Визначення конфлікту

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ.

1. Визначення конфлікту.

2. Сигнали конфліктів.

3. Передвісники конфліктів.

Висновки.

Список використанної літератури.

Вступ

Конфліктологія ? відносно молода наука, у завершеному вигляді вона з'явилася лише в середині XX століття. Однак конфлікти існували завжди, тому перші спроби їх осмислення ми можемо побачити вже в античну епоху, тому що з'явилася необхідність виявити причини соціальної диференціації та розподілу суспільства на прошарки.

Для того, щоб прискорити формування конфліктології, необхідно максимально чітко визначати основні цілі і завдання на кожному етапі розвитку науки. Основними цілями конфліктології, яка одночасно носить фундаментальний і прикладний характер, є:

* дослідження всіх конфліктів, що виступають об'єктом науки, інтенсивний розвиток конфліктологічної теорії;

* створення системи конфліктологічного утворення в країні, пропаганда конфліктологічних знань у суспільстві;

* організація в Україні системи практичної роботи конфліктологів з прогнозування, попередження і врегулювання конфліктів.

Таким чином, конфліктологія за умови її швидкого розвитку може відігравати в реформуванні українського суспільства дуже прогресивну роль; допомогти керівникам усіх рівнів приймати менш конфліктогенні рішення, більш конструктивно поводити себе в різних соціальних конфліктах; зберегти здоров'я, добробут і навіть життя мільйонам українцям, які щорічно зазнають величезних збитків у результаті деструктивних наслідків внутрішньоособистісних і соціальних конфліктів.

1. Визначення конфлікту

Конфлікт -- це стосунки між суб'єктами соціальної взаємодії, які характеризуються протиборством за наявності протилежних мотивів (потреб, інтересів, цілей, ідеалів, переконань) чи суджень (думок, поглядів, оцінок і т. п.).

Для з'ясування суті конфлікту важливо виділити його основні ознаки, сформулювати умови його виникнення.

Конфлікт завжди виникає на основі протилежно спрямованих мотивів і суджень, які можна вважати необхідною умовою виникнення конфлікту.

Для конфлікту завжди характерно протиборство суб'єктів соціальної взаємодії, що виявляється через нанесення взаємного збитку (морального, матеріального, фізичного, психологічного і т. п.).

Необхідними й достатніми умовами виникнення конфлікту є наявність у суб'єктів соціальної взаємодії протилежно спрямованих мотивів і суджень, а також стан протиборства між ними.

Будь-який конфлікт можна розглядати у статиці (як систему взаємозалежних структурних елементів) і в динаміці (як процес).

Основними структурними елементами конфлікту є:

· сторони конфлікту;

· предмет конфлікту;

· образ конфліктної ситуації;

· мотиви конфлікту;

· позиції сторін - конфліктерів (рис. 1).

Сторонами конфлікту вважають суб'єкти соціальної взаємодії, інтереси яких порушено безпосередньо, або суб'єкти, які явно (неявно) підтримують конфліктерів.

Предмет конфлікту -- об'єктивно наявна чи уявна проблема, що служить причиною протиборства між сторонами (проблема влади, взаємин, першості співробітників, їхньої сумісності). Це саме та суперечність, яка є причиною виникання конфлікту .

Відображення предмета конфлікту у свідомості суб'єктів конфліктної взаємодії визначає образ предмета конфлікту.

Мотиви конфлікту, як внутрішні спонукальні сили, підштовхують суб'єктів соціальної взаємодії до конфлікту. Мотиви виявляються у формі потреб, інтересів, цілей, переконань.

Позиції сторін - конфліктерів -- це те, про що заявляють вони один одному в ході конфлікту чи в переговорному процесі.

Рис.1. Структура конфлікту

S1 і S2 -- сторони (суб'єкти) конфлікту; П -- предмет конфлікту; ОК1 і ОК2 -- образи конфлікту (конфліктної ситуації); М1 і М2 -- мотиви конфлікту; Р1 і Р2 -- позиції сторін - конфліктерів.

2. Сигнали конфліктів

Конфлікт ? сигнал до зміни. З інших позитивних функцій конфлікту найбільш очевидною є сигнальна функція. Обговорюючи типи критичних ситуацій, Ф. Е. Василюк підкреслює позитивну роль, "потрібність" внутрішніх конфліктів для життя: "Вони сигналізують про об`єктивні суперечності життєвих стосунків і дають шанс розв`язати їх до реального зіткнення цих відносин, чреватого згубними наслідками. "

Аналогічну сигнальну функцію конфлікти виконують і в міжособистісних відносинах. Візьмемо для прикладу взаємини батьків з дитиною. Якщо батьки сприймають незгоду дитини, її нові домагання і спроби їх обговорення з батьками виключно як непокору, то вони будуть боротися з його непослух, наполягати на своєму і тим самим швидше за все погіршать, а може бути, і зруйнують свої відносини з дитиною. Поступово накопичується напруга подібно пару, тиск якого розриває щільно закритий котел.

Конструктивною реакцією буде сприйняття того, що відбувається не як непокори, але як сигналу про необхідність змін. Можливо, тут буде доречна аналогія з болем. Біль неприємна, але будь - який лікар скаже, що вона виконує важливу і корисну функцію. Біль ? є сигнал про те, що в організмі щось не так. Ігноруючи або заглушаючи біль заспокійливими таблетками, ми залишаємося з хворобою.

Конфлікт, подібно до болю, виконує сигнальну функцію, повідомляючи нам про те, що щось не в порядку в наших відносинах або в нас самих. І якщо ми у відповідь на цей сигнал намагаємося внести зміни в нашу взаємодію, ми приходимо до нового стану адаптації у відносинах. Якщо ми на кожному етапі своїх відносин досягаємо нового рівня адаптації, це забезпечує збереження, "виживання" наших відносин.

Криза

Криза як сигнал досить очевидний. Коли людина рве свій зв'язок з партнером по роботі чи по любові, ясно, що, судячи з усього, ми маємо справу з невирішеним конфліктом.

Насильство також вказує на безсумнівну присутність кризи, так само як і запеклі суперечки, коли люди ображають один одного, втративши контроль над емоціями. В ході кризи звичайні норми поведінки втрачають силу. Людина стає здатним на крайнощі - в своїй уяві, а іноді й насправді.

Напруга

Це ще один очевидний сигнал. Стан напруги спотворює наше сприйняття іншої людини і багатьох його дій. Наші взаємини обтяжуються вагою негативних установок і упереджених думок. Наші почуття по відношенню до опонента значно змінюються на гірше. Самі взаємини з ним стають джерелом безперервного занепокоєння. Ситуація подібна деревного сухостій, готовому до спалаху від першої іскри. Якщо чоловік просить у дружини передати йому сільничку, а вона відповідає на це: "Тобі що, не подобається моя писанина?" ? Тут ми, ймовірно, маємо справу з застарілим конфліктом. Бути може, чоловік кілька разів пізно повернувся додому і дружина прийшла до певних висновків, не маючи достатньо вагомих на те підстав. Бути може, вся ця історія викликана простим непорозумінням, однак в атмосфері напруженості непорозуміння може швидко перерости в конфлікт.

Непорозуміння

Ми часто впадаємо в непорозуміння, роблячи хибні висновки з ситуації, найчастіше через недостатньо чіткого вираження думок або відсутності взаєморозуміння. Іноді непорозуміння викликане тим, що дана ситуація пов'язана з емоційною напруженістю одного з її учасників. У такому разі його думки мають схильність безперервно повертатися до однієї й тієї ж проблеми. Її сприйняття спотворюється.

Інциденти

Сигнал про те, що ви є учасником інциденту, що несе в собі зерно конфлікту, зазвичай незначний. Якась дрібниця може викликати тимчасове хвилювання або роздратування, однак через кілька днів вона нерідко забувається. У наведеному вище прикладі про сільниці і начебто неприйнятті чоловіком приготованого дружиною обіду напружений стан дружини і виникло непорозуміння попереджав, можливо, кількома малозначними на перший погляд інцидентами. Можливо, чоловік пару раз не попередив її про пізнє повернення з роботи. Вона вирішила не влаштовувати скандалу в той момент, хоча неуважність чоловіка заронила зерно сумніву в її свідомість. Такий сам по собі незначний інцидент може, будучи невірно сприйнятим, привести до ескалації конфлікту.

Дискомфорт

Це інтуїтивне відчуття, що щось не так, хоча висловити його словами важко. В даному випадку до інтуїції корисно прислухатися, більш того, її треба вітати. Запитайте себе: "Чи можу я щось зробити з цього приводу в даний момент?" Вам може прийти в голову якийсь крок, про який ви і не подумали б в інший час. В іншій ситуації нічого іншого зробити не можна, окрім як залишатися напоготові.

Якщо ви навчитеся впізнавати сигнали дискомфорту і інцидентів і швидко реагувати на них, ви можете часто запобігти виникненню напруги, непорозумінь і криз.

конфлікт розв'язання соціальний взаємодія

3. Передвісники конфліктів

У будь-якого конфлікту є свої передвісники, що сигналізують про небезпеку, що насувається. При появі таких ознак можна ще встигнути попередити конфлікт, ухилитися від нього або ж дистанціюватися для визначення своїх позицій і вибору оптимальної моделі поведінки.

Рання діагностика конфліктів будується на основі ваших особистих спостережень. Як визначити по поведінці, що в повітрі витає якесь напруження, що у відносинах з партнером щось порушилося?

Ось ознаки, які допоможуть вам зрозуміти це:

· При зустрічі партнер відводить очі, уникає прямих поглядів.

· Збільшується дистанція комфортного спілкування, уникає рукостискань.

· Людина рве свій зв'язок з партнером.

· Вибирає формальні теми для розмови ? погода і т.п.

· Перестає цікавитися вашими справами, не розповідає про свої проблеми.

· Запекло сперечається.

· Запізнюється або не приходить на зустрічі.

· Обговорює вас "за очі", відпускає їдкі і єхидні зауваження.

· Ображає (тобто втрата контролю над емоціями). В ході кризи звичайні норми поведінки втрачають силу, людина стає здатним на крайнощі.

· При розставанні відчуває явне полегшення.

При появі цих ознак ще можна ухилитися від конфлікту, вибрати оптимальну модель поведінки, спробувати поговорити "по душам".

Висновки

Конфлікти відіграють ключову роль у житті окремої людини, родини, колективу, держави, суспільства і людства в цілому. В Україні на будь-якому етапі її розвитку конфлікти впливали на долю країни.

Конфлікти є основною причиною загибелі людей. Для того, щоб грамотно поводитися в конфліктах, людина повинна знати закономірності їхнього виникнення, розвитку і розв'язання.

Конфліктологія може зберегти здоров'я, добробут і навіть життя мільйонам українцям, які щорічно зазнають великих збитків у результаті деструктивних наслідків внутрішньоособистісних і соціальних конфліктів.

Список використаної літератури

1. Берлач А. І. Конфліктологія: Навчальний посібник для дистанційного навчання/ А. І. Берлач, В. В. Кондрюкова; Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". - К.: Університет "Україна", 2007. - 203 с.

2. Конфліктологія: Навчальний посібник/ Л. М. Ємельяненко, В. М. Петюх, Л. В. Торгова, А. М. Гриненко; За ред.: В. М. Петюха та Л. В. Торгової; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. економ. ун-т. - К.: КНЕУ, 2005. - 315 с.

3. Конфліктологія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. юрид. спец./ М-во освіти і науки України, Національна юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого; За ред.: М.І. Панова та Л.М. Герасіної. - Х.: Право, 2002. - 253 с.

4. Леонов Н. Конфликты и конфликтное поведение : Методы изучения: Учебное пособие для студ. вузов/ Николай Леонов,. -М.; СПб.; Нижний Новгород: Питер, 2005.

5. Нагаєв В. Конфліктологія: Курс лекцій: Навч. посібник для вузів/ Віктор

Нагаєв,; М-во освіти України, Харківський нац. аграрний ун-т ім. В. В. Докучаєва. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 199 с.

6. Орлянський В. С. Конфліктологія: Навч. посібник для вузів/ В. С. Орлянський; Мін-во освіти і науки України, Запорізький нац. техн. ун-т. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 159 с.

Размещено на Allbest.ru