Дослідження українського ринку промислових котлів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження українського ринку промислових котлів

О.А. Баталова

старший викладач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Національний університет харчових технологій, м. Київ

М.І. Касенич

магістрант кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Національний університет харчових технологій, м. Київ

На сьогоднішній день питання ефективного використання промислових котлів є доволі актуальним, оскільки забезпечення тепловою енергією є однією із важливих стратегічних та пріоритетних напрямків розвитку вітчизняної енергетичної галузі країни.

Ключові слова: опалення, котельня, котел, опалювальне обладнання, ринок, експорт, імпорт.

For today a question of the effective use of industrial caldrons is sufficiently actual, as providing thermal energy is one of important strategic and priority directions of development of domestic power industry of country.

Keywords: heating, boiler room, boiler, heating equipment, market, export, import.

Постановка проблеми. Вітчизняна енергетика є базовою галуззю господарського комплексу України та фундаментом її національної безпеки. Забезпечення економіки і населення країни тепловою енергією одним із головних завдань забезпечення гідної якості життя людини та соціально-економічної стабільності суспільства. Разом з тим, теплова енергетика та сфера споживання теплової енергії України сьогодні перебувають в кризовому стані, що негативно впливає на рівень енергетичної і національної безпеки країни. Серед головних факторів, які суттєво впливають на ситуацію що склалася: незадовільний технічний стан об'єктів теплової енергетики, застарілий житловий фонд, які спричиняють надмірні втрати тепла при виробництві, транспортуванні і споживанні. Недосконале законодавство та система ціноутворення не стимулюють широкого впровадження заходів щодо підвищення енергоефективності. Відсутність необхідних інвестиційних коштів для модернізації основних фондів теплової енергетики та житлового фонду не дозволяє реалізувати сучасні технології в цій сфері. В результаті якість забезпечення населення і промисловості тепловою енергією є наднизькою, спостерігаються постійні відключення споживачів від гарячого водопостачання, температура в будівлях знижується нижче припустимих норм, в окремих містах відбуваються навіть системні кризи, які призводять до порушення роботи системи життєдіяльності населення загалом.

Постановка завдання. Метою даного дослідження є аналіз вітчизняного ринку промислових котлів. В статті використані теоретичні методи досліджень - опис та систематизація, математичні методи досліджень.

Виклад основного матеріалу. Виробництво тепла не можливе без використання опалювального обладнання, яке класифікується залежно від типу, потужності, палива, різновиду устаткування, призначення та розмірів котельні. Котли та опалювальне обладнання дуже тісно переплітаються відразу з декількома галузями промисловості. Експлуатація котельного устаткування та отримана теплова енергія стосуються безпосередньо галузі теплоенергетики. Проектування, конструювання та виробництво котелень, котлів та іншого опалювального обладнання відносять до галузі машинобудування.

Одним з основних напрямів машинобудування в Україні є енергетичне машинобудування, яке включає виробництво устаткування для електростанцій і підстанцій: опалювальне обладнання, турбіни, казани (котли), трансформатори.

Джерелом теплопостачання в містах є теплоелектроцентралі (ТЕЦ) і котельні, а в сільській місцевості - невеликі котельні й опалювальні печі. На відміну від ТЕЦ і великих котелень централізованого теплопостачання, вироблення теплоти в невеликих котельнях і опалювальних печах потребує значних витрат некваліфікованої праці й сприяє суттєвому забрудненню навколишнього середовища.

Котельні є основним джерелом теплопостачання для середніх (з чисельністю населення близько 100 тис.) і малих (до 50 тис.) міст.

Котельня являє собою розташовану в одному технічному приміщенні установку, яка складається з котла і допоміжного обладнання для отримання водяної пари або гарячої води за рахунок теплоти палива, що спалюється. Основним пристроєм котельні є паровий, жаротрубний та/або водогрійний котел, в якому відбувається нагрівання робочої рідини.

Котельні використовуються при централізованому тепло- і паропостачанні або при місцевому постачанні, якщо ця котельня локального значення (у межах приватного будинку, кварталу). Котельні з'єднуються зі споживачами за допомогою теплотраси і / або паропроводів. Теплові мережі ділять на магістральні, квартальні та місцеві.

Основними видами палива для котелень є газ - 67%, тверде паливо (вугілля) - 31%, рідке паливо - 1,5% . У структурі собівартості теплової енергії близько 55% становить вартість природного газу, 11-15% вартість електроенергії та 8 % - води [13].

Частка централізованого опалення у загальній структурі теплопостачання України складає близько 42%, централізованою системою теплопостачання забезпечується близько 60% загальної площі, гарячим водопостачанням і понад 40% загальної площі житлового фонду України.

Споживачами теплової енергії є житлово-комунальний сектор (44%), промисловість (35%) та інші галузі економіки (близько 21%) [1].

Основними споживачами котельного обладнання є підприємства «Теплокомуненерго», на частку яких припадає понад 80% замовлень. Однак попит на нього з боку інших промислових підприємств України в останні роки також постійно зростає. Загальна кількість продажів на українському ринку становить кілька тисяч комплектів котельного обладнання щорічно, не враховуючи котли побутового призначення.

За даними Держкомстату, за 2011 рік теплопостачання населених пунктів України забезпечують 8236 підприємств усіх форм власності, на яких експлуатується 35 073 котелень, сумарною потужністю 120298,7 Гкал/год.

Загальна кількість установлених котлів становить 79 746 одиниць, з них 16 032 котлів (20,1%) з терміном експлуатації більше 20 років. Протяжність теплових мереж у двотрубному обчисленні становить 33 122,7 км, з них старих та аварійних -- 4 865,5 км, що становить 14,69% від загальної протяжності мереж.

За даними Держкомстату, за 2012 рік, теплопостачання населених пунктів України забезпечують 8250 підприємств усіх форм власності, на яких експлуатується 35424 котелень сумарною потужністю 117783,4 Гкал/год.

Загальна кількість установлених котлів становить 80 070 одиниць, з них 15 871 котлів (19,8%) з терміном експлуатації більше 20 років. Протяжність теплових мереж у двотрубному обчисленні становить 32 428,8 км, з них старих та аварійних -- 5 876,6 км, що становить 18,12 % від загальної протяжності мереж.

Зміни кількості котелень та котлів в Україні зображено на рис. 1.

Рис. 1. Кількість котелень та котлів в Україні в 2011- 2012 роках

український ринок промисловий котел

Сьогодні, в умовах ринкової економіки, виробництво котельного устаткування в Україні зазнало значних змін. Автономні та локальні джерела теплопостачання, створені на базі різного імпортного й вітчизняного котельного устаткування, пропонують багато фірм. Практично всі провідні західні компанії, що виготовляють котельне устаткування, мають в Україні свої представництва.

Проаналізуємо товарну структуру ринку опалювального обладнання за допомогою таблиці 1.

Таблиця 1.Товарна структура ринку опалювального обладнання

Для будівництва котелень використовують промислові котли, які можна умовно поділити на водо- і жаротрубні, в залежності від відносного руху газу і рідини. Крім цього, сучасні промислові опалювальні котли можна умовно поділити залежно від типу споживаного палива: твердопаливні, газові, електричні, що працюють на альтернативному паливі, і універсальні водогрійні котли (працюють одночасно на декількох видах палива). Ринок промислових котлів займає відносно невелику частку, приблизно 0,3% порівняно з рештою сегментів ринку опалення. Наступні декілька років на ринку спостерігатиметься стійке, хоча й невелике зростання у 3,1% [12].

На зміну моделям з низькими показниками енергоефективності й екологічності ідуть нові сучасні вітчизняні котли, що враховують особливості експлуатації устаткування в Україні. Котли українського виробництва найчастіше невибагливі до тиску газу й, що немаловажне для більшої частини населення, відносно дешеві, але поступаються імпортним за своєю енергоефективністю, екологічністю й зручністю експлуатації.

За останнє десятиліття на вітчизняних підприємствах скоротилося виробництво великих, в той же час зріс обсяг випущених вітчизняних котлів середньої потужності. Незважаючи на те, що розширилося ліцензоване виробництво, збільшилося використання імпортних комплектуючих і західних технологій, конкуренція з боку постачальників імпортного обладнання посилилася. В даний час чимало вітчизняних підприємств займаються виробництвом газових водогрійних і парових котлів.

Загалом на даному ринку функціонують такі вітчизняні підприємства як: «Барський машинобудівний завод», ККП «Донецькміськтепломережа»,

ПП «Коростенський завод хімічного машинобудування», АК «Південтрансенерго», ДП «Чернівецький металообробний завод», ЗАТ «Укркотлосервіс», ЗАТ «Житомирремхарчомаш», ДП МОУ «63-й котельно-зварювальний завод», ТОВ «КОЛВІ», «EUROTHERM TECHNOLOGY», «703 металообробний завод котельного обладнання» МО України, ЗАТ «Промінь», ТОВ «Азовмаш-терм», ПАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес», ОП «Кримтеплокомуненерго», ПП «Сімферопольський електротехнічний завод», ТОВ «Комсомольський завод санітарно-технічних виробів», ОПО «Харківтеплокомуненерго», ПП «Інститут Укроргстанкінпром», ТОВ «Теплові системи», ВАТ «РОСС», «Житомир», «Геліос», «Титан», ЗАТ «Маяк», ПП «Красилівський машинобудівний завод», ДАК «Теплоенергетик», ТОВ «Енергетик», ТОВ «ТЕКОМ», ПАТ «Київенергоремонт».

Лідируючі позиції на ринку займають ТОВ «КОЛВІ», «Житомир», «Гелиос», «Титан», ВАТ «РОСС» та ЗАТ «Маяк».

Сьогодні імпортні котли уже зайняли значну частину українського ринку опалювального обладнання. Імпортна продукція приваблює своєю високою якістю, надійністю та економічністю.Опалювальне обладнання в Україну поставляють більше 30 компаній з різних країн світу, причому найбільш великі компанії пропонують по 15-20 моделей. Серед найбільш відомих можна назвати котли таких німецьких фірм, як Bosch, Rielio, Vaillant, Viessman, Wulf, «Unkers». Котли саме німецького виробництва завоювали популярність завдяки, в першу чергу, високій якості, надійності і економічності. Крім названих вище німецьких фірм, до переліку європейських компаній, що працюють в Україні, входять і такі відомі фірми, як чеські Dakon, Mora, Protherm, італійські Ariston, Baxi, Beretta, Ferroli, Fondital, французькі De Dietrich і Saunier Duval [7, 8].

Пристосувавшись до умов ринкової економіки та з метою зробити свою продукцію конкурентоспроможною, українські виробники роблять основний акцент на досягненні необхідної якості й оптимального співвідношення ціна-якість котельного обладнання, удосконалення технологій проектування й виробництва, використання якісних імпортних та вітчизняних комплектуючих. Так, енергоефективність вітчизняних котлів поступово досягає рівня європейських аналогів і як правило, складає 90-91%.

Особливістю вітчизняних газових котлів також є адаптивність до існуючих в Україні параметрів систем опалення, газо- та електрооснащення, енергонезалежність управління, простота та дешевизна обслуговування, надійність в роботі та доступна ціна[6].

Проаналізуємо географічну структуру імпорту України за товарною позицією «Котли для центрального опалення» (УКТЗЕД 8403) до якої входять котли та їх запчастини (комплектуючі) в таблиці 2.

Таблиця 2. Географічна структура імпорту котлів для центрального опалення, тис. дол. США

Зобразимо географічну структуру імпорту котлів для центрального опалення по континентам за 2012 та 2013 роки на рис. 2.

Рис. 2 Географічна структура імпорту котлів для центрального опалення за 2010 та 2011 роки, %

Найбільша частина імпорту котлів для центрального опалення та їх комплектуючих, в Україну находить з країн Європи і складає в 2012 році - 88,9% та в 2013 році - 84,67% загального об'єму імпортованих котлів для центрального опалення.

Проаналізуємо географічну структуру експорту за товарною позицією «Котли для центрального опалення» ( УКТЗЕД 8403) до якої входять котли ті їх частино (комплектуючі) в таблиці 3.

Таблиця 3. Географічна структура експорту котлів для центрального опалення, тис. дол. США

Зобразимо географічну структуру експорту котлів для центрального опалення по континентам за 2012 та 2013 роки на рис. 3.

Рис. 3. Географічна структура експорту котлів для центрального опалення за 2012 та 2013 роки, %

Найбільшу кількість котлів та іншого опалювального обладнання Україна експортує до країн СНД, що складає 93,38% в 2012 році, та 83,27% в 2013 році від загального об'єму експортованих котлів для центрального опалення.

За оцінками фахівців, для заміни застарілого і переходу на сучасне котельне обладнання країні потрібно щороку до 30-40 тис. котлів різної потужності. Вимагають реконструкції також десятки тисяч котелень на промислових підприємствах України. Тому багато аналітиків припускають, що найближчим часом попит на котельне обладнання буде зростати високими темпами. Співвідношення продажів вітчизняного та імпортного котельного обладнання фахівцями з маркетингу оцінюється як 1:3-1:4. На внутрішньому ринку спостерігається більший попит на промислові, ніж на побутові котли. Але навіть тут перевагу часто віддається імпортному устаткуванню [2].

Ціни на котельне обладнання зростають з кожним роком на 5-10%, що пояснюється зростанням вартості енергоносіїв, збільшенням вартості металу, транспортних послуг, і як наслідок, загальним зростанням цін на комплектуючі. Вартість котла вітчизняного виробництва середньої потужності (0,2-3 МВт) становить 20-65 тис. грн., а готової котельні «під ключ» становить 200-600 тис. грн. Причому у верхній ціновий діапазон потрапляють котли нової конструкції з високими технічними і експлуатаційними характеристиками.

Зараз на ринку котельного устаткування можна виділити чотири категорії цін (порівняння цін трохи умовне через різну комплектацію):

1) Високі ціни при високій якості має продукція таких фірм з світовою репутацією, як De Dietrich (Франція), Viessmann, Buderus, Vaillant (Німеччина).

2) За середніми цінами й при якісному забезпеченні основних функціонально-споживчих властивостей продають котли підприємства Bosch (Німеччина), Laars (США), Roca (Іспанія).

3) Дешеві й при цьому непогані котли пропонують підприємства Protherm (Словаччина).

4) Нижча цінова категорія - котли українських виробників ЗАТ «Маяк» (м. Зміїв), ВАТ «РОСС» (м. Харків), ТОВ «КОЛВІ» (с. Софіївська Борщагівка, Київська обл.) і т.д. При цьому ціна є їхньою основною перевагою.

Присутність на ринку кращих зразків західного котлобудування стимулює наших виробників до розробки й виробництва устаткування, здатного конкурувати з ними. Варто відзначити, що при такому засиллі імпортного товару, вітчизняні виробники займають на ринку стійку позицію. Більше того, українські підприємства розвиваються все швидше, і нехай поки це швидкий розвиток відбувається за рахунок використання автоматики зарубіжного виробництва.

Враховуючи постійно мінливі ціни на природний газ, який до недавнього часу був основним видом палива в Україні, експерти ринку впевнені, що в майбутньому серйозних змін варто очікувати в сегменті устаткування, що використовує альтернативні джерела теплової енергії. Саме тому, зараз багато зарубіжних виробників поряд з випуском традиційної техніки зайняті розробкою нових варіантів. Причому конструктори провідних світових компаній стверджують, що потенціал котельного обладнання ще розкритий не повністю. А значить, в майбутньому на ринку можуть з'явитися нові винаходи, які кардинально вплинуть на його подальший розвиток [3].

Висновки

Отже, виробництво тепла неможливе без використання сучасного та ефективного опалювального обладнання.

Лідируючі позиції на ринку займають такі вітчизняні виробники: ТОВ «КОЛВІ», «Житомир», «Гелиос», «Титан», ВАТ «РОСС» та ЗАТ «Маяк».

Опалювальне обладнання в Україну поставляють більше 30 компаній з різних країн світу. Серед найбільш відомих можна назвати Bosch, Rielio, Vaillant, Viessman, Wulf, «Unkers», Dakon, Mora, Protherm, італійські Ariston, Baxi, Beretta, Ferroli, Fondital, De Dietrich і Saunier Duval.

Присутність на ринку кращих зразків західного котлобудування стимулює наших виробників до розробки й виробництва устаткування, здатного конкурувати з ними. Варто відзначити, що при такому засиллі закордонних представників вітчизняні виробники займають на українському ринку стійку позицію.

Література

1. Захаренко-Березянская Ю. Напольные котлы с атмосферними горелками // Сантехника. Отопление. Кондиционирование.-№9.-2006.-с.30-36

2. Захаренко-Березянская Ю. Настенные газовые котлы // Сантехника. Отопление. Кондиционирование.-№8.-2006.-с.38-53.

3. Ілляшенко С.М Маркетинг: бакалаврський курс: Навчальний посібник - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004.-976 с.

Размещено на Allbest.ru