Психологічні аспекти тривожності та страхів у дітей дошкільного віку

1. Розробляє і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці;

2. Розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти, діючі в організації;

3. Забезпечує безпеку процесу навчання, обладнання приміщень;

4. Забезпечує працівників засобами індивідуального і колективного захисту;

5. Проводить професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи;.

6. Організує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці;

7. Забезпечує усунення чинників, що спричинили нещасні випадки, професійні захворювання тощо;

8. Здійснює постійний контроль за дотриманням працівниками технологічних процесів, правил поводження з обладнанням, дотримання правил безпеки в приміщеннях тощо;

9. Вибирає оптимальний режим праці і відпочинку працівників та дітей.

4.3 Аналіз небезпечних шкідливих факторів

Небезпечним фактором називають фактор, що викликає травму. Шкідливий фактор - фактор, тривалий вплив якого приводить до патології в організмі - професійним захворюванням. Ці фактори розділяються на фізичні, хімічні, біологічні й психофізичні.

Відповідно до класифікації небезпечних і шкідливих виробничих факторів ГОСТ 12.0.003-74 [44] у таблиці 4.1 наведений перелік небезпечних і шкідливих факторів, впливу яких можуть піддаватися працівники закладу.

Таблиця 4.1 - Перелік небезпечних та шкідливих факторів

4.4 Метеорологічні умови

Навчальний заклад має у розпорядженні приміщення, що використовується як аудиторії, де був зроблений ремонт і часткова реконструкція, після цього приміщення було обстежено представниками пожежної охорони міста Харкова на відповідність нормативним актам.

Мікрокліматичні умови відповідають припустимим нормам і стандартам для навчальних приміщень згідно ГОСТ 12.1. 005-88 ССБТ [45]. Відхилень від норм у ході обстеження виявлено не було. Оптимальні метеорологічні умови наведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Для забезпечення відповідних норм мікроклімату в приміщеннях використовуються різні засоби залежно від пори року згідно СНІП 2.04. 05-91 [46]: у холодний період року використовується центральне опалювання; у теплу - природна вентиляція та кондиціювання.

4.5 Виробниче освітлення

Для нормального функціонування зорового аналізатора необхідно забезпечити нормальне освітлення. Правильну світло передачу створюють природне освітлення та штучні джерела світла із спектральною характеристикою, близької до природного освітлення, яке нормується санітарними нормами й правилами СНІП ІІ-4-7 9 [47]. Припустимі норми освітлення приміщення наведеш в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Характеристика виробничого освітлення

Розрахуємо КПО для IV світлового пояса.

Припустимі норми освітленості приміщення наведені в таблиці 4.3.

де - нормована величина КПО для третього розряду зорових робіт,

m - коефіцієнт світлового клімату, m = 0, 9

c - коефіцієнт сонячності, с = 1

Нормативний показник освітленості повинен бути не менше 1,5%.

4.6 Шум і вібрація

Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83*.ССБТ [48] і ГОСТ 12.1.012-90. [49] припустимий рівень шуму в приміщенні навчального закладу не повинен перевищувати 50 дБА. В ДНЗ №354 основними джерелами шуму й вібрації є система освітлення, вентиляційна система. Але фактичні рівні шуму та вібрації в групах не перевищують нормативних значень.

4.7 Випромінювання від екрану ПЕОМ

Існують такі типи випромінювання від ПЕОМ: електромагнітне, гамма, рентгенівське, мікрохвильове, видиме, ультрафіолетове і інфрачервоне.

Нормування електромагнітних випромінювань від ПЕОМ здійснюється відповідно до Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин. Нормованим значенням є щільність потоку енергії. Максимально допустимим значенням щільності потоку енергії є 10 Вт / м².

При тривалій роботі на ПЕОМ зростає напруженість електростатич-них полів. Допустимий рівень напруженості електростатичних полів повинен бути не більше 20 кВ / м. В приміщеннях для запобігання утворення статичної електрики і захисту від нього повинні бути нейтралізатори і зволожувачі повітря, підлога повинна мати антистатичне покриття, а також необхідно робити заземлення екрану дисплея.

Статична електрика приводить до іонізації повітря, в результаті якої:

- відбувається утворення позитивних іонів, що вважаються несприятливими для здоров'я людини (іони потрапляють разом з повітрям в дихальні шляхи, викликаючи ускладнення). Відповідно до Методичних вказівок до створення сприятливих умов праці користувачів ПЕОМ, працюючих з дисплеями на інформаційно-обчислювальних машинах [49] норма вмісту легких аеронів обох знаків повинна складати від 1500 до 5000 в 1 см³ повітря. Заходами щодо зниження кількості іонів в повітрі є зволоження повітря і провітрювання приміщення.

Згідно існуючим рекомендаціям час безперервної роботи з екраном не повинен перевищувати 4 години, тривалість перерви для відпочинку повинна складати від 5 до 15 хвилин.

4.8 Електробезпечність

Згідно ДНАОП 0, 00-1.31-99 [49] при проектуванні систем електропостачання, при монтажі силового електроустаткування й електричного освітлення в будинках і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЗ, ПТЗ, ПБЗ й ін.). Засоби захисту людини від поразки електричним струмом:

- конструктивні, спрямовані на запобігання дотику оператора до струмоведучих частин (всі рубильники встановлені в закритих корпусах);

- схемно-конструктивні, забезпечують безпеку дотику людини до металевих струмоведучих частин електричних апаратів і установок (заземлення, захисне відключення, замулення);

- експлуатаційні, включають:

а) не допускається підключення та відключення кабелів при включеній напрузі мережі; ремонт, технічне обслуговування проводиться сервісними службами або постачальниками устаткування;

б) технічне обслуговування та ремонтні роботи допускається проводити тільки при виключеному живленні мережі.

4.9 Пожежна безпека

Приміщення групи має категорію В по ступеню вибухонебезпеки аналогічну житловому фонду відповідно до НАПБ Б. 07.005-86 [50]. Ступінь вогнестійкості конструкції будинку-2, згідно ДСТУ БВ. 1.1-4-98 [51]. Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі, системою пожежного захисту. Причинами, які можуть викликати пожежу в приміщенні можуть бути:

- внутрішні (несправність електропроводки й електроприладів, коротке замикання електричного кола, перегрів електроапаратури);

- зовнішні джерела (блискавка, підпал, інші).

Система пожежного захисту складається з наступних основних складових:

- засобів аварійного відключення й перемикання апаратури;

- наявність первинних засобів пожежної безпеки (приміщення обладнані чотирма вуглекислотними вогнегасниками);

- всі приміщення обладнанні системою пожежної сигналізації.

Також приділяється увага евакуації людей з приміщень. Евакуація проводиться заздалегідь спланованими шляхами, що забезпечують мінімальну відстань для проходження людей до безпечного місця. Схеми евакуації розташовані в доступних для погляду людини місцях. Усі робітники та студенти проходять інструктаж щодо правил поведінки у випадку пожежі. 3.10.Охорона навколишнього середовища

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» був прийнятий 25 червня 1991 року.

У зв'язку з тим, що навчання студентів проходить у спеціальних аудиторних приміщеннях, шкода оточуючому середовищу не чиниться. Усі заходи безпеки щодо охорони навколишнього середовища прийняті відділом охорони праці в ДНЗ №354.

У цій частині роботи були викладені вимоги до групи як робочого місця дітей та вихователів. Створені умови повинні забезпечувати комфортну роботу. На підставі вивченої літератури по даній проблемі, були зазначені оптимальні розміри робочого столу, робочої поверхні, а також проведений вибір системи освітлення приміщення. Дотримання умов, що визначають оптимальну організацію робочого місця дозволить зберегти гарну працездатність протягом усього робочого дня, підвищить, як у кількісному, так і в якісному відношеннях продуктивність праці.

ВИСНОВОК

Дитячі страхи тією чи іншою мірою обумовлені віковими особливостями й мають тимчасовий характер. У дошкільному віці відбуваються досить серйозні зміни як у фізіології так і в психіці дитини. Перебудовуються пізнавальні, емоційно вольові процеси. Психіка дитини відрізняється загостреною сприйнятливістю, нездатністю протистояти несприятливим впливам.

Більшість причин виникнення тривоги й страху, як відзначають психологи, лежать в області сімейних відносин, таких як потурання, непослідовність у вихованні, негативне або занадто вимогливе відношення до дитини, яке породжує в ньому тривогу й потім формує ворожість до миру. Ті дитячі страхи, які зберігаються тривалий час і важко переживають ся дитиною, говорить про нервове ослаблення маляти, неправильній поведінці батьків, конфліктних відносинах у родині й у цілому є ознакою неблагополуччя.

Дитячі страхи, які називаються нормативними або віковими, випробовують практично всі діти в певному віці, і це нормально, і навіть необхідно для загального розвитку дитини, тому що долаючи їх, дитина сильнішає, стає більш зрілою емоційною особистістю. Невротичні ж страхи з'являються в результаті тривалих і нерозв'язних переживань або гострих психічних потрясінь, часто на тлі хворобливої перенапруги нервових процесів.

Для того щоб визначити рівень тривожності дітей дошкільного віку, було проведено певне дослідження. Для проведення дослідження були обрані для такі методики: методика виявлення дитячих страхів (А.І. Захаров і М. Панфілова), тест на тривожність (Р. Тэммпл, В. Амен, М. Дорки), Проективна методика «Мої страхи» А.І. Захаров.

За результатами дослідження ми побачили, що урівень тривожності в дітей дійсно досить високий. Однак особливих відмінностей між хлопчиками й дівчинками не спостерігалося.

Але за допомогою крітерія Фішеря, ми виявили, що у таких ситуаціях, як «об'єкт агресії», «агресивний напад» і в ситуації «збирання іграшок» дівчинки виявляють більшу тривожність, ніж хлопчики, а в ситуації «укладання спати на самоті» велику тривожність виявляють хлопчики.

Проте аналізуючи кожну ситуацію окремо, мі можемо сказати, що хлопчики виявляють більшу тривожність у ситуаціях, що моделюють відносини дитина - дорослий, і що моделюють повсякденні дії. Дівчата, у свою чергу, проявляють велику тривожність у ситуаціях, що моделюють відносини дитина-дитина.

Так само якщо розглядати окремо спектр страхів які проявляють дівчинки й хлопчики, можна знайти певні відмінності. Аналізуючи дві вибірки можна сказати, що такий страх, як страх смерті однаково гостро виражений як в хлопчиків так і в дівчаток. Однак такі страхи як, медичні страхи, страхи фізичної шкоди, та соціально опосередковані страхи найбільш виражені у хлопців, і менш у дівчат. А такі страхи як страх казкових персонажів, страх перед тваринами, та страх темряви найбільш виражені у дівчаток, і менш у хлопчиків. Приблизно на одному рівні знаходяться просторові страхи.

Також слід звернути увагу на те, що по даним проєктивної методики «Мої страхи» було виявлено що спектр страхів, що проявляються у дівчаток більгший, ніж в хлопчиків. Дані відмінності можна пояснити еволюційним походження страху.

Дослідники вважають, що в старших дошкільників тривожність ще не є стійкою рисою характеру й при проведенні відповідної психолого-педагогічної корекції, у тіснім співробітництві з родиною, тривожність відносно оборотна.

Розуміння почуттів і бажань дітей, їх внутрішнього миру, а також позитивний приклад батьків, самокритичне визнання своїх недоліків і їх подолання, перебудова неправильних, неадекватних відносин з дитиною, гнучкість і безпосередність у вихованні, зменшення зайвої опіки й надмірного контролю створюють необхідні передумови для успішного усунення дитячої тривожності.

CПИСОК джерел інформації

1. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. - М.: Аспект-Прес, 1996.

2. Божович Л.І. Избр. психол. праці. Проблеми формування особистості / Під ред. Д.І. Фельдштейна. - М.: АСТ, 1995.

3. Вард І. Фобія. - М.: Проспект, 2002. - 78 с.

4. Вологодина Н.Г. Дитячі страхи вдень і вночі. - М.: «Фенікс», 2006. - 106 с.

5. Виготський Л.С. Дитяча психологія. Собр. соч. - М., 1982. - т.4 - 336 с.

6. Виготський Л.С. Психологія. М.: Узд - В Эксмо-Пресс, 2002. - 1008 с.

7. Гульянц Є.К., Гриднєва С.В., Тащеева А.І. Психологічна корекція страху медичних процедур у дітей дошкільного віку (від 3 до 5 років) за допомогою куклотерапии // Сучасна родина: проблеми й перспективи - 1994. - 114 с.

8. Діагностика й корекція психічного розвитку дошкільника. Під ред. Я.Л. Коломинского, Е.А. Панько. - Мінськ.: Університет, 1997. - 237 с.

9. Жигарькова О. Час тривожних дітей. Психологічна газета. - 2001. - №11Захаров А.І. Денні й нічні страхи в дітей. - Спб.: Річ, 2005. - 320 с.

10. Звєрєва О.Л., Ганичева А.Н. Сімейна педагогіка й домашнє виховання. - М.: Проспект, 1999. - 308 с.

11. Котова Е. Про профілактику дитячої тривожності. Дитина в дитячому садку. - 2003. - №5.

12. Леви В.Л. Приручення страху. - М.: Метафора, 2006. - 192 с.

13. Лешкова Т. Коробка зі страхами // Дошкільне виховання. - 2004. - №10.

14. Лютова Е.К., Монина Г.Б. Шпаргалка для дорослих. Психокоррекціонна робота з гіперактивними, агресивними, тривожними й аутичними дітьми. - М.: Генезис, 2000. - 202 с.

15. Мухіна В.С. Вікова психологія: дитинство, отроцтво, юність. - М.: Академія, 2000.

16. Немов Р.С. Психологія в 3-х книгах. - М.: Владос, 2000.

17. Обухова Л.Ф. Вікова психологія. - М., 1998.

18. Панфілова М.А. Страхи в будиночках. Діагностика страхів у дітей і підлітків. Шкільний психолог. - 1999. - №8.

19. Панченко С.А. Мені страшно…я боюся // Шкільний психолог. - 2002. - №14.

20. Прихожан А.Н. Тривожність у дітей і підлітків: психологічна природа й вікова динаміка. - М.: Модэк, 2000.

21. Психотерапія. / Под ред. Б.Д. Карвасарського. - СПб.: Пітер, 2002.

22. Словник психологічних термінів / Авт. В.Н. Копорулина. - К.: Абсолют - В, 1998.

23. Снєгирьова Т. Дитячі малюнки очама психолога. Обруч. - 1996. №5.

24. Степанова В.А. Прояв емоційності дітей дошкільного віку в малюнку // Психолог у дитячому садку. - 2003. - №4.

25. Хорни К. Невротична особистість нашого часу. Самоаналіз. М.: Думка, 1994.

26. Широкова Г.А. Довідник дошкільного психолога. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2003. - 384 с.

27. Шишова Т. Страхи - це серйозно - М.: Издат. будинок. «Шукач», 1997. - 94 с.

28. Эйдемиллер Є.Г., Юстицкіс В. Психологія й психотерапія родини. - Спб.: Пітер, 1999.

29. Емоції, страх, стрес. / Питання психології. - 1989, 4.

30. Яковлева Н.Г. Психологічна допомога дошкільникові. - Спб.: Валерії СПД, М.: ТЦ Сфера, 2002. - 112 с.

31. ГОСТ 12.0.003 - 74* ССБТ. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація. - Введ. 01.01.76.

32. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони. - Введ. 01.0-1.89.

33. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Загальні вимоги безпеки. - Введ. 01.07.84.

34. ГОСТ 12.1.012-90* Вібрація. Загальні вимоги безпеки.

35. ДБН В.2.5-28-2006. «Природне і штучне освітлення». - До: Мінбуд Україні, 2006.

36. ДБН Ст 1.1.7-02 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - К.: 2002.

37. ДНАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці.

38. ДСТУ БВ 1.1-4-98 Визначення вогнестійкості конструкцій будівель і споруд.

39. ДНАОП 0.00-1.31.-99. Правила охорони праці користувачів ЕОМ. - К.: 1999.

40. Закон Україні «Про охорону праці» від 25.11.2002.

41. Закон Україні «Про охорону навколишнього природного середовища» від 01.07.1995.

ДОДАТОК

Картинки до тесту на тривожність (Р. Тэммпл, В. Амен, М. Дорки)

Размещено на Allbest.ru