Психологічна підготовка молодших бакалаврів дошкільної освіти у закладах фахової передвищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Психологічна підготовка молодших бакалаврів дошкільної освіти у закладах фахової передвищої освіти

Ткач Тамара

доктор психологічних наук, професор

Анотація

Мета. У статті розглядаються психологічні засади підготовки молодших бакалаврів з дошкільної освіти в педагогічних закладах передвищої освіти. Така підготовка має бути спрямована на формування в студентів здатності психологічно компетентно вирішувати завдання та практичні проблеми в галузі дошкільної освіти. Це передбачає застосування знань із загальних психолого-педагогічних теорій та їх врахування в методиках дошкільної освіти, що характеризуються складністю та невизначеністю умов. Підготовка молодших бакалаврів в процесі передвищої освіти має бути спрямована на професійне володіння вихователями ЗДО методами та засобами психологічної діяльності та практичної роботи з дітьми. бакалавр освіта психологічний

Методи та методики дослідження. У прoцесі дoслідження викoристoвувaлися метoди теoретичного аналізу, конкретизації окремих концептуальних положень, конструювання, моделювання і систематизації.

Результати. З метою створення спеціальних умов для прояву студентами психологічної готовності до роботи з дітьми дошкільного віку нами розроблена психолого-педагогічна модель підготовки молодших бакалаврів дошкільної освіти. У статті презентується структура цієї моделі за етапами її реалізації. Основними структурними компонентами психолого-педагогічної моделі підготовки молодших бакалаврів є мотиваційний, професійно- практичний, особистісно-професійний. Модель побудована з урахуванням, того, що дошкільна освіта є ключовою в освітній системі України. У дітей дошкільного віку відбуваються численні зміни в їх фізичній, психологічній і соціально-культурній сферах. Вони перебувають на початковому етапі когнітивного розвитку, протягом якого прагнуть до психічної стабілізації, та мають активний інтерес до навколишньої дійсності й набуття нових навичок. З огляду на це модель передбачає, що майбутній працівник ЗДО має знати, що в психофізичному розвитку дітей особливе значення має не тільки освітня діяльність, а й особистісний вплив вихователя на них в умовах дошкільного закладу, що його увага має бути зосереджена на турботі про освіту та інтелектуальний розвиток дітей до початку навчання їх в школі, адже завдяки початковим успіхам діти можуть зміцнити свою самооцінку, набути віри у власні сили та охоче відвідувати школу.

Висновки. На основі результатів дослідження робиться висновок, що молодші бакалаври мають усвідомлювати: серед багатьох соціопсихологічних факторів, які впливають на освіту дітей дошкільного віку, є передусім їхня психологічна підготовленість до роботи з урахуванням їхніх психологічних особливостей, спільна участь батьків і вихователів ЗДО та своєчасне створення «раннього» освітнього середовища ЗДО.

Ключові слова: дитяча психологія, педагогічна психологія, ефективне

спілкування, молодший бакалавр, діти дошкільного віку, заклади передвищої освіти.

Psychological Training of Junior Bachelors of Preschool Education in Institutions of Vocational Pre-higher Education

Tamara Tkach1

Dr. Sc. in Psychology, Professor

Abstract

The goal. The article deals with the psychological principles of training junior bachelors of preschool education in pedagogical institutions of pre-higher education. Such kind of training should be aimed at forming in students the ability to psychologically competently solve tasks and practical problems in the field of preschool education. This involves the application of knowledge from general psychological and pedagogical theories and their consideration in the methods of preschool education, which are characterized by the complexity and uncertainty of conditions. The training of junior bachelors in the process of pre-higher education should be aimed at the professional mastery of educators of institutions of pre-higher education with methods and means of psychological activity and practical work with children.

Methods. Methods of theoretical analysis, specification of individual conceptual provisions, construction, modeling, and systematization were used in the research process.

Results. In order to create the special conditions for students to demonstrate their psychological readiness to work with preschool children, we have developed a psychological and pedagogical model for training junior bachelors of preschool education. The article presents the structure of this model according to the stages of its implementation. The main structural components of the psychological and pedagogical model of training junior bachelors are motivational, professional- practical, and personal-professional. The model is built taking into account the fact that preschool education is the key one in the educational system of Ukraine. Preschool children are apt to numerous changes in their physical, psychological, and socio-cultural spheres. They are at the initial stage of cognitive development, during which they strive for mental stabilization, and have an active interest in the surrounding reality and acquiring new skills. In view of this, the model assumes that the future employee of institutions of pre-higher education should know that in the psychophysical development of children, not only educational activities are of particular importance, but also the personal influence of the educator on them in the conditions of a preschool institution, that his /her attention should be focused on caring for education and intellectual development of children before they start studying at school. Thanks to initial success, children can strengthen their self-esteem, gain faith in their own strength and attend school with pleasure.

Conclusions. Based on the results of the study, it is concluded that junior bachelors should be aware: among the many socio-psychological factors that affect the education of preschool children, there is first of all their psychological readiness for work as well as their psychological characteristics; the common participation of parents and educators of preschool children and the timely creation of "early" educational environment of institutions of pre-higher education.

Key words: child psychology, pedagogical psychology, effective communication, junior bachelor, preschool children, institutions of pre-higher education.

Вступ

ХХІ століття вимагає від людей нового - інноваційного та альтернативного мислення, а також активності та загальногрупових цілеспрямованих дій. Це актуалізує людину до значно більшої, ніж будь-коли, професійної мобільності та систематичного й ефективного навчання упродовж всього життя. Будучи громадянином сучасності майбутній фахівець має дотримуватися чотирьох принципів освіти, зокрема він має вміти: «вчитися пізнавати», «вчитися діяти», «вчитися жити разом» і, насамперед, «вміти навчитися жити» (Delors, 1996). Саме в цьому полягають провідні тенденції розвитку світової системи освіти, її відповідність запитам сучасної молоді, яка потребує впровадження різноманітних модернізованих моделей освіти, постійного оновленого змісту навчання, гнучких і комфортних форм організації освіти, які будуть ефективно супроводжувати майбутніх фахівців в їхньому професійному зростанні.

У руслі зазначених тенденцій все більшої уваги має приділятися психологічній освіті молодших бакалаврів дошкільної освіти як важливому фактору підготовки педагогічних кадрів. У закладах передвищої (дошкільної) освіти молодші бакалаври мають осмислити роль їхніх знань з психології в освіті дітей з самого раннього віку. Поряд з роллю батьків, психологічно обізнаному вихователю в цій місії відводиться провідна роль, оскільки дошкільна освіта є одним із головних розвивальних ресурсів за своєю змістовною потенційною ємністю, що не поступається жодній з наступних щаблів освіти.

Сучасна система дошкільної освіти розвивається як відкрита, варіативна, орієнтована на надання якісної освіти дітей дошкільного віку. У зв'язку з цим дедалі гострішою стає потреба у вихователях- професіоналах, здатних самостійно приймати відповідальні рішення та прогнозувати їх можливі наслідки з урахуванням змінних соціально-економічних умов, загальної ситуації в системі освіти, що неможливо без їхньої психологічної компетентності.

Психологічна підготовка майбутніх вихователів завжди була актуальною. Однак на сучасному етапі розвитку суспільства до психологічної підготовки вихователів ставляться підвищені вимоги, зростає потреба у високій професійно-психологічній компетентності працівників, які здатні працювати з дітьми, враховуючи їхні вікові (типові) особливості й індивідуальні відмінності.

Ми вважаємо, що в контексті зростаючої ролі передвищої освіти, здійснюваної у фахових (педагогічних) коледжах, підготовка молодших бакалаврів має набувати нового смислу через нагальну потребу удосконалити психологічну підготовленість молодших бакалаврів до діяльності в закладах дошкільної освіти. Це передбачення зумовлює необхідність теоретичного дослідження психологічних засад формування у молодших бакалаврів дошкільної освіти поглиблених знань з психології та психологічних умінь і навичок. Це дасть змогу забезпечити заклади дошкільної освіти висококваліфікованими вихователями, спроможними створити психолого-педагогічні (розвивальні) умови для повноцінного психічного генезису кожної дитини, її підготовки до школи і життя в соціумі.

Отже, мета статті - описати розроблену психолого- педагогічну модель психологічної підготовки молодших бакалаврів дошкільної освіти для професійної діяльнсті в умовах ЗДО; репрезентувати сучасні розвідки польських дослідників психології дошкільників, які варто враховувати у передвищій освіті майбутніх вихователів ЗДО.

Об'єкт дослідження - психологічні засади підготовки молодших бакалаврів дошкільної освіти у фахових коледжах.

Предмет дослідження - психологічна підготовка майбутніх вихователів на етапі передвищої освіти.

Теоретичні основи дослідження

Теоретичні основи дослідження становлять принципи системного підходу, які розроблялися в працях С. Максименка та ін. (2020); А. Нерубасської (2019); методологічні принципи та механізми психологічного дослідження в роботах Ю. Швалба (2018); компетентнісного підходу І. Беха (2015), В. Кременя (2015). Вивчення монографічних праць вітчизняних і зарубіжних вчених, результатів психологічних досліджень переконує, що одним із вирішальних чинників підготовки студентів у закладах вищої (педагогічної) освіти є професійне становлення і психологічна підготовленість майбутніх фахівців. Так, наприклад, В. Панок (2013) розробляв концептуальні перспективи професійного становлення практичних психологів. Дослідники І. Ендеберя та І. Новік (2017) здійснювали методологічний аналіз проблеми професійного становлення майбутніх практичних психологів. Л. Калмикова та Н. Харченко (2013) розробляли методику викладання дитячої психології та дошкільної педагогіки у фахових (педагогічних) коледжах, методику викладання фахових дисциплін дошкільної освіти (Харченко & Калмикова, 2020). Окрім того вивчалися ресурсні можливості хмарних технологій у підготовці фахівців дошкільної освіти (Калмикова, Харченко & Мисан, 2022).

На підставі опрацьованих результатів розвідок з психології польських дослідників, які є важливими в контексті цієї статтіможемо зробити такі узагальнення: сучасна дослідниця дитячої психології М. Щепська-Пустковська пише про природну дитячу особливість, а саме: про постійну зацікавленість оточуючим (Szczepska-

Pustkowska, 2011). Завдяки їй діти знайомляться з навколишнім світом, намагаються його організовувати на власний розсуд, цим самим шукають власне місце в ньому (Szczepska-Pustkowska, 2011). Особливу роль в сфері психічного розвитку дитини, зокрема розвитку мислення, дослідники відводять вихователям. Про це стверджує польська дослідниця Д. Клус-Станська, вивчаючи феномен дитячого мислення (Klus-Stanska, 2008). Е. Філіпяк вивчала потенційні можливості дитини дошкільного віку до навчання (Filipiak, 2018). Я. Ушинська-Ярмоц вважає, що виховання інтересу дітей до творчості має велике значення на ранньому і дошкільному етапах життя дитини (Uszynska-Jarmoc, 2011). Всі ці розвідки збагачують дитячу психологію і озброюють викладачів фахових коледжів новими даними про психологію дошкільника, які враховуватимуться в підготовці молодших бакалаврів дошкільної освіти.

Методи дослідження

У процесі дослідження викoристoвувaлися методи

теоретичного аналізу, а саме ретроспективний і порівняльний аналіз психологічної літерaтури, конкретизації окремих концептуальних положень психолого-педагогічної теорії, конструювання, моделювання і систематизації процесу й результату психологічної підготовки молодших бакалаврів в закладах передвищої освіти.

Результати

З 2020 року українські коледжі та технікуми в Україні розпочали надавати здобувачам фахову передвищу освіту, в межах якої готують «молодших бакалаврів» замість «молодших спеціалістів». Справа в тому, що останні п'ять років після схвалення Закону «Про вищу освіту» коледжі та технікуми існували у «невизначеному стані». Відтепер до сфери фахової передвищої освіти входять фахові коледжі. До них вступають особи, які можуть здобувати фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти, профільної середньої освіти (незалежно від здобутого профілю), професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти або вищої освіти. Особи, які здобувають фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти, зобов'язані одночасно виконати освітню програму профільної середньої освіти професійного спрямування («Про фахову передвищу освіту». Закон України, 2019).

Особливості психологічної підготовки молодших бакалаврів з дошкільної освіти значною мірою визначаються соціальним замовленням суспільства згідно з сучасними вимогами, національною системою освіти України, традиціями, рівнем розвитку і статусом психології як науки. Професія вихователя ЗДО (і одночасно обізнаного дитячого психолога) належить до так званої «соціономічної» групи професій (зорієнтованої на суспільні проблеми, проблеми соціалізації особистості) і передбачає спілкування з батьками різного віку, і, перш за все, з дітьми дошкільного віку. Тому в процесі підготовки молодших бакалаврів виникає необхідність акцентування уваги на їх практико- орієнтованій психологічній підготовці, адже за відносно короткий термін навчання вони мають бути готовими до безпосередньої роботи з дітьми, враховуючи їхні унікальні особливості.

За теперішнього часу в процесі психологічної підготовки молодших бакалаврів дошкільної освіти викладачі фахових коледжів здебільшого орієнтуються на два підходи: традиційний та інноваційний. У контексті першого підходу здобувачів націлюють на взаємовідносини між вихователем і дитиною, які безпосередньо залежать від дорослого, його дбайливого, уважного, терплячого й тактовного ставлення: від поваги до дитини з перших днів її життя до змістовного та емоційно доброзичного спілкування з нею. Другий підхід спрямований на формування у здобувачів ставлення до дитини не просто як до майбутньої людини - вона вже людина, а як до особистості, про що дорослі забувають або зовсім не усвідомлюють це, або часто не зважають на це, або зовсім не беруть до уваги. Інколи сучасний психосоціальний контекст диктує викладачам фахових коледжів здійснювати підготовку молодших бакалаврів у взаємодії різних шляхів, що забезпечують розвиток дітей. У якості змісту психологічної освіти молодших бакалаврів дошкільної освіти має виступати доцільна інтеграція дисциплін психологічного спрямування, яка надасть змогу здійснювати надійну й ефективну психологічну підготовку студентів до майбутньої професійної діяльності в закладах дошкільної освіти. В цьому руслі феномен дитячої психології, варто розглядати як автономну область знання, яка органічно об'єднує навколо себе інші галузі психології, що уточнюють, розширюють і поглиблюють наукову інформацію про психіку дітей та її еволюцію на дошкільному етапі онтогенезу. На це насамперед педагогічна психологія, психолінгвістика розвитку, психофізіологія, нейропсихологія та ін. психологічні дисципліни в їх загальних основах.

Однак, незважаючи на безперечну теоретичну та прикладну значущість багаточислених досліджень з професійної освіти, слід зазначити, що проблема психологічної підготовки молодших бакалаврів у фахових (педагогічних) коледжах залишається відкритою для теоретичного осмислення та експериментального вивчення, оскільки інформаційно-прагматична система навчання у цих закладах не достатньою мірою зорієнтована на ефективне вирішення цієї психологічно-прикладної проблеми.

З огляду на це, ми орієнтуючись на мету нашого дослідження передбачили розробку моделі психологічної підготовки молодших бакалаврів дошкільної освіти для забезпечення їхньої професійної діяльнсті в умовах ЗДО. На нашу думку, по-перше, молодші бакалаври як майбутні вихователі мають бути готовими і здатними розробляти системи заходів для створення належного, розвивального за своєю суттю, освітнього середовища. Цілі створення такого середовища - це постійна підтримка всебічного психічного розвитку дитини. По-друге, для успішної реалізації такої підтримки на практиці від молодшого бакалавра потребується володіння сучасними психологічними знаннями і технологіями, які презентовані різними науковими школами.

Для якісної підготовки молодших бакалаврів дошкільної освіти стратегічно-психологічна організація освітнього процесу має здійснюватися протягом всього періоду оволодіння ними професією. В зв'язку з цим ми пропонуємо психолого-педагогічну модель підготовки молодших бакалаврів дошкільної освіти. У якості системоутворювального зв'язку виступає завдання психологічної обізнаності і компетентності молодших бакалаврів дошкільної освіти, психологічна готовність до професійної діяльності в умовах ЗДО. В структурі моделі запропоновано п'ять циклічних етапів, які взаємопов'язані і взаємозумовлені (рис. 1).

Перший етап - це вихід за межі предметної галузі освітньої діяльності та фокусування уваги на особистості молодшого бакалавра, особливостях його когнітивної сфери, емоційно-вольової сфери, на його індивідуально-психологічному профілі. На цьому етапі передбачається визначення зони найближчого розвитку і зони актуального розвитку, що сприяє в подальшому розвиток здатностей студента, збагаченню його вже набутих і формуванню нових психологічних знань та компетенцій, потрібних для роботи з дошкільниками.

Другий етап передбачає окреслення площини особистісних, когнітивних і інших змін в процесі психологічної підготовки. Головним механізмом цього процесу виступає опосередкування власне когнітивних процесів різноманітними способами взаємодії учасників навчального процесу, які в подальшому трансформуються на взаємини з дітьми.

На третьому етапі визначається вектор розвитку рефлексії, вектор розвитку суб'єктності, вектор розвитку самосвідомості. Завдяки впевненості у собі, у ступені самосприйняття молодший бакалавр набуває опори для усвідомлення себе як суб'єкта навчальної діяльності та побудови конструктивної стратегії фахової поведінки, усвідомлення себе як суб'єкта інтеракції з дітьми, який розуміє психічні властивості дитини. Це відбувається з метою подолання навчальних труднощів фахової профорієнтації і гармонізації саморозвитку як особистості у цілому.

Рис. 1

Психолого-педагогічна модель психологічної підготовки молодших бакалаврів дошкільної освіти

На четвертому етапі вирішується завдання оволодіння фахово-орієнтованими соціально-психологічними знаннями, вкрай важливими для роботи з дошкільниками, та здійснюється розвиток професійних здатностей: комунікативної компетентності, рефлексії, суб'єктності, позитивного самоставлення, саморегуляції. Таким чином, на цьому етапі відбувається оптимізація й інтенсифікація адаптаційного періоду навчання в фаховому коледжі, встановлення взаєморозуміння та підтримки у відносинах партнерства і співробітництва у студентській навчальній групі, необхідних згодом в роботі з дітьми. За цих умов формуються початкові навички прояву професійної емпатії та побудови гармонійної взаємодії з дошкільниками.

На п'ятому етапі здійснюється аналіз застосування нового психологічного знання, використання його на педагогічній практиці та втілення у подальший педагогічний досвід, професійну поведінку та відносини з дітьми. Також детермінуються труднощі в цьому практичному процесі. Тому викладачам в роботі з молодшими бакалаврами доцільно організовувати на цьому етапі обговорення різних професійних ситуацій, в яких вони опинилися, на педагогічній практиці в ЗВО, описати пов'язані з ними емоції та спробувати використати цей досвід у подальшій практичній діяльності.

Як засвідчує рис. 1, проходження всіх етапів призведе до початку наступного - нового «обігу» цих етапів. Таким чином цей процес має циклічний характер. Як видно, на рис. 1 запропонована психолого-педагогічна модель психологічної підготовки молодших бакалаврів дошкільної освіти, що орієнтована на взаємодію кількох колективних суб'єктів освітнього середовища фахового коледжу - студенти, їх одногрупники, викладацький склад, досвідчені вихователі, діти дошкільного віку батьки. Така комплексна модель дає можливість розробити індивідуальний маршрут психологічної і професійно-педагогічної підготовки молодших бакалаврів дошкільної освіти на етапі передвищої освіти.

Для змістового наповнення четвертого етапу психологічної підготовки майбутнього вихователя ЗДО, передбаченого цією моделлю, пропонуємо деякі, важливі на наш погляд, психологічні ідеї і дослідження, зокрема сучасних польських дослідників психології дітей дошкільного віку, які варто впроваджувати в освітній процес фахових коледжів.

Важливе значення у психологічній підготовці молодших бакалаврів дошкільної освіти має концепція Ж. Піаже (Пиаже, 1994). Вчений вважає, що процес соціалізації дитини визначається не залежностями одного певного типу, а різними типами взаємодії дитини із середовищем (природним чи соціальним); як фізично- природне, так і інтелектуальне середовище по-різному діють на дитину на різних стадіях розвитку, і завдання психологічно обізнаного вихователя в тому і полягає, щоб виявити ці різні типи впливу. Цей видатний психолог уважає, що дослідження інтелектуального розвитку дитини має відбуватися не в глобальних цілісностях, а в конкретних системах відносин і взаємозалежностей. Поняттям асиміляції та акомодації у концепції Ж. Піаже належить основна роль у поясненні генези психічних функцій дитини (Пиаже, 1994). Ще одна думка Ж. Піаже, корисна для майбутніх вихователів, - це його припущення, що всі види знань людина отримує (навіть у ранньому віці) через власний і незалежний досвід. Може здатися, що Ж. Піаже в цей момент ніби відсуває роль вихователів на другий план. Насправді він ставить вихователя в абсолютно нову позицію, надаючи йому нову професійну роль. Вчений чітко зазначає, що спільна діяльність дитини і вихователя в зоні її розвитку спрямована на те, щоб вона стала самокерованою, автономною, щоб збільшити репертуар власних засобів навчання (там само).

Крім того, потрібно звертати увагу студентів на те, що діти дошкільного віку вже від народження є різними, унікальними, неповторними, розуміння яких завдає дорослим багато клопоту. Така установка є провідною в педагогічних поглядах польського вченого Я. Корчака (Korczak, 2013). Ці його психологічні погляди актуальні і донині. Їх має осмислити кожний майбутній вихователь. Він зауважив: насправді, діти здебільшого змушені дублювати думки та поведінку дорослих. Дорослим видається, що вони все знають і все розуміють про дитину. Особливо, у випадку роботи з маленькими дітьми, вони дають собі право приймати рішення за них, мають готові відповіді та рішення, які вимагають від дитини реалізовувати дії за поданими алгоритмами. Здається, що дорослі просто беруть на себе відповідальність для того, щоб дитині було більш комфортно та безпечно, і, водночас, звільняють дитину від роздумів та переосмислення своїх дій завдяки готовим алгоритмам як дій так і поведінки. Дорослі, самі не усвідомлюючи, не беруть на себе відповідальності за наслідки власних авторитарних декларацій: «я знаю краще», «ти занадто малий/маленький, щоб знати», «слухай», «роби так», «не роби так», «тому що я так кажу», «ти нехороший, пустотливий (в разі, якщо дитина діє інакше)». В таких випадках дорослі часто виправдовують свою поведінку нібито певною відповідальністю за дитину. Насправді це може означати нав'язування свого бачення, виховання у дитини нездатності приймати і реалізовувати власні рішення (Korczak, 2013).

Наступна ідея Я. Корчака, яка варта уваги в психологічній освіті студентів, - це врахування прав і можливостей батьків і вихователів ЗДО. Вчений зазначає, коли дитина говорить: «Я не знаю», це означає, що вона відкриває для себе нове мислення про навколишній світ, нові думки, щораз ближчі до істини (Korczak, 2013). Дорослі мають визнавати, що жодна книжка, жоден близький не замінять власного мислення дитини, власної її думки, власного уважного її сприйняття. З'являються власні дитячі думки, які породжуються у власних муках міркувань, що є найбільш ціним і значущим у психічному розвитку дитини (там само).

Не меншої уваги в підготовці молодших бакалаврів в дошкільній освіті потребують і погляди сучасних польських вчених. Так, дослідниця дитячої психології М. Щепська-Пустковська (Szczepska-Pustkowska, 2011) звертає увагу на наступну природну дитячу особливість. На відміну від дорослих, маленькі діти відрізняються постійною зацікавленістю. Питання дітей, на її думку, спрямовані на розкриття смислів і значень реальності, а спроби розмірковувати ведуть до ознайомлення зі світом, пояснюючи його, організовуючи його по-своєму, шукаючи в ньому своє місце, таким чином конструюючи власну ідентичність шляхом виявлення власного місця та відносин зі світом: буття-у-світі (там само).

Майбутні вихователі також мають знати, що джерелами активності дитини є подив і захоплення навколишнім світом. Це складний процес, що потребує великих інтелектуальних зусиль, міркувань, мислення дитини і відповідного супроводу та підтримки дорослого. У дітей будь-яка діяльність починається тоді, коли вони починають ставити питання: «Чому?». Улюблене слово маленьких дітей - це слово «чому», вони вживають його природно. Це слово стає першим кроком до розвитку мислення, виконуючи дві функції: першу - пояснення причин, другу - визначення мети (Berleant, 2011). Причинне пояснення розкриває умови, за яких щось з'являється або відбувається. Питання про мету - це питання про те, чому щось робиться або для чого виконується дія. Дітей цікавлять як цілі, так і причини, але коли діти запитують «чому», вони не завжди розуміють, про що вони запитують (там само).

Тому студенти мають знати, що роль вихователя полягає саме в тому, щоб допомогти їм зрозуміти цю різницю.

Молодші бакалаври, інтегративно вивчаючи предметні галузі психології, мають враховувати, що прояв психіки дошкільника проявляється в різноманітних сферах його знань і життя: починаючи від тем, пов'язаних із географією, математикою, фізикою, космосом, соціальними відносинами до проблем, пов'язаних із власним існуванням. Однак, психолого-педагогічні дослідження доводять, що з віком і освітою людина втрачає свої природні схильності до здивування, тому що вона пристосовується до моделі мислення, яку вимагає від неї суспільство. Тому на дошкільному етапі онтогенезу дитини важливу роль відіграють саме вихователі, які мають усвідомити свою особливу відповідальність в цих процесах, аби дитина не втратила цю важливу для її розвитку якість. Отже, і завдання фахових коледжів полягають у тому, аби майбутні вихователі були здатні стимулювати дітей до індивідуальних шляхів досягнення істини у навколишньому світі та підтримувати їх у творчості.

Особлива роль в психологічній підготовці майбутніх вихователів має відводитися сфері забезпечення психічного розвитку дитини, передусім мислення. Завдяки мисленню відбувається самостійне активне - дослідницьке конструювання та реконструкція ментальних моделей реальності. Про це стверджує і така польська дослідниця, як Д. Клус-Станська (Klus-Stanska, 2009), наголошуючи на значенні неординарного і свіжого погляду дитини на світ, відкритості до новизни, бажання захоплюватися і дивуватися, а також великої зацікавленості, яка пов'язана з відсутністю страху задавати запитання. Дитячі думки - глибокі й особистісні. Відповідно до припущень конструктивістської позиції, постановка запитань є однією з умов побудови знання. Створення належних освітніх умов, приємних, відкритих і сприятливих, допомагає дитині формувати власну ініціативу до навчання, дає їй змогу бути дослідником навколишнього світу (Klus-Stanska, 2009). Отже, Д. Клус-Станська, створюючи концепцію дитини як першовідкривача, доповнює її двома конструктивістськими дискурсами: конструктивістсько- розвивальним та конструктивістсько-соціальним (там само). Такий її підхід базується на концепції Ж. Піаже, керівним принципом якої є «виховувати - означає організовувати середовище» (Пиаже, 1994).

Великий інтерес для психологічної обізнаності і дієздатності молодших бакалаврів дошкільної освіти становлять і такі наукові положення Д. Клус-Станської (Klus-Stanska, 2009). Вона переконує майбутніх педагогів, що знання, які отримує дитина, не є засвоєною ззовні схемою, головним джерелом якої є вихователь. Це - активне, дослідницьке, самостійне конструювання та реконструкція ментальних моделей реальності (там само). Таким чином, дитина не є інфантильною, незнаючою, з дефектом невігластва. Вона постає як особистість, яка здатна справлятися з практичними проблемами та інтелектуальними завданнями, пов'язуючи все це з уже наявними знаннями та досвідом. У цій концепції найважливішим є процес самостійного здобуття дитиною знань, а не поданих їй знань та отриманих від вихователя в процесі «озброєння» її готовим програмним змістом. Д. Клус-Станська зауважує: не ресурс знань і навичок, а здатність здійснювати когнітивне дослідження, аргументи та стратегії, взяті не від когось іншого, а здатність постійно виробляти нові аргументи та стратегії стають найбільшими (Klus-Stanska, 2008). Звідси має формуватися важлива мета майбутньої діяльності студентів в дошкільній освіті - дітей потрібно навчати досліджувати та відкривати, що є важливим для їх розвитку. Вихователь ЗДО при цьому бере на себе організацію розвивального середовища. Проте насправді дошкільники під час роботи з вихователем навчаються здебільшого саме від його зусиль, а не власних пошуків.

Дискусії

В сучасних закладах фахової передвищої освіти педагогічного спрямування такому освітньому компоненту, як психологія, в освітньо-професійних програмах відводиться незначна кількість кредитів. Брак уваги до психологічної підготовки майбутніх вихователів ЗДО зумовлює недоліки в їхній підготовленості до роботи з дітьми, психіка яких унікальна і неповторна. Освіту дітей дошкільного віку можна ефективно здійснювати лише тоді, коли вихователі досконало знають психологію того, з ким працюють. Тому на першому місці в освіті здобувачів освітньої кваліфікації «молодший бакалавр» мають бути надані відповіді на запитання про вікові особливості дітей: Хто вони? Які саме вони? У чому проявляються їхні типові особливості? Як поводяться? Як реагують? Як взаємодіють? - і багато інших запитань психологічного характеру. І тільки після з'ясування цих нюансів мають розкриватися інші питання: як діяти, у який спосіб, як краще, якими засобами і таке інше.

Отже, на наше переконання, психологія має вивчатися у фахових коледжах протягом усього їх освітнього процесу як інтегративна дисципліна й оптимально включаючи в її структуру основи: загальної психології, психології розвитку

дошкільника, дошкільної педагогічної психології, психологію спілкування з дітьми дошкільного віку, психології обдарованості, психолінгвістики розвитку та ін. - важливих для підготовки вихователів ЗДО психологічних галузей за вибором закладу фахової передвищої освіти.

Висновки

Потреби сучасного суспільства полягають у розумінні освітянами тих змін, що відбуваються в ньому з незвичайною плинністю, в адаптації та спроможності їх до опанування мінливих умов життя. Для швидкого і гнучкого пристосування педагогів до постійних змін потрібна відповідна підготовка висококваліфікованих фахівців, зокрема на етапі фахової передвищої освіти. Підготовка фахівців дошкільної освіти на рівні молодшого бакалавра відіграє важливу роль у вирішенні цих завдань.

Серед великого контингенту педагогічних фахівців особлива роль сучасній дошкільній освіті у даний час відводиться психологічно компетентним вихователям, які здатні навчати дітей активно здобувати знання в процесі власної пошукової діяльності, і допитливого пізнання та використовувати самостійно здобуте знання в усіх сферах повсякденного життя, соціального функціонування.

Дослідження психологічних засад підготовки молодших бакалаврів у педагогічних закладах фахової передвищої освіти дозволило встановити значення психологічної підготовленості майбутнього вихователя ЗДО до реалізації завдань освіти дітей дошкільного віку. Така пильна увага до їхньої психологічної обізнаності зумовлена як унікальністю періоду дошкільного дитинства та тими завданнями, які має вирішувати сучасна дошкільна освіта, з урахуванням особливостей цього віку, так і змістовою стороною навчальних дисциплін психологічного циклу, психологічно зумовленою відповідальністю вихователя за формування та психічний розвиток особистості дошкільника. Необхідність акцентування уваги на психологічній підготовці молодших бакалаврів в закладах фахової передвищої освіти пов'язана і з тим, що саме в них закладаються основи і реалізується початкова ланка (короткий цикл) вищої освіти за спеціальністю 012 Дошкільна освіта, де психологічні знання і компетентності поглиблюються і удосконалюються.

Змодельований нами процес психологічної підготовки молодших бакалаврів дошкільної освіти - спроможний реалізувати сучасні вимоги суспільства і задовольнити потреби батьків дітей дошкільного віку щодо їхнього психічного розвитку в ЗДО.

Дотримання етичних стандартів

Етичні схвалення. У процесі проведення дослідження дотримано відповідних етичних норм і правил. Всі процедури відповідали етичним стандартам інституціонального та національного дослідницького комітету, а також Хельсинської декларації 1964 р. та її пізнішим поправкам або відповідним їй етичним стандартам. Експертизу дослідження було проведено та схвалено Комітетом з етики наукових досліджень Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Фінансування. Для проведення дослідження не було отримано жодної фінансової допомоги ні від юридичних, ні від фізичних осіб, коштів грантів чи іншої підтримки.

Конфлікт інтересів. Автори не мають потенційного конфлікту інтересів, які можуть вплинути на рішення про публікацію цієї статті. Автори підтверджують, що не пов'язані із жодною організацією чи компанією, яка має будь-який фінансовий або нефінансовий інтерес до матеріалів дослідження, які обговорюються в цій статті.

Авторський внесок. Ткач Т.: ідея, концепція і дизайн дослідження, формулювання мети та завдань дослідження; Люцина В.: ідея, концепція дослідження, редагування, рецензування первинного варіанту статті, анотація.

Згода на публікацію. Автори схвалюють зміст статті й погоджується на її опублікування. Стаття не представлена в інші журнали для розгляду й публікації.

Література

Бех, І.Д. (2015). Вибрані наукові праці. Виховання особистості. Чернівці. Букрек.

Ендеберя, І.В., & Новік, І.І. (2017). Методологічний аналіз проблеми

професійного становлення майбутніх практичних психологів. Молодий вчений, 10.1(50.1), 69-72.

Калмикова, Л.О., & Харченко, Н.В. (2013). Методика викладання дитячої психології та дошкільної педагогіки в педагогічних коледжах: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів. Переяслав-Хмельницький: ФОП Лукашевич О.М.

Калмикова, Л.О., Харченко, Н.В., & Мисан, І.В. (2022). Ресурсні можливості хмарних технологій у підготовці фахівців дошкільної освіти. Проблеми освіти, 1(96), 134-157. https://doi.org/10.52256/2710-3986.1-96.2022.09

Кремень, В.Г. (2015). Проблеми якості української освіти в контексті сучасних цивілізаційних змін. Європейські педагогічні студії, 5-6, 12-22. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/epc_2015_5-6_4

Максименко, С., Максименко, К., & Ірхін, Ю. (2020). Системність психіки людини і психології навчання. Проблеми сучасної психології, 50, 146-166. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.146-166

Нерубасська, А. (2019). Системний підхід та його актуальність у сучасних дослідженнях. Перспективи. Соціально-політичний журнал, 1, 12-19. https:// doi.org/10.24195/spj1561-1264.2019.1.2

Панок, В. (2013). Професійне становлення практичних психологів: досвід і перспективи. Психологія і суспільство, 3, 135-141.

Пиаже, Ж. (1994). Речь и мышление ребенка. Москва.

Про фахову передвищу освіту. Закон України. (2019). URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2745-19#Text

Харченко, Н.В., & Калмикова, Л.О. (2020). Методика викладання фахових дисциплін дошкільної освіти: навч. посіб. у 2-х ч. Ч. 1. Переяслав: Домбровська Я. М.

Швалб, Ю. (2018). Мотиваційні підстави життєдіяльності особистості. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер.: Психологія, 1, 60-64. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vknup_2018_1_17

Berleant, А. (2011). Wrazliwosc i zmysly. Estetyczna przemiana swiata i czlowieka. Krakow: Universitas.

Delors, J. (1996). L'education: Un tresor est cache dedans. Rapport a I'UNESCO de la Commission internationale sur l'education pour le vingt et unieme siecle, presidee par Jacques Delors. Odile Jacob.

Filipiak, E. (2018). Badanie potencjalu mozliwosci uczenia si§ dzieci - eksperyment nauczaj^cy. Problemy Wczesnej Edukacji, 42(3), 60-71. https://doi.org/10.26881/ pwe.2018.42.07

Klus-Stanska, D. (2008). Dziecko w pulapce wczesnej edukacji - perspektywy krytyki adaptacyjnej i emancypacyjnej. Kwartalnik Pedagogiczny, 4(210).

Klus-Stanska, D. (2009). Dyskursy pedagogiki wczesnoszkolnej. Pedagogika wczesnoszkolna - dyskursy, problemy, rozwid^ania. Warszawa.

Korczak, J. (2013). Jak kochac dziecko: internat, kolonie letnie, dom sierot. Warszawa: Biuro Rzecznika Praw Dziecka.

Szczepska-Pustkowska, M. (2011). Od filozofii dziecinstwa do dzieci^cej filozofii zycia. In: Casus wladzy (i demokracji). Krakow: Oficyna Wydawnicza “Impuls”.

Uszynska-Jarmoc, J. (2011). Czego nie wiemy o tworczosci w szkole?: obszary zdeformowane, ignorowane i/lub zaniedbane. Chowanna, 1, 13-24.

References

Bekh, I.D. (2015). Vybrani naukovi pratsi. Vykhovannia osobystosti [Selected Scientific Works. Personality Education]. Chernivtsi. Bukrek [in Ukrainian].

Berleant, А. (2011). Wrazliwosc i zmysly. Estetyczna przemiana swiata i czlowieka. Krakow: Universitas.

Delors, J. (1996). L'education: Un tresor est cache dedans. Rapport a I'UNESCO de la Commission internationale sur l'education pour le vingt et unieme siecle, presidee par Jacques Delors. Odile Jacob.

Endeberia, I.V., & Novik, I.I. (2017). Metodolohichnyi analiz problemy profesiinoho stanovlennia maibutnikh praktychnykh psykholohiv [Methodological Analysis of the Problem of Professional Formation of Future Practical Psychologists]. Molodyi vchenyi - A Young Scientist, 10.1(50.1), 69-72 [in Ukrainian].

Filipiak, E. (2018). Badanie potencjalu mozliwosci uczenia si§ dzieci - eksperyment nauczaj^cy. Problemy Wczesnej Edukacji, 42(3), 60-71. https://doi.org/10.26881/ pwe.2018.42.07

Kalmykova, L.O., & Kharchenko, N.V. (2013). Metodyka vykladannia dytiachoi psykholohii ta doshkilnoi pedahohiky v pedahohichnykh koledzhakh [Methods of Teaching Child Psychology and Preschool Pedagogy in Pedagogical Colleges]. Pereiaslav-Khmelnytskyi: FOP Lukashevych O.M. [in Ukrainian].

Kalmykova, L.O., Kharchenko, N.V., & Mysan, I.V (2022). Resursni mozhlyvosti khmarnykh tekhnolohii u pidhotovtsi fakhivtsiv doshkilnoi osvity [Resource Capabilities of Cloud Technologies in the Training of Preschool Education Specialists]. Problemy osvity - Problems of Education, 1(96), 134-157. https:// doi.org/10.52256/2710-3986.1-96.2022.09 [in Ukrainian].

Kharchenko, N.V., & Kalmykova, L.O. (2020). Metodyka vykladannia

fakhovykhdystsyplin doshkilnoi osvity [Methodology of Teaching Professional Disciplines of Preschool Education (1-2 Parts). Pereiaslav: Dombrovska Ya.M. [in Ukrainian].

Klus-Stanska, D. (2008). Dziecko w pulapce wczesnej edukacji - perspektywy krytyki adaptacyjnej i emancypacyjnej. Kwartalnik Pedagogiczny, 4(210).

Klus-Stanska, D. (2009). Dyskursy pedagogiki wczesnoszkolnej. Pedagogika

wczesnoszkolna - dyskursy, problemy, rozwidjzania. Warszawa.

Korczak, J. (2013). Jak kochac dziecko: internat, kolonie letnie, dom sierot. Warszawa: Biuro Rzecznika Praw Dziecka.

Kremen, VH. (2015). Problemy yakosti ukrainskoi osvity v konteksti suchasnykh tsyvilizatsiinykh zmin [Problems of the Quality of Ukrainian Education in the Context of Modern Civilizational Changes]. Yevropeiski pedahohichni studii - European Pedagogical Studies, 5-6, 12-22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ epc_2015_5-6_4 [in Ukrainian].

Maksymenko, S., Maksymenko, K., & Irkhin, Yu. (2020). Systemnist psykhiky liudyny i psykholohii navchannia [The Systematic of the Human Psyche and the Psychology of Learning]. Problemy suchasnoi psykholohii - Problems of modern psychology, 50, 146-166. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.146-166 [in Ukrainian].

Nerubasska, A. (2019). Systemnyi pidkhid ta yoho aktualnist u suchasnykh doslidzhenniakh [System Approach and its Relevance in Modern Research]. Perspektyvy. Sotsialno-politychnyi zhurnal - Prospects. Socio-political journal, 1, 12-19. https://doi.org/m.24195/spj1561-1264.2019.L2 [in Ukrainian].

Panok, V. (2013). Profesiine stanovlennia praktychnykh psykholohiv: dosvid i perspektyvy [Professional Formation of Practical Psychologists: Experience and Prospects.]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and Society, 3, 135-141 [in Ukrainian].

Piazhe, Zh. (1994). Rech' i myshlenie rebenka [Speech and Thinking of the Child].

Moscow. [in Russian].

Pro fakhovu peredvyshchu osvitu. Zakon Ukrainy [About Professional Preliminary Education. Law of Ukraine], (2019). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2745-19#Text [in Ukrainian].

Shvalb, Yu. (2018). Motyvatsiini pidstavy zhyttiediialnosti osobystosti [Motivational Foundations of Life Activity of the Individual]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ser.: Psykholohiia - Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Ser.: Psychology, 1, 60-64. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/vknup_2018_1_17 [in Ukrainian].

Szczepska-Pustkowska, M. (2011). Od filozofii dziecinstwa do dzieci^cej filozofii zycia. In: Casus wladzy (i demokracji). Krakow: Oficyna Wydawnicza “Impuls”.

Uszynska-Jarmoc, J. (2011). Czego nie wiemy o tworczosci w szkole?: obszary zdeformowane, ignorowane i/lub zaniedbane. Chowanna, 1, 13-24.

Размещено на Allbest.ru