Застосування сучасних освітніх технологій під час викладання навчального курсу "Громадянська освіта"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет водного господарства та природокористування

ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОГО КУРУСУ «ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА»

Олексін Юрій Петрович доктор педагогічних наук, професор,

Цецик Світлана Петрівна кандидат педагогічних наук, доцент,

Цецик Ярослав Петрович кандидат історичних наук, доцент

Анотація

У статті проаналізовано методологічні аспекти викладання громадянської освіти та принципи застосування інтерактивних методів навчання. Проаналізовано результати сучасних досліджень із поставленої наукової проблематики. Зазначено, що на сучасному етапі розвитку суспільства важливу роль відіграє компетентністна підготовка здобувачів, за допомогою якої вони якісно засвоюють ключові поняття курсу. Враховуючи демократичне спрямування української освіти, педагогам доцільно постійно вдосконалювати підходи до викладання громадянської освіти. Окрема увага звернута на, те що з 2000-х рр. у країнах-членах Європейського Союзу у навчальний процес впроваджувався курс спрямований на формування громадянських компетентностей у молоді. Це мало відіграти ключову роль у підготовці молоді до активного суспільного життя у демократичних державах. громадянський освіта інтерактивний підготовка

Конкретизовано ключові вимоги щодо формування компетентностей здобувачів під час вивчення громадянської освіти, з'ясовано головні напрями викладання даного курсу. Враховуючи його спрямованість на соціалізацію особистості та формування свідомих громадян демократичного суспільства наголошено, що під час викладання громадянської освіти необхідно звертати увагу не лише на знання учнями їхніх прав і обов'язків, а й також на вміння толерантно вирішувати конфліктні ситуації, уникати міжетнічні та міжконфесійні протистояння, сприяти формуванню у молодого покоління почуття відповідальності, патріотизму. Досягнення поставленої мети можливе лише за активної співпраці педагогів, учнів та їхніх батьків, а також застосування арсеналу різноманітних інтерактивних методів навчання.

Важливу роль при викладанні громадянської освіти відіграє вирішення здобувачами проблемних ситуацій, які сформульовані вчителем. Під час їх вирішення доцільно використовувати й рольові ігри.

Ключові слова: громадянська освіта, компетентність, інтерактивні методи навчання, відповідальність, рольові ігри.

Annotation

Oleksin Yurii Petrovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Social Sciences, National University of Water Management and Nature Management

Tsetsyk Svitlana Petrovna Рedagogy (PhD) Рedagogy, Associate Professor at the Department of Higher (Further) Mathematics, National University of Water Management and Nature Management

Tsetsyk Yaroslav Petrovych PhD in History, Associate Professor of the Department of public management, administration and information activities, National University of Water Management and Nature Management

APPLICATION OF MODERN EDUCATIONAL TECHNOLOGIES DURING THE TEACHING OF THE COURSE "CIVIC EDUCATION"

The article analyzes the methodological aspects of teaching civic education and the principles of using interactive teaching methods. The results of modern research on the set scientific issues are analyzed. It is noted that at the current stage of the development of society, an important role is played by the competent training of students, with the help of which they master the key concepts of the course. Considering the democratic orientation of Ukrainian education, it is expedient for teachers to constantly improve approaches to teaching civic education.

The key requirements for the formation of the competencies of students during the study of civic education have been specified, and the main directions of teaching this course have been clarified. Taking into account its focus on the socialization of the individual and the formation of conscious citizens of a democratic society, it is emphasized that during the teaching of civic education it is necessary to pay attention not only to students' knowledge of their rights and responsibilities, but also to the ability to tolerantly resolve conflict situations, avoid inter-ethnic and interconfessional confrontations, to contribute to the formation of a sense of responsibility and patriotism in the young generation. Achieving the set goal is possible only with the active cooperation of teachers, students and their parents, as well as the use of an arsenal of various interactive teaching methods.

An important role in the teaching of civic education is played by students solving problem situations formulated by the teacher. When solving them, it is advisable to use role-playing games.

Important attention in the proposed research is given to the role of pedagogical workers in the formation of civic competences during civic education, through the involvement of high school students in active social activities, their participation in the implementation of various projects, which positively affects the formation of the worldview of young people.

Keywords: civic education, competence, interactive learning methods, responsibility, role-playing games.

Постановка проблеми

Реалізація сучасної концепції розвитку демократичної освіти тісно пов'язана з впровадження у навчальний процес курсу «Громадянська освіта». Для успішного здобуття учнями відповідних громадянських компетентностей, викладачам доцільно застосовувати інтерактивні методи навчання, залучати учнів до моделювання різноманітних ситуацій, що у комплексі сприятиме не лише покращенню якості викладання, а й формуватиме у молоді свідому громадянську позицію. Для досягнення поставленої мети педагогам необхідно постійно вдосконалювати методику викладання та на практиці застосовувати досвід європейських держав.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У дослідженнях, присвячених аналізу та вдосконаленню методики викладання громадянської освіти, значну увагу відведено аналізу методів, за допомогою яких здійснюється навчання, моделюванню практичних ситуацій під час проведення уроків та в позакласній роботі. Важливе місце у багатьох наукових працях відведено аналізу змісту курсу, його цілям та завданням, що спрямовані на навчання молоді ефективно вирішувати різноманітні проблеми демократичних шляхом. Також проаналізовано особливості викладання аналогічного курсу в країнах-членах Європейського Союзу. Насамперед мова йде про наукові праці Г. Мелеганич [2], О. В. Василенко [4], Т. В. Бакки та Т. В. Мелащенко [5], О. І. Потемун та Т. О. Ремех [6] та інших вчених, які досліджували дану проблему.

Мета статті

Метою статті є дослідження особливостей застосування інтерактивних методів навчання під час викладання навчального курсу «Громадянська освіта». Окрему увагу приділено формуванню компетентонстей учнів у процесі засвоєння ними навчального предмету.

Виклад основного матеріалу

Національна стратегія навчання та якісного виховання молодого покоління в Україні вимагає впровадження нової якісної парадигми, мета якої полягає у всебічній та якісній підготовці молодої людини до життя у глобалізованому світі. Україна, будучи активним учасником сучасних цивілізаційних процесів, має залучити своїх громадян до участі у загальносвітових освітніх тенденціях. У зв'язку з цим одним із ключових завдань сучасної педагогічної науки є «адаптація молоді до реалій сьогодення», активна соціалізація підростаючого покоління різноманітними засобами, одним із яких є курс «Громадянська освіта» [1, С. 7]. Адже після проголошення незалежності України кардинально змінилися пріоритети та цілі розвитку держави та суспільства. Нових рис набула також і система виховання та освіти, що має демократичне спрямування. Приклад успішних держав світу наочно свідчить, що даний процес є тривалим і вимагає значних зусиль не лише від педагогів, органів влади, а й також від самих громадян. Враховуючи ту обставину, що проблема виховання громадян у дусі прав людини є постійним об'єктом уваги з боку Ради Європи та європейського суспільства, курс «Громадянська освіта» навіть не як шкільний освітній компонент, а як напрям та освітня політика, зобов'язаний постати у центрі уваги не лише освітян, а й політиків та суспільства в Україні [2, С. 23].

На початку ХХІ ст. формування концепції громадянської освіти в Україні переживало низку трансформацій. Лише після революції Гідності у 2015 р. в Україні на державному рівні було розроблено та прийнято національну доктрину розвитку освіти, Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, в котрих серед ключових пріоритетів було визначено формування громадянської компетентності [2, С. 25; 3]. На засіданні Колегії Міністерства освіти і науки України 26 березня 2015 р. було прийнято концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Згідно з Концепцією було передбачено комплексну, системну та цілеспрямовану діяльність органів державної влади, громадських організацій, освітніх установ, сім'ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління любові до Батьківщини, почуття вірності, готовності до виконання громадянського та конституційного обов'язку з захисту національних інтересів, цілісності та незалежності нашої держави, сприяння становлення її як правової, демократичної та соціальної держави. Головним пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення до свого народу, держави, нації, Батьківщина [2, С. 25; 3].

Принципи та зміст освіти для демократії було викладено у Рекомендаціях комітету міністрів Європейського Союзу «Про навчання демократичного громадянства» ще у 2002 р. У них відзначалося, що громадянська освіта є чинником забезпечення соціальної однорідності, інтеркультурної освіти, взаєморозуміння та міжконфесійного діалогу, гендерної рівності, що реалізується формальними і неформальними соціальними інститутами серед яких ключову роль відіграє сім'я [4]. Ядром сучасної громадянської освіти є викладання та вивчення законів сучасного суспільства, прав людини і громадянина.

Отже, на початку 2000-х рр. у країнах-членах Європейського Союзу впроваджувався в освітній процес навчальний курс, спрямований на формування громадянських компетентностей у молоді. Це робилося з чітко визначеною метою: сформувати у молодого покоління почуття відповідальності як громадян держави, толерантного ставлення до представників інших конфесій та етногруп, здатність до мирного вирішення конфліктних ситуацій та здатності до пошуку діалогу й розуміння законів сучасного суспільства, прав та обов'язків людини і громадянина.

У зв'язку з цим, ключовим елементом сучасної громадянської освіти є викладання й вивчення прав людини та громадянина, законів сучасного демократичного суспільства, формування у молоді здатності розв'язувати та об'єктивно оцінювати політичні, екологічні, соціальні, культурні та ідеологічні проблеми, що виникають, уміння критично та об'єктивно оцінювати досвід минулих поколінь та своєю працею примножувати їх досягнення та багатства. У Рекомендаціях комітету міністрів ЄС наголошено, що освіта для демократичного громадянства має перебувати у центрі освітньої політики та реформ і бути «визначальною з точки зору головної мети - розвитку вільного, заснованого на терпимості й справедливості суспільства» [4]. Через це освіту для демократичного суспільства необхідно розглядати також як комплексний механізм розвитку, орієнтований на цінність знань, які готують громадян до активного життя в умовах демократичного суспільства. Такий підхід до розвитку освіти розвиває самосвідомість, свободу вибору, критичне мислення та стверджує спільність цінностей, конструктивні взаємовідносини між громадянами, повагу до різноманітностей та мирне й конструктивне врегулювання конфліктів, а також «глобальну перспективу - якості й цінності, які є значущими як для особистого розвитку кожного громадянина, так і для демократичного суспільства в цілому» [4].

Таким чином, як свідчить досвід викладання аналогічних курсів у країнах ЄС, їх ключовим елементом є підготовка молоді до активного життя в умовах плюралістичної демократії, розуміння необхідності мирного й конструктивного врегулювання соціальних, етнічних чи міжконфесійних конфліктів, наявності високого рівня самосвідомості, критичного мислення тощо.

Нині в умовах реформування шкільної освіти та практичної реалізації Нової української школи громадянська освіта стала пріоритетним напрямом. Значним досягненням стало те, що з 2018 - 2019 навчального року в усіх школах України було впроваджено обов'язковий курс «Громадянська освіта» для учнів 10-го класу. Однак постала проблема якісного забезпечення викладання нового навчального курсу та підготовки відповідних фахівців. Для вирішення цієї проблеми було долучено педагогічну спільноту за підтримки міжнародних структур [5, С. 30].

Зміст курсу «Громадянська освіта та методика її навчання» сформульовано навколо ключових понять громадянської освіти та особливостей методичного інструментарію її викладання. Важливо зазначити, що даний курс сфокусований на формування громадянина. Не всі учні, котрим вчителі викладатимуть громадянську освіту, стануть педагогами, державними службовцями, підприємцями, військовими, але всі вони є громадянами держави. У зв'язку з цим, саме громадянська освіта має розвивати громадянські особистості у демократичному суспільстві. Головною особливістю курсу є його потужне практичне спрямування, що має позитивно вплинути на навчання через активну залученість учасників до навчально-виховного процесу. Важливим у курсі є те, що він базується на ключових принципах Нової української школи, а саме: педагогіці партнерства, компетентнісному, особистісно-орієнтованому, ціннісному та діяльнісному підходах. Серед головних умов його успішної реалізації є інтерактивне навчання та реалізація освітніх соціальних проєктів [5, С. 31].

Специфікою навчального курсу «Громадянська освіта та методика її викладання» є те, що він належить до «педагогіки миру» та «освіти миру». Саме «педагогіка миру», миротворча діяльність в освіті є найголовнішим аспектом самореалізації особистості. Як освітня парадигма педагогіка миру є необхідною та вартою детального вивчення у контексті демократичних рухів за мир у світі [5, С. 31].

З метою цілісного розуміння самореалізації особистості підвищується необхідність розуміння природи та причин воєн сучасності, різноманітних форм протистояння, оборонної проблематики, культури мирного співіснування, що активно пропагується даним курсом. Враховуючи вище викладене доцільно зауважити, що курс «Громадянська освіта» ґрунтується на поняттях відповідальності, довіри, пропагує культуру мирного співжиття [5, С. 32].

Цілком зрозуміло, що лише активний учень буде активним грмадянином. За умов навчання у демократичній атмосфері, участі у дискусіях, проведенні самостійних досліджень, залучення до виконання соціально значимих проектів, учні мають змогу опанувати основні навички свідомої, активної та осмисленої участі у житті держави й глобалізованого світу. Тому під час навчання курсу «Громадянська освіта» учням необхідно усвідомити специфіку взаємовідносин з іншими людьми, різноманітними суспільними інституціями, навколишнім середовищем. У результаті цього у них формується уміння об'єктивно оцінювати проблеми, ефективно розв'язувати питання та ухвалювати продумані рішення [6].

Безпосередньо це складає основу відповідальної участі громадян у житті суспільства на місцевому, загальнонаціональному та глобальному рівнях. Розвиток критичного мислення учнів сприяє розвитку їх емоційного інтелекту, просоціальних навичок та навичок міжособистісної взаємодії та інформаційної грамотності, котрі значиміші та корисніші саме у контексті громадянської освіти [6].

Впровадження у громадянську освіту технології критичного мислення готує учнів до активної та відповідальної діяльності як громадян ХХІ століття. Все вищевикладене зумовлює необхідність зміни якісної ролі вчителя, адже він має перетворитися з особи, що інформує й опитує учнів, в модератора їх діяльності, організатора обговорень і об'єктивного консультанта наукових досліджень учнів [6]. Тому при викладанні курсу «Громадянська освіта» важливу роль відіграє підбір інтерактивних методів навчання, що позитивно впливає на залучення учнів до навчального процесу, формування їхньої громадянської компетентності. Аналіз науково-методичних праць з даної проблематики підтверджує, що в якості методів самостійної (домашньої) роботи найкраще пропонувати роботу в малих групах над розробкою проєктів, договорів, статутів з використанням наукової літератури та Інтернет-ресурсів [7, С. 31].

Для виконання самостійних та домашніх завдань можна запропонувати наступні типові завдання:

- створити громадянську організацію та визначити її статус. Для цього учні конкретної групи визначають соціально-значущу проблему свого населеного пункту, готують проєкт її статуту для вирішення конкретної проблеми, визначають її статус, формулюють мету діяльності та засоби необхідні для вирішення проблеми;

- розробити мапу цінностей українців використовуючи Інтернет-ресурси, позначивши на карті України цінності, що притаманні певним регіонам нашої держави;

- здійснити порівняльний аналіз цінностей українців та цінностей країни - члена ЄС;

- дійти у малій групі консенсусу щодо тих цінностей, які об'єднують Україну та проаранжувати їх за їхньою значимістю;

- провести анонімне опитування учнів та їх батьків що наявності фактів дискримінації прав і свобод людини з якими вони зустрічалися чи володіють інформацією про такі факти. Перед проведенням опитування чітко сформулювати її питання, а після завершення опитування об'єктивно узагальнити його результати;

- розробити статут органу учнівського самоврядування у школі, визначити в ньому права та обов'язки учнів та вчителів у позакласній роботі та під час здійснення навчального процесу;

- у форматі роботи в малих групах запропонувати учням приймати спільні рішення щодо ключових завдань шляхом пошуку компромісу або консенсусу [7, С. 31-32].

Під час проведення навчальних занять з громадянської освіти у класі найоптимальнішим вважається застосування інтерактивних методів навчання, що передбачають застосовування презентації підготовлених учнями проєктів. Від кожної групи здійснюють презентацію проєкту 1-2 учні, використовуючи відео, фрагменти фільмів, застосовуючи рольові ігри тощо. У комплексі практичне застосування цих методів сприяє ефективному засвоєнню нового матеріалу, проведенню навчальних дискусій та обговорення проблемних питань [7, С. 32].

Зокрема, для засвоєння матеріалу з проведення виборів, доцільно розробити сценарій проведення голосування на виборах, сформулювати проблемні завдання, визначити проблемні ситуації та розподілити ролі між учнями, враховуючи їхні побажання [7, С. 32]. Вчителю у сценарії необхідно визначити наступні позиції:

1. Розподіл ролей відбувається наступним чином: агітатори за конкретну політичну структуру чи кандидата, працівники виборчої дільниці, виборці, міжнародні спостерігачі, представники політичних партій та блоків.

2. Визначити та чітко сформулювати права та обов'язки усіх учасників виборчого процесу.

3. Чітко сформулювати проблемні ситуації, що характеризують порушення принципів організації та проведення демократичних виборів відповідно до норм національного права, наприклад, під час проведення голосування агітатор агітує виборців за певну політичну силу, на виборчій дільниці відсутня інформація про політичну партію чи кандидата та їхня передвиборча програма, відсутнє прізвище виборця у списку для голосування, або він отримує від члена комісії декілька бюлетенів, представники певного політичного угруповання чи кандидата втручаються у процес підрахунку голосів чи намагаються спотворити протокол виборчої комісії тощо. У цьому випадку важливим є розподілити ролі «порушників» серед учнів, а також описати хто і яким чином зобов'язаний реагувати на порушення виборчого законодавства.

З метою успішної реалізації вищенаведеного сценарію вчитель спільно з учнями має підготувати, урни для голосування, списки виборців, робочі місця для усіх учасників виборчого процесу, бланки протоколу виборчої комісії та розмістити відповідні інформаційні матеріали щодо партій і кандидатів, які беруть участь у виборах [7, С. 32].

Під час проведення уроків доцільно також застосовувати метод «мозкового штурму» при вирішенні певної проблеми, що стосується порушенням прав і свобод людини. Вчителю доцільно сформулювати проблему у вигляді конкретної ситуації. Окрему увагу звернути на процедуру її вирішення у демократичній державі. Вищеназваний метод також використовується під час роботи у малих групах учасникам яких можна ставити однакові або різні завдання [7, С. 33].

Отже, під час проведення занять із навчального курсу «Громадянська освіта» вчитель зобов'язаний застосовувати завдання для самостійної роботи у малих групах чи парах, організовувати невеликі проєкти за участю учнів, які вони реалізують індивідуально або в групах поза школою (наприклад у межах населеного пункту, району чи місцевій територіальній громаді). Оволодіння вчителем методикою, що сприяє стимулюванню активної пізнавальної діяльності та розвитку конструктивно-критичного мислення учнів, застосування інтерактивних методів і технологій навчання у майбутньому має стати «серцевиною його власного стилю навчання учнів громадянської освіти». Щодо змісту навчання, то відповідно до програми передбачено, що вчитель не повинен пасивно відтворювати її, а насамперед стати її співавтором [6].

Поза увагою не повинна залишитися й система оцінювання та стимулювання навчальних досягнень учнів. Сучасна практика навчання свідчить, що традиційна система оцінювання навчальних досягнень все менше «відповідає ідеям особистісно-зорієнтованої та діяльнісної педагогіки й не сприяє ефективній реалізації зазначених функцій оцінювання». Відмінною від традиційної системи оцінювання у Новій українській школі значного поширення набуває методика формувального оцінювання як одного з визначальних чинників якісної освіти [8, С. 157].

Таким чином, в умовах запровадження компетентнісної освіти оцінювання і контроль мають бути дієвим механізмом, який забезпечує розвиток кожного учня, сприяє розумінню ним власного поступу, формує його особисті якості. Практична реалізація формувального підходу щодо оцінювання створює умови отримати об'єктивну інформацію про реальний стан навчальних досягнень учнів, що у комплексі створює умови вчасно реагувати на проблеми у навчанні та приймати відповідні педагогічні рішення для його покращення [8, С. 157].

Висновки

Проаналізувавши цілі, завдання та мету навчального курсу «Громадянська освіта» констатуємо, що він спрямований на формування громадянських компетентностей, формування у молоді активної громадянської позиції, їх здатності цивілізовано й толерантно вирішувати різноманітні проблемні ситуації. Поставленої мети можна досягнути за умови застосування інтерактивних методів навчання під час викладання курсу, активного залучення учнів до шкільного самоврядування, вирішення актуальних проблем громади. Така діяльність вимагає від викладачів постійного вдосконалення методики викладання, покращення якості навчання та моделювання різноманітних практичних ситуацій, що вирішують учні на уроках.

Література

1. Асламова Т., Бакка Т., Бортніков В. та інші. Громадянська освіта: теорія і методика навчання. К.: Вид-во ЕТНА-1. 2008. 174 с.

2. Мелеганич Г. Громадянська освіта як необхідна передумова євроінтеграції України. Міжнародний науковий вісник. Випуск 2. 2018. С. 22-37.

3. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді. URL: mon.gov.ua/content/Новини/2015/06/16/konczepcziya.doc.

4. Василенко О. В. Становлення і розвиток громадянської освіти в європейських країнах. URL: http://lib. iitta. gov. ua/8120/1/% D0, 2014.

5. Бакка Т. В., Мелещенко Т. В. Громадянська освіта та методики її навчання: новий етап розвитку в Україні. Постметодика. 2018. № 1. С. 29-34.

6. Пометун О. І., Ремех Т. О. Громадянська освіта - новий курс старшої школи: особливості змісту і методики. Режим доступу: URL: https://lib.iitta.gov.ua/713434/1/%D0% 93%D0%9E.%D 1%81%D 1%82%D0%B0%D 1%82%D 1%82%D 1%8F%20( 1).pdf.

7. Амельченко Н. Аналіз сучасних навчальних програм щодо громадянської освіти та політичної системи України. К. 2019. 33 с.

8. Предик А. Формувальне оцінювання як ключовий чинник якісної освіти. Матеріали УІ Усеукраїнської інтернет-конференції: Інноваційні технології розвитку особистіснопрофесійної компетентності педагогів в умовах післядипломної освіти»: збірник наукових статей. Суми. 2022. С. 156-159.

References

1. Aslamova T., Bakka T., & Bortnikov V. ta inshi. (2008). Hromadianska osvita: teoriia i metodyka navchannia [Civic education: theory and teaching methods] K.: Vyd-vo ETNA-1. 174 s. [in Ukrainian].

2. Melehanych H. (2018). Hromadianska osvita yak neobkhidna peredumova yevrointehratsii Ukrainy [Civic education as a necessary prerequisite for the European integration of Ukraine]. Mizhnarodnyi naukovyi visnyk. Vypusk 2. S. 22-37. [in Ukrainian].

3. Kontseptsiia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia ditei ta molodi [The concept of national-patriotic education of children and youth]. URL: mon.gov.ua/content/Novyny/ 2015/06/16/konczepcziya.doc. [in Ukrainian].

4. Vasylenko O. V. (2014). Stanovlennia i rozvytok hromadianskoi osvity v yevropeiskykh krainakh [Formation and development of civic education in European countries]. URL: http://lib.iitta.gov.ua/8120/1/% D0. [in Ukrainian].

5. Bakka T. V., & Meleshchenko T. V. (2018). Hromadianska osvita ta metodyky yii navchannia: novyi etap rozvytku v Ukraini. Postmetodyka [Civic education and its teaching methods: a new stage of development in Ukraine]. № 1. S. 29-34. [in Ukrainian].

6. Pometun O. I., & Remekh T. O. Hromadianska osvita - novyi kurs starshoi shkoly: osoblyvosti zmistu i metodyky [Civic education - a new course of high school: features of the content and methodology]. Rezhym dostupu: URL: https://lib.iitta.gov.ua/713434/1/%D0% 93%D0%9E.%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20(1).pdf. [in Ukrainian].

7. Amelchenko N. (2019). Analiz suchasnykh navchalnykh prohram shchodo hromadianskoi osvity ta politychnoi systemy Ukrainy [Analysis of modern educational programs regarding civic education and the political system of Ukraine]. K. 33 s. [in Ukrainian].

8. Predyk A. (2022). Formuvalne otsiniuvannia yak kliuchovyi chynnyk yakisnoi osvity [Formative assessment as a key factor in quality education]. Materialy VI Useukrainskoi internetkonferentsii: Innovatsiini tekhnolohii rozvytku osobystisno-profesiinoi kompetentnosti pedahohiv v umovakh pisliadyplomnoi osvity»: zbirnyk naukovykh statei. Sumy. 2022. S. 156-159.

Размещено на Allbest.ru