 15.06.2010Сутність та види здібностей. Специфіка загальних і спеціальних здібностей. Типи розумових здібностей. Рівні розвитку здібностей: здатність, обдарованість, талант, геніальність. Фактори, що сприяють формуванню та розвитку здібностей, їх реалізації.
реферат [23,6 K], добавлен 23.11.2010Творчі здібності школярів як психологічна проблема. Зміст та форми поняття "творчі здібності". Вікові особливості молодших школярів у контексті формування та діагностики творчих здібностей. Умови розвитку та методика визначення творчих здібностей.
курсовая работа [330,6 K], добавлен 16.06.2010Поняття про здібності: їх види і характеристика. Природа людського інтелекту та здібностей - вроджених особливостей індивіда, які визначають всі його досягнення та набуті ним навички і вміння. Прояви здібностей у дошкільному та у студентському віці.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 07.05.2011Пізнавальна активність як психологічна проблема. Шляхи формування, значення та розвиток пізнавальної активності та здібностей дітей молодшого шкільного віку. Діагностика рівня пізнавальних здібностей та пізнавальної активності молодших школярів.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.06.2010Розвиток вітчизняних і зарубіжних виконавських шкіл гри на духових інструментах. Характеристика професійної майстерності диригентів оркестрів: музичний слух, пам’ять, темперамент. Вимоги до педагогічних, психологічних та організаторських здібностей.
статья [22,4 K], добавлен 07.02.2018Поняття "інтелект" та підходи до його визначення. Загальна характеристика інтелектуальних здібностей. Визначення рівню та стилю логічного мислення. Виявлення невербального рівню інтелекту. Розвинення творчих здібностей. Рівень креативного мислення.
курсовая работа [548,3 K], добавлен 14.09.2016Досліджено особливості професійної діяльності офіцерів-прикордонників. Функції офіцерів Державної прикордонної служби, які пов’язані із взаємодією з підлеглими прикордонниками. Виділення критеріїв сформованості психолого-педагогічної компетентності.
статья [21,8 K], добавлен 24.04.2018Лідерство та керівництво в малих групах, загальні їх поняття й підходи, теорії походження та особливості. Експериментальне вивчення залежності прояву лідерських якостей у підлітковому віці від комунікативних та організаторських здібностей особистості.
курсовая работа [178,7 K], добавлен 28.08.2014
