Управління якістю підготовки фахівців в закладі професійної (професійно-технічної) освіти як складова процесу формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління якістю підготовки фахівців в закладі професійної (професійно-технічної) освіти як складова процесу формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників

Сороквашин Сергій Володимирович кандидат педагогічних наук, заступник директора, Дніпровський центр ПТО ДСЗ

Анотація

У статті розглянуто сутність процесу управління якістю підготовки фахівців в закладі професійної (професійно-технічної) освіти як складові процесу формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників. Розкриті принципи, на яких здійснюється ця робота, та умови, які впливають на її покращення.

Сучасна освіта у всьому світі відчуває значні зміни, що стосуються не тільки змін у питаннях змісту навчальних матеріалів і програм, а й технологій та форм їх передачі. Соціально-економічні зміни, що відбуваються у світі та Україні, сприяють комплексній модернізації системи професійної (професійно-технічної). Сфера освіти повторює ті процеси, що відбуваються в суспільстві, перебуває під впливом трансформації. Як на ринку праці так і в суспільстві для людини важливим є не тільки володіння необхідним обсягом знань, а й уміння швидко та мобільно реагувати на зміни, ефективно спілкуватися й орієнтуватися в інформаційному просторі, мати здатність постійно навчатись та відповідати потребам суспільства. Однією з важливих тенденцій сьогодні є надання освіти на засадах компетентнісного підходу. якість професійний освіта

Нові умови розвитку нашого суспільства потребують значних змін у підготовці майбутніх фахівців в закладі професійної (професійно-технічної) освіти до майбутньої професійної діяльності, підвищення вимог до якості їхньої освіти. Якість професійного становлення і розвитку особистості майбутнього кваліфікованого робітника багато в чому визначає його подальшу професійну діяльність.

Ключові слова: майбутні кваліфіковані робітники, потреби, професійна компетентність, професійна (професійно-технічна) освіта, освіта, інтерес, мотивація, управління, якість, принципи, ефективність, компетентність.

Sorokvashin Serhiy Volodymyrovych Candidate of Pedagogical Sciences, deputy director, Dnipropetrovsk vocational training center of the DSZ

QUALITY MANAGEMENT OF THE TRAINING OF SPECIALISTS IN THE PROFESSIONAL (VOCATION- TECHNICAL) EDUCATION INSTITUTION AS A COMPONENT OF THE PROCESS OF FORMING THE PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE QUALIFIED WORKERS

The article examines the essence of the process of managing the quality of specialist training in a professional (vocational and technical) education institution as a component of the process of forming the professional competence of future qualified workers. The principles on which this work is carried out and the conditions affecting its improvement are revealed.

Modern education all over the world is experiencing significant changes, which concern not only changes in the content of educational materials and programs, but also technologies and forms of their transmission. Socio-economic changes taking place in the world and in Ukraine contribute to the comprehensive modernization of the professional (professional-technical) system. The sphere of education repeats the processes taking place in society, is under the influence of transformation. Both in the labor market and in society, it is important for a person not only to possess the necessary amount of knowledge, but also to be able to quickly and mobilely respond to changes, to communicate effectively and navigate in the information space, to have the ability to constantly learn and meet the needs of society. One of the important trends today is providing education based on the competence approach.

The new conditions of the development of our society require significant changes in the preparation of future specialists in the institution of professional (vocational and technical) education for future professional activities, increasing the requirements for the quality of their education. The quality of professional formation and personality development of the future skilled worker largely determines his further professional activity.

Keywords: future skilled workers, needs, professional competence, professional (vocational and technical) education, education, interest, motivation, management, quality, principles, efficiency, competence.

Поставка проблеми. Проблема формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників ще недостатньо досліджена в педагогічній теорії, а тому не знайшла належного відображення в практичній діяльності ЗП(ПТ)О, зокрема поза увагою дослідників все ще залишаються сутність і структура професійної компетентності, не дістали ґрунтовного розкриття й обґрунтування зміст, форми і методи формування компетентності майбутніх кваліфікованих робітників в процесі їхньої професійної підготовки у закладах освіти України. Виникає необхідність і у розробці теорії і практики управління якістю підготовки фахівців як складової процесу формування професійної компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій У наш час теоретичні основи професійної підготовки майбутнього кваліфікованого робітника ЗП(ПТ)О до професійної діяльності, сутність і специфіку умінь, механізми їх формування у професійній підготовці досліджували філософи, психологи і педагоги: О. Абдулліна, А. Алексюк, Г. Балл, М. Євтух, І. Зязюн, В. Кан-Калік, В. Ковальов, В. Козаков, М. Нікандров,

H. Ничкало, В. Семиченко, Б. Федоришин. Різні підходи до професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників у закладах професійної (профеесійно-технічної) освіти розроблені в наукових працях

I. Богданової, А. Ліненко, Л. Міщик, Г. Нагорної, Л. Савенкової, Г. Троцко.

Мета статті - розглянути сутність управління якістю як складової процесу формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників та визначити шляхи його покращення.

Міжнародна комісія з освіти у XXI ст. дійшла висновку, що майбутній прогрес людства залежить не стільки від економічного росту, скільки від рівня розвитку особистості. ЮНЕСКО пропонує перейти від класичного поняття "людські ресурси" до концепції "компетентності людини". "Компетентний", за словниками означає "освічений", "авторитетний". Великий тлумачний словник сучасної української мови свідчить, що "компетентний" - це той, який має достатні знання в якій-небудь галузі; який з чим-небудь добре обізнаний; тямущий; який ґрунтується на знанні; кваліфікований. Компетентність - доведена спроможність застосовувати знання та вміння.

Виклад основного матеріалу. Теоретичні і практичні аспекти управління якістю освіти ми розглядаємо в контексті реалізації компетентнісного підходу до організації навчально-виробничого процесу у ЗП(ПТ)О. Компетентність при такому підході виступає кінцевим результатом якісної навчальної діяльності здобувача освіти- випускника.

Результати дослідження та досвід практичної роботи свідчать про те, що на якість, як складову компетентності, впливають потреби, інтереси та мотиви навчальної діяльності здобувача освіти. Потреби, на підставі яких формуються інтереси, - це основа професійного навчання. Потреба - внутрішній стимул будь-якої життєдіяльності і водночас ставлення до необхідних соціальних умов буття. У цьому сенсі потреба є виразом необхідності. Необхідність задоволення потреб - основа розуміння поведінки учасників навчально-виробничого процесу, їх відносин, активності і пасивності. У порівнянні з потребами, інтереси виступають як причина діяльності. Потреби, інтереси та їх задоволення визначають зміст навчальної діяльності. Мотивацію ми розуміємо як процес актуалізації навчального мотиву і його функціонування - внутрішнього спонукання до діяльності в певному напрямку. Мотивація здійснюється як процес забезпечення пріоритетності діяльності, що є однією з можливих за певних обставин.

"Мотивація" та "мета" тісно пов'язані між собою: те, що в одному значенні є інтересом, в іншому може бути метою. А в певних випадках можемо спостерігати повний збіг між потребою, інтересом та метою. Розвиток інтересу відбувається шляхом усвідомлення необхідності задоволення потреби та пошуку можливостей її задоволення. Інтерес орієнтований на засоби діяльності.

Організація процесу навчання з конкретною метою - це завжди управління ним. На відміну від поняття "організація", поняття "управління" вужче, воно передбачає свідомий характер діяльності з боку учасників цього процесу і залежить від суспільних інтересів. Співвіднесення результатів такої діяльності з метою супроводжується алгоритмом утворення особливих форм поняття "ефективність". Ефективність - співвідношення між досягнутим результатом і використаними ресурсами. Вона проявляється в сукупності здійснених видів навчально-виробничої діяльності. З цією метою використовують окремі аспекти ефективності, вираженої різними її критеріями. Практикою доведено, що від правильного складання планів, програм, постановки завдань на рівні закладу, в яких усвідомлюються потреби формування компетентних кваліфікованих робітників, істотно залежить ефективність самої управлінської діяльності.

Поняття "ефективність" нерозривно пов'язане з поняттям "якість". Оцінки якості потребує кожна управлінська і навчально-виховна дія. Проте, як свідчить досвід управлінської роботи, дуже часто це робиться або інтуїтивно, або використовуються чіткі індикатори й показники. У своїй практичній діяльності ми використовували другий спосіб виміру.

Головна мета освіти як соціального інституту - максимальне задоволення потреб суспільства в компетентних фахівцях. З погляду розглянутих вище понять, якість підготовки майбутніх кваліфікованих робітників буде похідною від потенційних можливостей закладу освіти, рівня технологій навчання, досконалості організації й управління і є складовою процесу формування компетентного фахівця.

Якість - ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги. Термін "якість" можна вживати з такими прикметниками як погана, добра або відмінна. Якість результату навчальної діяльності - це сукупність різних видів компетентностей випускника, що призначені для задоволення певних соціальних потреб. Якість результату такої навчально-вивиробничої діяльності залежить від різних її компонентів і чинників: суб'єкта, предмета, засобів, технологій навчання, мети, умов, операцій діяльності, її організації тощо. Сутність положення про підвищення ефективності й якості полягає в тому, що жодна з них не повинна зростати за рахунок іншої. Цей процес має бути спільним і одночасним. Тому у закладі П(ПТ)О повинна функціонувати система управління якістю, яка спрямовує та контролює діяльність усіх працівників. Управління якістю доцільно будувати на координації діяльності, яка полягає у спрямовуванні та контролюванні всієї роботи щодо якості.

Аналізуючи різні погляди дослідників на суть поняття "компетентність" та враховуючи специфіку майбутньої професійної діяльності кваліфікованого робітника, вважаємо, що під професійною компетентністю слід розуміти інтегральну професійно-особистісну характеристику випускника закладу освіти, яка зумовлена, зокрема, спеціальними знаннями, уміннями, здатністю і готовністю здійснювати професійну діяльність.

У ряді випадків дослідниками результати навчання виражаються в збільшенні обсягу знань, умінь, навичок, досвіду діяльності, досвіду емоційно-ціннісного ставлення, досвіду професійно-особистісного розвитку. Ключові професійні компетентності є базовими, універсальними, можуть переноситися, вони інтегровані, багатофункціональні, надпредметні і міждисциплінарні, багатомірні.

Отже, показником успішного управління якістю підготовки фахівців є сукупність різних компетентностей у випускника. У закладах освіти вона має специфічний характер і залежить не тільки від інформаційних, фінансових та інших витрат, а й постійно співвідноситься з поставленою метою.

Дослідницька робота автора статті дозволила визначити наступні шляхи удосконалення управління якістю та формуванням професійної компетентності у випускників:

1. Світовою практикою встановлено вісім принципів управління якістю, які керівництво закладу освіти може використовувати для поліпшення показників діяльності.

а) Орієнтація на замовника. Заклад П(ПТ)О залежить від замовників кадрів і тому повинен розуміти поточні та майбутні їх потреби і запити на робочу силу та рівень кваліфікації, сукупність компетентностей кваліфікованого робітника за конкретною професією.

б) Лідерство. Керівник встановлює єдність мети та напрямів діяльності закладу. Йому слід створювати та підтримувати таке внутрішнє середовище, в якому працівники можуть бути повністю залучені до виконання завдань, що стоять перед закладом.

в) Залучення працівників. Працівники на всіх рівнях становлять основу організації, і їхнє повне залучення дає змогу використовувати їхні здібності на користь закладу освіти.

г) Процесний підхід. Бажаного результату досягають ефективніше, якщо діяльністю та пов'язаними з нею ресурсами управляють як процесом.

д) Системний підхід до управління. Ідентифікація, розуміння та управління взаємопов'язаними процесами як системою сприяє результативнішому та ефективнішому досягненню цілей.

є) Постійне поліпшення. Постійне поліпшення діяльності в цілому слід вважати незмінною метою діяльності закладу освіти.

ж) Прийняття рішень на підставі фактів. Ефективні рішення приймають на підставі аналізування даних та інформації.

и) Взаємовигідні стосунки. Заклад освіти має будувати взаємовигідні стосунки з усіма стейкхолдерами для досягнення поставлених цілей своєї двяльності.

2. Зміна методів, способів, форм, технологій навчальної діяльності як основних складових модернізації професійної освіти, метою якої є формування компетентностей фахівця.

3. Упровадження інтерактивного навчання, яке збільшує можливість формування компетентного фахівця.

4. Створення системи управління якістю, що сприяє підвищенню задоволеності замовника кадрів. Підхід, що спонукає керівництво закладу освіти аналізувати вимоги замовників, визначати процеси, які сприяють отриманню компетентних фахівців і забезпечувати постійний контроль цих процесів.

5. Для того щоб успішно керувати закладом П(ПТ)О і забезпечувати його функціонування, необхідно спрямовувати та контролювати його діяльність систематично і відкрито. Це звичайно охоплює розроблення політики і цілей у сфері якості, планування якості, контроль якості, забезпечення якості і її поліпшення.

6. Підвищення реальної відповідальності керівника закладу освіти за результати підготовки компетентних кваліфікованих робітників. Активна участь керівництва відіграє істотну роль у розробленні і актуалізації результативної та ефективної системи управління якістю. Керівництво повинне надавати докази виконання своїх зобов'язань щодо розроблення та впровадження системи управління якістю і постійного поліпшення її результативності.

7. Щоб поліпшити показники діяльності керівник має залучати та підтримувати педагогічних працівників. Для цього доцільно:

а) забезпечувати регулярну підготовку і планування професійного росту працівників;

б) чітко визначити відповідальність та повноваження педагогічних працівників;

в) формулювати індивідуальні та колективні цілі, управляти показниками процесів і оцінювати результат;

г) сприяти залученню працівників до визначення цілей і прийняття рішень;

д) відзначати досягнення і винагороджувати за них; сприяти відкритому обміну інформацією;

е) постійно аналізувати потреби своїх працівників;

є) створювати умови, які стимулюють нововведення;

ж) забезпечувати ефективну колективну працю;

з) забезпечувати обмін пропозиціями та думками;

и) використовувати вимірювання задоволеності своїх працівників;

і) вивчати мотиви влаштування працівників на роботу, а також

причини і мотиви їхнього звільнення.

Педагогічні працівники закладу освіти, які впливають на рівень підготовки компетентних кваліфікованих робітників, мають бути сам компетентними, тобто мати належну освіту, професійну підготовку, кваліфікацію та досвід практичної роботи в закладах освіти.

8. Забезпечення необхідного рівня компетентності для ефективного та результативного функціонування закладу освіти та його підрозділів. Воно передбачає аналіз фактичних та очікуваних потреб щодо компетентності порівняно з рівнями компетентності, які вже існують. Підставою вивчення потреб щодо компетентності є: майбутній попит відповідно до стратегічних та оперативних планів та цілей;

передбачені потреби в заміні педагогічних працівників; оцінювання рівня компетентності окремих педагогічних та інших працівників для здійснення визначених видів діяльності; законодавчі вимоги і стандарти, дія яких поширена на діяльність закладу освіти.

Висновки

Резюмуючи, зазначимо, що у статті сутність управління якістю розкрито як складову частину процесу формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників та визначили шляхи його вдосконалення. Подальші дослідження доцільно скерувати на розробку технологічних правил і процедур побудови моделі формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників та визначення педагогічних умов, які впливають на цей процес.

Література

1. Євтух М.Б. Пріоритети професійної підготовки фахівців / Розвиток педагогічної іпсихологічної наук в Україні 1992-2002: Зб. наук. пр. до 10-річчя АПН України. -Харків: ОВС, 2012. - С. 66-76.

2. Єрмаков І. Навчання і компетентність: пошуки сенсу і змісту / Єрмаков І. // Завуч (Шкільний світ). - 2010. - №19. - С. 3-4

3. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / О. Овчарук // Зб. Стратегія реформування освіти в Україні. - К.: КІС, 2003. - 296 с.

4. References:

5. Yevtukh M.B. Priorytety profesiynoyi pidhotovky fakhivtsiv / Rozvytok pedahohichnoyi i psykholohichnoyi nauk v Ukrayini 1992-2002: Zb. nauk. pr. do 10-richchya APN Ukrayiny. -Kharkiv: OVS, 2012. - S. 66-76 [in Ukrainian].

6. Yermakov I. Navchannya i kompetentnist': poshuky sensu i zmistu / Yermakov I. // Zavuch (Shkil'nyy svit). - 2010. - №19. - S. 3-4 [in Ukrainian].

7. Ovcharuk O. Kompetentnosti yak klyuch do onovlennya zmistu osvity / O. Ovcharuk // Zb. Stratehiya reformuvannya osvity v Ukrayini. - K.: KIS, 2003. - 296 s [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru