главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество База знаний Allbest
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Психодіагностика як засіб професійного відбору персоналу Державної прикордонної служби України

Психологічне забезпечення служби з охорони державного кордону, модифікації в технології психодіагностичного забезпечення ефективності професійного відбору персоналу Державної прикордонної служби України, виявлення ознак психологічної непридатності.

Рубрика: Психология
Вид: автореферат
Язык: украинский
Дата добавления: 19.04.2012
Размер файла: 55,3 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Діяльність психологічної служби в школі
Методологічні основи діяльності психологічної служби у сфері освіти. Принципи і цілі діяльності психолога в школі. План роботи психологічної служби в початковій школі. Складання плану роботи практичного психолога в початковій школі на поточний рік.
курсовая работа [61,2 K], добавлена 16.07.2011

2. Психологічні проблеми професійного становлення старшокласників
Методи професійної орієнтації студентів технічного училища, використовані механізми та оцінка їх ефективності. Критерії особистісної ефективності початкової професійної підготовки старшокласників. Психодіагностика професійного становлення школярів
курсовая работа [3,9 M], добавлена 14.07.2009

3. План роботи практичного психолога дошкільного навчального закладу на 2009 – 2010 навчальний рік
Необхідність дії психологічної служби в ДНЗ, збільшення ефективності навчально-виховного процесу як мета її діяльності. Перелік нормативно-правових документів, якими керується психологічна служба. Особливості основних напрямів роботи психологічної служби.
методичка [24,5 K], добавлена 16.10.2009

4. Організація забезпечення психічного здоров'я учасників навчально-виховного процесу засобами комунікації
Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі. Основна мета діяльності психологічної служби. Освітнє середовище школи, вимоги до нього. Створення психологічно безпечного середовища у школі. Відсутність емоційного вигорання.
презентация [887,3 K], добавлена 28.02.2014

5. Шляхи та засоби оптимізації професійного спілкування
Фактори впливу на розвиток умінь професійного спілкування. Психологічні особливості і основи ефективності професійного спілкування юристів. Методика встановлення психологічного контакту. Конфлікт і його психологічна характеристика, шляхи вирішення.
курсовая работа [63,6 K], добавлена 17.01.2011

6. Психологія праці
Розгляд історії розвитку профорієнтаційної роботи. Етапи професійного відбору: складання професіограми на основі матеріалів спостережень та опитувань, визначення природної схильності до певного напрямку діяльності згідно із результатами тестуванням.
реферат [19,8 K], добавлена 09.06.2010

7. Професійна деформація
Поняття, психологічна сутність, особливості прояву явища професійної деформації. Індивідуально-особистісні якості та строк служби у пенітенціарній системі. Взаємозв’язок між індивідуально-особистісними якостями та строком служби в пенітенціарній системі.
дипломная работа [89,3 K], добавлена 30.04.2011

8. Діагностика та формування у співробітників органів внутрішніх справ мотивації професійного самовдосконалення
Аналіз мотивації професійної діяльності. Основні напрямки розвитку мотивації професійного самовдосконалення. Мотиваційна тренінгова програма, як засіб формування розвитку мотивації професійного самовдосконалення співробітників органів внутрішніх справ.
дипломная работа [130,6 K], добавлена 22.08.2010

9. Взаємозв’язок життєвого самовизначення і професійного вибору у студентів коледжу і учнів СЗШ
Поняття життєвого і професійного самовизначення в психології, наукове дослідження цього феномену. Проблеми становлення особистості в старшому підлітковому віці, особливості професійного самовизначення, методика і результати практичного дослідження.
дипломная работа [134,0 K], добавлена 12.02.2011

10. Психологічна робота з учнями
Складання психолого-педагогічної характеристики класного колективу. Участь шкільного психолога в педрадах, класних і шкільних батьківських зборах. Особливості роботи психологічної служби в альтернативних учбових закладах. Взаємодія психолога і вчителя.
реферат [43,9 K], добавлена 26.09.2009


Другие работы, подобные Психодіагностика як засіб професійного відбору персоналу Державної прикордонної служби України

Страница:  1   2 


Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ПСИХОДІАГНОСТИКА ЯК ЗАСІБ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Спеціальність 19.00.09

«Психологія діяльності в особливих умовах»

Заболотний Сергій Миколайович

УДК 159.9:613+159.98:338.24

Хмельницький - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Потапчук Євген Михайлович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, науково-дослідний відділ, провідний науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Бурлачук Леонід Фокович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет психології, декан факультету;

кандидат психологічних наук, доцент Осьодло Василь Ілліч, Національний університет оборони України, кафедра психології та педагогіки, начальник кафедри.

Захист відбудеться « 23 » листопада 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Автореферат розіслано « 18 » жовтня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник О.Б. Самохвалов

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значне ускладнення в сучасних умовах специфічного комплексу завдань з охорони кордонів України вимагає суттєвого підвищення вимог до персоналу Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ), який виконує службові обов'язки в умовах значних психологічних навантажень і супроводжуючих їх комплексів функціонально-психологічних проблем, що виникають у ході виконання складних завдань службової діяльності.

Необхідність вирішення такої проблематики зумовлює пошук шляхів покращення якості та підвищення вимог щодо професійного відбору кандидатів за результатами психодіагностичного обстеження.

Незважаючи на позитивні результати психодіагностичних досліджень під час вхідного професійного відбору, в середньому за рік 900 офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців за контрактом ДПСУ (754 особи - у 2008 р., 911 - у 2009 р., 973 - у 2010 р.) потребують цілеспрямованої професійної психологічної допомоги - динаміка зростання чисельності таких осіб складає за три роки 22,5%. Це свідчить про актуальність проблеми з підвищення якості «вхідного» професійного відбору кандидатів служби в ДПСУ.

Пошук шляхів підвищення ефективності професійного відбору серед кандидатів для діяльності у військово-правоохоронних структурах, зокрема у прикордонному відомстві України, на основі більш якісного діагностування та прогнозування їх професійної придатності до проходження служби (й збереження при цьому належної функціональної працездатності) і визначає важливу роль психодіагностики у вирішенні цієї проблеми.

Таким чином, необхідність комплектації персоналу ДПСУ найбільш придатними особами для їх професійно-службової діяльності в особливих (екстремальних) умовах та актуальність проблематики з підвищення якості професійного відбору майбутніх прикордонників і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Психодіагностика як засіб професійного відбору персоналу Державної прикордонної служби України».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукової та науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Робота тісно пов'язана та спрямована на реалізацію вимог положень Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, затвердженої указом Президента України від 19 червня 2006 року №546/2006 та в межах науково-дослідної роботи «Психодіагностична робота в органах охорони державного кордону як соціально-психологічна проблема», шифр 209-00191 І.

Тема дисертації затверджена вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол №2 від 29.10.2008 р.) (далі - НАДПСУ) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол №4 від 26.05.2009 р.).

Мета дослідження - удосконалити психодіагностичний інструментарій професійного відбору кандидатів до служби у прикордонному відомстві України.

Об'єкт дослідження - професійний відбір персоналу Державної прикордонної служби України.

Предмет дослідження - психодіагностика як засіб професійного відбору кандидатів до служби у прикордонному відомстві України.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан розробки в науково-психологічній літературі проблеми психодіагностики в процесі професійного відбору кандидатів до проходження служби в Державній прикордонній службі України.

2. Дослідити сучасну технологію психодіагностичного забезпечення професійного відбору кандидатів до проходження служби в прикордонному відомстві та з'ясувати її відповідність сучасним вимогам прикордонної служби.

3. Обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методично-критеріальні модифікації в технології психодіагностичного забезпечення професійного відбору персоналу Державної прикордонної служби України; розробити практичні рекомендації щодо внесення необхідних змін у відповідні відомчі документи.

Методи дослідження. Для розв'язання визначених завдань були застосовані методи: теоретичні - аналіз, узагальнення, співставлення, порівняння, моделювання, систематизація та класифікація (для визначення теоретичних основ та концептуальних можливостей психодіагностики в системі професійного відбору, розробки моделі експерименту в особливих умовах діяльності персоналу ДПСУ); емпіричні - констатувальний експеримент; психодіагностичні методи: спостереження, тестування, анкетування, співбесіда, експертне оцінювання(для дослідження ефективності психодіагностики персоналу ДПСУ з метою професійного відбору кандидатів до навчання у НАДПСУ та проходження військової служби за контрактом у ДПСУ); методи математичної обробки результатів експериментального дослідження - порівняльний аналіз, статистичний аналіз на основі параметричних та непараметричних критеріїв, дисперсійний аналіз (для оцінки значущості відмінностей між групами за ознаками професійної придатності).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше обґрунтовано та експериментально перевірено методично-критеріальні модифікації в технології психодіагностичного забезпечення ефективності професійного відбору персоналу Державної прикордонної служби України на основі психодіагностичного дослідження цілісного психологічного СМИЛ профілю особистості майбутнього прикордонника в комплексі з показниками психодіагностичних методик в наявній системі професійного відбору персоналу Державної прикордонної служби України;

удосконалено: технологію психодіагностичного забезпечення професійного відбору кандидатів до проходження військової служби в Державній прикордонній службі України, виявлено можливості її модифікації з метою підвищення ефективності професійного відбору персоналу; критеріальний комплекс для визначення рівня професійної придатності майбутніх прикордонників;

подальшого розвитку набули: змістова інтерпретація понять «професійна придатність» та «професійно-психологічна придатність» особистості до особливих умов діяльності; положення щодо визначення базисної ролі психодіагностики «вхідного» професійного відбору у визначенні довгострокового прогнозу розвитку й збереження працездатності персоналу Державної прикордонної служби України.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що їх можна використовувати в процесі професійної діяльності офіцерів-психологів органів охорони державного кордону України, в процесі їх професійної підготовки та перепідготовки, а також в організації та проведенні комплексних психологічних обстежень відділів прикордонної служби.

Основні результати дослідження впроваджено в систему психологічного забезпечення служби з охорони державного кордону України, зокрема: у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації №26/4283 від 23.11.2010 р.), Навчальному центрі підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України (акт реалізації від 8.12.2010 р.), а також психологічного забезпечення служби інших структур, зокрема Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Хмельницькій області (акт реалізації від 31.12.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях «Сучасні напрямки теоретичних та прикладних досліджень» (Одеса, 2009 р.), «Перспективні інновації в науці, освіті, виробництві та транспорті» (Одеса, 2010 р.); Шостій всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку» (Севастополь, 2010 р.); Третій всеукраїнській науково-практичній конференції «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України» (Хмельницький, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено у 9 наукових публікаціях, із них 5 надруковано у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 8 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 214 сторінок і містить 23 таблиці. Список використаних джерел -78 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі - «Теоретико-методологічний аналіз психодіагностичної роботи в системі професійного відбору персоналу» - здійснено теоретичний аналіз наукових досліджень щодо змісту, структури та завдань професійного відбору, а також сутності професійного відбору (далі - ПВ) персоналу силових та правоохоронних структур; проаналізовано психодіагностику як засіб визначення та прогнозування рівня професійної придатності персоналу; з'ясовано особливості системи психодіагностики персоналу для сфер із особливими умовами діяльності; психодіагностику розглянуто як засіб забезпечення адекватного до особливих умов прикордонної служби рівня професійної придатності персоналу.

На основі аналізу фахової наукової літератури (В. Бодров, М. Макаренко, К. Платонов, В. Шадріков) встановлено, що в контексті ПВ спеціалістів головними завданнями є: а) визначення здібностей кандидатів до виконання певного виду діяльності за станом здоров'я; б) виявлення ступеня придатності кандидатів до навчання за конкретною спеціальністю; в) розробка довгострокового прогнозу ефективності професійної діяльності спеціаліста.

З'ясовано, що ПВ дає можливість остаточно діагностувати, сформувати та визначити підсумковий рівень професійної придатності (далі - ПП) майбутнього фахівця. Для умов військово-правоохоронної (прикордонної) служби, у зв'язку з високим рівнем психологічних навантажень, ПВ забезпечує психодіагностичне виявлення та оцінку професійно важливих якостей і властивостей кандидатів - особливостей їх характеру, темпераменту, психомоторики, властивостей нервової системи, інтелектуальних характеристик з метою виявлення ознак їх професійної непридатності до певної військово спрямованої спеціальності (ознак належності кандидатів до групи «ризику» - групи професійної непридатності) - В. Бодров, Л. Бурлачук, Ю. Гур'янов, Є. Клімов, Б. Ломов, Б. Пухов та ін.

Такий комплекс особистісних характеристик прикордонника дозволяє прогностично визначити ступінь його психологічної придатності до певного виду професійної діяльності в особливих умовах проходження служби й ефективно виявляється на основі результатів психодіагностичного обстеження кандидатів. Метою ПВ для служби в особливих умовах є психодіагностичне визначення потенціалу особистісних можливостей кандидата - прогностична психологічна оцінка як показників стійкості, надійності та ефективності його професійної діяльності, так і перспектив збереження його психічного та фізичного здоров'я в умовах негативних впливів підвищених психологічних навантажень.

На основі наукових положень В. Бодрова, О. Леонтьєва, М. Макаренка, К. Платонова, О. Сафіна та ін. досліджено основні теоретичні принципи ПВ для діяльності в особливих умовах та охарактеризовано їх практичну реалізацію при проведенні психологічного відбору персоналу прикордонного відомства України.

Основою ПВ персоналу військових та правоохоронних формувань України (у т.ч. ДПСУ) визначено психодіагностичну роботу - систему заходів, спрямованих на професійне психодіагностичне дослідження кандидата та отримання комплексу первинних даних; опрацювання отриманих результатів з подальшою оцінкою ймовірного рівня ПП кандидата; розробку на цій основі психологічного прогнозу щодо наявності здібностей у конкретного кандидата до військово-професійної діяльності (Л. Легка, С. Максименко, В. Ягупов та ін.). Комплекс психодіагностичних заходів у системі «вхідного» ПВ проводиться для виявлення, оцінки й опису індивідуально-психічних якостей особистості майбутнього військовослужбовця з метою визначення його військово-професійних перспектив - можливостей рекомендації до служби або до навчання у ВВНЗ за певним військовим фахом (М. Макаренко, В. Осьодло, Б. Пухов та ін.).

За результатами досліджень М. Корольчука, В. Крайнюк, Ю. Трофімова та ін., вхідний ПВ охарактеризовано як базисну основу для визначення професійної придатності та перспектив розвитку й збереження працездатності представника військово-правоохоронної сфери (ДПСУ). Результати психодіагностики кандидата є визначальними для розробки підсумкового довгострокового прогнозу щодо розвитку його ПП. Специфічність завдань психодіагностики у військовій сфері полягає в підвищенні ступеня психодіагностичних вимог до рівня розвитку індивідуально-особистісних якостей кандидатів із урахуванням особливостей професійної діяльності та «ціни помилки» при виконанні службових завдань.

Психодіагностика визначається невід'ємним елементом системи ПВ персоналу для виконання службових завдань в особливих умовах діяльності й відіграє важливу роль для відбору персоналу з визначеним прогнозом ПП та успішності виконання професійної діяльності. Психодіагностика посідає стале місце у системі психологічної роботи ДПС України, Збройних сил України, МВС та СБУ як засіб ефективного забезпечення виконання покладених на них функціональних завдань (Т. Ваврик, М. Дорошенко, О. Тімченко, В. Ягуповта ін.). Сучасний рівень впливу на персонал ДПСУ особливих умов виконання службових завдань та різноманітних деструктивних чинників обумовлюють необхідність вдосконалення наявного комплексу психодіагностичної роботи системи ПВ в прикордонному відомстві України.

Діяльність військовослужбовців ДПСУ відбувається в особливих умовах, характеризується впливом комплексу стресогенних і психотравмуючих чинників, вирішенням складних службових завдань, ненормованим режимом службової діяльності та відпочинку, високим рівнем нервово-психічного та фізичного напруження; чинниками, що обумовлюють зниження надійності та ефективності служби, перевтому, активізацію проявів негативних психічних станів, у т.ч. професійного стресу та ін. Це висуває підвищені вимоги не лише до рівня спеціальної підготовки, але й до комплексу базисних особистісних професійно важливих якостей особистості прикордонника ДПСУ, що визначають його ПВ до несення служби (Ю. Галімов, А. Журавель та ін.). Такі професійно важливі особистісні якості визначаються на основі «вхідної» психодіагностики в процесі ПВ кандидатів та забезпечують здатність прикордонника долати й витримувати значні психологічні навантаження та зберігати високоефективну службову активність попри негативний вплив різних деструктивних чинників.

При цьому покращення якості психодіагностики при проведенні ПВ дає можливість обмежити прийом на службу до ДПСУ осіб із групи «професійно непридатні» з ознаками професійної непридатності - з нервово-психічною нестійкістю; зі схильністю до девіантної та делінквентної поведінки, дезадаптаційних виявів; з високою вірогідністю афективності та нервово-психічних зривів; зі схильністю до асоціальності, до вживання психоактивних речовин тощо. Особистісні трансформації, що під впливом особливих умов прикордонної служби призводять до порушень перебігу психічних процесів та зниження психічного потенціалу фахівця, є чинниками розвитку нервово-психічних розладів та психосоматичних захворювань, особистісних деформацій, прогресування акцентуації рис характеру; зниження емоційної стійкості. Це, в свою чергу, призводить до суттєвого зниження показників професійної придатності частини персоналу ДПСУ.

Аналіз наукових джерел та нормативної бази Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо проведення психодіагностичної роботи в структурі ПВ кандидатів до служби дозволив з'ясувати, що існуюча система психодіагностичної роботи в структурі психологічного забезпечення ДПСУ є адекватною до особливих умов прикордонної служби і в комплексі з іншими заходами виконує, в основному, покладені на неї завдання. Водночас викликає занепокоєння наявність показників суттєвого зростання серед персоналу ДПСУ осіб, що потребують цілеспрямованої професійної психологічної допомоги (за три останніх роки - на 22,5%). Це свідчить про наявність серйозних проблем при забезпеченні якості «вхідного» ПВ кандидатів до служби у відомстві.

Встановлено, що службова діяльність військовослужбовців ДПСУ при виконанні завдань з охорони кордонів держави визначається як «діяльність в особливих умовах», що обумовлено особливостями служби - значними навантаженнями (психоемоційними, фізичними, інформаційними) та небезпекою для життя і здоров'я охоронців кордону. Вплив викликаних ними нервово-психічних порушень і розладів, негативних психічних станів напруження, втоми, стресу, тривожності, фрустрації, депресії, астенії, апатії, агресивності тощо може спричиняти значне зниження ефективності й надійності службової діяльності та суттєве погіршення стану психічного й психосоматичного здоров'я військовослужбовців ДПСУ.

Особливі умови діяльності персоналу прикордонного відомства України на сучасному етапі висувають підвищені вимоги до особистісного потенціалу кандидата до проходження служби в ДПСУ і, відповідно, до діагностичної чутливості системи психодіагностики при дослідженні його професійної придатності при проведенні ПВ майбутніх прикордонників.

У зв'язку з цим базовий комплекс психодіагностики при «вхідному» ПВ персоналу ДПСУ потребує модифікації методично-критеріального змісту. Метою таких модифікацій є підвищення ефективності ПВ на основі поліпшення достовірності прогнозу психічної стійкості кандидатів до дій професійно обумовлених навантажень та можливостей збереження під їх впливом високопродуктивної службової діяльності, тобто більш ефективне визначення ступеня ПП персоналу до особливих умов прикордонної служби.

У другому розділі - «Психодіагностика у професійному відборі персоналу Державної прикордонної служби України як психологічна проблема» - досліджено змістовність системи заходів ПВ кандидатів до військової служби в органах охорони державного кордону України, зокрема: проаналізовано проблеми психодіагностичної роботи при ПВ персоналу ДПСУ; обґрунтовано модифікації системи психодіагностики при ПВ персоналу для проходження служби в органах прикордонної служби; визначені вдосконалення технології ПВ персоналу ДПСУ.

Аналіз положень психології діяльності в особливих умовах свідчить, що специфіка військово-правоохоронної служби може призводити до активізації латентних ознак нервово-психічної нестійкості військовослужбовця - акцентуацій рис особистості, нервово-психічних порушень і розладів, спричинити посилення розвитку комплексу психопатологічних реакцій за рахунок підвищення рівня збудливості та зниження рівня контрольованості гальмівних процесів. Наявність (або латентність) виявів особистісних порушень і розладів, ознак нервово-психічної нестійкості, схильностей до дезадаптаційних виявів, девіантної поведінки (асоціальність, схильність до вживання психоактивних речовин), низька контрольованість психічних станів, емоційна збудливість тощо є ознаками професійної непридатності до складних умов військово-правоохоронної діяльності, у т.ч. служби в ДПСУ (М. Дорошенко, Т. Гудова, С. Максименко, А. Москаленко та ін.).

Потреба більш ефективного виявлення ознак психологічної непридатності до служби в ДПСУ та прогностичного віднесення таких осіб до групи «професійно непридатних» характеризує комплекс труднощів «вхідної» психодіагностики при проведенні ПВ персоналу ДПСУ. Необхідність якісного подолання цих проблем визначає високу актуальність завдання модифікації існуючого комплексу психодіагностики (критерії, методики) в системі ПВ кандидатів до служби в ДПСУ.

Показано, що така модифікація методично-критеріальних складових ПВ є необхідною з метою розширення технології ПВ чутливості діапазону психодіагностичних показників, які з більшою надійністю дозволяють виявляти серед кандидатів до служби в ДПСУ осіб із несприятливим психологічним прогнозом успішності їх майбутньої службової діяльності. Проблема забезпечення високої прогностичної достовірності у виявленні таких осіб з ознаками професійної непридатності до прикордонної служби ще не в повній мірі опрацьована.

Шляхом вирішення цих проблем є підвищення якості «вхідного» ПВ персоналу ДПСУ, що потребує психодіагностичного визначення групи професійно непридатних осіб на основі методологічного розширення меж критеріїв професійної непридатності. Суть цієї роботи полягає в трансформації методичного змісту комплексу психодіагностики під час основного етапу ПВ кандидатів - на основі науково обґрунтованого застосування інших апробованих особистісних психодіагностичних методик. Цей підхід визначає критеріальне вдосконалення існуючої системи диференціації вимог ПВ до персоналу ДПСУ.

Спираючись на принцип динамічності критеріїв професійної придатності в процесі ПВ та на підставі аналізу наявних підходів у визначенні критеріїв диференціації груп професійної відповідності, вважаємо, що з метою підвищення ефективності ПВ військовослужбовців ДПСУ потребують поєднання два класифікаційних підходи щодо концептуальності розмежування груп непридатності та умовної придатності при реалізації схеми 4-рівневої класифікації ознак професійної придатності до проходження служби в прикордонному відомстві (Н. Макаренко, В. Пухов). Це дає можливість розширити межу критеріальної оцінки професійної непридатності «придатний -непридатний», що буде визначати більшу достовірність і прогностичність результатів проведення психодіагностичного «відсіву» кандидатів з ознаками професійної непридатності до служби в ДПСУ.

Аналіз відомчих керівних документів Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо існуючого порядку організації та проведення ПВ кандидатів до служби в ДПСУ свідчить, що базисною особистісною психодіагностичною методикою при ПВ персоналу є «Багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (МЛО-АМ)» з 4 оціночними шкалами критеріїв для визначення професійної непридатності кандидатів до служби в ДПСУ.

Для збільшення ефективності психодіагностики при ПВ персоналу ДПСУ вважаємо, що з метою більш ґрунтовного визначення рівня психологічної придатності кандидатів та підвищення прогностичності перспектив її розвитку більш доцільним та оптимальним є застосування як базисного психодіагностичного засобу методики СМИЛ (модифікація ММРІ Л. Собчик), що ґрунтується на вивченні комплексного психологічного профілю особистості на основі виявлення провідних особистісних тенденцій. За результатами аналізу наукових джерел (В. Бодров, М. Макаренко, Б. Пухов, Л. Собчик та ін.) встановлено, що цю методику можна використовувати для визначення рівня психологічної придатності при ПВ кандидатів до служби у військових і правоохоронних структурах, а також для відбору майбутніх курсантів вищих військових навчальних закладів різної спеціалізації та ін.

При розгляді практичних можливостей психодіагностичного застосування методики СМИЛ при ПВ кандидатів для служби в Державній прикордонній службі України з'ясовано таке:

1) за допомогою методики СМИЛ психолог отримує психологічний портрет особистості кандидата для проходження служби в ДПСУ, що включає професійно важливі для прикордонної служби якісні та кількісні характеристики й якості особистості, якими є: мотиваційна спрямованість, самооцінка, провідні потреби, захисні механізми, стиль міжособистісної поведінки, риси характеру, ступінь акцентуації, тип реагування на стрес, наявність психічних відхилень, стиль когнітивної діяльності, провідні особистісні тенденції, статеворольовий статус, вираженість лідерських якостей, схильність до алкоголізму (наркотизації), фон настрою, схильність до суїциду, ступінь адаптованості індивіда, можливий тип його дезадаптації;

2) дослідження психологічної придатності кандидата до служби в ДПСУ за методикою СМИЛ на основі 10 основних шкал та комплексу з 3 шкал достовірності істотно збільшує (порівняно з 4 оціночними шкалами за методикою «Адаптивність» (МЛО-АМ)» в існуючій в ДПСУ системі ПВ) кількість параметрів критеріальної градації ПП майбутнього прикордонника, зменшуючи чарунку «решітки» ПВ. Межа між рівнями ПП «професійна непридатність» та «придатність (умовна придатність)», порівняно з методикою «Адаптивність» (МЛО-АМ)», змінюється в сторону її підвищення, що збільшує ефективність «вхідного» ПВ кандидатів до служби в ДПСУ.

При застосуванні СМИЛ підвищується вірогідність та ефективність виявлення як існуючого стану, так і прогностично небезпечних латентних форм особистісних психологічних та психічних порушень, розладів і захворювань, що мають велику вірогідність вияву та подальшого розвитку під впливом особливих умов службової діяльності прикордонної служби;

3) при застосуванні методики СМИЛ, порівняно з методикою «Адаптивність» (МЛО-АМ)», збільшуються можливості поглибленого психодіагностичного дослідження кандидатів за рахунок виявлення особливостей їх статево-рольової ідентифікації за гендерною ознакою.

Крім того, при застосуванні СМИЛ відзначається висока психодіагностична здатність цієї методики до виявлення осіб, схильних до девіантної поведінки внаслідок алкоголізації та вживання наркотичних (психоактивних) речовин.

Таким чином, на основі запропонованої модифікації системи психодіагностики в системі ПВ кандидатів до служби в ДПСУ (заміна методики «Адаптивність (МЛО-АМ)» методикою СМИЛ) більш достовірно визначається ступінь професійної непридатності досліджуваної особистості до особливих умов діяльності та більш ефективно проводиться диференціація кандидатів на групи професійної непридатності та професійної придатності.

При цьому загальний конструкт технології проведення ПВ кандидатів до проходження військової служби в ДПСУ (і для курсантів НАДПСУ, і для військовослужбовців військової служби за контрактом) залишається незмінним і потребує лише заміни в психодіагностичному комплексі ПВ методики «Опитувальник «Адаптивність» (МЛО-АМ)» методикою СМИЛ. Запропоновані практичні пропозиції щодо змін в Інструкції «Про порядок проведення ПВ для кандидатів на проходження військової служби в ДПСУ за контрактом» (наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15.05.2009 р. №354) враховують необхідні уточнення стосовно винесення висновку «придатний - непридатний» для психодіагностики кандидатів методики СМИЛ, що відповідає основним принципам проведення ПВ персоналу для особливих умов діяльності: системність, діяльнісність, особистісність, комплексність, наукова обґрунтованість, динамічність, активність, практичність, диференційованість прогнозування, динамічність критеріїв.

У третьому розділі - «Емпіричне дослідження особливостей психодіагностики в комплексі професійного відбору персоналу органів Державної прикордонної служби України» - розкрито програму та результати емпіричного дослідження ефективності психодіагностики персоналу ДПСУ з метою ПВ кандидатів на навчання в НАДПСУ та кандидатів на проходження служби за контрактом в ДПСУ.

Згідно з програмою емпіричного дослідження до експерименту залучалися: 1) курсанти НАДПСУ - 4-річний період досліджень курсантів 1-х та 2-х курсів протягом 2006-2010 навчальних років, що дало можливість дослідити чотири 1-х курси, три 2-х курси та три двохрічні періоди (1-й та 2-й курси); 2) військовослужбовці ДПСУ за контрактом - 4-річні дослідження в календарних межах 2006-2009 рр., що дало можливість дослідити три 1-х роки контракту, три 2-х роки контракту та три дворічні періоди (1-й та 2-й роки військової служби за контрактом).

На початку 1-го курсу навчання (курсанти НАДПСУ) та 1-го року контракту (військовослужбовці ДПСУ військової служби за контрактом) за результатами застосування методики СМИЛ проводилась експериментальна базова психодіагностична диференціація на групи професійної відповідності «професійно непридатні» та «професійно придатні». У виокремлених групах професійної непридатності й професійної придатності протягом подальшого періоду експерименту проводилося емпіричне дослідження характеристик цих груп за критеріями, що відображають рівень професійної придатності та професійної успішності до проходження військової служби в ДПСУ.

Відповідно до програми досліджень та експериментальної бази серед курсантів НАДПСУ було проведене оцінювання показників груп «професійно непридатні» та «професійно придатні» за 6 критеріальними показниками, що характеризують їх ступінь професійної успішності та професійної придатності (табл. 1), а серед військовослужбовців за контрактом відповідне оцінювання було проведене за 4 показниками (табл. 2).

Таблиця 1 Оцінка значущості відмінностей між групами професійної непридатності та професійної придатності курсантів НАДПСУ за ознаками професійної успішності та професійної придатності до військової служби в ДПСУ та навчання у НАДПСУ

Критерії оцінки значущості відмінностей між групами професійно непридатними і професійно придатними за ознаками професійної придатності до військової служби в ДПСУ

Досліджуваний

період (етап)

Оціночний інструментарій

?*

t

F

Достовірний рівень статист. значущості відмін.

Показники рівня відрахувань курсантів з НАДПСУ протягом 2 перших курсів

1-й курс

0,001

--

--

2-й курс

0,01

--

--

1-й+2-й курси

0,001

--

--

Показники експертного оцінювання особистісних професійно важливих якостей курсантів

1-й курс

--

0,001

Fемп>F0,05

2-й курс

--

0,001

Fемп>F0,05

Показники успішності навчання курсантів протягом 2 перших курсів

1-й курс

--

0,05

Fемп>F0,01

2-й курс

--

0,05

Fемп>F0,05

Показники «Листків контролю» із зауваженнями викладачів НАДПСУ про хід навчального процесу в навчальних групах

1-й курс

0,001

--

--

2-й курс

0,001

--

--

Показники складу групи динамічного спостереження (індивідуальної

соціально-психологічної допомоги - ГІСПД)

1-й курс

0,001

--

--

2-й курс

0,001

--

--

Примітки:

1. Психічні стани: Тр - тривожність; Ф - фрустрація; Агр - агресивність.

2. Fемп - емпіричне значення та F0,05 (F0,01) - критичні значення критерію-F Фішера для рівнів статистичної значущості р?0,05 та р?0,01.

Індивідуально-психологічні характеристики військовослужбовців ДПСУ обох категорій персоналу прикордонного відомства досліджувались таким чином: експертне оцінювання - на основі «Анкети експертної оцінки особистості військовослужбовця ДПСУ», дослідження рівня вираженості та динаміки вияву психічних станів - за допомогою Методики діагностики психічних станів Г. Айзенка.

Показники «Листків контролю» із зауваженнями викладачів НАДПСУ та показники складу групи динамічного спостереження (ГІСПД) як в НАДПСУ, так і в підрозділах ДПСУ в ході дослідження виступають як «зовнішні» критерії характеризації груп професійної непридатності та професійної придатності. Їх застосування надає додаткову можливість об'єктивно вивчити та визначити тип взаємозв'язку між складом груп професійної непридатності й професійної придатності та показниками виявів проблемності (факторами визначення професійної придатності) серед курсантів НАДПСУ та військовослужбовців військової служби за контрактом ДПСУ в процесі їх військово-професійного навчання та адаптації до особливих умов діяльності.

Таблиця 2

Оцінка значущості відмінностей між групами професійної непридатності та професійної придатності військовослужбовців ДПСУ військової служби за контрактом за ознаками професійної успішності та професійної придатності до військової служби в ДПСУ

Критерії оцінки значущості відмінностей між групами професійно непридатними і професійно придатними за ознаками професійної придатності до військової служби в ДПСУ

Досліджуваний період (етап)

контракту

Оціночний інструментарій

?*

t

F

Достовірний рівень статистич-ної значущості відмінностей

Показники розірвання контракту на службу

в ДПСУ протягом 2 перших років служби

1-й рік

0,001

--

--

2-й рік

0,05

--

--

1-й+2-й роки

0,001

--

--

Експертне оцінювання особистісних професійно важливих якостей військовослужбовців військової служби за контрактом ДПСУ

1-й рік

--

0,01

Fемп>F0,05

2-й рік

--

0,001

Fемп>F0,05

Показники складу групи динамічного спостереження (індивідуальної

соціально-психологічної допомоги - ГІСПД)

1-й рік

0,001

--

--

2-й рік

0,001

--

--

Примітки:

1. Психічні стани: Тр - тривожність; Ф - фрустрація; Агр - агресивність.

2. Fемп - емпіричне значення та F0,05 (F0,01) - критичні значення критерію-F Фішера для рівнів статистичної значущості р?0,05 та р?0,01.

До складу груп динамічного спостереження (ГІСПД) увійшли військовослужбовці ДПСУ, які характеризуються індивідуально-психологічними якостями, що не сприяють успішності та надійності службової діяльності прикордонника. Вони служать підґрунтям для виникнення девіантних та делінквентних форм поведінки військовослужбовця ДПСУ, різних порушень та ускладнень у процесі військово-професійного навчання й проходження служби тощо. Тому співставлення щорічного складу експериментальних груп професійної непридатності та професійної придатності (у першу чергу - груп «професійно непридатні») зі складом ГІСПД в межах нашого дослідження дало можливість об'єктивно перевірити ефективність проведеної серед персоналу ДПСУ психодіагностики (на основі методики СМИЛ) з визначення груп професійної непридатності та професійної придатності серед персоналу ДПСУ (табл. 2).

Отже, результати емпіричного дослідження вказують на наявність достовірних (значущих) відмінностей у показниках професійної придатності до служби в ДПСУ між експериментальними групами професійної непридатності та професійної придатності, виокремленими методикою СМИЛ. Це підтверджується на рівнях статистичної значущості 0,001?р?0,05 для всіх категорій персоналу ДПСУ, що брали участь в експерименті: для курсантів НАДПСУ - за всіма 6 критеріями перевірки достовірності отриманих результатів та 4 критеріями - для військовослужбовців ДПСУ військової служби за контрактом. Загалом практичне застосування авторської модифікації психодіагностичного інструментарію при проведенні професійного відбору кандидатів до служби в ДПСУ надає можливість суттєво покращити якість та прогностичність визначення ступеня їх професійно-психологічної придатності до служби.

висновки

1. У результаті аналізу науково-психологічної літератури з'ясовано, що професійний відбір - це система заходів із виявлення та достовірного прогнозування можливостей працездатності осіб, які за своїми індивідуальними якостями є найбільш придатними до професійної діяльності за конкретним фахом. У військово-правоохоронній сфері професійний відбір персоналу є обов'язковим і застосовується з метою визначення професійної придатності кандидатів до особливих умов службової діяльності.

Метою професійного відбору є прогностична інтегральна оцінка психологічного потенціалу майбутнього фахівця, що реалізується засобами професійної психодіагностики.

Особливі умови служби в ДПСУ визначають необхідність психодіагностичного дослідження кандидатів та оцінку їх професійно важливих якостей з метою виявлення ознак професійної непридатності до військово-правоохоронної діяльності (належності до групи професійної непридатності). Особи, віднесені до групи «професійно непридатні», вважаються такими, що не пройшли професійний відбір і є непридатними до діяльності в якості військовослужбовця.

Як показує практичний досвід, серед прикордонників, що успішно пройшли професійний відбір за існуючої технології психодіагностики, постійно виявляється та збільшується частина осіб, що потребують у подальшому цілеспрямованої професійної психологічної допомоги. При цьому кількість таких військовослужбовців ДПСУ постійно зростає та складає за три останні роки 22,5%. Це свідчить, що існуюча технологія психодіагностики при професійному відборі персоналу ДПСУ не повною мірою забезпечує комплектування прикордонного відомства професійно придатними кандидатами з точки зору відповідності їх особистісних психологічних характеристик до особливих умов їх майбутньої службової діяльності. Це визначає потребу у вдосконаленні психодіагностичної складової в структурі професійного відбору персоналу ДПСУ.

2. Виявлено, що технологія психодіагностичного забезпечення професійного відбору персоналу ДПСУ полягає в дотриманні організаційних вимог та послідовності при проведенні психодіагностичних процедур, у регламентації методик, параметрів і критеріїв психодіагностичного дослідження. Професійний відбір кандидатів до служби в ДПСУ полягає в проведенні попереднього та основного етапів відбору, на яких, залежно від виду фахової військової діяльності, застосовуються такі психодіагностичні методи - співбесіда, анкетування та комплекс психодіагностичних методик, що забезпечує тестування сукупності професійно важливих якостей майбутнього прикордонника.

З'ясовано, що базовою психодіагностичною методикою для вивчення різних категорій військовослужбовців ДПСУ на основному етапі проведення відбору є «Багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (МЛО-АМ)». Проте цей опитувальник не повною мірою забезпечує дотримання адекватності вимог щодо психологічної придатності кандидатів до виконання службових завдань в умовах значних психологічних навантажень при охороні державного кордону України.

Констатовано, що базовий комплекс психодіагностики професійного відбору кандидатів до складу персоналу ДПСУ потребує модифікації шляхом вдосконалення його методично-критеріального змісту. При цьому можливості проведення такої модифікації розглядаються нами як варіювання застосовуваних методик психодіагностичного дослідження кандидатів до проходження служби в ДПСУ та відповідних параметрів і критеріїв професійної придатності, що забезпечує підвищення ефективності професійного відбору персоналу.

3. Ефективному виявленню ознак професійної непридатності у кандидатів до служби в ДПСУ сприяє підвищення якості «вхідного» професійного відбору персоналу ДПСУ шляхом методологічного розширення меж критеріїв професійної придатності. Виявлено, що в існуючій технології психодіагностики професійного відбору персоналу ДПСУ підвищення ефективності професійного відбору є можливим при заміні методики «Адаптивність» (МЛО-АМ)» на психодіагностичну методику СМИЛ (модифікація ММРІ Л. Собчик). Ця методика ґрунтується на дослідженні комплексного психологічного профілю особистості на основі виявлення провідних особистісних тенденцій за допомогою 10 основних шкал критеріальної градації.

Для реалізації можливостей застосування методики СМИЛ при професійному відборі персоналу ДПСУ розроблено низку пропозицій та змін до Інструкції Адміністрації Державної прикордонної служби України «Про порядок організації та проведення професійного відбору для проходження військової служби у Державній прикордонній службі України».

Отже, при застосуванні методики СМИЛ у вищезазначеній Інструкції для кандидатів до служби в ДПСУ за контрактом (для військовослужбовців військової служби за контрактом - у п. 22, для кандидатів на навчання в НАДПСУ - у п. 39 Інструкції) на підставі результатів досліджень запропоновано ввести такі модифікації критеріїв відповідності для винесення висновку «придатний - непридатний»:

«Методика СМИЛ: «придатний»: шкали достовірності (L, F, K) та основні шкали (№ 0 ? 9) - 69 і менше Т-балів;

«непридатний»: шкали достовірності (L, F, K) та основні шкали (№0?9) - 70 і більше Т-балів.

4. Експериментальна перевірка ефективності застосування методики СМИЛ для психодіагностичного виявлення ознак професійної непридатності (належності до групи професійно непридатні) серед різних категорій військовослужбовців ДПСУ надала можливість дійти таких висновків:

між експериментальними групами «професійно непридатні» і «професійно придатні», виокремленими психодіагностикою за СМИЛ серед курсантів НАДПСУ та військовослужбовців військової служби за контрактом ДПСУ, визначається наявність достовірних (статистично значущих) відмінностей за всіма 10 критеріями оцінювання, що характеризують вияви ознак професійної непридатності до військово-правоохоронної служби;

за результатами проведення експерименту для всіх 10 критеріїв оцінювання рівень статистичної значущості виявлених відмінностей між групами «професійно непридатні» і «професійно придатні» визначається показниками 0,001?р?0,05 (за ?*-критерієм Фішера, t-критерієм Стьюдента та критерієм-F Фішера).

Отже, результати емпіричного дослідження свідчать, що військовослужбовці ДПСУ з групи «професійно непридатні» достовірно відрізняються від групи «професійно придатні» виявленням ознак професійної непридатності до військово-правоохоронної служби. Таким чином, доведено, що застосування методики СМИЛ для психодіагностики персоналу ДПСУ дає можливість при проведенні професійного відбору з більш високою прогностичністю виявляти осіб із ознаками професійної непридатності до прикордонної служби (група «професійно непридатні») порівняно з методикою «Адаптивність» (МЛО-АМ)» в існуючій системі професійного відбору персоналу в ДПСУ.

Запропоновані зміни в технології організації проведення професійного відбору кандидатів до військової служби в ДПСУ визначають якісну можливість практичного застосування психодіагностичної методики СМИЛ при проведенні вхідного відбору кандидатур майбутніх прикордонників. Результати проведеного дослідження свідчать, що психодіагностика є ефективним засобом професійного відбору персоналу ДПСУ.

Перспективним напрямком роботи, що визначає спрямованість подальших досліджень, є пошук та перевірка нових шляхів удосконалення системи психодіагностики на основі розширеного застосування можливостей методики СМИЛ як для професійного відбору персоналу ДПСУ, так і для системи психопрофілактичної роботи з персоналом прикордонного відомства.

кордон охорона психодіагностика

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Заболотний, С.М. Особливості психодіагностичної роботи в структурі професійного відбору персоналу Державної прикордонної служби України / С.М. Заболотний // Збірник наукових праць №50. Серія : Педагогічні та психологічні науки / гол. ред. Романишина Л.М. - Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2009. - С. 122-126.

2. Заболотний, С.М. Шляхи оптимізації психодіагностичної роботи в системі професійного відбору персоналу Державної прикордонної служби України [Електронний ресурс] / С.М. Заболотний // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України : електрон. наук. фах. вид. / гол. ред. Романишина Л.М. - 2010. - Вип. 1. - Режим доступу : httр:// www.nbuv.gоv.uа/е-jоurnаls/Vnаdрs/2010_1/10mоmvеl.рdf.

3. Заболотний, С.М. Психодіагностика як ефективний засіб визначення професійно-психологічної придатності кандидатів у процесі професійного відбору персоналу в Державній прикордонній службі України / С.М. Заболотний // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К., 2010. - Т. ХІІ, част. 4. - С. 139-151.

4. Заболотний, С.М. Аналіз результатів дослідження ефективності модифікацій у системі психодіагностики персоналу прикордонного відомства України / С.М. Заболотний // Збірник наукових праць №55. Серія : Педагогічні та психологічні науки / гол. ред. Романишина Л.М. - Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2010. - С. 165-171.

5. Заболотний, С.М. Аналіз результатів емпіричного дослідження з вдосконалення системи професійно-психологічного відбору персоналу Державної прикордонної служби України / Заболотний С.М. // Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка» / відповід. ред. Пасічник І.Д. - Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2010. - Вип. 16. - С. 73-84.

6. Заболотний, С.М. Психологічна діагностика як теорія і сфера практичної діяльності психологів органів охорони державного кордону / Заболотний С.М. // Современные направления теоретических и прикладных исследований `2009 : сб. науч. трудов по матер. междунар. науч.-практ. конф. [Том 16. Педагогика, психология и социология] / Одесский нац. морской ун-т [и др.]. - Одесса : Черноморье, 2009. - С. 9-11.

7. Заболотний, С.М. Розвиток стану рівня психічного здоров'я контингенту, що залучається до комплектації військово-правоохоронних структур України / Заболотний С.М. // Наука і життя : українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку : матер. шостої всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. / оргкомітет конф. : Амурський Е. Е. [та ін.]. - Київ, 2010. - С. 83-84.

8. Заболотний С.М. Психодіагностика в системі професійного відбору персоналу військово-правоохоронних структур, до яких належить прикордонна служба, сфера діяльності яких пов'язана з особливими умовами / Заболотний С.М. // Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте `2010 : сб. науч. трудов по матер. междунар. науч.-практ. конф. [Том 8. Педагогика, психология и социология] / Одесский нац. морской ун-т [и др.]. - Одесса : Черноморье, 2010. - С. 20-22.

9. Заболотний, С. М. Аналіз можливостей психодіагностичного інструментарію у процесі професійного відбору персоналу в Державній прикордонній службі України / С.М. Заболотний // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України : ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. Серія : Психолого-педагогічні й філософські науки (Хмельницький, 19 лист. 2010 р.) / Нац. академія Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького. - Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2010. - С. 86-87.

АНОТАЦІЇ

Заболотний С.М. Психодіагностика як засіб професійного відбору персоналу Державної прикордонної служби України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах». - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню психодіагностики як засобу професійного відбору персоналу прикордонного відомства України. Здійснено теоретичний аналіз проблеми психодіагностики професійної придатності кандидатів до служби в ДПСУ в процесі їх професійного відбору до особливих умов службової діяльності. Удосконалено сучасну технологію психодіагностичного забезпечення професійно-психологічного відбору кандидатів до проходження військової служби в підрозділах прикордонного відомства України, виявлено можливості її модифікації з метою підвищення ефективності професійного відбору персоналу. Проведено емпіричне дослідження ефективності модифікації системи психодіагностики в технології професійного відбору персоналу прикордонного відомства України при застосуванні методики СМИЛ для виявлення ознак професійної непридатності серед різних категорій військовослужбовців прикордонної служби.

Ключові слова: професійний відбір, професійна придатність, психодіагностика, прикордонна служба.

Заболотный С.Н. Психодиагностика как средство профессионального отбора персонала Государственной пограничной службы Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 - «Психология деятельности в особых условиях». - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2011.

Диссертация посвящена исследованию психодиагностики как средства профессионального отбора персонала Государственной пограничной службы Украины. Проведенный анализ состояния исследуемой проблемы показал наличие на современном этапе деятельности Государственной пограничной службы Украины практических проблем при обеспечении оптимально высокого уровня профессиональной пригодности контингента для прохождения воинской службы в Государственной пограничной службе Украины, что находит соответствующее отображение в повышении уровня психологических проблем и снижении психического потенциала служебной трудоспособности ее персонала.

В исследовании раскрыта сущность основных понятий профессионального отбора и профессионально-психологического отбора персонала для особых условий военно-правоохранительной деятельности; охарактеризованы задачи, роль и место психодиагностики в системе профессионального отбора; определены основные критерии организации и проведения профессионально-психологического отбора персонала для особых условий деятельности; выявлены особенности психодиагностики будущих военнослужащих Государственной пограничной службы Украины; раскрыта сущность психодиагностики персонала Государственной пограничной службы Украины как адекватного к условиям пограничной службы средства достоверного выявления и прогностического отображения уровня профессиональной пригодности кандидатов на воинскую службу в Государственной пограничной службе Украины.


Страница:  1   2 

Скачать работу можно здесь Скачать работу "Психодіагностика як засіб професійного відбору персоналу Державної прикордонної служби України" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов