Педагогічні умови готовності майбутніх вчителів іноземної мови до розвитку соціальної компетентності учнів профільної школи

Використання інноваційних підходів в процесі фахової підготовки вчителів іноземних мов. Вивчення психологічних особливостей старшокласників. Стимулювання студентів до виконання педагогічних задач, спрямованих на розвиток соціальної компетентності учнів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.02.2024
Размер файла 30,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Хмельницький національний університет

Педагогічні умови готовності майбутніх вчителів іноземної мови до розвитку соціальної компетентності учнів профільної школи

Афонченко Марина Вадимівна аспірант

кафедри іншомовної освіти та міжкультурної комунікації

Анотація

У статті досліджено питання готовності майбутніх вчителів іноземної мови до розвитку соціальної компетентності учнів профільних шкіл та обґрунтовано педагогічні умови її формування.

Досліджено зарубіжні тенденції у визначенні актуальних навичок двадцять першого століття та виявлено, що соціальна компетентність посідає серед них важливе місце. Крім цього, проаналізовано роботи сучасних вітчизняних науковців та їх погляди на розуміння поняття «професійна готовність до розвитку соціальної компетентності учнів профільної школи», визначено основи створення педагогічних умов її забезпечення.

Проведено дослідження стосовно використання інноваційних підходів до підготовки майбутніх вчителів іноземних мов для розвитку соціальної компетентності учнів. В рамках дослідження було визначено критерії готовності вчителів іноземної мови до розвитку в учнів профільних шкіл соціальної компетентності: когнітивний, діяльнісний та особистісний; крім цього, було створено три педагогічні умови цієї готовності.

Розроблено навчально-методичне забезпечення до дисципліни «Вступ до спеціальності» (як освітній компонент фахової підготовки) для майбутніх вчителів іноземних мов, що включав в себе вивчення основ методики викладання, психологічних особливостей старшокласників та їх вплив на навчально-виховний процес, аспекти формування соціальної компетентності учнів. Створено умови для практичного застосування отриманих теоретичних знань студентами під час проходження дисципліни "Вступ до спеціальності" за допомогою виконання педагогічних задач, спрямованих на розвиток соціальної компетентності учнів та вирішення проблем, що можуть виникнути під час навчального процесу.

Для заохочення студентів до саморозвитку було впроваджено інноваційні форми і методи навчання: проектний метод та командну роботу, дискусії, дебати, брейнстормінг, круглі столи, які сприяли стимулюванню активності студентів у процесі навчання та розвитку їх навичок формування соціальної компетентності учнів. Обґрунтовано, що визначені педагогічні умови є ефективними для формування готовності майбутніх вчителів до розвитку в учнів профільних шкіл соціальної компетентності та такі, що стимулюють до подальшої професійної діяльності.

Ключові слова: педагогічні умови, професійна підготовка, вчителі іноземної мови, соціальна компетентність, профільне навчання, готовність.

Abstract

Pedagogocal conditions of future foreign languauge teachers' readiness to develop social competence among secialized high school students

Afonchenko Maryna Vadymivna Postgraduate student of the Department of Foreign Language Education and Intercultural Communication, Khmelnytskyi National University

The article researched the readiness of future foreign language teachers for the development of social competence of students of specialized high schools and substantiated special pedagogical conditions for its formation. Foreign trends in defining relevant skills of the twenty-first century were researched and it was found that social competence plays an important role among them. In addition, the works of modern Ukrainian scientists were analyzed and their views on the definition of the concept of professional readiness were found.

Thus, the basis for creating pedagogical conditions was determined. A study was conducted regarding the usage of innovative approaches to the training of future foreign language teachers for the development of students' social competence. As part of the study, the criteria for the readiness of foreign language teachers to develop social competence in students of specialized schools were determined: cognitive, activity and personal; in addition, three pedagogical conditions of this readiness were created.

Educational and methodological support for the discipline "Introduction to the specialty" was developed for future teachers of foreign languages. It included the study of the basics of teaching methods, psychological characteristics of high school students and their influence on the educational process, aspects of the formation of social competence of students. We created conditions for the practical application of theoretical knowledge gained by students during the course "Introduction to the specialty" through the implementation of pedagogical tasks. They aimed at developing the social competence of students and solving problems that may arise during the educational process.

To encourage students to start their self-development, innovative forms and methods of teaching, such as a project method, team work, (discussions, debates, brainstorming, round tables were implemented. They contributed to the stimulation of students' activity in the learning process and the development of their skills in forming the social competence of students. It was substantiated that these conditions were effective in forming the readiness of future teachers for the development of social competence in students of specialized high schools and such that make the educational process effective and stimulate for further professional activity.

Keywords: pedagogical conditions, professional training, foreign language teachers, social competence, specialized education, readiness.

Вступ

Постановка проблеми. Впровадження концепції Нової української школи (НУШ) у сучасну освітню систему передбачає ряд змін у вимогах до педагогів, зокрема до вчителів іноземних мов. Ці зміни стають актуальними у контексті глобалізаційних та інтеграційних процесів, які обумовлюють потребу у вільному володінні іноземними мовами для подолання мовних бар'єрів у спілкуванні та сприяння міжнародному співробітництву.

Зростаюча важливість іноземних мов у глобальному контексті вимагає від майбутніх вчителів іноземних мов глибокого розуміння культурних, соціальних та комунікативних аспектів мови.

Також вони повинні бути обізнані у сфері загальної, вікової та групової психології, щоб відповідно адаптувати навчальний процес до потреб учнів різних вікових груп. Зазначені зміни у вимогах до вчителів іноземних мов є необхідними для підготовки молодого покоління до успішної адаптації в умовах глобалізованого світу та мінливих вимог до міжкультурної комунікації та співпраці.

Вимагається, щоб вчитель іноземних мов вмів створювати необхідні умови для формування соціальної компетентності учнів, яка включає в себе навички ефективного міжособистісного спілкування, командної та групової роботи та вміння розуміти і приймати різноманітні культурні погляди та соціальні ролі. педагогічний іноземний мова студент компетентність

Варто зауважити, що існує певна невідповідність між сучасними вимогами освітньої парадигми та реальною готовністю вчителів до впровадження зазначених змін. На сьогодні майбутні вчителі іноземних мов можуть зіткнутися з викликами, пов'язаними з процесом адаптації до нового підходу та високими вимогами до розвитку соціальної компетентності студентів. Із цього випливає необхідність створення педагогічних умов, що забезпечили б готовність майбутнього вчителя з іноземної мови до розвитку в учнів профільних шкіл соціальної компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням підготовки майбутніх вчителів займалися такі вітчизняні дослідники, як Т. Вдовичин, Ю. Вербиненко, Л. Зєня, Т. Пащенко, Н. Стадник, П. Якименко та ін. Дослідженнями на тему профільної освіти займалися Н. Дмітренко, І. Костенко, Р Мельниченко, Т Полонська, Л. Смовженко, Н. Сорокіна. Розвиток соціальної компетентності був об'єктом досліджень таких науковців, як В. Балахтар, О. Козлюк, А. Перчиць, А. Руденко, С. Ситнік, Т. Турій та ін.

Мета статті полягає у визначенні та обґрунтуванні педагогічних умов готовності майбутнього вчителя іноземної мови до розвитку в учнів профільної школи соціальної компетентності.

Виклад основного матеріалу

Підготовка майбутніх вчителів іноземної мови відбувається за бакалаврською та магістерською освітніми програмами 014 Середня освіта. Згідно із цими програмами, випускник закладу вищої освіти володітиме певним набором із загальних та спеціальних (фахових) компетентностей. Серед них варто виділити вміння формувати у майбутніх учнів ключові компетентності, мотивувати їх до саморозвитку та виявлення цікавості до навчання, використовувати свої когнітивно-дискурсивні вміння під час навчально-виховного процесу та користуватися інноваційними методами та технологіями у навчанні та ін. Зокрема, готовність вчителя іноземної мови до професійної діяльності передбачає його здатність розвивати серед усіх інших компетентностей соціальну. Соціальна компетентність входить до списку тих навичок та якостей, якими повинен володіти випускник закладів середньої освіти. Це актуальне питання було визнане на Всесвітньому економічному форумі в Давосі у 2016 та 2020 роках [1], [2], [3].

У контексті концепції "Нова українська школа" (НУШ), а також «Концепції розвитку педагогічної освіти», які передбачають акцент на переході до профільного навчання, важливою стає здатність вчителя іноземної мови не лише викладати дисципліну, але й формувати та розвивати соціальну компетентність в учнів профільної школи. Учні, які обрали профільне навчання, повинні бути готові до викликів сучасного світу, де соціальна компетентність грає ключову роль у вирішенні різних завдань і взаємодії з різними культурними групами [4], [5], [6].

Питання визначення поняття професійної готовності майбутніх вчителів та умов її забезпечення на сьогодні активно досліджується вітчизняними науковцями. До прикладу, Т. Пащенко у своєму дослідженні займається уточненням поняття готовності педагогів до стандартизації підготовки молодших спеціалістів, як, однак, можна застосувати і у контексті викладання у профільній школи, адже така готовність полягає у інтегративних особистісних властивостях, які можна спостерігати у діяльності та вчинках педагога. Вона визначає його здатність відповідати вимогам освітніх стандартів шляхом збалансованого поєднання знань та умінь щодо проектування змісту компетентнісно-орієнтованої освіти. Вона також охоплює здібності педагога ефективно розробляти, обирати та впроваджувати відповідні педагогічні технології та методики для оцінки компетентності студентів і випускників. Значущим аспектом є розвинені мотиваційно-ціннісні якості педагога, які також впливають на цю готовність [7]. Як було досліджено Л. Костюченко, професійну готовність вчителя зазвичай можна схарактеризувати як інтегровану характеристику, об'єднання структурних компонентів, складових професійного і особистісного досвіду, що є природним результатом спеціальної підготовки. Це також можна вважати широким і системним професійним набором навичок. В цей набір входять професійно-етичні переконання та погляди, професійна спрямованість та можливість самооцінки [8]. Згідно із дослідженням Ю. Вербиненко, готовність педагога до професійної діяльності нерозривно пов'язана із поняттям професійної кваліфікації, що у свою чергу складається із таких компонентів, як спеціально-предмента компетентність (глибоке пізнання дисципліни, що викладатиметься), психолого-педагогічна компетентність (знання із педагогіки та психології та вміння їх застосовувати), комунікативна компетентність (здатність до педагогічного спілкування з учнями) та соціокультурна компетентність (пізнання у сфері культури та соціології) [9].

Говорячи про педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців, як було досліджено Т. Вдовичин, вони повинні сприяти створенню у процесі навчання педагогічно орієнтованого творчого середовища, що викликатиме у студентів інтерес до навчання та пізнання, а також допоможе їм набути необхідних для подальшої діяльності навичок, знань та умінь. Крім цього, важливою буде певна система педагогічних впливів, що також стимулюватимуть студентів до більш ефективного навчання [10]. Крім цього, Н. Стаднік займається питанням створення педагогічних умов готовності вчителя до особистісно орієнтованого навчання. Дослідження приходить до висновку, що вчитель повинен мати високий професійний рівень і гуманістичну спрямованість. Він повинен розуміти, що цілі освіти є важливими для особистісного розвитку учнів. Крім того, вчителеві потрібно мати системні знання щодо теоретичних та методологічних аспектів особистісно орієнтованого навчання і володіти відповідною технологією для проведення особистісно орієнтованих уроків. Саме виходячи із цих понять варто створювати педагогічні умови готовності вчителя до професійної діяльності [11].

Наше дослідження щодо готовності майбутніх учителів з іноземної мови до розвитку соціальної компетентності в учнів профільних шкіл відбувалося на базі Хмельницького національного університету. У ньому брали участь студенти другого курсу спеціальності «Середня освіта. Англійська мова і література». Під час проходження практики студенти групи продемонстрували недостатньо високий рівень готовності до розвитку в учнів соціальної компетентності. Визначено це було за трьома розробленими нами критеріями готовності, а саме:

- когнітивного, що поєднує у собі теоретичні знання вчителя з іноземної мови щодо визначення та компонентів самої соціальної компетентності, особливостей профільного навчання, знань з педагогіки, методики викладання та загальної і вікової психології;

- діяльнісного, який передбачає уміння майбутнього вчителя іноземної мови використовувати на практиці вищезгадані знання та застосовувати отримані навички, вирішувати можливі проблеми та питання, які виникають у процесі навчання та які можуть бути пов'язаними із формуванням і розвитком соціальної компетентності в учнів, вміти залучати учнів до спільної діяльності із висвітленням їхніх соціальних ролей в ній;

- особистісного, що передбачає внутрішню мотивацію майбутнього вчителя з іноземної мови до створення власного професійного іміджу, розвитку певних внутрішніх цінностей та якостей, а також формування та розвитку в учнів соціальної компетентності, що виконується за допомогою залучення їх до тренінгів, командної роботи та використання інноваційних технологій у навчанні.

Низький рівень готовності студентів - майбутніх вчителів іноземної мови - за вищезгаданими критеріями демонструє труднощі для них у розвитку соціальної компетентності в учнів профільної школи. Для усунення таких труднощів у майбутній професійній діяльності у процесі підготовки вчителів нами було розроблено певні педагогічні умови, а саме:

1. Впровадження в навчальний процес, спрямованого на підготовку майбутніх вчителів іноземної мови, спеціально розробленого методичного забезпечення до дисципліни «Вступ до спеціальності» як освітнього компоненту фахової підготовки, призначеного для розширення їхніх знань з методики викладання іноземної мови у профільних школах. Матеріал охоплює аналіз деяких психологічних особливостей старшокласників та їхнє врахування у процесі навчання і виховання, концепцію соціальної компетентності, її компоненти, взаємозв'язок із іншими видами компетентностей та методику її формування й розвитку на уроках іноземної мови. Ця ініціатива обумовлена необхідністю покращення розуміння майбутніми вчителями основних концептів та теоретичних аспектів, які можуть бути успішно впроваджені в їхню майбутню професійну діяльність. Дисципліна є необхідною для того, щоб майбутні вчителі з іноземної мови мали змогу подолати виклики, пов'язані із переходом до профільного навчання. Крім цього, вона може допомогти розширити їхню теоретичну базу знань для кращого розуміння основних понять та для того, щоб мати змогу успішно формувати в учнів профільної школи соціальну компетентність.

2. Створення необхідних умов для забезпечення майбутніх вчителів іноземних мов можливістю практичного використання теоретичних знань шляхом облаштування простору для самостійної діяльності. Для цього студенти повинні виконувати практичні завдання, спрямовані на розвиток педагогічних компетентностей, зокрема в умінні розробляти та впроваджувати завдання, спрямовані на формування соціальної компетентності в учнів профільної школи. Найбільш ефективно це можна зробити за допомогою вирішення педагогічних задач. Ці задачі можуть бути спрямовані на актуалізацію у майбутніх вчителів вмінь, необхідних для розвитку комунікативних навичок та співпраці між учнями, вироблення в них навичок міжкультурного спілкування та вміння вирішувати конфлікти та проблеми, що можуть виникнути у процесі навчання. Однією із необхідних умов готовності майбутнього вчителя з іноземної мови є його здатність активно взаємодіяти із учнями та на практиці застосовувати знання, отримані під час теоретичного курсу. Крім цього, колективне вирішення практичних задач шляхом обговорення їх з викладачем та іншими студентами допоможе майбутнім вчителям дізнатися як правильні способи вирішення питань, що виникають рід час навчально-виховного процесу, так і дізнатися про вірогідні труднощі чи помилки, яких вони можуть припуститися, та успішно їм запобігти ще до початку своєї професійної діяльності.

3. Заохочення майбутніх вчителів іноземних мов до особистісного зросту та навчання за допомогою участі у тренінгах, майстер-класах та наукових конференціях, що націлені на вивчення актуальних педагогічних питань, зокрема методики розвитку соціальної компетентності учнів. Крім цього, націленою на професійний розвиток є також інтеграція проектного методу у процес підготовки майбутніх вчителів. Він сприяє створенню сприятливої до активної роботи атмосфери та заохочення студентів до самостійної діяльності. Використання колективних та індивідуальних презентацій, створення професійних портфоліо, а також виконання командної роботи майбутніми вчителями сприяє процесу їхнього самовдосконалення та підготовки до майбутньої професійної діяльності. Ці методи дозволяють студентам засвоїти навички планування, координації та співпраці, що є ключовими компетентностями для майбутніх вчителів іноземних мов. Крім цього, використання на заняттях з майбутніми вчителями методики командної роботи, інноваційних технологій та проектного методу спонукає студентів до креативного мислення, розвитку вміння вирішення групових задач та навичок самостійної та науково-дослідної роботи. Окрім вищезгаданих переваг, такий підхід дає змогу майбутнім фахівцям усвідомити та вибрати оптимальний напрямок своєї професійної траєкторії, готуючи їх до впевненого переходу до професійної практики.

Таким чином, для задоволення першої педагогічної умови нами було удосконалено освітню програму підготовки майбутніх вчителів з іноземної мови шляхом розробки навчально-методичного забезпечення до дисципліни «Вступ до спеціальності» для студентів другого курсу спеціальностей «Середня освіта. Прикладна лінгвістика» та «Середня освіта. Англійська мова та література». Матеріали до вищезгаданої дисципліни складалися із одинадцяти розділів, у яких досліджувалися такі теми:

1. Система неперервної педагогічної освіти: Система неперервної іншомовної педагогічної освіти. Модернізація шкільної освіти та вищої освіти. Поняттєво-категоріальний апарат. Нормативно-законодавче забезпечення.

2. Сучасні тенденції у підготовці вчителя ІМ за кордоном: Сучасні тенденції у підготовці вчителя ІМ за кордоном. Наукові підходи до підготовки майбутнього вчителя ІМ.

3. Професійно-педагогічна діяльність учителя ІМ сучасної школи: Професійно-педагогічна діяльність учителя ІМ сучасної школи (у тому числі профільної). Основні вимоги. Професійно-особистісні якості сучасного вчителя ІМ. Професійний імідж та професійна майстерність вчителя ІМ.

4. Професійна компетентність вчителя іноземної мов: Структурні компоненти професійної компетентності вчителя ІМ. Лінгвокультурологічна компетентність. Організаційно-управлінська компетентність. Лінгводидактична компетентність майбутнього вчителя ІМ. Методична компетентність.

5. Організація освітнього процесу у ЗВО: Організація освітнього процесу у ЗВО. Освітнє інформаційно-комунікаційне середовище ЗВО. Інноваційні форми, методи і технології навчання ІМ у вищій школі. Форми контролю результатів навчання студентів.

6. Самостійна діяльність майбутніх вчителів ІМ у системі професійної підготовки: Лінгвосамоосвіта. Засоби ІКТ у самостійній роботі студентів. Організація самостійної роботи в модульному середовищі ЗВО.

7. Науково-дослідницька діяльність майбутніх учителів ІМ у системі професійної підготовки: Науково-дослідницька діяльність майбутніх учителів ІМ в освітньому середовищі ЗВО. Науково-дослідницька культура майбутніх учителів ІМ. Академічна доброчесність.

8. Академічна та професійна мобільність вчителя ІМ: Академічна мобільність майбутніх учителів ІМ. Професійна мобільність майбутніх учителів ІМ.

9. Педагогічна практика студентів і педагогічна взаємодія: Організація педагогічної практики студентів, педагогічна взаємодія, її особливості, функції, види. Професійне становлення та професійний розвиток вчителя ІМ.

10. Підготовка майбутніх вчителів ІМ до навчання учнів профільної школи: Поняття про професійну підготовку майбутніх вчителів, її критерії. Компетентності вчителя іноземної мови в профільній школі.

11. Особливості розвитку соціальної компетентності на заняттях з ІМ: Визначення соціальної компетентності. Умови та підходи до розвитку соціальної компетентності на уроках ІМ.

Розроблене нами методичне забезпечення передбачало як лекційні, так і практичні заняття, під час яких студенти обговорювали питання, висвітлені в лекціях, за допомогою як традиційних прийомів, на зразок різних видів опитування, тестування та самостійних і контрольних робіт, так і інноваційних, до прикладу, дискусії, дебати, мозковий штурм, круглі столи та інші. Крім цього, для стимулювання мислення майбутніх вчителів лекції проводилися в інтерактивному полілогічному форматі, де викладач не просто подавав матеріал заняття, а обговорював його із студентами, ставлячи їм питання для роздумів, що могли підштовхнути студентів до знаходження правильної відповіді та таким чином разом розвиваючи тему заняття.

Питання для самостійного опрацювання, що подавалися нами в кінці кожного розділу, ділилися за тематикою на дві підкатегорії:

1. Питання, що стосуються теоретичного матеріалу, обговореного під час лекційного заняття, наприклад, «Охарактеризуйте основні складники професійної компетентності вчителя іноземної мови.» або «Що розуміється під термінами «іншомовна підготовка вчителя» / «професійна підготовка вчителя іноземної мови»?».

2. Питання, що спонукають студентів до додаткового дослідження, знаходження нової інформації або вирішення певних питань чи проблем: «Яким чином педагог може реалізувати свої теоретичні та практичні вміння під час уроків? Наведіть приклади.», «З якими проблемами може зіткнутися викладач ІМ при використанні інформаційно-комунікаційних технологій у ЗВО?», «Наведіть приклади боротьби із академічною недоброчесністю за кордоном.» та інші.

Такі види діяльності показали себе ефективними, адже вони дозволили студентам розширити свій кругозір та теоретичні знання із методики викладання іноземної мови, зокрема у профільній школі та у чому буде полягати різниця між різними закладами освіти; з поняттям соціальної компетентності, її складників та способів її формування та розвитку у їхніх майбутніх учнів; щодо інноваційних технологій, які можна використати у педагогічній діяльності та щодо таких понять, як «професійний імідж», «академічна доброчесність» та інші. Крім цього, питання для опрацювання допомогли створити студентам простір для самостійної роботи та досліджень.

Реалізація другої педагогічної умови відбувалася за рахунок виконання під час занять з дисципліни «Вступ до спеціальності» практичних завдань, а саме виконання педагогічних задач. Особливістю такого виду діяльності є те, що студенти мають нагоду активно взаємодіяти з педагогічними завданнями ще до початку безпосередньої професійної діяльності.

Суть цього підходу полягає у тому, що студенти вирішують задачі, що пов'язані із вирішенням проблем, які можуть виникати під час навчально- виховного процесу, виконання ролі медіатора в конфліктах, а також організацією командної роботи серед учнів профільної школи.

Педагогічні задачі за своїми функціями розділялися на декілька підвидів, а саме:

1. Педагогічні задачі на вирішення конфліктів. Такі задачі показують заздалегідь конфліктну ситуацію, яка може виникнути під час заняття з іноземної мови. Завданням студента у такому випадку є розв'язання конфлікту відповідно до основ педагогіки та методики викладання іноземної мови. Типовим прикладом задачі такого виду є наступна: «Під час пояснення нової граматичної теми в одинадцятому класі учень Іван раптово підводиться і виголошує, що тема занадто нудна і він краще займатиметься чимось цікавішим, після чого прямує до виходу. Як варто вчинити вчителю, аби не спричинити безлад на уроці?».

2. Педагогічні задачі на вибір доцільної лінії спілкування. Цей вид задач відрізняється від попереднього тим, що у ньому відсутній заздалегідь прописаний конфлікт, однак є певна ситуація, яка при неправильному виборі тактики поведінки може до нього призвести або закінчитися успішно. Тобто, завдання майбутнього вчителя - підтримувати правильну лінію спілкування, опираючись на свої теоретичні знання та практичні навички. До прикладу, потрібно обрати свої дії у такій ситуації: «До вчителя після уроку підходить мати одного з його учнів дев'ятого класу: розумного, але досить безвідповідального та лінивого хлопця; вона просить розповісти детальніше про успішність її сина. Як вчителю варто пояснити стан справ та що порадити матері учня?».

3. Педагогічні задачі на організацію різних видів діяльності. Такий підвид задачі є найбільш відкритим, адже у ньому відсутні сплановані діалоги чи готові ситуації та під час його вирішення майбутнім вчителям необхідно самостійно змоделювати та організувати певний вид діяльності за потребою.

Таким чином вони вчаться тому, як доцільно запровадити в навчально- виховний процес той чи інший прийом. Наприклад, завдання може бути таким: «Під час вивчення теми `Traveling' вчитель хоче дати своїм учням дев'ятого класу групові проекти. Яким чином варто розділити клас на команди та які теми проектів були б доречними у такому випадку?».

Така практична діяльність сприяє поглибленню розуміння майбутніми вчителями іноземних мов того, як реально застосовувати свої теоретичні знання для вирішення складних ситуацій у контексті навчання та виховання. Завдяки цим задачам, студенти вчаться ефективно взаємодіяти з учнями, розбиратися в конфліктних ситуаціях та знаходити оптимальні рішення, організовувати позакласну діяльність та роботу в командах.

Таким чином, це дозволяє розвивати у майбутніх вчителів навички формування соціальної компетентності в учнів, зокрема сприяє розвитку у них навичок співпраці, комунікації та міжособистісних відносин. Ці навички мають важливе значення для подальшої професійної діяльності вчителів іноземних мов, оскільки допомагають створити сприятливу навчальну атмосферу та підготувати компетентних та адаптованих до сучасного світу громадян.

Для задоволення третьої педагогічної умови під час проведення дисципліни "Вступ до спеціальності" нами було використано інноваційні методи навчання, а саме застосування проектного методу та різноманітних видів командної роботи. Ця методика була успішно втілена через створення майбутніми вчителями іноземної мови групових проектів, міні-презентацій та за допомогою їхньої активної участі у різних видих командної діяльності, таких як дискусії, дебати, брейнстормінг та круглий стіл.

Проектний метод виявився доречним інструментом для стимулювання активності та саморозвитку майбутніх вчителів іноземної мови. Він сприяв не лише формуванню практичних навичок та вмінь, але й стимулював їхнє бажання створювати свою власну професійну траєкторію та визначати цілі та завдання для подальшого розвитку. Це також сприяло усвідомленню майбутніми вчителями того, чого вони прагнуть досягти як професіонали в майбутньому.

Особливу увагу слід приділити використанню методів командної роботи, які сприяли підвищенню обізнаності майбутніх вчителів щодо практичних аспектів розвитку соціальної компетентності учнів профільної школи. Дискусії дозволили студентам обговорювати важливі аспекти виховання, спільно вирішувати задачі та проблеми, пов'язані із навчально-виховним процесом та аналізувати можливі рішення. Дебати допомагали у розвитку аргументаційних навичок та вмінь переконування та підвищували рівень аналітичного мислення. Брейнстормінг сприяв створенню творчого середовища, де студенти можуть генерувати нові ідеї та підходи у викладанні та зокрема у розвитку соціальної компетентності учнів. Круглі столи відкривали можливість для глибокої дискусії і обміну думками з іншими студентами.

Ці види діяльності застосовувалися під час практичних занять із дисципліни «Вступ до спеціальності». Одні із них виконувалися безпосередньо під час заняття, коли студентам оголошувалося завдання, давався певний час на роздуми та підготовку до його виконання і викладач спостерігав за роботою від початку до завершення. Інші ж завдання оголошувалися на одному занятті як частина домашньої роботи та презентувалася на наступному практичному занятті - такі види роботи зазвичай були більш масштабними та потребували більше часу для виконання. Прикладами таких завдань є такі:

1. Складіть професіограму вчителя іноземної мови.

2. Складіть групову презентацію «Вмотивований вчитель: який він?»

3. Розробіть своє портфоліо вчителя іноземної мови з описом ваших досягнень, мотто та сфери наукових інтересів.

Використання цих методів командної роботи під час вивчення дисципліни забезпечило майбутнім вчителям іноземних мов практичний досвід, необхідний для ефективного стимулювання розвитку соціальної компетентності учнів. Вони навчилися вибирати оптимальні підходи та методи в залежності від конкретної педагогічної ситуації. Такий підхід дозволив майбутнім вчителям іноземних мов зрозуміти, як застосовувати набуті знання та навички для формування в учнів соціальної компетентності, забезпечуючи їх готовність до сучасних викликів.

Висновки

У результаті дослідження було встановлено, що формування готовності майбутніх вчителів іноземної мови до розвитку соціальної компетентності в учнів профільних шкіл є актуальним завданням, оскільки сучасна освітня парадигма передбачає акцент на індивідуальний підхід та розвиток цілісної особистості, для якої є необхідним уміння існувати в колективі, розпізнавати соціальні ролі та вирішувати проблеми.

Для досягнення цієї мети були визначені та розглянуті педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів, які включають в себе: впровадження спеціально розробленого методичного матеріалу до дисципліни «Вступ до спеціальності» для майбутніх вчителів іноземної мови, спрямованого на розширення їхніх знань з методики викладання іноземної мови в профільних школах, вивчення психологічних особливостей старшокласників і їхнього врахування у навчально-виховному процесі, а також засвоєння понять про соціальну компетентність та методику її формування та розвитку на уроках з іноземної мови; створення умов, що надають майбутнім вчителям можливість на практиці використовувати свої теоретичні знання за допомогою вирішення педагогічних задач на розвиток соціальної компетентності учнів профільних шкіл, які включають завдання на виконання ролі медіатора в конфліктах, організацію командної роботи серед учнів; стимулювання бажання майбутніх вчителів іноземної мови до саморозвитку шляхом тренінгів, майстер-класів і участі в наукових конференціях, а також з використанням проектного методу, що включає у себе виконання групових проектів, презентацій та участі у різних видах командної роботи, які допомагають майбутнім вчителям налаштуватися на майбутню професійну діяльність та створити свою професійну траєкторію.

Ці педагогічні умови були розроблені на основі аналізу наукових джерел, педагогічної практики та власного досвіду. Вони сприяють підготовці майбутніх вчителів іноземної мови до ефективного формування соціальної компетентності в учнів профільних шкіл і можуть бути використані як орієнтир для подальших наукових досліджень у цій галузі. На нашу думку, подальші дослідження можуть включати у себе детальніше врахування досвіду зарубіжних дослідників, що займалися питанням підготовки майбутніх вчителів до розвитку соціальної компетентності.

Література

1. New Vision for Education: Fostering Social and Emotional Learning through Technology (2016). March 2016. P. 4-5.

2. Schwab K., Samans R. (2016) The Future of Jobs. January 2016. P. 19-22.

3. Schwab K., Zahidi S. (2020) The Future of Jobs. October 2020. P 35-36.

4. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи (2016) Концепція Нової української школи від 27.10.2016. Режим доступу: https://mon.gov.ua/ storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

5. Нова українська школа. Ключові новації в освіті. Новий закон України «Про освіту» (2016) Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20seredn ya/BOOKLETTE_INFO-ZAKON-2018_PRESS.pdf

6. "Концепція розвитку педагогічної освіти" : Проект від 29.12.2017 р.: станом на 3 січ. 2018 р.

7. Пащенко Т М. Готовність педагогічних працівників до стандартизації підготовки молодших спеціалістів. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. 2018. № 2 (37). С. 10-16.

8. Костюченко Л. Готовність майбутніх вчителів початкових класів до професійної діяльності. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. 2011. № 39, ч. 1. URL: https://library.udpu.edu.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/39_1/visnuk_6.pdf (дата звернення: 10.09.2023).

9. Вербиненко Ю. І. Професійна готовність до педагогічної діяльності. Професійна підготовка педагога в контексті європейських інтеграційних процесів: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету. 2013. № 2. С. 119-124.

10. Вдовичин Т Я. Обгрунтування організаційно-педагогічних умов для забезпечення навчального процесу майбутніх фахівців у педагогічному університеті. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2013. № 34. С. 225-229.

11. Стаднік Н. В. Педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до особистісно орієнтованого навчання молодших школярів. Перлини наукового пошуку. 2013. № 1. С. 114-121.

References

1. New Vision for Education: Fostering Social and Emotional Learning through Technology (2016). March 2016. P. 4-5.

2. Schwab K., Samans R. (2016) The Future of Jobs. January 2016. P. 19-22.

3. Schwab K., Zahidi S. (2020) The Future of Jobs. October 2020. P. 35-36.

4. Nova Ukrayinska Shkola. Kontseptualni zasady reformuvannya serednoyi shkoli (2016) [New Ukrainian School. Conceptual basis of middle school reform] Kontseptsiya Nova Ukrayinska Shkola vid 27.10.2016 - New Ukrainian School Concept from 27.10.2016 Retrieved from: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf [in Ukrainian].

5. Nova Ukrayinska Shkola. Klyuchovi novatsii v osviti. Novyy zakon Ukrayiny 'Pro osvitu' (2016) [New Ukrainian School. Key innovations in educaion] mon.gov.ua Retrieved from: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/BOOKLETTE_INF O-ZAKON-2018_PRESS.pdf [in Ukrainian]

6. Kontseptsiya rozvytku pedahohichnoyi osvity: Proekt vid 29.12.2017 r. stanom na 3 sich. 2018 r. [Concept of pedagogical education development. Project from 29.12.2017, on 3.01.2018] mon.gov.ua [in Ukrainian].

7. Paschenko T. M. (2018) Hotovnist pedahohichnykh pratsivnykiv do standartyzatsiyi pidhotovky molodshykh spetsialistiv [Readiness of pedagogical employees for standardization of young specialists training]. Visnyk Glukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Oleksandra Dovzhenka. - Bulletein of Glukhiv National Pedagogical University of Olexandr Dovzhenko, 2018. No. 2 (37), 10-16 [in Ukrainian].

8. Kostyuchenko L. (2011) Hotovnist maibutnikh vchyteliv pochatkovykh klasiv do profesiynoyi diyal'nosti [Readiness of future elementray school teachers for professional activity]. Psykholoho-pedahohichni problemy sil's'koyi shkoly - Psychological-pedagogical problems of a town school 2011, No. 39, part 1. Retrieved from: https://library.udpu.edu.ua/librar y_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/39_1/visnuk_6.pdf [in Ukrainian].

9. Verbynenko Yu. I. (2013) Profesiyna hotovnist do pedahohichnoyi diyalnosti [Professional readiness for pedagogical activity]. Profesiyna pidhotovka pedahoha v konteksti yevropeyskykh intehratsiynykh protsesiv: zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu - Professinal training of an educator in a context of European integrational processes: a collection of scientific works of Drohobych National Pedagogical University, 2013, No. 2, 119-124 [in Ukrainian].

10. Vdovychyn T. Ya. (2013) Obhruntuvannya orhanizatsiyno-pedahohichnykh umov dlya zabezpechennya navchalnoho protsesu maibutnikh fakhivtsiv u pedahohichnomu universyteti [Substantiation of organizational-pedagogical conditions to provide for eductionl process for future specialists in a pedagogical university]. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi ta innovatsiyni metodyky navchannya v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiya, teoriya, dosvid, problem - Modern informational technologies and innovations of educational methodology during specialists training, 2013, No. 34, 225-229 [in Ukrainian].

11. Stadnik N. V. (2013) Pedahohichni umovy formuvannya hotovnosti maibutnoho vchytelya pochatkovykh klasiv do osobystisno oriientovanoho navchannya molodshykh shkoliariv [Pedagogical conditions of forming the readiness of a future teacher of elementary school for personality-oriented teaching of young schoolchildren]. Perlyny naukovohoposhuku - Perals of scientific research, 2013, No. 1, 114-121 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.