Професійний саморозвиток майбутніх медичних сестер в умовах євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Професійний саморозвиток майбутніх медичних сестер в умовах євроінтеграції

Акімова Ольга Вікторівна доктор педагогічних наук, професор,

Фрицюк Валентина Анатоліївна доктор педагогічних наук, професор

Баюрко Наталія Василівна кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

У статті наголошено, що актуальним завданням сучасної медичної освіти є забезпечення процесу саморозвитку майбутніх медичних працівників, формування їхньої готовності до безперервного професійного саморозвитку, оскільки соціальним замовленням сьогоденного українського суспільства, в умовах євроінтеграції, затребувана особистість конкурентоспроможного медичного працівника, орієнтованого на безперервний професійний саморозвиток і самовдосконалення. Доведено, що основою професійного саморозвитку майбутніх медичних сестер є особистісний саморозвиток, спрямований на становлення творчої індивідуальності майбутніх фахівців. Саморозвиток є прагненням людини до прояву, усвідомлення й удосконалення своїх особистісних якостей, а умовою саморозвитку є вільний вибір, при цьому він розглядається як вибір і освоєння суб'єктом тих чи інших інновацій. У статті йдеться про організацію освітнього процесу у медичних коледжах, який передбачає озброєння майбутніх медичних сестер не лише знаннями, професійно значущими вміннями та навичками, а й формування компетентностей, що є визначальними в загальній кваліфікації медика. Сукупність означених складових дозволяє ефективно працювати, виконуючи конкретні завдання щодо боротьби з хворобами, надання якісних медичних послуг і рятування життя людей. В іншому випадку прогалини у професійній підготовці майбутнього фахівця можуть призвести до психологічної травми; стійкої чи тимчасової втрати здоров'я, працездатності й самого життя пацієнтів; майнової шкоди (зайві матеріальні витрати на лікування) тощо. У свою чергу, професіоналізм медичного працівника і відповідний кваліфікаційний рівень украй важливі у професійній діяльності, оскільки, з одного боку, здатні врятувати власне життя у складних умовах, а з іншого - впливають на конкурентоздатність і затребуваність фахівця на ринку праці. Доведено, що професійний саморозвиток майбутніх медичних сестер завжди є особистісно-професійним, усвідомленим і мотивованим процесом, який триває все життя, при цьому період навчання у медичному коледжі є підготовчим процесом, початком неперервної професійної освіти, самоосвіти, розвитку і саморозвитку.

Ключові слова: майбутні медичні сестри, професійна підготовка, професійний саморозвиток, євроінтеграція.

Abstract

Akimova Olga Viktorivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi Vinnytsia State Pedagogical University

Frytsiuk Valentyna Anatolyivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University

Bayurko Nataliya Vasylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University

PROFESSIONAL SELF-DEVELOPMENT OF THE FUTURE NURSES IN THE CONDITIONS OF EUROPEAN INTEGRATION

The article proves that the urgent task of modern medical education is to ensure the process of self-development of future medical workers. It is necessary to develop their readiness for professional self-development. The social order of Ukrainian society is the personality of a competitive medical worker. Nurses should be focused on professional self-development and self-improvement. The article proves that the basis of professional self-development of future nurses is personal self-development. It is aimed at developing the creative individuality of future specialists. Self-development is a person's desire to manifest, realize and improve his personal qualities. Free choice is an important condition for the selfdevelopment of future nurses. This choice is considered as the subject's selection and mastering of various innovations. The article deals with the organization of the educational process in medical colleges. This organization of the educational process provides for future nurses to acquire not only knowledge, professionally significant abilities and skills, but also the formation of competencies. Competencies are very important in the general qualification of a doctor. The combination of these components allows you to work effectively, perform specific tasks in the fight against diseases, provide high-quality medical services and save people's lives. Otherwise, deficiencies in the professional training of the future specialist may lead to psychological trauma; permanent or temporary loss of health, work capacity and life itself of patients. The professionalism of a medical worker and the corresponding qualification level are very important in professional activity. They can save one's own life in difficult conditions, they affect the competitiveness and demand of a specialist in the labor market. It has been proven that the professional self-development of future nurses is always a personal, professional, conscious and motivated process. It lasts a lifetime, while the period of study at the medical college is a preparatory process, the beginning of continuous professional education, self-education, development and self-development.

Keywords: future nurses, professional training, professional self-development, European integration.

Постановка проблеми

У процесі реформування медичної та медсестринської галузі України в умовах євроінтеграції, переходу на нову трирівневу медичну допомогу, виникла потреба в підготовці кадрового складу для надання первинної медикосанітарної допомоги населенню на засадах загальної практики - сімейної медицини. Зазначене вимагає становлення професійної освіти, зумовленої інтенсивним розвитком сучасних перетворень медсестринської справи, підвищення вимог до виробничих функцій майбутнього спеціаліста сімейної медицини, про що йдеться в Законі України «Про вищу освіту» та Концепції розвитку галузі охорони здоров'я [1].

Медична сестра сьогодні - це висококваліфікований фахівець, здатний виконувати лікувально-профілактичні завдання, розробляти план заходів із реалізації сестринської допомоги, оцінки ефективності надання допомоги, здатний організувати заходи з надання невідкладної долікарської допомоги, профілактики захворювань тощо. Завданням її є зменшення важких і неадекватних реакцій, створення в пацієнта розумного ставлення до хвороби, яке забезпечить найкраще виконання лікувального режиму [12]. Для забезпечення належного рівня професійної компетентності майбутніх медичних сестер ще під час підготовки у медичних коледжах варто готувати їх до постійного професійного саморозвитку.

Отже, одним із актуальних завдань сучасної медичної освіти є забезпечення процесу саморозвитку майбутніх медичних працівників, формування їхньої готовності до безперервного професійного саморозвитку, оскільки соціальним замовленням сьогоденного українського суспільства, в умовах євроінтеграції, затребувана особистість конкурентоспроможного медичного працівника, орієнтованого на безперервний професійний саморозвиток і самовдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Праці науковців, які стосуються питань медичної освіти, є, безперечно, важливими у контексті дослідження (Т. Бабенко, О. Волосовець, Ю. Вороненко, Л. Дудікова, І. Кузнецова, Л. Логуш, М. Мруга, М. Пайкуш, М. Тимофієва, С. Тихолаз, Шигонська, О. Юдіна, Я. Цехмістер та ін.). Особливий інтерес становлять наукові праці щодо професійної підготовки студентів у медичному коледжі (О. Біліченко, І. Бойчук, О. Васильєва, В. Коваленко, В. Копетчук, О. Кравченко, О. Кривонос, І. Сірак, К. Соцький, І. Тимощук та ін.) та праці, в яких розкрито особливості професійної підготовки медичних сестер (Н. Білім, О. Горай, О. Гуменюк, Т. Закусилова, О. Ковальчук, К. Куренкова, Ю. Лавриш, О. Маркович, С. Мухіна, Т. Павлюк, М. Попіль, Л. Супрун, Тарновська, З. Шарлович, М. Шегедин та ін.). Водночас, варто відзначити недостатню кількість досліджень, присвячених проблемі підготовки майбутніх медичних сестер до професійного саморозвитку в умовах євроінтеграції.

Метою статті є аналіз окремих особливостей а умов процесу підготовки майбутніх медичних сестер до професійного саморозвитку в умовах євроінтеграції.

Виклад основного матеріалу

Варто зазначити, що професійний саморозвиток є невід'ємною складовою особистісного саморозвитку майбутніх фахівців, у тому числі, медичних сестер. Він здійснюється за допомогою механізмів самопізнання, самоорганізації, самоосвіти, самооцінки, саморегуляції як прагнення до самоактуалізації на основі розвитку професійного мислення, реалізації творчого потенціалу, різноманітних форм дослідницької діяльності та способів інтенсифікації цього процесу.

Вважаємо, що готовність до професійного саморозвитку тісно пов'язана з професійною компетентністю майбутніх медичних сестер, яку визначають як сукупність таких інваріантних ознак: володіння ґрунтовними знаннями в галузі майбутньої професійної діяльності, деяким досвідом, індивідуальними здібностями; виховання свідомого прагнення до самоосвіти; здатність ефективно діяти в межах своєї професійної (медичної) компетенції; оволодіння сучасними медичними технологіями, що дозволяють успішно виконувати професійні (медичної) обов'язки; оволодіння в достатній мірі принципами гуманності, поваги людської гідності пацієнтів, їх моральної автономії, їх прав [10].

Загалом професійний розвиток особистості трактують як процес соціалізації, що відбувається в онтогенезі людини, спрямований на привласнення нею різноманітних аспектів світу праці - професійних ролей, професійної мотивації, професійних знань, умінь і навичок. Його найважливішими чинниками є впливи середовища і власна активність суб'єкта професійного розвитку. Це процес проходження людиною послідовності етапів, безпосередньо пов'язаних з віковими етапами розвитку людини, на кожному з яких формуються психічні новоутворення, відбувається формування нових якостей професіонала, що забезпечують успішне виконання трудових функцій і готують суб'єкта до переходу на наступну стадію розвитку [2].

Аналіз сучасних психолого-педагогічних досліджень виявив, що поняття «професійний саморозвиток» у науковій психолого-педагогічній літературі не має чіткого узгодженого визначення через різні методологічні підходи до його розгляду - суб'єктний, акмеологічний, аксіологічний, діяльнісний, компетентнісний, синергетичний тощо.

Професійний розвиток майбутнього або чинного фахівця забезпечується, передусім, наявною в суспільстві системою професійної освіти. Функціонування цієї системи спрямоване на формування якостей, набуття кваліфікацій, необхідних для успішного виконання відповідних професійних функцій, принаймні в період працездатного віку. Крім процесу навчання, професійні компетентності (знання, уміння, навички, цінності, інші функціональні характеристики, їхня профілізація тощо) формуються через включення у відповідну практичну діяльність, загальною атмосферою контекстного середовища.

Погоджуємося з С. Кузіковою, яка, ґрунтуючись на дослідженнях В. Бодрова, Є. Климова, В. Семиченко та ін., стверджує, що саморозвиток особистості відбувається переважно в контексті професійної діяльності, наповнюється її змістом, а професійна спрямованість є фактором особистісного зростання, тому вивчення особливостей формування суб'єкта особистісного саморозвитку неможливе поза контекстом його професійного становлення [8, с. 7]. Саме таке професійне становлення відбувається у майбутніх медичних сестер під час їхньої професійної підготовки в медичному коледжі.

Професійний саморозвиток розглядають як появу в психіці людини нових якостей професіонала: оволодіння новими професійно важливими якостями або зміна раніше сформованого співвідношення професійно важливих якостей. Тобто професійний розвиток - це становлення професіонала і його подальше зміна, яка може бути як прогресивною, так і регресивною.

З огляду на методологічну позицію зв'язку свідомості й діяльності можна констатувати, що самосвідомість не тільки проявляється, а й формується в діяльності. Тому, поза сумнівом, професійна діяльність (і ще більшою мірою навчальна діяльність у контексті підготовки до професійної) впливає на актуалізацію й активізацію самоактивності та саморозвитку особистості. Оскільки значна кількість осіб юнацького віку є студентами навчальних закладів, у даному випадку, медичних коледжів, пріоритетним завданням є вивчення можливостей і пошук шляхів оптимізації становлення суб'єкта професійного і особистісного саморозвитку протягом фахової підготовки.

Професійний саморозвиток - багатокомпонентний особистісно та професійно значущий процес, який засновано на безперервній взаємодії загального й індивідуального, що сприяє розкриттю й усвідомленню своїх професійно значущих особистісних особливостей, адекватному й активному їх використанню у професійній діяльності.

У дослідженні професійного саморозвитку особистості важливими є положення про сутність і розвиток особистості як суб'єкта життєдіяльності (Г. Костюк, С. Максименко, В. Моляко, В. Семиченко, Т. Яценко та ін.); концепції діяльнісного опосередкування особистісного розвитку (В. Давидов, А. Петровський та ін.); наукові уявлення про особистість професіонала й закономірності його становлення (Р. Гуревич, Б. Ломов, А. Маркова та ін.).

З точки зору системно-діяльнісного підходу у вітчизняній психології (О. Асмолов, Г. Костюк, С. Максименко та ін.), розвиток особистості відбувається упродовж успішного оволодіння професійною діяльністю, яка є значущою для суб'єкта, тобто такою, що має для нього особистісний смисл.

Отже, науковці під професійним саморозвитком розуміють багатокомпонентний особистісно та професійно значущий процес, що сприяє формуванню індивідуального стилю професійної діяльності, допомагає осмисленню передового досвіду і власної самостійної діяльності, а також є засобом самопізнання і самовдосконалення.

Погоджуємося з М. Вієвською та Л. Красовською [3, с. 90] у тому, що професійний саморозвиток пов'язаний з внутрішнім поєднанням структурних складових психіки особистості, спрямованих на її конструктивну взаємодію з навколишнім середовищем шляхом отримання особистісно значущого й адекватного вимогам соціуму результату професійної діяльності. Науковці вважають, що цей процес є постійним і не обмежується змістом набутого досвіду. Його підґрунтям є актуалізоване прагнення до професійного зростання, що проявляється в інтересах, прагненнях, переконаннях, здібностях особистості, активній позиції щодо пізнання довкілля, а також самопізнання, розкриття духовного й інтелектуального потенціалу.

Варто зазначити, що незважаючи на зростаючий техніцизм, інформатизацію та спеціалізацію медицини в цілому, основною діяльністю медичної сестри є взаємодія з іншими людьми - пацієнтами, їх родичами, колегами. І хоча в професійній діяльності важливі спеціальні уміння та знання клінічних дисциплін, але на медичних сестер покладаються певні зобов'язання: відповідальність, співчуття, милосердя, прагнення до співпраці і турбота про людей, повага прав і гідності особи; медичні сестри повинні володіти комунікативною компетентністю, а також вміти мислити, аналізувати, прогнозувати результат взаємодії з пацієнтами, бути чуйними і уважними до змін настрою пацієнтів, проявляти співчуття і доброзичливість, товариськість та терпіння [10]. саморозвиток професійний творчий

Науковцями виокремлено шість груп професійно важливих особистісних якостей медичної сестри, що сприяють ефективній взаємодії з пацієнтом, а саме: психофізіологічні; психологічні; соціальні; духовно- моральні; естетичні та інтелектуальні. Визначено, що індивідуально- психологічні якості особистості медичних сестер, які забезпечують взаємодію з пацієнтом, формуються в процесі професіоналізації, у спільній діяльності з іншими людьми, а також у спілкуванні з ними. Професійна діяльність медичної сестри реалізується в діаді «медичний працівник - пацієнт», у цьому зв'язку постає необхідність врахування оцінки пацієнтами підсумків становлення особистості медика, яка закладається процесом медичної освіти в умовах сучасного суспільства [10]. На нашу думку, однією з важливих і необхідних якостей майбутніх медичних сестер є їхня готовність до професійного саморозвитку. Для цього варто розвивати їхню відповідну мотивацію.

Науковці вважають, що якщо переважає зовнішня мотивація, особистість є відчуженою від процесу навчання, її активність має вимушений характер, а зміст предметів, що вивчаються, не має особистої значущості. Для розвитку мотивації професійного саморозвитку, на думку вчених, необхідно зробити завдання, поставлені упродовж навчальної діяльності, не тільки зрозумілими, а ще й внутрішньо прийнятними. Саме у такий спосіб активність навчальної діяльності перетворюється на продуктивну, а діяльність безпосередньо впливає на пізнавальну потребу. Внутрішній мотив формує стан пізнавального задоволення, що не відчужує особистість, а, навпаки, залучає її до навчально-професійного процесу.

Безперечно, основою професійного саморозвитку майбутніх медичних сестер є особистісний саморозвиток, спрямований на становлення творчої індивідуальності майбутніх фахівців. Саморозвиток - прагнення людини до прояву, усвідомлення й удосконалення своїх особистісних якостей. Умовою саморозвитку є вільний вибір. При цьому він розглядається як вибір і освоєння суб'єктом тих чи інших інновацій. Кожна ситуація вибору породжує безліч варіантів рішення, опосередкованих певним орієнтаційним полем, відповідальність за дії в якому несе сам суб'єкт О. Остапчук [9, с. 14]. Засобами професійного саморозвитку можуть бути самовиховання, самоосвіта й самовдосконалення у поєднанні з практичною професійною діяльністю.

Професійний саморозвиток - це свідома діяльність людини, спрямована на повну самореалізацію себе як особистості в тій соціальній сфері, яку визначає її майбутня професія; розвиток у себе особистісних, професійно важливих якостей, загальних (інтелект) і спеціальних (професійних) творчих здібностей. Це поняття дослідники пов'язують з правильною постановкою і розв'язанням психологічних, педагогічних, організаційних і предметних завдань щодо себе і своєї професійної діяльності. Отже, як вважає О. Остапчук, гуманізація фахової підготовки повинна передбачати і створювати умови, за яких майбутній фахівець матиме можливість будувати власний образ професійного «Я» і, аналізуючи суперечність між «Я-реальним» та «Я-професійним», програмувати та здійснювати професійний саморозвиток [9, с. 14].

Отже, на підставі аналізу вищенаведених теоретичних джерел з проблеми дослідження під професійним саморозвитком майбутніх медичних сестер розумітимемо свідому діяльність здобувачів медичних коледжів, спрямовану на повну самореалізацію себе як особистостей в тій соціальній сфері, яку визначає їхня професія, а саме, в медицині.

Цілком погоджуємося з В. Семиченко [11, с. 46], яка стверджує, що в системі професійної діяльності завдання активізації саморозвитку особистості має особливе значення, оскільки від неперервного зростання та вдосконалення фахівців безпосередньо залежить і розвиток суспільства, і благополуччя його громадян, адже лише неперервний професійний розвиток і саморозвиток можуть забезпечити відповідність фахівця як потребам безпосередньої діяльності, так і вимогам соціуму.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми професійного саморозвитку дозволив нам дійти до висновку, що в історії вищої школи накопичено значний досвід з підготовки студентів до безперервного професійного саморозвитку.

Погоджуємося з С. Кузіковою стосовно того, що критерієм успішності професійної діяльності людини можна вважати її безперервний особистісний саморозвиток. Тим важливіше викликати у молоді потребу постійного особистісного і професійного саморозвитку в умовах фахової підготовки як запоруку професіоналізму майбутньої фахової діяльності [8, с. 316]. Науковець цілком слушно зазначає, що проблема управління професійним саморозвитком особистості лежить у руслі прикладних розробок і в цілому ще вивчена недостатньо.

Як цілком слушно, на наш погляд, стверджує В. Семиченко, нині темпи змін у суспільстві настільки стрімкі, що офіційна система професійного розвитку вже не може задовольнити зростаючих потреб ринку праці й самого фахівця, тому важливою умовою соціального й особистісного добробуту є безперервний професійний саморозвиток особистості, її прагнення постійно вдосконалюватися, підвищувати рівень професійної майстерності [11]. Саме тому, на наш погляд, до професійного саморозвитку варто готувати майбутніх медичних сестер ще в процесі їхньої фахової підготовки у медичних коледжах.

Організація освітнього процесу у медичних коледжах передбачає озброєння майбутніх медичних сестер не лише знаннями, професійно значущими вміннями та навичками, а й формування компетентностей, що є визначальними в загальній кваліфікації медика. Сукупність означених складових дозволяє ефективно працювати, виконуючи конкретні завдання щодо боротьби з хворобами, надання якісних медичних послуг і рятування життя людей. В іншому випадку прогалини у професійній підготовці майбутнього фахівця можуть призвести до психологічної травми; стійкої чи тимчасової втрати здоров'я, працездатності й самого життя пацієнтів; майнової шкоди (зайві матеріальні витрати на лікування) тощо. У свою чергу, професіоналізм медичного працівника і відповідний кваліфікаційний рівень украй важливі у професійній діяльності, оскільки, з одного боку, здатні врятувати власне життя у складних умовах, а з іншого - впливають на конкурентоздатність і затребуваність фахівця на ринку праці [6].

Таким чином, професійний саморозвиток майбутніх медичних сестер завжди є особистісно-професійним, усвідомленим і мотивованим процесом, який триває все життя, при цьому період навчання у медичному коледжі є підготовчим процесом, початком неперервної професійної освіти, самоосвіти, розвитку і саморозвитку.

В контексті євроінтеграційних процесів у нашій країні зазначимо, що С. Змейов [7], наприклад, стверджує, що найважливішою компетенцією випускника європейського закладу вищої освіти залишається вміння організувати своє навчання протягом усього життя (life-long learning). На формування саме цієї компетенції спрямовані Європейські рамкові кваліфікаційні характеристики (вимоги) для безперервного навчання (European Qualifications Framework for Lifelong Learning. - European Commission. Education and Culture. - 2008), Ключові компетенції Європейського Союзу для безперервного навчання (Recommendation of the European Parliament and of the Council, of 18 December 2006, on key competences for lifelong learning - Official Journal L 394 of 30.12.2006) та інші документи, розроблені в Європі в останні роки. Постійне підвищення рівня компетентності, що передбачається даною європейською кваліфікаційною характеристикою, служить підставою для організації системи безперервного навчання протягом усього життя. Ця система повинна включати в себе не тільки підвищення професійної компетентності, а й організацію навчання з метою задоволення потреб здобувачів у навчанні для підтримки і поліпшення здоров'я, поліпшення якості сімейного життя, компетентної участі у суспільному житті, змістовного проведення дозвілля, розвитку власної особистості [7].

Цілком погоджуємося з науковцями в тому, що безперервний професійний саморозвиток майбутнього фахівця - найважливіший елемент його фахової діяльності, без якого вона є неефективною.

Отже, на підставі аналізу теоретичних джерел з проблеми дослідження вважаємо, що «професійний саморозвиток майбутніх медичних сестер» - це постійний динамічний процес, спрямований на самоорганізацію прогресивних змін у сфері внутрішнього світу особистості студента на шляху досягнення вищих рівнів професіоналізму в діяльності у сфері медицини.

Зауважимо, що теоретичний аналіз філософських, психологічних, педагогічних, акмеологічних досліджень з проблеми особистості, її розвитку та самовдосконалення дозволили визначити розвиток особистості як зміни, які з часом відбуваються в будові тіла, мисленні чи поведінці людини в результаті біологічних процесів в організмі та впливу оточуючого середовища, а саморозвиток особистості як цілеспрямовану, систематичну, високоорганізовану й творчу діяльність, процес планомірної творчої зміни особистістю власних духовно-ціннісних, морально-етичних, діяльнісно- практичних, чуттєвих, інтелектуальних, характерологічних особливостей для найбільш успішного досягнення своїх життєвих цілей і більш ефективного виконання свого людського, соціального призначення. Вважаємо поняття «розвиток» і «саморозвиток» діалектично тотожними.

На підставі аналізу теоретичних джерел з проблеми дослідження під професійним саморозвитком розуміємо свідому діяльність людини, спрямовану на повну самореалізацію себе як особистості в тій соціальній сфері, яку визначає її професія.

На даному етапі підготовка майбутнього медичного працівника повинна відбуватися шляхом створення своєрідного освітнього простору, що поєднуватиме особистісне, діяльнісне, культурне та комунікативне середовище, за якого студенти підвищують свій професійний рівень; розвивають здібності й готовність до подальшої практичної діяльності; формують стрижневі компетентності [6]. Вважаємо однією з таких стрижневих компетентностей майбутніх медичних сестер їхню готовність до професійного саморозвитку.

Для більш ефективного формування готовності майбутніх медичних сестер до професійного саморозвитку варто дотримуватися низки організаційно-педагогічних умов, а саме: розвивати мотивацію професійного саморозвитку майбутніх медичних сестер у освітньому середовищі медичного коледжу; створювати евристичні квазіпрофесійні ситуації, які ініціюють потребу студентів у професійному саморозвитку; створювати в студентському колективі сприятливу соціально-психологічну атмосферу для виявлення активності особистісного й професійного розвитку майбутніх медичних сестер та всіляко активізувати їхню самостійну навчально-пізнавальну діяльність.

Варто зазначити, що всі вищенаведені поради і рекомендації сформульовані в результаті аналізу наукової літератури з проблеми професійного саморозвитку та тісного спілкування викладачів кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського з викладачами медичних коледжів, у тому числі, Вінницького фахового медичного коледжу імені академіка Д.К. Заболотного, зокрема, під час онлайн-курсу підвищення кваліфікації «Трансформація професійних компетентностей сучасного фахівця: від освітніх інновацій до педагогічних інсайтів».

Висновки

Отже, державна політика розвитку медсестринства в Україні, спираючись на досвід євроінтеграційних процесів провідних світових держав, потребує вдосконалення, певної реорганізації всієї системи охорони здоров'я. Долучення до сучасних світових стандартів, яким би відповідали випускники медсестринських відділень України, має здійснюватися шляхом підвищення рівня підготовки спеціалістів медсестринської освіти. Саме ця основна ланка медицини вимагає особливої уваги з огляду на те, що свою діяльність медична сестра спрямовує на впровадження етапів медсестринського процесу, перебуваючи в постійному оточенні пацієнтів, будує з ними систему взаємин, які спрямовані на відновлення стану здоров'я та сприяють фізичному та психічному одужанню [10]. Процес організації професійної підготовки медичних сестер у медичних коледжах має для цього значні потенційні можливості, в тому числі й для формування готовності майбутніх медичних працівників до професійного саморозвитку.

Література

1. Антонова О.Є., Шарлович З.П. Професійно педагогічна компетентність медичних сестер сімейної медицини: сутність, структура, технологія формування: монографія. Житомир: Вид-во Полісся, 2016. 258 с.

2. Бабак К. В. Психологічний супровід професійного розвитку студентів педагогічного коледжу : автореф. ... канд. психол. наук : 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. Київ. 2011. 20 с.

3. Вієвська М. Г., Красовська Л. О. Формування мотивації фахівця до безперервної професійної освіти. Вища школа. 2011. № 1. С. 75-82.

4. Горай О. В. Професійний саморозвиток майбутніх медичних сестер/фельдшерів (на прикладі професійної підготовки до санітарно-гігієнічного виховання школярів). Професійний саморозвиток майбутнього фахівця: Монографія / За ред. В.А.Ковальчук. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. С. 150-182.

5. Дзвінчук Ю. В. Специфіка стилів саморегуляції поведінки медичних сестер із різними рівнями професійної мобільності. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. Випуск 2. Том 1. 2016. С. 59-64.

6. Дубковецька І., Побігун Н. Професійна підготовка майбутніх медичних працівників до роботи в умовах пандемії. Освітні обрії. №2 (53). 2021. С. 77-81.

7. Змейов С. І. Компетенції та компетентності викладача вищої школи XXI ст. Педагогіка: науково-теоретичний журнал. 2012. № 5. С. 69-74.

8. Кузікова С. Б. Психологія саморозвитку : навч. посіб.; Сум. Держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. Суми : МакДен, 2011. 149 с.

9. Остапчук О. Професійний саморозвиток і самопроектування в ситемі педагогічної освіти. Шлях освіти. 2007. № 4. С. 13-18.

10. Пилипчук Л. С. Особистісні чинники взаємодії медичних сестер з пацієнтами в умовах стаціонарного лікування: дис. . канд. психол. наук. Київ. 2019. 249 с.

11. Семиченко В. А. Проблема особистісного розвитку і саморозвитку у в контексті неперервної професійної освіти. Педагогіка і психологія. 2010. № 2. С. 46-57.

12. Сірак І.П. Формування готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації : дис. . канд. пед наук. Вінниця. 2017. 296 с.

13. Фрицюк В. А. Формування мотивації професійного саморозвитку майбутніх педагогів у творчому освітньому середовищі ВНЗ. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2016. № 6 (129). С. 107-114.

14. Фрицюк В. А., Вовк Л.П. Акмеологічний підхід до вивчення проблеми професійного саморозвитку майбутнього вчителя. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського. Вінниця, 2016. Вип. 47. С. 68-72.

References

1. Antonova, O. Ie., Sharlovych, Z. P. (2016) Profesiino pedahohichna kompetentnist medychnykh sester simeinoi medytsyny: sutnist, struktura, tekhnolohiia formuvannia [Professional pedagogical competence of family medicine nurses: essence, structure, technology of formation]: monohrafiia. Zhytomyr: Vyd-vo Polissia, 258 s. [in Ukrainian].

2. Babak, K. V. (2011) Psykholohichnyi suprovid profesiinoho rozvytku studentiv pedahohichnoho koledzhu [Psychological support of the professional development of students of the pedagogical college]: avtoref. ... kand. psykhol. nauk : 19.00.07 - pedahohichna ta vikova psykholohiia. Kyiv. 20 s. [in Ukrainian].

3. Viievska, M. H., Krasovska, L. O. (2011) Formuvannia motyvatsii fakhivtsia do bezperervnoi profesiinoi osvity [Formation of the specialist's motivation for continuous professional education]. Vyshcha shkola. № 1. S. 75-82. [in Ukrainian].

4. Horai, O. V. (2011) Profesiinyi samorozvytok maibutnikh medychnykh sester/feldsheriv (na prykladi profesiinoi pidhotovky do sanitarno-hihiienichnoho vykhovannia shkoliariv). Profesiinyi samorozvytok maibutnoho fakhivtsia [Professional self-development of future nurses/paramedics (on the example of professional training for sanitary and hygienic education of schoolchildren)]: Monohrafiia / Za red. V.A.Kovalchuk. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, S. 150-182. [in Ukrainian].

5. Dzvinchuk, Yu. V. (2016) Spetsyfika styliv samorehuliatsii povedinky medychnykh sester iz riznymy rivniamy profesiinoi mobilnosti [The specificity of the styles of self-regulation of the behavior of nurses with different levels of professional mobility]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia : Psykholohichni nauky. Vypusk 2. Tom 1. S. 59-64. [in Ukrainian].

6. Dubkovetska, I., Pobihun, N. (2021) Profesiina pidhotovka maibutnikh medychnykh pratsivnykiv do roboty v umovakh pandemii [Professional training of future medical workers to work in pandemic conditions]. Osvitni obrii. №2 (53). S. 77-81. [in Ukrainian].

7. Zmeiov, S. I. (2012) Kompetentsii ta kompetentnosti vykladacha vyshchoi shkoly XXI st. [Competences and competences of the teacher of the 21st century higher school]. Pedahohika: naukovo-teoretychnyi zhurnal. № 5. S. 69-74. [in Ukrainian].

8. Kuzikova, S. B. (2011) Psykholohiia samorozvytku [Psychology of self-development]: navch. posib.; Sum. Derzh. ped. un-t im. A. S. Makarenka. Sumy : MakDen, 149 s. [in Ukrainian].

9. Ostapchuk, O. (2007) Profesiinyi samorozvytok i samoproektuvannia v sytemi pedahohichnoi osvity [Professional self-development and self-design in the pedagogical education system]. Shliakh osvity. № 4. S. 13-18. [in Ukrainian].

10. Pylypchuk, L. S. (2019) Osobystisni chynnyky vzaiemodii medychnykh sester z patsiientamy v umovakh statsionarnoho likuvannia [Personal factors of interaction of nurses with patients in conditions of inpatient treatment]: dys. ... kand. psykhol. nauk. Kyiv. 249 s. [in Ukrainian].

11. Semychenko, V. A. (2010) Problema osobystisnoho rozvytku i samorozvytku u v konteksti neperervnoi profesiinoi osvity [The problem of personal development and selfdevelopment in the context of continuous professional education]. Pedahohika i psykholohiia. № 2. S. 46-57. [in Ukrainian].

12. 12.Sirak, I.P. (2017) Formuvannia hotovnosti maibutnikh medychnykh sester do profesiinoi samorealizatsii [Formation of readiness of future nurses for professional self-realization]: dys. ... kand. ped nauk. Vinnytsia. 296 s. [in Ukrainian].

13. Frytsiuk, V. A., Vovk, L.P. (2016) Akmeolohichnyi pidkhid do vyvchennia problemy profesiinoho samorozvytku maibutnoho vchytelia [Acmeological approach to the study of the problem of professional self-development of the future teacher]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohika i psykholohiia. VDPU im. Mykhaila Kotsiubynskoho. Vinnytsia, Vyp. 47. S. 68-72. [in Ukrainian].

14. Frytsiuk, V. A. (2016) Formuvannia motyvatsii profesiinoho samorozvytku maibutnikh pedahohiv u tvorchomu osvitnomu seredovyshchi VNZ [Formation of motivation for professional self-development of future teachers in the creative educational environment of universities]. Visnyk Vinnytskohopolitekhnichnoho instytutu. № 6 (129). S. 107-114. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru