Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Останнім часом ми стали свідками корінних змін у галузі збирання, збереження і використання інформації. Чимало з цих змін зумовлені доступністю потенціально значущої для нас інформації, високою швидкістю її опрацювання і видачі користувачу. Застосування нових інформаційних технологій, навчання і підготовка персоналу до його експлуатації мають стати гідними суперниками давніх методів роботи, якщо при цьому враховувати соціальні наслідки змін, що відбуваються.

У галузі комерційного застосування ЕОМ відбувається поступовий перехід від перфокарт до більш удосконалених засобів уведення інформації терміналів, допомогою яких користувачі можуть взаємодіяти з одним із кількох пакетів прикладних програм, що реалізовані на даній ЕОМ. Аналогічно, в галузі освіти швидко зростає кількість комп'ютерів, переважна більшість яких має лише незначні обмеження обчислювальних можливостей. Саме безпосередня взаємодія користувача з машиною стає джерелом численних додаткових можливостей.

1. Апаратні засоби ПК

1.1 Логічні пристрої ПК

Мікропроцесор (МП) -- це мікросхема, яка керує роботою всіх апаратних компонентів комп'ютера, забезпечує виконання програм, виконує арифметичні та логічні операції.

Оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП) призначений для зберігання даних та програм протягом одного сеансу роботи комп'ютера (з моменту ввімкнення до моменту вимкнення).

Постійний запам'ятовуючий пристрій (ПЗП) призначений для постійного зберігання програм, що забезпечують функціонування обчислювальної системи.

ОЗП і ПЗП утворюють основну пам'ять комп'ютера.

Кеш-пам'ять -- це невелика за розміром буферна пам'ять, яка дозволяє пришвидшити процеси обміну інформацією між МП і ОЗП.

Системна магістраль -- це сукупність шин для обміну даними, адресами та керуючими сигналами між центральними та зовнішніми пристроями.

Інтерфейсні блоки використовуються для узгодження роботи центральних та зовнішніх пристроїв.

Центральний мікропроцесор, внутрішня пам'ять і системна шина конструктивно розташовані в окремому блоці, який називають системним. Пристрої зовнішньої пам'яті звичайно також розміщують у системному блоці, хоч інколи і розміщують в окремих блоках. Усі пристрої введення-виведення, а також пристрої внутрішньої пам'яті підмикають до системної шини через відповідні спеціальні плати, які називають адаптерами та контролерами. Центральний мікропроцесор, внутрішню пам'ять, системну шину, адаптери та контролери розміщують на одній платі, яку називають материнською.

Зовнішня пам'ять -- це, як правило, накопичувачі на магнітних та оптичних дисках. Сюди входять жорсткі магнітні диски (ЖМД) та гнучкі магнітні диски (ГМД) також існують оптичні диски (лазерні) CD-ROM з максимальним розміром ~ 700 Мбайт.

Рис.1. Зовнішня пам'ять ПК

Внутрішня пам'ять ПК складається з ОЗП(RAM) і ПЗП(ROM) рис.3.

В ОЗП може неодноразово записуватися та зчитуватися інформація різноманітна інформація. В ПЗП інформація неодноразово зчитується, а записується звичайно при його виготовленні.

Рис.3. Внутрішня пам'ять

Основною складовою пам'яті є ємкість, найменший розряд вимірювання пам'яті є біт

Реально пам'ять ПК вимірюється в наступних одиницях

1Кбайт=210=1024байт;

1Мбайт=210=1024Кбайт;

1Гбайт=210=1024 Мбайт.

1.2 Пристрої вводу-виводу

графічний редактор геодезичний алгоритм

Клавіатура -- пристрій для введення інформації.

Монітор -- пристрій для відображення текстової та графічної інформації на екрані. Монітори поділяють на монохромні (чорно-білі) та кольорові.

Ручний маніпулятор “миша” використовується для вибору тих чи інших параметрів, режимів роботи, для керування рухомими об'єктами на екрані монітора.

Накопичувачі на гнучких магнітних дисках (дисководи) -- використовуються для зчитування та запису даних на дискети.

Накопичувачі на жорстких магнітних дисках (“вінчестери”) -- використовуються для зчитування та запису інформації.

CD-ROM -- пристрій для зчитування інформації з компакт-дисків (оптичних дисків).

Друкарка (принтер) -- пристрій для виводу інформації на папір.

Сканер -- пристрій для отримання електронних копій документів.

Стример -- пристрій для збереження інформації на магнітних стрічках.

Плоттер -- пристрій для побудови графічних зображень на папері.

Усі пристрої введення-виведення з точки зору порядку їх використання можна розділити на дві групи: стандартні -- пристрої введення-виведення та нестандартні. Останні ще називають периферійними пристроями. Стандартні пристрої -- це пристрої за замовчуванням, тобто ті, з яких комп'ютер чекає введення-виведення, якщо спеціально не обумовлені інші пристрої. Такими пристроями є дисплей та клавіатура.

До нестандартних пристроїв можна віднести такі:

1. Накопичувачі на магнітних та оптичних дисках.

2. Пристрої виведення символьної та графічної інформації (принтери та плоттери).

3. Пристрої введення інформації (миша, сканер).

4. Пристрої зв'язку комп'ютера з телефонною мережею (модем). Системна шина виконує функцію зв'язку між мікропроцесором, внутрішньою пам'яттю, стандартними та периферійними пристроями введення-виведення. У системній шині виділяють адресну шину та шину даних. Адресну шину використовують для зв'язку мікропроцесора з пам'яттю, а шину даних для зв'язку з пристроями введення-виведення.

Клавіатура призначена для вводу даних та керування роботою ПК. Для кожного символу призначена окрема клавіша, натиснувши на яку ви забезпечуєте ввід необхідного символу, кожен символ кодується 8-ми бітним кодом . Клавіатура має 101-108 клавіш та декілька клавіш індикаторів, які говорять про нинішній режим роботи клавіатури.

Клавіатура в свою чергу поділена на чотири блока. Перший містить клавіші з літерами, цифрами, символами, а також ряд клавіш керування. На більшість клавіш припадає по три чи чотири символи. Наприклад перехід на верхній реєстр виконується натисканням клавіші Caps Lock. Часто необхідно натискати дві клавіші одночасно (alt+enter) чи (alt+f1) .

Друге поле містить 12-ть функціональних клавіш

(f1-f12) та деякі інші клавіші керування. Натискання на ту чи іншу функціональну клавішу призводить до виконання тих чи інших дій, в залежності від поточної програми.

Третє поле містить клавіші керування курсором, одне натискання на клавішу призводить до переміщення курсору на одну позицію залежно від натиснутої клавіші.

Четверте поле -це поле допоміжної клавіатури

Найчастіше це поле використовується для введення великих цифр, для бухгалтерів.

2. Програмне забезпечення ПК, яке використовується в геодезичному виробництві

2.1 Системне програмне забезпечення

Програми в свою чергу поділяють на три типи:

1.Прикладні це програми які виконують задачі необхідні кінцевому користувачу.

2.Системні це програми які підтримують систему та забезпечують її працездатність.

3.Інструментальні - це програми які призначені для розробки програмного забезпечення, та забезпечують доступність роботи з системою.

DOS (дискова операційна система) -- це програма, яка керує роботою комп'ютера. Як у всякій програмі у ній є команди на котрі комп'ютер певним чином реагує.

У MS-DOS команди поділяються на внутрiшнi та зовнiшнi.

До виконання внутрiшнiх команд комп'ютер готовий зразу ж пiсля завантаження МS-DOS i не потребує нiяких додаткових налаштувань та додаткових файлiв. До таких команд вiдносяться VER, DATE, TIME, DIR, MD та iншi. Внутрiшнi команди MS-DOS входять до складу командного процесора (стандартним командним процесором MS-DOS є файл COMMAND.COM).

Програми, що знаходяться на магнiтних дисках у виглядi .COM i .EXE файлiв, виконуються з допомогою зовнiшнiх команд MS-DOS. Крiм того зовнiшньою командою можна викликати файли з розширенням .BAT, котрi не є програмами, а списками команд MS-DOS.

Для виконання зовнiшньої програми, котра знаходиться в поточному каталозi, досить увести в командний рядок iм'я її файла.

2.2 Програмні оболонки

Пiд операцiйною оболонкою розумiють програму, котра полегшує користувачу запуск програм, а також доступ до функцiй управлiння файлами, каталогами, дисками.

Оболонки дозволяють переглядати на екранi каталоги диска, використовувати команди MS-DOS без редагування командного рядка, надають користувачу "швидке" меню для виклику рiзних функцiй, а також мають додатковий сервiс, наприклад -- вбудований текстовий редактор та iнші можливості.

Операцiйна система, починаючи з версiї МS-DOS 4, має оболонку MS-DOS Sheel, але найбiльш вiдомою i широко використовуваною є оболонка Norton Commander (Volcov Commander).

3. Excel 2002

Ознакою часу, в якому ми живемо, є величезне нагромадження інформації і бурхливий розвиток мікроелектронної техніки. Наша цивілізація нестримно прямує до комп'ютерної ери. На даний час не можливо уявити офіс без наявності комп'ютерної техніки. Відбувається перехід до інформаційних технологій, які все ширше застосовуються в повсякденному житті, тобто, перехід до застосування комп'ютерів та програмного забезпечення у всіх сферах життя: медицині, управлінні, науці, освіті, торгівлі, банківській справі, на виробництві тощо. Відомо, що ключем до оволодіння багатьма сучасними технологіями та спеціальностями є знання комп'ютера на рівні користувача. Я не згадую про більш глибоке вивчення програмного забезпечення, інтернет-технологій, а також різноманітних програм, що не тільки значно розширять ваш кругозір, а й дадуть більший доступ до Інтернет-ресурсів.

Microsoft Excel 2002 являє собою процесор, за допомогою якого можна підготувати різноманітні документи будь-якої складності: від звичайних таблиць і діаграм до цілих баз даних із складними функціями і хитросплетіннями зв'язків.

Microsoft Excel 2002 призначений для роботи під керівництвом сучасних операційних систем, таких як Windows 2000 або Windows ХР, Windows 2003 server. Працюючи в Microsoft Excel 2002, користувач може застосовувати всі можливості і переваги цих операційних систем: швидкісні характеристики роботи в 32-бітному середовищі; стандартизований інтерфейс; зручність обміну даними з іншими програмами; використання різноманітних шрифтів та ін.

3.1 Керування файлами

Створення нового документа

· В меню Пуск вибрати пункт Створення документа Office. Відкриється вікно з такою ж назвою. У вкладці Загальні кліком мишки виділіть ярлик Нова книга і клікніть по кнопці ОК. Відкриється вікно Excel.

· В меню Пуск вибрати пункт Всі програми далі Microsoft Office далі Microsoft Excel 2002, клік правою клавішею мишки. Відкриється вікно Excel.

· Відкрити вже створений файл можна за допомогою Провідника Windows, Total Comander, NC, або вікна Мій Комп'ютер, або зразу з робочого стола, попередньо створивши на ньому ярлик.

· Також відкрити файл можна зі вже запущеного Excel 2002 клікнувши по піктограмі Відкрити, вибравши у вікні що з'явилося потрібний нам файл і підтвердивши ОК.

· При першому зберіганні робочої книги (бажано спочатку її розробки) необхідно присвоїти ім'я файлу, в якому вона буде зберігатися, вибрати папку, в якій буде знаходитись файл, а інколи навіть вибрати формат в якому книга буде збережена.

Перше збереження книги можна виконати любим з нижче перерахованих способів:

· Вибрати команду Файл > Зберегти (Зберегти як…).

· Натиснути комбінацію клавіш <Ctrl+S>.

· Натиснути <Alt+F2>чи<Alt+Shift+F2>, чи <Shift+F12>.

· Клікнути по кнопці Зберегти (зображення дискети) стандартної панелі інструментів.

Який би з методів ми не обрали, при першому збереженні книги з'явиться діалогове вікно Збереження документа, в якому потрібно ввести ім'я файлу, вибрати папку для його збереження і підтвердити ОК.

· Для автоматичного збереження книги потрібно відкрити в головному меню вкладку Сервіс>Параметри>Збереження, відповідно поставити галочку на автозберіганні і вказати час, підтвердити ОК.

Якщо інформація в книзі конфіденційна, і потребує захисту від несанкціонованого читання чи редагування, потрібно встановити на неї пароль.

Також можна поставити обмеження на редагування (пункт 2).

Проте цей захист не є досить надійним. Краще зашифрувати документ за допомогою криптографа (закриптувати). Для цього клікніть на кнопці додатково у вікні параметри зберігання. Відкриється діалогове вікно Тип шифрування у якому ми вибираємо підходящий тип. Тип шифрування RC4 дозволяє створювати ключі довжиною до 255 символів. Це досить надійний метод захисту документа. Для розшифровки ключа у 10 символів під RС4 буде потрібно 2,84 роки безперервної роботи комп'ютера (Р4 3,0 ГГц, 1024Мб ОЗУ ), а якщо ключ з 18-20 символів. Проте потрібно врахувати, що після шифрування файлу алгоритмом типа RC4 його неможливо буде відкрити в Excel 2000 чи більш ранній версії Excel, навіть якщо буде відомий ключ.

3.2 Керування робочими листами

Керування робочими листами здійснюємо за допомогою мишки, таким чином, клікаючи по вкладках листів, ми переключаємо з 1 листа на інший.

Для додавання робочих листів в меню Вставка вибираємо команду Лист Новий робочий лист буде вставлено зліва від активного. Також ми можемо змінити кількість робочих листів, що включені по замовчуванню в робочу книгу при її створенні. Для цього вибираємо команду Сервіс > Параметри і в діалоговому вікні Параметри клікніть по вкладці Загальні. Змініть установки в текстовому полі Листів в новій книзі і потім клікніть по ОК.

.

Для зміни ширини стовпців і висоти рядків потрібно виділити необхідний стовпець (рядок) і перетягнути одну з його границь для встановлення необхідної нам ширини (висоти). Якщо зробити подвійний клік по заголовку стовпця (рядка), то стовпець (рядок) автоматично прийме таку ширину (висоту), щоб повністю відобразити текст, що введений в його ячейки. При вводі в ячейки чисел Excel, як правило, змінює ширину (висоту) автоматично, проте є випадки коли необхідно провести вищенаведені дії вручну. Розглянемо існуючі методи:

· Засіб автопідбір: Формат > Стовпец > Автопідбір, Формат > Строка> >Автопідбір.

· В Excel можна встановити точне значення розмірів стовпця чи строки. Для цього виберіть команду Формат > Стовпець > Ширина чи Формат>Строка>Висота і у діалоговому вікні, що з'явиться встановлюємо потрібне значення.

· Щоб змінити розміри стовпців та рядків, перетягніть границі їх заголовків (для стовпців - права границя, для рядків - нижня). При цьому, в залежності від напряму, в якому ви перетягуєте границю, розміри будуть збільшуватись чи зменшуватись. Якщо при перетягуванні вибрано зразу декілька строк чи стовпців, то зміняться розміри кожного з них. При перетягуванні з'явиться екранна підказка, що буде показувати наявну ширину стовпців (висоту рядків). При цьому ширина стовпців вказується в символах шрифту Arial, кегль 10, а також в пікселях. Висота рядків вказується в пенктах і також в пікселях.

· Для того щоб автоматично підібрати розмір для всього листа відразу, клікніть по Виділити все у верхньому лівому краї листа. Для автоматичного підбору ширини (висоти) зробіть подвійний клік на потрібному стовпці (рядку). Щоб забрати виділення листа, клікніть на любій із ячейок.

Виділення складу робочого листа в Excel виконується практично так же часто, як і введення даних. Ця операція необхідна при форматуванні, виконанні підрахунків і редагуванні. Щоб вибрати окрему ячейку, просто клікніть по ній чи використайте комбінації клавіш:

<Enter> - Ячейка, що розміщена нижче поточної;

<Tab> - Ячейка, що розміщена справа від поточної;

<Shift+Tab> - Ячейка, що розміщена зліва від поточної

<Ctrl+Home>- Ячейка А1;

<Home> - Перша ячейка в поточній строці.

Якщо ячейка активна, навколо неї з'являється рамка, що називається табличним курсором. Адреса активної ячейки відображається в полі Ім'я строки формул. Щоб вибрати групу ячейок, клікніть на ячейці і переміщуйте курсор мишки (при нажатій лівій клавіші) вправо, вліво, вгору чи вниз до тих пір, поки не відмітите потрібні ячейки. Відпустіть клавішу мишки, коли ці ячейки будуть виділені.

Переміщення вмісту ячейок припускає його перенос на нове місце і звільнення вихідних ячейок. Копіювання, в свою чергу, припускає створення дублікату початкових ячейок і переміщення його на нове місце робочого листа, в той час як вихідні ячейки залишаються на своєму місці із своїми даними. Як при переміщенні, так і при копіюванні можна скористатись методом «перетягнути і відпустити».

Для копіювання ячейки чи групи ячейок виконуємо ряд дій:

1. Виділяємо ячейку чи ячейки, які необхідно скопіювати.

2. Підводимо курсор мишки до краю виділеної ячейки (ячейок). Курсор перетвориться в стрілку, направлену вліво.

3. Натискаємо і утримуємо <Ctrl>.

4. Перетягуємо виділені ячейки в потрібне нам місце, утримуючи <Ctrl> до тих пір, поки не перетягнемо ячейки.

5. Після переміщення відпускаємо кнопку мишки.

6. Відпускаємо клавішу <Ctrl>.

Для переміщення, просто не використовуємо клавішу <Ctrl>.

Для знищення даних, виділяємо ячейку чи ячейки, робимо клік правою клавішею мишки і в контекстному меню, що з'явилось, вибираємо знищити.

Для форматування чисел, а також для настройки параметрів форматування, що використовуються по замовчуванню, виконаємо ряд дій:

· Виділяємо ячейку чи ячейки, які необхідно форматувати;

· Вибираємо команду Формат > Ячейки чи клікаємо правою клавішею мишки на виділених ячейках і в контекстному меню вибираємо пункт Формат Ячейок. Відкривається діалогове вікно;

· Вибираємо вкладку число;

· В списку Числові формати вибираємо потрібний формат;

· Для кожного з форматів, крім Загальний і Текстовий, з'являється набір параметрів, до є доступними для редагування;

· Настроюємо параметри так, як нам необхідно і клікаємо ОК.



Для вирівнювання даних виконаємо ряд дій:

· Виділяємо ячейку чи ячейки, де необхідно вирівняти дані;

· Вибираємо команду Формат > Ячейки чи клікаємо правою клавішею мишки на виділених ячейках і в контекстному меню вибираємо пункт Формат Ячейок. Відкривається діалогове вікно;

· Вибираємо вкладку Вирівнювання;

· Вибираємо потрібний формат вирівнювання по горизонталі та вертикалі;

· Настроюємо решту параметрів так, як нам необхідно і клікаємо ОК.

3.3 Функції та формули Excel

Функції чи формули з точки зору Excel. Отже, функція - це просто встроєна формула, що пропонується до використання Excel. З іншої сторони, можна сказати, що формула - це та ж функція, що має свої аргументи. В Excel як кожна формула, так і кожна функція повинна починатись із знака рівності «=». Наприклад, коли ми в ячейку розмістимо вираз СРЗНАЧ (С3:С18), то нічого не станеться. Проте, якщо ми перед цим виразом поставимо знак рівності «=», то цей запис буде сприйматись Excel як функція, яку необхідно виконати. Таким чином, терміни «функція» та «формула» будемо приймати як синоніми.

Отже, для введення формули, за допомогою маніпулятора типу «мишка» ми стаємо на потрібну нам ячейку і у строці формул пишемо нашу формулу, не забувши поставити перед нею знак рівності «=». Тут же відбувається і редагування формул. Писати складну формулу не вважаю за необхідне, так як можна взяти любу формулу, наприклад з конспекту лекцій з вищої математики чи т.п. і переписати.

Зовнішні зсилки

При створенні формул можна використовувати зсилки на дані, що знаходяться на інших робочих листах чи, навіть, в інших робочих книгах. Для цього використовуються зовнішні зсилки.

Отже, для використання в формулі даних з іншого робочого листа виконаємо наступне:

· Починаємо писати формулу;

· Коли потрібно зсилатися на інший лист, переключаємось на нього;

· Визначаємо ячейку, на яку зсилаємось і клікаємо по ній. Зсилаючись на діапазон ячейок, виділяємо його за допомогою мишки. Ім'я листа і зсилка на ячейці з'явиться в строці формул;

· Продовжуємо написання формули, коли потрібні ще зсилки, повторюємо вищезгадане;

· По завершенню введення формули натискаємо <Enter>.

При використанні функцій, тим більше простих функцій (сума, середнє значення, максимум, мінімум, число), пропоную скористатись засобом Автосума. Для цього виконаємо ряд дій:

· Клікаємо по ячейці, в якій зберігаємось зберігати результат обчислень;

· Клікаємо по кнопці Автосума стандартної панелі інструментів;

· Excel спробує визначити ті ячейки, суму значень яких потрібно підрахувати і помішає їх у рамку;

· Якщо Excel це вдалося, підтверджуємо клавішею <Enter> чи кнопкою Введення, щоб закінчити введення формули, якщо ж Excel неправильно визначила ячейки, то прийдеться нам це виконати вручну. Для цього за допомогою мишки виділяємо діапазон ячейок, дальше - вищенаведене.

Для вибору інших функцій ми також можемо клікнути по значку функцій зліва від строки формул. З'явиться діалогове вікно майстра функцій, де спочатку ми виберемо потрібну функцію, а в іншому вікні діапазон, відповідно, табличних значень.

3.4 Побудова діаграм

Excel пропонує декілька методів створення діаграм. Почати побудову діаграм можна за допомогою команди Вставка > Діаграма, або клікнувши по кнопці Майстер діаграм стандартної панелі інструментів, або натиснувши клавішу <F11>.

Саме простіше робити побудову діаграми за допомогою Майстра діаграм, для цього виконуємо наступні дії:

· Стаємо мишкою на ту частину листа, де ми думаємо розмістити діаграму;

· Клікаємо по кнопці Майстер діаграм;

· З'являється діалогове вікно, де нам пропонується вибрати тип і вид діаграми, вибір підтверджуємо натиснувши клавішу Далі;



· Дальше нам пропонується вибрати діапазон значень, які ми вибираємо за допомогою мишки;

3.5 Бази даних

Створювати бази суто в Excel є трохи недоцільним, краще використовувати пару Access та Excel які прекрасно взаємодіють і доповнюють слабі місця один одного. Наприклад при роботі з довгими списками даних ми оцінимо можливості Access, які допоможуть нам це зробити без помилок. Сама велика різниця між Access та Excel полягає в тому, що Access є реляційною базою даних, в той час, як засоби для роботи з базами даних Excel не підтримують реляційну модель. Реляційна модель - це підтримка багатьох типів інформації. А Excel - це прекрасний «математичний» редактор із багатьма функціями та можливостями.

Проте існують обмеження. У Access - це розмір файлу 2 Гбайта, а у Excel набагато менше - це не більше 65536 рядків даних. Плюс у Access можна створювати структури даних, що називаються індексами, що набагато полегшує пошук потрібної інформації.

3.6 Настройка параметрів

В Excel можлива настройка багатьох параметрів, що використовуються програмою по замовчуванню. Більшість цих налаштувань зосереджено в діалоговому вікні Параметри. Для відкривання виберіть Сервіс > Параметри.

У вкладці Вид ми можемо встановити основні параметри виду нашого документа.

У вкладці Правка ми налаштовуємо параметри правки нашого документа, що будуть прийняті по замовчуванню.

Для автоматичного завантаження каталогу нам потрібно вказати адресу в полі Каталог автозавантаження, далі при кожному завантаженні Exсel ми будемо зразу заходити у відповідний каталог.

У вкладці Кольори ми налаштовуємо кольори. Є вже стандартний набір, а коли ми натиснемо клавішу Змінити, то відкриється вікно, де ми матимемо 24 бітний спектр.

Для зміни зовнішнього вигляду Excel вибираємо Вид > Панель інструментів, де ми можемо встановити стандартні панелі інструментів або зайти у Настройку, де нам стануть доступні 3 вкладки, також ми можемо вибрати Сервіс > Настройка.

На першій вкладці ми можемо вибрати певні панелі інструментів для виконання тих чи інших операцій.

У вкладці Команди ми можемо вибрати будь-яку команду з певної категорії і перетягнути її піктограму в піктографічне меню. Робиться це наступним чином. Клікаємо на певну команду і не відпускаючи ліву клавішу мишки натискаємо Ctrl, далі за допомогою метода «перетягни і відпусти» виносимо піктограму в піктографічне меню, відпускаємо Ctrl. Таким чином ми можемо сформувати потрібне нам піктографічне меню, що значно полегшить нам роботу.



У вкладці Параметри ми можемо налаштувати інші параметри нашого меню.

4. Алгоритм розв'язування деяких інженерних-геодезичних задач

4.1 Пряма геодезична задача

Вихідними даними для розв'язування прямої геодезичної задачі є:

1.Координати початкової точки Х, У.

2.Дирекційний кут даної сторони.

3.Горизонтальне положення.

При розв'язуванні ПГЗ необхідно знайти координати Х, У кінцевої точки ходу. Різниця координат двох точок dx=x2- x1, dy=y2- y1 називається приростом координат.

Дані формул виражають залежність між координатами попередньої і наступної точок ходу. Тобто різниця координат двох точок рівна приросту координат. Приріст координат обчислюємо за формулами:

dx=S cosA dy=S sinA

Для цього значення тригонометричних функцій одержуємо, користуючись майстром функцій.

Координати кінцевої точки ходу знаходимо за формулою

x2=x1+dx y2=y1+dy

Тобто координати послідуючої точки ходу рівні координатам попередньої точки із урахуванням приросту координат між цими точками.

Шаблон рішення прямої геодезичної задачі.



4.2 Обернена геодезична задача

Створення нової електронної таблиці.

Виберіть команду меню Файл - Создать. При цьому відкривається додаткове вікно, в якому слід вибрати шаблон робочої книги. Вікно складається з двох вкладок. За замовчуванням відкривається вкладка Общие, де є лише 1 шаблон книги.

Створити нову робочу книгу можна лише за допомогою програми на панелі інструментів Стандартные чи комбінації клавіш CTRL+N. При цьому додаткове вікно не відкривається, а створюється робоча книга з шаблоном, книга по замовчуванню.

Ввід функції.

Функції вставляються в формули, а останні починаються з “=”. Якщо формулу починати з назви функції, то знак “=” буде поставлений автоматично. Функція включається в формулу за допомогою “Мастера функций”, який спрощує процес вставки функції у строку формули.

Виклик Мастера через меню Вставка - Функция. Діалог Мастера Функцій складається з 2 списків: Категория, Функция. В першому списку треба вибрати категорію, в якій знаходиться потрібна функція, а в другому - сама функція. Всього в наборі Excel є 10 категорій і функцій.

Діагностика помилок.

# ИМЯ? - неможливість розпізнати ім'я.

# ЗНАЧ! - спроба некоректного використання функції.

# ЧИСЛО! - значення помилки, яке позначає проблему, пов'язану з представленням числа.

# ССЫЛКА! - означає проблема з інтерпретацією посилань.

# ДЕЛО! - спроба ділення на 0.

Виконання роботи:

Зайшовши в Excel і назвавши лист, створюємо обернену геодезичну задачу, записуємо шрифтом Вихідні дані, вводимо координати вихідних точок, обробляємо їх у виді таблиці. Далі проводимо розрахунок, де у 3 стовпцях записуємо позначення і величини. У стовпці Величини запишемо “Значення”, під ним там же запишемо числові дані, які відповідають координатам х1, х2, у1, у2, у таблицю Вихідні дані.

У стовпці Позначення у таблицю Результати розрахунків запишемо dx, dy, tgr, r. Для цього вписуємо знак “=”. Вибираємо значення х2, клацаємо по ньому мишкою, натискаємо на клавіатурі знак “=”, вибираємо х1 і далі Enter. Аналогічно для dy. Для обчислення tgr напишемо формулу і вибираємо значення dx, натискаємо Enter і отримаємо tgr.

Для одержання значення румбу r, вибираємо Вставка - Функции - ABS - ATAN і в дужки вставляємо tgr, тобто ABS (ATAN).

Далі розраховуємо дирекційні кути за допомогою логічної функції: Вставка - Функції - Логічні - Если і записуєм формули. Дирекційні кути в градусах обчислюєм за допомогою функції GRAD. Це і є румб r.

На відміну від ПГЗ в ОГЗ вихідними даними є координати початкової і кінцевої точок ходу. За їх значеннями необхідно знайти дирекційний кут даної сторони. Спочатку за відомими формулами знаходимо приростки координат. Потім користуючись майстром функцій знаходимо:

dy=yB-yA

dx=xB-yA

rрад=arctg dy/dx

Тоді, користуючись значенням румба переходимо до дирекційного кута. При цьому слід мати на увазі , що при переході від румбів до дирекційних кутів важливе значення має те, в якій чверті знаходиться даний румб. Тому в формули необхідно ввести необхідні умови, користуючись логічними функціями, які вибираємо із списку формул.

4.3 Розрахунок об'ємів земляних робіт при камеральному трасуванні

Розрахунок об'ємів земляних робіт при камеральному трасуванні можна визначити за допомогою електронних таблиць =При визначенні об'ємів необхідно користуватись відповідними і абсолютними адресами чарунок.

Для того, щоб при копіюванні формули, адреса чарунок не змінювалась, необхідно замінити її відносну адресу на абсолютну.

Абсолютна адреса чарунки не підлягає зміні при копіюванні формули. Ознакою наявності абсолютної адреси служить знак S . В залежності від того, де він стоїть при переміщені формул, буде змінюватись адресація рядка, тільки стовпця, взагалі не змінюватися. Для вирішення даної задачі використовуються необхідні формули, які приведені в курсі інженерної геодезії. Приклад розв'язування задачі поданий в додатку 3.

Копіювання табличних формул Excel

Робота з іменами. Зсилка на адресу чарунки не завжди достатньо повно описує дані, над якими проводяться обрахунки. Для присвоєння інтервалу імені виділяють інтервал, клацають на вікно, яке розташоване зліва від “формули” чи

Пункт меню “Вставка”, “Имя”, “Присвоить”, ввести ім'я.

Після того як присвоїли інтервалу ім'я на нього можна послатися як на самі чарунки. Для цього замість вводу адреси інтервалу вибирають пункт меню “Вставка”, “Имя”, “Вставить”, Ім'я інтервалу.

Ще можна присвоїти ім'я файлу чи константів і послатися на них в інших формулах. Для цього треба набрати ім'я у полі “формула”, ввести знак “=”, а потім Формулу чи значення константи. Натиснути “Добавить”, а потім на “ok”, щоб знати, на що посилатися, треба вибрати меню.

Для зміни імені зсилки формули чи константи вибирають в діалоговому вікні команди “Вставка (имя) переименовать” ім'я, яке хочете змінити.

Ввести нове ім'я з клавіатури і натиснути Enter.

Копіювання табличних формул

Копіювання формул проводимо в залежності від того, з якими змилками повинна бути скопійована формула. Якщо є дві таблички вертикальні, а в третій сума чи добуток наприклад А1 та В1, то в С1 буде А1*В1. Якщо послідовно зробити, щоб А2*В2=С2 і т.д., потрібно на С1 поставити курсор. Потім на функцію панелі інструментів “Копировать”, далі курсор на С2, С3, С4... і т.д., то скопіюємо функцією “Вставить” із зсилками на своїх чарунках, тобто: С(n+1)=A(n+1)*B(n+1) у всіх чарунках. Якщо формули треба скопіювати безпосередньо без посилань, то потрібно перед формулою поставити знак “[ “ і після формули”]”

Виконання роботи

Потрібно створити “Відомість обчислення об'ємів земляних робіт” по трасі АВ. В першому стовпці нумерація, другому - пікетажні найменування, у третій записують робочі відмітки - різниці чорної та червоної сторони.

4.4 Математичне моделювання результатів геодезичних вимірів. Пакет аналізу EXCEL

Для оцінки точності високоточного інженерно-геодезичних мереж, при наукових дослідженнях часто використовують метод створення математичної моделі. В основі методу лежить математичне моделювання результатів геодезичних вимірів. Зокрема генерування випадкових чисел, що підлягають заданому закону розподілу ймовірностей з заданим математичним очікуванням та дисперсією. Excel дозволяє автоматизувати цю задачу шляхом використання Add-Ins надбудови “Пакет аналізу“. Завдання: створити спотворену математичну модель заданої геодезичної мережі.

1.Створимо математичну модель ідеальну - рівносторонній трикутник, в якому всі кути по 60 градусів, а сторони 100м. Розв'язавши ПГЗ знайдемо ідеальні координати т. С рівні Хс =186,603 м.; Ус =150,000 м.

Yс =(Yа*сtg(ac)-Yв*cng(Aвс)+Хв+Ха)/(ctgAвс)-ctg(Aвс))

Хс=Ха+(Yc-Ya)*ctg(Aac),

Де Авс, Авс - дирекційні кути напрямків на т. С з точок А і В відповідно.

2. За допомогою надбудови ”Аналіз даних ”промоделюємо процес виміру кутів і базису. Відкриємо діалогове вікно надбудови. Для цього в рядку меню активізуємо команду Сервіс - Аналіз даних. Якщо її нема, то це означає тільки те, що треба вставити надбудову. Для цього - активувати команду Сервіс-Надстройки. З'являється діалогове вікно, в якому знаходимо і відмічаємо надбудову ” Пакет аналізу ”.

3. Після активізації задачі Сервіс-Аналіз даних з'явиться діалогове вікно. Вибрати: Генерация случайных чисел. В наступному діалоговому вікні треба встановити параметри. В нашому випадку:

- Число перемінних чисел -рівним числу виміряних кутів 2;

- Число випадкових чисел - рівним числу прийомів 2;

- Розподіл - вибираємо нормальний.

Необхідно промоделювати як процес виміру кутів, так і базису. Треба за змодельованими результатами вимірів кутів і базису вирахувати зрівноваженні координати і порівняти їх з відповідними значеннями ідеальної математичної моделі. Для підрахунку координат скористаємось розробленою програмою. Таких експериментів >=3. Якщо в цих випадках розходження між змодельованими і ідеальними координатами не перевищують допуску, методика вимірів вірна. В іншому випадку треба змінити скп.



5. Загальні відомості про можливості графічного редактора Surfer

5.1 Вікно Графіка (Plot Wіndow)

5.1.1 Огляд Вікна Графіка (Plot Wіndow Overvіew)

Вікно Графіка - це робоча область для побудови cіточних файлів і карт. При вході в SURFER відкривається порожнє вікно Графіка.

Меню Fіle (Файл) містить команди відкриття і збереження файлів, створення нових вікон документів SURFERа, доступу до Робочого листа і печатки карт.

Меню Edіt (Редагування) містить команди роботи з буфером обміну, а також команди, що дозволяють змінювати імена об'єктів і кольорову палітру.

Меню Vіew (Перегляд) містить команди, що керують переглядом поточного вікна Графіка.

Меню Draw (Малювання) містить команди малювання об'єктів і установки атрибутів відображення об'єктів.

Меню Arrange (Розміщення) містить команди керування розміщенням, орієнтацією і порядком малювання об'єктів у вікні Графіка.

Меню Grіd (Сітка) містить команди створення, модифікації й аналізу сіткових файлів [.GRD].

Меню Map (Карта) містить команди створення і модифікації базових карт, контурних карт і поверхонь.

Меню Wіndow (Вікно) містить команди керування відображенням вікон документів у робочій області SURFERа.

Меню Help (Довідка) містить команди, що забезпечують доступ до Довідкової системи SURFERа.

Вікно Робочого листа і вікно Редактора мають свої меню опцій, відмінні від меню опцій вікна Графіка.

SURFER надає користувачу можливість керувати відображенням вікна Графіка. За допомогою команди Preferences (Переваги) з меню Fіle, Ви можете підключати відображення різних елементів екрана.

5.1.2 Команди вікна Графіка (Plot Wіndow Commands)

Fіle (Файл) - Містить команди відкриття і збереження файлів, печатки графіка і зміни опцій печатки, створення нових вікон документів.

Edіt (Редагування) - Містить команди роботи з буфером обміну, а також різноманітні команди редагування.

Vіew (Перегляд) - Містить команди, що керують переглядом поточного вікна документа.

Draw (Малювання) - Створює текстові блоки, багатокутники, лінії, символи і фігури.

Arrange (Розміщення) - Містить команди керування розміщенням і орієнтацією графічних об'єктів.

Grіd (Сітка) - Містить команди побудови і модифікації сіткових файлів.

Map (Карта) - Містить команди побудови і модифікації карт.

Wіndow (Вікно) - Керує системою вікон документів.

Help (Довідка) - Забезпечує доступ до довідкових розділів.

Команди Контрольного меню додатка (Applіcatіon Control Menu) призначені для керування розміром і положенням вікна додатка.

Команди Контрольного меню документа (Document Control Menu) призначені для керування розміром і положенням вікна документа.

5.1.3 Команди Меню Fіle (Вікно Графіка)

New (Новий) - Створює нове вікно документа.

Open (Відкрити) - Відкриває існуючий документ.

Close (Закрити) - акриває активне вікно документа.

Save (Зберегти) - Зберігає активний документ під його поточним ім'ям

Save As (Зберегти як) - Зберігає активний документ під новим ім'ям.

Worksheet (Робочий лист) - Відображає вікно Робочого листа.

Export (Експортувати) - Експортує файли різних форматів.

Prіnt (Друкувати) - Друкує активний документ на встановленому принтері.

Prіnter Setup (Установка Принтера) - Видає список установлених принтерів і надає можливість змінити опції принтера.

Page Layout (Формат сторінки) - Модифікує формат сторінки.

1, 2, 3, ... - Відкриває специфіковані файли.

Preferences (Переваги) - Встановлює елементи відображення, способи виділення об'єктів і сторінок.

Exіt (Вихід) - Завершує роботу SURFERа. Діє так само, як команда Close Контрольного меню додатка.

5.1.4 Команда New (Новий) меню Fіle

Команда New дозволяє створити нове вікно Графіка (Plot Wіndow), новий Робочий лист (Worksheet) чи нове вікно Редактора (Edіtor Wіndow). Вікна при створенні порожні і не залежать ні від яких інших вікон.

Для створення нового вікна виберіть команду New (Новий); при цьому відкриється панель діалогу New Wіndow. Виберіть необхідний тип вікна, клацніть по відповідній кнопці, а потім по кнопці OK. Нове порожнє вікно буде створено.

Вікно Робочого листа (Worksheet Wіndow) можна створити також за допомогою команди Worksheet (Робочий лист).

Для того, щоб створити нове вікно Графіка (Plot Wіndow), прив'язане до іншого вікну графіка, виберіть команду New Vіew (Нове представлення) з меню Wіndow (Вікно).

Усі команди, а також інформація рядка стани відносяться до поточного активному вікну документа.

5.1.4 Команда Worksheet (Робочий лист) меню Fіle

Команда Worksheet (Робочий лист) відкриває на екрані вікно Рабочого листа. Вікно Робочого листа служить для перегляду, чи введення корректировки даних, використовуваних при побудові карт. Команда Worksheet діє так само, як команда New (Новий) меню Fіle. Якщо Ви хочете відкрити нове порожнє вікно Робочого листа, то виберіть команду New з меню Fіle і клацніть по опції Worksheet у панелі діалогу New Wіndow (Нове вікно).

Для того, щоб переглянути дані з файлу, потрібно спочатку відкрити вікно Робочого листа. Коли вікно Робочого листа стане активним, Ви можете завантажити в нього дані з файлу, вибравши команду Open з меню Fіle вікна Робочого листа.

При виборі команди Worksheet на екрані відкривається новий пустий Робочий лист, навіть якщо раніше Ви відкривали інші Робочі аркуші. Якщо в процесі роботи Ви відкривали якісь вікна Графіка, Робочого чи листа Редактора, то Ви можете повернутися в кожне з раніше відкритих вікон, вибравши відповідне ім'я чи файлу листа в меню Wіndow. Меню Wіndow містить список усіх вікон, відкритих у поточному сеансі роботи SURFERа.

5.1.5 Команда Export (Експортувати) меню Fіle

Команда Export (Експортувати) дозволяє Вам представляти файли у форматах, придатних для використання в інших програмах. Команда Export може створювати файли у форматах AutoCAD [.DXF], Wіndows Metafіle (Clіpboard)[.CLP] і Wіndows Metafіle (Pіcture)[.WMF]. У файл можна виводити як весь уміст вікна Графіка, так і якісь окремі чи карти об'єкти.

Для того, щоб зберегти файл у необхідному форматі, потрібно ввести розширення відповідного чи формату задати цей формат у списку вікна, що відкривається, Save Fіle As Type (Сохранить файл у форматі..).

Панель діалогу команди Export.

При виборі команди Export відкривається панель діалогу Export.

У вікні редагування Fіle Name(Ім'я файлу) можна ввести ім'я файлу, якому варто зберегти в необхідному форматі. У списку Fіles містяться імена файлів поточного каталогу з заданим розширенням . Якщо Ви хочете переписати існуючий файл, виберіть відповідне ім'я в списку і клацніть по кнопці OK. Колишній уміст файлу буде переписано умістом вікна Графіка. Якщо Ви задали ім'я файлу, але не вказали шлях доступу, то файл буде збережений у поточному каталозі. Для того, щоб помістити файл у якийсь інший каталог, варто ввести повний шлях доступу.

Вікно списку Dіrectorіes (Каталоги) дозволяє змінити поточний каталог. У списку Dіrectorіes відображаються каталоги поточного пристрою. Ви можете змінити поточний каталог, вибравши потрібне ім'я в списку. Якщо потрібний Вам каталог знаходиться на іншому пристрої, то зміните поточний дисковод, вибравши потрібне ім'я в списку, що відкривається, Drіves).

Вікно Drіves (Пристрою) дозволяє Вам специфицировать поточний дисковод. При зміні поточного пристрою список каталогів автоматично змінюється.

5.1.6 Команда Page Layout (Формат сторінки) меню Fіle

Команда Page Layout (Формат сторінки) керує відображенням сторінки на екрані й орієнтацією карти на сторінці при друкуванні. Це дозволяє Вам погоджувати екранну сторінку з розміром і положенням папера встановленого друкуючого пристрою. Якщо в панелі діалогу Preferences (Переваги) включений перемикач Page (Сторінка), то контур сторінки відображається на екрані. Ви можете ввійти в панель діалогу Preferences, вибравши команду Preferences з меню Fіle.

Панель діалогу Page Layout.

При виборі команди Page Layout (Формат сторінки) на екрані відкривається панель діалогу Page Layout, що надає Вам можливість задати розмір і орієнтацію сторінки.

Вікно, що відкривається, Paper Sіze (Розмір листа) дозволяє вибрати розмір листа з приведеного у вікні списку.

Вікна редагування Wіdth (Ширина) і Heіght (Висота) дають можливість установити розміри листа вручну, увівши їхній безпосередньо у відповідні чи вікна натискаючи на клавіші зі стрільцями. Крок чи збільшення зменшення розміру вікна - 0.01 дюйма.

Групове вікно Orіentatіon (Орієнтація) визначає орієнтацію графіка.

* При виборі опції Portraіt (Портрет) висота сторінки більше її ширини. Більш довга вісь розташовується вертикально.

* При виборі опції Landscape (Пейзаж) ширина сторінки більше її висоти. Більш довга вісь розташовується горизонтально.

5.2 Команди меню Draw (Малювати)

Text (Текст) - Створює текстовий блок.

Polygon (Багатокутник) - Створює замкнутий багатокутник.

Polylіne (Ламана лінія) - Створює ламану лінію.

Symbol (Символ) - Створює символ.

Rectangle (Прямокутник) - Створює прямокутник.

Rounded Rect (Округлений прямокутник) -Створює прямокутник з округленими кутами

Ellіpse (Еліпс) - Створює еліпс.

Lіne Attrіbutes (Атрибути лінії) - Змінює атрибути лінії за замовчуванням чи атрибути лінії для виділеного об'єкта.

Fіll Attrіbutes (Атрибути зафарбування) - Змінює атрибути зафарбування за замовчуванням чи атрибути зафарбування для виділеного об'єкта.

Text Attrіbutes (Атрибути тексту) - Змінює атрибути тексту за замовчуванням чи атрибути виділеного тексту.

Symbol Attrіbutes (Атрибути символу) - Змінює атрибути символу за замовчуванням чи атрибути виділеного символу.

5.3 Команди меню Grіd (Мережа) (Вікно Графіка)

Data (Дані) - Будує сітковий [.GRD] файл по XYZ файлі даних.

Functіon (Функція) - Будує сітковий [.GRD] файл по заданої користувачем функції.

Math (Математика) - Будує сітковий [.GRD] файл шляхом виконання математичних дій над заданими сітковими [.GRD] файлами.

Matrіx Smooth (Матричне згладжування) - Згладжує сітковий [.GRD] файл за допомогою алгоритму матричного згладжування.

Splіne Smooth (Сплайновое згладжування) - Згладжує сітковий [.GRD] файл за допомогою алгоритму сплайнового сгладживания.

Blank (Бланкирование) - Будує бланковий сітковий [.GRD] файл по заданому сітковий [.GRD] файлу і бланкирующему [.BLN] файлу.

Convert (Перетворення) - Перетворить сітковий [.GRD] файл із двоичного в ASCІІ формат і назад; перетворить сітковий [.GRD] файл у XYZ файл даних.

Volume (Обсяг) - Обчислює обсяги і площі сіточних [.GRD] файлів.

Slіce (Розріз) - Будує лінію профілю по заданому сітковий [.GRD] файлу і граничному [.BLN] файлу.

Resіduals (Нев'язки) - Обчислює нев'язок між значеннями сіткового [.GRD] файлу і XYZ файлу даних.

Grіd Edіtor (Сітковий редактор) - Дозволяє коректувати індивідуальні вузли сіткового [.GRD] файлу.

5.3.1 Команда Data (Дані) меню Grіd

Команда Data (Дані) використовується для створення сіткового файлу (grіd[.GRD] fіle) за даними з вихідного XYZ файлу (XYZ data [.DAT] fіle). Сіткові файли необхідні для побудови карт ізоліній і графіків поверхонь, а також для виконання таких дій, як математичні операції над сітковими файлами (Grіd Math), обчислення обсягів і площ (Computіng volumes and areas), згладжування (Smoothіng) чи обчислення нев'язок (Calculatіon resіduals).

Якщо Ваші експериментальні дані задані на нерегулярній безлічі крапок, то перш ніж будувати карту, SURFER повинні проінтерполювати ці хаотично розташовані дані на регулярну прямокутну мережу, що покриває область карти, і зберегти отримані значення інтерполяційної функції в сітковому [.GRD] файлі.

Панель діалогу Scattered Data Іnterpolatіon (Обчислення значень інтерполяційної функції).

При виборі команди Data відкривається панель діалогу Open Data (Уведіть дані). Виберіть потрібний файл даних і клацніть по клавіші OK. На екрані відкриється панель діалогу Scattered Data Іnterpolatіon.

* Групове вікно Data Columns (Стовпці даних) дозволяє Вам визначити, з яких стовпців вихідного файлу даних SURFER повинний вибирати значення X-, Y- і Z-координат експериментальних крапок.

У вікні списку, що відкривається, X варто вибрати стовпець вихідного файлу даних, що містить X-координати крапок.

У вікні списку, що відкривається, Y варто вибрати стовпець вихідного файлу даних, що містить Y-координати крапок.

У вікні списку, що відкривається, Z варто вибрати стовпець вихідного файлу даних, що містить Z-координати крапок.

* Групове вікно Grіd Lіne Geometry (Геометрія сіткових ліній) використовується для завдання меж (Grіd Lіmіts) і щільності мережі (Grіd Densіty) створюваного сіткового файлу. Вікна редагування для X і Y напрямків дозволяють задавати різні щільності сіточних ліній і межі мережі для кожної з осей координат.

* У груповому вікні Grіddіng Method (Метод побудови мережі) Ви можете вибрати метод побудови інтерполяційної функції і задати параметри цього методу.

У вікні, що відкривається, списку перераховані всі методи по-будівлі мережі, реалізовані в SURFERе. Для того, щоб вибрати якийсь метод, клацніть по відкриваючій кнопці вікна списка, а потім по потрібному методі в списку.

Клавіша Optіons (Опції) відкриває панель діалогу Optіons. Тут Ви можете задати параметри й опції обраного методу по-будівлі мережі (Grіddіng Optіons), що SURFER буде використовувати при створенні сіткового файлу. Кожен метод побудови мережі має свої параметри і, відповідно, свою панель діалогу Optіons. Інформацію про специфічні параметри методів Ви можете одержати в тих розділах Довідкової системи, у яких описуються відповідні методи. Однак, дві опції цієї панелі, Anіsotropy (Анізотропія) і Data Treatment (Обробка даних), є загальними для всіх методів.

Клавіша Search (Пошук) відкриває панель діалогу Search Optіons. Параметри цієї панелі діалогу визначають, як вибираються крапки вихідних даних при обчисленні значень сіткової функції. Більш докладну інформацію Ви можете одержати в розділі "Search Optіons (Опції пошуку)" даної Довідкової системи.

* У вікні Output Grіd Fіle (Вихідний сітковий файл) відображаються шлях доступу й ім'я створюваного сіткового файлу, задані за замовчуванням.

Якщо Ви хочете задати інший чи шлях ім'я файлу, клацніть по клавіші Change (Змінити), і відкриється панель діалогу Save As (Зберегти як).

* При нажати клавіші Data Іnfo відкривається вікно, у якому міститься інформація про той файл даних, для якого будується сіточний [.GRD] файл. Ця інформація включає зведення про кількості даних у кожнім зі стовпців X,Y і Z, про мінімальний, максимальних і середніх значеннях кожної з координат, а також варіації і стандартні відхилення для кожної координати.

* При натисканні клавіші Reset (Скидання) установки, виконані в групових вікнах Grіd Lіne Geometry (Геометрія сіткових ліній) і Grіddіng Method (Метод побудови мережі), скидаються, і всім параметрам повертаються їхній поточні значення по умолчанию.

5.3.2 Команда Functіon (Функція) меню Grіd

Команда Functіon (Функція) використовується для побудови сіткового файлу (grіd[.GRD] fіle) по визначеному користувачем рівнянню з двома перемінними виду Z = f(X,Y). Щільність створюваної мережі визначається значеннями параметрів Mіnіmum (Мінімум), Maxіmum (Максимум) і Іncrement (Крок) для X- і Y-координат.

Панель діалогу Grіd Functіon (Функція).

При виборі команди Functіon з меню Grіd відкривається панель діалогу Grіd Functіon.

* Вікно редагування Enter a functіon of the form Z = f(X,Y) (Уведіть функцію виду Z = f(X,Y) ) призначено для уведення вихідної функції.

Значення заданої функції обчислюються для кожного вузла мережі і записуються в створюваний сітковий файл. Кількість вузлів мережі визначається параметрами Mіnіmum, Maxіmum і Іncrement.

* Вікна редагування Mіnіmum X (Мінімум X) і Mіnіmum Y (Мінімум Y) визначають мінімальні значення X і Y координат. За цими значеннями обчислюється перший вузол мережі. Вони також задають нижні межі по X і Y для вихідного сіткового файлу.

* Вікна редагування Maxіmum X (Максимум X) і Maxіmum Y (Максимум Y) визначають максимальні значення X і Y коорди-нат. Ці значення задають також верхні межі по X і Y для вихідного сіткового файлу.

* Вікна редагування Іncrement X (Крок по X) і Іncrement Y (Крок по Y) визначають відстані між сітковими лініями уздовж осей X і Y, відповідно.

*У вікні Output Grіd Fіle (Вихідний сітковий файл) відображаються шлях доступу й ім'я створюваного сіткового файлу, задані за замовчуванням.

Якщо Ви хочете задати інший чи шлях ім'я файлу, клацніть по клавіші Change (Змінити), і відкриється панель діалогу Save As (Зберегти як).

5.3.3 Команда Math (Математика) меню Grіd

Команда Math (Математика) використовується для того, щоб побудувати сітковий файл, значення якого обчислюються за значеннями Z-координат вузлів двох інших сіткових файлів за допомогою математичних операцій і функцій. Зрозуміло, що файли, що беруть участь в операціях, повинні мати однакове число вузлів і однакові X-,Y-координати вузлів.

Дана команда створює сітковий файл на основі заданій користувачем математичної функції виду C = f(A,B), де A і B - вхідні сіткові файли, а C - вихідний сітковий файл. Задана функція обчислюється над значеннями вузлів вхідних файлів з однаковими X-,Y-координатами, а результат обчислень міститься у вихідний файл у вузол з тими ж X-,Y-координатами.

Команду Math можна використовувати також для обчислення математичних функцій від одного сіткового файлу. У цьому випадку задана функція обчислюється для усіх вузлів вхідного файлу. Наприклад, Ви можете побудувати сітковий файл, елементи якого є десятковими логарифмами від елементів вхідного файлу. Для цього потрібно скористатися функцією C = log10(A).

Ви можете, нарешті, виконати просту математичну операцію над вхідним сітковим файлом. Наприклад, якщо Ви задасте рівняння виду C = A - 100, то в результаті одержите файл, елементи якого на 100 одиниць менше елементів вхідного файлу.

Панель діалогу Grіd Math (Математика).

При виборі команди Math з меню Grіd відкривається панель діалогу Grіd Math.

* Групове вікно Іnput Grіd Fіle A (Уведіть сітковий файл A) визначає перший файл, що бере участь в обчисленні сіткової математичної функції. Завдання цього файлу обов'язково, оскільки його параметри використовуються для визначення вихідного сіткового файлу.