Формування інноваційної компетентності здобувачів базової середньої освіти як вимога часу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бердянський педагогічний університет

Формування інноваційної компетентності здобувачів базової середньої освіти як вимога часу

Бондаренко Вікторія Володимирівна,

аспірант кафедри фізики та методики навчання фізики

м. Бердянськ

Анотація

У контексті розвитку фізичної освіти постає проблема формування інноваційної компетентності здобувачів базової середньої освіти, що потребує її ґрунтовного дослідження.

Методика проведення дослідження містить аналіз нормативно - правових документів, психолого-педагогічної літератури та наукових досліджень для визначення сутнісних характеристик основних понять, як-то: «інновації», «інноваційна компетентність», «формування

інноваційної компетентності здобувачів базової середньої освіти».

Інновації поділяються на одинадцять груп в залежності від здійснення впливу на суб'єкта діяльності. Вони починають функціонувати в проблемній ситуації, що може мати різні ступені визначеності, допомагаючи передбачати наслідки певної події, вирішувати складні проблеми, раціонально оцінювати обставини, шукати причинно-наслідковий зв'язок та діяти в середовищі з неповною інформацією.

Наведено трактування поняття «інноваційна компетентність» як результату теоретичної і практичної готовності педагогічних працівників до здійснення професійної діяльності з використанням ефективних нововведень, що у загальному розумінні визначається як процес створення, запровадження та поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних та управлінських технологій, у результаті яких підвищуються показники досягнень структурних компонентів освіти, відбувається перехід системи до якісно іншого стану.

Встановлено, що інноваційна компетентність як властивість особистості є важливою для розвитку здобувачів базової середньої освіти, яка в умовах Нової української школи розглядається як здатність особи реагувати на зміни та долати труднощі, відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі, спроможність визначати й ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб навчатися впродовж усього життя та досягати успіхів.

Виокремлено можливі шляхи формування інноваційної компетентності здобувачів базової середньої освіти, зокрема оновлення змісту, форм організації освітнього процесу, методів та засобів навчання фізики.

Ключові слова: здобувачі базової середньої освіти, інновації, інноваційна компетентність.

Abstract

Bondarenko Viktoriya Volodymyrivna Graduate student of the Department of Physics and Teaching Methods of Physics, Berdyansk Pedagogical University, Berdyansk

Formation of innovative competence of students of basic secondary education as the need of the time

In the context of the development of physical education, the problem of forming innovative competence of basic secondary education students arises, which requires thorough research.

The research methodology includes the analysis of legal documents, psychological and pedagogical literature and scientific research to determine the essential characteristics of the main concepts, such as: «innovation», «innovative competence», «formation of innovative competence of students of basic secondary education».

Innovations are divided into eleven groups depending on the impact on the subject of activity. They begin to function in a problem situation, which can have varying degrees of certainty, helping to predict the consequences of a certain event, solve complex problems, rationally evaluate circumstances, search for cause-and-effect relationships, and act in an environment with incomplete information.

The interpretation of the concept of «innovative competence» as a result of the theoretical and practical readiness of pedagogical workers to carry out professional activities with the use of effective innovations, which is generally defined as the process of creation, introduction and dissemination in educational practice of new ideas, tools, pedagogical and management technologies, in as a result of which the achievement indicators of the structural components of education increase, the system transitions to a qualitatively different state.

It has been established that innovative competence as a personality trait is important for the development of students of basic secondary education, which in the conditions of the New Ukrainian School is considered as a person's ability to respond to changes and overcome difficulties, openness to new ideas, initiation of changes in the immediate environment, the ability to define and present set goals for yourself, motivate yourself, and develop the resilience and confidence to be a lifelong learner and achieve success.

Possible ways of forming the innovative competence of students of basic secondary education are singled out, in particular, updating the content, forms of organization of the educational process, methods and means of teaching physics.

Keywords: students of basic secondary education, innovations, innovative competence.

Основна частина

Постановка проблеми. Природничо-математична освіта постає одним з основних факторів інноваційної діяльності у сфері освіти, що відповідає запитам економіки та суспільства на наукоємну освіту, формування актуальних на ринку праці компетентностей. Розвиток особистості учнів через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей сприятиме заохоченню до проведення досліджень та оволодіння науково-технічними, інженерними професіями.

природничо-математичній освіті наявні проблеми, які є наслідком загальних проблем у сфері загальної середньої освіти, зокрема: зниження рівня викладання природничо-математичних

предметів, недосконалість змісту освіти, невідповідність змісту природничо-математичних предметів вимогам сьогодення,

розбалансованість обсягу і змісту навчальних програм; низька якість окремих підручників з природничо-математичних предметів; застаріле матеріально-технічне забезпечення навчальних кабінетів природничо - математичних предметів та інше.

Наразі існує три основні підходи до сприяння розвитку наукоємних та високотехнологічних галузей, спрямованих на заохочення учнів до проведення досліджень та оволодіння науково - технічними, інженерними професіями, а саме: розроблення ефективних і привабливих методів впровадження навчальних програм з навчальними методиками природничо-математичної освіти (STEM-освіти);

удосконалення підготовки педагогічних працівників та забезпечення їх професійного розвитку; стимулювання здобувачів освіти до обрання науково-технічної діяльності, що передбачає здійснення заходів, які дають змогу розв'язати проблеми соціального сприйняття науки і науково-технічних, інженерних професій, а також професійної орієнтації, спрямованої на розвиток партнерства між закладами освіти і роботодавцями.

Впровадження Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є важливим кроком до модернізації освіти для задоволення запитів суспільства на наукоємну освіту, формування актуальних на ринку праці компетентностей [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Філософські підходи у формуванні наукової освіти в Україні висвітлювали дослідники Б. Гершунський, А. Вербицький, В. Краєвський та інші. Педагогічні і психологічні аспекти досліджені в працях М. Голубєвої, С. Клепко, С. Семерікова, В. Симонова та інші. Міжнародний та вітчизняний досвід впровадження наукової освіти в освітній процес досліджували С. Бабійчук, М. Гальченко, Ю. Гоцуляк, С. Довгий, Н. Поліхун, І. Сліпухіна, І. Чернецький та інші. Так дослідниці М. Бойко, Л. Гриневич та Н. Морзе наголошують, що наскрізною ідеєю наукової освіти є формування наукового стилю мислення, яке, своєю чергою, є підґрунтям здатності людини до інноваційності.

Дослідженням питання формування інноваційної компетентності в Україні займалися науковці І. Ковальчук, Л. Петриченко, С. Загородній, Н. Калюжка, О. Проценко, С. Юрочко та інші. Зокрема, І. Коновальчук зазначає, що інноваційна компетентність як особистісне новоутворення є результатом синтезу базової готовності до інноваційної діяльності й суб'єктного досвіду її здійснення.

Разом з тим, актуальним залишається проблема формування інноваційної компетентності здобувачів базової середньої освіти як стратегічного напрямку фізичної освіти.

Мета статті - є теоретичне обґрунтування сутнісної характеристики формування інноваційної компетентності здобувачів базової середньої освіти.

Відповідно до мети визначено такі завдання: схарактеризувати базові поняття дослідження; виокремити основні ознаки інноваційної компетентності здобувачів базової середньої освіти та визначити можливі шляхи її формування.

Методи та методика дослідження. Методика проведення дослідження містить аналіз нормативно-правових документів та психолого-педагогічної літератури для визначення сутнісних характеристик базових понять дослідження («інновації», «інноваційна компетентність», «формування інноваційної компетентності»), виокремлення основних ознак інноваційної компетентності здобувачів базової середньої освіти та визначення можливих шляхів її формування.

Виклад основного матеріалу. Поняття «інновації» прийнято визначати як національні особливості ступеневої, кваліфікаційної, спеціалізаційної, а отже, і організаційної підготовки, яка спричиняє суттєві труднощі при переході громадян з країни в країну як для отримання чи продовження освіти, так і при визнанні кваліфікацій для отримання робочих місць. Тому останнім часом у зв'язку із глобалізаційними та євроінтеграційними процесами назріла гостра необхідність уніфікації ступенів та кваліфікацій через зближення структури, організації та змісту освіти. [2]

Окрім того, інновації - це процес створення, запровадження та поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних та управлінських технологій, у результаті яких підвищуються показники досягнень структурних компонентів освіти, відбувається перехід системи до якісно іншого стану.

Традиційно освітня інновація розглядається як система, яка має трирівневу структуру: на макрорівні відбувається трансформація нововведень, яка охоплює весь освітній простір і зумовлює оновлення освітньої системи; мезорівень характеризується комплексними видозмінами кожного компонента освітньої системи - від дошкільної до післядипломної освіти; для мікрорівня властиві модернізаційні, модифікаційні, раціоналізаторські впровадження в традиційний педагогічний процес, що зумовлюють поелементні, тобто локальні або одиничні видозміни [2]

Інновація, у контексті освітнього процесу, означає введення нового в цілі, зміст, методи та форми навчання і виховання, організацію спільної діяльності вчителя та учня. Основні функції інноваційного навчання полягають в орієнтації на творчу взаємодію та інтенсивний розвиток учасників освітнього процесу; демократизації їхньої сумісної діяльності та спілкування на основі принципу гуманізації.

Нині середня освіта набуває новий виток у своєму розвитку. На зміну звичної освіти і звичного всім викладання прийшла реформа Нової Української школи, головна мета якої - створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у повсякденному житті, де прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами.

Орієнтири Нової української школи переплітаються з провідними ідеями STEM-освіти, основними завданнями якої є: формування навичок розв⁵язання складних практичних проблем, критичного мислення, креативних якостей та когнітивної гнучкості, організаційних та комунікаційних здібностей, вміння оцінювати проблеми та приймати рішення, готовності до свідомого вибору та оволодіння майбутньою професією, фінансової грамотності, цілісного наукового світогляду, ціннісних орієнтирів, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей і математичної та природничої грамотності; всебічний розвиток особистості шляхом виявлення 11 нахилів і здібностей; оволодіння засобами пізнавальної та практичної діяльності; виховання особистості, яка прагне до здобуття освіти впродовж життя, формування умінь практичного і творчого застосування здобутих знань [5].

Можливим стратегічним напрямом фізичної освіти стає формування інноваційної компетентності здобувачів базової середньої освіти у процесі навчання фізики. Формування інноваційної компетентності дасть можливість учневі розвиватися як практичний науковець та дослідник, який сприймає світ цілісно завдяки інтегрованому підходу до навчання, уміє правильно, а головне самостійно, робити спостереження, проводити досліди, експерименти, створювати проєкти, задовольняючи свою природну допитливість [3].

Інноваційна компетентність визначається в стандартах НУШ (початкова і базова), зокрема Держстандарти початкової освіти (підпункт 5 пункту 7) [5], як «інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо)», та у проекті Держстандарту базової освіти (підпункт 6 пункту 6) [6], як «інноваційність, що передбачає здатність особи реагувати на зміни та долати труднощі, відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, заклад освіти, родина, громада тощо), спроможність визначати й ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб навчатися впродовж усього життя та досягати успіхів».

Важливість інновацій як для бізнесу, так і для академічного світу, зумовила появу досліджень, пов язаних з вимірюванням здатності людей до інновацій. Зокрема дослідники проєкту FINCODAпропонують розглядати інноваційну компетентність як сукупність 5 основних складових напрямків і оцінювати людину по кожній з цих властивостей: ініціативність, креативність, критичне мислення, співробітництво та робота в команді [4].

Дослідники розглядають 11 складових інноваційної компетентності: 1) толерантність до ризику; 2) вирішення проблем; 3) встановлення контекстних зв'язків; 4) комунікативні навички; 5) навички спостереження; 6) експериментування; 7) встановлення контактів; 8) прийняття рішення; 9) планування виконання; 10) ентузіазм та задоволення; 11) взаємозалежна поведінка. [4].

Таким чином, інноваційна компетентність є системою спеціальних теоретичних знань, умінь та практичних навичок, в процесі засвоєння яких забезпечується можливість досягнення ефективного результату в розвитку особистісних якостей. Основне призначення інноваційної компетентності полягає у формуванні здатності до інноваційного мислення.

Формування інноваційної компетентності здобувачів базової середньої освіти у процесі навчання фізики можна здійснювати за допомогою цифрових технологій, зокрема:

PhET - інтерактивне моделювання фізичних явищ. Цей навчальний додаток створено Університетом Колорадо в Боулдері. Він містить безліч фізичних і біологічних симуляцій, з якими учні можуть взаємодіяти. Наприклад, наочно побачити як стискається газ, зростає тиск та інші фізичні процеси які в умовах класичного навчання доводиться лише уявляти. Його легко використовувати з інтерактивною дошкою або навіть на ноутбуці чи планшеті.

ROQEDScience - інтерактивні 3D моделі та анімації зприродничих наук. Потужний додаток який дозволяє вчителю створювати та демонструвати анімації, щоб проводити віддалені уроки або навчання в класі. Біологія, географія, фізика, хімія, механіка та ще багато явищ нашого світу охоплені більше ніж у тисячі моделях, які можна рухати, обертати, розбирати та дивитись на їх роботу в реальному середовищі. Учні отримують неймовірний досвід використання додатку на інтерактивній панелі коли під кінчиками пальців оживають деталізовані моделі та складні речі стають зрозумілими. Для вчителя це потужний інструмент під час реалізації дистанційного та змішаного навчання, який дозволяє продемонструвати природничі явища у цікавій формі - запустивши додаток на звичайному комп'ютері.

Окрім того, організація навчального дослідження дозволяє учням сприймати нові знання не у готовому вигляді, а здобувати їх самостійно. Вивчення науково-методичної літератури з проблеми навчального фізичного дослідження дало можливість встановити, що така форма організації навчально-пізнавальної діяльності школярів є дуже вдалою, частіше за все причинами зазначеного становища є обмеженість часу на уроці, відсутність обладнання або його застарілість, низьким загальний розвиток школярів, соціальний склад учнів у класах, відсутність системності у проведенні навчальних досліджень, а іноді й відсутність у вчителя професійних навичок із даного предмета. Важливим моментом в організації науково-дослідницької роботи учнів є вибір тематики досліджень, підходи до якої можуть бути різні і пов язані з необхідністю поглибити знання з предмета, урахувати нахили і інтереси учнів, з можливістю розкрити й розвинути їх здібності, а також ознайомитися з колом соціально значущих питань. [6]

Використанням проєктного методу навчання, дає можливість перенести акцент на самостійну активну навчальну діяльність учнів, спрямовану на успішну роботу в умовах реального суспільства. Результатом навчання стає вже не засвоєння знань, умінь і навичок, а формування основних компетентностей, які забезпечують успіх практичної діяльності.

Висновки. Інноваційність, як властивість особистості, виявляється у здатності реагувати на зміни та долати труднощі, відкритості до нових ідей, ініціюванні змін у близькому середовищі, спроможності визначати й ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб навчатися впродовж усього життя та досягати успіхів. Стратегічним напрямом фізичної освіти стає формування інноваційної компетентності здобувачів базової середньої освіти у процесі навчання фізики, яка є системою спеціальних теоретичних знань, умінь та практичних навичок, в процесі засвоєння яких забезпечується можливість досягнення ефективного результату в розвитку особистісних якостей, як-то: комунікативність, толерантність до ризику, ентузіазм та інше. Формування інноваційної компетентності здобувачів базової середньої освіти у процесі навчання фізики можна здійснювати за допомогою цифрових технологій, дослідницького та проектного навчання. Перспективи подальших досліджень спрямовуємо на визначення основних конструктів формування інноваційної компетентності у здобувачів базової середньої освіти.

Література

1. Гриневич Л.М., Морзе М.В., Бойко М.А. Наукова освіта як основа формування інноваційної компетентності в умовах цифрової трансформації суспільства/ Л.М. Гриневич, М.В. Морзе, М.А. Бойко // Інформаційні технології і засоби навчання, 2020, Том 77, №3 Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна

2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. / І.М. Дичківська Дичківська І.М. - К.: Академвидав, 2004 р. - 352 с.

3. Інформаційний бюлетень наукового проекту «Інноваційний університет - інструмент інтеграції в європейський освітній і науковий простір» 2015 р./К.: Ужгородський національний університет, 2015. - 205 с.

4. Концепція розвитку STEM-освіти до 2027 року - [Чинний від 2020-08-05]. - К.: Міністерство науки і освіти України, 2020. - 20 с. - (Концепція розвитку STEM-освіти).

5. Колток Л. Впровадження STEM-освіти в освітній процес Нової української школи / Л. Колток, Н.Іваник // науковий збірник «Актуальні питання гуманітарнихнаук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицькогодержавного педагогічного університету імені Івана Франка» (17 січня 2020 року). - Дрогобич: 2020 - С. 133-136

6. Коробова І. В. Організація дослідницької діяльності учнів на уроках фізики/ І.В. Коробова // Матеріали Всеукр. студ. наук. - практ. конф. «Формування компетентностей учнів і студентів засобами природничо математичних дисциплін» (19-20 квітня 2012 року). - :Херсон, 2012 - С. 73-75.

References

1. Information bulletin of the scientific project «Inno-vati-ve Uni-versity - a tool fo^ integration into the European educational and scientific space» 2015/K.: Uzhhorod National University, 2015. - 205 p.

2. The concept of the development of STEM education until 2027 - [Effective from 2020-08-05]. - K.: Ministry of Science and Education of Uk^a^^e, 2020. - 20 p. - (Concept of development of STEM education).

3. Hrynevych L.M., Morse M.V., Boyko M.A. [Scientific education as a basis for the formation of innovative competence in the conditions of digital transformation of society] L.M. Grynevich, M.V. Morse, M.A. Boyko Information technologies and teaching aids, 2020, Volume 77, No. 3 Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, Ukraine

4. I.M. Dychkivska Innovative pedagogical technologies: teaching. manual Kyiv: Znannia [in Ukrainian].

5. Koltok L., Ivanyk N. (2020) [Implementation of STEM education in the educational process of the New Ukrainian School scientific collection]. «Actual issues of humanitarian sciences: interuniversity collection of scientific works of young scientists of Ivan Franko State Pedagogical University of Drogobytsk» pp.133-136 «Drohobych» [in Ukrainian].

6. Korobova I.V. (2012). [Organization of students' research activities in physics lessons] Materials Vsukr. study science - practice conf. «Formation of pupils' and students' competences by means of natural and mathematical disciplines'' (April 19-20, 2012).- : Kherson, (pp.73-75). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru