Особливості професійно-орієнтованої підготовки фахівців природничого напряму: умови та принципи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ПРИРОДНИЧОГО НАПРЯМУ: УМОВИ ТА ПРИНЦИПИ

Декарчук Марина Вадимівна доцент,

доцент кафедри фізики та інтегративних

технологій навчання природничих наук

Анотація

Розвиток нових наукових тенденцій останнім часом дає нам зрозуміти, що новітні технології та сучасні ідеї залежать від інтелектуального розвитку особистості та її фундаментальних знань та вмінь. У законодавстві України задокументовано вимоги до природничо-наукової складової професійної підготовки фахівців, у яких йдеться про оптимізоване поєднання гуманітарної та природничо-математичної складових освіти, що засвідчує мету формування громадянської, світоглядної, культурологічної, екологічної культур. Виховуючи майбутнього майстра своєї праці педагог повинен побудувати світоглядну позицію на основі економічного, фахового та логіко-інформаційного мислення. Аналізуючи сьогоднішній етап розвитку природничих дисциплін, взаємодія природничо-наукових дисциплін вбачає обов'язкове застосування впродовж всього навчального процесу загальнонаукових принципів і методів. Фундаментальними структурованими принципами природничо-наукових дисциплін вважаються: принцип доповнюваності, принцип симетрії, метод моделювання та принцип відповідності, математичні обчислення.

Зазначено, що застосування в навчальному процесі інтегрованих технологій та інтерактивних форм і методів навчання сприяє формуванню навичок і вмінь учнів, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, активної взаємодії учнів. Це така організація навчального процесу, за якої не можлива не участь учня в колективному процесі пізнання, співнавчання, взаємонавчання. У сучасності природничі науки становлять базис та підґрунтя усуспільнення людини. У контексті глобалізаційних процесів значущості набуває методологічна підготовка фахівця.

Ключові слова: новітні технології, громадянська, культурологічна, екологічна культури, світоглядна позиція, фахове мислення, загальнонаукові принципи та методи, принцип доповнюваності, принцип симетрії, метод моделювання та принцип відповідності, математичні обчислення.

Annotation

підготовка природничий науковий професійний

Dekarchuk Marina Vadimovna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Physics and Integrative Technologies of Natural Sciences, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

FEATURES OF PROFESSIONALLY-ORIENTED TRAINING OF NATURAL FIELD SPECIALISTS: CONDITIONS AND PRINCIPLES

The development of new scientific trends recently makes us understand that the latest technologies and modern ideas depend on the intellectual development of the individual and his fundamental knowledge and skills. The legislation of Ukraine documents the requirements for the natural-scientific component of professional training of specialists, which refer to an optimized combination of humanitarian and natural-mathematical components of education, which attests to the goal of forming civic, worldview, cultural, ecological cultures. Educating the future master of his work, the teacher must build a worldview based on economic, professional and logical and informational thinking. Analyzing the current stage of the development of natural sciences, the interaction of natural and scientific disciplines sees the mandatory application of general scientific principles and methods throughout the entire educational process. The fundamental structured principles of natural and scientific disciplines are considered to be: the principle of complementarity, the principle of symmetry, the modeling method and the principle of correspondence, mathematical calculations.

It is noted that the use of integrated technologies and interactive forms and methods of learning in the educational process contributes to the formation of students' skills and abilities, the development of values, the creation of an atmosphere of cooperation and active interaction of students. This is the organization of the educational process, under which it is impossible not to participate in the collective process of learning, co-learning, and mutual learning. In modern times, the natural sciences are the basis and foundation of human socialization. In the context of globalization processes, the methodological training of a specialist acquires significance.

Keywords: the latest technologies, civic, cultural, ecological culture, worldview, professional thinking, general scientific principles and methods, the principle of complementarity, the principle of symmetry, the modeling method and the principle of correspondence, mathematical calculations.

Постановка проблеми

Досить широко в науковій літературі висвітлено аспекти природничо-наукової підготовки. Їх досліджували Н. Наумова, Г. Сорокіна, О. Фастовець та ін. У наукових публікаціях не виявлено аспекти професійної підготовки фахівців міждисциплінарних зв'язків. Тому вбачаємо визначення принципів та методико-теоретично обґрунтованої інструкції становлення фахівця природничого напряму. Для досягнення поставленої мети вважаємо за доцільне розглянути такі питання, як значущість названих дисциплін у професійному становленні фахівців, формуванні їх професійних та загальнолюдських якостей, розвитку пізнавальних, інтелектуальних здібностей тощо.

За дослідженнями Л. Пуханової, Г. Деміденкової, О. Фастовець, якість такої підготовки сьогодні не відповідає запитам сучасного ринку праці. Більшість молодих спеціалістів не мають необхідних знань та навичок професійної діяльності, що мають бути сформовані при вивченні природничо-наукових дисциплін. У статті ставимо за мету розглянути основні підходи до проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя природничих наук як суб'єкта фахової діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Досліджуючи тему методичної підготовки, її особливостей спостерігаємо достатню кількість вчених, що розглядали подані проблеми: Н. Клокар, В. Ковальчук, Василенко, О. Куцевол. Вирішенням проблем професійної спрямованості під час вивчення предметів природничо-математичного циклу займались: Л. Гусак, В. Копетчук, О. Левчук, Н. Падалко. Доволі вплинули на дослідницьку діяльність праці О. Бондаренка, В. Іщенко, С. Калаур, К. Лінєвич, Я. Логвінової, Н. Назаренко, М. Рогозіної, Т. Скороход, С. Стрижак. Різні аспекти такого педагогічного явища як "професійна компетентність" досліджено на фундаментальному рівні та висвітлено у працях О. Антонової, Н. Бібік, С. Вітвицької, В. Гриньової, О. Дубасенюк, Зимньої, О. Пометун, А. Хуторського, О. Шапран. Безпосереднім розглядом структури професійної компетентності вчителя біології присвячено низку робіт Т. Бондаренко, Н. Грицай, К. Ліневич, А. Маркова, Р. Мельниченко, В. Оніпко, О. Соловей, А. Теплицької, О. Харченко.

Вирішення щодо питань природничо-наукової освіти запропонували науковці: А. Вербицький, Б. Гершунський, О. Левчук, В. Петрук, Скрипко. Проте проблема розвитку предметної компетентності з природничих наук як особистісно-професійної якості майбутнього фахівця, ще й досі залишається недостатньо дослідженою як у теоретичному, так і в методичному планах.

Метою статті є аналіз проблем освітнього процесу під час підвищення кваліфікації сучасного вчителя природничого напряму, що сприяє формуванню фахових умінь та побудови власної траєкторії освіти впродовж життя.

Виклад основного матеріалу

Вивчення природничо-наукових дисциплін є засобом, що забезпечує розвиток абстрактного мислення, творчої уяви, самостійності, пізнавальних здібностей студента, розширення його інтелектуальних можливостей, просторового уявлення, творчої активності. Не належне ставлення до їх засвоєння призводить до помилкового уявлення про те, що в процесі вирішення професійних завдань можна застосовувати лише приблизні міркування, неповноцінні логічні висновки. Нами встановлено, що використання міжпредметних зв'язків у реалізації принципів наступності і безперервності відіграє позитивну роль як для закріплення певних тем та розділів, так і для засвоєння найважливіших узагальнюючих понять, які зустрічаються в навчальному матеріалі природничих та спеціальних дисциплін. Застосування в навчальному процесі інтегрованих технологій та інтерактивних форм і методів навчання сприяє формуванню навичок і вмінь учнів, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, активної взаємодії учнів. Це така організація навчального процесу, за якої не можлива не участь учня в колективному процесі пізнання, співнавчання, взаємонавчання. У сучасності природничі науки становлять базис та підґрунтя усуспільнення людини. У контексті глобалізаційних процесів значущості набуває методологічна підготовка фахівця [1].

В. Ковальчук стверджує, що між плануванням та реаліями підготовки вчителів в Україні має місце вагома різниця. Часто, здобуваючи досвід, використовують функціональний підхід, суть якого слабко проявляється під час освітнього процесу, включаючи взаємодію між навчальними дисциплінами у підготовці до окремих типів навчання, що передує відкиданню цілісної педагогічної освіти. Найбільш питомим але й найважчим чинником, що трансформується під час освітнього процесу є увага та сприймання навколишнього світу здобувачем [2].

Завдання освіти природничого напряму - виплекати в здобувачів науковий екологічний світогляд, аналізуючи сучасні тенденції розвитку природничих наук. З такої точки зору природничі знання постають своєрідним стрижнем для розв'язання широкого спектру важливих проблем в житті, забезпечення успішної самореалізації особистості в соціумі.

Перед нами постає характерна риса діяльності вчителя природничих наук - трансформування теоретичного поля освіти на практичне. Зрозуміло, що якість підготовки та запровадження цього процесу залежить від готовності вчителя-предметника та його рівня компетентності. Зараз всебічно розвинений учитель стає центральною фігурою освітніх реформ України. У системі фахової підготовки здобувачів особливе місце посідає процес формування предметної компетентності з природничих дисциплін, формуючись на методичних та психолого-педагогічних засадах [3].

Вагомою є й “професійна культура” вчителя [4]. Спілкування, мовлення, поведінка впливають достоту на формування оцінки світу здобувачами, запровадження загальновідомих та міждисциплінарних процесів. Власне такий потрібний чинник, як культура педагога вибудовується роками, беручи початок із теоретичних знань. Далі відбувається осмислення та застосування на власних діях певних теоретико-методичних засад. Передбачення професійної діяльності здобувачів вважається найвищим щаблем характерної педагогічної майстерності-культури. Часто культура педагогічної праці проявляється у здатності фахівця критично та креативно мислити, вирішувати ситуації, застосовуючи усі набуті навички та вміння, транслюючи досвід здобувачам та стаючи прикладом наслідування. Культура професійної комунікації поділяється на певні норми стосунків між вчителем та здобувачем, вчителем та батьками, вчителем та колегами, вчителя із самим собою. Аналізуючи подані поняття, професійний учитель повинен брати до уваги на своїх заняттях: сприймання, увагу, волю, характер, особливості темпераментів, що в майбутньому буде значно впливати на форму спілкування. Культура комунікації пов'язана з культурою мовлення. Слово вчителя - зброя, що може обернутися проти нього, використовуючи хибну політику ставлення. Слово виступає засобом врегулювання стосунків між вчителем і здобувачем. Тому до мовлення вчителя ставиться низка вимог: мовлення повинно бути чітким, вирази лаконічними, словами зрозумілими і простими, але й не забуваючи використовувати граматичні конструкції, правила, якщо цього вимагає предмет.

На думку О. Войтович [5] фахова підготовка майбутніх учителів природничих наук повинна бути направлена на створення новітньої моделі навчання та базуватися на побудові у здобувачів вищої освіти збірки загальних та фахових умінь та навичок, особистісних якостей, що потрібні для успішного здійснення професійної діяльності. Головними змістовими компонентами фахової підготовки майбутніх учителів природничих наук є знання основних предметів природничого напряму: фізики, хімії, біології тощо та міждисциплінарної взаємодії, розуміння методики викладання предметів та вміння використовувати ці знання в освітній діяльності, готовність застосовувати отримані знання, вміння та навички в своїй майбутній професії.

Постійний швидкий техногенний розвиток вимагає визначення основних педагогічних умов ефективної, професійної підготовки майбутніх учителів хімії, що є предметом дослідження низки праць науковців. Вчені детермінують «умову» як «філософську категорію, що виражає відношення предмета до навколишнього середовища [6, с. 128].

Беручи до уваги реформування національної освітньої галузі головними умовами розвитку системи післядипломної освіти вчителів природничих дисциплін І. Жорова вважає:

- створення особливих програм, які забезпечуватимуть факт безперервної освіти;

- забезпечення випереджувального характеру професійного розвитку вчителів природничих дисциплін на основі світових здобутків психолого педагогічних досліджень і природничої науки;

- формування змісту післядипломної освіти вчителів природничих дисциплін, аналізуючи пріоритети розвитку шкільної природничої освіти, суспільного замовлення й особистісних освітніх потреб педагогів;

- запровадження в національну освіту зарубіжний досвід післядипломної педагогічної освіти;

- трансформація інформаційно-освітнього середовища в контексті створення репозитарію науково-методичної та фахової літератури для вчителів природничих дисциплін, створення електронних освітніх ресурсів тощо [7].

Підлаштовуючись під сучасні вимоги фахівець природничого напряму повинен вміти:

- розуміти переконання та припущення в рамках наукової спільноти, зважаючи на міждисциплінарні зв'язки; аналізуючи місцеві, регіональні, національні чи глобальні проблеми або виклики, в яких науковий потенціал може використовуватися для розробки рішення;

- оцінювати процес наукового моделювання, який використовується для розробки та впровадження вирішення проблем чи викликів;

- аналізувати наукових тенденцій та технічного прогресу, зважаючи на культурні зміни в суспільствах;

- усвідомлювати техногенний вплив на здатність Землі, розвивати екологічну культуру;

- розуміти як планувати та проводити наукові дослідження;

- синтезувати наукові пояснення, використовуючи докази, дані та логіку висновків;

- використовувати дії, стратегії та методології пов'язані з природничими науками;

- ефективно організувати аудиторні, лабораторні та польові заняття в групах;

- використовувати передові технології для розширення та вдосконалення навчання;

- працювати з обладнанням наукової лабораторії [8].

Методична підготовка майбутніх учителів природничих дисциплін носить особистісно орієнтований характер і дозволяє досягти відповідного рівня сформованості в них готовності до професійно-педагогічної діяльності. Базисом моделювання готовності майбутніх фахівців природничих дисциплін до професійно-педагогічної діяльності можна вважати рівневий підхід [9, 16-17]. Початковий рівень сформованості у майбутніх учителів природничого напряму готовності до професії дослідники описують абияким ставленням здобувачів та нехтуванням до мети учительської професії загалом, а також до вивчення методичних курсів. Здобувачі характеризуються поверхневими знаннями суті навчально-виховного процесу, серед організаційних форм навчання надають перевагу класно-урочній формі проведення, неспроможні коректно змоделювати та спланувати заняття, що вказує на відсутність належного рівня підготовки до професійно-педагогічної викладацької діяльності. Загалом репродуктивний стиль навчання розкриває суть навчального процесу, вказуючи на форми його організації та види навчальних занять, під час яких вчителі мають бути готові до розробки та запровадження різних організаційних форм навчання, але рідко вдаються до створення власних. Стрижневе прагнення до цього у них відсутнє, досвіду організації навчального процесу вони не мають.

Продуктивний рівень вчені характеризують позитивним ставленням здобувачів до освітнього процесу та виховання школярів у процесі засвоєння природничих дисциплін, чітким усвідомленням майбутнього фаху та визначенням його сутності; знанням форм організації та видів навчальної діяльності школярів; наявністю бажання створювати власні розробки різних організаційних форм навчання та деякого досвіду їх реалізації у школі. Рівень творчості проявляється у готовності майбутніх учителів до професійної діяльності та постійним позитивним ставленням до навчання школярами до дисциплін природничого напряму, глибоким розумінням змісту навчально-виховного процесу; об'єктивним визначенням мети, завдань та форм організації навчання; наявністю власних розробок різних видів навчальних занять, самостійністю у їх проведенні.

Було розроблено та досліджено модель на основі загальнодидактичних та методичних закономірностей методичної підготовки, що поєднує теорію й практику навчання здобувачів, організаторську пізнавальну діяльність школярів з природничих предметів та контрольно-оцінні дії за процесом і результатами. В Інституті природничо-географічної освіти та екології НПУ імені М.П. Драгоманова було доведено ефективність підчас застосування моделі на заняттях. Проведенню експерименту передувала розробка методичного супроводу підготовки майбутнього вчителя хімії, біології, географії, до якого увійшли модульні навчальні програми, зміст аудиторних занять, самостійної роботи, варіанти тестів для поточного контролю, модульні контрольні роботи [10; 11; 12; 13; 18].

В. Оніпко визначає сукупність фахових компетентностей майбутнього вчителя природничих дисциплін, до якого входять фундаментальна, психолого-педагогічна та методична компетентності. Авторка визначила приклад метапредметної компетентності у природничо-дослідницькій компетентності. Найбільш потужно вона відображає сучасні вимоги до якості професійної підготовки в аспекті розвитку особистості фахівця. Дослідниця констатує, що побудувати складові всіх компонентів зазначеної компетентності можливо, застосовуючи системне використання педагогічних технологій в освітньому процесі.

Зокрема, навчально-дослідницька діяльність здобувачів при використанні технічних та технологічних засобів навчання, застосовуючи сучасне обладнання у лабораторіях зумовлює розвиток низки компетентностей: природничо-наукової, навчально-дослідницької, експериментально-дослідної, здоров'язбережувальної, екологічної, навчально-методичної та інформаційно-комунікаційної.

Висновки

Аналізуючи педагогічні умови, вимоги, методичні особливості, виклики сьогодення вчені мають на меті подальше вирішення проблем формування професійної підготовки майбутніх фахівців досліджуваного феномена. Зважаючи на це, кожна окремо взята педагогічна умова не може повністю забезпечити стовідсоткову ефективність і якість змісту підготовки майбутнього вчителя природничого напряму до реалізації професійної діяльності. Таким чином, лише системна єдність, комплекс провідних педагогічних умов, принципів, концептуальних засад, тенденцій та методів дозволяє успішно здійснювати підготовку майбутнього фахівця, вимальовує перспективи розвитку необхідних компонентів та компетентностей у здобувачів.

Література

1. Деміденкова Г. Г. Підготовка майбутнього медичного спеціаліста на основі міжпредметних зв'язків. Electronic Archive of the Ukrainian Medical Stomatological Academy. URL: https://core.ac.uk/display/200105236?utm_source=pdf&utm_medium=banner&utm_ campaign= pdf-decoration-vl.

2. Ковальчук В. Ю. Модернізація професійної та світоглядно-методологічної підготовки сучасного вчителя: автореф. дис.... док-pa. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2006. 34 с.

3. Перспективи професійної підготовки педагогічних працівників у контексті Закону України «Про освіту». URL: https://www.researchgate.net/publication/324498741_Perspektivi_ profesijnoi_pidgotovki_pedagogicnih_pracivnikiv_u_konteksti_Zakonu_Ukraini_Pro_osvitu

4. Соловей Л. В. Формування ключових компетентностей майбутніх учителів природничих спеціальностей у фаховій підготовці: дис. на здобуття наук. ступ. кан. пед. наук: 13.00.04. Запоріжжя, 2019. 234 с.

5. Богданова Н. Педагогічні передумови запровадження комп'ютерного навчального курсу з культурології при підготовці інженерів-педагогів. Гуманізація навчально-виховного процесу: науково-методичний збірник. Випуск LB. Частина І, 2010. С. 3-10. URL: https://ddpu.edu.ua/images/naukvid/gnvp/gnvp_52_1.pdf

6. Войтович О. П. Фахова підготовка майбутніх учителів природничих наук. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2021. № 194. С. 13-17.

7. Філософський енциклопедичний словник / голов. ред. Шинкарук В. І. Київ: Абрис, 2002. 742 с.

8. Жорова І. Я. Розвиток професіоналізму вчителів природничих дисциплін у системі післядипломної освіти України (1940-і рр. ХХ - початок ХХІ ст.): автореф. дис.... доктора пед. наук: 13.00.01. Тернопіль, 2015. 36 с.

9. Competency of Science Teachers: Socrates programme education, Audiovisual and Culture Executive Agency European Commision, BOUR - B-1049 Brussels. URL: http://iqst.upol.cz/project/COMPETENCY%20of%20Science%20Teachers_TR.pdf

10. Іваха Т. С. Формування у студентів готовності до організації позакласної роботи учнів як актуальна проблема середньої та вищої школи. Вища освіта України. № 2 (8). 2003. С. 99-102.

11. Іваха Т.С. Методика навчання хімії: лабораторний практикум. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2008. 72 с.

12. Коберник С. Г. Методика навчання географії: практикум для студ. географічних спец. вищих пед. навч. закладів. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2006. 80 с.

13. Мороз І. В., Гончар А. Д., Буяло Т. Є., Цуруль О. А., Фруктова Я. С. Методика навчання біології: практикум для студ. вищ. пед. закладів біологічних спец.: За ред. І. В. Мороза. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2005. 90 с.

14. Цуруль О. А., Іваха Т. С. Тести з методики навчання біології та хімії як засіб діагностики рівня готовності студентів до педагогічної діяльності: матеріали Всеукр. науково-практ. конф.: “Уніфікація природничо-математичної освіти в контексті європейського виміру”. Херсон: Айлант, 2007. Вип. 10. С. 143-145.

15. Оніпко В. В., Соловей Л. В. Теоретико-методологічні аспекти діагностики сформованості ключових компетентностей майбутніх учителів природничих дисциплін. Актуальні питання сучасної педагогіки: творчість, майстерність, професіоналізм: матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (2 березня 2018 року, м. Кременчук). Кременчук: Методичний кабінет, 2018. С. 10-15.

16. Honcharuk, V., Sherman, M., Tumasov, S., Shevchuk, O., Yeremenko, L., Zaporozhchenko, V. Features of the Use of Computer Telecommunications In Education: Development Prospects. International Journal of Computer Science and Network Security. VOL. 22 No. 1, January 2022, pp. 213-217. https://www.koreascience.or.kr/article/JAKO202213042372211.pdf

17. Гончарук В. В., Декарчук М. В., Мартиненко О. М., Сизихін С. В. Особливості формування професійних цінностей і мотивів у здобувачів вищої освіти. Наукові інновації та передові технології (Серія «Державне управління», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»): журнал. 2022. № 4(6) 2022. С. 58-71.

18. Лиходеева, Г. В., Діордіца, І. М., & Катеринич, П. В. (2023). Цифровізація освіти як запорука суспільного прогресу в умовах трансформаційних змін суспільства. Академічні візії, (16). DOI:http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7687558 На сайті видання: https://academyvi si on. org/index. php/av/article/view/183

References

1. Demіdenkova, G. G. Pіdgotovka majbutn'ogo medichnogo зресіаіізіа na osnovі mіzhpredmetnih zv'jazkrv [Preparation of the future medical specialist based on interdisciplinary connections]. Electronic Archive of the Ukrainian Medical Stomatological Academy - Electronic Archive of the Ukrainian Medical Stomatological Academy. core.ac.uk Retrieved from https://core.ac.uk/display/200105236?utm_source=pdf&utm_medium=banner&utm_campaign= pdf-decoration-v1 [in Ukrainian].

2. Koval'chuk, V. Ju. (2006). Modernizacija profesynof ta svіtogljadno-metodologіchnoї pіdgotovki suchasnogo vchitelja [Modernization of professional and philosophical and methodological training of a modern teacher]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kirv [in Ukrainian].

3. Perspektivi profesynof pіdgotovki pedagogrnhnih pracіvnikіv u konteksti Zakonu Ukrami «Pro osvhu» [Prospects of professional training of pedagogical workers in the context of the Law of Ukraine "On Education"]. www.researchgate.net Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/324498741_Perspektivi_profesijnoi_pidgotovki_pedag ogicnih_pracivnikiv_u_konteksti_Zakonu_Ukraini_Pro_osvitu [in Ukrainian].

4. Solovej, L. V. (2019). Formuvannja kljuchovih kompetentnostej majbutmh uchitehv prirodnichih specіal'nostej u fahovy pіdgotovcі [Formation of key competencies of future teachers of natural sciences in professional training]. Candidate's thesis. Zaporizhzhja [in Ukrainian].

5. Bogdanova, N. (2010). Pedagog^h^ peredumovi zaprovadzhennja komp'juternogo navchal'nogo kursu z kul'turologn pri pіdgotovcі ^hener^-pedagogA [Pedagogical prerequisites for the introduction of a computer-based educational course in cultural studies in the training of engineerpedagogues]. Gumanіzacіja navchal'no-vihovnogo procesu - Humanization of the educational process, LD, І, 3-10. Retrieved from https://ddpu.edu.ua/images/naukvid/gnvp/gnvp_52_1.pdf [in Ukrainian].

6. Vojtovich, O. P. (2021). Fahova pidgotovka majbutnih uchiteliv prirodnichih nauk [Professional training of future teachers of natural sciences]. Naukovi zapiski. Serija: Pedagogichni nauki - Proceedings. Series: Pedagogical sciences, 194, 13-17 [in Ukrainian].

7. Shinkaruk, V. І. (2002). Filosofs'kij enciklopedichnij slovnik [Philosophical encyclopedic dictionary]. Kii'v: Abris [in Ukrainian].

8. Zhorova, І. Ja. (2015). Rozvitok profesionalizmu vchitehv prirodnichih disciphn u sistemi pisljadiplomno'i osviti Ukra'ini (1940-i rr. XX - pochatok XXI st.) [Development of professionalism of science teachers in the post-graduate education system of Ukraine (1940s of the 20th century - the beginning of the 21st century)]. Extended abstract of Doctor's thesis. Ternopil' [in Ukrainian].

9. Competency of Science Teachers: Socrates programme education, Audiovisual and Culture Executive Agency European Commision, BOUR - B-1049 Brussels. iqst.upol.cz Retrieved from http://iqst.upol.cz/project/COMPETENCY%20of%20Science%20Teachers_TR.pdf [in English].

10. Ivaha, T. S. (2003). Formuvannja u studentiv gotovnosti do organizacii pozaklasnoi roboti uchniv jak aktual'na problema seredn'oi ta vishhoi shkoli [Formation of students' readiness to organize extracurricular work of students as an actual problem of secondary and higher schools]. Vishha osvtia Ukra'ini - Higher education of Ukraine, 2 (8), 99-102 [in Ukrainian].

11. Ivaha, T.S. (2008). Metodika navchannja himii [Methods of teaching chemistry]. Kiev: Nacional'nij pedagogichnij universitet imeni M. P. Dragomanova [in Ukrainian].

12. Kobernik, S. G. (2006). Metodika navchannja geograf [Methodology of teaching geography: practicum for students]. Kiev: Nacional'nij pedagogichnij universitet imeni M.P. Dragomanova [in Ukrainian].

13. Moroz, I. V., Gonchar, A. D., Bujalo, T. Є., Curul, O. A., Fruktova, Ja. S. (2005). Metodika navchannja biologii [Methods of teaching biology]. Kiev: Nacional'nij pedagogichnij universitet imeni M.P. Dragomanova [in Ukrainian].

14. Curul', O. A., Ivaha, T. S. (2007). Testi z metodiki navchannja biologii ta himii jak zasib diagnostiki rivnja gotovnosti studentiv do pedagogichnoi dijal'nosti [Tests on the methodology of teaching biology and chemistry as a means of diagnosing the level of readiness of students for pedagogical activities]. Proceedings from: Vseukr. naukovo-praktychna konferentsiia «Unifikacija prirodnicho-matematichnoi osviti v konteksti evropejs'kogo vimiru» - The All-Ukrainian Scientific and Practical Conference «Unification of science and mathematics education in the context of the European dimension». (pp. 143-145). Herson: Ajlant [in Ukrainian].

15. Onipko, V. V., Solovej, L. V. (2018). Teoretiko-metodologichni aspekti diagnostiki sformovanosti kljuchovih kompetentnostej majbutnih uchiteliv prirodnichih disciplin [Theoretical and methodological aspects of diagnostics of the formation of key competencies of future teachers of natural sciences]. Proceedings from: III Vseukr. naukovo-praktychna konferentsiia «Aktual'ni pitannja suchasnoi pedagogiki: tvorchist', majsternist', profesionalizm» - The ThirdAll-Ukrainian Scientific and Practical Conference «Current issues of modern pedagogy: creativity, skill, professionalism». (pp. 10-15). Kremenchuk: Metodichnij kabinet [in Ukrainian].

16. Honcharuk, V., Sherman, M., Tumasov, S., Shevchuk, O., Yeremenko, L., Zaporozhchenko, V. (2022). Features of the Use of Computer Telecommunications In Education: Development Prospects. International Journal of Computer Science and Network Security, 22, 1, January 2022, 213-217. Retrieved from https://www.koreascience.or.kr/article/JAKO2022 13042372211.pdf [in English].

17. Goncharuk, V. V., Dekarchuk, M. V., Martinenko, O. M., Sizihin, S. V. (2022). Osoblivosti formuvannja profesijnih cinnostej i motiviv u zdobuvachiv vishhoi osviti [Peculiarities of the formation of professional values and motives in students of higher education]. Naukovi innovacii ta peredovi tehnologii (Serija «Derzhavne upravlinnja», Serija «Pravo», Serija «Ekonomika», Serija «Psihologija», Serija «Pedagogika») - Scientific innovations and advanced technologies (Public Administration Series, Law Series, Economics Series, Psychology Series, Pedagogy Series), 4(6) 2022, 58-71. [in Ukrainian].

18. Lykhodeeva, G. V., Diorditsa, I. M., & Katerynych, P. V. (2023). Digitization of education as a guarantee of social progress in the conditions of transformational changes in society. Academic visions, (16). DOI:http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7687558 On the website of the publication: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/183

Размещено на Allbest.ru