Готовність вчителя біології до роботи в інклюзивних класах

Організація освітнього процесу школярів з особливими освітніми потребами. Становлення інклюзивного навчання в Україні. Формування дидактичної та психологічної майстерності вчителів біології в процесі їх підготовки до роботи з дітьми в інклюзивних класах.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.03.2024
Размер файла 19,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Херсонський державний університет, Україна

Херсонський академічний ліцей, Україна

Готовність вчителя біології до роботи в інклюзивних класах

Бутенко Н., к.п.н., доцент

Спринь О., к.б.н., доцент

Мороз Т., вчитель в.к., методист

Анотація

В статті розкрито поняття інклюзивної освіти, зазначене в освітніх документах. Підкреслено, що вчителі біології мають мати відповідну підготовку до роботи з діти в інклюзивних класах, зокрема, це не тільки дидактична майстерність, а й моральні установки, основи психологічної майстерності. Також пропонуються шляхи вирішення цієї' актуальної проблеми.

Ключові слова: інклюзія, діти з особливими потребами, інклюзивні класи, природничі компетентності, корекційно-розвиткова допомога.

Проблема організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами час від часу є актуальною і потребує свого вирішення. Інтеграція дітей з порушеннями розвитку в колектив однолітків в українському шкільництві розроблялась тривалий час, але незважаючи на те, що наша система освіти завжди намагалась допомагати дітям з особливими потребами, усе ж таки активне впровадження інклюзії розпочалась пізніше, ніж в більшості країн близького та далекого зарубіжжя. З 2010 року поняття інклюзивної освіти почало з з'являтися в нормативних документах України. Так, у прийнятому новому законі України «Про освіту», зазначається, «що діти з ООП, незалежно від встановленого рівня інвалідності, мають повне право здобувати освіту в будь-якому навчальному закладі України з правом на психолого-педагогічну та корекційно-розвиткову допомогу, різні форми навчання (очну, індивідуальну, дистанційну), підлаштування навчальних класів під їхні потреби та створення безбар'єрного освітнього середовища»[ 3].

Варто зазначити, що одного лише залучення дитини з відповідними порушеннями в традиційне загальноосвітнє середовище недостатньо. На думку Миронової С.П., «для роботи в інклюзивній групі/класі у педагогів мають бути сформовані моральні установки у галузі інклюзивної освіти, професійні компетентності, ціннісні орієнтації та психологічна готовність до навчання дітей із психофізичними порушеннями в інклюзивному середовищі» [2]. вчитель біологія інклюзивний школяр особливий потреба

Міністерство освіти і науки України розробило і запроваджує Типові освітні програми для всіх нозологій, що передбачають інклюзивне навчання. Ми проаналізували зміст цих освітніх програм і можемо зазначити, що відносно годин, то їх кількість цілком і повністю залежить від ступеня та виду порушення; традиційно навчальні плани мають державний та шкільний компонент, які мають співвідношення від двох до одного, але особливістю є те, що в шкільному компоненті переважають корекційно-розвиткові заняття; інклюзивне навчання передбачає всебічний розвиток особистості з ООП, тому в варіативній частині зазначається інтегрований курс «Мистецтво».

Загальне навантаження для школярів спеціальних закладів загальної середньої освіти становить 5145 годин. Для дітей з особливими освітніми потребами має таку ж саму кількість годин - це свідчить проте, що інклюзивне навчання не передбачає спрощення умов освіти, а має узгоджуватися з особливостями відхилень у розвитку дітей.

Освітні програми сприяють залученню особистості з особливими потребами до освітнього процесу. Державні стандарти початкової, базової та повної загальної середньої освіти визначають для вчителя біології такі завдання, які він має реалізувати організовуючи навчання в інклюзивних класах, зокрема, сформувати такі природничі компетентності:

- визначати проблеми, які прослідковуються в природі в результаті діяльності людини;

- оволодіння екологічною грамотністю;

- розуміти свою відповідальність за збереження навколишнього середовища;

- збереження здоров'я на основі дотримання відповідних санітарних норм побуту; вміти формувати особисту позицію відносно вибору здорового способу життя.

Для реалізації зазначених завдань вчитель біології також має володіти засобами загальнопредметних та соціальних компетентностей.

Варто зазначити, що освітні програми для закладів загальної середньої освіти з інклюзивними класами визначають для вчителя біології реалізацію не тільки освітньої, виховної та розвивальної функції, а й коригувальної.

Тож у вчителів біології виникає проблема - це недостатня обізнаність в медичному аспекті. Для вчителів-предметників розроблені методичні рекомендації, але знань в галузі медицини бракує, адже підготовка майбутніх вчителів до інклюзивної освіти не була нагальною потребою, зокрема, невропатології, мовленнєвих і сенсорних систем та ін. Для більш ефективної роботи з учнями з ООП вчитель біології має мати досконалу підготовку з анатомії і фізіології людини.

Проблеми, які відслідковуються стосуються створення відповідного вдосконалення інклюзивного середовища для осіб з ООП, а також підготовки вчителів- предметників, які матимуть відповідні знання, вміння та навички.

З метою визначення готовності майбутніх вчителів біології до роботи в інклюзивних класах ми провели серед студентів бакалаврського рівня освіти дослідження на основі анкетного опитування.

Можемо зазначити, що на питання визначення основного напрямку підготовки до професійної діяльності в інклюзивних класах студенти поєднують два напрями підготовки майбутнього предметника, так педагогічний напрям було обрано 35 разів, а медичний - 31. Таким чином можна зробити висновок про важливість обох напрямів підготовки. На думку опитаних майбутніх вчителів-біологів значення обох напрямів рівноцінне, тому що необхідні методичні знання (володіння формами, методами, прийомами, засобами навчання) так і знання нозологій, етіологій і патогенезів захворювань і порушень розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Студентами була зазначена потреба у поглиблених знаннях медичної галузі.

З переліку дисциплін, які пропонувалися здобувачі найчастіше обирали спеціальну психологію, патопсихологію, клініка РДА та ДЦП, інклюзивне навчання , спеціальна методика викладання біології, основи медичних знань та медична деонтологія, невропатологія, анатомія і фізіологія дітей та підлітків. Одними з основних уподобань, щодо вдосконалення освітньої професійної підготовки, здобувачами було обрано збільшення годин практичних занять для спрямування підготовки саме на практичний досвід.

Майбутні вчителі біології мали можливість запропонувати дисципліни, які вони хотіли б вивчати. Серед них вони запропонували: методика роботи з дітьми-сиротами, сучасний ІКТ-інструментарій в професійній діяльності, спеціальна методика викладання біології. Можна зазначити, що формування педагогічної майстерності вчителя біології потребує постійного вдосконалення згідно оновленої законодавчої бази освітнього процесу, вимог часу, суспільно-економічного розвитку держави та ін. У професійній підготовці в закладах вищої освіти та післявузівській перепідготовці вчителів біології необхідно розвивати необхідну компетентність таку , як здатність розв'язувати педагогічні задачі, які виникають в інклюзивних закладах.

Враховуючи тривалість впровадження інклюзії в нашу вітчизняну систему освіти можна зазначити, що насьогодні важливу роль як для вчителів практиків, так і для майбутніх вчителів біології в підготовці до професійної діяльності в сфері інклюзії серед здобувачів освіти відіграє самоосвіта. Важливо, щоб у вчителів було сформоване переконання в важливості самостійного додаткового опрацювання отриманої інформації та пошуку нової, постійному вдосконаленні практичних навичок.

Для майбутніх біологів це стає можливим за допомогою дисциплін вільного вибору. Можливість вибору студентами відповідних дисциплін вирішує чимало актуальних проблем, зокрема:

- оскільки здобувач вибрав дисципліну, значить він в ній зацікавлений;

- це дає можливість здобувачу або поглибити знання професійного спрямування, або доповнити всебічний розвиток;

- здобувач вибирає дисципліни з різних факультетів, а це дає можливість реалізувати дидактичний принцип міжпредметного взаємозв'язку;

- вільний вибір покращує мотивацію до пізнавальної діяльності;

- здобувачі різних спеціальностей, об'єднанні в одну групу набувають досвід основ комунікативної та психологічної майстерності.

«Наявний на сьогодні етап становлення інклюзивного навчання в Україні свідчить про динамічний розвиток відповідної системи освіти, яка проте стикається із низкою проблем і бар'єрів, які головним чином зумовлені недостатньою підготовленістю фахівців до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі, неспроможністю підготувати це середовище у необхідний спосіб» [1].

Список використаних джерел

1. Демченко О.О. (2023) Інклюзивна освіта в сучасній Україні: проблеми та перспективи "Science and technology: problems, prospects and innovations" 2023.С.244

2. Миронова С.П. (2020) Нова українська школа: особливості організації освітнього процесу учнів початкової школи в інклюзивних класах: навч.-метод. посібн. 176 с.

3. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. №2145-VIII.

Размещено на Allbest.Ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.