Сучасний розвиток світового комунікаційного простору характеризується кардинальними змінами у відносинах між учасниками світових інформаційних потоків та співвідношенні сил на глобальних інформаційних ринках. Бурхлива еволюція інформаційних технологій, політичні трансформації в країнах Центральної та Східної Європи, процеси концентрації власності та зміни в інформаційному та антимонопольному законодавстві деяких країн світу істотно вплинули і на діяльність світових інформаційних агентств.

Сьогодні найбільші інформаційні агентства світу відіграють провідну, а в деяких питаннях і виключну роль у функціонуванні глобальних комунікаційних потоків. У зв'язку з цим можна згадати, наприклад, що на долю агентств Reuters, UPI, AP та AFP ще недавно припадало більше 80% всіх новин, які щоденно розповсюджувались світовими ЗМІ. За останні 10-15 років найбільші інформаційні агентства вдало трансформували свою діяльність (шляхом диверсифікації послуг та виходу на нові ринки), ефективно використовували досягнення інформаційних і комунікаційних технологій та виступали головними акторами на світовому ринку інформації та даних різного роду, зокрема міжнародних новин, інформації про комерційні угоди, відомостей про стан справ на фінансових ринках тощо.

Разом з цим варто зазначити, що система інформаційних агентств світу існує вже більше 150 років, хоча впродовж більшої частини цього часу взагалі не робилося жодних спроб систематизовано дослідити такі риси їх діяльності, як: а) особливості співробітництва з традиційними ЗМІ; б) вихід інформаційних агентств на нові ринки послуг (зокрема, фінансові ринки світу і ринок телевізійних новин); в) особливості конкурентних відносин з іншими акторами світового ринку новин; д) зміни, зумовлені впровадженням нових інформаційних технологій тощо.

Актуальність теми та доцільність вивчення діяльності найбільших інформаційних агентств світу обумовлюються тим, що в сучасних умовах розбудови державності України на перший план за важливістю виходять питання, пов'язані із забезпеченням національної безпеки країни. Слабка інтегрованість України в світовий інформаційний простір, використання інформаційного вакууму України для підриву її авторитету в світі, насадження цінностей і стереотипів західного світу та інші численні інформаційні загрози її національній безпеці засвідчують: дослідження чинників, що впливають на захист і контроль національного інформаційного простору, нині, як ніколи, є вельми актуальним і значущим. Разом з тим, в умовах глобалізації інформаційних потоків і швидкого розповсюдження нових інформаційних технологій Україна повинна адекватно реагувати і пристосовуватися до подібної трансформації суспільного життя, а отже вивчення найбільш потужних акторів на світовому ринкові збирання і поширення міжнародних новин позитивно вплине на подальшу політику України, спрямовану на збереження власної ідентичності і входження країни в світовий інформаційний простір.

Праці зарубіжних і вітчизняних вчених, що склали теоретичну базу даного наукового дослідження, варто поділити на кілька груп. По-перше, дисертація ґрунтувалася на працях тих дослідників, які безпосередньо вивчали діяльність найбільших інформаційних агентств і зверталися до аналізу змін в соціальному контексті їхнього функціонування. Серед таких вчених варто назвати О. Бойда-Барретта (О. Boyd-Barrett), Т. Рантанен (T. Rantanen), Дж.К. Гелбрайта (J. K. Galbraith), Р.Л. Стівенсона (R. L. Stevenson), Д. Ріда (D. Read), М. Мусу (M. Musa), Р. Кліша (R. Kliesch), С. Алтермана (S. Alterman), В. Шеєра (W. Schaer), П. Путніса (P. Putnis) та А. Среберні-Мохамаді (A. Sreberni-Mohammadi). По-друге, в основу дисертації були покладені праці тих вчених, які розглядали діяльність інформаційних агентств як складову функціонування глобальних комунікаційних потоків, вивчали сучасні процеси концентрації і конвергенції в інформаційній сфері і досліджували вплив інформаційних агентств на формування глобального комунікаційного простору. До таких праць можна віднести дослідження К. Дейча (K. W. Deutsch), Дж. Меррілла (J. Merrill), Х. Мовлани (H. Mowlana), К.Е. Розенгрена (Karl E. Rosengren), В.М. Спаркса (Vernon M. Sparkes), Р. Шварцлоза (R. A. Schwarzlose) тощо. Разом з тим необхідно зазначити, що пік зацікавленості наукових кіл діяльністю інформаційних агентств світу припав ще на 80-ті роки ХХ століття (що було пов`язане з протиборством доктрин вільного інформаційного потоку і нового міжнародного інформаційного і комунікаційного порядку НМІКП). Зрозуміло, що висновки, зроблені згаданими вченими, певною мірою вже втратили сьогодні свою актуальність. Нині панівною тенденцією у вивченні інформаційних агентств є поєднання здобутків таких наук, як політична економія та глобалістика. Відтак, серед науковців, чиї дослідження істотно вплинули на формування теоретичної бази даного дослідження, варто назвати й таких вчених, як Юрген Вілке (Jurgen Wilke), Майкл Палмер (Michael Palmer), Кріс Патерсон (Chris Paterson), С.А. Жифар (C. Anthony Giffard) та С. Харвард (Stig Hjarvard).

Говорячи про найновіші західні дослідження проблем найбільших інформаційних агентств світу, особливу увагу слід звернути на збірку наукових праць, укладену О. Байд-Барреттом і Тері Рантанен (The Globalization of News, Sage Publications, 1998 рік), де висвітлюється боротьба інформаційних агентств за домінування на внутрішніх ринках країн світу, вихід інформаційних агентств на світові фінансові ринки і співпраця інформаційних агентств світу з інформаційними агентствами телевізійних новин. Заслуговує також на увагу і найновіше дослідження спеціальної комісії ЮНЕСКО, присвячене початку роботи інформаційних агентств у мережі Інтернет (Final Report of the Workshop on News Agencies in the Era of the Internet, UNESCO, January 28 - 31, 2001). Однак варто зазначити, що згадані праці не мають чіткої структури подання матеріалу, не завжди відзначаються вмотивованістю висновків і, як наслідок, не дають адекватного уявлення про нинішні зміни в діяльності інформаційних агентств світу.

Серед праць вітчизняних вчених окреме місце посідає доробок таких дослідників, як О.В. Зернецька, Є.А. Макаренко, Н.В. Костенко, Г.Г. Почепцов, О.В. Литвиненко і В.Ф. Іванов, праці яких охоплюють широке коло питань, пов`язаних із загальними тенденціями функціонування світового комунікаційного простору і місцем інформаційних агентств у цьому процесі.

Перелік документів, що склали теоретичну базу дослідження, доповнюють офіційні звіти найбільших інформаційних агентств світу; документи декларативного характеру щодо подальшого розвитку послуг інформаційних агентств, використання ними нових інформаційних технологій і співробітництва зі світовими ЗМІ; інтерв`ю і листування з найбільш впливовими дослідниками в цій сфері (передусім, з О. Байд-Барреттом, С.А. Жифаром і Тері Рантанен); а також дослідження вчених, котрі презентують деякі суміжні наукові галузі (зокрема, соціологію громадської думки, геополітику, політологію тощо).

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження здійснене у рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Розбудова державності України" (тема № 196015204), програми науково-дослідної роботи Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Розробка міжнародно-правових політичних та економічних основ розбудови української держави" (тема № 97128) і в рамках науково-дослідної роботи кафедри міжнародних комунікацій та зв`язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення та створення іміджу України у зовнішньополітичній та зовнішньоекономічній сферах діяльності" (тема № 97131).

Метою дослідження є виокремлення сучасних тенденцій в діяльності найбільших інформаційних агентств світу. Відповідно досягнення поставленої мети обумовило вирішення певних завдань, головними з яких були такі:

1. Розкриття організаційних змін в системі інформаційних агентств за останні 10-15 років і оцінка конкурентних відносин найбільших інформаційних агентств з іншими потужними утвореннями на інформаційних ринках світу (зокрема, ринку міжнародних новин, ринку телевізійних новин і фінансових ринках світу.

2. Відстеження еволюції найбільших інформаційних агентств світу для з`ясування історичних та економічних передумов диверсифікації їх діяльності і причин виходу на нові ринки послуг.

3. Аналіз впливу нових інформаційних технологій (зокрема, бурхливого розвитку мережі Інтернет) на діяльність найбільших інформаційних агентств світу.

4. З`ясування головних тенденцій діяльності інформаційних агентств, пов`язаних з їхнім виходом на ринок телевізійних новин і фінансові ринки світу.

5. Прогнозування подальшого функціонування і розвитку інформаційних агентств у світовий системі збирання і поширення міжнародних новин.

6. Формулювання і передача до відповідних державних установ практичних рекомендацій, пов`язаних з результатами здійсненного аналізу.

Об`єктом дослідження є система міжнародних відносин в умовах формування глобального комунікаційного простору і появи чинників, що зумовлюють глобалізацію комунікаційних потоків і приводять до кардинальних зрушень на інформаційних ринках світу.

Предметом дослідження є функціонування найбільших інформаційних агентств світу, до складу яких протягом розглядуваного періоду входили такі утворення як агентство Reuters, агентство Associated Press (AP) та агентство Agence France-Presse (AFP). Головну увагу було приділено концепціям і принципам, на основі яких здійснюється діяльність світових інформаційних агентств в умовах глобалізації комунікацій і формування глобального комунікаційного простору; економічним принципам і основам їх діяльності; іншим внутрішньо-організаційним та зовнішнім чинникам, які зумовлюють нинішнє існування і розвиток найбільших інформаційних агентств світу.

Методи дослідження. Науковий пошук здійснювався на основі поєднання системного аналізу суспільно-політичних феноменів з низкою спеціальних наукових методів. Зокрема, здійснене дослідження ґрунтувалося на неовеберіанському підході до вивчення сфери масової комунікації, який передбачає, насамперед, аналіз раціональності у "виробництві культури" і робить акцент на питаннях організації роботи ЗМІ та інших утворень на інформаційних ринках світу і забезпеченні належного рівня їхнього професіоналізму, необхідного в умовах конкурентного середовища (зазначимо, що вибір на користь використання неовеберіанського підходу було зроблено на противагу таким двом підходам, як неомарксистський та неодюркгейміанський).

Під час опрацювання проблеми було використано здобутки і методи таких наук, як теорія масової комунікації, глобалістика і політична економія. Зокрема, для аналізу діяльності найбільших інформаційних агентств світу в умовах глобалізації комунікацій і використання ними нових інформаційних технологій найбільшого застосування набули такі загальнонаукові методи як емпірико-аналітичний та порівняльно-історичний. Оцінка конкурентних відносин інформаційних агентств на фінансових ринках світу і ринку телевізійних новин ґрунтувалася також на підставі застосування дискретного детермінованого моделювання суспільно-політичних процесів та інших сучасних якісних методів дослідження процесів, пов`язаних зі сферою масової комунікації. Крім того, для більшої наочності аналітично отриманих результатів деякі положення дисертації були проілюстровані за допомогою окремих графічних методів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дане дослідження безперечно є однією з найперших спроб аналізу сучасних тенденцій в діяльності найбільших інформаційних агентств світу в умовах глобалізації комунікацій і формування світового комунікаційного простору. На жаль, в останні роки означена проблема випала з поля зору наукових кіл України і світу, що негативно позначилося нині на стані її розробки. Більше того, висновки, зроблені першими дослідниками інформаційних ринків, вже не відображають адекватно сучасних тенденцій в діяльності найбільших інформаційних агентств, а отже результати таких досліджень потребували вдосконалення через свою застарілість. Таким чином, бурхливий розвиток мережі інформаційних агентств та зростання ступеня їхнього впливу на загально-цивілізаційний процес обумовили актуалізацію отриманих результатів дослідження теми.

Наукова новизна отриманих результатів, зокрема, обґрунтовується такими авторськими твердженнями, що виносяться на прилюдний захист:

1. Доведено, що протягом кількох останніх років найбільші інформаційні агентства світу перейшли до нової моделі діяльності, яка, зокрема, передбачає меншу залежність від урядової фінансової підтримки; запровадження нових інформаційних послуг; збільшення використання можливостей мережі Інтернет для збирання і поширення міжнародних новин; здійснення змін в системі оплати послуг, що надаються; використання більшої кількості мов для надання власних інформаційних послуг; інтеграцію текстових, відео, голосових і довідкових послуг в комбіновані інформаційні пакети; відмову від жорсткого редагування і коригування інформаційних повідомлень, отриманих з власних інформаційних джерел; подальше вдосконалення відносин з національними і регіональними інформаційними агентствами та ЗМІ.

2. Поглиблена розробка питання конкурентних відносин найбільших інформаційних агентств світу з іншими утвореннями, що вийшли на інформаційні ринки світу, дала підстави стверджувати, що протягом наступних років найбільшу конкуренцію інформаційним агентствам складатимуть медіа конгломерати та ті інформаційні ТНК, чия економічна стратегія передбачає зростання шляхом якомога ширшої диверсифікації власних інформаційних послуг.

3. Доведено, що найбільш перспективними ринками для подальшого розвитку досліджуваних інформаційних агентств є фінансові ринки світу (на яких інформаційні агентства надають дані про перебіг справ на фондових біржах, котирування різних фінансових інструментів тощо) і світовий ринок телевізійних новин (на якому найбільші інформаційні агентства здійснюють майже монопольне збирання і поширення інформаційних повідомлень і представлені такими утвореннями як Reuters Television (RTV) та Associated Press Television Network (APTN)).

4. Спрогнозовано тенденції подальшої еволюції найбільших інформаційних агентств на інформаційних ринках світу, запропоновано конкретні рекомендації щодо можливих дій України, спрямованих на зміцнення співробітництва з інформаційними агентствами Reuters, AP та AFP.

Крім цього, було запропоновано нову наукову класифікацію основних концепцій, які панували у сфері дослідження інформаційних агентств протягом останніх 150 років. Дисертант сконцентрував увагу й на тих питаннях і проблемах, які до цього часу не були предметом спеціального наукового дослідження. Йдеться, передусім, про аналіз чинників, які зумовили неабияке довголіття і постійний прогрес інформаційних агентств Reuters, AP та AFP; системне вивчення головних тенденцій їхньої діяльності в останні 10-15 років; аналіз розширення системи інформаційних агентств світу за рахунок нових утворень на інформаційних ринках світу (насамперед, медіа конгломератів, що починають надавати схожі інформаційні послуги).

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їхнього використання для формування окремого напрямку державної інформаційної політики, спрямованої на захист і контроль національного інформаційного простору і подолання таких інформаційних загроз національній безпеці України, як повільність входження країни до світового інформаційного простору і брак у міжнародної спільноти об`єктивного уявлення про події в Україні. Зокрема, адекватне уявлення про сучасні тенденції в діяльності найбільших інформаційних агентств світу допоможе здійснити такі заходи, як: а) вдосконалення законодавчої бази України в питаннях роботи закордонних інформаційних агентств на її території (в тому числі шляхом адекватних змін в Законі України "Про інформаційні агентства", прийнятому Верховною Радою України 28 лютого 1995 року); б) розробка концепції відносин України з найбільшими інформаційними агентствами світу, оскільки саме ці утворення формують імідж України у світових ЗМІ; в) розробка внутрішньовідомчих інструкцій щодо взаємин урядових кіл з представництвами закордонних інформаційних агентств в Україні; г) координація дій відповідних міністерств і відомств України, вітчизняних інформаційних агентств і представників українських засобів масової інформації з метою інформаційної підтримки найбільших інформаційних агентств світу і надання їм власних матеріалів про перебіг подій в українському суспільстві; д) створення додаткових відділів з питань зв`язків з представниками закордонних інформаційних агентств і ЗМІ при посольствах України за кордоном; є) вдосконалення роботи прес-служби Міністерства закордонних справ України з метою об`єктивного відтворення інформації про Україну в інформаційних повідомленнях закордонних агентств.

Теоретичні матеріали дисертації можуть бути використані для підготовки та перепідготовки фахівців у таких галузях, як міжнародні відносини, глобалістика, теорія масової комунікації, міжнародна журналістика, соціологія громадської думки тощо.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження були оприлюднені на двох міжнародних конференціях Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка 13 квітня 2000 року і 13 жовтня 2001 року (тези доповідей опубліковано), а також на ХІ міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго "Мова і культура" у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка у червні 2002 року. Крім цього, результати дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях кафедри міжнародних комунікацій та зв`язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації за темою дисертації. Основні наукові положення дисертації викладені у п`яти наукових публікаціях, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація загальним обсягом 197 сторінок складається зі вступу, висновків, трьох розділів (дев`яти підрозділів), списку використаних джерел та 12 додатків. Бібліографія складає 223 найменувань українською, російською та англійською мовами на 17 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються методологічні рамки дослідження, його цілі та завдання, фактологічна база, наукова новизна.

У першому розділі - "Концептуально-теоретичні засади, історіографія та джерельна база дослідження" - проаналізовано теоретичні підходи різних дослідників, які вивчали діяльність інформаційних агентств світу на різних етапах їхнього функціонування.

В розділі обґрунтована доцільність вибору найбільших інформаційних агентств світу як об`єкта дослідження, доведено важливість їхньої ролі в процесі глобалізації комунікацій, проаналізовано вплив інформаційних агентств на тенденції, що супроводжують загальний процес становлення інформаційного суспільства. Зокрема, стверджується, що в умовах дослідження світового комунікаційного простору саме найбільші інформаційні агентства є одним з найбільш цікавих об`єктів дослідження, оскільки традиційно вони відрізняються чи не найбільшою чутливістю до технологічного прогресу і запровадження нових інформаційних технологій.

У розділі наголошується, що саме впродовж 90-х років ХХ століття діяльності найбільших інформаційних агентств були притаманні фундаментальні зміни, що у корені трансформували традиційну роль інформаційних агентств на інформаційних ринках світу. З одного боку, теперішні зміни в їхній діяльності були зумовлені динамічними процесами конвергенції, які істотно вплинули на швидкість і сам порядок збирання і поширення міжнародних новин інформаційними агентствами. По-друге, в результаті конвергенції нині відбувається злиття і взаємопроникнення різних засобів масової інформації, що спричиняє фундаментальні зміни в існуванні ієрархічної піраміди "інформаційні агентства - засоби масової інформації - кінцевий споживач". По-третє, конвергенція поступово призводить до злиття різних сегментів глобального інформаційного ринку. Для інформаційних агентств такі зміни надали чудову можливість запропонувати інформаційні послуги у таких сферах як ринок телевізійних новин та фінансові ринки світу.

З іншого боку, сучасні зміни в діяльності найбільших інформаційних агентств світу спричинені процесами концентрації засобів масової інформації та утворенням потужних медіа конгломератів. У дисертації стверджується, що медіа конгломерати не лише створюють конкуренцію інформаційним агентствам, а й спричиняють появу вкрай небажаних для агентств явищ. Зокрема, нинішнє об`єднання компаній, що представляють сектори комп`ютерних технологій, засобів зв`язку та послуг, пов`язаних зі створенням змісту, призводить до ситуації, коли в рамках однієї компанії збираються всі необхідні елементи системи поширення новин (інформаційне наповнення, канали поширення інформації, система оплати, коло постійних споживачів тощо). Як результат, потреба у суто інформаційних агентствах може зменшиться до мінімуму.

Говорячи про теоретичні підходи до вивчення інформаційних агентств світу, у дисертації наголошується, що історія діяльності цих утворень налічує більше 160 років, але впродовж більшої частини цього періоду зацікавленість дослідників у їхньому вивченні була досить непомітною. Зокрема, наводяться причини ізольованості і виходу інформаційних агентств світу за межі уваги відомих науковців і комунікаційних шкіл світу і стверджується, що лише з кінця 70-х років ХХ століття дослідження інформаційних агентств набуло певної впорядкованості та інституційного закріплення.

На основі ознайомлення з науковими працями, присвяченими діяльності інформаційних агентств, встановлено, що найбільш актуальними питаннями для подальших досліджень в цій галузі слід вважати такі аспекти їхньої діяльності: а) особливості співробітництва з традиційними ЗМІ та урядами країн перебування; б) особливості конкурування з іншими акторами на світових інформаційних ринках; в) зміни, викликані впровадженням нових інформаційних технологій; г) відносини традиційних інформаційних агентств з агентствами телевізійних новин і фінансовими інформаційними агентствами; в) подальше збереження незбалансованості світових комунікаційних потоків.

Для більш чіткого окреслення напрямку дослідження огляд літератури не обмежився простим аналізом наукових праць, безпосередньо присвячених інформаційним агентствам світу. Зокрема, в рамках визначених завдань дисертації було запропоновано нову наукову класифікацію основних концепцій, що панували у сфері дослідження інформаційних агентств протягом останніх 150 років. Особливу увагу приділено розгляду цих утворень у межах теорій модернізації, теорії культурного імперіалізму, теорій залежності, здобутків таких наук як соціологія громадської думки, політична економія і семіотика, а також у рамках протиборства концепції НМІКП (нового міжнародного інформаційного і комунікаційного порядку) та концепції вільного інформаційного потоку. Окремо було проаналізовано праці тих дослідників, які розглядали діяльність інформаційних агентств світу у рамках вивчення світових інформаційних потоків.

У другому розділі - "Еволюція діяльності світових інформаційних агентств в умовах глобальної трансформації комунікаційних технологій" - досліджені зміни у функціонуванні найбільших інформаційних агентств за останні 5-10 років. У розділі стверджується, що нинішній розвиток світового комунікаційного простору характеризується кардинальними змінами у відносинах між всіма учасниками світових інформаційних потоків та змінами у співвідношенні сил на глобальних інформаційних ринках. Зважаючи на різноплановість такого процесу, автором запропоновано нову модель аналізу тенденцій, притаманних теперішній діяльності інформаційних агентств, за якою такий аналіз проводився за наступними чотирма напрямками: а) аналіз історичного підґрунтя теперішніх змін в їх діяльності і дослідження організаційних змін у глобальній системі інформаційних агентств, б) аналіз економічних показників діяльності найбільших агентств світу, в) аналіз переваг і негативних рис, зумовлених формою власності агентств, г) аналіз впливу нових інформаційних технологій на поточну діяльність та еволюцію найбільших інформаційних агентств.

В рамках аналізу історичних передумов сучасних закономірностей у функціонуванні найбільших інформаційних агентств світу, у дисертації розглянуто історію створення цих утворень і досліджено вплив різних геополітичних, економічних та соціальних факторів на їх еволюцію. У праці розглянуті принципи, на основі яких будувалися відносини між найбільшими агентствами впродовж останніх 150 років, і проаналізовано фактори, які зумовили таке довголіття цих утворень і дали їм змогу вижити в умовах жорстких політичних та економічних трансформацій. Крім цього, в дисертації стверджується, що нині існування глобального комунікаційного простору відзначається високою динамічністю та складністю, причому інформаційні агентства світу зазнають дедалі більшого впливу і конкуренції з боку інших потужних утворень в цій сфері, до числа яких входять деякі з найбільших світових газет, низка телевізійних систем мовлення, найбільші світові журнали, телевізійні і фінансові інформаційні агентства, медіа конгломерати тощо.

Аналіз економічних показників діяльності агентств довів, що у 90-х роках ХХ століття найбільші інформаційні агентства світу відзначалися ефективною економічною політикою і закріпили свої позиції на інформаційних ринках світу, що дало їм змогу значно підвищити свої прибутки і провести певну оптимізацію своєї діяльності. Інформаційні агентства Reuters (Великобританія), Associated Press (США) та Agence France-Presse (Франція) залишаються найбільшими інформаційними агентствами світу, хоча в їхній діяльності спостерігається досить багато розбіжностей. Обґрунтовано, що агентство Reuters істотно випередило решту інформаційних агентств світу, і подібний відрив постійно зростає. Більше того, проведений аналіз поставив під сумнів саму правильність використання терміну "Велика трійка", оскільки у 90-х роках ХХ століття агентство АFР вже майже нічим не відрізнялося від декількох інших європейських агентств, зокрема, таких утворень, як DPA, EFE, British Press Association та ANSA. В дисертації показано, що сьогодні всі згадані інформаційні агентства характеризуються майже однаковими економічними показниками, включаючи сукупний доход, обіг готівкових коштів, отримані прибутки, кількість працівників тощо.

Крім цього, у праці доведено, що протягом досліджуваного періоду найбільші інформаційні агентства перейшли до нової моделі економічної діяльності, що передбачає меншу залежність від урядової фінансової підтримки; здійснення змін у системі оплати послуг, що надаються; використання більшої кількості мов для надання власних інформаційних послуг; інтеграцію текстових, відео, голосових і довідкових послуг у комбіновані інформаційні пакети; відмову від жорсткого редагування і коригування інформаційних повідомлень, отриманих з власних інформаційних джерел; подальше вдосконалення відносин з національними і регіональними інформаційними агентствами та ЗМІ.

У підрозділі, присвяченому формі власності найбільших інформаційних агентств, наголошується, що становлення і перетворення агентств Reuters, Associated Press та AFP на агентства світового рівня стало результатом дії абсолютно протилежних сил, оскільки у випадку Reuters мова йде про функціонування відкритої публічної компанії з обмеженою відповідальністю; щодо агентства АР мова йде про кооперативну форму власності, в той час як агентство AFP є, певною мірою, прикладом державного інформаційного агентства. Аналіз позитивних і негативних рис, зумовлених формою власності, дав підстави для більш конкретного окреслення тих закономірностей, що характеризують діяльність агентств на внутрішньому і зовнішніх ринках, швидкість у прийнятті стратегічних рішень щодо своєї поточної діяльності, залежність від політичного клімату у країнах перебування, здатність протистояти економічним і політичним кризам тощо. Окремо приділено увагу тому факту, що державне дерегулювання інформаційних ринків світу і поява альтернативних постачальників новин призвели до зменшення значущості урядових зв`язків і послаблення співпраці найбільших інформаційних агентств з урядовими структурами.

Говорячи про нові інформаційні технології, у дисертації наголошується, що використання останніх інновацій у сфері телекомунікацій, комп`ютерних технологій, супутникового зв`язку і нових технологій обробки інформації стало одним з чинників, які зумовили бурхливий розвиток найбільших інформаційних агентств світу в 90-ті роки і дали змогу їм зберегти свої позиції на інформаційних ринках світу. Глобалізація торгівлі і розвиток глобального інформаційного ринку збільшили попит на світові новини і обумовили нові пріоритети в діяльності найбільших інформаційних агентств. Завдяки новим інформаційним технологіям, агентства спростили систему збирання і поширення міжнародних новин, сприяли зниженню редакційного контролю над змістом і формою подачі новин і домоглися більшої спеціалізації своїх інформаційних послуг задля задоволення потреб різних читацьких і глядацьких аудиторій. Головне ж, використання нових інформаційних технологій сприяло вдалій диверсифікації діяльності інформаційних агентств та їх виходу за межі традиційного ринку світових новин. Крім цього, вихід агентств до мережі Інтернет радикально трансформував уявлення про найбільші інформаційні агентства як про утворення, що займаються "гуртовим" збиранням і поширенням міжнародних новин і продають їх засобам масової інформації або іншим клієнтам. Завдяки цьому нововведенню, вони вийшли на абсолютно новий для себе ринок, пов`язаний з масовим продажем або поширенням новин серед кінцевих споживачів.

У третьому розділі - "Вихід найбільших інформаційних агентств на нові інформаційні ринки світу" - зазначається, що одна з найяскравіших змін у нинішньому функціонуванні найбільших інформаційних агентств світу полягає в активізації їхньої діяльності на фінансових ринках світу і ринках телевізійних новин. Вагомою причиною виходу агентств на фінансові ринки можна вважати безсумнівну прибутковість поширення фінансових новин і легкість, з якою традиційні агентства змогли трансформувати свою діяльність для збирання і поширення фінансових даних. В дисертації стверджується, що в останні роки найбільш розповсюдженими послугами агентств в цій сфері були такі види діяльності, як надання оперативної інформації про перебіг подій на фінансових ринках світу (включаючи котирування цінних паперів і зміни в курсі окремих валют; аналітичні дослідження головних тенденцій на фінансових ринках світу; фінансові консультації компаніям, які лише починають свою діяльність на фінансових ринках світу; аналіз портфелів цінних паперів та фінансових можливостей окремих компаній; рейтингові експертизи цінних паперів.

Для підтвердження того факту, що на фінансових ринках традиційні інформаційні агентства зіткнулися з більш жорсткою конкуренцією, було проаналізовано відносини інформаційних агентств з найбільш відомими утвореннями в сфері інформаційних фінансових послуг (компаніями Dow Jones, Telerate, Bloomberg тощо).

Далі, у розділі показано, що у рамках диверсифікації своєї поточної діяльності протягом останніх 10-15 років і на додаток до розповсюдження текстів, фотографій, цифрових даних та графіків найбільші агентства почали активно втручатися у споконвічну царину телевізійних каналів і кінокомпаній - передачу відео-сюжетів та аудіовізуальної інформації. В дисертації показано, що роль телевізійних інформаційних агентств в наші дні помітно зростає, оскільки з розвитком нових технологій люди дедалі більше інформації отримують з електронних джерел. Нині провідну роль в цій сфері посідають такі два інформаційні агентства, як Reuters та Associated Press, які здійснюють діяльність на телевізійних ринках світу за допомогою таких структурних підрозділів, як агентства телевізійних новин Reuters Television (RTV) та Associated Press Television News (APTN).

У підрозділі, присвяченому діяльності агентств "Великої трійки" в Україні, стверджується, що незважаючи на бурхливе економічне і політичне життя України в 90-х роках ХХ століття, зацікавленість найбільших інформаційних агентств в українських новинах є порівняно невеликою, що підтверджує загальну тенденцію щодо інтенсивності і спрямованості інформаційних потоків між країнами "центру" та "периферії". В той же час, національний інформаційний простір нині характеризується цілою низкою позитивних і негативних факторів, які справляють помітний вплив на діяльність таких агентств в Україні. Серед позитивних факторів у дисертації робиться наголос на збільшенні кількості недержавних інформаційних агентств і утворенні системи інформаційних агентств України. Серед негативних факторів відзначається слабкість національного інформаційного простору і відсутність необхідної інфраструктури в інформаційній сфері. У праці проаналізовано нинішню діяльність деяких з найбільших українських агентств, зокрема агентств Інтерфакс-Україна, УНІАН та ДІНАУ-Укрінформ. Наголошується, що гармонізація відносин з агентствами "Великої трійки" повинно стати одним з основних завдань інформаційної політики України, оскільки останні істотно впливають на формування іміджу країни в світі.

У висновках дисертації автор підбиває підсумки дослідження.

Проблема і наукове завдання дисертації полягають у спробі з`ясування нинішніх тенденцій в діяльності найбільших інформаційних агентств світу, зумовлених процесами глобалізації комунікацій і формуванням світового комунікаційного простору. З огляду на мету і завдання дисертації були отримані наступні висновки:

1. Історія діяльності інформаційних агентств світу налічує близько 160 років, але впродовж більшої частини цього періоду інформаційні агентства були позбавлені належної уваги з боку наукових кіл світу. Піком зацікавленості науковців світу в діяльності інформаційних агентств слід вважати початок 80-х років ХХ століття, оскільки саме цей період характеризувався появою низки досліджень, що розглядали інформаційні агентства в рамках протиборства концепцій вільних інформаційних потоків та нового міжнародного інформаційного і комунікаційного порядку (НМІКП). Нині вивчення інформаційних агентств світу опосередковується такими чинниками, як: а) новітні відкриття у сфері інформаційних та комунікаційних технологій, розвиток мережі Інтернет і становлення електронної торгівлі; б) процеси концентрації власності, дерегулювання антимонопольного законодавства в деяких країнах світу, широка приватизація ЗМІ і комерціалізація їх діяльності; в) глобалізація інформаційних потоків, конвергенція ЗМІ, комп`ютерних технологій і засобів зв`язку; г) поява нових інформаційних ринків, утворених внаслідок кардинальних політичних змін в країнах Центральної і Східної Європи тощо.

2. Сучасна система найбільших інформаційних агентств світу сформована агентствами Reuters (Великобританія), Associated Press (США) та Agence France-Presse (Франція). Головною особливістю 90-х років можна вважати остаточне виокремлення і технологічний відрив цих утворень від решти інформаційних агентств світу. В той же час на глобальному інформаційному ринку з`явилася низка інших утворень, які також займаються збиранням і продажем міжнародних новин, мають розгалужену мережу власних кореспондентів, надають інші інформаційні послуги, а отже складають конкуренцію інформаційним агентствам та істотно впливають на їх функціонування. Зокрема, до складу цієї групи нині входять інформаційні агентства, наближені за статусом до світових (Kyodo, Xinhua, DPA, EFE, ANSA); деякі з найбільших світових газет, що підтримують власні інформаційні служби (Times, Financial Times, Le Monde, Washington Post, Wall Street Journal); деякі з телевізійних систем мовлення (CNN, BBC, ABC); інформаційні агентства телевізійних новин; фінансові інформаційні агентства (Dow Jones, Bloomberg, European Business News, Commodity News Service) і медіа конгломерати (AOL-Time Warner, Viacom, News Corporation, Walt Disney, Bertelsmann).

3. Аналіз економічної діяльності найбільших інформаційних агентств світу дає підстави виділити кілька панівних тенденцій в їхньому функціонуванні впродовж 90-х років ХХ століття. По-перше, всі найбільші інформаційні агентства відзначилися ефективною економічною політикою, закріпили свої позиції на інформаційних ринках світу і вдало користувалися можливостями нових інформаційних технологій, що дало їм змогу значно підвищити свої прибутки і оптимізувати свою діяльність. По-друге, агентство Reuters залишилось найпотужнішим інформаційним агентством світу, а його відрив від решти інформаційних агентств постійно зростав. По-третє, діяльність найбільших інформаційних агентств у 90-х роках була пов`язана з постійним пошуком певних конкурентних переваг перед іншими інформаційними агентствами, а запровадження нових інформаційних послуг майже завжди починалося із значних збитків. У зв`язку з цим, звертають на себе увагу як мінімум три такі аспекти їх функціонування: а) постійний ризик щодо своєчасності і економічної доцільності запровадження нових послуг і виходу на нові ринки, б) намагання найбільших агентств встановити співробітництво з невеликими інноваційними компаніями для перевірки ефективності нових технологій в невеликих масштабах; в)"правильність вибору", завдяки чому агентства "Великої трійки" характеризуються стійким економічним розвитком впродовж останніх 20 років.

4. Використання останніх інновацій у сфері телекомунікацій, комп`ютерних технологій, супутникового зв`язку і нових технологій обробки інформації стало одним з чинників, які зумовили бурхливий розвиток найбільших інформаційних агентств світу в 90-ті роки і дали їм змогу зберегти свої позиції на інформаційних ринках світу. Світові інформаційні агентства самі беруть участь в наукових розробках і вдосконаленні телекомунікаційних мереж, фінансують науково-дослідницьку роботу в цій сфері і плідно співпрацюють з дослідницькими інститутами і компаніями різних країн світу. Завдяки новим інформаційним технологіям, світові інформаційні агентства не тільки спростили систему збирання і поширення міжнародних новин, а й сприяли зниженню редакційного контролю над змістом і формою подачі новин. Використання нових технологій дало можливість інформаційним агентствам добитися більшої спеціалізації своїх інформаційних послуг задля задоволення потреб різних читацьких і глядацьких аудиторій. Головною метою інвестицій світових агентств в подальше вдосконалення інформаційних технологій є збільшення швидкості збирання і опрацювання міжнародних новин, вихід на нові інформаційні ринки, зменшення витрат на збирання і поширення новин і здобуття конкурентних переваг над іншими утвореннями, що діють в цій сфері.

5. Вдале використання нових інформаційних технологій спричинило зміни у самих принципах збирання і поширення міжнародних новин. Ще декілька років тому інформаційні повідомлення найбільших агентств світу характеризувалися переважанням текстової інформації, а недостатній розвиток технологій передачі даних не давав можливості передавати текст, відеосюжети і голосові повідомлення одночасно. Використання можливостей мережі Інтернет разом із збільшеною пропускною можливістю каналів зв`язку уможливили інтегровану передачу інформаційних повідомлень, що, у свою чергу, економить час і призводить до більш насиченого інформування клієнтів. Початок роботи інформаційних агентств у мережі Інтернет кардинально трансформував уявлення про них як про утворення, що займаються "гуртовим" збиранням і поширенням міжнародних новин і продають їх засобам масової інформації або іншим клієнтам. Завдяки цьому нововведенню, інформаційні агентства вийшли на абсолютно новий для себе ринок, пов`язаний з масовим продажем або поширенням новин серед кінцевих споживачів.

6. Використання нових інформаційних технологій сприяло вдалій диверсифікації діяльності інформаційних агентств і привело до їх виходу за межі традиційного ринку світових новин. До складу нових ринків входять, зокрема, фінансові ринки світу, глобальний ринок телевізійних новин та інформаційні ринки, утворені національними сегментами мережі Інтернет. Диверсифікація діяльності інформаційних агентств та їх вихід на нові ринки співпали з поступовим зниженням частки прибутків, отримуваних ними від збирання і поширення світових новин.

7. На фінансових ринках світу найбільш розповсюдженими послугами інформаційних агентств є наступні види діяльності: а) надання оперативної інформації про перебіг подій на фондових біржах світу; б) аналітичні дослідження головних тенденцій на фінансових ринках світу; в) фінансові консультації компаніям, які лише починають свою діяльність на фінансових ринках; д) аналіз портфелів цінних паперів та фінансових можливостей окремих компаній; е) рейтингові експертизи цінних паперів та окремих компаній. Робота на фінансових ринках кардинально відрізняється від традиційної діяльності інформаційних агентств, оскільки вони не виступають в ролі творців інформаційних повідомлень, а лише координують потік біржових новин і здійснюють загальний контроль над розміщенням і технічною підтримкою встановлених відео-терміналів і комп`ютерів. На фінансових ринках світу традиційні інформаційні агентства зіткнулися з більш жорсткою конкуренцією, порівняно з тією, що існує на ринку міжнародних новин. Серед головних конкурентів інформаційних агентств варто відзначити такі компанії, як Bloomberg, LEXIS-NEXIS, McGraw-Hill, Bridge Information (Telerate), CDA/Weisenberger, Datastream Systems, Dow Jones, Hoover's та SunGuard Data Systems.

8. На додаток до збирання і поширення міжнародних новин та фінансової інформації найбільші інформаційні агентства світу активно втрутились у споконвічну царину телевізійних каналів - передачу відео-сюжетів та аудіовізуальної інформації. На сьогоднішній день провідну роль в цій сфері посідають два інформаційні агентства - Reuters та Associated Press, які здійснюють діяльність на телевізійних ринках світу за допомогою таких агентств телевізійних новин, як Reuters Television (RTV) та Associated Press Television News (APTN). Світовий ринок телевізійних новин характерний найбільшими розбіжностями в діяльності інформаційних агентств "Великої трійки", оскільки можливості агентств Reuters та АР значно переважають можливості агентства AFP в цій сфері. Навіть незважаючи на появу потенційних конкурентів з числа потужних медіа конгломератів (Microsoft, General Electric, Disney, AOL - Time Warner) і окремих телевізійних каналів (CNN International, BBC), світовий ринок телевізійних новин відзначається найменшою конкуренцією для діяльності традиційних інформаційних агентств порівняно з усіма іншими ринками, на яких діють згадані утворення (традиційні ринки міжнародних новин, Інтернет, фінансові ринки світу тощо).

9. Налагодження відносин з найбільшими інформаційними агентствами світу повинно стати одним з основних завдань інформаційної політики України сьогодні, оскільки слабкість національного інформаційного простору і відсутність необхідної інфраструктури в інформаційній сфері призводять до формування негативного іміджу України у світі. В той же час, навіть незважаючи на порівняно невелику зацікавленість агентств "Великої трійки" в українських новинах, нині в Україні вже склалися умови для покращення умов співпраці українських і світових інформаційних агентств. За роки незалежності Україна створила власну систему інформаційних агентств, відзначилася збільшенням числа недержавних агентств і зробила перші кроки на шляху до створення адекватної правової бази для забезпечення поточної діяльності цих утворень. Позитивними факторами також можна вважати початок роботи українських агентств в мережі Інтернет і вдалу диверсифікацію їх інформаційних послуг. В той же час, загальний прогноз щодо ефективної діяльності українських інформаційних агентств в майбутньому є далеким від оптимістичного, оскільки відсутність чітко сформульованої державної політики щодо покращення іміджу України у світі не дозволить українським агентствам помітно збільшити свою міжнародну впливовість і зменшити їхню залежність від агентств "Великої трійки" у питанні поширення міжнародних новин.

Публікації за темою дисертації