2

Кафедра психології

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з навчальної дисципліни

«Психологія праці»

на тему:

«Пам`ять та її значення в процесі праці»

Зміст

Вступ

1. Процеси пам`яті

2. Види пам`яті

3. Показники оцінки пам'яті

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Будь-яка трудова діяльність передбачає використання результатів попередньої діяльності, індивідуального досвіду працівників. Елементи досвіду закріплюються, зберігаються і відтворюються відповідно до вимог діяльності людини, утворюючи зміст пам'яті.

Пам'ять є основою психічного життя людини і забезпечує її орієнтацію в навколишньому середовищі. Зберігання в пам'яті понять і уявлень є необхідною умовою мислення, яке ними оперує.

1. Процеси пам`яті

Пам'ять -- це система складних психічних процесів, за допомогою яких людина накопичує і зберігає у свідомості інформацію та відтворює її залежно від потреби. Такими процесами пам'яті є запам'ятовування, зберігання, відтворення і забування. Ці процеси тісно пов'язані між собою, формуються і виявляються в діяльності та залежать від неї.

Запам'ятовування -- це процес закріплення нового шляхом пов'язування його з раніше набутим, внаслідок чого людина збагачується новими знаннями і формами поведінки. Ефективність запам'ятовування визначається метою, мотивами і способами діяльності.

Зберігання -- більш-менш тривале утримання в пам'яті інформації, знань, досвіду.

Відтворення -- це процес актуалізації закріпленого раніше матеріалу і використання його в діяльності.

Забування -- це ослаблення зв'язків того чи іншого матеріалу з минулим досвідом, зумовлене невикористанням цього матеріалу в діяльності. Забування, як і запам'ятовування та відтворення, має вибірковий характер. Значущий матеріал, пов'язаний з потребами та інтересами людини, з метою її діяльності, забувається повільніше. Отже, зберігання матеріалу в пам'яті визначається ступенем його участі в діяльності особистості.

2. Види пам`яті

Оскільки пам'ять необхідна в усіх видах трудової діяльності, то форми її прояву надзвичайно різноманітні. Залежність характеристик пам'яті від особливостей діяльності, в якій здійснюються процеси запам'ятовування і відтворення, є загальною основою для виділення різних видів пам'яті. Окремі види пам'яті класифікуються відповідно до таких основних критеріїв:

?за характером психічної активності, яка є провідною у діяльності;

?за характером мети діяльності;

?за тривалістю закріплення та зберігання матеріалу залежно від його ролі і місця в діяльності.

Так, за характером психічної активності в діяльності розрізняють: рухову, емоційну, образну і словесно-логічну пам'ять.

Рухова пам'ять -- це запам'ятовування, зберігання і відтворення різних рухів та їхніх систем. Вона служить основою для формування трудових навичок і забезпечує фізичну вправність людини в процесі праці.

Емоційна пам'ять -- це пам'ять на почуття, які виступають сигналами до певних дій чи утримання від останніх.

Образна пам'ять -- це пам'ять на уявлення, на зорові, слухові та інші враження, викликані дією подразників на органи чуттів.

Словесно-логічна пам'ять характеризується запам'ятовуванням, зберіганням і відтворенням думок, понять, суджень, умовиводів. Вирішальну роль в її функціонуванні відіграє друга сигнальна система.

Залежно від переважного розвитку того чи іншого каналу, за допомогою якого в нервовій системі відбувається сприймання, зберігання і відтворення інформації, окремі люди можуть бути наділені різними типами пам'яті: зоровою, слуховою, моторною. Врахування типу пам'яті при виборі людиною професії, змістовними характеристиками якої вона є, забезпечує високу ефективність праці і професіоналізм в майбутньому. Однак найчастіше у людей досить добре розвинуті всі канали надходження інформації, що дає підстави говорити про змішаний тип пам'яті.

Залежно від мети діяльності виділяють мимовільну і довільну пам'ять. Мимовільна пам'ять характеризується тим, що людина запам'ятовує і відтворює матеріал, не ставлячи перед собою мету щось запам'ятати чи пригадати. Якщо людина свідомо ставить перед собою завдання запам'ятати і зберегти матеріал, то таке запам'ятовування називається довільним. Самі процеси запам'ятовування і відтворення виступають як спеціальні дії. У трудовій діяльності людина користується як мимовільною, так і довільною пам'яттю.

Залежно від тривалості часу, який проходить між запам'ятовуванням і відтворенням, виділяють короткотривалу і довготривалу пам'ять.

Короткотривала пам'ять характеризується коротким (секунди, хвилини) зберіганням і негайним відтворенням матеріалу після одноразового його сприйняття.

Довготривала пам'ять характеризується тривалим зберіганням матеріалу після багаторазового його повторення і відтворення. Вона представлена всім обсягом знань, інформації, переживань, якими володіє людина.

Короткотривала і довготривала пам'ять розглядаються як дві стадії єдиного процесу. Завдяки короткотривалій пам'яті особливо значуща для досягнення майбутніх цілей інформація проникає в довготривалу пам'ять. У довготривалій пам'яті міститься інформація, яка має не тактичне, а стратегічне значення для особливо важливих цілей діяльності людини. Довготривале запам'ятовування як продукт попередньої діяльності виступає умовою ефективної майбутньої діяльності.

Виконання працівником конкретних дій і операцій обслуговується мнемічними процесами, які характеризуються як оперативна пам'ять.

Запам'ятовування, зберігання і відтворення інформації, яка надходить і переробляється в процесі виконання певних трудових дій і яка необхідна для досягнення мети цієї конкретної дії, називається оперативною пам'яттю. В оперативній пам'яті використовуються матеріали, які надходять як з короткотривалої, так і довготривалої пам'яті. При цьому в пам'яті утримуються проміжні результати розумової діяльності доти, поки людина ними оперує. По мірі наближення до кінцевого результату проміжний матеріал може забуватися. Певний обсяг матеріалу, який утримується в пам'яті для досягнення мети дії, називають оперативними одиницями пам'яті.

3. Показники оцінки пам'яті

Показниками оцінки пам'яті є обсяг, швидкість та міцність запам'ятовування, точність і готовність до відтворення інформації.

Обсяг пам'яті щодо абсолютно нового, не пов'язаного за змістом матеріалу, становить 7±2 одиниць.

Швидкість запам'ятовування характеризується кількістю повторень, необхідних людині для запам'ятовування певного обсягу матеріалу.

Міцність запам'ятовування виражається тривалістю зберігання матеріалу і швидкістю його забування.

Точність пам'яті полягає в здатності без перекручень відтворити інформацію.

Готовність пам'яті -- це вміння пригадати в потрібний момент необхідну інформацію. Зрозуміло, що люди різняться за цими показниками пам'яті. Відмінності ці певною мірою зумовлені типом вищої нервової діяльності, а також залежать від умов індивідуального розвитку.

Висновки

Праця виступає важливим фактором і умовою вдосконалення пам'яті, яка разом з мисленням становить зміст усіх видів праці і характеризує рівень їх інтелектуалізації. Успішність запам'ятовування і відтворення знань, навичок, умінь працівника у трудовій діяльності залежить від усвідомлення її мети, інтересу до роботи, емоційного ставлення, мотивації.

Отже, у практичній діяльності важливо активізувати всі види пам'яті, що сприяє глибшому запам'ятовуванню матеріалу.

Список використаних джерел

1.Агапова Е.Г. Основы физиологии и психологии труда. -- Самара, 1991. -- 149 с.

2.Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов / Под редакцией А.О.Навакатикяна. -- К.: Здоров'я, 1984. -- 144 с.

3.Душков Б.А. Индустриально-педагогическая психология. -- М.: Просвещение, 1981. -- 208 с.

4.Климов Е.А. Введение в психологию труда. Учебник для ВУЗов. -- М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. -- 350 с.

5.Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации / Составители В.Г.Макушин и др. -- М.: Экономика, 1988. -- 116с.

6.Котелова Ю.В. Очерки по психологии труда. -- М.: Изд-во МГУ, 1986. -- 120 с.

7.Крушельницкая Я.В. Физиология и психология труда. -- К.: КИНХ, 1989. -- 90 с.

8.Лукашевич Н.П., Сингаевская И.В., Бондарчук Е.И. Психология труда: Учебно-метод. пособие / Под ред. Н.П. Лукашевича. -- К.: МАУП, 1997. -- 103 с.

9.Навакатикян А.О., Крыжановская В.В., Кальниш В.В. Физиология и гигиена умственного труда. -- К.: Здоров'я, 1987. -- 152 с.

10.Общая психология / Под ред. А.В. Петровского -- М.: Просвещение, 1986. -- 464 с.

11.Саноян Г.Г. Создание условий оптимальной работоспособности на производстве (Психофизиологический аспект). -- М.: Экономика, 1978. -- 168с.