Праця і розвиток особистості школяра

Размещено на http://www.allbest.ru/

14

Праця і розвиток особистості школяра

План

Психологія і трудове виховання

Праця і усебічний розвиток особистості

Психологічні особливості трудової діяльності старших школярів

Залучення школярів до трудового самовиховання

Роль і місце педагога в трудовому вихованні школярів

Висновок

Список літератури

Психологія і трудове виховання

Як і в будь-якій іншій справі, в процесі виховання є ще невикористані резерви. Над їх розкриттям працюють педагогічні колективи, соціологи. Особлива роль в цьому відношенні належить психологічній науці.

У психологічних знаннях в узагальненому виді відбиті вже пізнані психологічні закономірності навчання та виховання, формування особистості дитини на різних вікових етапах в умовах різних видів діяльності (гра, вчення, праця), істотні зв'язки у сфері педагогічних і психологічних явищ. Психологічна наука накопила немало цінних фактів, використання яких може збагатити зміст організацію трудової і виробничої праці школяра, більш повно використовувати резерв його особистості, забезпечити в трудовому вихованні систему і тим самим підвищити його виховну цінність. Про можливості психології в області трудового навчання і виховання багато що говорить сам перелік проблем, що вивчаються нею. Назвемо деякі з них.

Передусім тут слід виділити проблему головного психологічного "ядра" в трудовій підготовці школярів. Таке "ядро", як показали дослідження Т. В. Кудрявцева, Э. А. Ферапоновой і інших психологів, складають формування загальнотрудових умінь інтелектуального характеру, уміння виконати завдання не лише індивідуально, але і в умовах спільної праці, розвиток позитивної мотивації праці школярів, їх творчих здібностей і інших якостей особистості, важливих для професійного самовизначенні школярів. Оскільки творчість є найбільш значним проявом людини, психологи шукають оптимальні шляхи способи залучення школярів до творчої праці.

Особливо важливими в трудовому навчанні школярів є мотиви, спонукаючі дітей працювати. Саме з мотивами пов'язано формування відношення до праці, як головної цінності.

Багато уваги психологи приділяють вивченню психологічного змісту трудової діяльності професіоналів і складанню на цій основі професіограм.

У багатьох випадках психологічні знання використовуються із евристичними цілями для пояснення механізмів ефективності тих або інших способів навчання і виховання для пророкування результатів їх застосування. Таким механізмом можуть виступати мотив, потреба, інтерес, самооцінка.

Багато психологічних знань використовуються в цілях об'єднання психологічно схожих трудових цілей і способів дії, а також способів навчання і виховання.

Педагогові необхідно засвоїти загальні закономірності розвитку особистості. Особа формується під впливом виховання, соціалізації і самовиховання. Особа - результат взаємодії зовнішніх впливів з внутрішніми умовами індивідуума, до яких відносяться його спрямованість, здібності, характер і інші особові властивості.

Познайомимося з тим, як психологи досліджують психологічний зміст трудового виховання, зокрема, формування усебічно розвиненої особи засобами праці. За якими показниками судить психолог про зміни, що відбуваються у вигляді особи під впливом праці? Передусім по діях і вчинках людини, по зміні продуктивності його праці, по відношенню до праці, до свого колективу, по зрушеннях в його потребах, інтересах, самооцінці і домаганнях

Психіка працюючої людини, особливе його відношення до праці, дуже помітно проявляються в продуктах його діяльності. Як школяр реагує на невдачі і успіхи в праці, на оцінку якості його роботи, коли його особисті інтереси стикаються з громадськими .

Найбільш поширеними методами дослідження психологічних проблем трудового виховання є спостереження, експеримент, опитування , тести. За допомогою спостережень вивчаються важливі у будь-якому вигляді праці риси вдачі : уважність, самостійність, акуратність і ряд інших. Використовується воно також для дослідження взаємин в дитячому колективі.

Багатим джерелом психологічних знань є експеримент. Проте його використання пов'язане великими труднощами. по-перше, зміни в особі відбуваються поступово, а дослідник не завжди має в розпорядженні час. По-друге, зміни в особі є функцією не одного, а багатьох чинників , діючих в умовах трудового виховання.

В результаті проведеного експерименту було встановлено , що громадська мотивація трудової діяльності посилює інтерес дітей до праці. Іншим різновидом експерименту є розроблена методика само оцінювання через порівняння себе з іншими. Результати цього порівняння людині не байдужі: він ними задоволений або не задоволений, заспокоюється або починає турбуватися.

Цю методику застосовували для вивчення стосунки випробовуваного до своїх досягнень в трудовій діяльності, а також для виявлення зрушень в цьому відношенні при переході до інших видів діяльності, наприклад, від учбової до трудової. Для цього випробовуваним пропонується порівнювати свої успіхи з успіхами інших учнів.

Таким чином, кожен оцінював не лише інших, але і самого себе, оскільки одних учнів він розташовував попереду себе. Але це самооцінювання проводиться не прямо, а побічно. На основі відповідей випробовуваних потім визначаються рангові місця випробовуваного по самооцінці.

Для виявлення основних тенденцій в досліджуваній поведінці (наприклад, типових мотивів трудової діяльності або вибору професії, престижності різних професій серед дітей одного і того ж віку та ін.) широко використовується анкетування, успіх якого залежить від компетентності укладача анкети в проблематиці, що вивчається. Наприклад, при вивченні основних мотивів трудової діяльності старшокласників за допомогою закритої анкети складають перелік найбільш поширених спонукань до праці. Для цього вивчається література по психології дитячої праці. У анкеті передбачається можливість самостійної відповіді із заданого питання.

У ряді випадків в анкету включається шкала полярних балів, яка вимагає оцінки привабливості для опитуваного тієї або іншої умови праці або професії.

Пропонована шкала: "дуже подобається" - "6", "подобається" - "5", "більше подобається, чим не подобається" - "4"; "більше не подобається, чим подобається" - "3"; "не подобається" - "2"; "дуже подобається" - "1".

При анкетуванні дуже важливо забезпечити щирість відповідей опитуваних. Це досягається продуманим інструктажем, в якому називається мета дослідження і його наукова важливість, а також гарантується конфіденційність.

Але недоліком анкет є те, що отримані з їх допомогою дані допускають диференційованого аналізу, що не дозволяє співвіднести відповіді з реальною поведінкою випробовуваних, перевірити достовірність їх відповідей.

Для психологічного вивчення особи школяра широко застосовується метод узагальнення незалежних характеристик, запропонований психологом К. К. Платоновым. Він передбачає збір узагальнення відомостей про особу , що отримуються різними особами при спостереженні за нею в різних видах діяльності. В різних умовах загальні властивості і якості особи (моральні якості, риси вдачі, темперамент) проявляються по-різному, тому відомості збираються від різних осіб. Оцінки цих людей будуть різні. Це є гідністю цього методу, що дозволяє більш повно охарактеризувати особу, визначити їй зону найближчого розвитку, спроектувати їй подальші шляхи розвитку.

Для вивчення спрямованості особи , її мотивів, інтересів, схильностей іноді застосовують проектний метод (тест на завершення незавершених пропозицій , зображень та ін.).

У основі цих методик лежить несвідома схильність людини до проекції, тобто до приписування іншим людям рис , прагнень, інтересів тих, що хвилюють його самого. Такому випробовуваному пропонується картинка із зображеними на ній предметами, дійовими особами. Ситуація не визначена. Випробовуваному пропонується розповісти , що на його думку, було до цього, відбувається зараз, що буде надалі. По його висловлюваннях можна судити про мотиви.

Перевага цих методик полягає в тому, що під час їх застосування знижується зніяковіння , настороженість випробовуваного завдяки чому він максимально залучається до експерименту. Недолік - трудність в тлумаченні результатів.

Праця і усебічний розвиток особистості

Значення праці в розвитку особистості загальновизнано . У чому конкретно полягає розвиваюча роль праці, які її особливості виступають як головні умови розвитку психіки людини?

Можливості для цього розвитку міститися вже в самих знаряддях, предметах і результатах праці. У знаряддях праці, окрім призначення, втілені пізнані людиною явища, закони, властивості і умови існування предметів. Умови праці теж мають бути пізнані людиною. Предмет, знаряддя і умови праці є найбагатшим джерелом знань про істотну частину навколишньої дійсності. Ці знання є основною ланкою у світогляді людини.

Для успішного здійснення трудової діяльності вимагається участь усієї особи індивідуума : його психічних процесів, станів властивостей. За допомогою психічних процесів, наприклад, людина орієнтується в умовах праці, формує мету , контролює хід діяльності. Високі вимоги до людини пред'являють соціальні умови праці. У різних дитячих трудових об'єднаннях праця носить колективний характер і його здійснення пов'язано з включенням школяра в широку і складну систему виробничих, моральних і інших стосунків.

Включення учня в колективну працю сприяє засвоєнню ним названих стосунків, перетворенню їх із зовнішніх у внутрішні. Це відбувається під впливом пануючих норм поведінки, громадської думки, організації взаємодопомоги і взаємної вимогливості і дії таких соціально-психологічних феноменів, як внутрішньогрупова навіюваність, змагальність.

Важливою похідною цих соціально-психологічних чинників є формування відповідальності за результати праці колективу, Дослідження показали, що більшість старшокласників - членів бригад готові відповідати за результати праці своєї ланки.

Велику вимогу до людини пред'являють результати праці. Таким чином, вимоги предмета, знарядь, умов і результатів праці є найважливішою умовою розвитку психіки людини в процесі трудової діяльності.

Другою умовою розвитку психіки людини пів впливом праці є доцільна діяльність самого суб'єкта. Перетворюючи предмет праці, створюючи суспільно цінні продукти, він перетворить себе. Для повнішого використання розвиваючих можливостей праці вони мають бути доповнені діяльністю старших - навчанням і вихованням.

Діяльність вихователя є третьою умовою розвитку психіки в процесі праці.

У усе видах праці формується важлива якість особи , як практичність. Людина з цією якістю вільно орієнтується на виробництві і в побуті. Беручи участь в колективній праці індивід пізнає не лише інших, але і себе: хто він є, яку цінність представляє для інших, що він може. Діти, як показали психологічні дослідження, погано знають себе, свої можливості , своє положення в колективно. В результаті трудової діяльності відбуваються істотні зміни. Передусім змінюється його відношення до себе, а потім і відношення колективу і педагогів.

У психології накопичено багато фактів, що показують, що трудова діяльність спонукає тим, на скільки високі результати її результати. З цим пов'язано формування таких мотивів як особову значущість праці, свідомість його громадської значущості, домагання на вищий рівень досягнень в праці.

Праця грає велике значення в розвитку здібностей учня. Здібності розвиваються, головним чином, в умовах провідної діяльності: в дошкільному віку - в грі, в молодшому і середньому шкільних віку - у вченні , в юнацькому - в професійно-трудовій підготовці.

Формування здібностей здійснюється в тій або іншій діяльності. В процесі праці, наприклад, розподіл уваги стає ширшим, а його перемикання швидшим.

Велика роль праці в розвитку мислення. У міру опанування трудових навичок розвиваються його нові форми: технічне, практичне, логічні.

В процесі праці і спілкування з іншими членами трудового колективу відбувається розвиток почуттів .

Включаючись в трудовий процес дитина докорінно міняє своє уявлення про себе і про навколишній світ. Радикальним чином змінюється самооцінка. В процесі спілкування і опанування нових знань формується світогляд школяра. Робота в колективі розвиває соціалізацію осіб дитини Розвиток здібностей, почуттів мислення робить особу дитини гармонічнішою. Отже, праця є найважливішим чинником , що впливає на розвиток особистості дитини.

Психологічні особливості трудової діяльності старших школярів

Вирішення багатьох питань трудового виховання підростаючого покоління істотно залежить від правильного розуміння функцій, цілей і психологічного змісту дитячої праці.

Праця школяра має свою специфіку. Передусім праця учнів відрізняється від праці дорослих тим заради чого він організований. Дитяча праця організовується передусім з виховними цілями.

Праця в суспільстві , як правило, носить колективний характер, тому від кожного учасника вимагається уміння взаємодіяти. Отже, школярі повинні включатися в громадське виробництво. Підготувати дитину до праці - це означає сформувати у нього психологічну готовність працювати . Психологічна готовність до праці означає рівень розвитку особистості, який є достатнім для успішного освоєння будь-яким видом продуктивної праці.

Формування у школяра психологічної готовності до праці відбувається в таких видах діяльності як: гра, вчення , побутова і продуктивна праця, технічна творчість. старший школяр трудовий виховання

Як показують спостереження випускники учбових закладів практично і психологічно не готові до участі у виробничій праці. З метою кращої адаптації школярів на виробництві необхідно відновлювати і розвивати систему У.П. К., причому, безпосередньо на виробництві. Головне, щоб праця учнів була безпосередньо пов'язана з виробництвом. Школярі повинні виконувати посильні замовлення виробництва.

Завдяки такому підходу у учнів праця набуде вищого значення, створюються умови для формування суспільно цінних мотивів діяльності.

Оскільки цей вид діяльності не тотожний ні учбовій діяльності, ні трудовій діяльності дорослих те ми умовно виділяємо її як учбово-трудову. У старших класах цей вид діяльності повинен являтися ведучій. З цією метою в старших класах програмою передбачено професійне трудове навчання. Дитина, після закінчення школи, вже може мати спеціальність, що дає йому передумови для швидкої адаптації на виробництві.

Залучення школярів до трудового самовиховання

Активна участь самого школяра у вченні , праці, а також в перетворенні своєї особистості - найважливіша мета навчання і виховання.

У статті " Психологічна наука і справа виховання" С. Л. Рубінштейн писав: " Педагогічний процес, як діяльність учителя формує особу дитини, що розвивається, в міру того, як педагог керує діяльністю дитини, а не підміняє її". Формування особи відбувається , головним чином, в процесі власної діяльності, його власних вчинків.

Облік ролі самої дитини у формуванні його особи необхідно ще тому, що у нього є свої потреби, прагнення, інтереси. Неспівпадання планів дорослих і дітей пояснює труднощі у вихованні. Тому, основне завдання педагога полягає в тому, щоб роль самовиховання у формуванні була як можна більшою.

Оптимальним періодом для самовиховання є старший шкільний вік, коли у дітей свого роду "розташована до самовиховання". У цьому віці перед дитиною встає низка життєво важливих запитань : "Ким бути"?, "Куди піти "? і інші, відбувається переоцінка цінностей. Дитина готова змінювати себе, готовий до самовиховання.

Одним з видів самовиховання є професійне самовиховання. Це прагнення хлопців дівчат до удосконалення своєї придатності до тієї або іншої професії.

Як показали дослідження психологів, представлення у школярів про майбутню професію дуже смутне: слабкі уявлення про труднощі, соціальну значущість. Важливою передумовою самовиховання є адекватне оцінка своєї відповідності вимогам професії. У цьому учні зазнають труднощі тому, що у деяких не сформована самооцінка здібностей і своєї професійної придатності.

Щоб учні правильно оцінювали свої здібності необхідно проводити психологічні факультативи, на яких розповідати таким, що вчиться як вибирається професія, яку роль в цьому грають інтереси, схильності і здібності людини, про критерії оцінки своїх можливостей , про роль і способи самовиховання.

Роль і місце педагога в трудовому вихованні школярів

Формування особи в процесі праці відбувається не само собою, а лише при певній організації праці школярів.

Під організацією праці розуміється його впорядковування, надання йому планомірності. Організація дитячої праці повинна враховувати вікові і індивідуальні особливості дітей і закономірності їх розвитку. В процесі праці здійснюється, естетичне і фізичне.

Таку організацію праці покликаний забезпечити педагог. Від нього вимагається бути прикладом , вивчати сильні і слабкі сторони своїх учнів, організовувати діяльність і багато що інше.

Психологічний аспект діяльності педагога при вихованні засобами праці полягає в дії особистим прикладом , в управлінні дії середовища на особу , а також управління його трудовою діяльністю. Педагог погоджує зміст форми праці з педагогічними цілями, направляє трудову діяльність так, щоб вона вимагала від учнів прояв тих або інших якостей, оцінює ефективність виховних дій. Роль педагога полягає також в допомозі учневі підвищити свій авторитет у однолітків.

У трудовому навчанні багато учнів домагаються значніших результатів чим в загальноосвітніх предметах. У зв'язку з цим у дитини виникає потреба у визнанні . Якщо він домагається підвищення свого авторитету, то його активність підвищується і в інших видах діяльності. І одне з головних завдань педагога сформувати і направити цю активність.

Висновок

Таким чином, трудова діяльність є одним з важливих чинників виховання особи . Включаючись в трудовий процес дитина докорінно міняє своє уявлення про себе і про навколишній світ. Радикальним чином змінюється самооцінка. Вона змінюється під впливом успіхів в трудовій діяльності, що у свою чергу міняє авторитет школяра в класі. Питання авторитету, самоствердження особливо велику роль грає в старшому шкільному віці. Учитель повинен підтримати і направити інтерес, що розвивається, не лише на свій предмет, але і на інші області пізнання . Під впливом цього інтересу розвиватиметься самопізнання. Головна розвиваюча функція праці - це перехід від самооцінки до самопізнання. Окрім цього в процесі праці розвиваються здібності, уміння і навички . У трудовій діяльності формуються нові види мислення. У наслідку колективності праці школяр отримує навички роботи, спілкування, співпраці , що покращує адаптацію дитини в суспільстві .

Праця є рівнозначним предметом програми навчання. Правда останнім часом в більшості шкіл праця знаходиться в занепаді. Це пов'язано як із загальною соціально-економічною ситуацією, так і із загальним розвитком соціуму. У зв'язку з цим трудове навчання вимагає корінної перебудови. Праця повинна узяти на себе ширшу функцію, ніж підготовка дітей до роботи на виробництві, але не виключаючи її. У цьому я бачу майбутнє трудового навчання.

Список літератури

1. Платонов К. К. "Узагальнення характеристик як метод соціально-психологічного вивчення особи ".

2. Иващенко Ф. И. "Праця і розвиток особистості школяра".

3. Фридман Л. М., Кулагина И. Ю. "Психологічний довідник учителя ".

Размещено на Allbest.ru