Розвиток інклюзивної освіти в закладах дошкільної освіти України в ХХІ столітті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

Розвиток інклюзивної освіти в закладах дошкільної освіти України в ХХІ столітті

Тетяна Степанова, Оксана Коноз, Анастасія Банді



Анотація

Метою статті є аналіз розвитку інклюзивної освіти в закладах дошкільної освіти, що відбувався в Україні на початку ХХІ століття.

Методи і методики. Використовуючи такі загальнонаукові методи пізнання, як аналіз та синтез, індукція та дедукція, дослідниками було виокремлено в історичному дослідженні питання розвитку інклюзивного навчання як у закладах дошкільної освіти, так і в різних реабілітаційних установах, що передбачало створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини з різним психофізичним розвитком.

Результати. Проаналізовано державні документи щодо створення інклюзивних груп в закладах дошкільної освіти, порядок їх комплектування; щодо закладів компенсуючого (санаторні, спеціальні) та комбінованого типу, де разом із здобуттям дошкільної освіти діти отримували корекційно-реабілітаційну допомогу; про впровадження методик у Центрі інтердисциплінарного супроводу розвитку аутичної дитини громадської організації "Громадська асоціація підтримки осіб з аутизмом "Сонячне коло" та корекційну роботу в реабілітаційних таборах, що об'єднала батьків дітей з аутизмом та фахівців у різних сферах психолого-педагогічної реабілітації аутизму. У статті представлено аналіз роботи ІРЦ у м. Рівно, центрів розвитку дитини (ЦРД) для дітей дошкільного віку як закладів нового типу, де забезпечується фізичний, розумовий і психологічний розвиток. Така увага до дітей з ООП свідчить про велику турботу держави щодо їхнього розвитку, навчання та соціалізації. Висновки. Авторами дається сутність понять "інклюзивне навчання", "інклюзивна освіта"; коротко представлено обсяг роботи фахівців ІРЦ, що допомагають у складанні індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії кожної особистості: допомога в організації освітнього процесу для осіб із особливими освітніми потребами, участь у команді психолого-педагогічного супроводу особи в закладі освіти, визначення їхньої професійної орієнтації, підготовка дітей з особливими освітніми потребами до навчання в закладах дошкільної освіти тощо.

Ключові слова: інклюзивне навчання, інклюзивна освіта, освітнє середовище, діти з особливими потребами, корекційна робота, особистісно- орієнтований підхід.



Development of the Woodlawn of Education in Establishments of Preschool Formation of Ukraine in ХХІ Century

Abstract

The purpose of the article is to analyze the development of inclusive education in preschool education institutions that took place in Ukraine at the beginning of the 21st century.

Methods and Techniques. Using general scientific methods of cognition, such as analysis and synthesis, induction and deduction, the researchers identified in a historical study the issue of the development of inclusive education both in preschool education institutions and in various rehabilitation institutions, which involved the creation of an educational environment that would meet the needs and opportunities each child with different psychophysical development.

The results. State documents regarding the creation of inclusive groups in preschool education institutions, the order of their staffing, were analyzed; regarding institutions of compensatory (sanatorium, special) and combined type, where children received correctional and rehabilitation assistance along with pre-school education; on the implementation of methods in the Center for interdisciplinary support of the development of an autistic child of the public organization "Public Association for the Support of Persons with Autism "Sonyachne kolo" and correctional work in rehabilitation camps, which united parents of children with autism and specialists in various fields of psychological and pedagogical rehabilitation of autism. In The article presents an analysis of the work of the Child Development Center (CDC) in Rivno, child development centers (CDC) for preschool children as a new type of institution that provides physical, mental and psychological development. Such attention to children with special needs shows the great concern of the state for their development, education and socialization.

Conclusions. The authors give the essence of the concepts "inclusive learning”, "inclusive education"; the scope of work of IRC specialists who help in drawing up an individual development program, an individual curriculum and the implementation of an individual educational trajectory of each person is briefly presented: assistance in the organization of the educational process for persons with special educational needs, participation in the team of psychological and pedagogical support of a person in an educational institution, determination of their professional orientation, preparation of children with special educational needs to study in preschool education institutions, etc.

Key words: inclusive education, inclusive education, educational environment, children with special needs, correctional work, person-oriented approach.



Вступ

Розбудова українського суспільства детермінує процеси формування в підростаючого покоління таких моральних рис, як гуманність, толерантність, чесність, працьовитість, діловитість, старанність, конкурентність. Розвиток суспільства визначається готовністю соціуму до прийняття або включення в освітній процес дітей з особливими потребами. Актуальність зазначеної проблеми зумовлена збільшенням дітей з порушеннями психофізичного розвитку та включенням дітей (за бажанням батьків) з особливими потребами в загальноосвітній простір, концептуальним і методологічним забезпеченням, розробкою стратегій, технологій супроводу, забезпечення потреб і послуг, гарантованих державою, яка б сприяла їхній соціальній адаптації та інтеграції в активне суспільне життя.

Зазначимо, що поняття “інклюзивна освіта” в законодавчих документах не закріплено, тому в науковій та популярній літературі пояснень цьому є багато. Наприклад, в широкому значенні “інклюзивна освіта - це процес соціалізації осіб в усіх сферах навчання і реабілітації”, у вузькому значенні - це процес соціалізації осіб в загальноосвітніх закладах (Гевко, 2019; Колупаєва, 2014b; Савчук, 2011; Шевців, 2016).

Аналіз науково-методичної літератури дозволив визначити різні тлумачення сутності поняття “інклюзивне навчання”, а саме: інклюзивне навчання передбачає створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку; це гнучка, індивідуалізована система навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах масової загальноосвітньої школи за місцем проживання; це система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників (Бондар & Засенко, 2004; Колупаєва & Савчук, 2011; Софій, 2007).

За А. Колупаєвою і Л. Савчук, інклюзивна освіта - це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, що передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу (Колупаєва & Савчук, 2011: 8). Ми будемо розглядати інклюзивну освіту як систему освітніх послуг в освітніх закладах.

Об'єкт дослідження - розвиток інклюзивної освіти в Україні у ХХІ столітті.

Предмет дослідження - розвиток інклюзивної освіти в закладах дошкільної освіти України у ХХІ столітті в контексті соціокультурних та педагогічних змін.

Мета статті: аналіз розвитку інклюзивної освіти в закладах дошкільної освіти, що відбувався в Україні на початку ХХІ століття.

Методи та методики дослідження. Використовуючи такі загальнонаукові методи пізнання, як аналіз та синтез, індукція та дедукція, дослідниками було виокремлено в історичному дослідженні питання розвитку інклюзивного навчання як у закладах дошкільної освіти, так і в різних реабілітаційних установах, що передбачало створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини з різним психофізичним розвитком.



Результати

Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що проблема здобуття освіти дітей з особливими потребами перебуває в центрі уваги багатьох учених (Бондар & Засенко, 2019; Колупаєва & Савчук, 2011; Сак, 2012; Скрипник, 2013; Софій, 2007; Софій & Найда, 2007), що зумовлює необхідність її подальшої розробки та впровадження інклюзивної освіти в практику роботи сучасних закладів освіти.

Наказом Міністерства освіти і науки України № 136 від 13.05.1993 р. було затверджено “Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат (школу, клас) України для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку” з метою реалізації державної політики в галузі освіти, виконання Закону України “Про освіту”. Так, із 1993 року навчально-виховний процес почав модернізуватись логопедичною службою (за потреби могли відкриватися логопедичні пункти при школі, кабінети вчителів- дефектологів). Почало відбуватися упорядкування мережі приватних навчально-виховних закладів, було підвищено вимоги до їх діяльності. Кількість таких закладів зменшилась із 32 до 26. У той час безпідставно закривали, продавали, використовували не за призначенням дошкільні, інтернатні та позашкільні заклади. За даними Державної служби статистики України та Міністерство освіти і науки України всього було закрито або перепрофільовано 645 дошкільних навчальних закладів, приміщення яких, як правило, передавалися комерційним та іншим недержавним структурам, що негативно вплинуло на розвиток інклюзивної освіти в закладах дошкільної освіти так і на її розвиток загалом. Зокрема, у Національній доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні (2016) йдеться про низьку народжуваність дітей та економічну нестабільність на кінець 90-х рр. ХХ ст. в державі, що призвело до скорочення кількості дитячих садків майже вдвічі. Мережа дошкільних навчальних закладів не була збережена.

Наступного 1994 р. за ініціативою групи батьків в м. Горлівка було створено перше в Україні Товариство сприяння сім'ям з дітьми з аутизмом “Від розпачу до надії”, яке налагодило зв'язки з організаціями подібного типу та науково-дослідними інститутами інших країн, які займаються проблемами аутизму. Ініціатором і керівником організації стала завідуюча кафедрою практики іноземних мов педагогічного інституту О. Богдашина, нині професор Бірмінгемського університету (Великобританія), доктор психологічних наук, автор 6 книг із педагогіки та психології аутизму. Першою юридичною адресою товариства став корп. № 3 Горлівського педінституту, де організація займала одну аудиторію. Також у 1994 р. була відкрита маленька школа для дітей із аутизмом (які офіційно були визнані “ненавчані”). Спочатку школу відвідувало 4 дітей віком від 5 до 12 років. Згодом, по мірі того як про школу дізнавалися батьки, дітей ставало все більше. Величезною проблемою стала відсутність постійного приміщення, організація протягом тривалого періоду була змушена переїжджати з одного приміщення в інше, поки, нарешті, за допомогою спонсорів з Англії не було придбано постійне приміщення. Завдяки цьому організація змогла твердо стати на ноги, програма її роботи стала більш різноманітною, з'явилася можливість реалізовувати нові методи в корекційній роботі. На 2013 р. організація об'єднувала 23 сім'ї з різних міст Донецької області (Софій & Найда, 2007).

На кінець 1990-х рр. загострились проблеми забезпечення життєдіяльності та соціального захисту учнів, студентів та педагогічних працівників. Постійно існувала напруга, викликана невиплатою заробітної плати вчителям середніх закладів освіти. Лише за 1997 р. мережа дошкільних закладів скоротилася більш як на 700 одиниць. Частина з них була реорганізована у загальноосвітні школи першого ступеня, освітні комплекси “дитсадок - початкова школа” та інші установи (Семенова, 2013).

Сьогодні, завдяки уважному ставленню держави до дітей з особливими освітніми потребами, почав вивчатись досвід інших держав щодо роботи з такими дітьми. Так, забезпечення теоретичної частини, навчально-методичне забезпечення в закладах освіти виконує Інститут спеціальної педагогіки імені Миколи Ярмаченка. АС “ІРЦ” забезпечує передачу до бази даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти та програмно-апаратного комплексу “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту” інформації про осіб з ООП та їх психолого-педагогічну оцінку розвитку, а також про суб'єктів освітньої діяльності. Цією інформацією доповнюється Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр дітей дошкільного та шкільного віку, довідники здобувачів освіти та закладів освіти програмно-апаратного комплексу “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту”.

Фахівці ІРЦ, входячи в команду психолого-педагогічного супроводу та допомагаючи у визначенні рівня підтримки і складанні індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану, спрямовують свою роботу на консультацію та допомогу, реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії кожної особистості:

(1) надають допомогу в організації освітнього процесу для осіб із особливими освітніми потребами, передбаченого їхньою індивідуальною програмою розвитку;

(2) беруть участь у команді психолого-педагогічного супроводу особи в закладі освіти, у розробленні її індивідуальної програми розвитку;

(3) надають, у разі потреби, іншу методичну допомогу педагогічним працівникам закладу освіти та/або допомагають у залученні додаткових спеціалістів, які можуть надати практичну консультативну допомогу в складних випадках, тощо;

(4) консультують батьків (інших законних представників особи) щодо роботи з особою з особливими освітніми потребами вдома;

(5) виконують інші обов'язки відповідно до завдань інклюзивно-ресурсного центру та посадових обов'язків.

Системний кваліфікований супровід, надання психолого- педагогічних та корекційно-розвивальних послуг спрямовані на:

* запобігання виникненню освітніх труднощів, їх мінімізацію в осіб з особливими освітніми потребами під час освітнього процесу;

* соціалізацію осіб з особливими освітніми потребами, розвиток їхньої самостійності та відповідних компетенцій;

* сприяння розвитку потенціалу в осіб з особливими освітніми потребами з подальшим визначенням їх професійної орієнтації;

* формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти;

* забезпечення розвитку навичок саморегуляції та саморозвитку дітей з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності, становлення особистості (Колупаєва & Савчук, 2011; Колупаєва, 2014).

У світі існує дві організаційно-адміністративні моделі впровадження інклюзивного навчання - це “Поглинання” спеціальних закладів загальноосвітніми та “Співіснування” закладів спеціальної і масової освіти (Японія, Австрія та інші європейські країни). Щодо залучення осіб з ООП, Україна обрала першу модель, але фактично ми спостерігаємо модель “Співіснування”, що задовольняє бажання батьків, які мають низьку педагогічну обізнаність та соціальний статус, не мають коштів утримувати дітей з ООП у родині (Гевко, 2019; Ервін & Кугельмас, 2000).

Отже, включення дітей з ООП в загальні заклади є трансформацією освітньої галузі, визнання різноманітності є реальним сприйняттям дійсності, де різноманіття є нормою. Визнання різних категорій дітей, які мають свої особисті освітні потреби стає основою, на якій вибудовується вся педагогіка. “Інклюзивна педагогіка” (Шевців, 2016; Миронова & Буйняк, 2013; Засенко & Прохоренко, 2019) - це є інноваційна складова спеціальної педагогіки. Саме тому Інститут спеціальної освіти надає методичні рекомендації щодо визначення категорій труднощів, рівнів, підходів щодо роботи з дітьми з ООП. Модернізацією ж освітньої галузі є інклюзивне навчання осіб з ООП з корекційною складовою та психолого-педагогічним супроводом в загальноосвітніх закладах (Колупаєва та ін., 2012).

Інклюзивними дошкільними закладами освіти не вважаються за законодавством України: дитячі будинки; будинки дитини (заклади системи охорони здоров'я для медико-соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також для дітей з вадами фізичного та (або) розумового розвитку від народження до трьох (для здорових дітей) та до чотирьох (для хворих дітей) років; спеціальні і санаторні заклади (ясла-садки) компенсуючого типу; комбіновані заклади (ясла-садки); центри розвитку дитини; дошкільні навчальні заклади компенсуючого типу для дітей віком від двох до семи (восьми) років, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації; дошкільні відділення навчально-реабілітаційних центрів, у складі яких функціонують спеціальні групи денного та цілодобового (п'ятиденного) перебування для дітей віком від двох до шести (семи) років (Колупаєва, 2014a; 2014b).

У 2005 р. було створено громадську організацію “Громадська асоціація підтримки осіб з аутизмом “Сонячне коло”. Голова її ради - мати дитини з аутизмом Г Хворова. Організація об'єднала батьків дітей з аутизмом та фахівців у різних сферах психолого-педагогічної реабілітації аутизму, які тоді тільки починали з'являтися в Києві та в Україні. Незважаючи на відсутність постійного власного приміщення і регулярного фінансування, організація, крім громадської діяльності та залученням уваги суспільства до проблем дітей з аутизмом та їх сімей, впроваджувала регулярну корекційно-педагогічну діяльність: ігрові групи, музична терапія, казка, уроки (підготовка до школи, ліплення, малювання, спільне відвідування культурних заходів, екскурсії). Проводилися консультації для батьків і фахівців з інших установ, видавалися методичні посібників. Проводились тренінги, навчання: вивчення досвіду організацій м. Москви та м. Львова, як провідних із психолого-педагогічної роботи з дітьми з аутизмом, відвідування семінарів. Центр інтердисциплінарного супроводу розвитку аутичної дитини ГО “Сонячне коло” вперше в Україні впроваджував такі методики як: прикладний аналіз поведінки (ABA), мовленнєву терапію, соматосенсорну інтеграцію; здійснював науково-методичну та психологічну підтримку сімей та фахівців інших установ, що працюють з дітьми з аутизмом. Головним досягненням організації стало, вперше в Україні, проведення реабілітаційних таборів для дітей з порушеннями спектру аутизму, в ході яких здійснювалася інтенсивна корекційна робота з дітьми з використанням різних методів (ігрова терапія, музична та арт-терапія, іпотерапія, казкові вистави, скаутські походи, творчі заняття, екскурсії, конкурси і фестивалі, читання книг тощо), тренінги для батьків (Ніколенко, 2017: 68). Організація припинила існування в 2012 році.

Постановою Кабміну України “Порядок організації навчання у загальноосвітніх навчальних закладах” № 872 від 15.08.2011 р. ключовим фактором розвитку інклюзивної освіти було визначено відповідну підготовку педагогів для роботи з дітьми, які мають обмежені можливості та облаштування їх кабінетів для проведення корекційно-розвивальних занять. У зв'язку з цим, відповідно до листа МОНМС України “Про запровадження навчальної дисципліни “Основи інклюзивної освіти” № 1/9-456 від 18.06.2012 р. було рекомендовано в закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку педагогічних працівників за напрямами (спеціальностями) “Дошкільна освіта”, “Початкова освіта”, “Соціальна педагогіка”, із 2012/2013 навчального року запровадити викладання навчальної дисципліни “Основи інклюзивної освіти”.

Пізніше, за рішенням колегії МОН, молоді та спорту України № 2/3-2 від 01.03.2013 р. внесено пропозицію щодо створення інклюзивних груп в дошкільних закладах. Всі інші види дошкільних установ можуть створювати інклюзивні групи за наказом МОН № 1034 від 23.07.2013 р. (на період до 2015 року). Тому потребували зміни регіональні програми розвитку освіти щодо запровадження інклюзивного навчання та налагодження співпраці з навчально-реабілітаційними центрами, спеціальними школами-інтернатами, забезпечення доступності. Законом України “Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання” № 1324-VII від 05.06.2014 р. було зазначено, що “в складі дошкільних навчальних закладів можуть створюватися спеціальні та інклюзивні групи для виховання і навчання дітей з ООП, мають враховуватися особливі освітні потреби відповідно до принципів інклюзивної освіти”.

Законом України “Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання” № 1324 від 15.06.2014 р. внесені зміни в статтю 21 Закону України “Про загальну середню освіту” щодо соціального захисту дітей з особливими освітніми потребами, які відповідно до зазначеної норми забезпечуються безоплатним гарячим харчуванням протягом усього періоду навчання у загальноосвітньому закладі. Цими змінами в Законі України “Про дошкільну освіту” створюються інклюзивні групи в дошкільних закладах. Проте в той період розгалужена мережа дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу гальмувала запровадження інклюзивного навчання в суспільство, намагання віддати дитину з ООП в групу загального розвитку зустрічали перешкоди: організаційні, кадрові, методичні.

Прогресивним у розвитку дошкільної освіти стають центри розвитку дитини, заклади нового типу. Відмінність від закладів компенсуючого типу полягає у тому, що акцент робиться не на контингенті дітей, які можуть їх відвідувати, а на освітніх послугах, які він надає: “ЦРД (центр розвитку дитини), в якому забезпечується фізичний, розумовий і психологічний розвиток, корекція психологічного і фізичного розвитку, оздоровлення дітей, які відвідують інші навчальні заклади чи виховуються вдома” (Колупаєва & Таранченко, 2016).

Щодо впровадження інклюзивного навчання в ДНЗ видано спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я № 104/52 від 06.02.2015 р. “Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах”, у якому визначено умови прийняття до інклюзивних груп; наповнюваність інклюзивних груп (до 15 дітей, із них 1-3 дитини з особливими освітніми потребами; визначено умови протипоказання для прийому дітей до інклюзивних груп) та інструктивно-методичні рекомендації - додаток до листа МОН України № 1/9-487 від 12.10.2015 р. “Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах” (інструктивно-методичні рекомендації).

Постановою КМУ № 479 від 08.07.2015 р. “Про внесення змін у додаток “До Постанови КМУ № 1298 від 30.08.2002 р.” визначено тарифні розряди оплати праці асистентів вчителів/ вихователів на рівні 10-12 розрядів. Постановою № 531 від 29.07.2015 р. внесені зміни до Постанови КМУ “Про внесення змін до постанови КМУ № 346 від 14.04.1997 р. і № 9633 від 14.06.2000 р.” до переліку педагогічних працівників внесено посаду асистент вихователя. Затверджено тривалість щорічної основної відпустки вихователя та асистента вихователя інклюзивної групи в кількості 56 календарних днів.

У цілому, на 2015 рік в Україні для дітей з особливими потребами працювало близько 2 тисяч дошкільних навчальних закладів компенсуючого (санаторні, спеціальні) та комбінованого типу, де разом із здобуттям дошкільної освіти діти отримують корекційно-реабілітаційну допомогу. Однак, слід зауважити, що в сільській місцевості охоплення дітей з інвалідністю дошкільною освітою знаходилось не на належному рівні через майже повну відсутність дошкільних груп спеціального призначення (компенсуючого типу). Після здобуття дошкільної освіти подальше формування особистості дітей з особливими потребами, забезпечення їхньої соціально-психологічної реабілітації, трудової адаптації здійснювалось у загальноосвітніх навчальних закладах.

Зазначимо, що з 29 червня 2016 року набули чинності зміни до Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів, затверджені наказом МОН України від 20.05.2016 р. № 544 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 червня 2016 р. за № 821/28951), у яких було передбачено введення в інклюзивних групах посади асистента вихователя дошкільного навчального закладу з розрахунку одна штатна одиниця на одну групу. Це свідчить про те, що держава продовжувала створювати умови для навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

Постановою КМУ № 617 від 22 серпня 2018 р. затверджено Положення про ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти, на базі якого сформований Єдиний реєстр дітей з ООП, реєстр фахівців та закладів освіти з використанням Google-карти (Постанова Кабінету Міністрів України “Положення про ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти”, 2018). Основне завдання ІРЦ - проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дітей, надання їм психолого-педагогічних, корекційно-розвивальних послуг і супровід таких дітей від 2-х до 18 років. Важливим є наближення ІРЦ до місця проживання дітей до територіальних громад і районних центрів. 29.08.2018 р. вперше відкрили ІРЦ на Рівненщині.

6 вересня 2018 р. було ухвалено Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб із особливими освітніми потребами до освітніх послуг”, а саме до законів “Про дошкільну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійно-технічну освіту” задля впровадження міжнародних стандартів у сфері захисту прав осіб з ООП, створення толерантного і рівного для всіх середовища (Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб із особливими освітніми потребами до освітніх послуг”, 2018). Виконання завдань сучасної української освітянської системи, задекларованих у державних документах, вимагало й відповідної фахової підготовки майбутніх педагогічних працівників, удосконалення системи підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів для роботи в умовах інклюзивного навчання, на що звертали увагу вітчизняні вчені (Засенко & Колупаєва, 2014; Засенко & Прохоренко, 2019; Колупаєва, 2014a; Прохоренко та ін., 2020; Stepanova et al., 2020). На думку В. Засенка і А. Колупаєвої (2014), необхідно привести до міжнародних стандартів систему підготовки та перепідготовки педагогічних працівників з урахуванням освітніх потреб дітей із порушеннями психофізичного розвитку, у тому числі з порушеннями спектра аутизму, розробляючи та запроваджуючи відповідні навчальні програми та залучаючи профільні установи, громадські організації, які опікуються цими питаннями.

Новою постановою КМУ № 530 від 10.04.2019 р. “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання в дошкільних закладах”, а зі змінами 28.07.2021 р. № 769, що вносяться до цієї постанови Кабінету Міністрів України, інклюзивні групи почали утворюватись в обов'язковому порядку і забезпечувались асистентом вихователя, визначалися рівні підтримки в дошкільних закладах за висновком ІРЦ і копією реабілітаційної програми, медичним висновком, посвідченням особи, що отримує соціальну допомогу, створювалося інклюзивне освітнє середовище. Для дітей з порушенням інтелектуального розвитку створювався індивідуальний освітній план строком на 3 місяці.

Порядки організації інклюзивного навчання затверджувались в різній послідовності, але важливість інклюзивного підходу було регламентовано КМУ в кожній структурній ланці за принципами особисто-орієнтованого, індивідуального підходу, міждисциплінарного, командного, принципом підтримки самостійності дитини, принципом активного включення в освітній процес всіх його учасників, принципом варіативності в організації процесів навчання і виховання. Обов'язковими зазначалося: організація команди супроводу, складання ІПР, забезпечення якісної освіти та організація інклюзивного навчання. Крім того, було визначено навчальні заклади та установи незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, які можуть надавати освітні послуги: дошкільні заклади, середні загальноосвітні школи, гімназії, ліцеї, навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні заклади та ін.

Серед основних послуг визначено: (1) освітні, з урахуванням психофізичного розвитку кожної дитини; (2) психологічні; (3) соціально-педагогічні; (4) медичні та соціально-медичні; (5) юридичні; (6) інформаційні; (7) соціально-побутові.

Зміст і обсяг таких послуг повинен за “Порядком...” визначатися індивідуально, залежно від стану і потреб кожної дитини з обмеженими можливостями (Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 769 від 28.07.2021).

Розвиток інклюзивної освіти відбувається в умовах особливого соціокультурного статусу з урахуванням позитивів і досягнень диференційованого навчання (мова йдеться про різну міжвідомчу підпорядкованість). Міністерству освіти і науки підпорядковуються спеціальні дошкільні та шкільні заклади, ПМПК, навчально-реабілітаційні центри; Міністерству охорони здоров'я - оздоровчі центри, центри раннього втручання, будинки дитини; Міністерству соціальної політики - дитячі будинки-інтернати, центри соціально-педагогічної реабілітації, спеціальні дитячі будинки. Така міжвідомча розпорошеність для дітей з особливостями психофізичного розвитку створює низку труднощів щодо розбудови єдиної системи соціально-педагогічної допомоги та підтримки (Бондар, 2019).

Концепцією Нової української школи (НУШ) не залишилась поза увагою інклюзивна освіта (2016). Для таких дітей обов'язковими стали індивідуальні програми розвитку, зокрема, “корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід і необхідні засоби навчання” (Закон України “Про внесення змін до деяких законів щодо прав інвалідів”, 2011; Закон України “Про внесення змін до деяких законів про освіту щодо організації інклюзивного навчання”, 2014).

Відповідно до даних Міністерства освіти і науки України: у період із 2018/2019 н. р. по 2019/2020 н. р. кількість осіб з ООП, що здобували освіту в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти зросла у 2 рази (з 2 300 осіб з ООП до 4 681 осіб з ООП) (Інклюзивна освіта, п. 1.4.2 у інформаційно-аналітичному збірнику МОН України “Освіта в Україні: виклики та перспективи”. 2020).

Під час Всеукраїнської наради керівників департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій 27 травня 2021 року Міністром освіти і науки України Сергієм Шкарлетом було рекомендовано для дітей з ООП створення та функціонування в Україні структурних підрозділів, зокрема дошкільного структурного підрозділу і пансіону. Для цього Міністерство змінює нормативно-правову базу, зокрема розроблено проєкти нових положень про спеціальну школу та навчально- реабілітаційний центр (Шкарлет, 2021).

Таким чином, політика держави спрямована на підтримку і створення умов для розвитку, навчання, соціалізації особистості кожної дитини з ООП, починаючи з дошкільного віку.

інклюзивна освіта дошкільний

Дискусії

Розвиток інклюзивної освіти в Україні в ХХІ століття свідчить про високоморальний розвиток суспільства, про рівень сформованості в людей таких якостей, як: толерантність, гуманізм, доброзичливість. Ряд законодавчих документів, активізація досліджень з проблеми організації інклюзивного навчання в закладах освіти (Засенко & Колупаєва, 2014; Колупаєва, 2014а, 2014b; Ніколенко, 2017; Софій & Найда, 2007), ЗДО зокрема, дозволили стверджувати про важливість означеної проблеми, визначити здобутки та проблеми інклюзивної освіти в сучасній Україні.



Висновки

У результаті нашого дослідження ми проаналізували стан проблеми розвитку інклюзивної освіти в закладах дошкільної освіти України в ХХІ столітті, виявили соціокультурні та педагогічні зміни, що відбулися в цей період у державі. До соціокультурних змін відноситься: створення в Україні громадської організації “Громадська асоціація підтримки осіб з аутизмом “Сонячне коло”; курс країни на відкриття дошкільних навчальних закладів компенсуючого (санаторні, спеціальні) та комбінованого типу, де разом із здобуттям дошкільної освіти діти отримують корекційно-реабілітаційну допомогу; утворення центрів розвитку дитини (ЦРД), закладів нового типу (оздоровчі центри, центри раннього втручання, будинки дитини; дитячі будинки-інтернати, центри соціально-педагогічної реабілітації, спеціальні дитячі будинки). До педагогічних змін відноситься: розробка проєктів нових положень про спеціальну школу та навчально-реабілітаційний центр; Дотримання принципу особисто-орієнтованого підходу до роботи з дітьми (індивідуальні освітні плани; індивідуальні програми розвитку, зокрема, “корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід і необхідні засоби навчання”); створення інклюзивного освітнього середовища. Визначено умови прийняття дітей з різними порушеннями до інклюзивних груп у ДНЗ та їх наповнюваність.

Отримані результати дослідження свідчать про важливість роботи з раннього втручання та підготовку спеціалістів і батьків до роботи з дітьми, що мають різні порушення в розвитку. Перспективи нашої подальшої роботи вбачаємо в розробці змісту програм для роботи з дітьми з різними порушеннями розвитку та спрямованість навчання на підготовку до школи.



Література

Бондар, В.І. (2019). Диференційоване навчання дітей з особливостями інтелектуального розвитку в закладах загальної середньої школи. Актуальні питання корекційної педагогіки, 13, 5-18. https://doi.org/10.32626/2413- 2578.2019-13.5-18

Бондар, В.І., & Засенко, В.В. (Ред.). (2004). Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі: початкова ланка. Київ.

Гевко, І. (2019). Інклюзивна освіта в Україні: сучасний стан та проблеми розвитку. Науковий вісник МНУ імені В.О. Сухомлинського. Педагогічні науки, 1(64), 52-58. URL: http://mdu.edu.ua/?page_id=31377 Державна служба статистики України. (2022). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ Ервін, Е., & Кугельмас, Д. (2000). Підготовка вчителів і вихователів до роботи в інклюзивних класах та групах. Київ: Всеукраїнський фонд “Крок за кроком”. Закон України “Про внесення змін до деяких законів про освіту щодо організації інклюзивного навчання". (2014). № 1324-VI від 15 червня 2014 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1324-18#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб із особливими освітніми потребами до освітніх послуг". (2018). № 2541-VIII від 6 вересня 2018 р. URL: https://xn--80aagahqwyibe8an.com/zakon-ukrajiny/ zakon-ukrajini-pro-vnesennya-zmin-deyakih363448.html Закон України “Про внесення змін до деяких законів щодо прав інвалідів". (2011). № 4213-VI від 22.12.2011 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4213- 17#Text

Закон України “Про дошкільну освіту”. (2001). № 2628-III від 11.07.2001 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text Засенко В., & Прохоренко Л. (2019). Освіта “особливих” дітей: стратегія розвитку. Рідна школа, 3-4, 48-52.

Засенко, В., & Колупаєва, А. (2014). Діти з особливими потребами: пріоритетні напрями державної політики України в галузі освіти, соціального захисту й охорони здоров'я. Особлива дитина: навчання і виховання, 3, 20-29.

Колупаєва, А.А. (2014a). Інклюзивна освіта як модель соціального устрою. Особлива дитина: навчання і виховання, 2, 7-18. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/DLog_2014_2_3

Колупаєва, А.А. (2014b). Спеціальна освіта в Україні та модернізація освітньої галузі. Особлива дитина: навчання і виховання, 3(71), 7-12. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/DLog_2014_3_3

Колупаєва, А.А., & Савчук, Л.О. (2011). Діти з особливими потребами та організація їх навчання: навч.-метод. посіб. Київ: Видавнича група

“АТОПОЛ”. URL: http://www.ussf.kiev.ua/ieeditions/22/

Колупаєва, А.А., & Таранченко О.М. (2016). Інклюзивна освіта: від основ до практики (Монографія). Київ: ТОВ “АТОПОЛ”.

Колупаєва, А.А., Данілавічютє, Е.А., & Литовченко, С.В. (2012). Професійне співробітництво в інклюзивному навчальному закладі: навч.-метод. посіб. Київ: Видавнича група “А.С.К.”. URL: http://ussf.kiev.ua/ieeditions/?page_nom=3

Кремень, В.Г. (Ред.). (2016). Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні. (До 25-річчя незалежності України). Нац. акад. пед. наук України. Київ: Педагогічна думка. URL: https://mon.gov.ua/storage/ app/media/nrk/Analitychni-materialy/7-natsionalna-dopovid-pro-stan-i-rozvitok- osviti-v-ukraini.pdf

Лист МОНмолодьспорт “Про запровадження навчальної дисципліни “Основи інклюзивної освіти””. (2012). № 1/9-456 від 18.06.12 року. URL: http:// ru.osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/29928/

Миронова, С.П., & Буйняк, М.Г. (2013). Погляди педагогів спеціальних закладів на проблеми інклюзивної освіти. Зб. наук. пр. Кам'янець-Поділ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Серія соціально-педагогічна, 23(2), 16-23. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/znpkp_sp_2013_23(2) 4

Ніколенко, Л.М. (2017). Розвиток соціальних навичок у дітей з порушеннями аутичного спектра в умовах інтеграційного дитячого оздоровчого табору. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія “Педагогіка і психологія”. Педагогічні науки, /(13), 67-72. URL: https://pedpsy.duan.edu.ua/ images/PDF/2017/1/11.pdf

Постанова Кабінету Міністрів України “Положення про ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти”. (2018). № 617 від 22 серпня 2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/617-2018-%D0%BF#Text

Постанова Кабінету Міністрів України “Порядок організації навчання у загальноосвітніх навчальних закладах”. (2011). № 872 від 15 серпня 2011 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/872-2011-%D0%BF#Text

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти”. (2019). № 530 від 10 квітня 2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2019- %D0%BF#Text

Прохоренко, Л.І., Бабяк, О.О., & Баташева, Н.І. (2020). Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами: стратегія реалізації. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 2(1), 1-6. https://doi. org/10.37472/2707-305X-2020-2-1-7-5

Сак, Т.В. (2012). Технологія зворотного зв'язку в інклюзивному навчанні. Дефектологія. Особлива дитина: навчання і виховання, 4(64), 2-5.

Семенова, В.М. (2013). Освітні процеси в Україні 90-х рр. ХХ ст.: між

досягненнями та проблемами (за матеріалами колегії Міністерства освіти

України). Література та культура Полісся, 72, 313-327. URL: http://www. irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN

Скрипник, Т.В. (2013). Стандарти психолого-педагогічної допомоги дітям з розладами аутичного спектра: навч.-метод. посіб. Київ: Педагогічна думка.

Софій, Н. (2007). Забезпечення рівного доступу до якісної освіти для дітей з особливими освітніми потребами через створення умов для навчання у загальноосвітніх (дошкільних) закладах. Післядипломна освіта в Україні, 2, 75-78.

Софій, Н.З., & Найда, Ю.М. (2007). Концептуальні аспекти інклюзивної освіти. У Л.І. Даниленко (Ред.), Інклюзивна школа: особливості організації та управління: навч.-метод. посіб. (с. 9-17). Київ. URL: http://ussf.kiev.ua/ iearticles/72/

Шевців, З.М. (2016). Основи інклюзивної педагогіки: підруч. Київ: Центр учб. літ.

Шкарлет, С. (2021). МОН захищатиме права дітей з особливими освітніми потребами, не припускаючи безпідставного скорочення мережі спецшкіл. Всеукраїнська нарада керівників департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій (27 травня 2021 р.). URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-zahishatime-prava-ditej-z-osoblivimi-

osvitnimi-potrebami-ne-pripuskayuchi-bezpidstavnogo-skorochenn

Andrews, J., & Lupart, J. (2000). The Inclusive Classrom: Educating Exceptional Children (2^nd ed.) (Chapters 2, 7, 8, р. 25-48). Scarborough, ON: Nelson Canada.

Stepanova, T., Shapochka, K., Vdovychenko, R., Babaian, Y., & Ivanets, N. (2020). Formation of inclusive values as development of democratic values. Amazonia Investiga, 9(29), 107-115. https://doi.org/10.34069/AI/2020.29.05.13



References

Andrews, J., & Lupart, J. (2000). The Inclusive Classrom: Educating Exceptional Children (2^nd ed.) (Chapters 2, 7, 8, р. 25-48). Scarborough, ON: Nelson Canada.

Bondar, VI. (2019). Diferencijovane navchannya ditej z osoblivostyami intelektualnogo rozvitku v zakladah zagalnoyi serednoyi shkoli [Differentiated Education of Children with Special Features of Intellectual Development in General Secondary Schools]. Aktualni pitannya korekcijnoyi pedagogiki - Actual Issues of Correctional Pedagogy, 13, 5-18. https://doi.org/10.32626/2413-2578.2019-13.5- 18 [in Ukrainian].

Bondar, VI., & Zasento, VV (Eds.). (2004). Dity z osoblivimi potrebami u zagalnoosvitnomu prostori: pochatkova lanka [Children with Special Needs in the General Educational Space: the Initial Link]. Kyiv [in Ukrainian].

Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny [State Statistics Service of Ukraine], (2022). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].

Erwin, E., & Kugelmas, D. (2000). Pidhotovka vchyteliv i vykhovateliv do roboty v inklyuzyvnykh klasakh ta hrupakh [Training of Teachers and Educators to Work in Inclusive Classes and Groups]. Vseukrayins'kyy fond “Krok za krokom” - All-Ukrainian Foundation “Step by Step”. Kyiv [in Ukrainian].

Gevko, I. (2019). Inklyuzyvna osvita v Ukrayini: suchasnyy stan ta problemy rozvytku [Inclusive Education in Ukraine: Current State and Development Problems]. Naukovyy visnyk MNU meni V.O. Sukhomlyns'koho. Pedahohichni nauky -

Scientific Bulletin of VO. Sukhomlynskyi MNU. Pedagogical sciences, 1(64), 5258. URL: http://mdu.edu.ua/?page_id=31377 [in Ukrainian].

Kolupaeva, A.A. (2014a). Inklyuzyvna osvita yak model' sotsial'noho ustroyu [Inclusive Education as a Model of Social Organization]. Osoblyva dytyna: navchannya i vykhovannya - A Special Child: Education and Upbringing, 2, 7-18. URL:_http://nbuv.gov.ua/UJRN/DLog_2014_2_3 [in Ukrainian].

Kolupaeva, A.A. (2014b). Spetsial'na osvita v Ukrayini ta modernizatsiya osvitn'oyi haluzi [Special Education in Ukraine and Modernization of the Educational Sector]. Osoblyva dytyna: navchannya i vykhovannya - A Special Child: Education and Upbringing, 3(71), 7-12. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/

DLog_2014_3_3 [in Ukrainian].

Kolupaeva, A.A., & Savchuk, L.O. (2011). Dity z osoblyvymy potrebamy ta orhanizatsiya yikh navchannya [Children with Special Needs and the Organization of their Education]: navch.-metod. posib. Kyiv: “ATOPOL” Publishing Group. URL: http://www.ussf.kiev.ua/ieeditions/22/ [in Ukrainian].

Kolupaeva, A.A., & Taranchenko, O.M. (2016). Inklyuzyvna osvita: vid osnov do praktyky [Inclusive Education: from Basics to Practice] (Monohrafiya - monograph). Kyiv: “ATOPOL” LLC [in Ukrainian].

Kolupaeva, A.A., Danilavichyutye, E.A., & Lytovchenko, S.V (2012). Profesijne spivrobitnictvo v inklyuzivnomu navchalnomu zakladi [Professional cooperation in an inclusive educational institution]: navch.-metod. posib. Kyiv: “A.S.K.” Publishing Group. URL: http://ussf.kiev.ua/ieeditions/?page_nom=3 [in Ukrainian].

Kremen, V.G. (Ed.). (2016). Natsional'na dopovid' pro stan i perspektyvy rozvytku osvity v Ukrayini (Do 25-richchya nezalezhnosti Ukrayiny) [National Report on the State and Prospects of Education Development in Ukraine (To the 25th anniversary of Ukraine's independence)]. Nats. akad. ped. nauk Ukrayiny - National Acad. Ped. of Sciences of Ukraine. Kyiv: Pedagogical Thought. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/nrk/Analitychni-materialy/7-natsionalna- dopovid-pro-stan-i-rozvitok-osviti-v-ukraini.pdf [in Ukrainian].

Lyst MONmolodsport “Pro zaprovadzhennya navchal'noyi dystsypliny “Osnovy inklyuzyvnoyi osvity”” [The letter of the Ministry of Youth and Sports “About the Introduction of the Educational Discipline “Fundamentals of inclusive education””]. (2012). No. 1/9-456 dated 06.18.12. URL: http://ru.osvita.ua/ legislation/Vishya_osvita/29928/ [in Ukrainian].

Myronova, S.P., & Buynyak, M.G. (2013). Pohlyady pedahohiv spetsial'nykh zakladiv na problemy inklyuzyvnoyi osvity [Views of Teachers of Special Institutions on the Problems of Inclusive Education]. Zb. nauk. pr. Kam'yanets'-Podil. nats. un-tu im. Ivana Ohiyenka. Seriya sotsial'no-pedahohichna - Coll. of Science Kamianets-Podil Ave. National University named after Ivan Ohienko. The Series is Socio-Pedagogical, 23(2), 16-23. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkp_ sp_2013_23(2) 4 [in Ukrainian].

Nikolenko, L.M. (2017). Rozvytok sotsialnykh navychok u ditey z porushennyamy autychnoho spektra v umovakh intehratsiynoho dytyachoho ozdorovchoho taboru [Development of Social Skills in Children with Autism Spectrum Disorders in the Conditions of an Integration Children's Health Camp]. Visnyk universytetu imeni Alfreda Nobelya. Seriya “Pedahohika i psykholohiya”. Pedahohichni nauky. - Bulletin of Alfred Nobel University. “Pedagogy and Psychology” Series. Pedagogical Sciences, /(13), 67-72. URL: https://pedpsy.duan.edu.ua/images/ PDF/2017/1/11.pdf [in Ukrainian].

Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy “Polozhennya pro resursnyy tsentr pidtrymky inklyuzyvnoyi osvity” [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “Regulations on the Resource Center for Support of Inclusive Education ”]. (2018). № 617 dated August 22. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/617- 2018-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy “Poryadok orhanizatsiyi navchannya u zahal'noosvitnikh navchal'nykh zakladakh” [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “Procedure for Organization of Training in General Educational Institutions”]. (2011). № 872 dated August 15, 2011. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/872-2011-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy “Pro zatverdzhennya Poryadku orhanizatsiyi inklyuzyvnoho navchannya u zakladakh doshkil'noyi osvity” [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On Approval of the Procedure for Organizing Inclusive Education in Preschool Education Institutions”]. (2019). № 530 dated April 10, 2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2019- %D0%BF#Text [in Ukrainian].

Prokhorenko, L.I., Babyak, O.O., & Batasheva, N.I. (2020). Psykholohichnyy suprovid ditey z osoblyvymy osvitnimy potrebamy: stratehiya realizatsiyi [Psychological Support of Children with Special Educational Needs: Implementation Strategy]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi pedahohichnykh nauk Ukrayiny - Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 2(1), 1-6. https://doi. org/10.37472/2707-305X-2020-2-1-7-5 [in Ukrainian].

Sack, T.V. (2012). Tekhnolohiya zvorotnoho zvyazku v inklyuzyvnomu navchanni [Feedback Technology in Inclusive Education]. Defektolohiya. Osoblyva dytyna: navchannya i vykhovannya. - Defectology. A Special Child: Education and Upbringing, 4(64), 2-5 [in Ukrainian].

Scarlet, S. (2021). MON zakhyshchatyme prava ditey z osoblyvymy osvitnimy potrebamy, ne prypuskayuchy bezpidstavnoho skorochennya merezhi spetsshkil [The Ministry of Education and Culture will Protect the Rights of Children with Special Educational Needs, not Assuming an Unreasonable Reduction in the Network of Special Schools]. Vseukrayinska narada kerivnykiv departamentiv (upravlin') osvity i nauky oblasnykh, Kyyiv'koyi miskoyi derzhavnykh administratsiy - All-Ukrainian Meeting of Heads of Departments of Education and Science of Regional and Kyiv City State Administrations (May 27, 2021). URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-zahishatime-prava-ditej-z-osoblivimi-

osvitnimi-potrebami-ne-pripuskayuchi-bezpidstavnogo-skorochenn [in Ukrainian].

Semenova, V.M. (2013). Osvitni protsesy v Ukrayini 90-kh rr. XX st.: mizh dosyahnennyamy ta problemamy (za materialamy kolehiyi Ministerstva osvity Ukrayiny) [Educational Processes in Ukraine in the 90s of the 20th Century: between Achievements and Problems (Based on the Materials of the Collegium of the Ministry of Education of Ukraine)]. Literatura ta kul'tura Polissya - Polissia Literature and Culture, 72, 313-327. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/ cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN [in Ukrainian].

Shevtsiv, Z.M. (2016). Osnovy inklyuzyvnoyi pedahohiky [Basics of Inclusive Pedagogy]: pidruchnyk - textbook. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].

Skrypnyk, T.V. (2013). Standarty psykholoho-pedahohichnoyi dopomohy dityam z rozladamy autychnoho spectra [Standards of Psychological and Pedagogical Assistance to Children with Autism Spectrum Disorders]: navch.-metod. posib. Kyiv: Pedagogical Thought [in Ukrainian].

Sofiy, N. (2007). Zabezpechennya rivnoho dostupu do yakisnoyi osvity dlya ditey z osoblyvymy osvitnimy potrebamy cherez stvorennya umov dlya navchannya u zahalnoosvitnikh (doshkil'nykh) zakladakh [Ensuring Equal Access to Quality Education for Children with Special Educational Needs through the Creation of Conditions for Learning in General Education (Preschool) Institutions]. Pislyadyplomna osvita v Ukrayini - Postgraduate Education in Ukraine, 2, 7578 [in Ukrainian].

Sofiy, N.Z., & Naida, Y.M. (2007). Kontseptual'ni aspekty inklyuzyvnoyi osvity [Conceptual Aspects of Inclusive Education]. In L.I. Danylenko (Ed.), Inklyuzyvna shkola: osoblyvosti orhanizatsiyi ta upravlinnya - Inclusive School: Peculiarities of Organization and Management (p. 9-17). Kyiv. URL: http://ussf. kiev.ua/iearticles/72/ [in Ukrainian].

Stepanova, T., Shapochka, K., Vdovychenko, R., Babaian, Y, & Ivanets, N. (2020). Formation of inclusive values as development of democratic values. Amazonia Investiga, 9(29), 107-115. https://doi.org/10.34069/AI/2020.29.05.13

Zakon Ukrainy “Pro doshkilnu osvitu” [The Law of Ukraine “On preschool education”]. (2001). № 2628-III from 11.07.2001. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2628-14#Text [in Ukrainian].

Zakon Ukrainy “Pro vnesennya zmin do deyakih zakoniv shhodo prav invalidiv” [The Law of Ukraine “On Amendments to Some Laws Regarding the Rights of Disabled People”]. (2011). № 4213-VI from December 22 2011. https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/4213-17#Text [in Ukrainian].

Zakon Ukrainy “Pro vnesennya zmin do deyakih zakoniv Ukrayini shhodo dostupu osib iz osoblivimi osvitnimi potrebami do osvitnih poslug” [The Law of Ukraine “On Amendments to Certain Laws on Education Regarding the Organization of Inclusive Education”]. (2018). № 2541-VIII from September 6 2018. URL: https://xn--80aagahqwyibe8an.com/zakon-ukrajiny/zakon-ukrajini-pro-vnesennya- zmin-deyakih363448.html [in Ukrainian].