Емпіричний досвід впровадження моделі інноваційного навчання з формування текстотвірної компетентності у здобувачів вищої освіти спеціальності 035 Філологія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Емпіричний досвід впровадження моделі інноваційного навчання з формування текстотвірної компетентності у здобувачів вищої освіти спеціальності 035 Філологія

Адамова Ганна Володимирівна декан факультету лінгвістики та перекладу, Міжнародний гуманітарний університет, м. Одеса,

Рожелюк Ірина Ярославівна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри романо-германської філології та методики викладання іноземних мов, Міжнародний гуманітарний університет, м. Одеса

Таланова Людмила Григорівна кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри романо-германської філології та методики викладання іноземних мов, Міжнародний гуманітарний університет, м. Одеса,

Анотація

текстотвірна компетентність фахівця-філолога

В статті на основі врахування досягнень сучасної психолого-педагогічної науки висвітлено емпіричний досвід впровадження моделі інноваційного навчання з формування текстотвірної компетентності у здобувачів вищої освіти спеціальності 035 Філологія. Уточнено тлумачення феномена «текстотвірна компетентність фахівця-філолога» як професійно важливого новоутворення їхньої воринної мовної особистості, що забезпечує адекватне сприймання й відповідне передавання ним професійно важливої інформації, обираючи потрібний комунікативний код; чітко, лаконічно й зрозуміло висловлювати свою думку, дотримуючись стратегій і тактик безконфліктного спілкування; вести конструктивний діалог, обстоюючи власну думку переконливими аргументами та прикладами й ілюструючи мовну толерантність, протидію мовній агресії; викликати бажану реакцію співрозмовника вербально або невербально, залучаючи його до спільних дій, підтримуючи зворотній зв⁵язок, інтерпретуючи зміст висловлювань у зв⁵язку зі зміною ситуації. Під моделлю інноваційного навчання розуміється специфічна система організації освітнього процесу, що забезпечує переведення навчально- пізнавальної активності здобувачів вищої освіти в режим інтелектуально-творчого саморозвитку, неперервного особистісно- професійного самовдосконалення та успішної реалізації «Я-концепції» завдяки формуванню здатностей позитивно сприймати, освоювати, використовувати, модифікувати й створювати інновації. За результатами проведеної дослідно-експериментальної роботи встановлено, що здобувачі вищої освіти спеціальності 035 Філологія здебільшого адекватно розуміють сутність інноваційного навчання, яке пов'язано з відкриттям нових знань, дослідницьким самостійним пошуком, використанням новітніх освітніх та цифрових технологій, вирішенням більш складних, нестандартних, креативних завдань, які потребують високої інтелектуальної активності. Емпіричний досвід впровадження моделей інноваційного навчання, зокрема, спрямованого на формування текстотвірної компетентності майбутніх філологів у письмовому перекладі з німецької та англійської мов на українську мову, засвідчує, що останні принципово відрізняються від дидактичних систем традиційного (пояснювально-ілюстративного, репродуктивного) навчання. Зумовлено це тим, що специфіка, технологій і форм інноваційного навчання потребує особистісної готовності здобувачів вищої освіти до участі в ньому, зокрема, наявності в них найвищих рівнів прояву таких індивідуальних властивостей, як: потреба у пізнанні, автономність (незалежність), здатність до саморозвитку, самоефективність, потреба в досягненнях, інтернальний контроль, креативність, інноваційність, стресостійкість і енергійність (які забезпечують психофізіологічний комфорт і позитивне самопочуття).

Ключові слова: інноваційне навчання, модель інноваційного навчання, особистісна готовність до інноваційного навчання, емпіричний досвід, текстотвірна компетентність майбутніх філологів.

Abstract

Adamova Hanna Volodymyrivna Dean of the Faculty of Linguistics and Translation, International Humanitarian University, Odessa

Rozheliuk Iryna Yaroslavivna PhD, Senior Lecturer at the Department of Romance-Germ anic Philology and Foreign Language Teaching Methodology, International Humanitarian University, Odessa

Talanova Liudmyla Hryhorivna PhD, Associate Professor, Head of the Department of Romance-Germanic Philology and Foreign Language Teaching Methodology, International Humanitarian University, Odessa

EMPIRICAL EXPERIENCE OF IMPLEMENTING AN INNOVATIVE TEACHING MODEL FOR DEVELOPING TEXT- CREATING COMPETENCE IN HIGHER EDUCATION STUDENTS MAJORING IN 035 PHILOLOGY

This article presents empirical experience in implementing an innovative teaching model for developing text-creating competence in students majoring in 035 Philology, based on the achievements of modern psychological and pedagogical science. The interpretation of the "text- creating competence of a philologist" as a professionally significant innovation in their secondary linguistic persona is clarified, which ensures adequate perception and effective transmission of professionally important information, choosing the appropriate communicative code, expressing thoughts clearly, concisely, and understandably, adhering to strategies and tactics of conflict-free communication, conducting constructive dialogues, defending their opinions with convincing arguments and examples, and demonstrating linguistic tolerance, resisting linguistic aggression as well as invoking the desired response from the interlocutor verbally or non-verbally, engaging them in joint actions, maintaining feedback, and interpreting the content of statements in relation to changing situations. The innovative teaching model is defined as a specific system for organizing the educational process that transforms the educational-cognitive activity of higher education students into a mode of intellectual and creative self-development, continuous personal and professional self-improvement, and successful realization of the "Self-Concept" through the development of abilities to positively perceive, acquire, use, modify, and create innovations. The results of the research-experimental work indicate that students majoring in 035 Philology mostly understand the essence of innovative teaching associated with the discovery of new knowledge, independent research, the use of modern educational and digital technologies, solving complex, non-standard, creative tasks that require high intellectual activity. The empirical experience of implementing innovative teaching models, specifically aimed at developing text-creating competence in future philologists in written translation from German and English into Ukrainian, demonstrates that they fundamentally differ from the didactic systems of traditional (explanatory- illustrative, reproductive) teaching. This is due to the specificity of innovative teaching technologies and forms, which require the personal readiness of higher education students to participate in them, including the highest levels of individual characteristics such as: the need for cognition, autonomy (independence), self-development capability, self-effectiveness, achievement motivation, internal control, creativity, innovativeness, stress resistance, and energy (which ensure psychophysiological comfort and positive well-being).

Keywords: innovative teaching, innovative teaching model, personal readiness for innovative education, empirical experience, text-creating competence of future philologists.

Постановка проблеми

В епоху глобалізаційних змін та інтенсивного розвитку світової соціокультурної та освітньо-наукової інтеграції система вищої освіти України має постійно вдосконалювати свої кадрові, матеріально-технічні та інформаційно-технологічні ресурси для забезпечення якісної підготовки фахівців різних спеціальностей, здатних задовольнити, як національні потреби, так і конкурувати за межами держави [1]. Не випадково, тому, система вищої освіти України рухається інноваційним шляхом [5], що підтверджується фактами її реформування й постійної модернізації згідно державних стратегій, висвітлених у провідних нормативно-правових документах (Законів України «Про вищу освіту» (2014 р.) та «Про освіту» (2017 р.), Постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій» (2011 р.), «Про особливості запровадження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка з добувачів вищої освіти» (2015 р.), «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності» (2015 р.), Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 рр.), а також у Стандартах вищої освіти України з певних спеціальностей із конкретизацією її провідних рівнів: бакалаврського, магістерського, освітньо-наукового (PhD).

Отже, нові виклики трансформаційного суспільства з необхідністю вимагають кардинальної перебудови концептуально-дидактичних засад професійної підготовки здобувачів вищої освіти в Україні, зокрема й майбутніх фахівців спеціальності 035 Філологія [6], в контексті її налаштування на моделі інноваційного навчання. Саме останнє спроможне цілком забезпечити «підготовку висококваліфікованих, конкурентноспроможних та професійно мобільних фахівців, здатних розв'язувати складні задачі і проблеми, що передбачає проведення досліджень або здійснення інновацій й характеризується невизначеністю умов і вимог у діяльності, пов'язаній з аналізом, творенням (зокрема, перекладом) і оцінюванням письмових та усних іншомовних текстів різних жанрів і стилів, організацією успішної міжособистісної й міжкультурної комунікації, здійсненням перекладацького супроводу в усній і письмовій формах, викладанням іноземних мов та літератур в різних типах закладів освіти» [6, с. 128].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретико- концептуальну основу для успішного впровадження моделей інноваційного навчання під час здійснення професійної підготовки фахівців спеціальності 035 Філологія, зокрема, в галузі іноземної філології, перекладу та іншомовної освіти, становлять праці вітчизняних та зарубіжних учених, які зробили відчутний внесок у розвиток освітньої інноватики (І. Богданова, В. Гавриш, Л. Даниленко, С. Довбенко, О. Цюняк), теорії і методики інноваційного навчання здобувачів вищої освіти (М. Артюшина, В. Делія, М. Кларін, Л. Козак, А. Усольцев, О. Цокур); концепцій формування в них готовності до нововведень (Л.О.Коростильова, О.С.Совєтова), інноваційної (О. Бартків, І. Дичківська, В. Уруський, В. Чудакова) та текстотвірної (Т. Гульчук, М. Митник, Л. Морська, Н. Перхайло, А. Попович, О.Скубашевська, О. Снісаренко, О. Чумак) діяльності.

Натомість, попри вагомий внесок науковців, до сьогодні залишаються недостатньо висвітленими аспекти, які стосуються, як реального стану, так і способів формування готовності здобувачів вищої освіти та викладачів, які забезпечують спеціальність 035 Філологія, до впровадження різноманітних моделей інноваційного навчання.

Мета статті - висвітлити результати емпіричного дослідження з впровадження моделі інноваційного навчання, спрямованого на формування текстотвірної компетентності майбутніх фахівців з іноземної філології.

Виклад основного матеріалу

З врахуванням найсучасніших здобутків дидактів вищої школи, які зробили відчутний внесок в теорію інноваційного навчання, на факультеті лінгвістики і перекладу Міжнародного гуманітарного університету впродовж 2019-2023 н.р. в експериментальному режимі були впроваджені його різноманітні моделі, зокрема, під час здійснення професійної підготовки бакалаврів та магістрів спеціальності 035 Філологія за спеціалізаціями 035.041 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша - англійська» та 035.043 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька». Серед них однією з провідних була модель інноваційного навчання, спрямована на формування текстотвірної компетентності майбутніх філологів у письмовому перекладі з німецької/англійської на українську мову.

Текстотвірна компетентність особистості найчастіше розуміється як:

-комплекс умінь усвідомлювати тему висловлювання і будувати його відповідно до окресленої теми; визначати основну думку майбутнього тексту та будувати власне висловлювання з урахуванням певного задуму і комунікативної стратегії; збирати й систематизувати матеріал для побудови власного тексту; планувати зміст висловлювання, надавати йому певного стилістичного забарвлення; правильно і свідомо добирати необхідні мовні засоби для оформлення висловлювання відповідно до ситуації спілкування; знаходити і виправляти недоліки та помилки в змісті, побудові й мовному оформленні власних висловлювань; оцінювати побудований текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення [11, с. 87];

-інтегрована характеристика особистості, яка поєднує в собі її готовність до створення зв'язних висловлювань різних типів і стилів мовлення, володіння текстотворчими знаннями та вміннями, суб'єктивний досвід текстотворення у різних стандартних і нестандартних ситуаціях, здатність оцінювати та відповідати за власну текстотворчу діяльність» [7, с. 56];

-здатність особистості, що є результатом здобування знань про текст в аспекті професійної комунікації, оволодіння вміннями й навичками текстосприймання й текстотворення, набуття досвіду міжособистісного й міжкультурного спілкування [3, с. 248].

В межах започаткованого дослідження феномен текстотвірної компетентності тлумачиться в значенні професійно важливого новоутворення особистості фахівця з іноземної філології як вторинної мовної особистості, що забезпечує «адекватне сприймання й відповідне передавання ним професійно важливої інформації, обираючи потрібний комунікативний код; чітко, лаконічно й зрозуміло висловлювати свою думку, дотримуючись стратегій і тактик безконфліктного спілкування; вести конструктивний діалог, обстоюючи власну думку переконливими аргументами та прикладами й ілюструючи мовну толерантність, протидію мовній агресії; викликати бажану реакцію співрозмовника вербально або невербально, залучаючи його до спільних дій, підтримуючи зворотній зв'язок, інтерпретуючи зміст висловлювань у зв'язку зі зміною ситуації» [10, с. 88].

Під моделлю інноваційного навчання розуміється специфічна система організації освітнього процесу, що забезпечує «переведення навчально-пізнавальної активності здобувачів вищої освіти в режим інтелектуально-творчого саморозвитку, неперервного особистісно- професійного самовдосконалення та успішної реалізації «Я-концепції» завдяки формуванню здатностей позитивно сприймати, освоювати, використовувати, модифікувати й створювати інновації» [9, с. 63].

З огляду на впровадження моделі інноваційного навчання, спрямованої на формування текстотвірної компетентності майбутніх філологів у письмовому перекладі з німецької/англійської на українську мову, було проведено дослідно-експериментальну роботу, спрямовану, з одного боку, на вияв міри усвідомлення й розуміння ними як здобувачами вищої освіти сутності інноваційного навчання [9], а з іншого, - на пошук внутрішніх чинників, які зумовлюють їхню особистісну готовність до інноваційного навчання [2; 4].

Зазначимо, що завдяки застосуванню методів анкетування, інтерв ювання й співбесіди, націлених на вияв суджень та інтерпретацій бакалаврів та магістрів спеціальності 035 Філологія щодо сутності інноваційного навчання, було отримано наступні результати.

На запитання: «Як Ви розумієте смисл поняття «інноваційне навчання»?» досліджувані здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти здебільшого вказали на те, що його сутність полягає у використанні нестандартних форм занять та інноваційних (цифрових) технологій (83%), впровадження нових вибіркових дисциплін (39%), використанні можливостей, які надає стратегія академічної мобільності (17%). Серед синонімів поняття «інноваційне навчання» найчастіше згадувалися терміни: «проблемно-евристичне навчання» (63%), «інтерактивне навчання» (54%), «студентоцетроване навчання» (27%), «творче/креативне навчання» (12%).

Основний сенс і специфіку інноваційного навчання досліджувані пов'язували з оновленням змісту, форм і методів викладання в напряму кардинального оновлення матеріально-технічної та інформаційної бази університету (93%), дотримання настанов академічної свободи та гуманістичного підходу до здобувачів (78%), або слідуванню настановам Болонського процесу (62%), використання кращих західних зразків, методик або дидактичних моделей навчання (49%), зорієнтованих на сучасний ринок праці та вимог роботодавців.

Серед освітніх, розвивальних та виховних цілей інноваційного навчання найчастіше визначалися ті, які забезпечують стимулювання інтересу здобувачів вищої освіти спеціальності 035 Філологія до пізнання нових блоків знань та новітніх напрямів науки (68%), розвиток критичного, логічного й креативного мислення, творчої уяви (46%), здатності до позитивного сприйняття інновацій та використання інноваційних засобів (42%), формування особистості фахівця, здатного до здійснення дослідницько-інноваційної діяльності (37%), пошуку й впровадження інновацій в майбутній професії (33%). Прикінцевими результатами інноваційного навчання здебільшого вважалися фахова (іншомовна комунікативна, текстотвірна) компетентність (97%), наукова поінформованість (83%), володіння системними знаннями (71%), вміння самостійно вирішувати складні, творчі або нестандартні завдання (68%), якості інноваційної людини (23%).

Суттєво й те, що на запитання: «Чи відчували Ви себе колись суб'єктом інноваційного навчання?», здобувачі відповіли позитивно (87%), зазначаючи, що в університеті, в якому навчаються, цей вид навчання має бути пріоритетним (96%), його елементи мають бути присутніми на всіх аудиторних заняттях (83%), які іноді проводяться традиційно, оскільки завдання для самостійної роботи здебільшого стандартні, не завжди цікаві, не містять дослідницького компоненту (23%), або занадто формальні, тому що поодинокі викладачі не завжди належним чином перевіряють якість їх виконання (21%), хоча вони при їх виконанні займають багато персонального часу студента.

Щодо участі в інноваційних заходах за період навчання в університеті досліджувані дали позитивні відповіді (91%), пояснюючи це наявністю усталених новітніх форм організації науково-дослідної, соціокультурної, розвивально-виховної та творчо-креативної діяльності (86%), активною діяльністю студентського наукового співтовариства (85%), цікавими подіями і нестандартними суспільно корисними заходами (92%).

Заслуговує на увагу те, що 15% здобувачів спеціальності 035 Філологія вказали на те, що займали призові місця у інноваційних проєктах за період навчання в університеті, а 30% з них хотіли б брати участь в інноваційних конкурсах та олімпіадах, оскільки це для них цікаво і вони готові до дослідницької та творчої діяльності підвищеної складності під супроводом викладачів-наставників. 46% здобувачів бажали б постійно перебувати в середовищі інноваційного навчання, тому що націлені на стрімку кар єру та особисті, у т.ч. й наукові досягнення. 67% з опитуваних уважають себе здатними створювати інновації, не обґрунтовуючи наявність необхідних для цього особистісних ресурсів. 42% здобувачів хотіли б познайомитися з новаторами в їхній професійній сфері (усного й письмового перекладу, галузевого перекладу та реклами, іншомовної освіти), відвідувати різноманітні інноваційні заходи, запропоновані роботодавцями.

Натомість 54% досліджуваних більшою мірою схильні до вибору моделі традиційного (пояснювально-ілюстративного, підтримуючого, репродуктивного), а не інноваційного навчання, пояснюючи це особливостями індивідуального стилю пізнавальної діяльності й відповідними інтелектуальними здібностями, або необхідністю суміщати своє навчання в університеті на денній формі (завдяки переходу на індивідуальний графік) з виробничою працею.

Серед труднощів інноваційного навчання за освітньо- професійними програмами підготовки бакалаврів та магістрів спеціальності 035 Філологія досліджувані, які обрали спеціалізації 035.041 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша - англійська» та 035.043 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька», виокремили такі:

-висока інтенсивність інтелектуально-пошукової діяльності (76%);

- недостатність власного досвіду участі в інтелектуально-творчих змаганнях і наукових дискусіях (63%);

- ризик не виконати складні індивідуально-дослідницькі чи творчі завдання самостійної роботи (82%);

-невпевненість в своїх творчих можливостях (53%);

- відсутність вміння переконувати і доводити свою правоту (65%);

-слабке володіння дослідницькими навичками (44%);

- брак часу на виконання самостійних завдань креативного типу (61%).

Слід зазначити, що стосовно переліку найбільш важливих якостей особистості здобувача вищої освіти спеціальності 035 Філологія, необхідних для успішного опанування ролі суб єкта інноваційного навчання в межах спеціалізацій 035.041 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша - англійська» та 035.043 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька», позиції досліджуваних були майже однаковими, оскільки серед них було виділено переважно наступні:

-відкритість до нового, інноваційність (95%);

- високий рівень розвиненості інтелекту, критичність мислення

(91%);

- впевненість в собі (незалежність, рішучість), стійкість до стресів, сміливість, готовність ризикувати (89%);

- креативність (творчі здібності), нестандартність підходу до вирішення завдань (86%);

-персональна відповідальність і академічна доброчесність (78%). Серед означених вище якостей, досліджуваним здобувачам спеціальності 035 Філологія, за їхньою самооцінкою, переважно властиві тільки по дві з них (72%). 28% з них впевнені, що зазначені якості можуть бути розвинуті в них належним чином, якщо б цьому сприяли реальні можливості їхнього особистого життя або більш відчутні стимули (моральні (нагороди, подяки, сертифікати досягнень), матеріальні) їхньої участі в дослідницько-інноваційній або креативно- творчій діяльності. Узагальнені результатами комплексного обстеження бакалаврів та магістрів спеціальності 035 Філологія спеціалізацій 035.041 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша - англійська» та 035.043 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька», спрямованого на вияв чинників їхньої особистісної готовності до інноваційного навчання в контексті набуття текстотвірної компетентності у письмовому перекладі публіцистичних текстів з німецької/англійської на українську мову, представлені в табл. 1.

Як видно з табл. 1, найбільш інтенсивно у досліджуваного контингенту здобувачів вищої освіти спеціальності 035 Філологія спеціалізацій 035.041 «Германські мови та літератури (переклад

включно), перша - англійська» та 035.043 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька» виявилися такі чинники особистісної готовності до інноваційного навчання, як:

-потреба в досягненнях (коефіцієнт 0,86);

-здатність до саморозвитку (коефіцієнт 0,83);

-інтернальний (внутрішній) контроль (коефіцієнт 0,81);

- потреба у пізнанні як спрямованість на отримання знань (коефіцієнт 0,80).

Суттєво й те, що відчутно в досліджуваних проявилися чинники їхньої особистісної готовності до інноваційного навчання в контексті набуття текстотвірної компетентності у письмовому перекладі з німецької/англійської на українську мову, які означені термінами:

-самоефективність (коефіцієнт 0,78);

-автономність (коефіцієнт 0,76);

-креативність (коефіцієнт 0,75).

Таблиця 1Інтенсивність прояву чинників особистісної готовності до інноваційного навчання студентів-філологів в контексті набуття текстотвірної компетентності у письмовому перекладі публіцистичних тестів з німецької/англійської на українську мову