Змістові аспекти психолого-педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти в умовах ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Змістові аспекти психолого-педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти в умовах ЗВО

Найда Руслана Григорівна, доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», доцент кафедри теорії і методики дошкільної освіти

Анотація

Професійна підготовка майбутніх вихователів у закладах вищої освіти на першому (бакалаврському) рівні в контексті компетентнісного підходу містить низку компонентів, що сприяють якісній реалізації підходу та досягненню програмових результатів, які визначені освітньо-професійною програмою зі спеціальності 012 Дошкільна освіта та проаналізовані в науковій праці. Для розуміння особливостей успішного формування фахових (спеціальних) компетентностей у здобувачів вищої освіти схарактеризовано змістові аспекти психолого-педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів. Визначено та схарактеризовані компоненти психолого-педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах ЗВО, що сприяють набуттю ними спеціальних компетентностей, необхідних для передбачення та оцінювання результатів власної діяльності з урахуванням закономірностей освітнього процесу закладу дошкільної освіти, розвитку й удосконалення їхньої фахово-методичної діяльності. Закцентовано увагу на важливості психологічних та педагогічних чинників в організації освітнього процесу бакалаврів дошкільної освіти. У зв'язку з цим, визначено освітні та організаційні структурні компоненти супроводу здобувачів освіти.

Зауважено, що синергетична платформа професійного діалогу з майбутніми вихователями окреслює особистісно-зорієнтовану спрямованість вищої освіти, яка ставить у центр освітнього процесу особистість здобувача освіти; розглядає студента в якості суб'єкта навчання; пропонує свободу самореалізації та саморозвитку особистості в освітньо-предметному середовищі; розглядає викладача та студента як відкриті системи, здатні до розвитку суб'єктності академічної спільноти. Проілюстровано низку аудиторних занять із різних фахових методик, що дозволили модернізувати відомий дидактичний принцип наочності та сформувати професійно важливу якість представників педагогічної професії як здатність перетворювати усну та письмову інформацію у візуальну форму.

Ключові слова: заклад вищої освіти, майбутні вихователі, диференційований підхід, психолого-педагогічний супровід, фахово-методична підготовка, освітньо-професійна програма, методична підготовка, професійний стандарт.

Abstract

Content aspects of psychological and pedagogical support of methodological training of future teachers of pre-school education institutions

Naida Ruslana Hryhorivna Doctor of pedagogical sciences, Professor, The State institution “South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky”, department of theory and methods of preschool education, faculty of preschool pedagogy and psychology

The professional training of future teachers in institutions of higher education at the first (bachelor) level in the context of the competency approach contains a number of components that contribute to the qualitative implementation of the approach and the achievement of program results, which are determined by the educational and professional program in the specialty 012 Preschool Education and analyzed in the scientific work. In order to understand the features of the successful formation of professional (special) competences in higher education students, the content aspects of the psychological and pedagogical support of the methodical training of future educators are characterized.

The components of psychological-pedagogical support for the methodological training of future teachers of preschool education institutions in the conditions of higher educational institutions are defined and characterized, which contribute to their acquisition of special competencies necessary for predicting and evaluating the results of their own activities, taking into account the regularities of the educational process of the preschool education institution, the development and improvement of their professional and methodological activity Attention is focused on the importance of psychological and pedagogical factors in the organization of the educational process of bachelors of preschool education. In this regard, the educational and organizational structural components of the support of education seekers have been determined. It is noted that the synergistic platform of professional dialogue with future educators outlines a person-oriented orientation of higher education, which places the personality of the person seeking education at the center of the educational process; considers the student as a subject of study; offers freedom of self-realization and self-development of the individual in the educational and subject environment; considers the teacher and the student as open systems capable of developing the subjectivity of the academic community. A number of classroom classes from various professional methods are illustrated, which made it possible to modernize the well-known didactic principle of visualization and to form a professionally important quality of representatives of the teaching profession as the ability to transform oral and written information into a visual form.

Keywords: institution of higher education, future educators, differentiated approach, psychological and pedagogical support, professional and methodical training, educational and professional program, methodical training, professional standard.

Постановка проблеми

Психолого-педагогічний супровід процесу методичної підготовки здобувачів освіти, який забезпечує освітній процес успішної підготовки майбутніх вихователів у заклад вищої освіти, зумовлений специфікою цієї підготовки. У зв'язку із цим було визначено такі організаційні компоненти його забезпечення: формування психологічної компетентності всіх учасників освітнього процесу ЗВО; забезпечення професійного діалогу на основі консенсусу між викладачем та майбутнім вихователем; визначення індивідуальної освітньої траєкторії майбутніх вихователів з урахуванням освітніх інтересів здобувачів освіти; створення програмно-методичного забезпечення з урахуванням сучасних технологічних підходів; диференційований підхід до організації підготовки майбутніх вихователів до методичної роботи в закладі дошкільної освіти; консалтингові послуги для студентів щодо оптимальних шляхів вирішення практико-зорієнтованих завдань у процесі методичної підготовки; рефлексійно-оцінний аспект підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, який стимулює студентів до адекватної самооцінки та взаємооцінки, творчої самореалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вітчизняні вчені активно розробляють наукові підходи до організації психолого-педагогічного супроводу фахової підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти (Л. Артемова, Г. Бєлєнька, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Кічук, Л. Коваль, Р. Кондратенко, К. Крутій, Н. Лисенко, Н. Манжелій, Т. Науменко, О. Поліщук, Т. Танько, Х. Шапаренко та ін.).

У педагогічній освіті психолого-педагогічний супровід розглядається як комплексна технологія, що забезпечує вирішення завдань розвитку, навчання, виховання та соціалізації підростаючого покоління завдяки використання різноманітних методів діагностувально-корекційної роботи.

Мета статті. Розгляд перспектив реалізації організаційних компонентів забезпечення психолого-педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах ЗВО.

Виклад основного матеріалу

Центральним сегментом психолого-педагогічного супроводу в умовах ЗВО є здобувач освіти, його самостійна робота за розробленим алгоритмом, який спрямовує майбутнього вихователя на самостійно-продуктивне опрацювання теорії і фахових методик.

Психолого-педагогічний супровід методичної підготовки майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти в умовах ЗВО охоплює такі структурні компоненти: освітні та організаційні.

До освітніх компонентів відносимо, як-от: обов'язкові освітні компоненти, що формують спеціальні компетентності, психологічні: психологія (теми «Особистість», «Діяльність», «Спілкування»); педагогічні: дошкільна педагогіка, вступ до спеціальності; фахові методики: теорія і методика ознайомлення дітей з природою у закладах дошкільної освіти; основи образотворчого мистецтва з методикою образотворчої діяльності дітей в ЗДО, теорія та методика фізичного виховання дітей у ЗДО, методика ознайомлення з українським народознавством у закладах дошкільної освіти, методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у ЗДО; вибіркові освітні компоненти ОПП (за вибором здобувача вищої освіти): «Гра у закладах дошкільної освіти: Цілісний погляд, системний підхід», «Розвиток критичного мислення дошкільників».

Звернімося до сутності процесу формування психологічної компетентності всіх учасників освітнього процесу як компонента психолого-педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів.

Професійний стандарт вихователя закладу дошкільної освіти визначає професійну діяльність як таку, що пов'язана з підвищеним рівнем психофізіологічного та емоційного навантаження [9]. Ця властивість професії для майбутніх вихователів набуває особливого значення в сучасних умовах, оскільки повномасштабна війна в Україні матиме критичні наслідки для психічного здоров'я українців, як зазначають у Міністерстві охорони здоров'я України та дослідницькій агенцієї Info Sapiens. У зв'язку з цим, особливої актуальності набуває психологічна компетентність усіх учасників освітнього процесу в закладах освіти, зокрема, у закладах вищої освіти, здатність до самоконтролю, саморегуляції, адаптивності та стресоусталеності.

Визначення змісту психологічної компетентності всіх учасників освітнього процесу зумовлено специфічними особливостями її компонентів, як-от: а) мотиваційний (сукупність мотивів, настанов, ставлень, що забезпечують прагнення здобувача освіти бути компетентним майбутнім вихователем); б) когнітивний (особливий тип організацій психологічних знань, що забезпечує можливість прийняття ефективних рішень у процесі теоретичного навчання та практичної підготовки); в) особистісний (сукупність особистісних властивостей та якостей, що сприяють ефективності у процесі формування спеціальних компетентностей для упровадження освітньої діяльності у ЗДО. Означені складники тісно пов'язані із психологічним благополуччям академічної спільноти ЗВО, яке є запорукою її успішної освітньої діяльності, оскільки якісна фахово-методична підготовка майбутніх вихователів залежить від належного психолого-педагогічного супроводу всього освітнього процесу у ЗВО.

Зауважимо, що мета формування психологічної компетентності може бути досягнута на підставі виконання таких завдань, а саме: реалізація змісту підготовки здобувачів освіти за всіма рівнями вищої освіти (бакалаврський, магістерський), сформульованого у термінах програмних результатах навчання; формування особистісних професійно важливих якостей майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти; розвиток психічних пізнавальних процесів. Ефективними методами роботи в контексті формування психологічної компетентності вважаємо такі: проведення лекцій, семінарів; уведення до переліку психологічних вибіркових освітніх компонентів; налагодження суб'єкт-суб'єктної взаємодії усіх учасників освітнього процесу; надання консультативних послуг з проблем навчання, проблем життєвого самовизначення та самовиховання здобувачам освіти. У цьому зв'язку важливого значення набуває здатність майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах ЗВО до саморозвитку, їхньої орієнтації на постійне професійне вдосконалення та особистісний розвиток а, отже, фахово-методичну підготовку до роботи з дітьми у ЗДО.

Доцільно також відзначити необхідність забезпечення професійного діалогу на основі консенсусу між викладачем та майбутнім вихователем, що сприятиме успішній реалізації психолого-педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах закладу вищої освіти (бакалаврату та магістратури).

Професійний діалог (фасилітований діалог, професійно-підготовлений діалог) розуміємо як соціальну технологію, яка є дієвим інструментом налагодження комунікації, вирішення конфліктів і прийняття рішень. Учасники професійного діалогу повинні володіти інтегративною якістю особистості, що містить комплекс знань, умінь, навичок та мотивів, які забезпечують конструктивну комунікацію всіх учасників діалогу. Вважаємо, що ефективність психолого-педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів залежить насамперед від наявності високого рівня комунікативної компетентності викладачів та здобувачів освіти, здатних до орієнтації у професійних ситуаціях спілкування, заснованих на знаннях і практичному досвіді індивіда; ефективного фахового спілкування в контексті партнерської взаємодії; компромісної взаємодії, комунікативної толерантності тощо.

Зауважимо, що синергетична платформа професійного діалогу з майбутніми вихователями окреслює особистісно-зорієнтовану спрямованість вищої освіти, яка ставить у центр освітнього процесу особистість здобувача освіти; розглядає студента в якості суб'єкта навчання; пропонує свободу самореалізації та саморозвитку особистості в освітньо-предметному середовищі; розглядає викладача та студента як відкриті системи, здатні до розвитку суб'єктності академічної спільноти.

Ході професійного діалогу на основі консенсусу між викладачем та майбутнім вихователем здобуваються знання щодо змісту професійної підготовки до методичної роботи у ЗДО у процесі вивчення фахових методик; особливостей освітньої роботи з дітьми дошкільного віку; типів фахової взаємодії учасників освітнього процесу тощо.

Структурний компонент психолого-педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів в умовах ЗВО - визначення індивідуальної освітньої траєкторії майбутніх вихователів з урахуванням освітніх інтересів здобувачів освіти - в контексті дослідження розглядаємо як цілеспрямований фаховий орієнтир здобувача освіти, що забезпечує майбутньому вихователю право вибору та реалізації ОПП при здійсненні менторства викладачем у процесі самовизначення і самореалізації особистості.

Принцип свободи вибору індивідуальної освітньої траєкторії базується на ідеях синергетичної парадигми, яка передбачає врахування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі вищої освіти, відповідно до якої кожен здобувач освіти має можливість сформувати компетентності в галузі дошкільної освіти та успішної їх реалізації у процесі виконання професійної діяльності. На думку І.Луценко, «методологічною передумовою формування теоретичних основ супроводу в освіті стала концепція вільного вибору як умови розвитку особистості» [6, С.126].

Задля реалізації мети ОПП зі спеціальності 012 Дошкільна освіта, здобувачі освіти опановують різні дисципліни як фахові обов'язкові, так і вибіркові. За результатами побудованої індивідуальної освітньої траєкторії у майбутніх вихователів виникає можливість сформувати комплекс інтелектуальних, творчих та соціально-особистісних якостей, які в подальшому сприятимуть фаховому зростанню у науковій та соціокультурній діяльності фахівців дошкільної освіти. Зазначимо, що врахування освітніх інтересів здобувачів освіти під час опанування ОПП зв першим (бакалаврським ) рівнем здійснюється у разі чіткої кореляції між завданнями, програмовими результатами навчання та методами їх досягнення. Суголосні з думкою Л. Корміної, що функціонування освітнього процесу можливе лише за умови поєднання змісту і методів навчання, яке здійснюється у формах організації навчання [4].

Натепер на сучасному етапі розвитку вищої освіти кожен заклад освіти, користуючись автономією, розробляє програмно-методичного забезпечення відповідно до Ліцензійних вимог упровадження освітньої діяльності у закладах вищої освіти. У цьому зв'язку проаналізуємо такий структурний компонент психолого-педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів в умовах ЗВО як створення програмно-методичного забезпечення з урахуванням сучасних технологічних підходів.

Насамперед схарактеризуємо структуру освітніх документів. Освітньо-професійна програма (ОПП) містить повний перелік освітніх компонентів та тематичних напрямів фахової підготовки майбутніх вихователів і є документом, який обов'язково визначає зміст, перелік інтегральної, загальних та спеціальних компетентностей, результати навчання. ОПП розробляє робоча група у складі викладачів фахових методик та рецензується у встановленому порядку представниками академічно спільноти (науково-педагогічні, педагогічні працівники інших закладів вищої освіти, які здійснюють педагогічну діяльність у сфері освіти, що відповідає специфіці ОПП) та професійного середовища (роботодавці, представники професійних спілок та асоціацій тощо), сфера діяльності яких відповідає специфіці ОПП, що рецензується. На основі ОПП розробляються навчальні плани та програми навчальних дисциплін.

Оскільки методична підготовка майбутніх вихователів відбувається за модульним навчанням, то важливим є кількість кредитів, які нараховуються для дисципліни, та годин, що відповідають за кожний кредит. Навчальні плани, за якими здійснюється фахова підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у ЗВО, можна розподілити за такими розділами: освітні компоненти, які формують загальні компетентності, освітні компоненти, що формують спеціальні компетентності, практична підготовка та освітні компоненти за вибором здобувача освіти. Аналіз змісту освітньо-професійних програм та навчальних планів фахової підготовки зі спеціальності 012 Дошкільна освіта дав можливість дійти висновку, що заклади вищої освіти пропонують низку авторських елективних дисциплін, які забезпечують формування професійних компетентностей.

Водночас центральною ланкою психолого-педагогічного супроводу у професійно-практичній підготовці майбутніх вихователів є цикл освітніх компонентів, що формують спеціальні компетентності, серед яких передбачено вивчення фахових методик на першому (бакалаврському) рівні.

У контексті компонента психолого-педагогічного супроводу, що аналізуємо, розглянемо докладно особливості використання програмно-методичного забезпечення у процесі викладання фахових методик в Університеті Ушинського на першому (бакалаврському) рівні зі спеціальності 012 Дошкільна освіта, зокрема, методики організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у ЗДО, теорії і методики формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку, теорії і методики ознайомлення дітей з природою у закладах дошкільної освіти, основи образотворчого мистецтва з методикою образотворчої діяльності дітей в ЗДО, що мають за мету підготовку здобувачів освіти до фахово-методичної роботи у закладі дошкільної освіти.

Проілюструємо низку аудиторних занять із різних фахових методик, що дозволили модернізувати відомий дидактичний принцип наочності, орієнтуючись на дослідження І.Трубник, у якому зазначено, що професійно важливою якістю представників педагогічної професії є здатність перетворювати усну та письмову інформацію у візуальну форму [13]. Метод візуалізації сприяв водночас успішній реалізації завдань психолого-педагогічного супроводу майбутніх вихователів та формуванню «професійного педагогічного мислення в процесі систематизації, концентрації та виділення найбільш значущих істотних елементів змісту освіти». Процес візуалізації є згортанням розумових змістів із різних видів інформації та наочного образу, який, будучи сприйнятим, може бути опорою для адекватних розумових і практичних дій.

Так, наприклад, у ході лекції з ОК «Теорія і методика формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку» з теми «Методика формування уявлень про величину і вимірювання величин» здобувачам освіти демонструються відео-фрагменти занять з логіко-математичного розвитку для дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку: «У гості до білочки», «Величина». Порівняння за висотою», «Товщина (тонкий та товстий)». Для візуалізації теоретичної інформації використовуються слайди із ключовими поняттями лекції, які супроводжували виклад матеріалу, як-от: величина, вимірювання, прийоми, висота, ширина, довжина, маса, об'єм, глибина, форми, методи, засоби, технології.

У процесі лекції-візуалізації з ОК «Основи образотворчого мистецтва з методикою образотворчої діяльності дітей в ЗДО» (тема «Методи і прийоми навчання дітей малювання фарбами») здобувачам освіти демонстрували відео-ролик заняття з малювання в першій молодшій групі.

Практичне заняття з теми «Використання сучасних освітніх платформ вихователем ЗДО у процесі логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку» («Теорія і методика формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку») було проведено у формі круглого столу. Здобувачі освіти мали змогу презентувати результати виконаних завдань, які отримали напередодні практичного заняття. Зокрема, а) створити власний дидактичний матеріал (інструмент) для здійснення освітнього процесу у ЗДО, застосувавши Power Point, Prezi, Anki, Quizlet, Voki, Storybird, StoryJumper, Mind Map, AudioBoo, Creaza,Wordle; б) описати досвід використання цифрових технологій для взаємодій із дітьми на заняттях з логіко-математичного розвитку (British Council Kids, LingQ, Дуолінго, дошка Padlet); здійснити його аналіз.

Зазначимо, що зацікавленість майбутніх вихователів до впровадження цифрових технологій та інструментів у роботу з дітьми дошкільного віку стимулює до створення власних цифрових навчально-методичних матеріалів з логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку, зокрема, флеш- картки для засвоєння дітьми понять число, геометричні фігури з аудіо- супроводом у програмі Anki, різні види вправ для формування просторових і часових уявлень засобом ресурсу Learning Apps.

Одним із ефективних методів реалізації психолого-педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів уважаємо розроблення та аналіз тренувальних кейсів, відео-кейсів із фахових методик Застосування кейс-методу є базовим джерелом квазіпедагогічного досвіду майбутніх вихователів у вирішенні складних педагогічних завдань засобами сучасних фахових методик. Задля ефективного використання програмно-методичного забезпечення методичної підготовки майбутніх вихователів ЗДО пропонуємо використовувати аудіо-кейси, відео-кейси, аудіовізуальні кейси, кейси-випадки, які є дидактично-виправданими в умовах дистанційного навчання майбутніх вихователів. Використання кейс-технологїї (аудіо-кейси, відео-кейси, аудіовізуальні кейси) у контексті дослідження сприяє ефективній реалізації психолого-педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів.

Проілюструємо орієнтовні теми кейсів із «Теорія і методика формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку». Кейси до розділу «Зміст, форми, методи та засоби навчання дітей елементів математики»: Тема1.Принципи навчання дітей дошкільного віку математики. Тема 2. Методи навчання елементів математики. Тема 3. Засоби формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку. Тема 4. Форми організації навчання дітей елементів математики.

Пропонуємо приклади кейс-випадків, які викладач може використовувати у роботі зі здобувачами освіти під час практичних занять з «Теорії і методики формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку», ефективність яких була перевірена в ході експериментального дослідження проблеми методичної підготовки майбутніх вихователів в умовах педагогічного ЗВО.

Кейс-випадок. На занятті з математики в старшій віковій групі вивчали геометричні фігури. Діти зацікавлено слухали виховательку. Раптом у групову кімнату заглядає мама хлопчика Панаса. Всі діти мимоволі звертають увагу на хлопчика, який, побачивши маму, швидко побіг до неї.

Завдання. Проаналізуйте ускладнення, які виникли у спілкуванні вихователя з дітьми старшої вікової групи. Назвіть прийоми, якими вихователька зможе знову привернути увагу дітей до заняття [7].

Зазначимо, що психолого-педагогічний супровід у процесі методичної підготовки майбутніх вихователів у контексті професійно-методичного забезпечення активізації креативно-дослідницької діяльності майбутніх вихователів у процесі навчання, супроводжувався також використанням такого технологічного прийому, як: «Карта професійно-методичного зростання», яку рекомендуємо запроваджувати на третьому курсі як індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ). «Карта професійно-методичного зростання» заповнюється впродовж 1-4 курсів освітнього рівня «бакалавр», що дозволяє відстежити динаміку якісних професійно-методичних змін здобувачів освіти як результат самоаналізу і самооцінювання своїх досягнень і труднощів. Такий прийом допомагає майбутнім вихователям адекватно оцінити свої знання, вміння і навички із фахових методик, визначити подальшу роботу над удосконаленням фахово-методичної компетентності. «Карта професійно-методичного зростання» складається із таких сегментів, як-от: особисті досягнення; методичні труднощі; професійно-методичні перспективи (шляхи саморозвитку).

Таким чином, ефективність реалізації компонента психолого-педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів в умовах ЗВО, а саме, створення навчально-методичного забезпечення з урахуванням сучасних технологічних підходів, реалізується низкою заходів у процесі аудиторної та позааудиторної роботи здобувачів освіти.

Перейдемо до розгляду диференційованого підходу в організації підготовки майбутніх вихователів до методичної роботи в закладі дошкільної освіти як наступного компонента психолого-педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.

Зясуємо зміст термінолексеми «диференційований підхід».

У науково-педагогічних джерелах є низка трактувань ученими (Р. Білик, В. Бондар, Г. Васьківська, В. Кизенко, А. Кірсанов, Н. Ковчин, М. Матвеєва, О. Ніколаєв, І. Осмоловська, С. Покровська, О. Савченко, П. Сікорський, А. Терещук та ін.) термінолексеми «диференційований підхід», а саме: різні методичні стратегії, які враховують потреби студентів у навчанні [9]; цілеспрямована діяльність педагога, що супроводжується використанням можливостей урізноманітнення освітніх компонентів, може здійснюватись під час освітнього процесу як довільно, так і в спеціально організованих умовах [2].

Зазначимо, що диференційованим підхід дозволяє більш чітко окреслити зміст методичної підготовки майбутніх вихователів, визначити методи навчання, що підвищують якість і ефективність підготовки здобувачів освіти до методичної роботи у ЗДО, дієвість її як форми освітньо-виховної діяльності.

Водночас диференційований підхід до роботи з майбутніми вихователями, кваліфікований розподіл їх на чітко визначені групи дозволяє вирішувати низку важливих проблем: задоволення запитів ринку праці конкурентоспроможними фахівцями галузі «Дошкільна освіта» як засобу саморозвитку та взаєморозвитку; підвищення ефективності, якості всієї методичної підготовки, яка є підґрунтям фахової підготовки майбутніх вихователів як одного з найважливіших напрямів розвитку дошкільної освіти.

Вочевидь, що диференційований підхід до організації підготовки майбутніх вихователів з методичної роботи в закладі дошкільної освіти потребує вивчення контингенту здобувачів освіти, ретельного формування творчих груп, підвищення якості освітнього процесу, постійного збагачення і оновлення його змісту, розроблення нових освітніх вибіркових компонентів, залучення сучасних методик роботи з майбутніми вихователями, підвищення майстерності викладачів фахових методик, пошук нових форм методичної підготовки майбутніх вихователів, використання технічних засобів тощо.

Подаємо приклади застосування диференційованого підходу щодо організації підготовки майбутніх вихователів до методичної роботи в закладі дошкільної освіти як компонента психолого-педагогічного супроводу у процесі викладання фахових методик.

Так, на практичному занятті з теми «Інноваційні технології методичної роботи з дітьми у ЗДО» майбутнім вихователям необхідно було обґрунтувати можливості використання запропонованих проєктів у професійній діяльності вихователя ЗДО для здійснення ефективного освітньо-виховного процесу з дітьми дошкільного віку. Задля успішного виконання завдання викладач пропонував здобувачам освіти дати визначення понять «метод», «метод навчання», «метод виховання». Групу здобувачів освіти було поділено по 4 особи. Майбутнім вихователям пропонувалося перелік форм та методів методичної роботи, з поміж яких необхідно було обрати три форми роботи та презентувати їх перед групою, супроводжуючи виступ записами на фліпчарті. Серед запропонованих форм та методів методичної роботи використано такі: метод проєктів, метод гірлянд випадків і асоціацій; метод синектики В.Дж. Гордона; метод експертних оцінок; індивідуальних експертних методів; колективних експертних методів; метод індивідуальної «мозкової атаки»; «Колективна записна книжка» Дж.В. Хейфіля; список контрольних запитань Е.Крину; метод контрольних запитань (МКЗ) Т. Ейлоарта; метод морфологічного аналізу та синтезу, за Ф. Цвіком; метод «матриць варіантів» А. Моля; метод семиразового пошуку Г.Буша; метод «Нарада піратів»; метод «Діалог Дон Кіхота і Санчо Панси»; «монолог винахідника»; метод організуючих понять Ф. Ханзена; метод ступеневого підходу до вирішення завдання А. Фрейзера; «Біном фантазії» (прийоми Дж. Родарі); метод систематичної евристики І. Мюллера і П. Коха; «мозкова атака» (брейнстормінг); пряма колективна «мозкова атака» А. Осборна; масова «мозкова атака» Дж.Д. Філіпса тощо. У процесі самостійної роботи з теми здобувачі освіти розробляли сценарій заходів для вихователів із використанням обраних форм або методів методичної роботи.

Для реалізації такого компонента як консалтингові послуги для студентів щодо оптимальних шляхів вирішення практико-зорієнтованих завдань у процесі методичної підготовки в умовах ЗВО, ефективним виявилось створення консалтингових центрів для надання фахово-методичної допомоги майбутнім вихователям у процесі формування професійних компетентностей.

Рефлексно-оцінний аспект підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, який стимулює студентів до адекватної самооцінки та взаємооцінки, творчої самореалізації формує в майбутніх вихователів ЗДО вміння самоаналізу, самооцінки, самоконтролю, взаємоконтролю та взаємооцінки підготовленості майбутніх вихователів до методичної роботи у ЗДО, а також сприяє залученню здобувачів освіти до квазіпрофесійної діяльності, у змісті якої методичний сегмент є інструментом розв'язання спеціальних професійних завдань.

Занурення майбутніх вихователів в умови фахово-методичної діяльності (квазіпрофесійної) сприяє їхній саморефлексії, спонукає до адекватної взаємооцінки щодо оволодіння знаннями, вміннями і навичками із фахових методик, здобутих на попередніх етапах освітніх досягнень, мотивує до роботи з удосконалення тих чи тих показників методичної підготовки. Отже, саморефлексія й оцінка є чинниками психолого-педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти в умовах ЗВО.

Вважаємо, що основною формою діяльності майбутніх вихователів у ході реалізації рефлексійно-оцінного аспекту підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти є квазіпрофесійна діяльність. У цьому зв'язку майбутнім вихователям на заняттях із фахових методик та під час педагогічної практики викладачі кафедри теорії та методики дошкільної освіти Університету Ушинського пропонували спроєктувати низку заходів, які б максимально були наближеними до реальної фахово-методичної діяльності в закладі дошкільної освіти, як-от: моделювання конкретних типових педагогічно-методичних ситуацій у закладах дошкільної освіти для майбутніх вихователів; пропозиції методичної допомоги здобувачам освіти щодо їхньої обізнаності із фаховими методиками, оцінка та взаємооцінка їхньої підготовленості до організації дієвих форм методичної роботи; розроблення методичних рекомендацій до здійснення окреслених видів роботи з дітьми у ЗДО; студентські науково-практичні конференції, марафони, вебінари, творчі конкурси тощо.

Суттєву роль у методичній підготовці майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти в умовах ЗВО відіграє психолого-педагогічний супровід практичної підготовки. Майбутні вихователі під час педагогічної практики виконують професійні трудові функції вихователя ЗДО (за змістом БКДО) у роботі з дітьми дошкільного віку та з дітьми з особливими освітніми потребами, дотримуючись алгоритму роботи із забезпечення якості освіти у ЗДО. У цьому зв'язку в процесі навчання на першому (бакалаврському) рівні передбачено навчальним планом такі види практик: навчальна (ознайомлювальна) практика в закладах дошкільної освіти і виробнича педагогічна практика у ЗДО. До кожного виду практик розроблено завдання із фахових методик, які здобувачі освіти виконують у процесі їх проходження. Опишемо їх.

У процесі виробничої практики у групах дітей передшкільного віку майбутні вихователі виконують завдання з «Теорії і методики формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку», як-от: дібрати ігри, вправи, задачі, запитання, які мотивують дітей дошкільного віку до вивчення математики та провести їх із дітьми; виготовити наочні посібники для занять із формування у дітей понять «кількість», «величина», «час», порівняння різних груп предметів з арсеналу народної математики, описати методику їх використання у роботі з дітьми дошкільного віку; провести 3 гри для дітей третього і четвертого років життя, які можуть бути використані для формування в цих групах уявлень про множину (укажіть назву гри та мету); розробити систему вправ на засвоєння дітьми складу чисел з одиниць та провести кілька вправ з дітьми старшого дошкільного віку.

Практичні завдання для здобувачів освіти з «Теорія і методика ознайомлення дітей з природою у закладах дошкільної освіти» передбачали опис та виготовлення зразків моделей, з допомогою яких ознайомлюють дітей дошкільного віку з тією чи тією залежністю у природі. Майбутні вихователі обговорювали із викладачем фахової методики зразок створеної моделі, опісля використовували їх у професійно-методичній роботі з дітьми дошкільного віку у ЗДО у ході педагогічної практики. Зауважимо, що активне залучення здобувачів освіти до виконання завдання щодо добору та проведення рухливих ігор з природничим змістом; виготовлення дидактичного матеріалу, необхідного для проведення занять, дидактичних ігор з дітьми дошкільного віку; організації екологічної лабораторії, у якій спільно з дітьми проводити досліди на виявлення стану забруднення довколишнього середовища, безумовно здійснюється під педагогічним супроводом викладачів фахових методик.

Результати виконаних завдань здобувачі освіти занотовували у щоденники з педагогічної практики, а згодом обговорювали у ході практичних занять із фахових методик.

Отже, психолого-педагогічний супровід педагогічної практики активізує методичну підготовку майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти в умовах ЗВО, закріплює теоретичні знання та вміння у процесі безпосередньої практичної діяльності та вдосконалює методичну компетентність здобувачів освіти.

психологічний компетентність вихователь кейс

Висновки

Отже, визначені та схарактеризовані компоненти психолого- педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах ЗВО сприяють набуттю ними спеціальних компетентностей, необхідних для передбачення та оцінювання результатів власної діяльності з урахуванням закономірностей освітнього процесу закладу дошкільної освіти, розвитку й удосконалення їхньої фахово-методичної діяльності.

Враховуючи вищезазначене, вважаємо, що забезпечення психолого- педагогічного супроводу методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах ЗВО повністю відповідає сутності й особливостям методичної підготовки в умовах закладу вищої освіти.

Література