Епітет як словотворчий засіб творення чоловічого портрета в художній літературі (на матеріалі твору К. Мак-Каллоу "Ті, що співають у терні")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Епітет як словотворчий засіб творення чоловічого портрета в художній літературі (на матеріалі твору К. Мак-Каллоу "Ті, що співають у терні")

Бойван Олеся Степанівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і практики перекладу, в.о. завідувача кафедри теорії і практики перекладу, заступник декана з соціальної роботи та зв'язків з громадськістю, Донецький національний університет імені Василя Стуса

Поліщук Аліна Валеріївна, здобувач СО Магістр факультету філології, психології та іноземних мов 2 курсу денної навчання напряму підготовки 035.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша - англійська, Донецький національний університет імені Василя Стуса

Анотація

У цій науковій розвідці епітет розглядається як важливий стилістичний прийом у художніх текстах. Відомо, що відбулась зміна тенденції в дослідженні епітетів від підходу, коли їх головною роллю вважали надання мові більшої виразності, до більш сучасного вивчення епітетів у контексті лінгвостилістики. Водночас, властивості епітета не є об'єктивно описаними, і дослідники стикаються з певними невирішеними питаннями, такими як семантичні процеси під час перекладу епітетів, функція епітета у різних стилях сучасної англійської мови та його роль у створенні художніх образів. Постійне зростання обсягу досліджень, спрямованих на вивчення емоційної сфери, яку створюють епітети, формує потребу у подальшому поглибленому аналізі цієї теми. Наголошено на відсутності єдиної класифікації епітетів, що ускладнює їхній аналіз та розуміння їх ролі та функцій у текстах. Зокрема, акцентується на необхідності дослідження особливостей використання епітетів у художніх англомовних творах, скільки культурний контекст і унікальність англійської мови впливають на сприйняття та інтерпретацію слів.

Основною метою наукового дослідження є теоретичне дослідження епітета як стилістичного прийому, виявлення його структурно-семантичних типів і ролі у створенні чоловічих образів у літературі. Особливий акцент ставиться на важливість епітетних конструкцій на основі художнього твору Колліна Мак-Каллоу «Ті, що співають у терні».

У дослідженні розглядаються різні типи епітетів та їх роль у літературних текстах. Епітети, як важливий стилістичний засіб, можна класифікувати на основі їхньої структури та семантики. Ця класифікація сприяє кращому розумінню мети та впливу епітетів на загальні аспекти літератури. Виділено два основні типи епітетів: узуально-асоціативні та оказіонально-асоціативні. Узуально-асоціативні епітети використовують загальновідомі асоціації та прикметники для передачі фактичних характеристик героя. Оказіонально-асоціативні епітети, натомість, створюють образ особистості за допомогою нетрадиційних та емоційних прикметників, що додають глибини та суб'єктивності опису.

Дослідження показує, що обидва типи епітетів важливі для створення образів у літературних текстах. Узуально-асоціативні епітети надають об'єктивну інформацію, тоді як оказіонально-асоціативні додають емоційну насиченість та глибину художнім образам. Загалом, епітет є ключовим стилістичним засобом у художньому тексті, який сприяє збагаченню мовної структури та створенню яскравих образів у художній літературі.

Ключові слова: епітет, епітетна конструкція, словотворчий засіб, художній образ, чоловічий мовний портрет, класифікація, структурно- семантичні типи. епітетна конструкція чоловічий мовний портрет

Boivan Olesia Stepanivna Cand. Sc. (Pedagogical) Ph. D., Senior Lecturer of the Department of the Theory and Practice of Translation, Acting Head of the Department of Theory and Practice of Translation, Dean Assistant on Social Work and Communication of the Faculty of Philology, Psychology and Foreign Languages, Vasyl Stus Donetsk National University

Polishchuk Alina Valeryivna Student of the Master of Arts degree of the Faculty of Philology, Psychology and Foreign Languages, 2nd course of full-time study in specialization 035.043 Germanic languages and literatures (translation inclusive), first - English, Vasyl Stus Donetsk National University

THE EPITHET AS A WORD-FORMING MEANS OF CREATING A MALE'S CHARACTER PORTRAIT IN THE BELLES-LETTRES (ON THE BASIS OF C. McCULLOUGH'S NOVEL «THE THORN BIRDS»)

Abstract. In this research, the epithet is considered as an important stylistic device in the belles-lettres. It is known that there has been a change in the trend in the study of epithets from the approach, when their main role was considered to be giving the language more expressiveness, to a more modern study of epithets in the context of linguistic stylistics. At the same time, the properties of the epithet are not objectively described, and researchers face certain unresolved issues, such as semantic processes during the translation of epithets, the function of the epithet in different styles of the modern English language, and its role in creating artistic images. The constant increase in the amount of research aimed at studying the emotional sphere created by epithets creates a need for further in-depth analysis of this topic. The lack of a unified classification of epithets is emphasized, which complicates their analysis and understanding of their role and functions in texts. In particular, emphasis is placed on the need to study the peculiarities of the use of epithets in English-language literary works, since the cultural context and the uniqueness of the English language affect the perception and interpretation of words.

The main goal of the scientific research is the theoretical study of the epithet as a stylistic technique, the identification of its structural and semantic types and role in the creation of male images in literature. Special emphasis is placed on the importance of epithet constructions based on Collin McCullough's novel “Those Who Sing in Thorns”.

The study examines various types of epithets and their role in literary texts. Epithets, as an important stylistic device, can be classified based on their structure and semantics. This classification contributes to a better understanding of the purpose and effect of epithets on general aspects of literature. Two main types of epithets are distinguished: usual-associative and occasional-associative. Usual-associative epithets use well-known associations and adjectives to convey the actual characteristics of the character. Occasional-associative epithets, on the other hand, create an image of a person with the help of unconventional and emotional adjectives that add depth and subjectivity to the description.

The study shows that both types of epithets are important for creating images in literary texts. Usual-associative epithets provide objective information, while occasional-associative epithets add emotional saturation and depth to artistic images. In general, the epithet is a key stylistic device in the literary text, which contributes to the enrichment of the language structure and the creation of vivid images in fiction.

Keywords: epithet, epithet construction, word-forming device, artistic image, male's character portrait, classification, structural-semantic types.

Постановка проблеми

До другої половини XX століття багато лінгвістів вважали, що основна роль епітета - надати мові більше виразності. І лише за останні роки тенденція у дослідженні епітетів змінилась, оскільки тепер епітет вивчають у контексті лінгвостилістики. Однак, на сьогоднішній день, властивості епітета не вважаються об'єктивно описаними. Досі існують певні питання у галузі епітетознавства: недостатньо вивчені семантичні процеси, що відбуваються під час перекладу епітетів; фрагментарні пізнання про функцію епітета в різних стилях сучасної англійської мови, у тому числі художньої літератури; роль епітета у створенні художніх образів, оскільки він несе на собі завдання розкриття характеру об'єкта, створення атмосфери та емоційного сприйняття.

Обсяг досліджень, спрямованих на вивчення емоційної сфери, яку виражають епітети, постійно збільшується, що вимагає подальшого поглибленого аналізу та дослідження цієї теми. Відсутність єдиної класифікації епітетів ускладнює аналіз їх ролі та функцій у текстах. Однак, найважливішою є необхідність розглядати особливості використання епітетів в англомовних художніх творах. Ця проблема постає через унікальність англійської мови та культурного контексту, що впливають на вибір слів, їхню інтерпретацію та сприйняття. Тому дослідження особливостей епітетних конструкцій в англомовних художніх творах є актуальним завданням, яке сприяє поглибленню знань про образність у літературі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

За останні роки такі вчені як Веселовський А., Волковинський О., Грабовецька О., Кочан І., Мацько Л., Онопрієнко Т. досліджували структурні характеристики епітета та епітетні конструкції. Багато вітчизняних і зарубіжних мовознавців, а саме Блек М., Гудмен Н., Дядюра Г., Карабан В., Коломієць С., Лакофф Дж. написали чимало наукових праць за тематикою особливостей англомовних образних засобів.

Зокрема, Кочан І. ацентує увагу на тому, що епітет вміщає в собі лексичні і синтаксичні властивості, адже він може виступати у ролі означення чи обставини, які обов'язково вживаються з емотивними і експресивними конотаціями, надані автором [6, C. 106]. На думку Р.П. Зорівчак, епітет як стилістичний прийом поєднує у собі емоційне і логічне значення слова, яке описує епітет. Крім того, епітет, на відміну від звичайного означення, володіє переносним і експресивним значенням [5, C. 63].

Волинський П. вважає, що епітет потрібно відокремлювати від логічного значення, яке характеризує невіддільну рису предмета. Наприклад, матеріал із якого зроблено предмет, сімейні зв'язки. Однак ці ж самі риси вжиті в іншому понятті і сенсі можуть трансформуватись у метафоричні епітети. Отже, значення епітета є зрозумілим лише з певного контексту і лише у поєднанні зі словом, визначеним епітетом [1, C. 86]. Грабовецька О. має схожу точку зору, позначаючи, що епітет здобуває переносне значення завдяки слову, яке він визначає. Визначене епітетом слово розширює семантичне поле означення, тим самим набуваючи нові семантичні значення. Для відтворення тропів, у тому числі епітета, у художній літературі важливою умовою є логічний та семантичний взаємозв'язок компонентів цих стилістичних фігур [4, C.4].

Мета наукової розвідки полягає у теоретичному дослідженні епітета як стилістичного прийому, розкриття його структурно- семантичних типів, а також особливостей вживання епітетів у художній літературі саме для творення чоловічих образів, визначення важливості епітета в чоловічих мовних портретах на основі художнього твору Колліна Мак-Каллоу «Ті, що співають у терні».

Методологія та методи дослідження

У роботі застосовано наступні методи дослідження: описовий метод, який окреслює і систематизує знання про епітет; компонентний аналіз, який використано для виявлення структурних особливостей і розбору лексичного значення епітета на семи; структурно-функціональний метод, який дає змогу схарактеризувати функції епітета у тексті; аналіз дефініцій, суть якого - уточнити визначення термінів і оцінити правильність перекладу таких термінів; описовий метод дослідження.

Виклад основного матеріалу

Літературний твір втілює художнє вираження, використовуючи мову для передачі ідей, емоцій і переживань. Він охоплює різноманітні форми, включаючи романи, оповідання, поезію, п'єси, есе тощо. Завдяки ретельно створеним персонажам, обстановці, сюжетам і мові літературні твори пропонують розуміння людського стану, культурних контекстів і складних тем. Вони часто служать дзеркалами, що відображають суспільні цінності, конфлікти та прагнення, а також є полотном для творчості та уяви. Літературні твори мають силу розважати, навчати, кидати виклик і надихати читачів, сприяючи співпереживанню та розумінню з різних точок зору. Вони сприяють постійному діалогу людського досвіду, залишаючи тривалий вплив як на окремих читачів, так і на ширший культурний ландшафт. Важливість літературного твору багатогранна і може змінюватися залежно від окремого читача, культурного контексту та конкретного твору.

Кожен літературний твір містить тропи - стилістичні прийоми виразності, які використовуються з метою підсилення художньої виразності мови. Епітет - один з найбільш вживаних засобів виразності художнього тексту. Ця фігура мовлення допомагає надати вислову образності, створити експресивно-емоційний вплив на читача тощо. Використовуючи епітет у своєму творі, автор виділяє найбільш вагому якісь предмета і робить його образне значення яскравішим, тим самим привертаючи увагу читача. Як зазначає Мацько Л., епітети є проявом лексичного багатства мови і підкреслюють її здатність поєднувати слова [9, C. 67]. Вагомою рисою епітета є можливість складатись не лише з одного слова, а й зі словосполучень, які надають тексту нового значення. Хтось стверджує, що це стилістична фігура, а хтось називає епітет тропом, сприймаючи його як самостійний засіб виразності.

Термін «епітет» (гр. epitheton) - один із найдавніших лінгвістичних термінів, вжитих для позначення засобів виразності, а також його найпростіше визначити в художніх текстах. Спочатку цей термін мав два значення: необхідний епітет (звичайне означення) і епітет, який прикрашає слово. Згодом перше значення вийшло з ужитку, а друге набуло видозмін: епітет став вважатися змістовним явищем, що виступає в кількох напрямках - літературному, лінгвістичному, логічному й психологічному. Основна мета епітета - висвітлити значущі якості предметів чи явищ, наділити їх реальними чи фантастичними властивостями, тим самим розширюючи значення слів. Незважаючи на поширеність епітета, вчені досі сперечаються щодо його визначення, що пояснюється проблематичним відмежуванням епітета від «логічного визначення» і належністю епітета до списку тропів [2, C. 205].

Найактивнішим періодом вивчення епітета вважають кінець ХХ - початок ХХІ століття. Впродовж останніх років чимало лінгвістів досліджували лінгвістичні властивості епітета. Проте властивості епітета вивчено не досконало, адже досі є низка невирішених проблем: не розроблена єдина класифікація епітетів; недостатньо вивчені семантичні процеси, які відбуваються під час перекладу епітетів; наявні лише фрагментарні пізнання про функцію епітету в різних стилях сучасної англійської мови, у тому числі художньої літератури. Активність використання епітетів змінюється кожного століття, дефініції набувають іншого сенсу.

Нині зацікавленість дослідників у вивченні епітетів і їх стилістичних функцій дещо знизилась, ймовірно, через невизначений статус епітета як тропа, схожість з означенням та невичерпне визначення епітета як метафоричного прикметника. Спостерігаються суттєві розходження думок мовознавців щодо кількості структурно- семантичних типів епітетів. Чимало дослідників вважають, що епітет поєднує у собі семантичні і синтаксичні аспекти, збагачуючи зміст означення.

Епітет служить стилістичним засобом, який передбачає злиття емоційного та логічного значень у атрибутивному слові, словосполученні чи навіть у синтаксичному вживанні для характеристики об'єкта. Його мета - вказати й передати читачеві певні властивості чи ознаки об'єкта, забезпечивши таким чином індивідуальне сприйняття й оцінку цих якостей. Важливо зазначити, що епітет за своєю суттю суб'єктивно-оцінний, носить тонкий й делікатний характер. Тому він вважається цінним засобом, особливо в стислих оповіданнях або художніх романах, де виникає потреба зобразити якомога більше деталей.

Епітети завжди були показником індивідуального художнього зображення світу автором, визначальним елементом яскравості тексту. Семантичне багатство різноманітних за лексико-семантичним і функціонально-стилістичним характером компонентів разом із потужністю словесного образу, що виникає, свідчить про необмежені естетичні можливості художньої мови. Англомовна література має численні словесні шедеври, створені в такому ключі, а постмодерні тексти дивують своєю емоційністю та експресивністю, переданою через епітети, що проникають у глибину думок і почуттів. У відповідності з орієнтирами постмодерністського світосприйняття вони породжують мовні образи [3].

Отже, епітет є одним з ключових стилістичних засобів у художньому тексті. Використання епітету допомагає збагатити лексичну структуру мови, надаючи висловам образності та емоційності. Його вживання має на меті виділити та підкреслити важливі якості предметів чи явищ, зробити їх образне значення більш насиченим та привабливим для читача. У зв'язку з цим, епітет може розглядатись як стилістична фігура, або як троп, що виражається у самостійному використанні.

Класифікація епітетів та поділ їх на типи служить цінною основою для розуміння того, як ці мовні засоби функціонують у літературних творах. Епітети, як описові фрази, що використовуються для покращення зображення предметів, можна класифікувати на основі їхніх структурних або семантичних якостей. Ця класифікація не тільки допомагає визначити мету їхнього використання, але й дає зрозуміти, яким чином вони роблять внесок у загальні художні та комунікативні аспекти літератури. Досліджуючи різні типи епітетів, можна глибше зрозуміти їхню роль у створенні яскравих образів, утвердженні рис характеру, збереженні ритму та передачі тематичних повідомлень у письмових творах. У цьому дослідженні буде відтворено відмінності між структурними та семантичними епітетами, розкривши нюанси, які збагачують їхній вплив на літературне вираження.

Думки вчених щодо усталеної семантичної класифікації епітетів розбігаються. Онопрієнко Т. подає систематичну класифікацію епітетів за походженням, виокремлюючи два типи: узуально-асоціативні та оказіонально-асоціативні. Епітети, що належать до першої категорії, відомі як звичайні епітети, засновані на загальновизнаних асоціаціях і тому вважаються звичайними. З іншого боку, до другої категорії відносяться незвичайні епітети, що характеризуються унікальними семантичними асоціаціями. Ці епітети не вважаються попередньо встановленими одиницями і використовуються в конкретних випадках, тому їх називають оказіональними. У межах узуально-асоціативних епітетів виділяють два різновиди: описово-оцінні й постійні епітети. Останні здебільшого відносяться до категорії усної народної творчості (прислів'я, балади, думи, приказки тощо), як в українській, так і в англійській мовах. Вдалим прикладом слугуватимуть наступні цитати:

“In that pleasant district of merry England there extended in ancient times a large forest. ” (W. Scott)

“And now I'm in the world alone/ upon the wide, wide sea. ” (G.G. Byron)

Описово-оцінні епітети звертають увагу читача на істотні характеристики референта, які виділяються в конкретній ситуації. Однак такі атрибути не притаманні денотату [10, С. 89-92].

Наступними категоріями епітетів, які підлягають дослідженню, є ті, які розглядають епітети з точки зору їх структурних і синтаксичних характеристик й функцій. Класифікація за структурно-синтаксичним принципом представляє подвійний підхід до розбору епітетів: враховуючи їх композиційну структуру та місце в реченні. Дослідження структурно-композиційних особливостей епітетів дозволяє виявити кілька структурних моделей, які зазвичай зустрічаються в англомовній літературі. Найбільш застосовувана модель передбачає вираження епітета через прикметник, що стоїть перед іменником у прийменниковому словосполученню [7, C. 20].

Роблячи опертя на вищесказане, можна зробити висновок, що різноманітні за структурою типи епітетів підсилюють яскравість та емоційну глибину тексту. Використовуючи розмаїття типів епітетів, автори можуть створювати різноманітні образи, які захоплюють увагу читача та посилюють привабливість тексту. Уміле використання семантичних та структурних типів епітетів забезпечує залученість читача та сприяє кращому сприйняттю літературного твору.

У художньому творі чоловічий портрет охоплює безліч структурно-смислових елементів. Це стосується не лише зовнішніх атрибутів, таких як риси обличчя, вираз обличчя, погляд, волосся, статура, одяг та аксесуари. Чоловічий портрет також охоплює такі поведінкові аспекти, як міміка, жести, стиль ходьби, мова тіла та загальна поведінка [13]. Чоловічий портрет служить також потужним провідником для передачі безлічі елементів, пов'язаних із середовищем і контекстом об'єкта. Аналізуючи чоловічий портрет, дослідники часто вивчають зображення факторів оточення людини, як зовнішніх, так і внутрішніх. Ці чинники є суттєвими для осягнення всебічного зображення зображуваного персонажа [11].

Таким чином, у чоловічому мовному портреті автор має можливість майстерно передати зовнішність героя за допомогою яскравих і спонукальних образів. Використовуючи описову мову та епітети, читач може сформувати чітке уявлення про фізичні риси персонажа. Епітети у творі «Ті, що співають у терні» допомагають визначити та розрізнити персонажів, підкреслюючи їхні ключові риси, фізичні властивості, особистості чи ролі. Ці стислі описи дають читачам можливість відразу зрозуміти особистість персонажів, дозволяючи їм формувати уявні образи та емоційні зв'язки. Наприклад,

“ ...He was very small, not above five feet three inches, and thin still as striplings are, but the bare shoulders and arms had muscles already knotted from working with the hammer, and the pale, flawless skin gleamed with sweat. The darkness of his hair and eyes had a foreign tang, his full-lipped mouth and wide-bridged nose not the usual family shape, but there was Maori blood on his mother's side and in him it showed. ” [12]

«...Він був по-підлітковому худорлявий та малий на зріст - не вище за п 'ять футів три дюйми, але завдяки роботі з молотом його плечі вже огорнули тверді бугорки м'язів; бліда й бездоганно-чиста шкіра поблискувала потом. У його чорних очах та чорному волоссі вгадувався чужорідний відтінок, а повногубий рот та широкий ніс вирізняли його з родини Клірі: у жилах матері Френка текла кров предків-маорі, і в ньому вона далася взнаки.» [8]

У поданому уривку епітети відіграють роль яскравого опису фізичних атрибутів і характеристик людини. Вони допомагають створити детальне зображення зовнішності Френка, передають інформацію про його заняття та фізичний стан. Узуально-асоціативні епітети: “very small” підкреслює статуру чоловіка, а “thin still as striplings are” характеризує худорлявість чоловіка, маючи на увазі молоду та струнку статуру. “Bare shoulders and arms ” вказує на те, що плечі та руки головного героя були голі або не прикриті одягом. “Pale, flawless skin ”- епітети створюють контраст між його фізичною працею та зовнішнім виглядом його шкіри. Всі епітети даної групи належать до найуживанішої моделі A + N (Adjective + Noun), що передбачає вираження епітета прикметником, який стоїть перед іменником та синтаксично пов'язаний з ним (препозиція).

Оказіонально-асоціативні епітети: “muscles already knotted” вказує на розвиток м'язів завдяки його роботі з молотком, підкреслюючи його силу та напругу, за своєю структурою епітет відноситься до складних епітетів, тобто виражений складним прикметником. У цьому випадку постпозитивний епітет створює стилістичний вплив завдяки нетрадиційній позиції прикметника після іменника за схемою “Noun + Adjective”. “Skin gleamed with sweat” - передає фізичний стан героя в конкретний момент. “Foreign tang” свідчить про те, що його зовнішній вигляд відхиляється від очікуваної норми, можливо, через його змішану спадщину, що допомагає визначити походження персонажа. “Full-lipped mouth and wide-bridged nose not the usual family shape” - ці епітети ще більше підкреслюють риси обличчя чоловіка, які відрізняються від типових сімейних рис, що вказує на його унікальну зовнішність. За структурною побудовою, епітети підлягають моделі A + N.

“...It was from Padraic Cleary that his children got their various shades of thick, waving red hair, though none had inherited quite such an aggressively red head as his. He was a small man, all steel and springs in build, legs bowed from a lifetime among horses, arms elongated from years shearing sheep; his chest and arms were covered in a matted golden fuzz which would have been ugly had he been dark. His eyes were bright blue, crinkled up into a permanent squint like a sailor's from gazing into the far distance, and his face was a pleasant one, with a whimsical smiling quality about it that made other men like him at a glance. His nose was magnificent, a true Roman nose which must have puzzled his Irish confreres, but Ireland has ever been a shipwreck coast. He still spoke with the soft quick slur of the Galway Irish, pronouncing his final t 's as th 's, but almost twenty years in the Antipodes had forced a quaint overlay upon it, so that his a 's came out as i 's and the speed of his speech had run down a little, like an old clock in need of a good winding. ” [12]

«...Саме від Педріка Клірі його дітям дісталося густе кучеряве волосся з рудуватими відтінками. Утім, ніхто з них не успадкував його яскраво-рудої чуприни. Він був невисоким чоловічком, немов зробленим зі сталевих стрижнів та пружин. Його ноги викривилися дугою через те, що все життя він провів верхи на конях, а руки видовжилися після довгорічної стрижки овець. Його груди та руки вкривав скуйовджений золотистий пух, і якби Педрік був чорнявий, це здавалося б огидним. Зрештою він мав яскраво-блакитні очі зі зморшками від постійного примружування - як у моряка, котрому доводиться безперервно вглядатися в далечінь; обличчя приємне, з веселою усмішкою, завдяки якій інші чоловіки з першого ж погляду відчували до нього симпатію; величний ніс - справжній римський ніс, який, вочевидь, дещо спантеличував його ірландських співтоваришів, але Ірландія завжди була країною невдах. Педрік і досі розмовляв швидко, з малозрозумілим ірландським акцентом графства Голвей, трохи шепелявив і промовляв у кінці слів «с» замість «т». Але двадцять років життя під екватором таки змінили його манеру говорити, і його мова дещо уповільнилася - як у старого годинника, що потребував, щоб його добряче завели.» [8]

У цьому фрагменті є декілька епітетів, які сприяють створенню яскравого чоловічого портрета Педріка Клірі. Ці епітети відіграють важливу роль в описі його зовнішності, рис характеру, походження, виду діяльності та культурного впливу. Наприклад, узуально- асоціативний епітет у виразі “pleasant face”, що виражений найуживанішою структурною моделлю A + N, визначає зовнішність персонажа як позитивну та приємну, закладаючи основу для загальної симпатії персонажа. Епітет, що підлягає структурній моделі Participle + N, “Whimsical smiling quality” вказує на грайливу та безтурботну натуру та підкреслює його привітну та відкриту поведінку, епітети посилюють образ доброзичливого та відкритого героя. Епітет, що належить до структурної моделі A + N, “a true Roman nose ” у цьому тексті грає роль узуально-асоціативного епітета, який створює особливу асоціацію або враження. Описуючи ніс персонажа як «справжній римський ніс», автор намагається передати, що це ніс має особливий вигляд, схожий на той, який часто зустрічається на античних римських скульптурах. Цей епітет може викликати у читача асоціацію з елегантністю або вишуканістю, яка асоціюється з античним Римом, і створює більш живописне зображення персонажа. Епітет, що належить до структурної моделі A + N, “various shades of thick, waving red hair” надає додаткового візуального та описового зображення волосся дітей персонажа, підкреслюючи різноманітність та особливість їхнього червоного волосся. Епітет робить зображення більш яскравим та живописним для читача, дозволяючи йому уявити волосся дітей більш детально.

Оказіонально-асоціативні епітетні конструкції “legs bowed” і “arms elongated” дають уявлення про заняття та діяльність Педріка, про його працьовите та фізично важке життя. У цій конструкції постпозитивний епітет створює стилістичний вплив завдяки нетрадиційній позиції прикметника після іменника за схемою “Noun + Adjective”. Вираз за структурною моделлю A + N “...soft quick slur of the Galway Irish ” підкреслює його акцент і регіональне походження, надаючи культурний контекст його моделям мовлення. Фраза “...almost twenty years in the Antipodes had forced a quaint overlay upon it” ілюструє вплив перебування в іншому регіоні на його мову. Вираз “aggressively red head” у цьому тексті виконує роль оказіонально-асоціативного епітета, створеного за схемою “Adverb + Adjective + N”, що ілюструє вживання прислівника та прикметника разом у формі епітета. Цей епітет створює враження, що червоний колір волосся персонажа є виразним і надзвичайно помітним, а також може вказувати на виразність його зовнішнього вигляду. Наступний епітет “matted golden fuzz” вказує на стан або характеристику волосся на грудях і руках персонажа. В даному контексті епітет “matted” описує волосся як сплутане або зав'язане у вузли, а “golden” вказує на їхній колір. Таким чином, цей епітет описує, як волосся на грудях і руках персонажа виглядає, і надає читачеві зображення волосся золотистого кольору, яке може бути сплутаним. Наступна епітетна конструкція “like an old clock in need of a good winding” використовується для порівняння особи до старого годинника, якого потрібно добре завести. Цей епітет передає ідею, що швидкість мовлення персонажа змінилася і стала повільнішою після його тривалого перебування в Антиподах. Цей епітет допомагає створити образ персонажа, як людини з віком, яка вже не така енергійна, як раніше.

“... They were more frightened of his vengeance than of their father's, for Frank had a vicious streak. There was something wild and desperate about Frank, an aura of trouble. Maybe he was too concerned for her, maybe he was a bit of a mother's boy. Yet it spoke of his loving heart, his goodness. His white arm was roped with prominent veins, his finely made hands too stained ever to come clean. ” [12]

«...Вони боялися його помсти ще більше, аніж батькової, бо Френк мав дещо злостиву вдачу. Було у ньому щось відчайдушне й несамовите, якийсь виразний неспокій, що провіщав лихо. Може, Френк занадто турбувався про матір і співчував їй, а може, він таки був трохи матусиним синком. Та, певно, у Френка добре й любляче серце. На руках у нього помітно проступали вени, а долоні й пальці були такі брудні, що, здавалося, їх вже ніколи не відмити.» [8]

Узуально-асоціативний епітет “vicious streak” характеризує рису особистості Френка. Це свідчить про те, що Френк має схильність до жорстокості чи агресії, що притаманна чоловічим образам. Роль цього епітета полягає в тому, щоб надати розуміння потенційно негативного аспекту характеру Френка. Наступна група узуально-асоціативних епітетів “wild and desperate” описує поведінку та емоційний стан Френка, вказує на відсутність стриманості або непередбачуваність, передає відчуття внутрішнього неспокою Френка та потенційних проблем, які він може створити. Узуально-асоціативний епітет “loving heart” підкреслює позитивні риси характеру Френка, а саме доброту та ніжність, його моральні якості та етичну поведінку. Епітети відносяться до структурної моделі A + N.

Оказіонально-асоціативний епітет “mother's boy” характеризує стосунки Френка з матір'ю, вказуючи на тісний і ніжний зв'язок між ними. Роль цього епітета полягає в тому, щоб передати емоційну прихильність Френка до матері та пролити світло на родинні та емоційні зв'язки. Оказіонально-асоціативний епітет “too stained hands ever to come clean” служить для передачі як майстерності, так і працьовитої природи героя, а також впливу його праці на його зовнішність, що резонує з традиційними уявленнями про чоловіків. Оказіонально-асоціативний епітет “prominent veins” додає реалізму та деталей до опису руки Френка. Епітети в наведених прикладах відносяться до структурної моделі A + N.

Висновки

Зважаючи на вище подані приклади, можна зробити наступний висновок про семантично-структурні типи епітетів: у цих уривках зустрічаються як узуально-асоціативні, так і оказіонально- асоціативні епітети. Узуально-асоціативні епітети передають фізичні риси та характеристики головного героя, використовуючи узуальні прикметники, які вказують на його статуру, зовнішність та особистість. Вони належать до моделі A + N (Adjective + Noun), де прикметник стоїть перед іменником. Оказіонально-асоціативні епітети служать для передачі емоційних, моральних та суб'єктивних характеристик героя. Вони можуть включати нетрадиційні або оригінальні прикметники, що створюють образ особистості та надають йому глибину. Ці епітети зазвичай відносяться до моделі A + N, але також можуть включати постпозитивні або складні структури.

Проаналізувавши роль епітетів, стає очевидним, що узуально- асоціативні епітети передають фактичні дані про зовнішність та характер героя, в той час як оказіонально-асоціативні епітети додають глибину та емоційну насиченість опису, надаючи читачу можливість краще зрозуміти героя як особистість.

Для подальших розвідок у цьому напрямі можна провести більше аналізів різних текстів, де епітети використовуються для опису персонажів, їхньої зовнішності, характеру та емоційного стану. Важливо дослідити, як зміна структури епітетів або їхній вибір впливає на сприйняття героїв читачем і як це допомагає авторам створювати більш живі та реалістичні образи. Доцільно розглянути різні літературні школи, стилі та періоди, порівнюючи використання епітетів у різних контекстах. Це дозволить виявити еволюцію використання епітетів у літературі та їхню роль у різних жанрах та стилях. Крім того, можливе дослідження впливу вибору епітетів на емоційну сприйнятливість тексту читачами, а також їх ролі у створенні атмосфери та настрою в оповіданні чи романі.

Література:

1. Волинський П. К. Основи теорії літератури. - К.: Радянська школа, 1962. -352 с.

2. Галич, О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. - К.: Либідь, 2001. - 486 с.

3. Галуцьких, І. A. Тілесність у художній прозі англійського модернізму і постмодернізму (когнітивно-семіотичні студії): монографія / І. А. Галуцьких; Запоріз. нац. Ун-т. - Запоріжжя: Кругозір, 2016. - 627 с.

4. Грабовецька О. С. Епітетна конструкція у художньому перекладі (на матеріалі української та англійської мов): автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.16. - К., 2003. - 22 с.

5. Зорівчак Р.П. Реалія в художньому мовленні; перекладознавчий аспект. Іноземна філологія / Р.П. Зорівчак. - Львів., 1994. - 232с.

6. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2008. - 423 с.

7. Красавіна В.В. Структурно-семантичні, стилістичні та текстові функції епітета в історичному романі (на матеріалі творів другої половини ХІХ - першої половини ХХ ст.): автореф. дис... канд. філол. наук / В.В. Красавіна. - К., 2005. - 20 с.

8. Маккалоу К. Ті, що співають у терні: [роман] / Колін Маккалоу [пер. з англ. В. Горбатька). - Харків : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2011. - 688 с.

9. Мацько Л. Стилістика української мови: Підручник / Л. Мацько, О. Сидоренко., 2003. - 462 с.

10. Онопрієнко, Т. М. Узуально-асоціативні епітети в сучасній англійській мові / Т. М. Онопрієнко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Вип. 23. - Житомир, 2005. - с. 89-92.

References:

1. Volynskyi, P.K. (1962). Osnovy teorii literatury [Basics of literary theory]. Kyiv: Radianska shkola [in Ukrainian].

2. Halych, O., Nazarets, V., & Vasyliev, Ye. (2001). Teoriia literatury [Theory of literature]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

3. Halutskykh, I.A. (2016). Tilesnist u khudozhnii prozi anhliiskoho modernizmu i postmodernizmu (kohnityvno-semiotychni studii) [Physicality in the fiction of English modernism and postmodernism (cognitive and semiotic studies)]. Zaporizhzhia: Kruhozir [in Ukrainian].

4. Hrabovetska, O.S. (2003). Epitetna konstruktsiia u khudozhnomuperekladi (na materiali ukrainskoi ta anhliiskoi mov) [Epithet construction in artistic translation (based on Ukrainian and English material)]. Kyiv [in Ukrainian].

5. Zorivchak, R.P. (1994). Realiia v khudozhnomu movlenni; perekladoznavchyi aspect [Reality in artistic expression; translational aspect]. Lviv [in Ukrainian].

6. Kochan, I.M. (2008). Linhvistychnyi analiz tekstu [Linguistic analysis of the text]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].

7. Krasavina, V.V. (2005). Strukturno-semantychni, stulistychni ta tekstovi funktsii epiteta v istorychnomu romani (na materiali tvoriv druhoi polovyny ХІХ - pershoi polovyny ХХ st.) [Structural-semantic, stylistic and textual functions of the epithet in the historical novel (based on the works of the second half of the 19th - the first half of the 20th centuries)]. Kyiv [in Ukrainian].

8. Makkalou, K. (2011). Ti, shcho spivaiut u terni [The thorn birds]. Kharkiv: Knyzhkovyi klub “Klub simeinoho dozvillia” [in Ukrainian].

9. Matsko, L., & Sydorenko O. (2003) Stylistyka ukrainskoi movy [Stylistics of the Ukrainian language] [in Ukrainian].

10. Onopriienko, T.M. (2005). Uzualno-asotsiatyvni epitety v suchasnii anhliiskii movi [Usual-associative epithets in modern English]. Zhytomyr [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru