Формування методичної компетентності майбутніх вчителів в умовах інформаційно-освітнього середовища

Дослідження особливостей інформаційно-освітнього середовища, яке забезпечує сприятливі умови для формування методичної компетентності майбутніх вчителів. Матеріально-технічні, інформаційно-освітні ресурси, організаційно-методичні засоби діяльності.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.01.2024
Размер файла 25,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»

Формування методичної компетентності майбутніх вчителів в умовах інформаційно-освітнього середовища

Ягоднікова Вікторія Вікторівна,

доктор педагогічних наук, професор, проректор

з науково-педагогічної та інноваційної діяльності

Анотація

В статті розкриваються особливості інформаційно-освітнього середовища, яке забезпечує сприятливі умови для формування методичної компетентності майбутніх вчителів. Зазначимо, що в сучасних умовах цифрової трансформації освіти розширюються можливості формування методичної компетентності майбутніх вчителів і цьому сприяє створення інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти.

Проаналізовано поняття «методична компетентність», яке розглядається як інтегральна багаторівнева особистісно-професійна характеристика вчителя, яка є динамічним утворенням, що безперервно розвивається, потребує постійного оновлення знань, удосконалення умінь, накопичення позитивного досвіду. Інформаційно-освітнє середовище визначається як сукупність матеріально-технічних, інформаційно-освітніх ресурсів, організаційно-методичних засобів та міжособистісних відносин, які виникають в процесі взаємодії суб'єктів освіти, що сприяють досягненню цілей освітнього процесу. Акцентовано увагу на важливості врахування методичного аспекту, що охоплює інноваційно-освітнє середовище, тобто організаційно-методичні та навчально-методичні засоби, методичний супровід, методичне забезпечення тощо.

Описано функціонування інформаційно-освітнього середовища.

Розкрито можливості інформаційно-освітнього середовища в контексті питання, що розглядається, які використовуються у двох напрямах: методичний супровід освітнього процесу майбутніх вчителів та їх методична підготовка як чинник формування методичної компетентності.

Доведено, що інформаційно-освітнє середовище забезпечує досягнення цілей навчання майбутніх вчителів. Водночас воно сприяє набуттю необхідних знань і умінь використання інформаційно-технічних і навчально- методичних засобів для створення і застосування методичного контенту свого предмету в умовах інформаційно-освітнього середовища освітнього закладу, спонукає до постійного оновлення знань, удосконалення умінь методичної діяльності, набуття і накопичення позитивного досвіду методичної діяльності.

Ключові слова: методична компетентність, інформаційно-освітнє середовище, майбутні вчителі,

Yahodnikova Victoriia Viktorivna Doctor of pedagogical sciences, professor, vice-rector for scientific-pedagogical and innovative activities, Odessa Regional Academy of In-Service Education

Formation of methodological competence of future teachers in the conditions of the information and educational environment

Abstract

The article reveals the features of the information and educational environment, which provides favorable conditions for the formation of methodological competence of future teachers. It should be noted that in the modern conditions of the digital transformation of education, the opportunities for the formation of methodological competence of future teachers are expanding, and this is facilitated by the creation of an informational and educational environment of a higher education institution.

The concept of «methodological competence» is analyzed, which is considered as an integral multi-level personal and professional characteristic of a teacher, which is a dynamic education that continuously develops, needs constant updating of knowledge, improvement of skills, accumulation of positive experience. The informational and educational environment is defined as a set of material and technical, informational and educational resources, organizational and methodical means and interpersonal relations that arise in the process of interaction of educational subjects that contribute to the achievement of the goals of the educational process. Attention is focused on the importance of taking into account the methodological aspect, which covers the innovative educational environment, i.e. organizational-methodical and educational-methodical tools, methodical support, methodical support, etc.

The functioning of the information and educational environment is described. The possibilities of the information and educational environment in the context of the issue under consideration are revealed, which are used in two directions: methodical support of the educational process of future teachers and their methodical training as a factor in the formation of methodical competence.

It has been proven that the informational and educational environment ensures the achievement of the training goals of future teachers. At the same time, it contributes to the acquisition of the necessary knowledge and skills in the use of information-technical and educational-methodical tools for the creation and application of methodical content of one's subject in the conditions of the information-educational environment of an educational institution, encourages constant updating of knowledge, improvement of methodical skills, acquisition and accumulation of positive experience methodological activity.

Keywords: methodical competence, information and educational environment, future teachers,

Вступ

методична компетентність вчитель інформаційний

Постановка проблеми. Інтеграція України в європейський і світовий освітньо-науковий простір обумовлює модернізацію сучасної освіти на основі прогресивних тенденцій розвитку педагогічної науки та закордонної і національної освітньої практики. У цих умовах актуалізується проблема якісної підготовки вчителів нового покоління з високим методично-творчим потенціалом, інноваційно-методичним мисленням, здатних до оперативного реагування на запити суспільства і потреби здобувача освіти, запровадження інноваційних освітніх змін, вирішення проблем навчання і виховання. Вимоги до вчителів Нової української школи спонукають до оновлення змісту фахової підготовки здобувачів педагогічних закладів освіти на основі компетентнісного підходу, що сприятиме формуванню професійної компетентності майбутніх учителів, невіддільною складовою якої є методична компетентність.

Динамічна цифрова трансформація всіх сфер життєдіяльності суспільства і освіти зокрема, що спонукали розвиток глобального інформаційного простору, тотальна пандемія, воєнна агресія росії проти України, визначили потребу у нових формах і методах навчання та виховання, заснованих на використанні Web-ресурсів, інформаційно-комунікаційних технологій тощо. Через те вчитель сьогодні повинен володіти методичним інструментарієм нових технологій навчання і виховання, навичками створювати нові та ефективно використовувати наявні електронні ресурси і цифрові технології в освітньому процесі. В цьому контексті надзвичайно важливою, як в теоретичному, так і в практичному вимірі, постає проблема формування методичної компетентності майбутніх вчителів в умовах інформаційно-освітнього середовища, що формується як у межах закладу освіти, регіону, країни, так і у глобальному освітньо-науковому просторі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування методичної компетентності вчителів стала предметом студіювання чимало науковців. Зокрема, ця проблема висвітлювалася в доробках вітчизняних і зарубіжних учених, як-от: Г. Акерлінд, Б. Бірман, М. Гарет, С. Гончаренко, Л. Десімон, Д. Кларк, І. Коробова, О. Лебедєва, А. Портер, Т. Руденко, О. Семерня, Л. Сімоненко, К. Ткаченко, Л. Тєряєва, Г. Холлінгсворт, Ю. Шапран та ін. Незважаючи на різні підходи до тлумачення поняття «методична компетентність», дослідники вважають її найважливішим компонентом системи методичної підготовки майбутнього вчителя з урахуванням методики навчання предмету.

Аналіз останніх досліджень свідчить, що увагу науковців привертає питання моделювання, проєктування та тенденції розвитку і модернізації інформаційно-освітнього середовища (В. Биков, Т. Гук, Р. Гуревич, А. Гуржій, М. Козяр, А. Коломієць, А. Литвин, Л. Панченко М. Топузов І. Харченко, І. Шишенко та ін.), його навчальний потенціал у підготовці вчителів (С. Гончаренко, Н. Гузій, А. Деркач, В. Загвязинський, Е. Заруба, О. Ігна, С. Мартиненко, О. Мартинюк, О. Рогачевська, С. Рягін, Н. Соловова, Н. Сродних, З. Стельмащук, Т. Сясіна, Ж. Фріцко, О. Хромушин, Н. Цюлюпа, В. Шаган та ін.); його можливості у формуванні методичної компетентності майбутніх вчителів та її розвитку і удосконаленні у педагогів і викладачів (С. Авганов, І. Шахіна та ін.). Дослідники довели, що інформатизація освіти передбачає створення інформаційно-освітнього середовища, яке є фундаментом для організації сучасного освітнього процесу, що забезпечуватиме можливість якісної підготовки майбутніх вчителів, формуванню професійної компетентності, методичної зокрема. Водночас можна відзначити недостатню теоретичну і практичну розробленість механізмів і технологій інформаційно-освітнього середовища, що сприяють формуванню методичної компетентності майбутніх вчителів.

Мета статті - Визначити та схарактеризувати особливості інформаційно-освітнього середовища, яке забезпечує сприятливі умови для формування методичної компетентності майбутніх вчителів.

Виклад основного матеріалу

Однією з умов успішної реалізації освітньої реформи є високий рівень методичної компетентності вчителя як складової його професійної компетентності. Зазначимо, що поняття «методична компетентність» у науковому дискурсі не має єдиного визначення і тлумачиться з різних підходів з акцентом на ці аспекти, що досліджуються. Наприклад, методична компетентність визначається як: результат спеціальної підготовки (О. Біляковська, Т. Волобуєва, Г. Кашкарьов, Н. Майєр та ін.); інтегральна характеристика вчителя (Т. Гущина, Г. Ковтун, О. Мартиненко, О. Семеног, Л. Тиряєва та ін.); багатокомпонентна система, яка включає знання, вміння та навички, особистісно-професійні якості, а також практичний досвід вчителя (С. Скворцова, К. Ткаченко, Я. Цимбалюк та ін.) тощо. Отже, методична компетентність розглядається як інтегральна багаторівнева особистісно-професійна характеристика вчителя, яка є динамічним утворенням, що безперервно розвивається, потребує постійного оновлення знань, удосконалення умінь, накопичення позитивного досвіду. Зауважимо, що на формування методичної компетентності впливають особистісні якості, риси, властивості особистості, зокрема здібності й готовність реалізовувати знання та уміння у професійній педагогічній діяльності. Наголошуємо також і на наявності педагогічного досвіду, який набувається не лише в процесі педагогічної діяльності, але в процесі навчання, самонавчання й самовдосконалення майбутнього вчителя.

Зазначимо, що в сучасних умовах цифрової трансформації освіти розширюються можливості формування методичної компетентності майбутніх вчителів. Цьому сприяє створення інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти.

Розглядаючи інформаційно-освітнє середовище як умову формування методичної компетентності майбутнього вчителя, зосередимо увагу на дефініції «інформаційно-освітнє середовище».

В Енциклопедії освіти знаходимо, що сутність явища, що розглядається, розкривається через середовище освітньої системи і інформаційний простір, предметом діяльності якої є інформаційні об'єкти, а обов'язковими компонентами - засоби і технології опрацювання інформаційних об'єктів, зокрема цифрові, що ситуативно застосовує користувач для забезпечення освітніх завдань [4, с. 427].

О. Моргулець, Л. Грицаєнко досліджуючи інформаційно-освітнє середовище у системі забезпечення якості освітньої діяльності закладу вищої освіти, означене поняття тлумачать як систему інформаційних освітніх ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій, яка забезпечує взаємозв'язок учасників освітнього процесу і спрямована на досягнення максимальної якості підготовки фахівців [6, с. 114]. Тобто дослідники зосередили увагу лише на інформаційної складової цього середовища.

Наукові пошуки М. Топузова акцентуються на взаємодії учасників освітнього процесу як основі проєктування інформаційно-освітнього середовища навчальних закладів у сучасному суспільстві, тому дослідник розглядає це середовище як віртуальне середовище навчання, що забезпечує синергію та можливість інтерактивної взаємодії усіх учасників цього процесу завдяки комплексу взаємопов'язаних і постійно оновлювальних засобів навчання [8, с.20].

Студіювання Л. Панченко сучасного інформативно-освітнього середовища довело, що це середовище охоплюючи рівнозначно його інформаційну та освітню складову. Дослідниця вважає, що сучасне інформаційно-освітнє середовище становить цілісну, відкриту, багатовимірну педагогічну реальність, що включає психолого-педагогічні умови, сучасні інформаційно-комунікаційні технології і засоби навчання, забезпечує супровід і розвиток особистості викладачів і студентів у процесі вирішення освітніх завдань [7, с.61].

Подібної наукової позиції дотримуються Р. Гуревич, А. Гуржий та М. Кадемія. Досліджуючи проблеми інформаційно-комунікативних технології в професійній освіті науковці дійшли висновку, що інформаційно-освітнє середовище є педагогічною системою. Ця система об'єднує в собі інформаційні освітні ресурси, комп'ютерні засоби навчання, засоби управління навчальним процесом, педагогічні прийоми, методи і технології, направлені на формування інтелектуально-розвиненої соціальнозначущої творчої особистості, що володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок [3, с. 112].

Зауважимо, що в контексті питання, що розглядається важливим є врахування методичного аспекту, що охоплює інноваційно-освітнє середовище, тобто організаційно-методичні та навчально-методичні засоби, методичний супровід, методичне забезпечення тощо. Підтвердження нашої думки віднаходимо у напрацюваннях сучасних дослідників (В. Биков, Ю. Жук, В. Гаврилюк та ін.)

Так, наукові розвідки В. Бикова проблеми моделювання організаційних систем відкритої освіти виявили, що інформаційно-освітнє середовище на основі сучасних інформаційно-технічних і навчально-методичних засобів складається із сукупності підсистем, котрі утворюють цілісну систему через їх функціонування і забезпечення педагогічної взаємодії учасників освітнього процесу [1, с. 243-246].

На важливості методичного супроводу в інформаційно-освітньому середовищі наполягає Ю. Жук. Науковець враховує методичний супровід розкриваючи сутність цього середовища через поєднання визначених компонентів, які забезпечують інформатизацію основних видів діяльності, зокрема: освітньої (навчально-виховного процесу), управління (освітнім процесом, контингентом учнів, матеріально-технічними, інформаційними, кадровими ресурсами), забезпечення комунікації (повноцінний інформаційний обмін), автоматизації управлінських і педагогічних процесів, узгоджене оброблення та використання інформації; передбачає наявність нормативно-організаційної бази, технічного і методичного супроводження [5].

В. Гаврилюк вважає, що інформаційно-освітнє середовище виявляється в організаційно-методичних засобах, сукупності технічних і програмних засобів зберігання, обробленні, передаванні інформації, що забезпечують оперативний доступ до інформації і здійснення освітніх наукових комунікацій [2].

Отже, інформаційно-освітнє середовище розглядаємо як сукупність матеріально-технічних, інформаційно-освітніх ресурсів, організаційно- методичних засобів та міжособистісних відносин, які виникають в процесі взаємодії суб'єктів освіти, що сприяють досягненню цілей освітнього процесу.

В умовах сьогодення інформаційно-освітнє середовище передбачає застосування в освітньому процесі високотехнологічних платформ, сервісів адаптивних інформаційно-комунікаційних мереж, засобів віртуального і мобільного навчання розширяє межі доступу до якісних електронних ресурсів, які забезпечують мобільність, гнучкість, інтерактивність, доступність і якість навчання. Тому функціонування інформаційно-освітнього середовища в КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» охоплює:

- об'єднання процесів створення і використання електронних ресурсів для підтримування процесів навчання і наукового дослідження у структурі єдиного освітньо-наукового середовища регіональних педагогічних систем;

- реалізацію інваріантності процесів надання та використання ресурсів інформаційно-освітнього середовища залежно від мети, рівня навчання, змісту навчальної дисципліни, доцільності науково-методичного або культурно-просвітницького заходу, що уможливлює створення персоніфікованого доступу;

- інтеграцію підготовки, перепідготовки кадрів і підвищення кваліфікації за моделлю: КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» - здобувач освіти/слухач курсів підвищення кваліфікації - заклад освіти (дошкільний, загальної повної освіти, позашкільний, фаховий, передвищої та вищої освіти);

- забезпечення участі науково-педагогічних, педагогічних працівників і здобувачів освіти у міжнародних освітньо-наукових проєктах через забезпечення доступу до електронних ресурсів єдиного освітньо-наукового середовища;

- методичний супровід підготовки майбутніх вчителів і професійної діяльності педагогів.

Зауважимо, що можливості інформаційно-освітнього середовища в контексті питання, що розглядається реалізовується у двох напрямах: методичний супровід освітнього процесу майбутніх вчителів та їх методична підготовка як чинник формування методичної компетентності.

Методичний супровід освітнього процесу майбутніх вчителів в умовах інформаційно-освітнього середовища створювався з урахуванням сучасних наукових досліджень (М. Жалдак, Н. Морзе, О. Спірін та ін.) і передбачає швидке оновлення навчального контенту в контексті розвитку сучасної науки; посилення міждисциплінарних зв'язків; створення індивідуальної траєкторії навчання здобувача; потребою якісного перетворення методів і форм навчання та контролю; створення оптимальних умов для самостійної роботи кожного здобувача; здійснення оперативного моніторингу рівня навчальних досягнень кожного здобувача; створення можливості самоконтролю якості здобутих знань тощо.

В освітньому процесі в умовах інформаційно-освітнього середовища використовуються платформи для відео конференцій (Zoom, Класна оцінка, Google Meet, Microsoft Team та ін.). Мобільна платформа Академії «Вільний освітній простір» забезпечує записи відеолекцій, відеоуроків, інших навчальних занять, які застосовуються у навчальному процесі. Науково- педагогічна бібліотека об'єднує власні і зовнішні інформаційні ресурси, надає вільний доступ до електронних версій наукової та навчальної літератури, відкритих бібліотечних сервісів, зокрема до Web of Science, організовує віртуальні науково-методичні виставки. Використання ІКТ-технологій у взаємодії з сучасними педагогічними технологіями розширюють можливості формування методичної компетентності майбутніх вчителів. Так, створення і використання під час заняття віртуальних дошок, інтерактивних аркушів, тестів, ігор, колажів, відео дає можливість здобувачам освіти якісно засвоїти навчальний матеріал та набути навички застосування цих інструментів у подальший педагогічної діяльності. Цільові вебквести, проєктні технології, рольові ігри, технології віртуальної (VR) та доповненої реальності (AR), комп'ютерні дидактичні кросворди і ребуси забезпечують опанування необхідними уміннями та набуття досвіду педагогічної практики, а також створення і застосування методичного супроводу викладання та навчання.

Формуванню методичної компетентності майбутніх вчителів в умовах інформаційно-освітнього середовища сприяє їх методична підготовка під час вивчення навчальних дисциплін «Сучасна педагогіка», «Технології середньої освіти та методика викладання», «Цифрові технології в освітній та дослідницької діяльності», «Інноваційна освітня діяльність», «Методичний супровід педагогічної діяльності» та проходження педагогічної практики, де здобувачі вищої освіти опановують сучасний дидактичний інструментарій, методичні засоби викладання обраного предмета, уміння створення методичного портфеля вчителя та його використання.

Участь майбутніх вчителів у навчальних вебінарах, в онлайн педагогічних студіях, дискусійних просторах, нетворкінгах, науково- методичних семінарах, педагогічних майстернях, майстер-класах, педагогічних марафонах, тематичних дискусіях, презентаціях, тренінгах розширює можливості ознайомитись з позитивним педагогічним досвідом педагогів, оволодіти методиками і технологіями організації та здійснення методичної роботи в закладі освіти, розробки і реалізації організаційно- методичного та науково-методичного супроводу педагогічної діяльності.

Важливе місце в опануванні методичним інструментарієм майбутніх вчителів займає сайт академії на якому розміщені методичні матеріали для викладання окремого предмету. В розділі «Нова українська школа» представлені інтерактивні посібники «Нова українська школа: на засадах єдності цінностей, змісту і форм» для вчителів кожної освітньої галузі, що викладають у 5-х класах розробниками яких стали науково-педагогічні та педагогічні працівники академії. Посібники демонструють трансформаційні процеси Нової української школи, зокрема організацію інформаційно- цифрового освітнього середовища, використання інструментарію формувального оцінювання та екологізацію освітньої комунікації. Вони містять теоретичні, інформаційно-аналітичні та навчально-методичні матеріали, які висвітлюють сучасні підходи, педагогічний інструментарій та оновлені форми і формати навчання, основу яких складають цінності Нової української школи. Корисним для вчителів є добірка методичних порад і практичних рекомендацій, лайфхаки від учителів, узагальнений аналіз досвіду учителів-пілотників, апробований на практиці педагогічний інструментарій, матеріали для подальшого самостійного освоєння, корисні посилання і QR-коди для переходу до онлайн-додатків.

Особливе місце на сайті займає розділ «Школа у цифровому світі». Це освітній онлайн хаб, де розміщений навчально-методичний контент для педагога, створені мережеві спільноти вчителів, представлені дистанційні школи та навчальні платформи, надана актуальна інформація щодо онлайн- курсів для вчителів, які розширюють можливості організації дистанційного та змішаного навчання тощо.

Таким чином створюються необхідні умови, що сприяють формуванню методичної компетентності майбутніх вчителів.

Висновки

Створення і функціонування інформаційно-освітнього середовища, визначення і використання його можливостей в освітньому процесі забезпечує досягнення цілей навчання майбутніх вчителів. Водночас воно сприяє набуттю необхідних знань і умінь використання інформаційно- технічних і навчально-методичних засобів для створення і застосування методичного контенту свого предмета в умовах інформаційно-освітнього середовища освітнього закладу, спонукає до постійного оновлення знань, удосконалення умінь методичної діяльності, набуття і накопичення позитивного досвіду методичної діяльності. Отже, інформаційно-освітнє середовище створює і забезпечує сприятливі умови для формування методичної компетентності майбутніх вчителів.

Подальші наукові розвідки спрямовані на розробку, обґрунтування технології формування методичної компетентності майбутніх вчителів та її експериментальну перевірку.

Література

1. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія. К.: Атіка, 2009. 246 с.

2. Гаврилюк В. Ю. Теоретичні аспекти створення та функціонування інформаційно- освітнього середовища сучасного позашкільного навчального закладу. Народна освіта. 2015. Вип. 3. Режим доступу: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4261

3. Гуревич Р. С., Гуржій А. М., Кадемія М. Ю., Інформаційно-комунікаційні технології в професійній освіті: монографія. Вінниця: ТОВ Нілан, 2016. 112 с.

4. Енципклопедія освіти / Нац. Акад. пед. наук України, гол. ред. В.Г.Кремень. 2-ге вид., допв. Та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. 1144 с.

5. Жук Ю. О. Теоретико-методологічні проблеми формування інформаційного освітнього простору України. Інформаційні технології і засоби навчання. 2007. №2. Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em3/content/07zuoeei.htm

6. Моргулець О. Б., Грицаєнко Л. М. Інформаційно-освітнє середовище у системі забезпечення якості освітньої діяльності ВНЗ. Формування ринкових відносин в Україні. 2015. № 9. С. 113-116.

7. Панченко Л. Ф. Інформаційно-освітне середовище сучасного університету: монографія. Держ. закл. «Луган. нац. ун-т іменіТараса Шевченка». Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010. 280 с.

8. Топузов М. О. Проектування інформаційно-освітнього середовища навчальних закладів у сучасному суспільстві. Український педагогічний журнал. 2017. № 1. С. 26-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2017_1_6.

References

1. Bykov V. Yu. (2009). Modeli orhanizatsiinykh system vidkrytoi osvity [Models of organizational systems of open education]. K.: Atika. [in Ukrainian].

2. Havryliuk V. Yu. (2015). Teoretychni aspekty stvorennia ta funktsionuvannia informatsiinoosvitnoho seredovyshcha suchasnoho pozashkilnoho navchalnoho zakladu [Theoretical aspects of the creation and functioning of the information and educational environment of a modern extracurricular educational institution]. Narodna osvita - Public education, 3. Retrieved from https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4261[in Ukrainian].

3. Hurevych R. S., Hurzhii A. M., Kademiia M. Yu. (2016) Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v profesiinii osviti [Information and communication technologies in professional education]. Vinnytsia: TOV Nilan. [in Ukrainian].

4. Kremen V.H. (Eds.). (2021). Entsypklopediia osvity [Encyclopedia of education]. Kyiv: Yurinkom Inter, [in Ukrainian].

5. Zhuk Yu. O. (2007). Teoretyko-metodolohichni problemy formuvannia informatsiinoho osvitnoho prostoru Ukrainy [Theoretical and methodological problems of formation of the informational educational space of Ukraine.] Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and teaching aids, 2. Retrieved from: http://www.ime.edu- ua.net/em3/content/07zuoeei.htm [in Ukrainian].

6. Morhulets O. B., Hrytsaienko L. M. (2015). Informatsiino-osvitnie seredovyshche u systemi zabezpechennia yakosti osvitnoi diialnosti VNZ [Information and educational environment in the system of ensuring the quality of educational activities of universities]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini - Formation of market relations in Ukraine, 9, 113-116. [in Ukrainian].

7. Panchenko L. F. (2010). Informatsiino-osvitne seredovyshche suchasnoho universytetu. [Information and educational environment of a modern university]. Luhansk: «LNU imeni T arasa Shevchenka». [in Ukrainian].

8. Topuzov M. O. (2017). Proektuvannia informatsiino-osvitnoho seredovyshcha navchalnykh zakladiv u suchasnomu suspilstvi [Designing the information and educational environment of educational institutions in modern society]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal - Ukrainian Pedagogical Journal, 1. (рр.26-36). - Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_ 2017_1_6. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.