Педагогічний коледж як середовище формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»

Педагогічний коледж як середовище формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів

Щур Вікторія Андріївна аспірант комунального закладу вищої освіти, викладач предметно-циклової комісії психолого-педагогічних дисциплін комунального закладу «Балтський педагогічний фаховий коледж», Україна

Науковий керівник: Кравчук Оксана Володимирівна доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

Україна

Анотація

У статті, на основі аналізу психолого-педагогічних наукових джерел, розглянуто проблему впливу освітнього середовища педагогічного коледжу на формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Проаналізовано наукові позиції дослідників щодо трактування дефініцій «освітній простір» та «освітнє середовище», обґрунтовано власну позицію щодо їх розмежування. Запропоновано наше бачення поняття «освітнє середовище педагогічного коледжу». Розглянуто характерні особливості освітнього середовища педагогічного коледжу та їх вплив на формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.

Ключові слова: середовище, простір, освітнє середовище педагогічного коледжу, методична компетентність, майбутні учителі початкових класів, методична компетентність майбутніх учителів початкових класів.

Summary

Key words: environment, space, educational environment of the pedagogical college, methodical competence, future primary school teachers, methodical competence of future primary school teachers.

Сьогодні, в умовах масштабного реформування системи освіти, нової актуальності набуває проблема підготовки висококваліфікованих вчителів початкової ланки. Особливо значимим в цьому процесі є формування методичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Так, у своїх працях, методичну компетентність як предмет дослідження розглядали О. Бігич, Т. Волобуєва, А. Волощук, А. Дейкіна, В. Земцова, Л. Коваль, Г. Луканкін, А. Мормуль, С.Семенець, В. Сидоренко, А. Ситченко, H. Стефанова, Н. Тарасенкова, О. Тумашова, Л. Цюлюпа та ін.

Вагоме місце серед закладів вищої освіти, що готують фахівців педагогічних спеціальностей належить педагогічним коледжам. Однак, підкреслюємо, що складність нашого дослідження в тому, що попри широкий інтерес науковців до вивчення проблеми методичної компетентності, на сьогодні, малочисельними є дослідження, що стосуються саме формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічному коледжі.

Тому, ставимо за мету проаналізувати вплив освітнього середовища педагогічного коледжу на формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.

Зазначимо, що попри велику значущість проблема освітнього середовища є мало дослідженою, на сьогодні не існує універсального тлумачення цього феномену. Хочемо підкреслити, що поняття «освітнє середовище» відносно недавно увійшло в науково-педагогічний ужиток. Тому, його трактування складно віднайти в довідковій літературі. Проте, воно привертає увагу сучасних науковців та стає предметом їхніх досліджень. Зокрема, різні аспекти освітнього середовища досліджували О. Антонова, М. Братко, Т. Гуркова, А. Деркач, З. Курлянд, М. Марусинець, О. Малахова, Т. Менг, Н. Ногас О. Писарчук, К. Подуфалова, А. Смолюк, М. Федорова та ін. Питання впливу педагогічного коледжу на професійне становлення майбутнього вчителя розглядали М. Братко, М. Климович, А. Смолюк, О. Пілевич, О. Торшевська та ін.

У наукових доробках можна відшукати ототожнення понять «освітнє середовище» та «освітній простір», однак, ми вважаємо необхідним розмежувати їх. Так, звернемось до теоретичного аналізу кожної дефініції.

Академічний тлумачний словник української мови трактує поняття «простір» так: 1) «необмежена протяжність»; 2) «площа чого-небудь на земній поверхні; територія» [1]. Згідно з філософським енциклопедичним словником поняття «простір» розглядається як важлива форма буття матерії, що «характеризує її протяжність, структурність, співіснування і взаємодію елементів у всіх матеріальних системах». У цьому ж джерелі підкреслюється нерозривний зв'язок простору й часу [2].

А. Цимбалару аналізує поняття «освітнього простору», опираючись на концептуальне бачення різних наук (філософії, математики, хімії, біології, соціології, психології, педагогіки тощо). Дослідниця наголошує, що це поняття є досить масштабним і багатогранним і визначає «освітній простір» як «педагогічну реальність (об'єктивну й суб'єктивну водночас), у якій відбувається зустріч, взаємодія, осмислення і пізнання особистістю (подія) оточуючих її елементів-носіїв культури (освітнього середовища), що забезпечує суб'єктивацію і прогресивний розвиток об'єктів (фігурантів і предметів)»[3]. У своєму дослідженні науковиця розглядає освітній простір не відокремлено, а щодо особистості. Авторка наголошує, що означення «освітній» дає можливість говорити про простір, як про те, що вже освоєно діяльністю особистості [4]. Наголосимо, що дослідниця чітко диференціює поняття «освітній простір» та «освітнє середовище», також вона підкреслює необхідність розрізнення дефініцій «освітній простір» та «навчальний», визначаючи перше ширшим поняття щодо другого [3].

Освітній простір, як складову «підсистему» соціального простору, розглядає С. Мергут. Він наголошує, що вона виникає в процесі взаємодії «суб'єкта, об'єкта та просторово-предметних компонентів (учень, вчитель, різноманіття середовищ та систем)» [5].

Отже, можемо спостерігати неоднозначність у трактуванні визначеної дефініції. З одного боку «освітній простір» розглядається як фізичне, таке, що має певну територіальну обмеженість, протяжність тощо, а з іншого як соціальне явище, адже характеризується системою соціальних взаємозв'язків між його учасниками.

Проаналізуємо для порівняння тлумачення дефініції «освітнє середовище». Так, серед значень поняття «середовище» в тлумачному онлайн - словнику віднаходимо: «сукупність природних умов, у яких проходить життєдіяльність якого-небудь організму» [6].

І. Габа «середовище» розглядає як «динамічну систему умов у межах певного простору, у якому відбувається діяльність людини, яка є одночасно продуктом і творцем свого середовища» [7]. Серед його ознак дослідниця визначає «відсутність фіксованих часопросторових рамок, повнота й інтегральність сприймань, зв'язок із діяльністю індивіда, одночасне входження індивіда в декілька середовищ» [7], що, на нашу думку, відкидає приналежність розглядуваного поняття до фізичного явища та дає змогу розмежовувати поняття «середовище» і «простір».

У тлумаченні дефініції «освітнє середовище» серед дослідників не виникло широких наукових розбіжностей. Так, А. Смолюк, визначає як загальноприйняте таке тлумачення розглядуваного поняття: сукупність об'єктивних умов, факторів, компонентів, що сприяють успішному функціонуванню освіти [8].

Згідно з науковими позиціями О. Писарчука «освітнє середовище - система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, що міститься в просторово-предметному, соціально-комунікаційному, психолого-дидактичному й пізнавально-мотиваційному компонентах» [9].

«Як сукупність умов, що забезпечують освіту людини» визначає поняття «освітнього середовища» О. Лобода. Дослідниця наголошує, що «освітнє середовище не є матеріальною умовою діяльності, як звичайне середовище». Натомість О. Лобода зазначає, що необхідним для виникнення освітнього середовища є «комунікативна взаємодія двох суб'єктів» та їх діяльність, що виникає в результаті такої взаємодії [10]. Викладене вище ще раз підкреслює пріоритетність соціальної діяльності в створенні освітнього середовища.

Отже, доходимо висновку, що освітнє середовище - це сукупність/система «компонентів», «умов», «впливів», «факторів», «можливостей», які сприяють успішному особистісному розвитку. Розглянуті наукові позиції дають змогу прослідкувати особистісно-соціальну приналежність змісту розглядуваного поняття, тобто «особистісний простір», на нашу думку, доцільно тлумачити як явище соціальне.

Так, з огляду на попередній теоретичний аналіз, ми схиляємося до думки, що поняття «освітній простір» та «освітнє середовище» є досить близькими, однак не тотожними. Останнє розглядаємо як зовнішнє, фізичне, що, на нашу думку, включає фіксовану територіальну протяжність закладу освіти, наявність необхідних освітніх приміщень, навчального обладнання тощо, що, безперечно, впливає на ефективність діяльності самого ЗВО та на успішність формування майбутнього фахівця, і, хоча, присутність особистості «оживляє» освітній простір, однак, ми вважаємо, що це поняття варто розглядати як самостійне, яке може існувати без наявності в ньому особистості. Натомість освітній простір - явище соціальне, що неможливо пояснити окремо від діяльності особистості в цьому середовищі; воно не лише формує систему соціальних зв'язків, необхідних для здійснення майбутньої професійної діяльності, а і сприяє загальному психосоціальному розвитку особистості. Зважаючи на це, можемо припустити, що освітній простір більш константний, у порівнянні з освітнім середовищем, адже соціальна взаємодія, що є основою формування освітнього середовища - це явище динамічне. Також, схиляємося до думки, що рівень впливу учасників освітнього процесу на безпосередню вибудову освітнього простору значно менший, ніж у освітньому середовищі, тому що тут побудова буде безпосередньо залежати від їхньої спільнодії.

Варто зауважити, що обидва вище досліджених поняття матимуть специфічні характеристики з огляду на конкретні заклади освіти, з діяльністю яких вони ототожнюються (дитячий садок, школа, коледж, університет тощо). Тому, у площині нашого дослідження, доцільно розглянути саме освітній простір педагогічного коледжу.

Так, загалом освітнє середовище закладу вищої освіти Н. Ревнюк розглядає як «впорядковану цілісну сукупність компонентів», поєднання і взаємодія, яких створюють «умови й можливості для цілеспрямованого й ефективного використання педагогічного потенціалу середовища в інтересах особистості всіх її суб'єктів» [1 1].

Більш грунтовно, на нашу думку, тлумачить поняття «освітній простір закладу вищої освіти» М. Братко. Дослідниця визначає його як «багатосуб'єктне та багатопредметне системне утворення, що має можливості цілеспрямовано впливати на професійно-особистісний розвиток майбутнього фахівця, забезпечуючи його готовність до професійної діяльності та/або продовження навчання, успішного виконання соціальних ролей та самореалізації в процесі життєдіяльності» [12]. З огляду на тлумачення поняття «освітнє середовище» як вихідне, слушною є думка дослідниці щодо того, що освітнє середовище закладу вищої освіти є «детермінантою розвитку, становлення особистості в період здобування нею фахової освіти» [12].

Педагогічний коледж належить до закладів фахової передвищої освіти. Його освітнє середовище С. Слюсарук-Літвін визначає як «систему впливів та умов формування особистості студента, а також наявних у межах організованого професійно-освітнього процесу, зокрема, у соціальносуб'єктному, психодидактичному і просторово-предметному оточенні, можливостей для її розвитку, що найактивніше впливають у період професійної підготовки» [13]. Серед основних характеристик цього середовища вона виокремлює «цілеспрямованість та організованість педагогічної діяльності», «широку комунікативну взаємодію суб'єктів едукації», «інтегрованість і варіативність освіти», «індивідуалізація», «технологію самопроєктування», «свободу професійного вибору й наявність у просторі ЗВО структурно-функційних елементів для організації поліпрофесійних педагогічних практик» [13]. Опираючись на положення Закону України «Про фахову передвищу освіту», у якому зазначено, що «рівень фахової передвищої освіти передбачає здатність особи вирішувати типові спеціалізовані задачі в окремій галузі професійної діяльності» [14], з огляду на функціональне призначення, мету та зміст діяльності педагогічного коледжу, ми цілком погоджуємося з думкою дослідниці, яка пропонує визнати освітнє середовище педагогічного коледжу професійно орієнтованим [13].

Майже тотожною є думка А. Смолюка щодо трактування освітнього середовища педагогічного коледжу, який так само визначає його як «систему психолого-педагогічних впливів і умов формування майбутнього педагога початкової школи, а також можливостей для його розвитку, що містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні» [15].

Мало різниться і визначення освітнього середовища педагогічного коледжу в трактуванні К. Подуфалової, яка визначає його як «сукупність умов і можливостей для професійно особистісного розвитку здобувачів фахової передвищої освіти» [16]. Однак, більш повними, на нашу думку, можна вважати двоє останніх тлумачень, оскільки у їхньому змісті міститься конкретизація, що підкреслює специфіку розглядуваних понять, їх приналежність до конкретної спеціалізації, рівня освіти. Опираючись на попередньо отримані знання в межах окресленої проблеми та оперуючи власним досвідом роботи викладача педагогічного коледжу, ми погоджуємося з науковим баченням дослідниці щодо виокремлених нею компонентів освітнього простору педагогічного коледжу: інформаційний, соціальний та технологічний. Ми поділяємо думку науковиці, щодо того, що освітнє середовище має орієнтувати здобувачів освіти на формування професійних якостей, мотивувати на розвиток педагога - професіонала [16].

Немає кардинальних відмінностей і в тлумаченні розглядуваного поняття Л Малишевою. Вона освітнє середовище педагогічного коледжу трактує як «соціальне оточення студентів, що вміщує комплекс певних соціально-освітніх умов, які впливають на студентську молодь [17].

Отож, можемо спостерігати, що дослідники загалом мають спільні погляди щодо трактування поняття «освітнє середовище педагогічного коледжу», загалом визначаючи його як систему впливів, умов та можливостей для особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя.

З огляду на вище описане, ми схиляємося до думки, що в трактуванні розглядуваного поняття центральним та ідейно творчим виступає процес взаємодії всіх учасників у різних її видах та формах. Тобто, можемо розглядати освітнє середовище педагогічного коледжу як:

- взаємодію, що будується на психологічних засадах, є педагогічно організованою та контрольованою, тобто їй передує психолого-педагогічний вплив;

- міжособистісну взаємодію, вона передбачає встановлення різних соціальних контактів, вирішення конфліктів тощо, що виступає умовою соціального розвитку особистості-професіонала;

- взаємодію, що розширює освітньо-професійну спроможність особистості, визначає її професійне спрямування, формує фахівця в галузі освіти, тобто розкриває освітні можливостей особистості.

Ми приєднуємося до майже одностайної думки дослідників щодо трактування поняття «освітнє середовище педагогічного коледжу», і в межах нашого дослідження визначаємо його як систему психолого-педагогічних впливів, соціальних умов та освітніх можливостей, що спрямовані на успішний особистісно-професійний розвиток майбутніх учителів початкових класів вчителя.

Опираючись на специфіку функціонування педагогічного коледжу, вважаємо необхідним більш глибоко проаналізувати особливості його освітнього середовища та вплив на формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.

Так, однією з основних специфічних характеристик педагогічного коледжу як фахового закладу є те, що він робить можливим здобуття різних рівнів освіти: профільної середньої (останній рівень повної загальної середньої освіти: 10-12 класи шкільного навчання), та/або початкового рівня (короткий цикл) вищої освіти, та/або першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (базова вища освіта) [14]. Така функціональна спроможність освітнього закладу однозначно відображається на вибудові його освітнього середовища. На нашу думку, педагогічний коледж можна вважати «перехідним» закладом освіти: від школи до університету. Відповідно, його освітнє середовище виступає як адаптаційний фундамент у особистісно-професійному розвитку майбутнього вчителя. Отже, безпосередня організація освітнього процесу в коледжі також має певні відмінності в порівнянні з університетською системою, зазвичай, у кожного коледжу вони свої. До таких може належати: менша частка традиційних лекцій, поділ академічної години (пари) на уроки, зменшена частка самостійної роботи тощо.

З огляду на ранній вік вступників (14-15 років), у порівнянні з педагогічним університетом, ще однією особливістю педагогічного коледжу можна вважати те, що традиційно, освітнє середовище цього закладу є більш педагогічно керованим. Отже, особливе значення в ньому відіграє сформований виховний потенціал закладу, система соціокультурних складових: цінності, внутрішні традиції тощо, які впливатимуть насамперед на формування особистості майбутнього вчителя та його професійних компетентностей.

Ми схильні вважати, що педагогічний коледж - це заклад вищої освіти, що відрізняється від педагогічних університетів своєю компактністю як у прямому (територіальному) так і переносному (кількісний склад учасників освітнього процесу) значенні, що дозволяє зробити організацію і здійснення освітнього процесу більш відкритими. Це також та особливість, що різнить педагогічний коледж з-поміж інших закладів освіти. У цьому випадку, наголошуючи на такій «щільності» освітнього середовища, маємо на увазі високу згуртованість усіх учасників освітнього процесу, адже переважна більшість здобувачів освіти знайомі між собою не залежно від курсу та спеціальності/спеціалізації, знають та вільно спілкуються не лише з педагогічним, а і з трудовим колективом загалом, що забезпечує тісну систему міжособистісних взаємовідносин. Що також знаходить відображення в ефективному формуванню професійної здатності майбутніх педагогів. Так, здобувачів педагогічного коледжу прослідковується рання соціальна зрілість та високий рівень відповідальності. освітній педагогічний коледж

Підкреслимо, що така згуртованість та психологічно комфортна атмосфера впливає на забезпечення високого рівня навчання. Оскільки, наступною особливістю педагогічного коледжу, на нашу думку, можна вважати те, що його освітнє середовище виступає моделлю організації і здійснення освітнього процесу, що наближена до професійних умов майбутніх учителів початкових класів (здобувачі освіти, педагоги, батьки тощо), які пов'язані тісною взаємодією. Беззаперечно, що в будь-якому закладі освіти одним із ключових елементів освітнього середовища є науково-викладацький склад. Маємо на увазі, що в закладі фахової передвищої освіти, завдяки такій міжособистісній єдності, не просто здійснюється професійна підготовка майбутніх педагогічних кадрів, а відбувається практичне втілення професійних засад, які відображається в діяльності викладачів, зокрема, їхній безпосередній взаємодії зі здобувачами освіти. У педагогічному університеті натомість спостерігається висока частка самостійної роботи здобувачів освіти та збільшення соціальної дистанції в площині здобувач освіти/викладач/батьки.

Зазначимо, що ми тлумачимо методичну компетентність майбутнього вчителя початкових класів у фаховому педагогічному коледжі як складну, багатофункціональну систему професійно-педагогічних умінь й особистісних здатностей педагога, що визначають його спроможність до ефективної організації освітнього процесу у початкових класах відповідно до освітніх завдань [18]. Так, опираючись на тлумачення та сутність поняття «методична компетентність майбутнього вчителя початкових класів», можемо констатувати, що вказані особливості освітнього простору педагогічного коледжу сприяють її ефективному формуванні. Ми переконані, що разом з основами професійної діяльності в майбутніх учителів педагогічних коледжів більш успішно, у порівнянні з педагогічними університетами, формується система власних цінностей і мотивів, особливості професійного спілкування з учасниками освітнього процесу, основи управлінської діяльності педагога тощо - усе це є складовими формування методичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів.

Висновки

Аналіз наукових джерел підтвердив інтерес дослідників до розглядуваної проблеми та підкреслив неоднозначність позицій щодо трактування понять «освітнє середовище» та «освітній простір». Ми підтримуємо думки науковців, що розмежовують дані дефініції та в межах власного дослідження вважаємо більш прийнятним використовувати поняття «освітнє середовище педагогічного коледжу». Так, на нашу думку, це система психолого-педагогічних впливів, соціальних умов та освітніх можливостей, що спрямовані на успішний особистісно-професійний розвиток майбутніх учителів початкових класів вчителя. Аналіз специфічних відмінностей досліджуваного явища, дає підстави стверджувати, що освітнє середовище педагогічного коледжу значною мірою впливає на формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.

Список використаних джерел

1. Академічний тлумачний словник української мови (2023). Вилучено з http://sum.in.Ua/s/prostir

2. Озадовська Л. В., Поліщук Н.П. (ред.) (2002). Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис. Вилучено з https://archive.org/details/filosofskyi_entsyklop/mode/2up?view=theater

3. Цимбалару А. Д.(2020). Нова українська школа: освітній простір учня початкової школи. Освітній простір: сутність, структура, логіка створення. «Новаукраїнська школа» матеріали для вчителів, студентів, учнів та батьків. Вилучено з https://nuschool.com.Ua/lessons/elementary/space/2.htm

4. Цимбалару А. Д. (201 б). Освітній простір: сутність, структура і механізми створення. Український педагогічний журнал.(1), 41 -50.

5. Мергут С. Аналіз понять «глобальний освітній простір» та «інформаційно-освітнє середовище». Педагогічна наука і освіта у сучасному вимірі: проблеми та перспективи розвитку: Матеріали VВсеукр. наук.-практ. конф. (с. 5б-59). 19 травня, 2023 р. / за заг. ред. В. В. Ягоднікової. Одеса: видавець Букаєв Вадим Вікторович.

6. Тлумачний словник української мови. Словник UA. Вилучено з http://surl.li/mkjbr

7. Габа І. М. (2018). Соціально-психологічні складові розвивального потенціалу освітнього середовища вищого навчального закладу (автореф. дис.. канд. психол. наук) Київ, Україна.

8. Смолюк А. І. (201б). Освітнє середовище педагогічного коледжу як умова професійного саморозвитку майбутніх учителів початкової школи. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (47), Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe. Budapest. 47-52.

9. Писарчук О.Т. (2015). Організація освітньо-розвивального середовища в системі підготовки майбутнього вчителя початкової школи. / О. Т. Писарчук, автор і укладач. Тернопіль: Вектор.

10. Лобода Є. (2021). Феномен «освітнє середовище» з позицій сучасних підходів його осмислення. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, (77, Т. 2.), 19-22. Вилучено з https://doi.org/!0.32840/1992-5786.2021.77-2.3

11. Ревнюк, Н. І. (2021). Освітнє середовище університету як чинник розвитку інтересів та потреб здобувачів вищої освіти. Scientific Vector of the Balkans. (Vol. 5. № 2(12). рр. 10-14). Вилучено з https://repository.kvantor.org/public/124/3733

12. Братко М. В. (2015). Освітнє середовище вищого навчального закладу: функціональний аспект. Педагогічний процес: теорія і практика, (1 -2), 11-18. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pptp_2015_1 -2_4

13. Слюсарук-Літвін С. С. (2022). Формування готовності майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку в освітньому середовищі педагогічного коледжу ( дис.. д-ра філософ. наук) Луцьк.

14. Про фахову передвищу освіту (Закон України) №2745-VIII (2019). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2745-19#Text

15. Смолюк А. І. (2018). Професійний саморозвиток майбутніхучителів початкової школи в освітньому середовищі педагогічного коледжу (дис.. канд. пед. наук). Луцьк.

16. Подуфалова К. Ю. Освітнє середовище педагогічного коледжу: зміст, функції, ресурси. The ХХУ/V International Scientific and Practical Conference «Problems of the development of modern science». (р.231-235). Madrid, August 30 - September 02, 2022. Madrid, Spain,. Вилучено з https://isg-konf.com/uk/problems-of-the-development-of- modern-science/

17. Малишева Л. С. (2018). Формування здоров'язбережувальної компетентності майбутніх учителів початкової школи в освітньому середовищі педагогічного коледжу ( дис.. канд. пед наук). Одеса, Україна.

18. Щур В., Гарачук Т. (2022). Методична компетентність майбутнього вчителя початкових класів: сутність та структура. Проблеми підготовки сучасного вчителя: зб. наук. пр. ( 1 (25)), 115-125. https://doi.org/!0.31499/2307-4914.1.2022.258485

Размещено на Allbest.ru