Професійно-творча самореалізація як проблема підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійно-творча самореалізація як проблема підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва

Смородська Марина Миколаївна

кандидат мистецтвознавства, викладач кафедри вокально-хорової підготовки вчителя, Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Смородський Віталій Ігорович

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри фортепіано, Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Анотація

У статті досліджується проблема професійно-творчої самореалізації у процесі фахового становлення майбутнього вчителя музичного мистецтва. Автор відзначає, що динамізм, масштабність та глибина соціально-економічних змін у всіх сферах життя і діяльності людини об'єктивно вимагають перетворення будь-якого освітнього закладу в інститут виробництва та створення культури, як системи духовних цінностей, технологій і творчості. При цьому, ніякі перевтілення та інновації неможливі без переосмислення змісту процесу підготовки вчителя, як носія наукового знання та культурно- історичного досвіду нації. У зв'язку з цим, особливий акцент робиться на розробці нових підходів у професійному навчанні та вихованні, зокрема, в системі підготовки вчителів музичного мистецтва. Досліджуючи творчий профіль особистості, автор визначає, що творчість є ознакою людської діяльності та частиною культури. Суб'єкт творчості може виконати своє завдання лише через спілкування з духовним досвідом людства, з історичним досвідом цивілізації. Обов'язковою умовою творчості є використання її об'єкта в культурі, оновлення деяких результатів минулої діяльності людини і створення нового «продукту». Самореалізацію вчителя музичного мистецтва автор розглядає із двох сторін. У першому випадку розуміння самореалізації пов'язується зі створенням особистістю себе в різних аспектах - моральному, естетичному, правовому тощо. Така самореалізація називається прогресивною. У другому випадку самореалізація визнається регресивною, якщо вона не передбачає орієнтацію особистості на вирішення складних завдань у плані самотворення. Визначено, що професійно-творча самореалізація майбутнього вчителя музичного мистецтва - це усвідомлений процес і осмислений результат найбільш повного розкриття творчого потенціалу, актуалізації здібностей і можливостей особистості в прагненні здійснити себе в процесі професійної освіти. Доводиться, що визначальним чинником професійного виховання та умовою професійно-творчої самореалізації майбутнього педагога-музиканта є освітньо-виховне середовища педагогічного ЗВО.

Ключові слова: професійно-творча самореалізація, творчість, педагогічна творчість, креативність, виховне середовище ЗВО, майбутній вчитель музичного мистецтва, професійна підготовка.

Abstract

професійна самореалізація вчитель музичний

PROFESSIONAL-CREATIVE SELF-FULFILLMENT AS A PROBLEM OF TRAINING THE FUTURE TEACHER OF MUSIC

Smorodska Maryna Mykolaivna Ph.D. Study of Art, teacher of the vocal-choral teacher training department, Municipal Establishment «Kharkiv Humanitarian-Pedagogical Academy» of the Kharkiv Regional Council

Smorodskyi Vitalii Ihorovych Ph. D. in Pedagogy , senior teacher of the piano department, Municipal Establishment «Kharkiv Humanitarian- Pedagogical Academy» of the Kharkiv Regional Council

The article examines the problem of professional and creative self-realization in the process of professional formation of a future music teacher. The author notes that the dynamism, scale and depth of socioeconomic changes in all areas of human life and activity objectively require the transformation of any educational institution into an institute of production and creation of culture, as a system of spiritual values, technologies and creativity. At the same time, no reincarnations and innovations are possible without rethinking the content of the teacher training process as a bearer of scientific knowledge and cultural and historical experience of the nation. In this regard, special emphasis is placed on the development of new approaches in professional education and training, in particular, in the system of training music teachers. Investigating the creative profile of an individual, the author determines that creativity is a sign of human activity and a part of culture. The subject of creativity can fulfill its task only through communication with the spiritual experience of humanity, with the historical experience of civilization. A prerequisite for creativity is the use of its object in culture, the renewal of some results of past human activity and the creation of a new «product». The author considers the selfrealization of a music teacher from two sides. In the first case, the understanding of self-realization is connected with the individual's creation of himself in various aspects - moral, aesthetic, legal, etc. Such selfrealization is called progressive. In the second case, self-realization is recognized as regressive, if it does not involve the orientation of the individual to solve complex tasks in terms of self-creation. It was determined that the professional and creative self-realization of the future music teacher is a conscious process and a meaningful result of the most complete disclosure of creative potential, actualization of the abilities and possibilities of the individual in the pursuit of self-fulfillment in the process of professional education. It is proved that the determining factor of professional education and the condition of professional and creative selfrealization of the future teacher-musician is the educational and educational environment of the pedagogical higher education institution.

Keywords: professional and creative self-realization, creativity, pedagogical creativity, creativity, educational environment of higher education institutions, future music teacher, professional training.

Постановка проблеми

Закони України «Про вищу освіту» (2014 р.), «Про освіту» (2017), Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2013), Концепція «Нова українська школа» (2016) ґрунтуються на основоположній ролі освіти в розвитку активної особистості, що наділена яскравою індивідуальністю, здатною до цілеспрямованого та свідомого самовдосконалення, до вільного життєвого самовизначення та творчої самореалізації в професії. Динамізм, масштабність та глибина соціально-економічних змін у всіх сферах життя і діяльності людини об'єктивно вимагають перетворення будь-якого освітнього закладу в інститут виробництва та створення культури, як системи духовних цінностей, технологій і творчості. При цьому, ніякі перевтілення та інновації неможливі без переосмислення змісту процесу підготовки вчителя, як носія наукового знання та культурно-історичного досвіду нації.

У зв'язку з цим, вагомого значення набуває розробка нових підходів у професійному навчанні та вихованні, зокрема, в системі підготовки вчителів музичного мистецтва.

Аналіз основних досліджень і публікацій

Проблема професійно- творчої реалізації майбутніх учителів розглядається в наукових доробках А. Асмолова, Ф. Базаєва, Н. Бердяєва, В. Болотова, Н. Боритко, Б. Вульфова, М. Поташника, С. Сисоєвої та ін. Готовність майбутнього вчителя до професійно-творчої діяльності досліджували Н. Гладченкова, О. Гришина, П. Горностай, Є. Громов, Д. Єгоров, О. Зубкова, М. Кипнис, А. Линенко, Л. Спірін та ін. Дослідженню педагогічних умов та прийомів щодо формування готовності означеного феномену в майбутніх учителів музичного мистецтва присвячені роботи А. Зайцевої, І. Костеріної, Т. Макєєвої, Т. Маслової та ін.

Мета статті полягає у визначенні ролі та значення професійно- творчої самореалізації у процесі фахового становлення майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Виклад основного матеріалу

Нині відновився педагогічний інтерес до проблеми творчої самореалізації фахівця поряд із завданням збереження духовності, індивідуальності та чуттєвості людини. Творчий профіль особистості проявляється у креативності, оригінальності, винахідливості, здатності до нестандартного мислення, інтелектуальній ініціативі, творчій уяві, продуктивному мисленні, асоціативному сприйнятті, емпатії, інтуїції, натхненні та культурі почуття; за інтегрованістю та особистісними рисами, психолого- педагогічною обдарованістю, талантом, інтелектуальною ініціативою, самостійністю, самокритичністю, кмітливістю, комунікабельністю, імпровізаційними творчими здібностями, динамічністю особистості [10].

У педагогіці творчості важливу роль відіграє методологічний принцип діалектичної єдності дій і особистісних установок, в основі якого лежить відома психологічна закономірність єдності свідомості і дії (С. Рубінштейн). Нижче пропонуємо розглянути феномен креативності під зазначеними кутами зору.

Творчість - це діяльність, в результаті якої виникають нові матеріальні та духовні цінності [17]. Творчість виходить за рамки того, що дано і відомо. Ю. Афанасьєв, С. Костю, В. Моляко та ін. розглядають творчість як діяльність, що є унікальною за характером реалізації та результатом, відрізняється оригінальністю, суспільно- історичною значущістю.

Американські психологи-гуманісти Г. Олпорт і А. Маслоу вважали, що першоджерелом творчості є мотивація до особистісного розвитку, яка не підкоряється гомеостатичному принципу задоволення. Це також потреба в самореалізації, повній і вільній реалізації власних можливостей і життєвих шансів.

Так, англійський вчений Г. Уоллес виділяє чотири фази творчого процесу: підготовку, дозрівання, осяяння та перевірку, де центральним творчим моментом є осяяння як інтуїтивне осягнення результату. Експериментальні дослідження показують, що в даній діяльності створюється інтуїтивне рішення, доступне для об'єктивного аналізу. Так, О. Берегова зазначає, що на перший погляд творче критичне мислення видається несумісними поняттями. Перша заснована на ірраціональних, неусвідомлених уявленнях, позбавлена суворої послідовності, навіть неприпустима в навчанні, друга є її повною протилежністю. У загальному розумінні «творчість» означає пошук або створення нового, розв'язання невідомої проблеми. Це ж загалом вірно і щодо «критичності» в її найширшому розумінні [1]. Тому можна підкреслити перспективність застосування теорії критичного мислення, яка може сприяти дослідженню природи творчого мислення та індивідуального стилю поведінки.

Творчість починається з пильної уваги до навколишніх явищ і полягає в «рідких враженнях», здатності їх запам'ятовувати й усвідомлювати. Важливим психологічним чинником творчості є пам'ять: у митця вона не дзеркальна, а вибіркова, і має творчий характер. Творчий процес неможливий без уяви, яка дозволяє комбінувати та творчо відтворювати ряд ідей та вражень, що зберігаються в пам'яті. У творчості беруть участь розум та інтуїція, свідомість і підсвідомість. При цьому слід зазначити, що особливу роль відіграють підсвідомі процеси.

Творчий процес особливо продуктивний у стані натхнення. Натхнення - це специфічний, творчо-психологічний стан мислення, інтенсивність його дії, насиченість і швидкість асоціацій, глибоке проникнення в суть життєвих проблем, могутнє вивільнення накопиченого в підсвідомості життєвого і художнього досвіду, і його пряме включення у творчість.

Подвійна природа творця передбачає феномен «природного розщеплення особистості» на «Я» реальне і творче (уявне). Творчість є ознакою людської діяльності та частиною культури. Суб'єкт творчості може виконати своє завдання лише через спілкування з духовним досвідом людства, з історичним досвідом цивілізації. Обов'язковою умовою творчості є використання її об'єкта в культурі, оновлення деяких результатів минулої діяльності людини і створення нового «продукту».

Традиційним для вітчизняної науки є розуміння людини, як об'єкта дії, в тому числі творчої, хоча протягом багатьох десятиліть пріоритетними є дослідження індивідуальних особливостей і пізнавальних психічних процесів людини. Проблема суб'єкта розглядалась як важлива методологічна проблема в працях І. Рябець [15], М. Смульсон [13], Л. Скорич [16] та ін. На думку авторів, ранній розвиток творчих здібностей має свідчити про їх вроджену якість і пріоритет біологічних факторів. Однак цей розвиток можливий лише за певного рівня соціалізації людини, без якого не формується готовність до самореалізації. Іншими словами, розквіт здібностей дітей можливий лише в людському суспільстві, а поза ним (наприклад, серед тварин) неможливий.

Прояв суб'єктивності творчості І. Біла вбачає в здатності створювати такі рішення, за допомогою яких можна подолати навіть надзвичайно складні життєві проблеми [2]. Ю. Гулько визначає творчість як діяльність, спрямовану на зміну не лише середовища суб'єкта, а й сфери міжособистісних стосунків, у процесі якої суб'єкт творить сам і певним чином впливає на інших [4].

Як зазначає В. Андрєєв, існує близько 60 рис творчої особистості. Особливий інтерес для нас представляє запропонована В. Андрєєвим типологія творчої особистості, яка може бути застосована до педагогів:

1. Теоретик-логік - це тип творчої особистості, що характеризується здатністю до логічного узагальнення, класифікації та систематизації інформації. Такі люди чітко планують свою творчу роботу. Цей тип творчої особистості характеризується високою інформованістю та ерудицією. Їм вже відомі теоретичні концепції, вони розвивають їх далі. Все розпочате вони доводять до кінця, підкріплюючи свої аргументи посиланнями на численні першоджерела.

2. Теоретик-інтуїтивіст - тип творчої особистості, що характеризується високорозвиненою здатністю генерувати нові, оригінальні ідеї. Серед людей цього типу є великі винахідники, творці нових наукових концепцій, шкіл і напрямків. Вони не бояться протиставляти свої ідеї загальноприйнятим і володіють унікальною уявою та фантазією.

3. Практик (експериментатор). Він характеризується тим, що завжди намагається експериментально перевірити власні, нові, оригінальні гіпотези. Такі творчі люди люблять і вміють працювати з технікою, мають великий інтерес і навички в практичних справах.

4. Організатор має високий рівень розвитку здатності організовувати інших людей для розробки та реалізації нових ідей. Під їх керівництвом створюються оригінальні наукові школи та творчі колективи. «Організатори» характеризуються високою енергійністю, комунікабельністю, здатністю впливати на інших і спрямовувати їх на вирішення важливих творчих завдань.

5. Ініціатор - тип творчої особистості, що характеризується ініціативністю, енергійністю, особливо на початкових етапах вирішення нових творчих завдань. Але, як правило, «ініціатори» швидко охолоджуються або переходять до вирішення інших творчих завдань.

У працях відомих учених (І. Гуляс [5], А. Зайцева [6], Н. Карпенко [7], С. Костю [8], А. Лукановська [11] та інших), визначено риси, особливості та властивості творчої особистості, аналіз яких дає змогу виділити її найзагальніші компоненти, а саме: уміння використовувати уяву, оригінальність, почуття гармонії, евристичність. Більшість авторів досі вважають, що головною ознакою творчої особистості є наявність будь-якої мотивації та особистого ентузіазму. Це часто супроводжується такими якостями, як незалежність і переконаність. Самостійність, яка орієнтована на особистісні цінності, а не на зовнішню оцінку, також можна вважати основною ознакою креативності.

Здатність до самостійного мислення є обов'язковою умовою такої діяльності. Можна сказати, що творча діяльність - це власна діяльність, яка включає зміну дійсності та самореалізацію особистості в процесі створення матеріальних і духовних цінностей, що сприяє розширенню меж людських можливостей і розвитку культури в цілому. Роль цього вміння високо оцінюють як науковці, так і художники, музиканти, письменники та інші представники творчих професій. Творчі професії - це професії актора, музиканта, художника, винахідника тощо, де недостатньо бути «хорошим фахівцем», а потрібно бути творчою особистістю. Тобто треба бути творцем, а не майстром, навіть дуже талановитим. Це твердження стосується вчителів музичного мистецтва, які не лише володіють педагогічними та музично-виконавськими технологіями, а й стають співавторами представлених творів та заохочують своїх учнів до музичної творчості.

Досліджуючи феномен творчості та художньої творчості, науковці виділяють загальні для всіх видів художньої творчості фази: сприйняття, натхнення, народження ідеї, її розвиток і реалізація. Однак, разом з цим з'являється більш конкретний вияв процесу духовно- практичної діяльності митця, а саме: його суспільні переживання, його позиції та погляди, його світогляд, він як особистість.

Тут слід зазначити, що творчість часто асоціюється з терміном «мистецтво». У цьому відношенні його часто називають процесом створення або творчого виконання твору мистецтва. Це має принципове значення для нашого дослідження, оскільки робота вчителя музичного мистецтва і сам процес його навчання безпосередньо пов'язані з розумінням, набуттям і розвитком музичної культури. Але слід також зауважити, що при всій поширеній взаємозамінності слів «творчість» і «мистецтво» таке вживання слова не може бути точним. У цьому випадку «затирається» специфіка художньої творчості як виду людської діяльності. Крім того, творчість у музичній, виконавській, образотворчій, акторській та інших видах діяльності вимагає від людини особливих здібностей.

Відомо, що «здібність» - це здатність щось робити. Вона базується на вроджених здібностях і формується в дії. Наявність у людини певних здібностей, у свою чергу, означає її придатність до певної діяльності.

Нині в психолого-педагогічних дослідженнях знайшов широке застосування термін «творчий потенціал особистості». У загальному вигляді під цим терміном розуміється інтегральна цілісність природних і соціальних сил людини, що забезпечує її суб'єктивну потребу в творчій самореалізації та саморозвитку. На думку науковців, творчий потенціал майбутнього вчителя - це інтегральна цілісність особистості, що характеризується єдністю та зв'язком соціально-психологічного, психомоторного та енергетичного компонентів.

Критеріями розвитку творчого потенціалу майбутнього педагога є прояв критичності та самокритичності, рефлексивність, енергопотен- ціал, енергійність, процес досягнення результату, психомоторика, активність та оцінка результату діяльності. Серед показників розвитку творчого потенціалу особистості відзначаються рівень самооцінки, тонічна активність, працездатність, психомоторні функції [19].

Здібності до педагогічної діяльності, і особливо до діяльності пошуково-дослідницької, виникають не з народженням людини та не з її першими кроками на ниві педагогіки. Необхідно знати методику навчання і виховання дітей, вчитися здійснювати педагогічний процес [12]. Без професійної підготовки та знань, які є відображенням узагальненого соціального досвіду, вести педагогічну діяльність можна лише шляхом власних проб і помилок. Тільки педагог зі спеціальною підготовкою, ґрунтуючись на глибокому аналізі виникаючих ситуацій і усвідомлюючи суть проблеми за допомогою творчої уяви, здатний знаходити нові, оригінальні шляхи і способи її вирішення.

Феномени самореалізації та творчості взаємозалежні. Вважаємо, що самореалізація особистості спрямована на зміну життєвої ситуації і подається як творчий пошук: від бачення і постановки проблеми до створення пропозицій, гіпотез, їх перевірки, пізнавальної рефлексії, яка має переважно опосередкований характер, вплив на формування образу «Я» в житті та професії. Дослідники, виокремлюючи функціональні компоненти (аксіологічний, мотиваційний, когнітивно-пізнавальний, проектно-діяльнісний, рефлексивно-адаптаційний, креативно-творчий, емоційний) професійно-особистісного становлення вчителя музичного мистецтва та поділяючи їх на: професійно-освітні (уміння та навички у галузі професійної музично-педагогічної освіти); особистісно-виховні (формування системи ціннісних орієнтації та відносин, прийняття особистісного сенсу музично-педагогічної освіти); особистісно- розвиваючі (такі, що проявляються в розвитку пізнавальних психічних процесів та властивостей особистості: музичних, педагогічних, організаторських здібностей, активності, інтересу та ін.); професійно- соціалізуючі (такі, що проявляються у здобутті досвіду спільної діяльності, співтворчості, рефлексії, комунікативній поведінці) тим самим підкреслюють творчий характер фахової підготовки педагога- музиканта [9].

У творчій діяльності людина творить сама, а тому, коли ми говоримо про стан готовності до творчості, можна говорити і про стан готовності особистості до самореалізації. Готовність до самореалізації визначається як системне явище, що проявляється у формі ситуативної готовності (наприклад, готовність - це система особистісних і функціональних аспектів, а також змістовно-оціночна).

У творчій діяльності людина творить саму себе, а тому, говорячи про стан готовності до творчості, можна сказати і про стан готовності особистості до самореалізації. Готовність до самореалізації визначається як системне явище, що виявляються у вигляді ситуативної (наприклад, стан натхнення) або довготривалої, сталої готовності, що є діалектичною єдністю психічних станів та властивостей особистості. Готовність являє собою систему особистісної та функціональної, а також змістовної та оціночної сторін [19].

Самореалізація в процесі професійної освіти здатна виконати сукупність функцій, кожна з яких відображає багатоманітність вирішення педагогічних завдань і підкреслює багатоаспектність

професійно-особистісного саморозвитку, невід'ємною частиною якого є самореалізація:

1. Функцію формування досвіду майбутнього вчителя. Тут йдеться про навчання способом індивідуального та суспільного буття через організацію життя у ЗВО та конкретної соціальної активності, про відбір форм і методів буття, що дозволяє ефективно розвивати необхідні навички, вміння, звички. У свою чергу, набутий особистісний досвід стає основою для самореалізації, яка відображає накопичені знання, вміння, навички, здібності для демонстрації свого Я у процесі життєдіяльності людини.

2. Мотиваційну функцію самореалізації, яка за наявності досить сильних і стійких позитивних мотивів дозволяє стимулювати майбутнього вчителя музичного мистецтва до саморозвитку та самовдосконалення. Для того, щоб педагог міг реалізувати себе у професійній діяльності, дуже важливо, щоб він усвідомлював мотиви діяльності, оскільки від ступеня їхнього усвідомлення залежить формування його ставлення до діяльності в цілому.

3. Комунікативну функцію. Вона пов'язана з потребою майбутнього педагога-музиканта розуміти оточуючих та взаємодіяти з ними. Пізнаючи і реалізуючи себе у постійному спілкуванні зі значимими іншими людьми, студенти починають активно виділяти, засвоювати норми і зразки взаємовідносин, долати з допомогою комунікації, діалогу існуючу «прірву» між двома співрозмовниками. У процесі педагогічного спілкування у ЗВО відбувається обмін смислами, а не тільки навчання прийомів і способів розумової діяльності, формування розумових процесів, управління процесами вчення, навчання прийомів роботи, постійна підтримка зацікавленості майбутнього вчителя музичного мистецтва, зняття емоційної напруженості. Такий підхід дає можливість самореалізації, що є умовою саморозвитку.

4. Рефлексивну функцію самореалізації майбутнього вчителя- музиканта, яка полягає у творчому характері життєдіяльності особистості, спрямованому на перетворення себе та навколишнього світу. Це стає можливим у процесі аналізу причинно-наслідкових зв'язків, здійсненні майбутнім учителем музичного мистецтва рефлексії отримуваних знань та їхньому свідомому засвоєнні.

5. Ціннісну функцію самореалізації. Вона дозволяє майбутньому педагогу-музиканту оцінювати і вдосконалити себе як головний фактор, що обумовлює якість власного життя. Формування ціннісного ставлення до педагогічної діяльності здійснюється при орієнтації підготовки вчителя на соціально задані цінності педагогічної діяльності і одночасно на створення умов для їх особистісного прийняття, а також при забезпеченні суб'єктної позиції розвитку студента в процесі професійного саморозвитку.

Формування у майбутніх учителів музичного мистецтва потреб у професійно-творчій самореалізації в умовах закладу вищої освіти забезпечує можливість подальшої творчої самореалізації на етапі професійної діяльності. Н. Боритко, В. Сєріков, А. Хуторській та інші вчені наголошують, що від молодого фахівця, який вперше переступив поріг школи, очікують здійснення тих самих процесів, що й від учня: самоорганізацію, творчу самореалізацію, професійний саморозвиток, володіння евристичними методами, рефлексію. О. Вознюк наводить наступні затребувані освітньою установою характеристики випускника педагогічного вузу: «Це вчитель, який прагне розвивати особистість дитини, спираючись на емоційні та соціальні фактори. Дотримується гнучкої програми, не замикається на змісті предмета, що вивчається. Йому властива невимушеність, індивідуальний підхід, щирий і дружній тон» [3].

На нашу думку, майбутній вчитель музичного мистецтва виявляється в ситуації, що передбачає критичне осмислення змін, що відбуваються в культурі і соціумі, освоєння і пошук нових технологій освіти і ставлення до своїх учнів як до вільних і відповідальних людей, але головне - якісного перетворення свого внутрішнього світу, що приводить до принципово нового ладу та способу життєдіяльності. Цей спосіб ми називаємо актом професійно-творчої самореалізації.

Таким чином, під професійно-творчою самореалізацією майбутнього вчителя музичного мистецтва розуміємо усвідомлений процес і осмислений результат найбільш повного розкриття творчого потенціалу, актуалізації здібностей і можливостей особистості в прагненні здійснити себе в процесі професійної освіти.

Процес професійно-творчої самореалізації майбутнього вчителя музичного мистецтва ми досліджуємо у виховному середовищі ЗВО. У сучасній педагогічній науці представлений багатий досвід наукового обґрунтування моделей середовища школи та закладу вищої освіти, а також розвитку особистості в умовах взаємодії з середовищем (Н. Ковалевська, А. Пасічніченко, О. Петренко, О. Ярошинська, та ін.). Питання ролі освітнього середовища у розвитку особистості привертає увагу таких фахівців, як І. Ахновська, Н. Гевчук, Н. Гонтаровська та ін.

Середовище - це складна система, яка акумулює безліч мікросредовищ (зовнішніх і внутрішніх, матеріальних, духовних тощо), сфер впливу, суб'єктів та взаємодій, місць діяльності тощо. Проте, його основною характеристикою є середовищна цілісність. Остання досягається шляхом диференціації та інтеграції складових частин середовища та розвитком середовищних комунікацій. Середовищна цілісність - це ідеальний стан, якого прагне середовище, проходячи через численні кризи та дисбаланси. Насправді ж, згадана цілісність важко досяжна через внутрішню суперечливість просторового середовища, високу динаміку його розвитку, нерівномірність його освоєння суб'єктами, використанням різних підходів до її організації.

На думку Г. Каганова, В. Слободчикова та інших, найтендітніше середовище - це середовище людського духу. Вивчаючи особливості становлення середовища з позицій особистості, як суб'єкта освіти, дослідники спираються на значний пласт робіт, присвячених взаємодії особистості та середовища.

Зокрема, інтеграція «освіти в культуру» і, навпаки, «культури в освіту», як вважає О. Бондаревська, дозволяє активно здійснювати процеси соціалізації у суспільстві, у певному культурному середовищі, результатом якого є освіта та виховання «людини культури».

Отже, «середовищний підхід - це визнання середовища визначальним фактором виховання, врахування особливостей середовища, використання його виховного потенціалу, перетворення середовища в процесі виховання, створення культуровідповідного виховного середовища, де кожна дитина може знайти свою нішу. Особистісна орієнтація створює у навчальному закладі особливу морально-психологічну атмосферу, підкріплену комплексом заходів організаційного, методичного, психологічного характеру. В умовах гуманізації професійної освіти та її звернення до культури, виховне середовище за своїми якісними параметрами наближається до культурно-освітнього простору, в якому представлений весь універсум цінностей культури та культурних форм життя, необхідних для професійно-особистісного становлення та саморозвитку студента.

Висновки

Отже, професійно-творча самореалізація пронизує всю діяльність педагога-музиканта і характеризує, перш за все, вищий рівень саморозвитку людини. Під професійно-творчою самореалізацією майбутнього вчителя музичного мистецтва ми розуміємо усвідомлений процес і осмислений результат найбільш повного розкриття творчого потенціалу, актуалізації здібностей та можливостей особистості в прагненні здійснити себе в процесі професійної освіти.

Як доводять психолого-педагогічні дослідження, особливості професійно-творчої самореалізації починають формуватися ще на початкових етапах навчання у ЗВО і стають стійким особистісно- смисловим конструктом у студентів на завершальному етапі. Формування у майбутніх учителів потреб у професійно-творчій самореалізації в умовах педагогічного закладу вищої освіти забезпечує можливість та ймовірність подальшої творчої самореалізації на етапі професійної діяльності.

Визначальним чинником професійного виховання та умовою професійно-творчої самореалізації майбутнього педагога-музиканта ми вважаємо врахування особливостей середовища педагогічного ЗВО, використання його виховного потенціалу, де кожен студент здатний знайти свою нішу. При цьому, виховне середовище ЗВО розглядається як відкрита система.

Література:

1. Берегова О. Комунікація в соціокультурному просторі України: технологія чи творчість. Київ : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2006. 388 с.

2. Біла І. М. Розвиток стратегічних тенденцій аналогізування у творчій діяльності старших підлітків : дис. Канд. психологічних наук : 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. Інститут психології імені Г. С. Костюка. Київ, 2006. 240 с.

3. Вознюк О.В. Професійно важливі якості сучасного вчителя як творчої особистості // Теорія і практика професійної майстерності в умовах цілежиттєвого навчання: монографія / за ред. О. А. Дубасенюк. Житомир : Вид-во Рута, 2016. 400 с.

4. Гулько Ю. А. Стратегії розуміння учнями творчих задач у звичайних та складних умовах : дис. ... кандидата психол. наук : 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. Інститут психології імені Г. С. Костюка. Київ, 2006. 238 с.

5. Гуляс І. Творче я в структурі аксіогенезу особистості. Наука і освіта. 2009. № 10. С. 32-35.

6. Зайцева А. В. Педагогічні умови творчої самореалізації майбутніх учителів музики у процесі виконавської діяльності: автореф. дис. . канд. пед. наук: 13.00.02 - теорія та методика навчання. НПУ імені М. П. Драгоманова. Київ, 2007. 24 с.

7. Карпенко Н. А. Психологія творчості. Навчальний посібник. Львів : ЛьвДУВС, 2016. 156 с.

8. Костю С. Й. Психологія творчості: курс лекцій. Мукачево : МДУ, 2018. 46 с.

9. Кремешна Т.І. Педагогічна самоефективність: шлях до успішного викладання. Умань : Візаві, 2010. 168 с.

10. Левченко Л.С. Творча самореалізація старшокласників у науково- дослідницькій діяльності шкіл нового типу: дис. ...канд. пед. наук: 13.00.01. Сумський держ. педагогічний ін-т ім. А.С.Макаренка. Суми, 1999. 211 с.

11. Лукановська А. В. Творчий потенціал особистості : структурні компоненти. Проблеми сучасної психології. 2010. Вип. 8. С. 635-643.

12. Падалка Г.М. Музична педагогіка: Курс лекцій з актуальних проблем викладання музичних дисциплін у системі педагогічної освіти. Херсон: ХДНІ, 1995. 104 с.

13. Педагогічна майстерність: Підручник / І. А. Зязюн та ін. Київ : Вища шк., 1997. 349 с.

14. Розвиток суб'єктної активності дорослих у віртуальному просторі: монографія / М.Л. Смульсон, П.П. Дітюк, І.Г. Коваленко-Кобилянська, Д.С. Мещеряков, М.М. Назар [та ін.]; за ред. М. Л. Смульсон. Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2018. 180 с.

15. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна і мистецька: навчальний посібник. Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2005. 360 с.

16. Рябець І.В. Науково-теоретичний аналіз категорій «суб'єктність» та «суб'єктність майбутнього фахівця». Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. 2012. С. 130-137.

17. Скорич Л. Суб'єктність в освітньому процесі. Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Проблеми сучасної психології. 2011. Випуск 11. С. 836-850.

18. Словник української мови : в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970-1980.

19. Тимощук Г.В. Професійна самореалізація особистості як педагогічна проблема. Наукові записки кафедри педагогіки. 2018. Том 1. № 43. С. 413-121.

20. Холоденко В.О. Творчий потенціал особистості: зміст, структура та передумови успішної реалізації у мистецькій освіті. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. 2019. Вип. 26. С. 22-28.

References:

1. Berehova, O. (2006). Komunikatsiya v sotsiokul'turnomu prostori Ukrayiny: tekhnolohiya chy tvorchist' [Communication in the socio-cultural space of Ukraine: technology or creativity]. Kyyiv : NMAU im. P. I. Chaykovs'koho [in Ukrainian].

2. Bila, I.M. (2006). Rozvytok stratehichnykh tendentsiy analohizuvannya u tvorchiy diyal'nosti starshykh pidlitkiv [Development of strategic trends of analogization in the creative activity of older teenagers: dissertation]. Candidate's thesis. Kyyiv: Instytut psykholohiyi imeni H.S. Kostyuka [in Ukrainian].

3. Voznyuk, O.V. (2016). Profesiyno vazhlyvi yakosti suchasnoho vchytelya yak tvorchoyi osobystosti [Professionally important qualities of a modern teacher as a creative personality]. Teoriya i praktyka profesiynoyi maysternosti v umovakh tsilezhyttyevoho navchannya: monohrafiya - Theory and practice of professional mastery in conditions of lifelong learning: monograph, (рр. 67-97). Zhytomyr : Vyd-vo Ruta [in Ukrainian].

4. Hul'ko, YU. A. (2006). Stratehiyi rozuminnya uchnyamy tvorchykh zadach u zvychaynykh ta skladnykh umovakh [Strategies for students' understanding of creative tasks in ordinary and difficult conditions]. Candidate's thesis. Kyyiv: Instytut psykholohiyi imeni H.S. Kostyuka [in Ukrainian].

5. Hulyas, I. (2009). Tvorche ya v strukturi aksiohenezu osobystosti [The creative self in the structure of personality axiogenesis]. Nauka i osvita - Science and education,10, 32-35 [in Ukrainian].

6. Zaytseva, A.V. (2007). Pedahohichni umovy tvorchoyi samorealizatsiyi maybutnikh uchyteliv muzyky u protsesi vykonavs'koyi diyal'nosti [Pedagogical conditions of creative self-realization of future music teachers in the process of performance]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyyiv: NPU imeni M. P. Drahomanova [in Ukrainian].

7. Karpenko, N.A. (2016). Psykholohiya tvorchosti [Psychology of creativity]. L'viv : L'vDUVS [in Ukrainian].

8. Kostyu, S.Y. (2018). Psykholohiya tvorchosti: kurs lektsiy [Psychology of creativity: a course of lectures]. Mukachevo : MDU [in Ukrainian].

9. Kremeshna, T.I. (2010). Pedahohichna samoefektyvnist': shlyakh do uspishnoho vykladannya [Pedagogical self-efficacy: the way to successful teaching]. Uman' : Vizavi [in Ukrainian].

10. Levchenko, L.S. (1999). Tvorcha samorealizatsiya starshoklasnykiv u naukovo- doslidnyts'kiy diyal'nosti shkil novoho typu [Creative self-realization of high school students in scientific and research activities of new type schools]. Candidate's thesis. Sumy: Sums'kyy derzh. pedahohichnyy in-t im. A.S.Makarenka [in Ukrainian].

11. Lukanovs'ka, A.V. (2010). Tvorchyy potentsial osobystosti: strukturni komponenty [Creative potential of personality: structural components]. Problemy suchasnoyi psykholohiyi - Problems of modern psychology, 8, 635-643 [in Ukrainian].

12. Padalka, H.M. (1995). Muzychna pedahohika: Kurs lektsiy z aktual'nykh problem vykladannya muzychnykh dystsyplin u systemi pedahohichnoyi osvity [Musical pedagogy: A course of lectures on current problems of teaching musical disciplines in the system of pedagogical education]. Kherson: KHDPI [in Ukrainian].

13. Zyazyun, I.A. (1997). Pedahohichna maysternist' [Pedagogical skill]. Kyyiv : Vyshcha shk [in Ukrainian].

14. Smul'son, M.L., Dityuk, P.P. Kovalenko-Kobylyans'ka, I.H. Meshcheryakov, D.S., Nazar, M.M «et al.» (2018). Rozvytok sub"yektnoyi aktyvnosti doroslykh u virtual'nomu prostori: monohrafiya [Development of subject activity of adults in virtual space: monograph]. Kyyiv : Instytut psykholohiyi imeni H.S. Kostyuka NAPN Ukrayiny [in Ukrainian].

15. Rudnyts'ka, O.P. (2005). Pedahohika: zahal'na i mystets'ka [Pedagogy: general and artistic] Ternopil' : Navchal'na knyha - Bohdan [in Ukrainian].

16. Ryabets', I.V. (2012). Naukovo-teoretychnyy analiz katehoriy «sub"yektnist'» ta «sub'yektnist' maybutn'oho fakhivtsya» [Scientific and theoretical analysis of the categories «subjectivity» and «subjectivity of the future specialist»]. Vyshcha osvita Ukrayiny u konteksti intehratsiyi do yevropeys'koho osvitn'oho prostoru - Higher education of Ukraine in the context of integration into the European educational space, 130-137 [in Ukrainian].

17. Skorych, L. (2011). Sub"yektnist' v osvitn'omu protsesi [Subjectivity in the educational process]. Zbirnyk naukovykh prats' KPNU imeni Ivana Ohiyenka, Instytutu psykholohiyi im. H.S.Kostyuka NAPN Ukrayiny. Problemy suchasnoyi psykholohiyi - Collection of scientific works of Ivan Ohienko KPNU, Institute of Psychology named after H.S. Kostyuk of the National Academy of Sciences of Ukraine. Problems of modern psychology, 11, 836-850 [in Ukrainian].

18. Slovnyk ukrayins'koyi movy v 11 tt. [Dictionary of the Ukrainian language: in 11 volumes] (1970-1980). AN URSR. Instytut movoznavstva; za red. I.K. Bilodida. Kyyiv : Naukova dumka [in Ukrainian].

19. Tymoshchuk, H.V. (2018). Profesiyna samorealizatsiya osobystosti yak pedahohichna problema [Professional self-realization of the individual as a pedagogical problem]. Naukovi zapysky kafedry pedahohiky - Scientific notes of the department of pedagogy, Vol. 1. № 43, 413-121 [in Ukrainian].

20. Kholodenko, V.O. (2019). Tvorchyy potentsial osobystosti: zmist, struktura ta peredumovy uspishnoyi realizatsiyi u mystets'kiy osviti [Creative potential of the individual: content, structure and prerequisites for successful implementation in art education]. Naukovyy chasopys NPU imeni M.P.Drahomanova. Seriya 14. Teoriya i metodyka mystets'koyi osvity - The scientific journal of the M.P. Dragomanov NPU. Series 14. Theory and methods of art education, Vyp. 26, 22-28 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru