Психокорекція сімейних стосунків у подружніх пар із сексуальними дезадаптаціями

Експериментально-психологічне дослідження сімейних стосунків сексуально дезадаптованих подружніх пар. Методологічні основи психологічної профілактики й корекції дисфункційності шлюбу: етапи роботи з подружжям, найбільш ефективні корекційні методики.

Рубрика Психология
Вид отчет по практике
Язык украинский
Дата добавления 20.09.2011
Размер файла 325,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Дошлюбні сексуальні зв'язки мали місце в більшості (68,9%) респондентів, а про позашлюбні зв'язки повідомила незначна кількість (20%) учасників дослідження.

За тривалістю дошлюбного знайомства подружні пари розділилися в такий спосіб: ?1 року - 50,47%; 1-3 роки - 32,63%; 3-5 років - 5,27%; більше 5-ти років - 11,63%. Більш детально ця інформація відбита на рис. 4.4.

Рис. 4.3. Діаграма розподілу респондентів залежно від віку початку сексуального життя: 1 - до 16 років;4 - 18 років; 2 - 16 років; 5 - 19 років; 3 - 17 років, 6 - 20 років і більше

Рис. 4.4. Діаграма розподілу респондентів залежно від тривалості дошлюбного знайомства: 1 - менше 3-х місяців; 2 - 3-6 міс.; 3 - 7-12 міс.; 4 - 1-2 роки; 5 - 2-3 роки; 6 - 3-5 років; 7 - більше 5-ти років; 8 - знайомі з дитинства

Більшість опитаних (86,1%) виховувалися в повних родинах, а менша кількість (13,9%) - у неповних. Значна частина опитаних (66,7%) мала братів і сестер, а 33,3% респондентів були єдиною дитиною в родині, що є одним з чинників, що впливають на характер взаємин зі шлюбним партнером (у т.ч. в аспектах установлення відносин інтимності/автономії й сексуальної адаптації).

Оцінюючи ставлення до батьків, більшість респондентів (73,3%) ставлення до матері оцінювали як позитивне, відзначаючи наявність теплого емоційного зв'язку з нею, емпатії, розуміння. Незначна частина (26,7%) виявили негативне ставлення до неї як реакцію на домінантну поведінку матері, що формує підлеглу залежну й конфліктну особистість, сприяє порушенню процесів ідентифікації й розвитку інфантильності.

Що стосується ставлення до батька, то більшість учасників дослідження (70%) оцінювали його скоріше негативно, відзначаючи його надмірну суворість або емоційну холодність. Тільки (30%) позитивно ставилися до батька, відзначаючи встановлення близьких відносин і розуміння з його боку.

У цілому соціально-демографічний аналіз основної дослідницької групи, подружнього стажу й сексуального досвіду учасників дослідження є важливими факторами, що впливають на адаптивність і функціональність родини і повинні бути враховані під час аналізу й інтерпретації результатів емпіричного дослідження.

?????? ???????????? ??????????

1. Агарков С.Т. Супружеская дезадаптация. - М: Едиториал УРСС, 2004. - 256 с.

2. Алексеева А.В. Трансформация семейных ролей мужчины и женщины в современном украинском обществе // Семейная психология и семейная терапия. - 2003. - № 4. - С. 54-59.

3. Александровский Ю.А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация. - М.: Наука, 1979. - 272 с.

4. Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений. - М.: МГУ, 1987. - 367 с.

5. Берг-Кросс Л. Терапия супружеских пар. - М.: ИПТ, 2004. - 528 с.

6. Березин Ф.Б., Мирошников М.П., Соколова Е.Д. Методика многостороннего исследования личности. - М.: Фолиум, 1994. - 175 с.

7. Браун Дж., Кристенсен Д. Теория и практика семейной психотерапии - СПб.: Питер, 2001. - 352 с.

8. Брутман В.И., Филиппова Г.Г., Хамитова И.Ю. Динамика психологического состояния женщин во время беременности и после родов // Вопросы психологии. - 2002. - № 1. - С. 59-68.

9. Будинайте Г. Классическая системная семейная терапия и постклассические направления: свобода выбора // Московский психотерапевтический журнал. - 2001. - № 3. - С. 46-51.

10. Варга А. Я Системная семейная психотерапия. Курс лекций. - СПб: Речь, 2001. - 144 с.

11. Варга А.Я., Хамитова И. Системная семейная психотерапия // Журнал практической психологии и психоанализа. - 2000. - № 2. - С. 32-38.

12. Васильченко Г. С., Решетняк Ю. А. Системный подход к психогигиене половой жизни. - М.: Медицина, 1978. - 380 с.

13. Вебер Г. Кризисы любви. Системная психотерапия Б. Хеллинг. - М.: Институт Психотерапии, 2002. - 304 с.

14. Волкова А.Н., Трапезникова Т.М. Методические приемы диагностики супружеских отношений. - Самара: Бахрах-М, 2002. - 745 с.

15. Воловик В.М. Клинические и организационные основы реабилитации психически больных. - М.: Медицина, 1980. - 268 с.

16. Гармаев А. Психопатический круг в семье - М.: Православ. братство св. апостола Иоанна Богослова, 2002. - 96 с.

17. Гозман Л.Я., Алешина Ю.Е. Социально-психологические исследования семьи: проблемы и перспективы // Вестник Московского университета.- 1985. - № 4. - С.10-20.

18. Гризискаc Ч.С., Молярова Н.В. Социально-терапевтическая деятельность в области брачно-семейных отношений. - М.: Наука, 1982. - 320 с.

19. Грюнвальд Б., Макаби Г. Консультирование семьи. Практическое руководство. - М.: Когито-Центр, 2004. - 416 с.

20. Даттилио Ф. Интеграция когнитивной и системной парадигм в семейной психотерапии // Московский психотерапевтический журнал.- 2000. - № 2. - С. 45-49.

21. Дворянчиков Н.В., Ткаченко А.А. Некоторые дизонтогенетические механизмы формирования садизма // Российский психиатрический журнал. - 1998. - № 3. - С. 4-9.

22. Добрунова А.И. Диагностика и прогнозирование социальных процессов. - Белгород: ИПОЦЕН, 1999. - 213 с.

23. Добряков И.В. Либерализация сексуальной морали в России: новые проблемы // Семейная психология и семейная терапия. - 2000. - № 3. - С. 15-19.

24. Душкина М.Р. Психологическая андрогиния и внутрисемейные отношения // Семейная психология и семейная терапия. - 2003. - № 3.- С. 69-74.

25. Елизаров А. Н. Введение в психологическое консультирование. - М.: МГОПУ им. М.А. Шолохова, 2002. - 84 с.

26. Елизаров А.Н. Особенности психологического консультирования как самостоятельного метода психологической помощи // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. - 2000. - № 3. - С. 11-17.

27. Елизаров А.Н. Психологическое консультирование семьи. - М.: Ось-89, 2004. - 399 с.

28. Ениколопов С.Н., Дворянчиков Н.В. Концепции и перспективы исследования пола в клинической психологии // Журнал практической психологии и психоанализа. - 2002. - № 2. - С. 45-53.

29. Зенгер Алексей Проблема удовольствия в семье и семейной терапии // Семейная психология и семейная терапия. - 2001. - № 1. - С. 58-63.

30. Каплан Х.С. Сексуальная терапия. - М.: Класс, 1994. - 150 с.

31. Кишинец В.М. Автоэкспертный тезаурусный тест удовлетворенности браком // Социологические исследования. - 1984. - № 3.- С. 12-17.

32. Кочарян А.С. Личность и половая роль. Симтомокомплекс маскулинности в норме и патологии. - Х.: Основа, 1996. - 127 с.

33. Кочарян А.С. Проведение психологического семейного консультирования. - Харьков: ХГУ, 1990. - 26 с.

34. Кочарян Г.С., Кочарян А.С. Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов. - М.: Медицина, 1994. - 224 с.

35. Кришталь В.В., Агишева Н.К. Психодиагностика и психотерапевтическая коррекция сексуальной дисгармонии супружеской пары. - М.: ЦОЛИУВ, 1985. - 138 с.

36. Либих С.С. Психотерапия функциональных сексуальных расстройств у мужчин: Руководство по андрологии / О.П. Тиктинского. - Л.: Медицина, 1990. - 245 с.

37. Марковская И.М. Мужские семейные роли в картине мира разных поколений //Семейная психология и семейная терапия. - 2003. - № 4. - С.43-47.

38. Минухин С., Фишман Ч. Техники семейной терапии. - М.: Класс, 1998. - 296 с.

39. Мишина Т.М. Исследование семьи в клинике и коррекция семейных отношений. - Л.: Медицина, 1983. - 281 с.

40. Монахова А.Ю. Психолог и семья: Активные методы взаимодействия. - Ярославль: Акад. развития. 2002. - 159 с.

41. Мягер В.К., Мишина Т.М. Семейная психотерапия. - Ташкент: Медицина, 1979. - 310 с.

42. Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Диагностика супружеских затруднений // Психологический журнал. - 1982. - № 2. - 439 с.

43. Пэпп П. Семейная терапия и ее парадоксы. - М.: Класс, 1998. - 278 с.

44. Рожановская З.В. Профилактика сексуальных нарушений у женщин: Методические указания. - Х.: ХДАК, 1977. - 30 с.

45. Симонова Е.М. Некоторые особенности психотерапии семей с химической зависимостью // Московский психотерапевтический журнал. - 2001. - № 3. - С. 38-44.

46. Собчик Л.Н. Методы психологической диагностики. - М.: Класс, 1990. - 75 с.

47. Спирева Е.Н., Лидерс А.Г. Удовлетворенность браком в зависимости от социально-демографических характеристик семьи // Вопросы психологии. - 2003. - № 1. - С. 74-79.

48. Столин В.В., Бутенко Г.П., Романова Т.Л. Опросник удовлетворенности браком // Вестник Московского университета. -1984. - № 2. - С. 11-17.

49. Хеллингер Б. Порядки любви. Разрешение семейно-системных конфликтов. - М.: Институт Психотерапии, 2001. - 396 с.

50. Эйдемиллер Э., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. - СПб: Питер, 1999. - 345 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Опитувальник подружньої комунікації (Bienvenu)

Інструкція: Відповідайте, будь ласка, на питання якомога відвертіше. Намагайтеся уникати відповідей типу "Не знаю". Довго не обмірковуйте, давайте першу відповідь, що прийшла в голову: "так" або "ні". Дякуємо за участь у дослідженні.

Текст опитувальника

1. Чи має ваш чоловік (дружина) тенденцію говорити про ті речі, про які краще не говорити?

2. Чи знаходите ви тон голосу вашого чоловіка (дружини) роздратованим?

3. Чи скаржився ваш чоловік (дружина), що ви не розумієте його(її)?

4. Чи ображає вас чоловік (дружина), коли злиться на вас?

5. Чи погоджуєтеся ви з нею (з ним) тільки через те, що боїтеся, що вона (він) зачепить ваші почуття?

6. Чи сильно ви засмучуєтеся, коли ваш чоловік (дружина) злиться на вас?

7. Чи сумніваєтеся ви щодо того, чи варто обговорювати деякі питання, якщо боїтеся, що чоловік (дружина) може зачепити ваші почуття?

8. Чи важко вам виражати свої щирі почуття щодо чоловіка (дружини)?

9. Чи легше вам довіритися своєму другові, ніж чоловікові (дружині)?

10. Чи здається вам, що чоловік (дружина) розуміє ваші почуття?

11. Чи допомагаєте ви вашому чоловікові (дружині) зрозуміти вас, виражаючи свої думки або почуття?

12. Чи обіймає вас ваш чоловік (дружина)?

13. Чи почуваєте ви, що чоловік (дружина) говорить одне, а має на увазі зовсім інше?

14. Чи вдаєте ви, що слухаєте чоловіка (дружину), коли насправді не слухаєте?

15. Чи намагається ваш чоловік (дружина) підняти вам настрій, коли ви в депресії або чимось засмучені?

16. Чи обвинувачує вас чоловік (дружина) у тому, що ви його (її) не слухаєте?

17. Чи є у вас із чоловіком (дружиною) спільні інтереси, заняття за межами будинку?

18. Чи можете ви із чоловіком (дружиною) не погоджуватися один з одним, не виходячи із себе?

19. Чи буває так, що ви сідаєте із чоловіком (дружиною) поруч, щоб просто про все поговорити?

Ключ:

"+" - 6,7,10,11,12,15,17,18,19

"-" - 1,2,3,4,5,8,9,13,14,16

Додаток Б

Опитувальник подружньої адаптації

(D.N. SPRENKLE, B.L. FISHER)

Інструкція: Вам буде запропонований перелік тверджень, що стосуються Ваших взаємин у родині. Ви можете з ними погодитися або не погодитися. Ступінь Вашої згоди виразіть числом: 1 - категорично не згодний; 2 - у моїй родині цього практично не буває або трапляється дуже рідко; 3 - у моїй родині це має місце; 4 - це дуже характерно для моєї родини.

Мій чоловік (дружина) дуже приємний(а) мені.

Мій чоловік (дружина) дуже відповідальна за родину людина, яка самостійно вирує частину сімейних завдань.

Ми із дружиною (чоловіком) досить самостійні люди, які піклуються один про одного.

Ми із дружиною (чоловіком) завжди піклуємося один про одного.

Ми завжди із дружиною (чоловіком) можемо покластися один на одного.

Наші відносини в родині дають мені почуття безпеки, впевненості й довіри.

Я можу покластися на дружину (чоловіка) - вона (він) завжди виконує зобов'язання й дотримується правил сімейного спілкування.

У нас у родині є почуття спільності.

Ми завжди із дружиною (чоловіком) можемо розраховувати на фізичну допомогу один одного.

У нас у родині приємні контакти явно переважають над неприємними епізодами.

Моя(й) дружина (чоловік) досить гнучка людина: здатна (здатний) міняти свої погляди й поведінку в умовах, що змінюються.

У нас у родині немає людини, що узурпувала б владу - усе вирішується спільно, думка обох подружжів однаково цінна.

Моя(й) дружина (чоловік) може відстоювати свою точку зору, не будучи при цьому агресивною(им).

Ми досить легко вирішуємо розбіжності, що виникають із дружиною (чоловіком).

За необхідності (у випадку зайнятості, хвороби тощо) у нас у родині досить легко міняються устояні правила сімейних відносин.

За необхідності (у випадку зайнятості, хвороби тощо) у нас у родині досить легко міняються розподіли сімейних обов'язків.

Ми завжди уважні до позитивної й негативної сторін взаємин, намагаємося їх ураховувати для поліпшення відносин.

Обробка: всі твердження опитувальника монополярні.

Додаток В

Шкала сексуальності (W.E. Shell, D.R. Papini)

Інструкція: Оцініть, будь ласка, ступінь виразності в собі нижченаведених якостей за 5-ти бальною схемою: згодний - (+2), швидше згодний - (+1), не згодний, не знаю - (0), швидше не згодний - (-1), не згодний - (-2).

Таблиця В.1 Текст опитувальника

Твердження

Згодний

Швидше

згодний

Не знаю

Швидше

не згодний

Не згодний

+2

+1

0

-1

-2

Сексуальна оцінка

1. Я гарний сексуальний партнер.

..

..

.

.

.

4. Я дуже високо оцінюю свою сексуальну майстерність.

7. Я кращий у сексі, ніж більшість інших людей.

10. Я часом сумніваюся у своїй сексуальній компетентності

13. Я не маю великої впевненості в сексуальних контактах.

16. Я думаю про себе як про дуже гарного сексуального партнера.

19. Я оцінюю себе низько як сексуального партнера.

22. Я впевнений у собі як сексуальний партнер.

25. Я не дуже впевнений у своїй сексуальній майстерності.

28. Часом сумніваюся у своїй сексуальній компетентності.

Сексуальна заклопотаність

3. Я ввесь час думаю про секс.

6. Я думаю про секс більше, ніж про будь-що інше.

9. Я не мрію про сексуальні ситуації.

12. Я прагну займатися сексом.

15. Я постійно думаю про свій секс (сексуальне життя).

18. Я думаю про секс більшу частину часу.

21. Я рідко думаю про секс.

24. Мені важко навіть фантазувати про свій секс.

27. Я, імовірно, думаю про секс менше, ніж більшість людей.

30. Я не думаю про секс занадто часто.

Сексуальна депресія

2. Я пригнічений сексуальними аспектами свого життя

5. Я відчуваю, що в мене гарна сексуальність.

8. Я розчарований якістю свого сексу.

11. Міркування про секс роблять мене щасливим.

14. Від сексу я отримую задоволення й насолоду.

17. Я переживаю невдачу в сексі.

20. Я почуваю себе нещасливим у сексуальних зв'язках.

23. Я отримую задоволення в сексуальному житті.

26. Я відчуваю сум, коли думаю про свій сексуальний досвід.

29. Я не зневірююся через секс.

Додаток Д

Опитувальник “Реакції подружжя на конфлікт” (О.С. Кочарян)

1. Не можна не зважати на настрій чоловіка.

2. Я рідко відчуваю почуття провини.

3. Я часто замислююся над тим, чого очікує від мене чоловік: яких слів, справ тощо.

4. Останнім часом у мене часто що-небудь болить.

5. Після сварок я швидко приходжу в себе.

6. Останнім часом у мене часто буває таке почуття, начебто голова стягнута обручем.

7. Ніколи не траплялося, щоб я нетактовно вчинила щодо викладача.

8. Рідко трапляється так, що я докоряю чоловікові за колишні помилки.

9. Я не маю ніяких вад.

10. Я не можу швидко змінити лінію своєї поведінки стосовно чоловіка залежно від вимоги ситуації.

11. Я майже ніколи не вплутуюся у сварки в публічних місцях (у черзі, автобусі, кінозалі тощо).

12. Останнім часом мене часто непокоїть шлунок.

13. Мене стали дратувати знайомі, друзі, і я стала частіше з ними сваритися.

14. Краще вдаватися до обману або замовчування, ніж приймати радикальне вирішення щодо сімейних проблем.

15. Я часто сама собі неприємна.

16. За зло, що мені заподіює чоловік, я сплачую йому тим же.

17. Ніколи не спізнювалася на роботу або на навчання.

18. Часом мені так і хочеться вилаятися.

19. У мого чоловіка практично немає достоїнств.

20. Чоловік часто навмисно хоче мене скривдити.

21. Я звичайно дуже ретельно, у деталях продумую сформовану сімейну ситуацію.

22. Якщо сімейне життя не склалося, то краще відразу розлучитися.

23. У нас у родині все гаразд, і я не зрозумію, чому мій чоловік незадоволений.

24. У мене рідко буває поганий настрій.

25. Коли чоловік мене кривдить, я не можу довго цього забути.

26. Взагалі я непогана людина, але чоловік не гідний доброго ставлення до себе.

27. Мені часто шкода себе.

28. Останнім часом стан мого здоров'я не погіршився.

29. Я не бажаю обговорювати із чоловіком свої вади: у нього вистачає своїх.

30. Майже не буває, що я іронічно, із сарказмом жартую над чоловіком.

31. Звичайно я намагаюся не думати про конфлікт із чоловіком, намагаюся не зважати на нього.

32. Мене багато що цікавить, я людина допитлива.

33. Часом у мене виникає таке почуття, що я більше не учасник сімейних сварок і конфліктів, я ніби їхній спостерігач.

34. Ніякі справи (робота, навчання й т.ін.) не знижують мого внутрішнього напруження, не дозволяють хоч на час забути сімейні проблеми.

35. У житті не було жодного випадку, щоб я порушила обіцянку.

36. Я часто поступаюсь чоловікові, щоб поліпшити наші відносини.

37. Часто буває так, що я довго не розмовляю із чоловіком.

38. Вважають, що будь-які кардинальні вирішення сімейної проблеми небезпечні й неефективні: потрібно лише трохи змінити ситуацію, щоб було можливим жити разом.

39. Кілька разів у тиждень мене стали турбувати неприємні відчуття під ложечкою.

40. Усе здається мені якимось сірим, невиразним і однаковим.

41. Усе, що відбувається у мене в родині, страшенно неприємно, але я не самотня у своїх проблемах (у багатьох так), і це мене трохи заспокоює.

42. Я могла б пробачити образу, завдану мені чоловіком, але не забути її.

43. У мене майже ніколи не буває бажання трощити й ламати все навколо.

44. Я часто замислююся, як на моєму місці вчинила б інша людина.

45. У сімейному житті я завжди керуюся благими намірами, і дивно, що чоловік цього не розуміє.

46. Іноді я люблю трохи похвалитися.

47. Я розумію тих людей, які віддають значну частину часу родині.

48. Я часто думаю про те, що дитячий період мого життя був найкращим, і хочеться знову стати дитиною.

49. Сучасний шлюб не має ніякої цінності: зазвичай люди одружуються лише через необхідність.

50. Мої думки й дії бувають часто вповільнені.

51. Прагну ухилятися від з'ясування відносин із чоловіком.

52. У мене рідко виникає роздратування й гнів стосовно чоловіка.

53. Через постійні сварки із чоловіком я розлючена на весь світ: можу зігнати роздратування на будь-кому, хто “попаде під руку”.

54. Іноді в голову приходять такі думки, у яких нікому не хочеться зізнаватися.

55. Сучасні чоловіки не можуть бути гарними чоловіками.

56. Останнім часом я стала часто “відчувати” своє серце.

57. Звичайно я не говорю чоловікові, що ми дуже різні за характером, темпераментом, інтересами.

58. Життя незаміжніх жінок має значні переваги.

59. Останнім часом я значно більше стала цікавитися тим, як зміцнити своє здоров'я (дієтою, бігом, йогою тощо).

60. Часто я відчуваю нереальність, неприродність своїх відносин із чоловіком.

61. Я рідко сумую.

62. Сформована сімейна ситуація мене гнітить, але я вважаю себе не в змозі що-небудь почати.

63. Звичайно я заздалегідь продумую, як поводитися у складній сімейній ситуації.

64. Дехто вважає, що я буваю занадто сувора щодо думок чоловіка, але я впевнена, що він цього заслуговує.

65. Я завжди намагаюся зрозуміти чоловіка, незважаючи навіть на те, що він таких спроб не робить.

66. Останнім часом я стала більше піклуватися про своє здоров'я.

67. Більшість проблем, що виникають у сімейному житті, не мають однозначного вирішення.

68. Мені подобаються люди, з якими мені доводилося зустрічатися, навіть ті, які мені не симпатизують.

69. Часом я можу завдавати душевного або фізичного болю чоловікові.

70. У моїй родині не все гаразд, але я вірю, що все буде так, як призначено.

71. Нічого особливого не відбулося: поскандалили, посварилися, у житті всяке буває.

72. Я майже завжди можу стриматися й не наговорити зайвого, не зробити чоловікові неприємне.

73. Коли я отримую від кого-небудь лист, то завжди відповідаю в той же день.

74. Останнім часом я часто й не за справу стала карати сина (дочку).

75. Я часто відчуваю свою марність і безсилля.

76. На роботі я майже ніколи не вплутуюся у сварки й конфлікти зі співробітниками й начальством.

77. Мені зовсім не хочеться, щоб мене пожаліли, поспівчували мені.

78. Мені майже ніколи не хочеться сказати або зробити що-небудь приємне батькам свого чоловіка.

79. Іноді я люблю посміятися, слухаючи непристойні жарти, гостроти.

80. Я рідко відчуваю втому.

81. Мої знайомі вважають, що я не зовсім правильно оцінюю сімейну ситуацію: надзвичайно спрощую її або, навпаки, ускладнюю.

82. Я часто злюся на своїх батьків і сварюся з ними.

83. Я нічого не можу зробити для поліпшення сімейної ситуації: це залежить не від мене, а є проявом загальної закономірності, характерної для сучасної родини.

84. Хочеться виїхати, забутися.

85. Не збираюся міняти свої звички, навіть якщо вони не подобаються чоловікові.

86. Іноді трапляється, що я кажу неправду.

87. Я здатна багато чого зробити.

88. Мені часто говорять, що я неправильно розумію свого чоловіка.

89. У мене часто буває відчуття фізичної слабкості.

Ключ

1. Неконструктивні установки на шлюб:

“+” - 14, 22, 9, 38, 51, 85; “-” - 1, 8, 36, 44, 57, 65

2. Депресія:

“+” - 15, 27, 40, 50, 75, 89; “-” - 2, 24, 32, 61, 80, 87

3. Протективні механізми:

“+” - 19, 23, 31, 45, 48, 71, 81, 84, 88; “-” - 3,21,63,77

4. Дефензивні механізми:

“+” - 26, 33, 41, 49, 55, 58, 60, 62, 70, 83; “-” - 34, 47

5. Агресія:

“+” - 13, 16, 18, 53, 69, 74, 82; “-” - 11, 30, 43, 52, 72, 76, 78

6. Соматизація тривоги:

“+” - 4, 6, 12, 39, 56, 59, 66; “-” - 28

7. Фіксація на психотравмі:

“+” - 20, 25, 37, 42, 64; “-” - 5, 10, 67

8. Контрольна шкала:

“+” - 7, 9, 19, 35, 68, 73; “-” - 46, 54, 79, 86.

Додаток Ж

Статево-рольова шкала А.В. Heilbrun

Інструкція: Оцініть за п'ятибальною системою виразність у себе нижченаведених якостей. 1 бал - якість відсутня; 5 балів - якість виражена найбільшою мірою.

Таблиця Ж.1

Якості

Бал

Якості

Бал

Агресивність

Розуміння інших

Зарозумілість

Делікатність

Самовпевненість

Дії згідно з іншими

Владність

Залежність

Пихатість

Емоційність

Цинічність

Легка збудливість

Обережність

Тривожність

Домінування

Жіночність

Ініціативність

Мінливість

Переконливість

Здатність прощати

Передбачливість

Дружелюбність

Відкритість

Легковажність

Значущість

Прагнення допомагати

Практичність

Скромність

Працьовитість

Хвастощі

Дотепність

Чутливість

Винахідливість

Сентиментальність

Мужність

Щирість

Прямота

Покірність

Проникливість

Співчуття

Строгість

Балакучість

Сила

Боязкість

Витривалість

Теплота

Мстивість

Дбайливість

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика сучасних сімейних стосунків як соціально-педагогічне явище. Вплив мотивів утворення шлюбу на сімейні стосунки. Подружні стосунки у молодій сім’ї як різновид сімейних стосунків. Особливості подружніх стосунків і конфліктів молодої сім’ї.

    курсовая работа [67,1 K], добавлен 05.04.2008

  • Сім'я як соціальний інститут, її функції та форми організації шлюбно-сімейних стосунків. Психологічне здоров'я сучасної сім'ї. Типи подружніх стосунків. Специфіка конфлікту у родині. Адаптація чоловіка й жінки в родині, їх психологічна сумісність.

    курсовая работа [56,1 K], добавлен 04.04.2010

  • Аналіз основних підходів у вивченні психології родинних стосунків. Психологічні особливості готовності молоді до подружніх стосунків. Особливості вибору шлюбного партнера, психологічна сумісність та її рівні. Міжособистісні причини сімейних конфліктів.

    дипломная работа [133,3 K], добавлен 20.05.2011

  • Сім’я як унікальний соціальний інститут, історичні етапи формування. Особливості розвитку шлюбних стосунків. Основні підходи до вивчення сімейних стосунків: функціональній, етологічний, сциєнтиській. Розгляд функцій сім’ї: комунікативна, репродуктивна.

    курсовая работа [73,0 K], добавлен 15.10.2012

  • Сім'я як невід'ємний осередок суспільства, її значення у сучасному житті. Принципи виникнення сімейних відносин, їх емоціональні рівні. Функції сучасної сім'ї. Взаєморозуміння на ранньому етапі сімейних відносин. Методика діагностики подружніх відносин.

    курсовая работа [689,8 K], добавлен 13.08.2010

  • Характеристика міжособистісних стосунків у молодих сім’ях. Різновиди стосунків у молодих сім'ях на різних етапах шлюбу. Конфлікти у подружжі та шляхи їхнього подолання. Емпіричне дослідження особливостей міжособистісних стосунків у молодих сім'ях.

    курсовая работа [465,8 K], добавлен 02.03.2013

  • Характерні особливості методу сімейних розстановок за Хеллінгером, який використовується для подолання проблем подружніх пар. Види розстановок в залежності від суті питання, що потребує вирішення. Дії клієнта та терапевта в процесі проведення розстановки.

    контрольная работа [25,1 K], добавлен 02.05.2012

  • Характеристика сучасних сімейних стосунків. Психологія сімейного виховного впливу на розвиток особистості. Сутність конфліктів: їх причини, наслідки та вплив на характер і особливості розвитку дитини. Особливості корекції дитячо-батьківських відносин.

    дипломная работа [109,7 K], добавлен 19.10.2011

  • Динаміка ролевої структури сім’ї в історії. Мотиви визнання чоловічого або жіночого верховенства. Характеристика методик для діагностики сімейних відносин. Методи вивчення індивідуальності подружжя, етично-психологічних та дитячо-батьківських стосунків.

    дипломная работа [119,3 K], добавлен 07.08.2010

  • Поняття група в соціальній психології. Проблеми психологічної корекції міжособистісних стосунків у трудовому колективі. Форми групової взаємозалежності. Особливості самооцінки психологічного клімату медичного колективу. Організаційно-управлінський підхід.

    курсовая работа [134,9 K], добавлен 02.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.