Оцінка готовності студентів - соціальних працівників до використання соціальних мереж у майбутній професійній діяльності

Размещено на http://allbest.ru

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»

Оцінка готовності студентів - соціальних працівників до використання соціальних мереж у майбутній професійній діяльності

Паскаль Олена Вікторівна кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри педагогічних технологій початкової освіти

м. Одеса

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі оцінки готовності студентів - соціальних працівників до використання соціальних мереж у майбутній професійній діяльності. Аналізуючи змістовну складову проблеми у статті були визначені позитивні аспекти використання соціальних мереж в професійній діяльності (зручність та доступність, підвищення свідомості та освіти суспільства, планування та координація дій, інформування та оповіщення, підтримка спільноти, залучення молоді, ефективний адвокаційний засіб) та обмеження та ризики, якими може супроводжуватися використання соціальних мереж у професійній діяльності соціальних працівників (конфіденційність даних, дотримання професійної етики під час онлайн взаємодії, нав'язування зв'язків, негативний вплив на психоемоційний стан, публічна відповідальність, залежність від соціальних мереж, загроза вірусів та кіберзагрози).

Для оцінки готовності майбутніх соціальних працівників до використання можливостей соціальних мереж у своїй професійній діяльності в статті були визначені компоненти готовності (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-діяльнісний та особистісно-орієнтований), що передбачало виявлення і оцінку рівнів: мотивації студентів - соціальних працівників щодо застосування соціальних мереж в майбутній професійній діяльності, змістовних знань щодо особливостей застосування соціальних мереж в процесі реалізації професійних обов'язків, соціальної активності, сформованості практичних умінь розвитку комунікативних та організаторських нахилів, рівень розвитку комунікативних та організаторських нахилив, творчого потенціалу особистості та творчого саморозвитку. Були наведені порівняльні результати діагностичного експерименту, щодо готовності студентів - соціальних працівників до використання можливостей соціальних мереж у майбутній професійній діяльності.

Ключові слова: оцінка готовності, використання соціальних мереж, професійна підготовка, комунікаційні навички, ставлення до соціальних мереж, ризики та обмеження.

Abstract

Assessment of the readiness of students - social workers to use social networks in future professional activities

Pascal Olena Viktorivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Pedagogical Technologies of Primary Education, State Institution "South-Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky”, Odesa,

The article is devoted to the actual problem of assessing the readiness of students - social workers to use social networks in future professional activities. Analyzing the substantive component of the problem, the article identified positive aspects of using social networks in professional activities (convenience and accessibility, increasing awareness and education of society, planning and coordination of actions, informing and alerting, community support, youth involvement, effective advocacy tool) and limitations and risks , which may be accompanied by the use of social networks in the professional activities of social workers (data confidentiality, compliance with professional ethics during online interaction, imposing connections, negative impact on the psycho-emotional state, public responsibility, dependence on social networks, the threat of viruses and cyber threats). In order to assess the readiness of future social workers to use the opportunities of social networks in their professional activities, the components of readiness (motivational-value, cognitive-activity, and personal-oriented) were defined in the article, which involved the identification and assessment of the levels: motivation of social workers students regarding the use of social networks networks in the future professional activity, meaningful knowledge about the features of the use of social networks in the process of implementing professional duties, social activity, the formation of practical skills for the development of communicative and organizational skills, the level of development of communicative and organizational skills, the creative potential of an individual and creative self-development. The comparative results of the diagnostic experiment regarding the readiness of social worker students to use the possibilities of social networks in their future professional activities were given.

Keywords: assessment of readiness, use of social networks, professional training, communication skills, attitude to social networks, risks and limitations.

Вступ

Постановка проблеми. Соціальні мережі вже зайняли величезне місце в нашому повсякденному житті, впливаючи на комунікацію, інформаційний обмін та сприйняття світу. У зв'язку з цим, важливо зрозуміти, як студенти - майбутні соціальні працівники, готові використовувати ці інструменти у своїй професійній діяльності. У сучасному контексті, обумовленому реаліями, зростає потреба в оновленні системи освіти та її адаптації до вимог глобальної освітньої платформи. Особливу актуальність набуває підготовка майбутніх фахівців у сфері соціальної роботи, яка вимагає спрямування на підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці та готовності до взаємодії у глобальному суспільстві в умовах єдиного інформаційного освітнього простору. Сучасні освітні стандарти ставлять завдання формування нового стилю мислення, який надає можливість студентам розвивати навички самостійного навчання, встановлювати освітні цілі та знаходити ефективні шляхи їх досягнення, користуючись різноманітним інструментарієм інформаційних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Звертаючи увагу на аспекти проблеми, що досліджується, виявлення факторів, які впливають на цю готовність, та важливість навичок використання соціальних мереж у їх майбутній професійній діяльності, варто відзначити, що багато закордонних так у вітчизняних науковців зосереджували сферу наукових інтересів на цій проблемі. Деякі з досліджуваних аспектів цієї проблеми включають вивчення: ролі інтернету і соціальних мереж у сфері освіти, розглянута Гуревичем Р.С. [1]; дослідження можливостей «інстаграм» як нового освітнього середовища, проведене Мірошниченко А.О. та Шевчук О.Л. [2]; аналіз соціальних сервісів та мереж у контексті освіти Івашньовою С. В. [3]; мотиваційна складова інтернет-соціалізації, досліджена Лучинкіною А. І. [4]; дослідження Р. Бергер, М. Амбруст та інші, були спрямовані на вивчення можливостей використання соціальних мереж у навчальному процесі, обговорення теми відкритого навчального середовища, використання мережних інструментів у системах відкритої освіти, а також застосування соціальних мереж для підтримки навчання студентів. Вивченню можливостей використання соціальних мереж у навчальному процесі, у своїх наукових доробках приділяли уваги Биков В.Ю. [5], який досліджує відкрите навчальне середовище та сучасні мережні інструменти систем відкритої освіти; Кучаковська Г.А. [6], авторка дослідження з застосування соціальних мереж у навчальній діяльності студентів; Мосюк О.О. [7], який розробив концепцію соціальної освітньої мережі як інноваційного засобу навчання; Носенко Т.І. досліджував соціальні мережеві сервіси в освітній діяльності [8].

Попри значної кількості досліджень, присвячених можливостям використання соціальних мереж у різних аспектах професійної діяльності, залишається важливою проблема розробки та впровадження методів оцінки готовності майбутніх фахівців до цього виду діяльності.

Мета статті. Мета даної статті полягає у теоретико-практичному обґрунтуванні необхідності оцінки та визначенні компонентів готовності студентів, які навчаються на спеціальності соціальна робота, до використання соціальних мереж у майбутній професійній діяльності.

Виклад основного матеріалу

Аналізуючи змістовну складову проблеми готовності фахівців до використання соціальних мереж в професійній діяльності, приходимо до висновку про доцільність аналізу позитивних та негативних аспектів цього процесу. Використання соціальних мереж у професійній діяльності соціальних працівників має низку позитивних аспектів, які можуть покращити як якість роботи, так і взаємодію з клієнтами та громадою в цілому, до них відноситься:

- зручність та доступність: соціальні мережі надають можливість з легкістю знаходити та спілкуватися з клієнтами, навіть коли традиційний зв'язок не є можливим. Це особливо важливо для роботи з тими, хто має обмежені можливості або перебуває у важкодоступних місцях;

- підвищення свідомості та освіти: соціальні мережі дозволяють привертати увагу до соціальних проблем, подій та ініціатив, залучаючи громадськість до обговорення та спільного розв'язання проблем, розміщення інформації про свою діяльність, послуги та проєкти відкривають можливість залучити нових клієнтів та партнерів, популяризувати важливі соціальні проблеми;

- планування та координація: спільні групи та сторінки в соціальних мережах можуть допомогти організовувати заходи, обговорення та обмін інформацією з колегами, клієнтами та партнерами;

- інформування та оповіщення: спільноти в соціальних мережах можуть бути використані для оперативного інформування клієнтів про події, зміни та актуальну інформацію;

- підтримка спільноти: віртуальна спільнота може надати клієнтам та колегам підтримку, поради та можливість обміну досвідом;

- залучення молоді: використання популярних соціальних платформ може бути ефективним засобом привернення молоді до соціальної роботи та важливих суспільних питань;

- ефективний адвокаційний засіб: соціальні мережі дозволяють легко донести важливі адвокаційні повідомлення та запитання до широкої аудиторії.

Загалом, використання соціальних мереж може позитивно вплинути на спосіб, яким соціальні працівники взаємодіють зі своєю аудиторією та сприяти більш відкритій, ефективній та інформованій роботі.

Розглянемо обмеження та ризики, якими може супроводжуватися використання соціальних мереж у професійній діяльності соціальних працівників та які варто враховувати:

- конфіденційність даних: під час роботи з клієнтами соціальні працівники отримують конфіденційну інформацію, але використання соціальних мереж може призвести до ненавмисного розголошення цих даних, що порушить принципи конфіденційності;

- професійна етика: онлайн-взаємодія з клієнтами може вимагати особливої обачності та дотримання професійної етики, публікації, коментарі чи поведінка в соціальних мережах можуть вплинути на довіру та стосунки з клієнтами;

- нав'язування зв'язків: може виникнути небажаний добровільний чи недобровільний контакт з клієнтами через особисті профілі в соціальних мережах, що може порушити професійні межі;

- негативний вплив на психоемоційний стан: постійна доступність до інформації та можливість відстежування важливих подій може вплинути на психоемоційний стан працівника, спричиняючи стрес чи перевантаження;

- публічна відповідальність: висловлювання в соціальних мережах можуть бути інтерпретовані як офіційна позиція агентства або організації, що може викликати публічну реакцію та негативний вплив на імідж;

- залежність: велика кількість часу, проведеного в мережі, може призвести до залежності, що впливає на продуктивність та ефективність роботи;

- загроза вірусів та кіберзагрози: використання соціальних мереж підвищує ризик вразливості до вірусів, шахрайства та інших кіберзагроз, особливо якщо працівник не дотримує належних заходів безпеки. Для мінімізації цих ризиків і обмежень, соціальні працівники повинні володіти глибоким розумінням цих аспектів та дотримуватися професійних стандартів та етичних норм. соціальний комунікативний студент освіта

Розпочинаючи діагностичне дослідження щодо оцінки готовності майбутніх соціальних працівників до використання можливостей соціальних мереж в майбутній професійній діяльності, було виявлено, що багато студентів вже володіють базовими навичками використання соціальних мереж, але це не завжди означає, що вони готові до їх професійного застосування. Досліджуючи проблему відзначимо, що готовність використовувати соціальні мережі у майбутній професійній діяльності передбачає розуміння етичних та юридичних аспектів, здатність адекватно реагувати на конфліктні ситуації та навіть вміння впливати на суспільні процеси через ці платформи. Важливо вивчити ставлення студентів до соціальних мереж, їх уявлення про їхню роль у соціальній роботі, а також їхні очікування та обліковувати можливі обмеження чи ризики. Крім того, необхідно враховувати специфіку майбутньої професійної діяльності, оскільки використання соціальних мереж у роботі з дітьми, молоддю чи людьми похилого віку може потребувати особливих навичок та підходів.

Для оцінки готовності майбутніх соціальних працівників до використання можливостей соціальних мереж у своїй професійній діяльності, були визначені наступні аспекти підготовки студентів. Ця оцінка базується на таких складових підготовки, як мотиваційно-ціннісний, когнітивно-діяльнісний та особистісно-орієнтований компоненти, що передбачає виявлення і оцінку рівнів: мотивації студентів - соціальних працівників щодо застосування соціальних мереж в майбутній професійній діяльності (авторська анкета «Професійна мотивація до використання соціальних мереж у майбутній кар'єрі»); змістовних знань щодо особливостей застосування соціальних мереж в процесі реалізації професійних обов'язків (авторський опитувальник щодо використання соціальних мереж «Вимір віртуальних зв'язків»); соціальної активності (авторська анкета на визначення рівня соціальної активності в мережі Інтернет «Градус соціальної активності»); сформованості практичних умінь розвитку комунікативних та організаторських нахилів (кейси з ситуаціями професійної діяльності); рівень розвитку комунікативних та організаторських нахилив (Методика КОС В. Синявського, Б. Федоришина); творчого потенціалу особистості (тест на визначення творчого потенціалу особистості) та творчого саморозвитку (методика діагностики здібностей до творчого саморозвитку І.Нікішиної).

Схарактеризуємо рівні мотивації у застосуванні соціальних мереж в процесі майбутньої професійної діяльності. Високий рівень свідчить про наявність стійких мотивів щодо використання можливостей соціальних мереж в майбутній професійній діяльності. Самостійність і наполегливість підсилює бажання поглиблювати та удосконалювати рівень знань. Такі студенти демонструють активну участь в створенні соціальної реклами, флешмобів задля актуалізації гострих проблем в соціумі. Вони є гарними лідерами та організаторами, безперешкодно беруть участь в конструктивних дискусіях. З легкістю опановують нові знання та застосовують їх на практиці, що забезпечує високий рівень їх продуктивності. Середній рівень мотивації розкриває наступні специфічні риси: мінливість мотивів щодо використання можливостей соціальних мереж в майбутній професії, бажання поглиблювати й удосконалювати рівень знань. Студенти не мають бажання брати активну участь в створенні соціальної реклами, флешмобу, організації мирних акцій, хоча їх легко переконати у необхідності проведення даних форм. Їм не властиве експресивне відстоювання власної точки зору чи думки, необхідність вступати в полемічні дебати для них скоріше є примусом, аніж бажанням. Прагнення до саморозвитку потребує постійного стимулювання зі сторони інших людей. Низький рівень характеризується зниженою мотивацією щодо використання можливостей соціальних мереж в майбутній професійній діяльності, не бажанням поглиблювати й удосконалювати рівень власних знань. Незацікавленість брати участь в створенні соціальної реклами, флешмобів з метою привернення уваги до розповсюджених гострих проблем в суспільстві. Таким студентам легше погодитися з точкою зору іншої людини, ніж вступати в дискусію. Притаманна низька продуктивність, небажання розвивати та удосконалювати набуту систему знань, умінь та навичок.

На етапі дослідження мотиваційно-ціннісного компонента підготовленості студентів - майбутніх соціальних працівників до використання можливостей соціальних мереж у своїй професійній діяльності, було проведено аналіз рівня мотивації студентів - соціальних працівників щодо використання соціальних мереж в майбутній професійній діяльності. Для досягнення цієї мети використовувалася авторська анкета «Професійна мотивація до використання соціальних мереж у майбутній кар'єрі». В рамках дослідження особливу увагу приділяли мотиваційним аспектам, які визначають орієнтацію студентів на використання сучасних інформаційних технологій та інформаційно-комунікативних засобів у своїй майбутній професійній практиці з метою досягнення кращих результатів у виконанні своїх професійних завдань. Ці настанови надають можливість розглянути стимули, що будуть спонукати фахівця до вдалих дій у сфері його професійної діяльності.

Характеристика рівнів змістовних знань показує, що високий рівень характеризується вільним володінням студентами інформацією щодо особливостей соціальних мереж; демонструють стійкість знання щодо функцій які виконують соціальні мережі; розуміють сутність понять інтернет- комунікація, медіаграмотність, мультимедійні та телекомунікаційні технології. Точно визначають професійні якості, якими має володіти соціальний працівник задля успішного застосування можливостей соціальних мереж, у професійній діяльності. Вони оцінюють власний рівень знань, щодо особливостей використання інформаційно-комунікативних технологій у майбутній професійній діяльності як високий. Впевнені в тому, що використання можливостей соціальних мереж створює сприятливі умови для виконання професійних обов'язків фахівця. Середній рівень притаманний для студентів які вільно володіння інформацією щодо особливостей соціальних мереж; допущення незначних помилок у процесі пояснення сутності функцій які виконують соціальні мережі, а також під час розкриття понять інтернет-комунікація, медіаграмотність, мультимедійні та телекомунікаційні технології. На достатньому рівні розкривають професійні якості, якими має володіти соціальний працівник задля успішного застосування можливостей соціальних мереж, у професійній діяльності.

Такі студенти оцінюють власний рівень знань, щодо особливостей використання інформаційно-комунікативних технологій у майбутній професійній діяльності як посередній. Недостатньо добре аргументують важливість використання можливостей соціальних мереж для виконання професійних обов'язків фахівця.

Низький рівень свідчить про те, що студенти мають фрагментарні знання щодо особливостей соціальних мереж; припускаються значних помилок у процесі пояснення сутності функцій які виконують соціальні мережі, а також під час розкриття понять інтернет-комунікація, медіаграмотність, мультимедійні та телекомунікаційні технології. Проявляють слабку здатність щодо характеристики професійних якостей, якими має володіти соціальний працівник задля успішного застосування можливостей соціальних мереж, у професійній діяльності. Вони не можуть реально оцінити власний рівень знань, щодо особливостей використання інформаційно-комунікативних технологій у майбутній професійній діяльності, як низький. Мають елементарні знання щодо використання можливостей соціальних мереж, як сприятливої умови для виконання професійних обов'язків фахівця.

Рівень соціальної активності студентів - соціальних працівників в мережі Інтернет також умовно поділяється на високий, середній та низький. Високий рівень свідчить про те, що для таких студентів характерний прояв ініціативності та організаторських здібностей під час здійснення інтернет-комунікації з іншими. Їм цікаво брати участь в флешмобах, акціях присвячених святам та висвітленню соціальних проблем в соціумі. В майбутній професійній діяльності орієнтовані на застосування можливостей соціальних мереж задля досягнення ефективного результату. Вони займають активну позицію в соціальних мережах та наголошують на її важливості, як засобу що значно збільшує можливості людини в суспільстві.

Характеризуються достатньо високим рівнем продуктивності під час здійснення різних видів діяльності, з легкістю засвоюють нову інформацію та відтворюють. Зацікавленні в постійному вдосконаленні власних умінь та навичок щодо ефективного використання соціальних мережах.

Середній рівень. Для таких студентів не притаманний високий рівень прояву ініціативності та організаторських умінь, що скоріше всього залежить від ситуації та зацікавленості. Бажання брати участь в флешмобах, акціях присвячених святам та висвітленню соціальних проблем в соціумі характеризується мінливістю та нестійкістю. Для них характерно цілеспрямованість на застосування можливостей соціальних мереж задля досягнення результатів в майбутній професійній діяльності. Їх позиція щодо важливості соціальних мереж для розвитку соціуму часто є нейтральною або невизначеною. Властива знижена продуктивність щодо різних видів діяльності, нестійке бажання засвоювати щось нове в повному обсязі. Характерна мінливість бажання щодо саморозвитку та удосконалення задля ефективного використання соціальних мереж.

Серед характерних рис низького рівня прояву соціальної активності виявлено відсутність ініціативності, організаторських умінь під час взаємодії з іншими. Бажання брати участь в флешмобах, акціях присвячених святам та висвітленню соціальних проблем в соціумі виникає дуже зрідка, а частіше відсутнє. Студенти не замислюються над використанням можливостей соціальних мереж у майбутній професійній діяльності. Їх позиція щодо важливості соціальних мереж для розвитку соціуму часто є нейтральною. Характерний низький рівень продуктивності під час долучення до соціально- важливої діяльності, відсутність бажання в засвоєнні нового задля саморозвитку та удосконалення умінь та навичок використання соціальних мереж. Результати порівняльного аналізу рівнів готовності студентів, які навчаються на соціальних спеціальностях, до використання можливостей соціальних мереж у майбутній професійній діяльності були узагальнені та представлені у діаграмах 1 і 2.

Діаграма 1. Результати оцінки рівнів готовності студентів - соціальних працівників до використання можливостей соціальних мереж в майбутній професійній діяльності (констатувальний етап)

Згідно з діаграмою 1, високий рівень готовності до використання можливостей соціальних мереж спостерігався у 28% респондентів з експериментальної групи (ЕГ) та 27% з контрольної групи (КГ). Разом з тим, 40% студентів ЕГ та 41% студентів КГ демонстрували середній рівень підготовленості. Низький рівень готовності виявився у 32% студентів обох груп.

Діаграма 2. Результати оцінки рівнів готовності студентів - соціальних працівників до використання можливостей соціальних мереж в майбутній професійній діяльності (прикінцевий етап)

Діаграма 2 відображає зміни в готовності студентів ЕГ порівняно з КГ, результати якої залишилися стабільними. Це було внаслідок відсутності належної підготовки студентів - майбутніх соціальних працівників до використання можливостей соціальних мереж у своїй професійній діяльності. Завдяки систематичній роботі з підготовки студентів, результати експериментальної групи виявили позитивну динаміку.

На прикінцевому етапі дослідження спостерігалося зниження низького рівня готовності до використання можливостей соціальних мереж на 13%. Студенти ЕГ, які залишилися на низькому рівні готовності, під час експериментального навчання, не виявляли суттєвого інтересу до використання соціальних мереж у своїй професійній діяльності. Вони мали обмежені знання про можливості цих платформ та навіть відчувати відчуження від них. Їхня мотивація низька, і вони мали труднощі у встановленні комунікаційного зв'язку та практичному використанні соціальних мереж.

Загалом, результати дослідження свідчать про різнорівневу підготовку студентів - соціальних працівників до використання можливостей соціальних мереж. Ця інформація може бути використана для подальшої розробки програм та навчальних підходів, що спрямовані на підвищення готовності майбутніх фахівців до продуктивного використання соціальних мереж у їхній професійній діяльності. Середній рівень змінилось незначно - всього на 2%. На прикінцевому етапі експериментального дослідження студенти середнього рівня мали загальне уявлення про можливості соціальних мереж, але їх знання були обмеженими та не такими глибокими, як у студентів з високим рівнем готовності, потребували додаткового навчання та підтримки для повного використання цих можливостей. Їхня мотивація менш стійка, іноді вони виявляли сумніви у власних здібностях. Проте вони активно спілкувалися в онлайн-середовищі та брали участь у деяких проєктах та заходах на платформах соціальних мереж, але ця активність була менш систематичною та широкомасштабною порівняно з високим рівнем готовності.

Високий рівень готовності збільшився на 14% у студентів ЕГ. Студенти з високим рівнем готовності мали глибокі знання про можливості та особливості соціальних мереж. Вони проявляли стійкий інтерес до використання цих платформ у майбутній професійній роботі та мали високий рівень мотивації. Студенти з цієї групи активно взаємодіяли в соціальних мережах, брали участь у різноманітних ініціативах та спільнотах, що сприяло їхньому творчому самовдосконаленню.

Підвищення високого рівня готовності у студентів - соціальних працівників ЕГ до використання можливостей соціальних мереж сформувався в результаті взаємодії декількох чинників. У студентів даного рівня була виявлена активність у використанні соціальних мережах. Студенти, які вже активно користуються соціальними мережами у своєму особистому житті, виявили більший інтерес і здатність до використання їх у професійній сфері. Це забезпечило їм практичний досвід і впевненість. Взаємодія з викладачами та наставниками, які активно використовують соціальні мережі у своїй роботі, сприяло більш глибокому розумінню їхнього значення та практичному застосуванню.

Підтримка та наставництво можуть спонукати студентів до вивчення та вдосконалення навичок. Студенти з високим рівнем готовності, під час експериментального навчання, відчували внутрішню мотивацію до досягнення успіху та бажання розвивати себе в професійній сфері, були більш зацікавлені у використанні нових технологій, таких як соціальні мережі. Узагалі, високий рівень готовності до використання соціальних мереж відображає баланс між знаннями, мотивацією та практичним досвідом, який сприяє більш продуктивній та ефективній професійній діяльності студентів - соціальних працівників у майбутньому.

Висновки

Результати оцінки рівня готовності студентів - соціальних працівників до використання соціальних мереж в майбутній професійній діяльності можуть послужити основою для розробки програм підготовки соціальних працівників, що враховують аспекти використання соціальних мереж. Отже, оцінка готовності студентів - соціальних працівників до використання соціальних мереж у майбутній професійній діяльності є важливим кроком у підготовці фахівців, які зможуть ефективно використовувати сучасні технології для досягнення соціальних цілей та завдань.

Література

1. Гуревич Р. С. Інтернет і його соціальні мережі в сфері освіти: напрями використання. Збірник наукових праць ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «ІКТ в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи», Львів, 2012. С. 52-56.

2. Мірошниченко А.О., Шевнюк О.Л. Інстаграм як сучасне освітнє середовище. Мистецтво та освіта. 2020. № 3. С. 40-45.

3. Івашньова С.В. Використання соціальних сервісів та соціальних мереж в освіті. Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Серія : Психолого-педагогічні науки. 2012. № 2. С. 15-17.

4. Лучинкіна А. І. Аналіз мотиваційної складової інтернет-соціалізації. Практична психологія та соціальна робота. 2014. № 9. С. 1-4.

5. Биков В. Ю. Відкрите навчальне середовище та сучасні мережні інструменти систем відкритої освіти. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 2 : Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання . 2010. №. 9. С. 9-15.

6. Кучаковська Г. А. Застосування соціальних мереж в навчальній діяльності студентів. Наукова молодь-2014: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених (11 груд. 2014 р) : Інститут інформаційних технологій та засобів навчання НАПН України, Київ 2014.

7. Мосіюк О.О. Концепція соціальної освітньої мережі як інноваційного засобу навчання. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2013. Вип. 6. С. 240-245.

8. Носенко Т.І. Соціальні мережеві сервіси в освітній діяльності. Комп'ютер у школі та сім'ї. 2011. № 3. С. 30-32.

References

1. Hurevych R. S. (2012) Internet i yoho sotsialni merezhi v sferi osvity: napriamy vykorystannia [The Internet and its social networks in the field of education: directions of use]. Zbirnyk naukovykh prats III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «IKT v suchasnii osviti: dosvid, problemy, perspektyvy», Lviv, (рр. 52-56). [in Ukrainian].

2. Miroshnychenko A.O. & Shevniuk O.L. (2020) Instahram yak suchasne osvitnie seredovyshche [Instagram as a modern educational environment]. Mystetstvo ta osvita. (Vols. 3), (pp. 40-45). [in Ukrainian].

3. Ivashnova S.V. (2012) Vykorystannia sotsialnykh servisiv ta sotsialnykh merezh v osviti. Naukovi zapysky [Use of social services and social networks in education]. Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia. Seriia : Psykholoho-pedahohichni nauky. (Vols. 2), (pp. 15-17). [in Ukrainian].

4. Luchynkina A. I. (2014) Analiz motyvatsiinoi skladovoi internet-sotsializatsii [Analysis of the motivational component of Internet socialization]. Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota. (Vols. 9), (pp. 1-4). [in Ukrainian].

5. Bykov V. Yu. (2010) Vidkryte navchalne seredovyshche ta suchasni merezhni instrumenty system vidkrytoi osvity [Open educational environment and modern network tools of open education systems]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 2: Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia. (Vols. 9), (pp. 9-15). [in Ukrainian].

6. Kuchakovska H. A. (2014) Zastosuvannia sotsialnykh merezh v navchalnii diialnosti studentiv [The use of social networks in the educational activities of students]. Naukova molod-2014: materialy II Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii molodykh uchenykh (11 hrud. 2014 r): Instytut informatsiinykh tekhnolohii ta zasobiv navchannia NAPN Ukrainy, Kyiv. [in Ukrainian].

7. Mosiiuk O.O. (2013) Kontseptsiia sotsialnoi osvitnoi merezhi yak innovatsiinoho zasobu navchannia [The concept of a social educational network as an innovative means of learning]. Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy. (Vols. 6), (pp. 240-245). [in Ukrainian].

8. Nosenko T.I. (2011) Sotsialni merezhevi servisy v osvitnii diialnosti [Social network services in educational activities]. Kompiuter u shkoli ta simi. (Vols. 3), (pp. 30-32). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru